Молодший шкільний вік: є початком становлення мотивації учіння, від якого багато в чому залежить доля дитини протягом усього шкільного часу. Тому особливості формування позитивної мотивації учіння засобом використання дидактичних ігор, зокрема в освітньому процесі ГПД, необхідно враховувати кожному умотивованому вихователю нової української школи, якщо він  працює відповідно до нової філософії освіти, яка розглядає учня як суб'єкта процесу навчання й виховання.

Для учнів цінність дидактичної гри в умовах групи продовженого дня полягає в тому, що вона дає їм можливість загального, фізичного, духовного зростання, у плані підготовки до різних сфер життя. Будь-яка інструментовка дидактичних ігор виправдана психологічно: у грі учні безтурботні, психологічно розкуті, здатні на повне вираження свого індивідуального «Я». Важливим стає таке завдання для вихователів ГПД: дати можливість кожному учню через гру самовиразитися, самореалізуватися, у процесі навчання, в позаурочний час. Аналіз досвіду роботи вихователя групи продовженого дня, наданих методичних рекомендацій засвідчив, що проблема використання дидактичних ігор в освітньому процесі ГПД з метою підвищення ефективності навчального процесу, формування позитивної мотивації навчання знайшла належне відображення в дослідженнях педагогів, психологів, провідних методистів, у практичній діяльності, зокрема вихователів групи продовженого дня. 

Спостереження показують що учні, які були не дуже охочі до серйозного й систематичного тренування, змогли подолати труднощі читання саме через гру. Потрібно привчати дітей виконувати завдання в звичайній формі, показувати їм, що навчання – це не лише гра, а й серйозна, важка праця. Доцільність використання гри на тих чи інших етапах занять у ГПД залежить також від рівня знань, умінь й навичок учнів й від складності дидактичних завдань, які стоять перед ними. Навчальна гра несе в собі значний потенціал активізації навчально озкривати саме механізм взаємодії навчального та ігрового компоненту пізнавального -пізнавальної діяльності, необхідно лише як в теорії, так і на практиці глибше р процесу. З такого підходу учні повніше розкриваються, починають працювати творчо, фантазувати, образно мислити, робити висновки, у низ формується позитивна мотивація учіння. 

Матеріал до занять щодо формування позитивної мотивації учіння засобом ігрових технологій в ГПД добирається різноманітний. 

За характером пізнавальної діяльності цікаві завдання поділяються на такі групи:

1. Завдання, які вимагають від учнів виконавчої діяльності. 

Це улюблена гра «Хто швидше долетить до Місяця?».

2. Ігри із такими завданнями, які вимагають від учнів відтворюючої діяльності: «Словесна рибалка», «Швидкий поштарик», «Театр Бом», «Рибка», «Засвіти Сонечко!». Завдання, в які включаються елементи пошукової діяльності та дитячої творчості: «Казковий лабіринт», «Пошук діамантових скарбів», «Відчуй наш успіх!», «Чарівний мішечок», «Скарби народів України», «Казкові родзинки». Перед початком таких завдань та гри обов’язково викладається сюжет, розподіляються ролі, ставиться перед учнями пізнавальне завдання, мета, обов’язково робляться необхідні записи на дошці. Приклад створення ігрової ситуації для рольової гри як засобу формування позитивної мотивації учіння: 

Гра «Знайди предмет». Дорослий готує два однакових набори предметів. Один накривають серветкою, а другий ставлять перед дитиною. Потім мама або тато бере накритий набір і ставить перед собою. Дістає будь-який предмет, показує його дитині і називає. Після цього знову ховає його. Дитині необхідно знайти у себе цей предмет і правильно його назвати. Завдання дитини – визначити всі підготовлені предмети. 

Гра «Розстав правильно». Дорослий готує іграшки тварин і дитинчат. Приміром, курча – курчати, кошеня – кіт, собака – собака. Дитина має розставити іграшки: дитинча тварини – доросла тварина. Потім назвати їх і описати.

Настільні ігри: до настільних ігор відносяться дидактичні ігри, спрямовані на знайомство малюків: зі світом, що їх оточує; з об’єктами природи; з рослинами і тваринами. Настільні ігри бувають у вигляді: лото; парних картинок; доміно.

    Гра «Чудові вагони». Мама або тато дає дитині потяг, який заздалегідь вирізані з цупкого паперу. У ньому чотири вагони. Окремо дитині видаються картинки із зображеними квітами, фруктами, тваринами, деревами. Це будуть так звані пасажири. Необхідно розташувати їх по вагонах, правильно розподіливши на групи. У одній групі повинні бути схожі представники. Розповісти, чим схожі, чому вони в одній групі, яким одним словом можна їх назвати. 

Гра «пори року». Вихователь читає текст по сезонах року. Дитина відгадує, про який з них йде мова. 

Гра «Вгадай-ка за описом». Вихователь на столі має шість різних предметів. Потім описує один з них. Дитина за описом визначає, який предмет дорослий описав. Гру повторювати, поки дорослий не опише всі предмети.

  ГРА: Хто летить?

Гравці сидять кругом столу. Кожний кладе на стіл палець. Вчитель говорить: «Голуб летить» – і піднімають вверх палець; всі роблять теж саме. Потім він називає других птахів («Горобець летить», «Бджола летить» і т.д.) і всі піднімають палець.

Несподівано він вставляє: «Корова летить», (або стіл летить, «осел летить»).

У таких випадках палець піднімати не потрібно. Той, хто помилився, отримує штрафне очко. Перемагає найбільш уважний, у якого до кінця гри буде найменше  штрафних балів.

ГРА: Хто перший?

Діти поділяються на дві команди. Учасники команд по черзі задають питання, відповідати може будь-який член команди. За правильну відповідь отримують один бал. Перемагає та команда яка набрала більше балів.

Питання для першої команди:

1. Півтора судака коштує півтори гривці. Скільки коштує 13 судаків? (13 грн)

2. Дві матері, дві доньки і бабуся з онучкою. Скільки всіх? 

(3: Бабуся, мама і донька).

3. У кімнаті горіло сім свічок. Проходив мимо чоловік погасив дві свічки. Скільки залишилося?. (2: всі інші згоріли).

4. Два рази народжується один раз помирає (курка).

5. Кого з підлоги за хвіст не піднімеш? (Клубочок).

Питання для другої команди:

1. У семеро братів по одній сестричці. Скільки всього сестер?. (Одна).

2. У корзинці 3 яблука. Як поділить їх між трьома хлопчиками так, щоб одне яблуко залишилося в корзинці?. (Віддати одне разом з корзинкою).

3..Стрибнути з нього на ходу можна, а вскочити в нього на ходу не можна. Що це таке?. (Літак).

4. Рідке, а не вода, біле, а не сніг (молоко).

5. Що вниз верх ногами росте?. (Бурулька).

ГРА: Кмітливий заєць

Дидактична мета: закріплювати уявлення про складову структуру слова; вправляти у складоподілі.

Зміст.  Одного із учнів призначають «зайцем». Він залишає приміщення, а в цей час вихователь із дітьми домовляються, які слова вони запропонують йому продовжити —  договорити останній склад. Виграє той, хто виконав усе правильно.

Методична вказівка.  Спочатку вихователь промовляє частину слова, а «кмітливим зайцем» є більш підготовлений учень. Згодом слова для відгадування пропонують діти.

ГРА: Літера заблукала

Дидактична мета: закріплювати навички читання; розвивати логічне мислення.

Зміст. Діти читають написані на дошці слова, вставляючи одну або декілька літер, що «заблукали». Наприклад: ма..., до..., ко... і т, ін.

Методична вказівка .   Відповідей може бути багато.

Варіант гри. Щоб розвинути вміння учнів пояснювати лексичне значення слів, діти коментують: коза — свійська тварина, кома - граматичний знак і т. ін.

ГРА: Порахуй!

Дидактична мета: вправляти у визначенні кількості слів у реченні.

Зміст. Вихователь вимовляє речення, а гравці на слух визначають кількість слів у ньому.

Варіанти гри

1.   Учні сигнальною карткою з цифрами показують кількість слів у реченні.

2.   Діти відповідають відповідною кількістю рухів (присіданнями, підстрибуваннями, ударами м'яча об підлогу тощо).

3.   Першокласники сидять за партами і викладають відповідно до кількості слів у реченні дрібні іграшки, лічильний матеріал.

4.   Учні об'єднуються у групи, змагаються між собою. Вихователь фіксує на дошці штрафні бали (помилки). Виграє та команда, яка набрала меншу кількість штрафних балів.

ГРА: «Кіт і миші»

Котузав'язують очі і кілька разів обертають навколо власної осі, щоб він втратив орієнтування. Решта учасників гри - миші, перебуваючи на безпечній відстані від кота, починають його піддражнювати:   - Кіт, кіт, на чому спиш?   - На мосту.     - Чого п'єш?     - Квас.- Лови мишок - нас!  І всі розбігаються. Завдання кота - спіймати хоча б одну мишку. Коли мишка попалась, кота звільняють від пов'язки, і він стає мишкою, а спіймана мишка - котом. І все починається спочатку.

Головні умови ефективності застосування дидактичних ігор як засобу формування позитивної мотивації учіння в освітньому процесі ГПД – органічне включення в навчальний процес; захоплюючі назви; наявність справді ігрових елементів, зокрема зачинів, римування; обов’язковість правил, які не можна порушувати; використання лічилок; емоційне ставлення самого вчителя до ігрових дій. Зрозуміло тут, що участь вихователя залежить від змісту гри. Наприклад, настільну гру «Відгадай і зрозумій», мета якої – розвиток зв'язного мовлення, вміння точно й коротко описати предмет, доцільно почати з розповіді-зразка, щоб діти зрозуміли, як розповідати про характерні ознаки предмета

Надзвичайно важливу роль в ігровій ситуації відіграють правила. Якщо вони заздалегідь не продумані, чітко не сформульовані, то це утруднює пояснення ходу гри, осмислення учнями її змісту викликає втому і байдужість учнів.

При використанні гри можуть виникати й певні труднощі:

Учні не вступають у гру чи вступають у неї формально. Гра затягується, тому що:

- учасники не можуть знайти вірного рішення. Вчитель вводить додаткові обставини, які допомагать учням досягти мети, підказує відповідь.

         - учасники відволікаються в діях на інші завдання – вчитель повторно формулює завдання.

        - учні не можуть налагодити взаємодії – вихователь уточнює їм ролі.

Якщо гра переходить у конфліктну ситуацію, вихователь знімає конфлікт, ліквідуючи предмет суперечки, вводить у гру нових учасників. Систематичне використання дидактичних ігор підвищує ефективність навчання. Впевнена, що гра у ГПД є засобом пізнання навколишнього світу й себе в ньому, усвідомлення дітьми мети своєї діяльності, яка допомагає розвивати творчу уяву та творчі здібності дитини, формує позитивну мотивацію учіння.

Отже, формування навчальної ігрової діяльності учнів в освітньому процесі ГПД є особливо важливим й специфічним компонентом навчальної діяльності, через реалізацію й за допомогою якого можливе формування навчальної діяльності школярів у цілому.

        СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1 Асеев В. Г. Дидактические игры как средство мотивации учебной деятельности и формирования личности младшего школьника / В. Г.Аеев. – 3-е изд. – М., 2012. – 311 с.

  2. Бобровицька С. В. Дидактичн ігри у освітньому процесі групи продовженого дня / С. В. Бобровицька // Освіта України. – 2016. – № 5. – С. 11-13.

3. Ватаманюк Г. Дидактична гра як засіб активізації навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів у ГПД / Г. Ватаманюк // Початкова школа. – 2008. – № 6. – С. 40-44.

   4. Перспективні освітні технології : наук.-метод. посібник / за ред. Г. С. Сазоненко. – К. : Гопак, 2012. – 267 с.