(Лунає музика  святкові фанфари)

Ведуча: Шановні батьки, вчителі, гості, дорогі учні! Ось і завершається ще один навчальний рік -рік напруженої праці. Сьогодні по всій країні пролунає Останній дзвоник. Це свято прощання зі школою наших випускників, учнів 9 класу.

Ведучий: Дорогі випускники ! Послухайте востаннє звучання шкільного дзвінка, збережіть у своїй пам’яті ці неповторні хвилини прощання зі школою.

Ведуча: Ну, от і все. Останній день і мить.

              Остання  зустріч, погляди зріднілі.

             Душа болить, сльоза в очах тремтить -

             Учнівські роки в вирій відлетіли.

Ведучий: Намагаємосьзгорнути у клубок

              Щасливі зими, осені і весни,

             А підсумок : останній ваш урок,

             Що ластівки із вирію принесли.

Ведуча: Ну, от і все! Це та остання мить,

             Яку ніхто у гості не чекає.

             До нас вона розлукою спішить

             І нас усіх сьогодні розлучає.

Ведуча: Востаннє урочисто і святково

              Нехай батьки і вчителі вас заведуть.

              На  все життя запам’ятайте мить чудову,

              Стрічайте всі! Випускники ідуть!

          (Лунає  пісня « Про рушник».)

   (Батьки піднімають вишиті рушники , під яким проходять учні ).

Ведуча: Школа! Струнко! Шановний директоре! Школа на свято Останнього дзвоника вишикувалась! Дозвольте свято розпочати!

Директор: Свято Останнього дзвоника розпочати дозволяю! 

     (Лунає пісня « Моя Україна», виходять українка з українцем) 

Дівчинка: Україно! Не зміряти віками

                Вроду твою журавлину.

                Не  обмежити навіть снігами

               Мову твою тополину!

Хлопчик: Україно! Я промінь живий

             В твоїм сонячнім тілі!

                З того цвіту і грому

                Я на світ народивсь , Україно!

Дівчинка: Радість буяє в зелені цвіту

                 Оновлюється вся наша країна,

                 Своє майбутнє, зміну молоду,

                Сьогодні ти вітаєш, Україно!

    ( Лунає Гімн України ).

Ведуча:  Гостями нашого свята є ……….. .А  також  на святі присутні директор, завучі, наші дорогі вчителі, батьки та колишні учні нашої школи.

     ( Вручення квітів гостям) .

Ведуча: Закінчується дитинство останнім дзвінком

              У ранковій росі променистій,

              От ви, випускники, стоїте тут разом

              На останній лінійці врочистій.

Ведуча: Слово для привітання надається директорові школи…

      ( Виступ директора )

Ведуча: Кожного року випускники залишають школу. Але їхні добрі справи, хороші традиції - залишаються, їх продовжують наступні покоління.

    ( Лунає музика . Виходить Королева Наук .)

Королева Наук: (розгортає наказ )Увага! Увага! Слухайте Указ її Королівської величності! Цього дня, числа ______________, в день великого свята Останнього дзвоника , наказую оголосити імена учнів, які старанно опанували премудрості шкільні, вміють читати і писати, рахувати до від одиниці до нескінченності, вміють множити і ділити, вивчили всі шкільні науки. Ви підкорили перші вершини. На крилах творчості летіли сміло вверх. Талант і праця у Вас злилися воєдино – тож вам хвала і честь.

Ведуча: Для оголошення наказу про відзначення кращих учнів запрошуємо директора школи-інтернату .

         ( Читання наказу. Нагородження . Звучить туш.)

Ведуча:   Немає у минуле вороття ,

                 Та для матусі й тата ви - назавжди діти.

                  Із ними разом сходинки життя

                  Долати легше, двері  всімвідкриті.

                  Сьогодні в цей святковий час вас прийшли привітати,

                 Найрідніші мама й тато.

        ( Виступ   батьків. Мама підносить коровай своєму синові, він цілує передає всім по черзі, останній кладе на стіл .Лунає пісня………) 

Випускник: Вклоняюсь низько до землі

                     Усім батькам, які прийшли на свято.

                     Прийміть уклін , шановні, дорогі.

                     І найдорожчі в світі =мама й тато.

Випускник: Пробачте нас, шановні батьки.

                     Ви найдорожчі своїм дітям,

                     Як кажуть , діти = радість у житті,

                     А ви для нас = опора в світі.

          (Лунає музика . Дарують квіти батькам) 

        ( Звучить музика з пісні « Вчителько моя», але її заглушає грім та вибух. Вибігають Ворожка і її помічниця. Всі розгублено відступають.)

Ворожка: Ага! Я так і знала! Не чекаєте, без нас почали!

            Чи не здається тобі , Азочко , що ми не туди потрапили? Невже я зновузабула кинути лапку жабки чи хвостик мишки? Так ні … Я все зробила за оцим рецептом.

          ( Дістає з кишені папірець і пильно розглядає).

Ворожка: А де ж друга половинна рецепту? Куди ж воно поділося?

           ( Аза шукає в  складках спідниці і знаходить другу  половинку папірця )

Ворожка : Ой лишенько! А ти кидала сюди квашених черв’ячків ? Ні? А де ж ти їх поділа? Що? Поїла? Ох ти ж, нерозумна дитино! Куди ж це нас занесло?

           ( Аза мовчки подає ворожці глобус , який висів за плечима, вказує на ньому місце.)

Ворожка: Моя ти розумнице! Це навіть краще , ніж я сподівалась! Свято! Просто чудо! А ось і господарі…

            (Ворожка  підходить до класного керівника.)

Ворожка: Красунечко, позолоти ручку = всю правду скажу: що було, що буде, чим серце заспокоїться.

             Лежить на тобі чорне прокляття, вже шостий рік лежить. Так…( розглядає долоню). Але вже недовго висіти йому над твоєю головою. Тільки оцією рукоювипишеш 18 атестатів, станеш вільна , як птаха. Ні тобі виховних годин, ні екскурсій, ні генерального прибирання … Ось тобі амулет на щастя ( дає чорну ручку ), щоб атестати благополучно виписалися та щоб прокляття спало.. Ой лишенько! Сьогодні чекає на тебе серйозне випробовування, але я тут вже безсила щось вдіяти.

           ( Далі переходить до вчителів , наближається до директора)

            О! Я чую надзвичайно сильну ауру! Це, напевно , козирна дама. Пардон, пані директор. Тут  амулетом не відбудешся, яйцем треба викачувати. Азо, давай яйце. ( Аза подає куряче яйце). Та ні, Азочко, це ж директор…( Аза подає гусяче ) . Я тобі кажу , що це директор школи! ( Аза знімає з плечей глобус. Ворожка качає по плечах директора) Щоб руки не терпли, особливо права коли ти ,голубонько, будеш оті 18 атестати підписувати. Та пильно слідкуй, щоб у найостаннішому класному журналі було поменше одноцифрових оцінок, а все двоцифрові, та двоцифрові. Бачу я, що  не оминути тобі випробування, але повір мені , все скінчиться чудово.

            ( Переходять  до інших і пропадають). 

Ведуча: Десять років тому вас взяла за руки ваша перша вчителька і сміло повела в Країну знань.

Випускник: Перша  вчителька! Добра, терпляча.

              Наче мама була нам усім!

              І любов її щира, гаряча

              Зігрівала  сердечко усім.

Випускник: Ми малі на лінійці стояли,

               А в очах і цікавість, і страх.

               У руках ми букети тримали

               І тремтіла тривога в серцях.       

Ведуча: Слово надається першій вчительці ……..

          (Танець, пісня « Если друг не смеется ты включи ему  солнце..»)

Ведуча: Сьогодні Вас , випускники, прийшли привітати ті, кого ви 1вересня завели за руку в школу і посадили за парту. Цю мить вони чекали довгий час. Увага! Слово має перший клас!

         ( Привітання першокласників . Лунає музика)

1.     учень: Мами вперше вас до школи

       Точно так вели , як нас.

       Не забудь цього ніколи,

       Першу вчительку і клас.

2.     учень:  Ви  йдете уже зі школи,

                  Нам доводиться  зітхать …

                  Вас за двійки більш ніколи

                  Вже не будуть лупцювать.

3.  учень:  Всі ви будете трудитись

         І гуляти до зорі.

         Нам довго, довго вчитись,

         Бо усі ми школярі.

4. учень:   Ми вам успіхів бажаєм

                   І здоров’я , і добра.

                   Із закінченням вітаєм,

                   Бо прийшла для вас пора!

       (Вибігає дівчинка, одягнена в «Незабудку» …)

Дівчинка:   Ми  маленькі сині квіти.

                    Ми маленькі незабудки

                    Пелюстками своїми

                    Вас благословляєм в путь.( обсипає пелюстками)  

                    А як важко в серці буде

                    Школа вас не позабуде.

                    Пригорнись = і ти почуєш :

           « Не забудь, не забудь, не забудь…».

( Першокласникидарують незабудки  . Лунає музика……………)

     ( Танець « Набридла школа»)

Ведуча :Дитинство - безтурботна країна. Кожному з нас доводилось побувати в ній лише один раз. Згодом стежка  в дитинство заростає дорослими турботами та проблемами. І скільки б не шукали цю країну на карті = даремно! Лише приємні  спогади та мрії мають чарівну здатність повернути нас у дитинство.

( Лунає пісня «Куди зникає дитинство … », виходить випускниця з м’якою іграшкою і вибігає маленька дівчинка з кулькою та трояндою.)

Дитинство: Ти впізнала мене?

Випускниця: Здається так. Ти - моє дитинство.

Дитинство: Сьогодні я покидаю тебе назавжди.

Випускниця: Не поспішай, побудь ще мить.

Дитинство: Я буду приходити у твої сни, а ти згадуй мене!

                    А пам’ятаєш , як ти вперше прийшла до школи в 1клас?

Випускниця: Так пам’ятаю. В перший клас ми прийшли й нічого не знали

                       Вчителі  нам важкі завдання давали.

                       Ой, як важко нам було читати й писати! 

                       Та батьки і вчителі нам допомогли 

                        Граніт  науки подолати.

Дитинство:    А пам’ятаєш, як хлопчики вас смикали за кіски?

Випускниця: Так , пам’ятаю ! Хоч сиділи на уроках тихо,

                       Наче мишки, а  все рівно хлопчаки

                       Смикали за кіски.

                       Дякую тобі за все моє миле дитинство .

                        Прощавай!

         ( Обнімає іграшку, а дівчинка дарує квітку і повітряну кульку)

          ( Лунає пісня « Дитинство прощай» , по закінченню пісні кульку відпуститив небо).

      Випускниця: Ну от і все. Скінчилося дитинство.

               (Виходить випускник  і стає біля випускниці ,на фоні музики = розмова)

        Він :            Ну здрастуй!

        Вона :          Хто ти?

        Він :            Твоє перше кохання.

        Вона:           Невже? Це просто сон зійшов на нас.  

Він :            Та може збитись він якраз.

Вона :Казка. А я не вірю в сон = траву.

Він :            А ти повір і не сумуй!

                     Я вийду в світ, закрию двері школи.

                     Цю першу втрату я з тобою розділю.

                     Запрошую тебе до вальсу, дайте руку

                     І стане смутку менше і жалю.

          ( Виконується  вальс ………….)

Ведуча: Прийшов час випускникам  сказатислово перед рідною школою.

        ( Лунає пісня « Школа».) 

Випускник: Затихнуть пісні. І почнеться урок.

                     Урок, на який не подзвонить дзвінок.

                    За парти не сядемо так, як завжди.

                     Учитель з журналом не ввійде сюди.

Випускник:Шановні педагоги!

                      Бажаємо здоров’я  вам міцного,

                      Багато радощів і сонечка ясного,

                      Натхнення , щастя, успіхів у праці,

                      А в справах особистих - тільки вдачі.     

Випускник:   Бажаємо вам творчої наснаги,

                       Майстерності і переваги,

                      В достатку жити, в злагоді, в любові,

                      Будьте щасливі і здорові.

Випускник: Вам доземно вклоняємося ми

                    За любов, за турботу, горіння.

                     Ми дорослими стали людьми. 

                     Тож спасибі за ваше терпіння.

Ведуча :      Колись і вчителі були маленькі

                     І грались так же як і ми,

                     І намагались досягнути мрій швиденько,

                     І подолати швидше біг років.

Випускник: А ми ось зараз

                     Таємницю їх розкриємо

                     І повернемось у дитинства світ,

                     Де ви були маленькі і щасливі,

                     І так хотілось вирости скоріш.                  

  (Лунаємелодія  із кінофільму «Вусатий нянь»)

Ведуча: Коли вчителі були маленькими, вони були такими неслухняними, як і ми. Ось , наприклад, маленька Людмила Михайлівна потайки під ковдрою читала  книжки, а потім вранці розповідала подругам.

Ведучий: Одного разу, їй до рук потрапила дуже цікава книжка і зовсім незручна ковдра, вона вирішила вилізти з під неї .І з тих пір вона читає  цікаві книжки разом із нами на уроках, а з колегами на педагогічних радах.       (Випускник виводить директора)

Ведуча: А маленька Людмила Петрівна, з дитинства відзначалася відповідальністю і принциповістю. Вона дуже любила перевіряти журнали.

Ведучий: Спочатку тільки « Мурзилку» і « Барвінок», а коли подорослішала їй стали довіряти « Космополітен».І щоб не позбутися цієї звички їй довелося стати  завучем.(Випускник виводить завуча )

Ведуча: А маленька Надія Володимирівна ,мала добрі організаторські здібності. Кожний день біля її будиночка збиралися дітлахи, всі разом вони готували своїм батькам концертну програму. 

Ведучий: А коли виросла стала вчителем . І зараз свої організаторські здібності пристосовує до учнів.

Ведуча: Ще в дитинстві вчителі зуміли проявити свої таланти. Наприклад , Марія Олексіївна, ще з дитинства любила перевіряти зошити, читати Шевченка своїм лялькам.

Ведучий: А коли виросла. Стала вчителем рідної мови.  

          ( Дарують квіти. Виводять до колони)

Ведуча: А Ольга Федорівна, коли була дитиною, завжди жаліла бездомних кошенят. Побачить, бувало на вулиці кошеня = приголубить, обігріє, напоїть молоком.    

Ведучий:   Починає його вчити рахувати . А коли виросла стала математиком

          (Дарують квіти. Виводять в колону)             

Ведуча: Коли вчителі були маленькими, вони любили подорожувати. Ось приміром, маленька Валентина Євгеніївна якось сіла в автобус і поїхала до Америки. 

Ведучий: Звичайно ,на наступній зупинці її повернули додому. І з тих пір вона подорожує по всім країнах разом з дітьми на уроках.

          (Випускники дарують квіти. Виводять до колони)      

Ведуча: Коли вчителі були маленькими, вони часто дивували дорослих. Скажімо, маленька Лідія Федорівна бігала із сачком за красивими метеликами, ловила їх , роздивлялася, а потім відпускала.

Ведучий: Їй це так подобалося, що вирішила стати біологом. І тепер вона змушує ловити нас різних жучків та метеликів і вивчати їх.

             ( Випускники дарують квіти. Виводять в колону)

Ведуча:  А ось маленька Наталія Іванівна,  в дитинстві любила підкидати м’яч, різні камінці.

Ведучий: І їй так подобалося спостерігати за польотом різних предметів, що тепер вона нас змушує визначати час і дальність польоту на уроках фізики.

                ( Випускники дарують квіти ..)

Ведуча: А маленький Віктор  Іванович, ще в дитинстві підвішував в сітці м’яч, одягав рукавиці і боксував. Чемпіоном миру хлопчина не став.

Ведучий: Але ми маємо досвідченого вчителя фізкультури. 

                ( Випускники дарують квіти ….)

Ведуча: Коли  Людмила Миколаївна була маленькою вона готувала страви своїй улюбленій ляльці. Маленька Валентина Євгеніївна шила для своєї ляльки гарні наряди. А маленька Галина Кирилівна весь час щось ремонтувала, білила чорнилами стіни.

Ведучий:  А коли вони виросли кожна з них , стала висококласними вчителями, і всі свої дитячі ігри передають учням на уроках.

(Випускники дарують квіти….)

Ведуча: Коли вчителі були маленькими, вони садили ляльок за парти і вчили їх читати, писати, співати.

Ведучий: Це їм так сподобалося, що тепер вони стали чудовими вчителями.

(Випускники дарують квіти…..)

               (Лунає музика . Виноситься карусель. Під музику всі рухаються по колу. Вкінці кульки злітають в повітря)

Випускник:(підходить до вихователя) Ми не забутим Вас ніколи.

                Ви працювали на той час,

                На ту лиху годину, коли

                « Важкими » дітьми ми були.

                 Вам важко було працювати,

               Але не можна не згадати

                З   якою добротою, увагою і теплотою

               Ви ставились до нас.

Всі:       « Спасибі  Вам за все!» 

               (Лунає пісня………)

ВипускникВітання всім шкільним працівникам.

Тим, хто прав для нас і прасував,

                     Хто взуття і одяг видавав,

                     Хто в школі мив і прибирав.

                     Хто  взимку нам тепло давав,  

                     Хто спокій наш вночі охороняв,

                     І довгі роки рідних заміняв.

Всі  учні    : « Спасибі Вам за все!»

                ( Випускники дарують квіти….)

Випускник: Сказати хочу слово щире.

                     Нагоди більше не знайду.

                     І побажати щастя й сили

                    Я  класному керівнику.

                 ( Лунає пісня « Класний керівник» )

Випускник: І ось ця мить, в житті єдина мить,

                    Коли останній дзвоник продзвенить.

                    Мелодія весела і сумна,

        Мов спогад серця зараз пролунає.

Випускник: Сонце зустрінемо ми на світанні.

                     Дзвоник сьогодні, дзвоник останній.

Ведуча:     Право надати останній дзвоник надається учениці 1 класу………

               й учням 9 класу…..

                  ( Лунає пісня « Останній дзвоник»)

( Випускники кожен високо піднімає дзвоник і дзвонить)

Ведуча: Ну ось і все, лінійка урочиста скінчилась…

                 Дзвінок останній =перший крок в житті,

                  Палкий порив і юності й надії.

                 Нехай щастить вам у житті,

                 І хай здійсняться всі ваші надії.