Популярні новинки
-
Урок 54. Як знання, природа і техніка допомагають людині піклуватися про здоров’я
Урок 54. Як знання, природа і техніка допомагають людині піклуватися про здоров’я -
Урок 36. Складання проєктів із вкладеними циклами з лічильником
Урок 36. Складання проєктів із вкладеними циклами з лічильником -
Урок 37. Складання проєктів із вкладеними циклами з лічильником
Урок 37. Складання проєктів із вкладеними циклами з лічильником
Ваш кабінет
Авторізація на сайті
Наша сторінка
Сценарій святкового концерту на випускний
- 4-05-2019, 14:05
- 5 646
- 0
Сценарій святкового концерту на випускний.
«І зорі освітять нам з неба наш незвіданий шлях у житті»
Ведуча. ( на фонізоряного неба) З давніх - давен люди піднімали голову, спрямовуючи свій погляд на зоряне небо. Он Велика Ведмедиця, он Чумацький шлях, а он полетіла в небесній глибині комета, вітаючи нас вогненним хвостом.
А он загорілася нова зірочка. Вона така маленька, не смілива ще…
В народі кажуть: Загорілись на небі зірочки, то в родинах з’явились діточки Так-так ! Саме народження дитини віщують зорі
Рік 20… В родинах щасливих …. з’явилися маленькі хлопчики і дівчатка. Батьки довго радилися: яке ім’я подарувати своїм зірочкам?
…І ось рік 20... Маленькі зірочки перетворились у яскраві і прекрасні зорі… Це наші одинадцятикласники. Наші любі випускники. Зустрічайте їх!!!!
(грає музика, під яку виходять випускники і займають свої місця на сцені)
Вітаюмо
Всіх вас на нашім святі –
Воно і смутком, й радістю дзвенить. Це свято зрілості і свято розставання, І майбуття прекрасна світла мить!
День прийшов до нас барвистий. Непростий — святковий день.
Довгожданий, урочистий, З сонця зітканий, з пісень.
Заспівайте гучно в тихім гаю, птиці, Гомоніть з вітрами, польовії квіти, Задзвоніть дзвіночки, рожі, всі косиці, Заспівайте хором, українські діти!
Ми є діти України, Хлопці та дівчата.
Рідний край наш – Україна, Славна і багата.
Україно моя, мила нене! Мій веселковий краю, мудра Берегине, моя Віра Надія, Любов! У цей знаменний день прощання учнів 11 класу із храмом Науки прийми же від нас, дітей твоїх, найщиріші слова вічної любові, незрадливої вірності до тебе, моя рідна, до народу, до шани його славного минулого і віри у його велике Прийдешнє, а нам – твоє благословення.
(Пісня «Україна» на фоні слайдів про Україну)
Ми 11 довгих років провели у школі Лиш 11 довгих осеней і зим,
Бо весни не ішли поволі – Вони злетіли, як за вітром дим І ось стою я на порозі школи
Між двох світів, між різних берегів,
Бо за порогом інші складні лежать дороги , В широкий світ з дитячих мрійних снів.
Сьогодні ми і дитинство сюди запросили, Щоб бачити казку і слухати гуртом.
А дитинство між ними десь заблудилось, Давайте його пошукаємо разом.
(Мелодія пісні про дитинство. Входить дитинство, проходить та хоче йти геть)
Зачекай, дитинство ,зачекай
Не спіши летіти у далекий край Наче птаха,білі крилонька згорни,
Щоб подовше нам залишатись дітьми Я тебе благаю: «Повернись!»
Дивіться, воно сміється лагідно нам вслід.
Д и т и н с т в о.
Я повертаюсь, плакати не слід Дитинство ваше радісним було, Та швидко відлетіло, відлетіло Злетіло тихо в сині небеса
І,мабуть більше не повернеться назад Он, з неба пада зірка осяйна
Вам завжди світитиме завжди вона, Від лиха берегтиме у житті, Освітить всі дороги ваші і путі.
(Музика. Д и т и н с т в о дарує кожному зірку)
Літній вечір, зірки розсипані, Кожна кличе вас, мерехтить. Ви летіти в життя покликані Вам під зорями цими жить.
До побачення! Я буду сумувати за вами.
РАЗОМ: всі ми родом з дитинства
(Презентація дитячих фото. Проводиться гра «Впізнай мене»)
А зараз, шановні,любі глядачі, ми з вами пограємо гру «Впізнай мене». На проекторі буде висвічуватись наші фото досить юного віку. Ваше завдання – впізнати хто з нас зображений на фото. За правильну відповідь отримаєте солоденький сюрприз.
Ну як не згадати нині нам про тих, хто ділив з нами радість, горе, сміх: Хто щодня до школи збирав:
І від сорому за нас часом згорав ...
Батьки! Без вас ми нікуди! Біда з вами - не біда! А радість - не повна!
Адже з нами до-о-о-о-вго вам ще вчитися ...
Дорогі наші мами і тата! Помилуйтеся! Ваші малюки виросли! Те, що ви бачите перед собою - це результат вашої щоденного праці!
Це саме ми забезпечували вам всі ці роки життя в екстремальних ситуаціях!
Це саме нам ви зобов'язані нестерпним дням, які плавно переходять в безсонні ночі! Так! Ми не завжди приносили вам тільки радість і гордо роздуті від десяток щоденники. Поклавши руку на серце, ми готові визнати, що зразковими дітьми нас не назвеш!
Але ми знаємо: що б ми не витворяли, що б ми не викидали ТАКЕ, ви спишете все на тривалий перехідний вік і будете нас любити ще сильніше
І ми хочемо сказати вам по секрету:
Всі: Ми теж дуже вас любимо!
(вірш про маму, вірш про тата на фоні слайдів з фото батьків)
У першу подорож на татових плечах. І перші сльози в татові долоні.
Сувора ніжність в лагідних очах. І тепла сивина на його скронях. М’яка колючість рідної щоки,
І посмішка в промінчиках любові. Легенький доторк дужої руки.
І справжня мудрість батьківського слова. Повиростали доньки і сини,
Повилітали з батьківської хати. Скриплять старі поважні ясени.
І дякують за нас, наш рідний тату. За те, що вчив, ростив і годував, Молився в ясну днину й серед ночі, В дорогу на світанку проводжав, Ми знову й знову дякувати хочем. Молитви Ваші — крила для дітей. Аж поки Ваше серце битись буде, Молитва у життя нас поведе,
І Сам Господь про долю не забуде. Благословіть на щастя нас, дітей,
З благословенням в світі так безпечно... Хай скотиться скупа сльоза з очей,
Це не біда... В любові це доречно
Батькам спасибі кажем нині В подяку від доньки і сина. Ви нас ростили і любили
І з нами ви уроки вчили.
Ви вболівали всі за нас, Ішли із нами з класу в клас. Багато ви доклали сили,
Щоб ми всі школу закінчили. Щоб мов пташата легкокрилі. Життя і небо покорили.
Наш навчальний трудовий шлях розпочався з дитячого садочка
Ми на святі нашім зараз Знов маленькими були… Ну чому, садочок рідний, Ми так швидко підросли! Гарно нам було в садочку, Кожен грався і радів,
Та ще хочеться сказати Всім присутнім кілька слів. Є на світі добрі люди
І як янголи вони
Все життя своє з любов’ю Завжди поряд із дітьми Вихователі і няні
Ви були для нас як мами Добрі, ніжні повсякчас. Сумно нам прощатись з вами Будем пам’ятати вас.
Ви роки всі віддавали Частку серденька свого Нас любили і навчали Хоч не легко вам було. Ми ніколи не забудем Хай летять собі роки Ваші очі, вашу мудрість Ваші руки золоті.
А ось такими непосидами ми були в дитячому садочку.
(танець «Цукерочки»)
Роки Шкільні... Вони незабутні, В пам’яті вони на все життя Непомітно й швидко летять вони. І ось ми учні початкової школи.
Презентація початкової школи
В ляльки гратись, у машинки.
Другий клас–пішла таблиця, І ночами стала сниться.
Ми її вчимо, вчимо, На уроках – «горимо». Різні дії як насіли – Розібрать немає сили!
Додавання, віднімання – жарти, мінімум старання, А от множити, ділити – Годі браття, й говорити! Ми трудились, що є сили, Цінне все, чого нас вчили
Всю програму вже пройшли, Другу висоту взяли.
Ось і третій рік ми в школі, А сюрпризів ще доволі: Треба шлях порахувати,
Звідкись час і швидкість взяти. Не задачі – просто мрія: Розбери тут – яка дія!
Швидко промайнув цей час, Нас чекав четвертий клас.
Казка, вірш, оповідання, Увесь час ведуть змагання: Хто цікавіше розкаже,
Ще й корисне щось покаже.
В усіх учнів є перший вчитель, ім’я якого в пам’яті зберігає кожен.
Білим голубом, тихою казкою увійшли ви в наше дитинство. Весняним цвітінням, чарами осені бриніла мелодія ваших уроків. Щедрість душі своєї, доброту серця віддали ви нам.
Одинадцять років пройшло з того часу В школі знов і знов дзвенів дзвінок
Пам’ятаю, як малим хлоп’ятком Я прийшов на свій перший урок Я знаю, як буду я дорослим
Й пройду коридори школи я, - Постане в пам’яті хороша, Найперша рідна вчителька моя.
Пам’ятайте нас маленьких кирпатих
Із ротами відкритими , у коротких штанцях Неслухняних, а інколи зовсім нестерпних
Із невмілою ручкою в наших дитячих руках. Пам’ятаєте наші наївні питання
І вражаючі в голос проказані наші думки.
Ви по перших стежках нас вели в добру гавань навчання Непомітно писали в журналі життя сторінки.
Велике спасибі вам, Світлано Геронтіївно! Це ж завдяки вашим старанням, сумлінню і витримці ми досягли перших результатів у своєму шкільному житті.
Тож прийміть ці квіти, як вдячність від усіх нас!
(пісня «Перша вчителька»)
Та знаннями набивати. Ми вивчали піраміди, Дроби, катети, гібриди. Губки і материки.
Мезозой, неандертальців Кроманьйонців, португальців
Зрозуміли зі слізьми — Гомосапієнси ми.
В сьомому іще складніше: Подають, що розумніше, — Ось рівняння розв’яжи, Теорему доведи.
А задачі! А задачі!
Тато й мама гірко плачуть. І нові пішли предмети.
Що не день – однісекрети. З хімією — не лади (Розум пнеться не туди)
І чомусь земне тяжіння Тягне далі від учіння.
У 8 – ми акселерати: Стали по ночах гуляти. На заняттях всі мовчать, Бо уроки мало вчать.
Он хтось явно недоспав, Мабуть, усю ніч гуляв. Врешті, більшість добре спали Й працювати краще стали.
9 Клас Посоліднішали діти,
В класі ( ніде правди діти) Вчитися не дуже хочуть, але голови морочать
(інсценівка зі шкільного життя)
Вчитель! Скільки сили треба, Щоб навчити нас усіх,
І терпіння, і бажання, І надій, і сподівання.
Вчитель наш - найкращий у світі, Допоможе в хвилину важку,
І нехай тільки посмішки й квіти, Він знайде на своєму шляху.
Учитель з дня в день творить людину. Вчительська праця - на багато років уперед, і там, в майбутньому, він побачить результат своєї щоденної праці, своєї творчості, Для того він віддаватиме з дня в день свою енергію, розум, талант, аби виховати майбутнє покоління.
Як довго ми чекали цього свята, Здавалось, радості не буде меж,
І ось прийшло воно, останнє в школі свято, Та радості нема, і сміху теж.
Нам хочеться дуже багато сказати, І кожному щастя в житті побажати. Але найпалкіші слова нині вам, Рідним, улюбленим учителям.
Як часто дуже ми хотіли, Щоб раптово всі ви захворіли. І щоб на місяць чи на рік один Оголосили в школі карантин.
Щоб математичка забула про урок,
З уроку пролунав швидше щоб дзвінок, А зарубіжка на уроці щоб заснула,
А українська – зошити забула.
Щоб на фізиці всі прилади зламались, На хімії всі колби підірвались.
І щоб перерва 45 хвилин тривала, А на урок щоб 10 вистачало.
Щоб наш коханий класний керівник Десь на безлюдний острів зник.
І прихопив з собою,
І щоденники й журнал.
Щоб прилетів Горинич Змій –дванадцять глав і інформатика з комп’ютером украв.
Поніс у замок свій і щоб там він Сидів з комп’ютером один.
А як частенько ми бажали, Щоб завучів наших украли, Їх десь далеко понесли, Щоб ми без розкладу жили.
Щоб всі трудовики взяли сокири і пилки Й пішли в тайгу і ліс рубали.
І назавжди, і навіки,
Щоб школу всі позабували.
Історики, щоб в Спарту всі пішли Й назад дорогу довго не знайшли.
І щоб англійчанка загубила словники – Нехай у них гніздяться павуки.
Щоб географічка так-сяк, Зібравши карти у рюкзак, Пішла в пустелю чи у гори,
Ну в крайнім випадку – на море.
Щоб дощ на фізкультурі йшов, Або щоб вчитель не прийшов
І завалився щоб спортзал, Але у нас сьогодні бал.
Сьогодні день останній, день прощання, Пробачте нас за наші ті бажання.
Ми хочемо, щоб ви були здорові, Щоб більше не сивіла ваші скроні. Чекайте завжди ви від нас вістей
І обіцяйте щиро нас зустріти,
Коли ми в школу приведем своїх дітей.
Дорогі вчителі! Хай весни до вас летять журавлями, А ви не старійте ніколи з роками.
Здоров’я і щастя ми зичим без ліку, І довгого, довгого, довгого віку.
Будьте здорові і живіть, будь-ласка! Ведіть малечу вранці на поріг,
А скільки вже від вашого порога Протоптано і сходжено доріг.
О час! Ти зупинися трішки! Дитячих вуст послухай, зачекай!
Ти ще устигнеш виробити зморшки, Моїй же вчительці ти долю дай!
Дай їм здоров’я, радості багато На довгії, на многії літа,
Цього бажають Вам і мама наші й тато, Будьте здорові, щедрі і багаті,
Як наша українськая земля.
Нелегка вчительська доля. Вона не встелена розкішшю, не наповнена спокоєм, але вчитель має неабияку нагороду - учнівську вдячність
Тож ми в житті вас не забудем, І пам’ятати завжди будем
І слово, й усмішку ласкаву, То добродушну, то цікаву, І ту любов, що віддавали, Серця наші зігрівали.
За все ми вдячні вам, без ліку – Спасибі ніжне і велике
Шановні вчителі!
Ми не часто приносили квіти
А сьогодні прийміть і повірте: то не квіти, То наші серця, бо знаменна хвилина оця
(пісня «Тисячі думок»)
Ми маленькі школярі, Позбігалися сюди Щоб вас привітати, Щастя побажати.
Ми рівняємось на вас, на юних крок вагомий. У п’ятий переходимо ми клас,
А мріємо про сьомий
Аж не віриться, що були ви такі як ми, малі, Мабуть, вже про це забули ваші вчителі.
Всі пройшли випробування і контрольну не одну,
І на перерві стрибали в висоту і в довжину.
Ви щасливі любі друзі, бо вже близько до мети Ну, а нам ще доведеться через все оце пройти.
Хлопчик: От везе випускникам. Добре, що й казати !
Вже не будуть за спиною портфелі носити, Щовечора три години уроки учити,
Не примусять їх ніхто писать реферати, Безтурботно будуть жити, до обіду спати.
Ну, а в нас, що за життя - справжнісінькі муки, Стер я зуби вже давно об граніт науки.
Дівчина: В них роботи після школи - непочатий край, Тож своє дитинство, друже, ти не підганяй.
Треба їм п’ять довгих років у виші учитись, Хлопцям одружитись.
І про дім, і про зарплату треба ще подбати, Як народиться дитинка - ночами не спати. Потім виросте дитинка, будуть батько й мати Думу думати - де грошей на інститут взяти?
Хлопчик: Ти мене так не лякай! Це ж складні завдання!
Краще буду вже ходити в школу на навчання!
Дівчинка: Бажаєм вам в житті іти сміливо, Бажаєм щастя кожному знайти!
Хай здійсниться, що кожному хотілось В дорогу, старший друг. Щасливої путі!
Випускник Ну, як?
Першокласник
Та як тобі сказати?
Вже поволі став звикати.
Директор суворий, але справедливий. А завуч, кажуть, телепат!
Бо звідкіля він знає,
Що у кишенях в мене склад?
Випускник Він бризкалки збирає...
Першокласник
А справді в нього зошит є, Що ніби „чорним” зветься?
Випускник Е, друже. Бачу місце в нім Для тебе теж знайдеться.
Першокласник
А як уроки, де їх вчать? Із групою чи вдома?
Випускник.Та на перервах, між дзвінками! Усім ця річ відома!
Першокласник
Одна учителька у нас,чому ж у вас багато?
Випускник:
Усі вважають: старший клас Простіше й научати!
У вас там азбука, буквар, А тут одна турбота — Диспут, гра чи семінар — От і вся робота!
Першокласник
А як у тебе фізкультура?
Випускник У мене й так міцна фігура.
Першокласник
Буду їсти досхочу!
Не доженуть, бо утечу! То візьміть мене до вас: Хочу я у вищий клас!
Випускник:
Ой, друже, поспішаєш ти! Хоч трохи треба підрости!
Випускниця:
Друзі! Це, звичайно, жарт? Жаль, іде життя поволі!
За науки вдячні ми Вчителям і рідній школі!
Випускниками попередніх років було започатковано музей шкільних реліквій. Ми хочемо додати до експонатів музею свою – рушник з нашими іменами..
Ось і настала хвилююча мить прощання зі шкільною родиною. І сьогодні можливо, як ніколи, ми відчули, що школа - це нам рідний дім дитинства і юності. Як не хочеться залишати ці рідні стіни, але незвідана даль кличе нас, і ми вдячні всім, хто прийшов
провести нас у далеку дорогу, яка називається дорослим життям. Ми з сумом озираємося на прожиті шкільні роки, бо вони ніколи не повторяться.
Школа подарувала нам і перше кохання, і вірних друзів, і радість пізнання того, що створено людським розумом. А ще подарувала нам хвилини спілкування з добрими і мудрими людьми - з нашими вчителями.
Дорогі вчителі, ми ніколи не забудемо ваших імен,ваших звичок,вашої великої науки. Минатимуть літа, колись сивина торкнеться і наших скронь, але навіть через багато років ми з вдячністю згадуватимемо про вас.
Рідні наші,любі вчителі,
Простіть за пустощі великі і малі, За непослух чи не вивчений урок, За кожен необдуманий наш крок.
За те, що виявили силу і терпіння Для виховання молодого покоління
За світло знань ми вдячні вам без меж, За щирість і відвертість, звісно, теж.
Хай упродовж прийдешніх всіх років На вдячних вам щастить випускників Ми ж понесемо у життєвий вітровій Зерна знань ваших і цвіт ваших надій.
І повсякчас вас пам’ятати будем, У житті ніколи не забудем.
Той шлях, яким вели нас у освіту, Що вирушали ми у простір світу.
Здавалось, 11 літ - багато,
Ніхто й не думав, що так швидко промайнуть. Тепер нам хочеться, щоб перенесли свято, Хоча би тиждень ще у школі буть
Ну от і все. Перегорнули Підручників останні сторінки.
І по останніх вже уроках ми відчули, Що плине час скоріше від ріки.
Випускний клас...
Подає в ранковій тиші школа Дзвоника останні позивні...
І на серці терпко як ніколи: Ти ще учень й одночасно – ні.
Прощавай скрипуча парта –
Шхуна у країну добрих знань. Шкодувати рано й ще не варто, Бо у серці тисячі бажань.
Ну ось і все. Спасибі, люба школо, Бо промайнули довгі одинадцять літ. Уроки, дискотеки, друзів коло –
Прекрасний, чарівний дитинства світ!
Були ви поруч з нами в кожній справі – Шановні, любі, щирі вчителі.
Порадники суворі і ласкаві, Ви – честь і слава нашої землі!
Ми вам здоров’я, щастя вам бажаєм, Бо стан душі не висловить словами. За все, чого навчилися і знаєм, Сьогодні ми завдячуємо вам!
(Звучить фінальна пісня «Злетіли кульки в небо» на фоні відео випускного вальсу)
Від шкільного порога Ми йдемо у далекі світи, Ти світи у дорогу,
Наша школо
Як зірка, світи. . .
Автор: Бойчук Валентина
Дякуємо!
Шановний користувач нашого сайту.
Ви зайшли на освітній сайт як незареєстрований користувач.
Будь ласка
Зареєструйтесь на сайті (1 хвилинка часу) або увійдіть під своїм іменем за допомогою кнопок соц-мережі Fb. Після реєстрації на нашому сайті, для вас будуть відкриті всі можливості сайту. Коментарі і повне право на всі категорії та інші функції.
Ви зайшли на освітній сайт як незареєстрований користувач.
Будь ласка
Зареєструйтесь на сайті (1 хвилинка часу) або увійдіть під своїм іменем за допомогою кнопок соц-мережі Fb. Після реєстрації на нашому сайті, для вас будуть відкриті всі можливості сайту. Коментарі і повне право на всі категорії та інші функції.
Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.