Рекомендації для практичних психологів, завучів.

Інтерактивні форми методичної роботи та їхпсихологічний супровід

         Рекомендовані матеріали заступникам директорів із навчально-виховної роботи і практичним психологам в організації та використанні інтерактивних форм методичної роботи. Розкрито сутність і основні напрями психологічного супроводу методичної роботи, які є досить важливими у створенні у колективі здорового мікроклімату  та добрих відносин співробітництва. Описані розробки нетрадиційних методичних заходів. Особлива ува­га приділяється ролі заступника директора з навчально – виховної роботи та психологу у їх проведенні. 

             Сьогодення ставить нові вимоги до шкільної освіти і до кожного вчителя особисто. Тому важливість проведення різноманітних форм психологічної освіти вчителів сприяє збагаченню  їх інтересів, духовних і профе­сійних потреб, дає їм шанс виробити власну позицію щодо важливих психо­логічних проблем сучасності, а також є способом виявлення та узагальнення найкращого досвіду, що є дуже актуальним і необхідним при використанні інтерактивних форм методичної роботи з педагогічними кадрами. Інтерактивні форми методичної роботи сприяють удоско­наленню знань учителів, єдності поглядів, вимог і дій педагогічного колективу щодо важливих проблем розвитку особистості учнів усіх вікових категорій. Соціально – педагогічна компетентність педагогів сприяє створенню для кожної дитини психологічних умов, у яких вона б  почувалася впевнено та могла б проявляти й розвивати свої природні задатки  і можливості. 

             Необхідно  визнати, що інтерактивне навчання педагогів, як форма методичної роботи -  це спеціальна форма організації тієї чи іншої діяльності, яка має конкретну та прогнозовану мету. Тому ми, як  адміністрація закладу,  організовуємо комфортні умови навчання, при яких педагог відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність, а практичний психолог допомагає йомув  цьому і це  робить продуктивним та ефективним весь освітній процес. 

        Психологічний супровід інтерактивних форм методичної роботи в школі передбачає активну участь практичного психолога в їх підготов­ці й безпосередньому проведенні спільно із заступником директора з навчально – виховної роботи. Психолог виконує ряд завдань за такими напрямами його діяльності:

   1. Психодіагностика. Психологічні дослідження за домовленістю, для об’єкта, або за власною ініціативою психолога.

     Психодіагностику психолог може проводити попередньо у процесі підготовки методичного заходу, а також безпосередньо під час його проведення-  міні - діагностика. 

Мета міні - діагностики — у мобільному режимі провести дослідження, отримати результати й використати їх у роботі. Завершальним етапом психодіагностичного дослідження може бути проведення психологічно-педагогічної експертизи ефективності використання інтерактивних форм методичної роботи.

2. Психологічне консультування. Розробка психолого-педагогічних рекомендацій, що випливають із результатів психодіагностичного обстеження.

3. Психологічна просвіта. Аналіз та роз’яснення результатів психо­логічних досліджень, формуванні в педагогів потреби в психологічних знаннях, бажанні використовувати їх у роботі зі школярами, або в інтере­сах розвитку власної особистості. Ознайомлення з психолого-педагогічною літературою тановими досягненнями в даній галузі.

4. Психологічна допомога та підтримка. Включає в себе налагодження взаємин між учасниками педагогічного процесу ( адміністрація – педагоги, педагоги – учні).

           5. Корекційно-розвивальна робота здійснюється відновлення цілісності особистості, балансу психодинамічних сил, гармонізації внутрішнього світу та модифікації поведінки дитини засобами збагачення і зміни соціального середовища, або навчання нових форм поведінки. А також  дуже ефективним і правильним є під час проведення методичного заходузастосування тренінгу, його елементів та інтерактивних технологій, які в процесі роботи дають змогу залучити не тільки інтелект, досвід, свідомість людини, а й почуття, емоції, інтуїцію, тобто цілісну особистість. 

6. Реабілітаційна робота включає заходи щодо своєчасної профілактики і лікування психічних порушень, по формуванню у дітей свідомої і активної участі в реабілітаційному процесі.

             Спільна діяльність педагогів при якій відбувається взаємодія усіх учасників сприяє тому, що кожен педагог втягується у процес загальної дії: пізнання таобговорення щодо обраної проблеми. Педагоги мають можливість висловити власну думку, почути колегу, подискутувати, запропонувати свій особистий  індивідуальний внесок,  вони мають можливість обмінюватися знаннями, особистими ідеями,  засобами діяльності і прийти до спільного рішення під керівництвом та за участю «неофіційного» спостерігача – завуча. Відбувається цей процес в атмосфері ненав'язливості, доброзичливості і взаємної підтримки, що дає змогу отримати не тільки нові знання по обговорюваній проблемі, але і розвиває саму педагогічну діяльність та переводить її на високі форми взаємодії. 

           Інтерактивна діяльність передбачає організацію  та розвиток діалогового спілкування, яке веде до взаємодії, взаєморозуміння та прийняття правильних,  загальних, але важливих для кожного учасника завдань. Головне, що під час інтерактивної взаємодії відбувається не тільки накопичення знань, а також формується механізм самореалізації педагога. 

          Отже, використання  у практичній діяльності педагогів інтерактивних форм роботи з   психологічним супроводом, який є невід'ємним засобом даного процесу,   сприяє успішній  оптимізації методичної роботи в освітньому закладі.  

           Тому в нашому закладі у  роботі з педагогами,  ми   надаємо перевагу

інтерактивним формам методичної роботи, зокрема психолого – педагогічним тренінгам, інтерактивним міні-лекціям, колажам, дискусіям, мозковому штурму, методичному рингу, діловим  іграм, вікторинам,  різним вправам.

Такі форми роботи інтерактивного спрямування дають змогу:

• створити умови для активної пізнавальної діяльності педагога;
• підвищити рівень мотивації, активності й творчості;
• формувати організаторські здібності та навички спілкування;
• виробляти вміння приймати нестандартні рішення; аналізувати й   оцінювати свої дії, визначати рівень власної    соціально – педагогічної  компетентності;
• сприяти встановленню відносин співробітництва між колегами.           

Інтерактивні форми методичної роботи.

      Тренінг як форма методичної роботи.

      Ефективною формою методичної роботи є тренінг (може викори­стовуватись як інтерактивний прийом під час проведення семінару). Тренінг дає змогу використовувати досвід учасників, стимулює діа­лог між ними й дає можливість критично аналізувати організаційні та системні причини труднощів, що виникають у навчально-виховній роботі.

Нетрадиційні форми методичної роботи тісно пов’язані з вико­ристанням інтерактивних методик.  У психологічному супроводі інтерактивні технології допомагають вирішувати питання психологічної освіти, профілактики, корекції. Серед багатьох сучасних форм і методів інтерактивного навчання стали ефективними в нашій роботі - інтерактивні міні-лекції.

      Інтерактивна міні-лекція — невелике інформаційне повідом­лення ведучого на конкретно поставлену тему. 

Для підсилення інтерактивності можна вставити у виступ елементи діалогу, ставлячи запитання й одержуючи від аудиторії відповіді, зокрема й несподі­вані. У такий спосіб можна викликати інтерес і привернути увагу учасників, опертися на їхній досвід. Можна аналізувати деякі відповіді в ході виступу чи тренінгу. Запитання й відповіді дають можливість оцінити підготовленість і сприйняття аудиторії. Як наочність можуть бути використані схеми, креслення, таблиці, малюнки, відеозаписи, будь-які предмети, що стосуються теми висту­пу. Дуже важливо, якщо перед очима слухачів постійно знаходяться план виступу, ключові тези, поняття. Це слугуватиме своєрідною підказкою для виступаючого й водночас підсилить контакт зі слухачами.

     Колаж. Слово «колаж» — від фр. collage означає наклеювання. Матеріали для виготовлення колажу: папір формату А-4, A-З, А-1, ножиці, різно­манітні журнали, клей. Виготовляти колажі можна індивідуально, або в малих групах. Колаж передбачає велику свободу автора у виконанні роботи. Головне в колажі — виразити свої думки, ідеї, погляд і ро­зуміння теми.

    Колаж — це своєрідне запрошення до розмови з приводу певної проблеми. Головне — сформулювати тему так, щоб вона торкалася учасників, давала простір фантазії, виявляла різні погляди й думки. Колаж розширює творчі можливості учасників тренінгу, дає змогу проявити оригінальність і унікальність особистості учасників. При обговоренні один представник від кожної групи розказує, як у них ішов творчий процес, які ідеї і за допомогою яких художніх засобів були втілені в колажі, тобто робить захист своєї теми. Інші члени групи можуть розвивати дану тему, доповнювати, уточнювати сказане.

     При колажуванні процеси діагностики й і сам хід даного процесу  відбуваються одночасно. До позитивних ефектів використання цієї техніки належать:

• простір для розвитку ідей; 
• вихід напруження, емоційна розрядка, розвантаження, релаксація;
• підвищення самооцінки учасників групи;
• розвиток схильності до аналізу продуктів власної творчості;
• усвідомлення й інтеграція отриманого досвіду,

розвиток творчого потенціалу.

              Ділова гра — метод навчання професійної діяльності шляхом її моделювання, близького до реальних умов, обов'язково з динамічним розвитком ситуації, завдання чи проблеми, що вирішується, у процесі ділової гри. Саме за таких обставин відбувається діалог на професійному рівні, зіткнення думок і позицій, взаємна критика гіпотез і пропозицій, їх обґрунтування і зміцнення, що зумовлює появу нових знань, сприяє набуттю досвіду вирішення професійних завдань і психолого-педагогічних ситуацій. 

     Дані методики сприяють розвитку навичок критичного мислення, розв’язання проблем, комунікативних, відпрацювання різних варіантів поведінки в проблемних ситуаціях, вихованню розуміння позиції інших людей та прийняття спільної думки, погодження із загальним рішенням.

            Дискусія — з лат. означає дослідження, колективне обговорення спірного питання, обмін думками, ідеями між кількома учасниками. Мета дискусії    виявити відмінності в розумінні питання і в товарись­кій суперечці встановити істину, прийти до спільної думки. Дискусії можуть бути вільні й керовані. Дискусія є доцільною та ефективною тоді, коли вона виникає на базі знань учасників із досліджуваної теми.

    Мозковий штурм

    Правила мозкового штурму:

• кожен може вільно висловлювати свої пропозиції;
• учасники висловлюються по черзі, чітко, стисло, зрозуміло; 
• будь-які пропозиції приймаються і схвалюютьсяучасниками;
• ведучий записує всі пропозиції;
• не можна критикувати й коментувати пропозиції;
• можна розвивати попередні ідеї.

   Методичний ринг - форма роботи з педагогічними працівниками, спрямована на пошук, розвиток, підтримку перспективного педагогічного досвіду, або пошук нових ідей, шляхів вирішення актуальних проблем освіти. Методичний ринг сприяє вдосконаленню знань педагогів, виявляє їхню ерудицію. Його проводять у разі виникнення суперечностей, альтернативних точок зору, діаметрально протилежних думок.

  Робота вгрупах

   Роботу в групах варто використовувати, коли потрібно вирішити проблему, з якою важко впоратися індивідуально, коли у вас є інфор­мація, досвід, ресурси для взаємного обміну, коли одним із очікуваних результатів є набуття навичок роботи в команді.

  Рефлексивні коментарі

   Рефлексивне коментування проводиться з метою проаналізувати результати, виділити позитивні сторони, а також вказати на помилки, неточності й шляхи їх виправлення. Обговорюючи дії колег, слід намагатися враховувати такі рекомендації:

• надати можливість тому, кого критикуєте, спочатку самому оцінити себе;
• ставитися з повагою до всього, що робить ваш колега.

  Вправа «Мікрофон»

  Вправа «Мікрофон» надає можливість усім сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи пропозицію.

         Вправа «Очікування» дає змогу учасникам чи то тренінгу, чи то семінару усвідомити особисті очікування від заняття, скоригувати план роботи відповідно до очікувань. Вправу «Очікування», як правило, вико­ристовують не лише на початку заняття, а й по його завершенні з метою визначення, наскільки виправданими були очікування кожного учасника.

         Найчастіше інтерактивні форми ми використовуємо ще під час проведення педрад,методичних об'єднань, психолого -педагогічних семінарів, психолого – педагогічних консиліумів.

У період підготовки засідання педагогічної ради, або здійснення інших організаційних чи підсумкових заходів ініціативна група педагогів вивчає стан актуальних проблем навчально-виховної та методичної роботи, відвідуючи навчальні заняття й масові заходи, проводить бесіди з педагогами, анкетування, узагальнює думки та побажання щодо вдосконалення певної ділянки роботи. Під час засідання педагогічної ради, або при  проведенні інших організаційно-методичних заходів ініціативна група організовує дискусію, полеміку з обговорюваних питань. Мікрогрупа — одна з форм колективної методичної роботи, у якій, на відміну від методичних об’єднань, за визначальний критерій узято взаємну симпатію і, головне, інтерес до єдиної педагогічної ідеї. Вона створюється на добровільних засадах у складі 5—7 педагогів. Кожен учасник спочатку самостійно вивчає проблему, певний її аспект, потім доповідає колегам про результати. Після обміну думками педагоги спрямовують свою діяльність на практичну реалізацію ідеї: проводять відкриті заняття, організовують взаємовідвідування занять, масових заходів. Розв`язавши проблему, група розпадається, або ж визначає нове завдання. Діяльність творчих мобільних груп Новацією в управлінській і методичній роботі стає створення мобільних творчих груп. Мобільність забезпечується вільним переходом педагогів з однієї групи до іншої в тому разі, коли вони відчули зростання своєї фахової майстерності. Робота в мобільній творчій групі дає педагогові можливість займатися дослідженням цікавої теми, реалізувати себе, поділитися досвідом з іншими, іти шляхом удосконалення й росту, а керівництву — можливість стежити за зростанням майстерності педагогів. 

Дуже вдалою формою роботи є психолого – педагогічні тренінги, під час яких в ігровій формі, невимушеній, приємній психологічній атмосфері педагоги можуть закріпити знання, набути нового практичного досвіду, поспілкуватися с колегами. Групова робота під час тренінгу допомагає змінити неконструктивне ставлення до колег на ефективну модель співробітництва. 

     Одним із результативних методів роботи з пе­дагогічними колективами є психолого-педагогічний консиліум. Метод консиліуму має низку переваг, оскільки надає максимум інформації за найменших витрат часу та сил.

     Психолого-педагогічний консиліум — це по­шук шляхів розв’язання складних дидактичних проблем, подолання психологічних бар’єрів між учителями та учнями, адміністрацією і педаго­гами. На консиліум збираються представники різних груп, сідають для переговорів у коло, по­ділившись на мікрогрупи. Кожна мікрогрупа розглядає проблеми зі своєї позиції.

            Психолого-педагогічний семінар — форма методичної роботи, яка полягає в ознайомленні педагогів з новітніми досягненнями психолого-педагогічної науки і передового досвіду на основі обговорення слухачами повідомлень, доповідей, рефератів, виконаних ними за результатами досліджень, проведених самостійно чи під керівництвом спеціалістів у даній галузі. Робота психолого-педагогічного семінару повинна бути спрямована на вирішення існуючих психолого-педагогічних проблем школи та тих, які виникають, а також розробку психологічного підгрунттям методичної теми школи у поточному році.

  Психолого-педагогічні семінари повинні мати предметом свого обговорення конкретні проблеми навчального закладу, даного контингенту дітей, а не проходити на абстрактно-теоретичному рівні, тобто наочно показувати, що психологічні знання безпосередньо пов’язані з вирішенням конкретних проблем навчання та виховання дітей. Ефект від психолого-педагогічного семінару буде більшим, якщо психологічні знання подавати педагогам як засоби вирішення їх професійних та життєвих проблем. Оформлювати матеріали психолого-педагогічних семінарів потрібно у вигляді методичного матеріалу, який може  бути використаний усіма педагогічними працівниками школи.      

         Показниками оцінки результативності організації психолого-педагогічного семінару в школі є:

• актуальність проведення за даною темою згідно методичної теми закладу освіти;
• проблемно-практична спрямованість на професійні інтереси вчителя;
• науковість, доступність;
• чіткість, конкретність  викладення змісту;
• наявність та теоретичне осмислення нових ідей, технологій;
• наявність пізнавального інтересу до змісту, навченість учасників семінару;
• активність в роботі учасників семінару.

           Психолого-педагогічний семінар може мати таку структуру:

• теоретичне питання,
• діагностичний практикум,
• педагогічний практикум (обговорення психолого-педагогічних ситуацій),
• методичний практикум (учителі отримують пам’ятки та рекомендації),
• релаксаційний комплекс.

      Рекомендована тематика засідань психолого – педагогічного семінару

Психолого-педагогічний семінар

Круглий стіл з елементами психологічного тренінгу «Соціально-комунікативна компетентність учителя»

Цей метод передбачає зустріч за «круглим столом» із певної проблеми, обговорення, обмін думками.

Мета засідання: розширити  знання учасників семінару про компетентність як педагогічне явище; формувати ключові компе­тентності вчителя, зокрема соціально-комунікативну.

Форма роботи: круглий стіл з елементами психологічного тренінгу.

Інформаційно-теоретична частина

Заступник директора. Сьогодні ми будемо говорити по соціально – комунікативну  компетентність вчителя. 

І. Вправа «Берег надії»

Мета: виявити сподівання учасників від роботи в групі й одержати зворотний зв’язок.

Учасники пишуть на стікерах овальної форми (човники) свої очікування від заняття та прикріплюють їх унизу біля «Острова надій», зображеного на ватмані.

ІІ. Актуалізація знань «Ключові поняття»

Заступник директора. Пригадаємо деякі ключові поняття і їх визначення.

  Компетентність (лат.competens – відповідний, здібний) означає коло питань, у яких людина добре обізнана, має знання та досвід.

         Професійна компетентність вчителя – це сукупність його особистісних якостей, загальної культури та кваліфікаційних знань, умінь, методичної майстерності, гармонійна інтеграція яких в педагогічній діяльності дає оптимальний результат.

         Педагогічна компетентність – це сукупність теоретичних знань, практичних умінь, навичок, ставлень, досвіду, особистісних якостей учителя, що дають змогу здійснювати пошукову, естетичну діяльність, самостійно здобувати нові знання, аналізувати діяльність учасників навчально-виховного процесу, приймати рішення.     

           Проблема педагогічної компетентності цікавила багатьох науковців.

А. Маркова вважає, що професійно компетентна людина та, яка:

? успішно розв’язує завдання навчання й виховання, готує для суспільства випускника з бажаними психологічними якостями;

• задоволена професією;
• досягає бажаних результатів у розвитку особистості учнів;
• має й усвідомлює перспективу свого професійного розвитку;
• відкрита для постійного професійного навчання;
• збагачує досвід професії завдяки особистому творчому внеску;
• соціально активна в суспільстві;
• віддана педагогічній професії, прагне підтримувати навіть у складних умовах її честь і гідність, професійну етику;

? готова до якісної та кількісної оцінки своєї праці, уміє сама це робити.

          Таким чином, можна зробити висновок, що основними структурними елементами педагогічної компетентності є:

• теоретичні педагогічні знання;
• практичні вміння;
• особистісні якості педагога.

ІІІ. Основна частина. Представлення результатів дослідження «Модель компе­тентного вчителя»

Заступник директора. На основі результатів досліджень, прове­дених серед учителів нашого закладу, була створена модель компетентного вчителя.

Практичний психолог. Члени творчої групи вчителів мали завдання: підготувати вислови – гасла які є основними у їхній роботі. Тепер створимо «Літопис цікавих думок» про вчителя. Для прикладу наведемо деякі висловлювання з «Літопису цікавих думок»:

«Лише той Учитель, хто живе так, як навчає» ( Г. Сковорода).

«Вчаться у тих, кого люб­лять».

«Ти можеш!» — повинен на­гадувати вчитель учневі.

«Він може!» — повинен нагадувати колектив.

«Я можу!» — повинен повірити в себе учень» ( В.Шаталов).

«Мудра людина не робити­ме іншим того, чого вона не бажає, щоб зробили їй». 

Конфуцій

«Ніщо велике ніколи не було досягнуто без ентузіа­зму» ( Р.Емерсон).

«Наше життя таке, яким його роблять наші думки» (М. Аврелій).

«Точно вибрана професія — запорука довголіття. Від роботи потрібно отримувати радість, а не жахливі сни. Ну, нехай, не радість, а хоч би спокійне задоволення» (В. Годгівс) .

Практичний психолог. Отже, сучасному вчителю для реалізації успішної педагогічної діяльності вкрай необхідно оволодіти компетентністю в комунікативно-соціально- морально-етично-правовій сфері.

Інтерактивна гра «Мікрофон»

Проводить практичний психолог.

Учителям пропонують уявити, що перед дверима школи їх зустрі­чає кореспондент і запитує: «Скажіть, будь ласка, яке місце у вашому житті займає робота?» Учасники гри відповідають і роблять висновки.

Заступник директора.  Вже не достатньо бути на уроці та поза ним актором, режисером, діловодом, диригентом, дипломатом, психологом, новатором і компетентним фахівцем. Модель сучасного вчителя передбачає готовність до застосування нових освітянських ідей, здатність постійно навчатися, бути у постійному творчому пошуку. Ці якості не видаються додатком до диплома про педагогічну освіту, а формується у щоденній учительській праці.

Практичний психолог. 

Психологічна розминка «Австралійський дощ»

Ведучий пропонує зробити « Австралійський дощ». Для цього потрібно повторити рухи. На безлюдному  острові здійнявся вітер (потерти долоні), починає накрапати дощ (клацати пальцями), дощ посилюється (легеньке плескання в долоні), починається злива (сильне плескання), град, справжня злива (тупіт ногами), буря стихає (сильне плескання), дощ стає менший (легеньке плескання в долоні), поодинокі краплі падають на землю (клацати пальцями), тихий шелест вітру (потирання долонь), сонце (руки догори).

VI. Практична частина Вправа Колаж «Формула щастя педагога»

Мета: за малюнком, стимулюючи уяву, більше розкрити й закріпити глибину розуміння поняття щастя.

За порами року (зима, весна, літо, осінь) психолог об’єднує учасників у чотири групи та дає завдання: за допомогою добірок із журналу, висловів відомих людей, малюнка створити колаж «Формула щастя педагога».

1. Група «Зима» отримує ватман з базовим малюнком «Океан».

2. Група «Весна» — ватман з базовим малюнком «Травичка».

3. Група «Літо» — ватман з базовим малюнком «Сонце».

4. Група «Осінь» — ватман з базовим малюнком «Небо».

Групи захищають свої колажі, обговорюють роботи, знаходять спільні та відмінні риси під час презентацій кожної команди.

V. Вправа «Берег здійснених мрій» (зворотна рефлексія)

Мета: з’ясувати, наскільки справдилися сподівання учасників, з яким настроєм вони закінчують заняття.

Учасників просять підійти до намальованого «Берега надій» і озвучити, чи збулися їхні очікування. Якщо так, то слід переклеїти стікер на берег здійснених надій.

VI. Підсумок. 

Заступник директора. Давня мудрість говорить: «Хто стоїть на місці, той відстає, а  хто не хоче відставати, мусить рухатися вперед, і не зупинятися, досягнувши вершини, а підійматися вище». У цьому ж і полягає основна місія сучасного учителя.                                                                                                        
Література

1. Апферова О. Д. Формування відповідального ставлення до навчання: навч. посібн. — 1984.
2. Антонюк М. А. Особистісно орієнтоване управління педагогічним колективом // Управління школою. — 2006. — № 5.

Бідюк І. Як запобігти низькій успішності учнів // Директор шко­ли. —2005. — №

1. 17.
2. Бохан О. Психологія конфліктів у навчально-виховному процесі // Завуч, —2008, —№35.
3. Дербеньова А. Г,, КунцевськаА. В. Тренінги в розвитку комунікативності вчителів. — X.: Основа, 2009.
4. Доленко В. І. Методичний супровід роботи з керівними кадрами //Управ­ління школою. — 2005. — № 12.

Зазуліна Л. В. Реалізація педагогічних проектів у системі підвищення кваліфікації вчителів (науково-методичні матеріали) // Управління школою. 2004.      №      16—18.

1. Зязюн І .А. Гуманістична стратегія і практика навчального процесу // Рідна школа. — 2000.— № 8.
2. Ігри дорослих. Інтерактивні методи навчання. / Упоряд. Л. Галіцина.—К.: Ред. загальнопед. газ., 2005.
3. Ковальова Л. Ю. Причини низького рівня знань у школі // Управління школою. — 2004. — № 12.
4. Кокорєва Ж. Психологічний супровід учнів і педагогів // Директор школи. — 2008. — № 36.
5. Мещерякова X. Впровадження інтерактивних технологій у роботі з педагогами // Завуч. — 2004. — № 34.
6. Мушинський В. П. Психологічний портрет вчителя. — X.: Основа, 2005.
7. Панаскевич Г. Психологічні аспекти управління навчально-виховним процесом // Завуч— 2007. — № 33.
8. Попова О. Освітній проект // Завуч. — 2008. — № 5.

РадчукГ. К, Тіунова О. В. Сімейне виховання. Освітній тренінг для бать­ків: навч.-метод. посібн. — Тернопіль: Навчальна книга, 2008.