Ведучі:Жив собі у баби й діда

                                   Славний хлопець Колобок,

                              Спав собі аж до обіду

    Потім грався: скік та скок

            Безтурботно так минули

    Років шість, а може й сім.

      Баба з дідом тут збагнули:

     Треба в школі вчитись всім.

Дід зібрав сімейну раду

Й мудру внуку дав пораду:

Як підеш до школи вчитись

Треба добре потрудитись,

                                           Вже не спати до обіду,

           Щоб на старість бабі й діду

           Про комп’ютер розказати

           Свою вченість показати.

                              Колобок пішов до школи

Стало важко, як ніколи.

Рано-вранці треба встати

На навчання поспішати.

  Ще й уроки треба вчити

           Різні досліди робити

           Числа множити й ділити

          Як же так на світі жити? 

І усе було б нічого

Якось звик би він до всього

Та нелегка ота штука

Математика наука.

                          Він її і гриз і м’яв,

Все писав і рахував,

Тільки толку було мало,

знань йому не вистачало.

                                          Ось у класі йде урок

          Вчать задачу про сорок

          Звідкілясь вони летіли

         І на гілку тихо сіли.

                               Скільки ж з ними замороки 

Дві сороки, три сороки

Лиш злетілись – розлетілись,

Голова вже розболілась.

                                          Колобок часу не гає

          У вікно все поглядає

          Лиш учитель задивився

          За вікном враз опинився.

                               Як тут гарно все довкола,

Прощавай же рідна школа,

Математика, прощай,

Здрастуй, річка, поле , гай!

  Колобок іде, співає пісеньку:

                          Я по коропу метений,

                             Я на яйцях печений,

                             Я навчався гарно в школі 

                             З мене вже тепер доволі

                             Знаю все на світі я

Ля-ля-ля-ля-ля-ля-ля!

Назустріч Колобкові виходить Зайчик:

Зайчик:        О, здається Колобок

Йде по лісі: скік та скок!

Буде нам смачний обід:

Поласуємо, як слід.

   Колобок, Колобок, я тебе з’їм!

Колобок:   Не їж мене, я тобі пісеньку заспіваю!

Зайчик: Ану, заспівай!

Колобок співає пісеньку:    

  Я по коробу метений,

                             Я на яйцях печений,

                             Я навчався гарно в школі 

                             З мене вже тепер доволі

                             Знаю все на світі я

Ля-ля-ля-ля-ля-ля-ля!

Зайчик: Гарна твоя пісенька, та тільки користі з неї мало. От якби ти припас мені харчів на зиму, то я тебе б відпустив.

Колобок:  Де ж я знайду ті харчі, і чим харчуються ці вухаті створіння?

Зайчик:  Ти не знаєш чим харчуються зайчики?!  Ну тоді ось розгадай ці ребуси, то і дізнаєшся.

Колобок: Що це таке ребуси?  Як їх розгадувати?

Першокласник: Так це ж кожен першачок знає. Ось тут написано: морквина, а ось тут – капуста.

Зайчик: Так, нам потрібні морква і капуста. Та тільки порахуй правильно. В мене сім’я немаленька: я, зайчиха та п’ятеро зайченят. Щодня на нашу сім’ю потрібно 2 капустини і кожному по морквині.

Колобок:  Як же все це порахувати?  Дві капустини та ще дві капустини, та ще дві капустини… Ні, так я буду додавати до самої зими. А що ж робити?

Таблиця множення: Здрастуй, Колобочку, ось бачиш і я  тобі в нагоді стану. Ати ввесь час казав: «І навіщо вчити цю таблицю множення, і кому вона потрібна?» А ось, виявляється, інколи потрібна.

Колобок (похнюплено):  Допоможи мені, будь ласка, я тобі пісеньку заспіваю!

Таблиця множення: Ні, Колобочку, ніколи співати, будемо працювати. Ось, дивись:

                            Зима триває три місяці, кожен з них по 30 днів, отже:

                            3х30=90;  щодня по 2 капустини, це буде: 90х2=180капустин;

                             кожному зайцеві по морквині на день – це буде 7 морквин щоднини, отже:  90х7=630 морквин. Як бачиш , усе швидко і просто, якщо знати таблицю множення.

Звучить музика, Колобок тягне мішок з овочами, віддає його Зайчику. Колобок йде далі, а назустріч йому Вовк:

Назустріч Колобкові виходить Вовк

Вовк: О, здається Колобок

Йде по лісі: скік та скок!

Буде ось смачний обід:

Поласуємо, як слід.

   Колобок, Колобок, я тебе з’їм!

Колобок:   Не їж мене, я тобі пісеньку заспіваю!

Вовк: Ану, заспівай!

Колобок співає пісеньку:    

  Я по коропу метений,

                             Я на яйцях печений,

                             Я навчався гарно в школі 

                             З мене вже тепер доволі

                             Знаю все на світі я

  Ля-ля-ля-ля-ля-ля-ля!

Вовк: Гарна твоя пісенька, та тільки користі з неї мало. От якби ти мені хатинку збудував на зиму, то я тебе б відпустив.

Колобок: Ну давай, збудую.

Вовк:   Так, та тільки хатинка мені потрібна особлива. Я хочу щоб вона складалась із геометричних фігур: стіна щоб була квадратна, дах – трикутник, двері – прямокутні, а вікна – кружечки.

Колобок: Квадрат, прямокутник, трикутник, кружечки. Хіба я знаю, які вони? З геометричних фігур йому хатинку!..  Все, з’їсть мене вовк.

Заходять геометричні фігури, розповідають про себе:

Круг:  Називаюся я Круг,

          Знають це усі навкруг.

            Я не маю ні сторін,

             Ну і зовсім без кутів.

             Фігура всім знайома ця

             Без початку, без кінця.

Трикутник: Догадайся сам чому

Звуть мене трикутник?

Бо всього у мене три

              Хоч верти, а хоч крути:

Є вершини в мене три,

Три кути, три сторони.

Квадрат: Чотири рівні сторони

Й чотири рівні ось кути,

        Вершин чотири також маю,

Усім фігурам рідний брат.

А зовуть мене – Квадрат.

Прямокутник: Я також –багатокутник,

                             Називаюсь прямокутник.

   Всі кути у мене рівні,

                             Й сторони супротивні.

Колобок: Дякую вам, друзі, ви мені дуже допомогли.

Геометричні фігури:  Ну ось, тепер ти можеш побудувати хатинку з геометричних фігур. А нам час вирушати далі.

Звучить музика, геометричні фігури виходять, Колобок складає хатинку, показує її Вовкові, Вовк схвально махає головою, бере хатинку і прямує геть. Колобок весело підстрибує.

Ведучий: Ось і знову безтурботно

              Колобок лиш круть та фіть.

Та он глянь, з-за повороту

Тупає Ведмідь Набрідь.

Назустріч Колобкові виходить Ведмідь

Ведмідь:          О, здається Колобок

Йде по лісі: скік та скок!

Буде ось смачний обід:

Поласуємо, як слід.

  Колобок, Колобок, я тебе з’їм!

Колобок:   Не їж мене, я тобі пісеньку заспіваю!

Ведмідь:   Ану, заспівай!

Колобок співає пісеньку:    

  Я по коропу метений,

                             Я на яйцях печений,

                             Я навчався гарно в школі 

                             З мене вже тепер доволі

Знаю все на світі я

Ля-ля-ля-ля-ля-ля-ля!

Ведмідь: Ну що ж, гарна твоя пісенька. та тільки користі з неї мало. От якби ти допоміг мені з бочками розібратись. я б тебе відпустив. 

Колобок: Ну давай, допоможу. А що потрібно робити?

Ведмідь: Ось дивись: В мене було дві бочки меду. Ох і люблю я його. Одна бочка на 150л, а друга – на 180л, але меду в них було порівну: по 130л. З другої бочки я відпив 10л і долив з першої бочки в другу, щоб вона була повна. Потім з першої бочки я відлив 15 л меду, а потім тричі долив по зо л меду. На скільки днів мені вистачить цього меду, якщо вдень я з’їдаю по з л меду.

Колобок: Ну задача так задача. Що ж мені тепер робити? Як же дізнатися скільки меду у бочках.

Звучить музика, підтанцьовуючи йде дівчинка з кошиком в руці

Колобок: О, дівчинко, здрастуй!

Дівчинка: Здрастуй, Колобок!

Колобок: Слухай, ти у школі навчаєшся?

Дівчинка: Так!

Колобок: А математику любиш?

Дівчинка: Так, і люблю, і поважаю. Стривай, а чого це ти такий сумний?

Колобок: Та ось задав мені Ведмідь задачку, якщо не розв’яжу її, то він мене з’їсть.

Дівчинка: Подумаєш, задачка. Ти хіба в школі не навчаєшся? Математику не вчиш?

Колобок(знічено): Та якось не дуже…

Дівчинка: Все з тобою зрозуміло. Ну я тобі допоможу, але ти маєш пообіцяти мені, що повернешся до школи і старанно вивчатимеш математику.

Колобок: Обіцяю, обіцяю, тільки допоможи, будь-ласка!

Дівчинка: Ось, дивись, все дуже просто:

Дівчинка на дошці розв’язує задачу.

Колобок: Дякую тобі, все дійсно не так і важко.

Звучить музика, Колобок з Дівчинкою виконують кілька рухів, Дівчинка виходить в один бік, Колобок в другий і заходить з ведмедем, показує Ведмедю розв’язок задачі, Ведмідь задоволено потирає руки. забирає бочки і виходить.

Колобок: Все! Треба звідси вибиратись мерщій додому! Та тільки… Куди тепер іти: наліво, направо, вперед чи назад? Напевно, я заблукав. О, хтось іде! Він мені і покаже дорогу!

Звучить музика, заходить Лисичка співає пісеньку: «Я Лисичка, я сестричка», побачила Колобка:

Лисичка:     О, здається Колобок

Йде по лісі: скік та скок!

Буде ось смачний обід:

Поласуємо, як слід.

   Колобок, Колобок, я тебе з’їм!

Колобок:   Не їж мене, я тобі пісеньку заспіваю!

Лисичка:      Ану, заспівай!

Колобок співає пісеньку:    

  Я по коропу метений,

                             Я на яйцях печений,

                             Я навчався гарно в школі 

                             З мене вже тепер доволі

                             Знаю все на світі я

Ля-ля-ля-ля-ля-ля-ля!

Лисичка: Щось дуже сумна твоя пісенька, навіть їсти тебе розхотілося.

Колобок: Як же мені не сумувати, коли я заблукав у цьому вашому лісі і не можу тепер звідси вибратися.

Лисичка: Ну що ж, я можу тобі зарадити, в мене є карта, та тільки вона розділена на частини. Якщо зумієш її скласти, то виберешся з лісу. Удачі!

Звучить музика, Лисичка дає Колобку карту і виходить. Колобок радісно підстрибує, потім розглядає карту, сумно похитує головою, сідає на пеньочок.

Колобок: І тут ця надоїдлива математика! Придумали таке!.. (читає): 

         Щоб цю карту зібрати

Треба приклади розв’язати.

Доведеться тепер у лісі жити,харчів собі шукати, під кущиком спати, а, можливо, для когось смачним обідом стати.

Звучить музика. Під мелодію «Вчать у школі» заходять школярі.

Школяр: Не сумуй, Колобочку! Ми чули про твою біду, допоможемо тобі, але ти не забудь, що ти пообіцяв повернутись до школи і старанно вивчати математику. 

Колобок: А ви що, можете розв’язати ці приклади?

Школяр: Звичайно, адже ми вчимося в школі, уважно слухаємо пояснення вчительки і старанно виконуємо усі її завдання. Давай сюди свої приклади. 

Учні розв’язують приклади, дають Колобкові свої частинки карти, він їх прикріплює до відповідної відповіді і отримує цілу карту.

Колобок: Дякую, друзі! Тепер я попрямую прямісінько за вказаним шляхом.

Звучить музика, школярі виходять. Колобок уважно розглядає карту,і підстрибуючи виходить. Змінюються декорації. Замість лісу тепер – школа і надпис: Лопатівський НВК. Учні виконують пісню «Вперше Осінь йде до щколи»

Заходить Колобок:  Ой, куди це мене привела стежинка? Так це ж справжня школа і тут навчаються дітки, які мені сьогодні допомогли.

Учень: Так, Колобочку, ти потрапив до справжньої початкової школи. Поглянь, як у нас тут гарно!

Учень: У нас не тільки гарно, а ще і дуже цікаво! Щодня ми дізнаємось багато нового!

Учень: Ось сідай, ми і тобі розкажемо про математику.

Учень: Знають усі – без лічби не прожити,

             Жодної справи не можна зробити.

Учень:  Розклад диспетчер не може подати,

              Ракету у космос несила підняти.

Учень: Нема без лічби в розрахунках порядку, 

               Не зробить спортсмен без лічби фіззарядку.

Виходить Математика:

Математика – дуже серйозний предмет.

Як зацікавити ним? Ось у чому секрет:

Доцільно завжди, скориставшись нагодою,

Задачу зв’язати з якоюсь пригодою.

А можна як загадку певну подати

Чи дещо цікаве у ній відшукати.

Кілька веселих задачок, до речі

Я пропоную любій малечі.

Якось ввечері  птахи

Пролітали крізь дахи:

Голуб, щука, дві синиці,

Гави дві і три плотвиці.

Поміркуйте, як ведеться,

Про скількох птахів ведеться?

У бабусі у дворі

Є і кури, і кролі.

24 ноги, 10 голів.

Скільки курей і скільки кролів.

Учні дають відповіді.

Учень: З математикою подружились,

            Всі її ми полюбили.

              А успішність різну маєм.

             Може ми чогось не знаєм.

Математика: Мій секрет – скоріш порада

                          Поділитися ним рада.

                         Щоб успішність вам підняти,

                         Треба добре працювати.

                          На уроці пильним бути – 

                          Все побачити й почути.

                         Самостійність виявляти,

                             Та ще й творчість проявляти.

Розум треба розвивати,

Всі задачі розв’язати.

                           І тоді кінець кінцем

                             Буде кожен молодцем.

                            Будь уважним і кмітливим,

                            В математиці усе важливо.

Учень :  Кругла, наче буква О,
              Цифра “нуль”, або ніщо
               Як стоїть він сам-саміський,
              То й не значить нічогісько! 

Гра-драматизація “Десятка”, дійові особи якої  Автор, Нуль і Одиниця. 

Автор: Веселий нуль прошепотів
Сусідці одиниці.
Нуль: З тобою поруч я б хотів
постояти, сестрице.
Автор: Та одиниця каже
Одиниця: Ти, Нуль, число нікчемне!
Не стій зі мною, бо мені
Це зовсім неприємно!
Автор: А Нуль на це.
Нуль: Я знаю сам
Та якби поруч стати нам
Десятка б з тебе стала!
Поглянь на себе: ти ж у нас
Мала та худорлява!
А станеш більша в десять раз.
Коли я стану справа!
Нехай не кажуть, що нулі
Такі нікчемні і малі.

                                Тож уважно все вивчай 

                                І про нуль не забувай.

                                Сотень, тисяч, одиниць

                                Жодних тут нема дрібниць.

Учні кажуть заключні слова про важливість математики.  

   Щиро вдячні Вам на слові, 

    Виконати все готові

   І докласти всіх зусиль, 

    Щоб лунало звідусіль:

Разом: Математиці – слава й хвала,

             Вона вміння й знання нам дала!

Ведучий: Цю цікаву й важливу науку

Будемо вчити , тож дай друже руку!

Ведучий бере за руку Колобка.

Колобок: Математику вчити я буду

Щоб бути корисним країні і людям.

Учень: Опануємо різні секрети,

             Побудуємо згодом ракети!

Учень: Сконструюємо вдалі машини

               Щоб самі будували і шили.

Учень:Доведеться чимало зробити –

             Збудувати, старе – оновити.

Учень: І можливість сою не прогавити

              Україну у світі прославити!

Виходять учасники свята, співають заключну пісню.