Національно-патріотичне виховання в ЗДО: принципи й завдання, напрями роботи й теми занять, форми роботи з дітьми дошкільного віку

• Національно-патріотичне виховання: презентація
• Принципи та завдання патріотичного виховання дошкільників
• Основні напрями патріотичного виховання дітей дошкільного віку
• Національно-патріотичне виховання: форми роботи

Патріотичне виховання дошкільників — це невіддільна складова усього навчально-виховного процесу в дитячому садку. Формування національної свідомості та громадської відповідальності починається з раннього віку і триває протягом усього життя. Виховати патріота — ось яке завдання постає перед педагогами. Що вкладається в це поняття та які інструменти можна застосувати?

Принципи та завдання патріотичного виховання дошкільників

Патріот—це людина, яка любить свою Батьківщину, прагне бути відданою її народу, готова відстоювати чесноти, характерні українській ментальності: товариськість, повагу до традицій, високодуховність тощо. Прищеплення цих цінностей починається в сім’ї і продовжується у дитячому садку, де закладається  фундамент знань та громадських поглядів.

Патріотичне виховання в ДНЗ (ЗДО) реалізується відповідно до чинних програм і ґрунтується на такихпринципах:

Виходячи з семи основних принципів перед педагогом постають завдання національно-патріотичного виховання дітей дошкільного віку:

• створювати уявлення про соціальну взаємодію людей
• виховувати любов до своєї родини, країни, та людства в цілому
• формувати ціннісне ставлення до історії України, її культури, традицій, символів та мови
• виховувати почуття гідності
• навчати правил культури поведінки
• виховувати толерантне ставлення до представників нацменшин
• заохочувати дбати про культуру та екологіюУкраїни.

Напрями патріотичного виховання в ДНЗ

Почуття патріотизму та національної гідності формуються на основі інтересу дітей до власного оточення. Дорослі впливають на дитину вчинками, поглядами та моделлю поведінки, адже в ранньому віці малюк спершу фіксує емоційне ставлення, а вже потім засвоює певні знання.

Організуйте роботу у закладі дошкільної освіти за різними напрямами, щоб позитивно вплинути на процес становлення особистості-патріота.

Напрями патріотичного виховання:

• Сім’я, родина, родовід та рідний край
• Традиції, звичаї та культурні явища народу
• Історія України, державні символи
• Суспільні явища, довколишній світ

Сім’я та краєзнавство

Дитинна має знати своє походження та історію роду. Засвоїти ці знання допоможе дерево родоводу, в якому чітко прослідковуються родинні зв’язки. Дізнавшись, ким були пращури і чого вони досягли, діти намагатимуться наслідувати їх. Це створить атмосферу причетності до спільної справи, в даному випадку – розвитку України.

Дошкільнята молодшої групи повинні знати назву малої батьківщини (міста чи села) і мати загальне уявлення про Україну. У старшій групі — називати визначні місця, знати столицю країни, мати уявлення про походження свого села чи міста.

«Територіальний» підхід у вихованні патріотичних почуттів здійснюється за принципом «від найменшого — до найбільшого». Сформувавши уявлення про рідну вулицю, село, район і місто дитина цілісно сприйме свою країну.

Народознавство

Вивчення традицій, звичаїв, культури є важливим напрямом національно-патріотичного виховання в закладі дошкільної освіти.

Ознайомте вихованців з культурними надбаннями та цінностями українців, пояснюючи зв'язок минулого та майбутнього. Народні традиції закладають смаки, погляди та норми поведінки, характерні українському народу (гостинність, шанування старших, піклування про менших). Вивчаючи їх, дитина зможе ідентифікувати себе за національною приналежністю, відчути українцем.

Знайомлячи дошкільників з українською культурою, робіть акцент на творчому сприйнятті знань, а не їх засвоєнні. Дошкільники охоче беруть участь в організації свят, що впливає на формування патріотичних почуттів.

Довколишній світ та суспільство

Патріотичне виховання в ДНЗ невіддільно пов’язане з уявленням дитини про довколишній світ. Для формування громадської позиції слід накопичувати знання про життя навколо, доповнюючи їх враженнями й моральними оцінками.

Уявлення дошкільників про суспільство формується двома шляхами:

• індивідуально, природно — під впливом щоденних подій, ситуацій, різноманітності життя;
• комплексно, цілеспрямовано — під час систематизованого освітньо-виховного процесу.

Перший шлях збагачує яскравими емоціями, а другий — узагальнює враження та наштовхує на підсумки.

Ознайомлюйте дітей з довколишнім світом, обираючи цікаві та ефективні форми роботи — екскурсії, спостереження, заняття з розвитку мовлення. Звертайте особливу увагу на власний досвід вихованців. Образи, які на життєвій основі створила їх уява, допоможуть дітям швидко зорієнтуватися в знайомих уявленнях і усвідомити нові.

Показником рівня сформованості патріотичних почуттів є ставлення дітей до суспільних подій та процесів.

Історія держави, символи

Знайомитись з основними історичними подіями дитина починає ще змалечку. Слідкуйте за тим, або інформація не була викривленою, адже кожна деталь має значення.

Наприклад, суттєва різниця є в таких назвах події як Велика вітчизняна війна та Друга світова війна. Від вашого ставлення до історичних фактів залежить якість патріотичного виховання.

Поясніть дітям, що таке символи, навіщо вони потрібні та що в собі несуть. Використовуйте символи на кожному занятті, поглиблюючи та розширюючи знання про них.

Орієнтовні теми для занять

• Подорожуємо рідним краєм
• Мій рідний дім
• Природа моєї країни

Навесні не проґавте нагоду розповісти дітям про перелітних птахів України. Зі старшими дошкільниками можна провести музичну розвагу «Прилітайте, птахи, прилітайте!»  

• Видатні особистості нашого краю
• Легенди та повір’я
• Національний одяг
• Народна вишивка
• Рушник
• Народні ігри та забави
• Наша мова калинова

Читайте в журналі сучасні заняття про мову за творами Василя Сухомлинського.

• Календарно-обрядові традиції
• Українська кухня
• Що для українця хліб
• Народний календар
• Державні символи України
• Символи нашого народу
• Народні свята
• Визначні дати
• Важливі історичні події
• Що значить твоє ім’я?
• Українській оберіг
• Мій край – моя гордість!

Методи і форми патріотичного виховання в ДНЗ

Щоб виконати поставлені завдання, створіть відповідне розвивальне середовище:

• оформіть народознавчий куточок
• зберіть бібліотеку кращих народних та літературних творів
• додайте етнічного стилю в загальний інтер’єр приміщення
• створіть міні-музей українського посуду, рушників тощо
• підберіть навчальні матеріали (конспекти занять, сценарії, розробки ігор)
• підберіть наочність (карти, ілюстрації, малюнки)

Аби діти не втрачати інтерес, використовуйте різні форми роботи:

• екскурсії
• зустрічі з визначними та цікавими людьми
• розповіді та бесіди
• спостереження
• ігри (дидактичні, сюжетно-рольові тощо)
• перегляд відеоматеріалів
• читання творів української літератури
• інсценування яскравих епізодів
• прослуховування музики
• розглядання творів мистецтва
• конкурси, змагання
• виховні заходи родини
• свята, розваги

Врахуйте, що молодша, середня і старша групи дітей виявляють різну зацікавленість до конкретних форм роботи. Якщо найменших приваблюють ігри та змагання, то дорослішим дітям цікаві майже всі види діяльності.

Моя країна — Україна

Інтегроване заняття «Жива народна мова»

Мета: 

продовжувати ознайомлювати з малими фольк­лорними жанрами; 

розвивати фонематичний слух, артикуляційний апарат; 

виховувати любов до українського фольклору.

Вправа на включення. Вихователь звертає увагу дітей на багатство українського фольклору, зокрема на образні вислови. 

Дидактична вправа «Знайди картинку». Вихователь виставляє ілюстрації із зображенням різних дій дітей, а відтак промовляє потішки, примовки. Діти мають знайти відповідну картинку: «Уже сонце котиться — нам додому хочеться», «Цить, не плач! Дасть мати калач», «Благодареники за вареники!», «Годі спати, годі спати. Вже давно пора вставати», «Така щодня із ним морока, бо це хлопчисько — лежебока», «Ластівка день починає, а соловей кінчає» тощо.

Гра-драматизація «Уяви ситуацію». Вихователь пропонує дітям інсценізувати ситуації, в яких влучними були б такі примовки: «Кап, кап, кап з очей сльозинки, вже сльозинок тих ріка. А ти часом не така?», «Добрий борщик, та малий горщик».

Дидактична вправа «Загадки». На столі лежать предмети-відповіді та картки-відповіді на загадки. Вихователь аналізує загадку разом із дітьми, допомагає їм міркувати. Картку-відповідь забирає той, хто першим відгадає загадку.

Гра «Подоляночка». Діти пригадують лічилки та обирають подоляночку.

Малювання за допомогою трафарету «Горобчик». Діти різними способами штрихують деталі малюнка. А відтак збирають горобчиків у велику зграю.

Інтегроване заняття «А я у гай ходила»

Мета: 

розширювати та поглиблювати знання про ліс, рослини та їх значення в житті людей; 

розвивати полісенсорні зв’язки; активізувати увагу, пам’ять, монологічне мовлення;

виховувати любов до природи, бережне ставлення до неї, а також упевненість у своїх силах.

Вправа на включення. Вихователь повідомляє, що сьогодні до дітей на заняття завітає сонечко, та пропонує пограти з ним. 

Гімнастика для очей.

Читання вірша, обговорення значення слова «гай»: 

Україна, рідний край, 

Поле, річка, зелен гай. 

Любо стежкою іти,

Тут живемо я і ти.

Ознайомлення з віршем Павла
Ти­чи­ни «А я у гай ходила». Словникова робота: пояснення слів «зозуля», «дрімав», «злякала». Вивчення вірша.

Пальчикова гімнастика «Цей ось пальчик спочивав».

Художньо-продуктивна діяльність «Зелен гай». Вихователь пропонує прикрасити гай квітами, показує дітям і разом з ними обстежує ромашку, уточнює, що діти знають про цю квітку. Самостійне виготовлення квітів дітьми. 

Розмова про лікувальні властивості ромашки, користь цієї квітки. Вихователь пропонує дітям сплести з виготовлених квітів вінок чи скласти їх у красивий букет.

Вправа на релаксацію «Слухаймо пісню квітів». 

Інтегроване заняття «Подвір’я бабусі Одарки»

Мета: 

продовжувати ознайомлювати з національними обрядами, традиціями; 

закріплювати назви предметів побуту, свійських тварин та їх дитинчат, уміння розрізняти та називати елементи національного одягу;

виховувати повагу до історії рідного краю, його символіки, формувати патріотичні почуття. 

Вправа на включення. Вихователь пропонує здійснити подорож у минуле: поглянути, який вигляд у давнину мало сільське подвір’я. А допоможуть у цьому Пізнайко та матеріали з його журналів. 

Моделювання сільського подвір’я. На макеті діти розміщують фігурки господарки — бабусі Одарки — та її доньки.

Дидактична гра «Чарівна скринька». У скрині — творчі вироби (тварини, рослини, речі тощо), виготовлені дітьми. Кожна дитина по черзі бере зі скриньки свій виріб і розповідає про нього, не називаючи, або загадує загадку. Решта відгадують, про що йдеться, та розміщують його на макеті подвір’я. 

Читання казки Василя Сухомлинського «Для чого півневі гребінець?». 

Відгадування загадок про корову, соняшник тощо.

Розповідь вихователя про криницю. 

Бесіда про особливості національного українського одягу. 

Розповідь вихователя про віночок. 

Дидактична гра «Упізнай квіти» (визнач, які квіти у віночку). 

Гра-хоровод «Чий вінок найкращий?». 

Ліплення «Прикрашаємо подвір’я». Діти виліп­люють додаткові елементи для подвір’я з плас­тиліну.

Читання вірша про Україну.

Інтегроване заняття «Петриківський розпис» 

Мета:

продовжувати розвивати естетичне сприймання за допомогою художнього слова, музики, декоративного малювання; 

закріплювати та уточнювати знання про петриківський розпис; 

розвивати композиційні вміння, окомір; 

виховувати любов і повагу до української мови, народних традицій.

Вправа на включення. Вихователь читає вірш про калину, розповідає про її застосування, значення в житті людей: «Раніше калина росла у кожному дворі. На ній вили свої гнізда солов’ї. Щойно забіліють її квіти, дівчата ними прикрашали волосся, вивішували грона калини під дахом домівки. Не було ліпших ліків, ніж калиновий чай. Свіжі ягоди з медом вживали для лікування кашлю та захворювань серця. Соком ягід очищали обличчя». Педагог пропонує дітям заспівати пісню про калину, згадати прислів’я, приказки, образні вислови про цю рослину.

Бесіда «Гончарство»: як виготовляють глиняний посуд, якими кольорами розмальовують і чому.

Сюжетно-рольова гра «Ярмарка». Діти-продавці мають заохотити дітей-покупців придбати гончарні вироби: васильківські глечики, горщики; опішнянські куманці, кухлики; косівські барильця, макітри; петриківські тарілочки.

Гра «Розбився горщик».

Інсценізація пісні «Ой, там на горі...».

Малювання «Розмальовуємо посуд». Вихователь пропонує дітям допомогти одному майстру, який привіз із Петриківки на ярмарку посуд, але дощ змив із нього яскраві розписи. Діти мають розмалювати посуд у техніці петриківського розпису. Самостійна робота під супровід української народної музики.

Інтегроване заняття «Родовід, сім’я»

Мета: 

уточнювати уявлення про поняття «сім’я», «рід», «родовід»;

ознайомлювати з українськими іменами та їх значенням;

стимулювати інтерес до історії своєї країни та виховувати любов до сім’ї, членів родини. 

Вступна бесіда. Вихователь пояснює дітям правила дидактичної гри «Таємниці старого кургану», уточнює значення слів «курган», «розкопки», «археологи».

Дидактична гра «Таємниця старого кургану». Діти утворюють два загони вчених-археологів і йдуть по лабіринту, виконуючи завдання. Спочатку гравці мають із черепків скласти макітру і глечик — старовинний посуд. А відтак скласти зі слів прислів’я: «Який козак, така й слава», «Козацькому роду нема переводу» тощо.

Розповідь вихователя про Батьківщину. Бать­ківщина — це батьківський поріг, розквітла калина під вікном, рідна мова, мамина любов, батькове слово і сильні плечі. Кожен з нас розуміє поняття «Батьківщина» по-своєму. Але всі ми поєднуємо його зі своєю сім’єю і рідними. 

Читання вірша Лесі Пилип’юк «Журавлик».

Обговорення прислів’їв про Батьківщину, родину, батьків. 

Відгадування загадок. 

Розмова про ім’я. 

Читання вірша Алли Свашенко «Допитлива дів­чинка наша Наталка». Діти мають назвати свої імена і пояснити їх значення. 

Інсценізація вірша Платона Воронька «Оленка маленька».

Робота з родовим деревом. Діти готують «листочки» для заповнення дерева по материній гілці.

Інтегроване заняття «Місто, в якому живуть діти»

Мета: 

формувати знання про рідне місто, закладати основи соціальної компетентності;

розвивати комунікативні здібності, адекватність мовленнєвих висловлювань, логічне й доказове мислення.

Вправа на включення. Що таке адреса? Яка ваша адреса? У якому місті ми з вами живемо? Чому воно так називається?

Мовленнєва вправа «Рідне місто» (склади розповідь про рідне місто). Вихователь починає розповідь, а діти доповнюють її. 

Обговорення «Що б ви змінити в нашому місті?».

Дидактична вправа «Професії». Діти розглядають ілюстрації із зображенням професій, а відтак обирають, представники яких професій пра­цюють у їхньому місті.

Дидактична гра «Україна». Діти викладають за допомогою мотузки карту України і відгадують загадку про Україну.
А відтак вони складають слова «Україна» та «українці» за допомогою кубиків Зайцева. 

Робота з картою України. Діти тримають у руках картки з назвами міст України. Потрібно знайти ці міста на карті та накрити їх відповідною карткою-назвою. Рідне місто діти накривають зображенням герба.

Фізкультхвилинка «Ми — одна сім’я» (у колі).

В нашій групі ми сім’я. Раз, два, три. (Плескаємо в долоні.)

Ми, і ви, і ти, і я. (Вказуємо на себе і на товариша.)

Раз, два, три. (Плескаємо в долоні.) 

Усміхнись тому, хто поряд. Ми — одна сім’я. (Повторюємо спочатку, замінюючи слово «усміхнись» на «подружись», «обніми» тощо.)

Річний цикл тематичних блоків з українознавства