Інтеграція в освіті. Інтегроване навчання

• що таке інтеграція

• інтеграція в освіті
• що таке інтегроване навчання

Діяльнісний підхід.
Критичне мислення і вирішення проблем

• технологія «Читання і письма» для розвитку критичного мислення

• цілі навчання (таксономія Блума)

Деякі стратегії розвитку критичного мислення

• мозкова атака

• асоціативний кущ
• кубування
• знаємо-хочемо дізнатися-дізналися

Діяльнісний підхід. Ротаційні моделі «Щоденні 5» (читання і письмо) і «Щоденні 3» (математика)

• щоденні діяльності – ротаційні моделі

• стратегії забезпечення ротаційних моделей

•    місце для загального збору та ввідні уроки

• я-схеми
• дизайн класу
• запроваджуємо «Щоденні 5» і «Щоденні 3»
• розглядаємо детальніше кожний із компонентів ротаційної моделі «Щоденні 5»

•    розглядаємо детальніше ротаційну модель «Щоденні 3»
Загальні висновки

Що таке інтеграція

Для розуміння поняття «інтегроване навчання» важливо прояснити, що таке інтеграція.
На думку Н. Костюка, «інтеграція — це процес взаємодії елементів із за- даними властивостями, що супроводжується встановленням, ускладненням і зміцненням істотних зв’язків між цими елементами на основі достатньої підстави, в результаті якої формується інтегрований об’єкт (цілісна си- стема) з якісно новими властивостями, в структурі якого зберігаються інди- відуальні властивості вихідних елементів».
 
 
На процесуальності та результативності інтеграції наголошує І.М. Козлов- ська: «Інтеграція представляє собою процес і результат створення нероз- ривно зв’язаного, єдиного».
Таким чином, інтеграція — це процес взаємодії, об’єднання, взаємовпли- ву, взаємопроникнення, взаємозближення, відновлення єдності двох або більше систем, результатом якогоє утворення нової цілісної системи, яка набуває нових властивостей та взаємозв’язків між оновленими елемен- тами системи.

Інтеграція в

освіті
Ця концепція сприйняття інтеграції в межахсистем- ного підходу відображається і при її проекції на сферу освіти.

Інтеграція в освіті розглядається як:

• фактор розвитку освітніх систем;
• різновид наукової інтеграції, що здійснюється в межах педагогічної те- орії та практики; вища форма відображення єдності цілей, принципів, змісту, форм організації процесу навчання та виховання;
• процес і результатвзаємодії структурних елементів змісту освіти, який супроводжується зростом системності та спресованості знаньучнів;
• цілеспрямоване об’єднання, синтез відповідних навчальних дисциплін у самостійну систему цільового призначення, яка спрямована на забез- печення цілісності знань та вмінь
• Інтеграціювдидактиці С. І. Архангельськийрозумів яквзаємозв’язок змісту, методів та форм навчання; Г. І. Батуріна — як цілісний навчально - виховний процес; Г. Ф. Федорець — як різноманітні зв’язки між структурними компонентами педагогічної системи.
• На думку американських дослідників, інтеграція в освіті – це організація процесу пізнання, за якою учні можутьвикористовувати знання та вміння,отримані в школі,в реальних життєвих ситуаціях.

Що таке інтегроване навчання?

Інтегроване навчання — це навчання, яке ґрун- тується на комплексному підході. Освіта розгля- дається через призму загальної картини, а не ді- литься на окремі дисципліни.
(Адаптовано з «Natural Curiosity: A Resource for Teachers” University of Toronto OISE»)
 
 
Критичне мислення як ментальний процес.Що вирізняє критичномислячу людину? Як розвивати критичне мислення учнівна уроках? Які когнітивні цілі мають реалізо- вуватись на уроці? «Мозкова атака», «Асоціативний кущ», «Кубування» — стратегії розвитку критичного мислення, особливості їх застосування у роботі з молодшими школярами. Таблиця «ЗХД»і приклади її застосування на уроках у початковій школі.
На думку авторів технології «Читання і письмо для розвитку критичного мис- лення» Джінні Стіл, Курта Мередіта, Чарльза Темпла: «Критичне мислення — це складнийментальний процес, що починається із залучення інформації та закінчується прийняттям рішення».
На думку фундатора Інституту критичного мислення США Метью Ліпмана, критичне мислення є «вмілим відповідальним мисленням, що дозволяє лю- дині формулювати надійні вірогідні судження, оскільки воно:
а) ґрунтується на певнихкритеріях; б) є таким,що само коригується;
в) випливає з конкретного контексту».
 
 

Технологія

«Читання та письмо для розвитку критичного мислення»
Технологія (у цьому контексті) — методи засто- сування будь-якої науки чи мистецтва на відміну лише знань про цю науку чи мистецтво.
Технологія навчання — це шлях освоєння кон- кретного навчального матеріалу в межах предме- та, теми, питання.
Технологія «Читання та письмо для розвитку критичного мислення» (Reading and Writing for Critical Thinking – ЧПКМ) була створена для задоволення потреби школи в організації активного навчання та для забезпечення розвитку критичного мис- лення учнів на уроках читання та письма (предмети «Українська мова» та «Літера- турне читання»). У педагогічну практику українських вчителів почала впроваджу- ватися в 90-х роках ХХ століття. Автори технології - Курт Мередіт,Чарльз Темпл, Джінні Стіл.
Основні положення технології ЧПКМ:

• Процес учіння — це процес пов’язування нової інформації з уже відомою. В учнів виникають нові уявлення на основі вже набутих знань та уявлень.
• Діти допитливі від природи, прагнуть пізнавати світ, здатні розмір- ковувати над серйозними питаннями та висувати оригінальні ідеї.
• Роль вчителя — позиція вдумливого помічника, який скеровує само- стійну пізнавальну діяльність дітей та стимулює пізнавальну активність.
• Критичне мислення формується насамперед у дискусіях, у процесі активної взаємодії з текстами, створення письмових робіт тощо.
• Завдання вчителя — не передавати учням власне розуміння пев- ної інформації, а надати допомогу у розширенні та реструктуризації вже набутих ними знань під впливом одержаної нової інформації; в інтерпретації та розумінні новихявищ у світлі того, що учні вже знали; стимулювати школярів брати активну участь у пошуках від- повідей на власні запитання.
• Розвиток критичного мислення учнів сприяє формуванню демо- кратичної громадянської свідомості.

Для розвитку критичного мислення молодших школярів учителю необхідно:
?  виділити час і забезпечити можливості для застосування критичного мислення;

• дозволити учням вільно розмірковувати;
• приймати різноманітні ідеї та думки;
• сприяти активному залученню учнів до процесу навчання;
• забезпечити для учнів безризикове середовище, вільне від насмішок;

?  виражати віру у здатність кожного учня породжувати критичні судження;

• цінувати критичні міркування учнів.

Для того щоб критично мислити, учні мають:

• розвивати впевненість у собі й розуміння цінності власних думок та ідей;

?  брати активну участь у навчальному процесі;
?  ставитися з повагою до різноманітних думок;
?  бути готовими породжувати й відхиляти судження.
Цілі навчання (таксономія
Блума)
Готуючись до уроку, учителю важливо усвідомлю- вати цілі, які мають реалізуватись на цьому кон- кретному уроці.
У 1956 році американським психологом Бенджаміном Блумом у книзі «Таксо- номія освітніх цілей: сфера пізнання» були запропоновані правила чіткого й однозначного формулювання і впорядкування цілей навчання:

• цілі когнітивної групи (розуміння, відтворення, застосування, аналіз, синтез, оцінка);

• цілі афективної групи (вони виражаються через сприймання, інтереси, нахили, здібності тощо);
• цілі психомоторні (навички письма, мовленнєві, фізичні, трудові навички).

 
 
У 1999 році Лорін У. Андерсон, почеснийпрофесор Кароліни в Університеті Південної Кароліни та Д. Кратволь, американський педагог, психолог(1921- 2016рр.) переглянули цю таксономію у своїй книзі«A Taxonomy for Learning, Teaching and Assessing: A Revision of Bloom’s Taxonomy of Educational Objectives» (Таксономія длянавчання, викладання та оцінювання: перегляд таксономії освітніх цілей Блума). Вонивиділили когнітивні (мисленнєві) про- цеси і способивимірювання рівня знань (Схема 1)
Схема 1. «Ключові» завдання для реалізації цілей «когнітивної групи»
 
 
 
 
Мозкова атака     Основне завдання використання методу— зби-
рання якомога більшої кількості ідей, звільнив-
ши учасників обговорення від інерції мислення і стереотипів.
Використовується з метою продукування най- більшої кількості ідей щодо вирішення певної проблеми.
Учням пропонують згадати все, що вони знають або думають, що знають з певної теми.
Обов’язковою умовою є запис усіх ідей, навіть су- перечливих, відсутність їх оцінювання у процесі обговорення, класифікація ідей по закінченні об- говорення.
Мозкову атаку можна проводити фронтально з усім класом, коли ідеї записує вчитель на дошці (перевага цього способу — заощадження часу на уроці); індивідуально, у парах, групах.

Крок 1. Крок 2. Крок 3 Крок 4 Крок 5 Крок 6.

Алгоритм проведення мозкової атаки на уроці в початковій школі.Учитель оголошує тему або називає поняття, яке буде розглядатися.
 
 
Учитель записує тему посередині класної дошки або учні в групах, парах чи самостійно записують тему посередині аркуша паперу.Учитель говорить учням: «Пригадайте все, що ви ЗНАЄТЕ або ду- маєте, що знаєте з теми. Не оцінюйте думки: правильно чи непра- вильно, вірно чи невірно.
Учні називають, що вони знають з теми. Вчитель записує усі дум- ки учнів на дошці, не коментуючи їх (правильно, неправильно), не ставлячи ніяких запитань. Якщо «мозкова атака» в групах чи інди- відуальна, учні записують навколо теми все, що знають із запропо- нованої теми.
 
 
Учитель запитує: «Щодо якої інформації у вас може виникнути сум- нів?». Напроти цієї інформації записує знак питання — «?».На цьому мозкову атаку можна завершити, оскільки завдання щодоактуалізації знань учнівз теми виконане, і можнапродовжи- ти класифікацією інформації.
Згрупуйте записану інформацію за певною ознакою
 
 

Після мозкової атаки учитель повідомляє, з якою інформацією учні мають знайомитися на уроці.
Аналізуючи все, що повідомили учні з теми, вчитель може зрозуміти, який навчальний матеріал вони засвоїли добре, яка інформація зали- шилася поза увагою.
 
 
«Мозкова атака» використовується і для розв’язування завдань, які потребують обговорення різних підходів до їх вирішення. Така «моз- кова атака» має іншу мету і, відповідно, інший результат.
 
 

Асоціативний кущ (гронування)

Стратегія «Асоціативний кущ» використовується для «входження» в тему, яка буде розглядатися у подальшому.
На відміну від  «мозковоїатаки»,  де  висловле-ні думки стосуються інформації з приводу певної теми (пригадайте, що ви ЗНАЄТЕ) метод «ґрону- вання» спонукає учнів думати вільно та відкрито стосовно певного предмета, образа, теми, вклю- чаючи почуття, емоції, ставлення.
Отже, цей метод стимулює нелінійну форму мислення — асоціативне мислення.

Алгоритм роботи за стратегією

Крок 1.

Учитель (учень)пише тему — центральне слово (словосполучення чи фразу) посередині аркуша або на дошці.
 
 

Крок 2.

Учительпропонує учням записатислова та фрази,які спадають на думку, коливони чують це слово.Записати стільки думок, скільки дозволить час, або доти, доки вони не будуть вичерпані. Учитель просить учнів не обмірковувати, чому вам спало на думку те чи інше слово. Якщо слово прийшло у ваш мозок, значить для вас це якось пов’язано з темою.

Крок 3.

Коли всідумки записані, учительпропонує учням встановити зв’язки між словами.Потім можна перейти до обговорення цієї теми, написання твору тощо.
 
 
Кубування         «Кубування» є стратегією навчання, яка полегшує розгляд різних аспектів теми (автори Кован та Кован,1980 р.)
Цей підхід передбачає використання кубика (його можна виготовити самостійно з цупкого картону або оклеїти ко- робку папером), на кожній грані якого написано вказівки:

1. Опишіть.
2. Порівняйте.
3. Встановіть асоціації.
4. Проаналізуйте.
5. Знайти застосування.
6. Запропонувати аргументи «за» або «проти».

Алгоритм роботи за стратегією

Опишіть Порівняйте Встановіть асоціації Проаналізуйте Знайти застосування Запропонувати аргументи «за» або «проти».

Описати зовнішній вигляд об’єкту у цілому.Як це виглядає? Опиши колір, розмір, форму тощо.
Додати нові характеристики об’єкта,про які згадали у про- цесі порівняння з іншими об’єктами.
На що це схоже? Від чого це відрізняється?
Дописати новіознаки, які визначилися у процесі нелінійно- го асоціативного мислення?
Що спадає вам на думку, коли ви думаєте про це?
Опис складових елементів об’єкта у світлі загального сприймання та розуміння. Охарактеризувати структуру, бу- дову, частини, окремі деталі того, що описується.
Скажіть, яким чином це зроблено? З яких частин складається?
Вам не обов’язково це знати, ви можете це вигадати?
Описати як це знадобиться у житті, кому, коли, у якому обсязі.
Яким чином це може бути застосовано? Як це використовується?
Для кого це важливо?
Опис власних суджень з приводу теми: це добре чи погано, правильно чи неправильно згідно власних особистих та ко- лективних стандартів.
— Як ви ставитеся до цього? Поясніть, чому?
 
 

Яким чиномпояснити дітям складніслова на кшталт«застосовувати»?

Формулюючи запитання для учнів початкової школи, можна використову- вати інші слова, наприклад:
•    Як це виглядає? Замість «Опиши це».

• На що це схоже,а від чого відрізняється? Замість «Порівняй це».

•     Про що це змушує тебе думати? Замість «Які в тебе виникають асоціації?»
•    З чого це зроблено? Замість «Проаналізуй це».

• Як би ти це використав? Замість «Знайдицьому застосування».

•    Добре це чи погане? Чому?Замість «Наведи аргументи за та проти».

Чи необхідно «проходити» всі шість сторінкубу з учнямипочаткової школи?

Для молодших школярів стратегію«Кубування»  краще  впроваджува-ти поступово. Запропонуйте учням першого класу розглянути конкретний предмет та продемонструйте лише перші три грані куба. Надалі продовжуй- те поступово відкривати всі грані.
Приклад застосування стратегії

СКЛАДАННЯ ТВОРУ «КРОЛИК»

Розвиток мовлення. 1-й клас, ІІ семестр

1. Опишіть.

Учитель. Розгляньте кролика на малюнку. Опишіть його.

• Кролик великий чи маленький? Запишіть речення.

• Кролик пухнастий чи ні? Запишіть речення.
• Кролик сірий, білий, рудий? Запишіть речення.
• Якого кольору ніс у кролика? Якої форми? На що схожий? Запишіть речення.
• Які вушка в кролика? Запишіть речення.
• Який хвостик у кролика? Запишіть речення.

1. Порівняйте.

Учитель. Розгляньте кролика та котика на малюнку. Порівняйте їх.

• Назвіть, що спільного у кролика та котика? (Пухнасті, звірята, є хво- стики тощо.) Запишіть речення.

• Назвіть, чим відрізняється кролик від котика? (У кролика довгі  вуш- ка і короткий хвостик, а у котика маленькі вушка і довгий хвостик. Котик п’є молокота ловить мишей. Кролик їсть травичку, тоненькі гілоч- ки і листя дерев, моркву і буряки). Запишіть речення.

 
 

Чи необхідно проходити всі сторони кубупослідовно, чи можнавстановлю- вати спонтанний порядок запитань, кидаючи куб?

Якщо ви зосереджені на розвитку критичного мислення молодших школярів, то краще дотримуватись порядку, який передбачає перехід від менш склад- ного до складнішого типу мислення. Тип мислення, який має місце у процесі
«Кубування» повторює багаторівневі запитання, складені на основі таксономії цілей Блума.

На якій стадії уроку можна застосувати цю стратегію?

Стратегію можна застосувати на всіх стадіях уроку, але краще на стадії акту- алізації та рефлексії. Стратегію «Кубування» варто застосовувати до розгляду чогось, що учні добре знають, отже, необхідно дуже ретельно ставитись до обрання теми.

Чи потрібно вчителю записувати власні думки під час «Кубування»?

Так, учитель пише під час застосування методу «Кубування», адже він відіграє роль людини, що пише в середовищі таких самих «письменників». Установка:
«Ми всі — одна спільнота.»

Знаємо — Хочемо знати —

Дізналися (таблиця «ЗХД»)
Стратегія «ЗХД» передбачаєаналіз учнями влас- них знань з теми, що буде розглядатися на уро- ці; постановку власнихзапитань з цієї теми, які виявляють їх зацікавленість тією чи іншою сторо- ною питання; стислий запис інформації з теми, яку вони отримали на уроці, атакож планування власних кроків щодо можливих шляхів навчання.

Алгоритм роботи за стратегією

Крок 1 Крок 2. Крок 3. Крок 4. Крок 5.

Покажіть учням таблицю «ЗХД». Поясніть, що в першому стовп- чику ви будете записувати те, що діти знають з теми.Оголосіть тему і попросіть дітей висловити все, що вони знають з цієї теми. Записуючи їхні думки, важливо позначати їхні імена – це посилює самооцінку дітей.
Попросіть дітей подумати, про що б вони ще хотіли дізнатися з цієї теми та запишіть це у другий стовпчик таблиці.
Обговоріть з дітьми, яким чином вони можуть знайти відповіді на свої запитання – подивитися відео, попросити батьків допомогти знайти відповідну інформацію в Інтернеті і прочитати їм тощо.
По завершенню заняття (чи вивчення теми) заповніть з дітьми третій стовпчик таблиці («Дізналися»), при цьому також запису- ючи імена дітей під їхніми відповідями.

Приклад таблиці. Тема «Птахи навесні». 1-ий клас

ЗНАЄМО	ХОЧЕМО ЗНАТИ	ДІЗНАЛИСЯ
Мають пір’я. (Марійка) Є перелітні, є осілі.(Андрій) Їдять зерно, комах. (Остап)	Як птахи в’ють гнізда? Чому всі гнізда різні? На кого полюють хижі птахи?	Гнізда птахи в’ють навесні. Використовують гілочки, пір’я, глину, ґрунт, власну слину. Є гнізда, які люди їдять.

 
 

       

Дещо по-іншому може виглядати проведення цієї практики з дітьми, які вже вміють писати самостійно, як наприклад, з учнями 2-го класу.

Крок 1. Крок 2. Крок 3. Крок 4. Крок 5. Крок 6. Крок 7. Крок 8.

Покажіть учням таблицю «ЗХД». Поясніть, що в першому стовп- чику учні будуть записувати, що вони знають з теми.Оголосіть тему. Попросіть учнів об’єднатися в пари та записати в перший стовпчик все, що вони знають або думають, що знають з оголошеної теми.
Запропонуйте учням розподілити записану інформацію за гру- пами. Наприклад, якщо вони розглядають тему «Птахи», вони можуть виділити наступні групи: «Будова тіла птахів», «Види птахів», «Охорона птахів» тощо.
Попросіть учнів подумати, про що б вони ще хотіли дізнатися з цієї теми та запропонуйте записати запитання у другий стовпчик таблиці. Наприклад, це можуть бути запитання, які стосуються поведінки конкретного птаха, пори гніздування, міграції тощо.
Наголосіть учням, що вони мають запам’ятати свої запитання та, читаючи статтю з теми, знайти на них відповіді.
Запропонуйте учням прочитати статтю та стисло записати ін- формацію, яка в ній міститься.
Запитайте дітей, чи знайшли вони відповіді на свої запитання. Обговоріть, де вони можуть відшукати ці відповіді.
Зверніть увагу учнів на запитання, відповіді на які містить стаття. Запропонуйте зробити висновок.
 
 

Як навчити дітей бути самостійними та відповідальними? Як організувати в класі навчання в групах?
Де взяти час на індивідуальну роботу з учнями?
Що робити, щоби учні хотіли навчатись і любили читати?
Які щоденні діяльності з математики допоможуть учням бути успішними?

Щоденні діяльності –ротаційні моделі

Ротаційні моделі «Щоденні 5» (читання і письмо) і
«Щоденні 3» (математика) — це щоденнідіяльності, виконуючи які діти навчаються бути самостійними під час читання, письма й математики, в той час, як учитель має можливість працювати з учнями індивідуально та у малих групах.
Оскільки важливо навчити учнів самостійності, основні переконання, які служать підґрунтям моделей Щоденні 5, Щоденні 3, є такими:

• довіра та повага

• спільність
• вибір
• відповідальність
• дослідження інтелекту
• переходи як паузи для інтелекту та тіла
• 10 кроків до самостійності.

Довіра та повага

Змістовне навчання вимагає поваги між вчителем та учнями. Потрібний час, щоби побудувати довіру та навчитись вияв- ляти повагу. Оволодіння цими якостями є основою, на якій базуються усі інші елементи навчання. Кожна дитина заслу- говує на довіру та повагу. 
 
1 Адаптовано з «The Daily 5 (SecondEdition)» Fostering LiteracyIndependence in the Elementary Grades, Gail Boushey and Joan Moser.

	Спільнота Вибір Відповідальність Дослідження інтелекту Переходи як паузи для відпочинку

Варто докласти величезних зусиль, щоб створити та зберег- ти здорову комфортну атмосферу в класі. Довіра та повага допомагають створити сприятливе середовище навчання та піклування для всіх учнів. Воно починається зі знайомства у перші шкільні дні та втілюється у розкладі, який краще роз- робляти разом, у правилах класу, які важливо створювати разом, у групових заняттях з розвитку мовлення та в істо- ріях, які всі разом читаємо та зображуємо у малюнках. Від- чуття спільноти створює в учнівбажання вимагати, щоб інші були відповідальними за поведінку, навчання, пова- гу та доброту.
Це сильна,мотивуюча складова, яка є такожоднією з основ моделі «Щоденні 5». Дослідження показують, що мотивація зростає, коли учні мають можливість обиратипредмет нав- чання, і коли вонивірять в те, що володіють певною автоно- мією чи контролем над власним навчанням.
Учні відповідальні, коли контролюють свій голос, не заважа- ють роботі класу. Учні вміють самостійно обирати і поверта- ти на місце всі необхідні матеріали для читання, письма та математики. Самостійність — основа відповідальності учнів.
Кен Вессон, експерт у галузі «Нейронауки в освіті» (США), провів безпосередній зв’язок між віком учнів та тривалістю навчального заняття: середнє число віку учнів дорівнює се- редній кількості хвилин, протягом яких вони можуть утриму- вати увагу під час пояснення вчителя.
Впродовж дня діти працюють у групах.  Кожнагрупа  вико- нує певну діяльність, заплановану вчителем чи обрану учнем, упродовж відведеного часу (5-15 хв). Для різних видів діяль- ності у класі відведено певні місця (наприклад, парти стоять по 4, кожна четвірка має своє завдання, і матеріали, необхідні для виконання даного завдання знаходяться саме на цих пар- тах). Під час перерв діти здійснюють переходи, що дає мож- ливість для фізичного та інтелектуального відпочинку.
10 кроків, щоб навчати та навчитись самостійності
«10 кроків, щоб навчати та навчитись самостійності» — це унікальний та важливий елемент, який відрізняє навчальні моделі «Щоденні 5» і «Щоденні 3» від інших:

Крок 1 Крок 2. Крок 3. Крок 4. Крок 5. Крок 6 Крок 7. Крок 8 Крок 9 Крок 10

Визначте, чого потрібно навчити.Поставте ціль та створіть атмосферу терміновості. Записуйте бажані моделі поведінки на «Я – схему». Змоделюйте найбільш бажану поведінку.
Змоделюйте найменш бажану поведінку, тоді найбільш бажану. Розмістіть учнів у класі.
Тренуйте та формуйте витривалість. Не заважайте.
Використовуйте тихийсигнал, щоб скликатиучнів до початково- го місця збору.
Проведіть групове опитування: запитайте «Як все пройшло?»

Стратегії забезпечення ротаційних моделей

Сигнал (тихий дзвоник)
 
 
Підчас виконання моделей«Щоденні 5», «Щоденні3» не- обхідно безліч переходів між навчальними блоками — це один із компонентів, який робить цю систему успішною.
Фактично, переходи поділяють навчальний блок на ма- ленькі підблоки, посильні для учнів. Ці переходи мають міс- це тоді, коли в учнів виникає фізична потреба порухатись.
Замість голосу використовуйте маленькі дзвоники, щоб дати зрозуміти, що етап закінчився і що учні мають по- вернутися до місця загального збору.
У перший день навчального року важливо розпочати на- вчати дітей, як збиратися разом, коли вони чують дзво- ник, а потім попросити їх показати свої дії на практиці.
Поясніть мету такогосигналу: «Діти, послухайте, будь ла- ска, цей звук (дзвонимо у дзвоник). Протягомусього року ми будемо використовувати цей звук, коли хочемо при- вернути чиюсь увагу або коли нам потрібно зібратиувесь клас разом.»

Стенд для схем чи дошка

Інструменти, не іграшки
Важливим компонентом моделей «Щоденні 5», «Щоденні 3» є створення у класі «Я – схем» із прикладами бажаної поведінки. «Я – схеми» будуть зберігатися протягом усього року і ви зможете постійно повертатися до них, коли необхідно повторити певні моделі поведінки, або ж коли у клас приходять нові учні.
Саме тому, «Я-схеми» мають бути створені на постійній поверхні, такій як стенд з папером, дошка тощо.
Не всі учні можуть однаково формувати витривалість. Окремі учні потребують додаткової підтримки у вигляді інструментів, які будуть у них під рукою у випадку необхідності. Серед таких інструментів є піщані таймери на 60, 90 та 120 секунд; маленькі коробки повні дрібничок; конструктори та Lego; секундоміри для старших учнів; альтернативні матеріали для читання, такі як серіядитячих енциклопедій чи Книга рекордівГіннеса.
Книжкові ящики Для самостійного читання учням потрібно мати у користуванні безліч книг, які зберігаються у книжкових ящиках. Книжковимящиком може слугуватикоробка для зберігання журналів, пластиковий пакет на блискавці, пластикова ємкість або навіть коробка з-під пластівців, обклеєна папером - самоклейкою. У кожної дитини є свій книжковий ящик, в якому може знаходитися від 3до 10 книг. Учні - початківці зазвичай мають 8 - 10 книг, а більш досвідчені читачі можуть мати одну чи дві книги з картинками, журнал або навіть газету

Місце для загального збору та ввідні уроки

Для створення відповідної атмосфери в класі, що сприяє навчанню та розвитку самостійності дітей, важливими є два компоненти — місце для загального збору учнів та ввідні уроки (уроки, які проводять, коли започатковують кожну діяльність Щоденних 5, 3).
Місце загального збору учнів — це від- критий простір, достатньо великий, аби розсадити на підлозі увесь клас. Саме тому важливо, щоб у цій частині класу на підлозі був килим. Також, у цій ча- стині класу знаходяться стенд або до- шка для ввідних уроків, створені кла- сом «Я-схеми» та інші навчальні матері- али, які вчитель вважає корисними.
Основними перевагами місця загального збору над стандартними партами (столами) є:

• збільшення можливостей управління поведінкою дітей,

• активізації їх мислення під час відповідальних розмов з партнером та уникнення відволікань, які зазвичай мають місце, коли учні пра- цюють за столами.

 
 
Тривалість короткого ввідного уроку відповідає віку учнів у роках, до десяти хвилин. Коротка тривалість уроків дозволяє мозку учнів сприймати та обро- бляти інформацію пояснення. Результатом таких коротких групових ввідних уроків є краще засвоєння вивчених концепцій.
 
 
Я-схеми      Коли    представлено    одну    діяльність    моделей
«Щоденні 5» та «Щоденні3», клас збирається ра-
зом, щоб створити опорну схему, яку називають
«Я – схема» («Я», щоб виразити самостійність).
Разом обговорюється поведінка вчителя та учнів під час «Щоденні 5» і «Щоденні 3», і записуються результати обговорень у схему. «Я – схеми»залишаються в класіна видному місці, щоби впродовж навчального року учні могли повертатися до них.
фото
«Я – схема» для етапу «Читання про себе»

Читання про себе
Самостійність
Учні	Вчитель
Постійно читай Залишайся на одному місці Читай тихо Починай одразу Працюй над витривалістю під час читання	Працюй з учнями

Дизайн класу      Для того, щоб створитикомфортне середови-
ще, яке буде налаштовувати учнівзайматися
читанням впродовж тривалого часу, слід по- дбати про таке:

• подушки для сидіння на підлозі;

• звичайні столи зі стільцями;
• килимки для лежання;
• кілька поодиноких окремих стільців щоб усамітнитись та зосередитись

 
 

Запроваджуємо «Щоденні 5» (читання і письмо) і «Щоденні3» (математика)
«Щоденні 5»     Основними компонентами ротаційної моделі
«Щоденні 5» є такі:

• Читання для себе.
• Письмо для себе.
• Читання для когось.
• Робота зі словами.
• Слухання.

u Ротаційна модель «Щоденні 5» розроблена з метою навчити учнів розви- вати власну витривалість та самостійність під час виконання кожного з її компонентів, що забезпечує їх активну участь у читанні та письмі протя- гом тривалого часу.
u Ротаційна модель «Щоденні5» пропонує різноманітні види діяльності, що збільшує мотивацію та інтелектуальну зайнятість учнів.
У той час, коли вони зайняті самостійним читанням чи письмом, вчителі можуть працювати з окремими учнями, проводити ін- дивідуальні заняття та працювати в малих групах відповідно до учнівських потреб.
u Запроваджуючи «Щоденні5», будь це початок навчального року, чи його середина, важливо розпочинати з діяльності — «Читання про себе».
Навчити учнів читатипро себе — це перший компонент стра- тегії та основа для розвитку самостійних читачів.
u Перші тижні навчання задають тон для усього подальшого навчального року. У критично важливий період, коли вчитель подаємо матеріал не- спішно та уважно, це є важливо для усього року.
ПОРАДИ ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ
З досвіду роботи вчителів навчально-виховного комплексу
«Новопечерська школа» м.Київ
Перед початком новогонавчального року, коли ми обмірковуємо дизайн кла- су, прогнозуємо, яка допомога може знадобитися учням, готуємо матеріалидля початку роботи за ротаційною моделлю «Щоденні 5».
Ми пишемо листи батькам, запрошуючи їх приїхати, щоб показати дітям клас та залишитинеобхідно шкільне приладдя.Якщо сім’ї мають змогу відвідати шко-
лу перед початком навчального року, ми показуємо дітям, де потрібно залишати своє шкільне приладдя (наприклад, у спеціальних коробках) та даємо їм можли- вість оглянути класну бібліотеку та вибрати книгу. Так діти дізнаються, що їхнім завданням у перший навчальний день буде обрати книгу та почати читати її.
Коли учні заходять до класу у перший день навчання, ми вітаємося з кожним, при- діляючи трохи більше часу сім’ям та учням, з якими ми ще не зустрічалися.
За кілька хвилин діти уже всюди — на килимках,подушках, за столами,весе- ло розглядають книги чи розкидають олівці та папір у ящики з написом«шкільне приладдя».
Три способи прочитати книгу
Коли усі зібралися, ми скликаємо учнів до місця загального збору першого чи- тання вголос. Ми часто починаємо з ілюстрованих книг. Під час нашого першого читання вголос, ми проводимо перший базовий урок під назвою «Три способи про- читати книгу». Ми розказуємо про три способи прочитати книгу, щоб учні вдало справилися з першим заняттям із читання про себе.
Три способи прочитати книгу — це хороший урок для учнів,які ще погано чи- тають або ж тількипочали навчатися читати;таких учнів переконують, що вони усі здатні прочитати книгу, якщоми надаємо їм вибір читатив картинках, читатитекст чи переказувати історію.
 
 
Коли наші учні розуміють, що є три способи прочитати книгу, ми позбуваємось такої проблеми, як швидке вичерпання витривалості по причині «Але ж я не можу читати про себе» «Я не вмію читати!».

Початок запровадження:

«Щоденні 5»
Почати етап «Читання для себе» означає пройти
«10 кроків для навчання самостійності».
Під час роботи з першокласниками, вчитель за- звичай зупиняємо роботунад «Читанням для себе» після першого етапу, оскільки їхня витривалість вичерпується.
Після того, як за допомогою «10 кроків для навчання самостійності» вчитель представляє етап «Читання для себе», виникає наступне запитання:

• Як було зазначено раніше, оскільки кількість часу для роботи над етапом «Читання для себе» визначається ступенем витривалості уч- нів, справжня практика читання про себе займає лише малесеньку частину навчального часу та поступово збільшується з роками. Час, що залишився, дозволяє проводити уроки, які учням потрібно за- своїти.

• Перші уроки можнаохарактеризувати як короткіпорції навчального матеріалу, що привчають учнів до бажаної поведінкина усіх етапах роботи за ротаційною моделлю «Щоденні 5».

Вони допомагають запобігти небажаній поведінці, яка заважає учням правильно працювати та формувати витривалість.

• Проводячи такі уроки перед початкомроботи на кожномуетапі ро- таційної моделі«Щоденні 5» та «Щоденні 3», учитель можеоодразу перейти до інших компонентів зазначених стратегій.

 
 
Розглянемо детальніше кожен із компонентів ротаційної моделі «Щоденні 5».
                                                                                   Компонент 1. ЧИТАННЯДЛЯ СЕБЕ
Учні:

• Самостійно обирають книгу (текст)для читання.

• Читають впродовж визначеного часу (5-15 хв).

• Виконують завдання для перевірки розуміння й усвідомлення прочитаного.

Учитель:

• Допомагає учням обирати книгу, тренувати витривалість, працює інди- відуально чи з групою дітей

                                                                                     Компонент 2. ПИСЬМОДЛЯ СЕБЕ
Учні кажуть:
•    Я письмово висловлюю свої власні думки, ідеї та враження.
Учні роблять:

• Пишуть вільно на власно обранутему на листкахпаперу, в зошитахчи Щоденнику вражень.
• За бажанням використовують приладдя (олівці, фломастери, кольорові ручки), можуть малюватиі прикрашати наліпками. Їхні роботи ніхтоне перевіряє, але вони можуть їх прочитати для всіх чи для когось.
• Першокласники розпочинають такуроботу з малюнків на обрану тему, поступово, вивчаючи літери, вонипідписують свої малюнкитак, як хо- чуть (друкованими чи писаними літерами).

Учитель:
•    Добирає теми, які стосуються їхнього власного досвіду.
•    Не оцінює, не критикує творів учнів.

• Не обмежує об’єм тексту.

•    Визначає час для написання тексту.

• Допомагає учням обирати тему, тренувати витривалість, підписувати малюнки (за бажанням дітей).

Приклад
 
 
                                                                             Компонент 3. ЧИТАННЯДЛЯ КОГОСЬ
Учні кажуть:

• Ми разом практикуємось! Чому? Щоб краще читати! Щоб краще розуміти прочитане!

Учні роблять:

• Об’єднуються в пари і разомчитають книги (тексти,підручник) та вико- нують завдання на розуміння та усвідомлення прочитаного, які пропо- нує учитель.

Учитель:
•    Готує тексти (книги) для читання.

• Об’єднує дітей у пари.
• Визначає час для читання.
• Готує завдання для роботи над усвідомленням прочитаного.

•    Працює з дітьми індивідуально чи в малій групі.
 
 
                                                                                                      Компонент 4. СЛУХАННЯ
Учні кажуть:

• Я слухаю, щоб отримати інформацію. Я можу дізнатись багато цікаво- го. Я можу навчитисьінтонуванню та артистичності.

Учні роблять:

• Слухають учителя, другачи аудіофайли та виконують завданняна ро- зуміння та інтерпретацію прослуханого, які готує вчитель.

Учитель:
•    Готує матеріал для слухання (сюжетнітвори, аудіозаписи).

• Готує завдання для роботи над усвідомленням почутого.

•    Готує матеріали для роботи після слухання.

• Працює з дітьми індивідуально чи в малій групі.

                                                                                 Компонент 5. РОБОТАЗІ СЛОВАМИ
Учні кажуть:

• Я вивчаю рідну мову.

•    Я правильно використовую слова в різних ситуаціях.

• Я практикуюсь у написанні слів.

Учні роблять:
•    Тренуються писати слова, сполучення слів.

• Навчаються прояснювати та пояснювати значення слів, добирати сло- ва на задану тему, практично знайомляться із синонімами, антонімами, практикуються у вживанні нових слів у письмовому мовленні.

•    Прописують, викладають, виліплюють, розфарбовують слова тощо.
Учитель:
•    Добирає слова та тексти для роботи.

• Добирає матеріали і завдання.
• Готує словники.
• Розміщує слова на «стіні слів».

•    Працює з дітьми індивідуально чи в малій групі.
Розглянемо детальніше ротаційну модель «Щоденні 3».
«Щоденні 3»     Ротаційна модель «Щоденні 3»:

1. Математика самостійно.

2. Математика разом.
3. Математичне письмо.

Компоненти «Математика разом» і «Математика самостійно» Компонент «Математичне письмо»

Компоненти передбачають використання кінестетичної практики і базуються на діяльності з маніпулятивними предметами.Ця діяльність залучає дітей до математичних ігор,як са- мостійних, так і з партнерами, а також спонукає брати участь у діяльності і вирішенні проблем,використовуючи інструменти для лічби чи ігрові матеріали.
На початку нового математичного блоку, ця діяльність здебільшого охоплює перегляд попередньої практики навчання. Це дозволяє учням, продовжувати вивчення викладеного матеріалу і допомагає їм бачити, що ми не забуваємо попередній матеріал тільки тому, що ми роз- почали вивчати нову тему.
Можуть також передбачати використання комп’ютерів, каль- куляторів або планшетів, як засобів для самостійної роботи.
Це час, коли учні виражають свої думки і розуміння, пра- цюючи над певними математичними завданнями або ма- тематичним змістом: виразами, цифрами і числами, зада- чами, а інколи, створюючи власні завдання також.

Висновки

У цьому розділі предсталено діяльнісний підхід до інте- грованого навчання, головною дійовою особою якого є учень.
Роль учителя — це роль модератора і фасилітатора.  Не «наповнювати» дітей знаннями, а навчити знаходи- ти інформацію і критично опрацьовувати її, читати не для учителя і батьків, а для себе, застосовувати знання на практиці у життєво важливих ситуаціях, математику практикувати не задля математики, а для життя, через маніпуліції з різними об’єктами.
Робота зі стратегіями розвиткукритичного мислення на уроках читання, мови, природознавства, громадянської освіти, основ здоров’я допоможе учням зрозуміти, що критичне мислення важливо застосовувати щодо всіх аспектів нашого життя.
Працюючи самостійно та в групах за ротаційними моде- лями «Щоденні 5» і «Щоденні3», учні навчаються робити вибір, працювати самостійно, розвивають витривалість  і відповідальність.
Учитель має час на індивідуальну роботу з учнями, коли всі інші працюють самостійно, в парах чи групах.
Правильно налаштована робота за ротаційними моде- лями призводить до виховання відповідальної класної спільноти, коли кожний відповідає за себе і за інших, на відміну від тотального контролю вчителя.
Діти мають свободу вибору (обирають книгу для читан- ня, тему для письма, місце в класі, спосіб розв’язання задачі тощо) і навчаються робити правильний вибір.
Автор: Матушевська Олена

ЗАВАНТАЖИТИ БЕЗКОШТОВНО!
ntegrovane-navchannya-nush.rar [272,05 Kb]
(Придбали цей файл: 660)