Школа - це майстерня, де формується думка підростаючого покоління,

треба міцно тримати її в руках, якщо не хочеш випустити з рук майбутнє.
А. Барбюс

Інклюзія в освіті – це процес реального включення дітей з особливими освітніми потребами в активне суспільне життя. До впровадження інклюзії діти з особливостями  були в деякій мірі ізольовані від зовнішнього світу і повноцінної комунікації. Поняття «інклюзивне середовище» характеризується системою ціннісного ставлення до навчання, виховання та особистісного розвитку дітей з особливими освітніми потребами, сукупністю ресурсів в загальноосвітньому закладі  і спрямованістю на індивідуальні освітні стратегії учнів. Спеціально організований освітній простір дає змогу кожній дитині реалізувати своє право на освіту, максимально розкрити освітній і особистісний потенціал та подолати бар’єри соціалізації. В таких умовах  всі діти здатні досягати успіху.

Інклюзивна освіта базується на основних принципах гуманної педагогіки: розумінні, визнанні та прийнятті. Діти мають навчатися разом за можливих умов, незважаючи на певні труднощі чи відмінності, що існують між ними. Діти з особливими освітніми потребами мають отримувати будь-яку додаткову допомогу, яка може знадобитися їм у процесі навчання. Перебування в загальному класі та спілкування з однолітками є не менш важливим аспектом прогресу, ніж академічні знання. В інклюзивних класах діти включені в освітній процес, набувають навичок самостійного життя, засвоюють нові форми поведінки, спілкування, взаємодії, вчаться виявляти активність, ініціативу, свідомо робити вибір, досягати згоди у розв’язанні проблем, приймати самостійні рішення. Діти з особливими освітніми потребами підвищують рівень соціальної взаємодії з іншими дітьми; покращується соціальна компетентність і вдосконалюються комунікативні навички. Перебуваючи в групі, діти навчаються бачити людину, а не її ваду. Толерантне ставлення породжує в колективі дружні, довірливі стосунки. 

Реалізується необхідність у розумному пристосуванні для забезпечення фактичної рівності – зміни в культурі,політиці та практичній діяльності шкіл. Адаптації середовища та архітектурна доступність закладу освіти: видалення бар’єрів, порогів; пандуси, опорні пристосування; доступність кімнат загального користування; відповідність, адекватність освітлення, рівня шуму, вентиляції, балансу кольору; адаптація меблів відповідно до потреб учнів; доступність обладнання, дидактичних і освітніх ресурсів.

Інклюзивно-ресурсна кімната – спеціально облаштований освітній простір, спрямований на гармонійний емоційний, психічний та фізичний розвиток дитини, групи дітей з особливими освітніми потребами. Це затишний куточок для тих, кому потрібна психологічна допомога, спокій, тиша, відновлення сил, навіть звичайна приватна бесіда. Ресурсна кімната призначена для релаксу, для психологічного розвантаження учасників освітнього процесу, індивідуальної роботи з учнями, вчителями, батьками.