(На сцену виходить Літописець сідає за стіл, відкриває комп'ютер. Починає працювати)

Повість со-врем’яних літ. Аз, недостойний раб Божий, писав сію книгу в назіданіє нащадкам. Літа Божого 20….-го од Різдва Христового у славному граді Рівному. (Пауза) А щоб нащадкам дійшло до ума, зараз проізведу переключеніє алфавіта. (Щось шукає на клавіатурі), Тьху ти, прости Господи, як же це діло твориться?.. О!!! ( Тицяє пальцем на якусь клавішу). 

В одній школі у місті N трапилася повчальна історія. Вчителі там намагалися навчити дітей уму-розуму, втовкмачували їм правила орфографії, теорему Піфагора, розказували про походи Олександра Македонського і різноманітні життєві мудрості. А учням це було не до душі, і прагнули вони абсолютно іншого: на уроках розмовляли, кидалися папірцями, грали у карти, і, взагалі, усім своїм виглядом показували, що спати корисніше, ніж  вивчати літературу, і що  ігри у телефоні захопливіші, ніж доведення теореми Піфагора. Вчителі боролися з цим, скільки могли: зривали собі голоси, виганяли з класу, викликали батьків і застосовували інші традиційні та нетрадиційні педагогічні методи та прийоми. Зрештою, вони зовсім стомилися й розкисли, а в учнівські голови все частіше і частіше навідувалися думки…

(Думки учнів різних класів у записі: щоб ти провалився! та пропадіть ви всі пропадом, щоб він на урок не прийшов, і коли вже ті вчителі закінчаться?! все йдуть і йдуть і йдуть, хоч би сталося чудо і вони всі щезли, ці вчителі!)

Ті думки-мрії вже нагадували молитви

(Виходять учні, складають руки, як при молитві)

1.Боже, благаю, врятуй-спаси!

На контрольну з англійської шпаргалку принеси!

2. Пресвятая Марія – дівиця, 

не дай на заліку з біології провалиться.

3. Всі святі – одне прохання,

хай Тарас на історії не поставить коварне запитання.

4. Святий Миколаю, – ти ж знаєш, я вчив закон!

Хай про нього завтра забуде Філімон.

5. На алгебрі дай, Боже, не здуріти!

Хай нападе дурносміх на нашу математичку - Красавіну Віту

РАЗОМ  О Боже, дай розуму всім вчителям, щоб все вони знали

І ні про що на тих клятих уроках нас не питали!

Молимося з проханням величезним!

Хай ті наші вчителі всі до одного… (пауза) щезнуть!

Літописець А мріяти треба обережно, бо ж мрії мають властивість збуваютися!

(Музика фантастична. 

На сцену виходять учні. Вітаються, сміються, щось розказують)

1. Народ, ви чули новини?!

2. Оце так новина! Іллюха вперше прийшов у школу до дзвоника, а не після нього!

3. Да !.......

1. Та я серйозно! Що ніхто новин не чув? І прийшов я, як і завжди, після дзвоника! Просто він не продзвенів.

3 І що ж такого сталося?

1 Слухайте!

Трансляція новин на екрані

У кадрі дівчинка. Увага! Увага! Екстренний випуск новин і з вами у студії я -……. 

Як стало відомо з невідомих джерел, кінець світу прийшов зовсім- зовсім не так, як планувалось. Про це спеціальний репортаж від ………..

(У кадрі репортер, який знаходиться у класі. Твориться безлад. Діти пускають літачки, співають, знімають телефонами одне одного, бігають) Не можу назвати цей день добрим, тому що сьогодні, 5 жовтня, - початок кінця. Зовсім зненацька, неочікувано у всіх регіонах земної кулі щезли вчителі. Розпочався світовий хаос. Минула лише година, а вже багато шкіл втратили свою подобу. Ви тільки послухайте що робиться у класах.

- діти, ви чули, що вчителі щезли?! (Відповіді учнів: Тааак! Уррра! Нареееешті!)

- що ж ви без них будете робити? (Відповіді учнів: Так от! Тепер ми точно нічого робиииити не буууудемо!)

На зв'язку була... я, (у кадрі з»являється зовсім інша дівчинка, направляє на себе ту камеру, яка знімала, забирає мікрофон у репортера) Я була на зв'язку, я,я,я...(на екрані з»являються лінійні перешкоди. Відео вимикається)

2. Ой, Іллюха, та це приколи Олени Миколаївни...

1. Але мала класно зіграла, натурально.

3. А реально, чого ніхто на урок не йде, і щось ніхто з учителів не волає, це вас не дивує?

1. Та кажу ж вам, щось тут не те!

(Йдуть зі сцени)

Літописець. Спочатку оце "не те" дуже потішило учнів. І від великої радості вони захмеліли. Тільки через 2 тижні, коли радість трохи вщухла, вони помітили один одного, ще через тиждень стали пізнаватися, а ще за тиждень - згадали все!

(Виходять учні)

1 Кажу баті: «Ну чого мені туди пхатися, все одно ж вчителі щезли!?». А він мені:

- «Щезни і ти, бо  1, 2, 3, 4, 5 - я вже йду шукать!»

2 Да, а колись Тетяна Федорівна казала: "Важко знайти чорну кішку в чорній кімнаті, особливо, якщо її там немає" . Розумна була.

4 А який сьогодні день?

5 Вівторок!

4. А пам'ятаєте, як починався колись вівторок?! Відчинялись двері, і на своїх дужих крилах влітала Світлана Володимирівна! І починалося! ЇЇ рука, ніжна, як подих весняного вітру, виводила на дошці формули-перли! Так і бачу її струнку, високу постать з піднятими вгору руками - у правій - затиснута в кулак крейда - у лівій - така рідна - призма…Ех! А важко без неї…

(Вмикається уривок з пісні Вакарчука 

Без тебе - душа сліпа

І тіло моє, мов не рідне...

Без тебе - один туман...

Без тебе - кругом вода...

Куди не глянь, землі не видно...

Без тебе - кругом обман...)

1 Та запарило мене це бездіяльне життя! Ото вже, блін, хтось приколовся над нами!

3 Я розумію, що ти недалекий, але хоча б вже пам'ять про вчителя року – Ірину Іванівну не ображай, красномовний ти наш!

1 Да?

3 Так, а не - Да! Скільки тебе цьому вчила Ірина Іванівна! Бідна, не витримала душа поета – зникла, щезла й адреса не лишила… 

1. Адреси! 
2. А, бувало, стане так, глибоко вдихне і… скаже! А кожне слово піснею так і ллється! Ні, це повний фініш!
3. Тримайся, брат, бо все на світі треба пережити

І кожен фініш, це, по суті, старт

І наперед не треба ворожити, і за минулим плакати…

(Заходить дівчинка)

Д. А ми в астрал виходимо, хто з нами?

2. Пішли! А раптом хтось із них на зв'язок вийде!

(Пісня від учнів початкової школи. Після пісні знову виходять на сцену)

1. А мені знаєте чого найбільше бракує? Адреналіну. От як було викличе до кабінету Галина Тадеївна (директор) - ноги ледве несуть, іду і думаю, ну що збрехать, що придумать. Захожу… Вже все придумав, а вона - глянула в очі - і як відрізала 

(Уривок з пісні Вакарчука «Все буде добре»)

і все! Яка там брехня! І не збрешеш, і не спишеш!

2. Бо ти лопух! (Звертається до дуже сумної дівчинки) Що там, Дашка, мрієш? Дивись, мрій обережно, бо...

4.Та які там мрії. Згадую Тараса Васильовича…

3. Ой, таааак… Тарас Васильович…

5. Ох,  ох, ох!

2. Стоїть такий біля дошки, про німців розказує, а очі такі добрі, добрі...

(Співає, або звучить уривок з пісні Вакарчука «Я так хочу»)

Я так хочу до тебе,
Як до матері немовля.
Я так хочу до тебе,
Як до неба ота земля.
Всі на світі бажання,
Все, що маю, віддам я,
Лиш би кожного ранку
Називати твоє ім'я.

1. О! Згадала! А сама скільки разів скидала подумки його у прірву, коли він змушував конспект на 6 ст. писати, га?

4. Скидала! Визнаю! І не раз. І все одно… (Схлипуючи співає) 

Всі на світі бажання,
Все, що маю, віддам я,
Лиш би кожного ранку
Називати твоє ім'я.

2. О, Лерко (виходить дівчинка, яка гарно співає), заспівай щось. Для душі. Для Тараса Васильовича, ні, для всіх учителів, може їм почується!!!! Заспівай!

(Пісня )

1. От я все розумію. У ситуації, що склалася, звичайно, винні ми, але і вчителі теж забулися. То форму не вдягнув, то штани не такі, то не дописав, то не дочитав. Та ніяка машина такого навантаження не витримає!

2. А наша БМВ витримувала все!

3. Ну так це ж Марія Василівна!

(Ролик з учителькою на три фрази пісні «Розпрягайте хлопці коней»...)

У ролику – клас сидить на контрольній. Перед дошкою – вчитель. На словах: «Розпрягайте….» вчитель махає рукою і учні розгортають зошити. На словах: «Та й лягайте спочивать…» - показує дітям листок з контрольною роботою, на словах: «А я піду в сад…» сідає на стілець, закидає ногу на ногу і складає на грудях руки)

1. Плаче (Вчителько моя, зоре світова звідки виглядати, де тебе знайти…)
2. Да, що не кажіть, а школа без учителів, це все одно, що інтернет без компа!
3. - Так  що ж робити? Думайте!

( Грім, світло, голос за кадром)

Літописець. І коли пам"ять остаточно відновилася, вони прозріли! І у їхніх головах з"явилися розумні думки!

(Виходять учні різних класів. Хтось сідає на сцені, хтось стоїть. Кожен займає своє місце для роздумів)

1. Вони  ж такі, як і ми, тільки за плечима - трошки більше забутої радості.

2. Одного разу вони обов'язково зрозуміють, що кращих за нас немає.

3. Вони розумні і вміють не знаходити шпаргалки.

4. Вони знають і навіть можуть пояснити, що будь-яка людина добра.

5. Вони думають, що є речі, яких ми ніколи не зрозуміємо, і саме тому ми все розуміємо.

6. Вони з маніакальною наполегливістю прагнуть все робити замість нас, хоча уже давно не розуміють, навіщо.

7.  Так дивно, але вони хочуть фотографуватися з нами, щоб світлини їм нагадували про нас. 

8. Вони пам'ятають про нас зовсім не те, що ми - про себе.

9. Вони мовчать, коли ми говоримо нісенітниці. Хоча, коли ми говоримо щось розумне, вони теж мовчать, але тихою радістю.

10. Вони інколи навіть не помічають наших підфарбованих губ.

11. І роблять вигляд, що їм подобається свято «Першого дзвоника».

12. Виявляється, що вони можуть думати не тільки про школу.

13. А у глибині душі вони теж уміють прогулювати уроки.

14.. У це важко повірити, але вони відрізняють Мадонну від Марадони.

15. Вони не хочуть бути подібними на нас, а ми на них - хочемо.

16. Вони слухають, коли ми кажемо їм: «Послухайте!»

17. А коли ми йдемо, вони залишаються.

18. І роблять вони все так, щоб у далекому майбутньому ми пишалися, що мали саме таких учителів! 

Найменша учениця. Хай повернуться! Вони хороші!

(Завмирають на сцені)

Літописець. Знову зависло файло окаянне.

Долонями ляскає по комп’ютеру. Потім підводиться й підходить до персонажів.

А мораль цеї пригоди така: черпайте знання із благодатної криниці розумовим черпаком своїм, учітеся, братія мої, думайте, читайте, а того, хто вчить – цінуйте й поважайте! А теперки не гнівитеся на мене, раба Божого Нестора, іду розбиратися з бісівською машиною… Московську версію Windows-a підсунули!  (Сідає, стукає по комп’ютеру). О, відвисло файло!

(Учні «відмирають» і виконують фінальну пісню)

1. Дякуємо вам за ваше душевне тепло,
2. за мудрість,
3. за чесність
4. за терпимість!
5. Бажаємо вам щастя і здоров'я, 
6. незгасного запалу і пристрасті у вашій нелегкій, але надзвичайно важливій роботі!
7. Хай кожен ваш учень знає і пам»ятає, що всі життєві успіхи починаються з учителя!

Всі разом З Днем учителя!