• Теми:
• Освітній процес у дитсадку
• Розвиток дітей дошкільного віку

Прогулянка для дошкільників — не просто відпочинок, а й щоденні відкриття і нові враження. Дізнайтеся, як за допомогою спостереження зробити прогулянки для дітей молодшого дошкільного віку насиченими та пізнавальними — скористайтеся орієнтовними планами для спостережень

Дитячі спостереження за будь-якими проявами життя, явищами природи — важливі для розвитку мовлення, для активізації прагнення до творчості тощо. Саме під час спостереження дитина вчиться знаходити й бачити цікаве, захопливе, прекрасне, а ще — передавати іншим це бачення.

Як організувати спостереження

Спостереження проводять із невеликою групою по 4-7 дітей чи з усією групою у куточку природиабо надворі. Оптимальний час для інтенсивної розумової діяльності молодших дошкільників — від 5 до 10 хв.,тож і спостереження має тривати у цих межах.

Залежно від його змісту спостереження можна проводити:

• до та після сніданку;
• на прогулянці;
• перед обідом;
• увечері.

Розкажіть або нагадайте вихованцям, що є певніправила поведінки під час спостережень:

• обрати зручне для себе місце;
• не заважати іншим.

Для збільшення концентрації уваги дітей використайте емоційні вправи, як-от «Вітер-вітерець», «Послухаємо тишу» тощо.

Заздалегідь спроєктуйте концепцію спостереження. Власне спостереження побудуйте за такою схемою:

• розглянути предмет, об’єкт, явище;
• повідомити дітям цікаву інформацію про нього;
• спрямувати дитяче сприймання відповідно до спроєктованої концепції;
• детально проаналізувати об’єкт спостереження, стимулювати запитання від дітей;
• узагальнити інформацію, наголосити на значенні природи в житті людей.

Об’єктами спостережень можуть бути явища природи, рослини, тварини. Зазвичай дітям найцікавіше спостерігати за представниками тваринного світу.

Спостереження у повсякденному житті менші за обсягом пізнавального матеріалу, порівняно зі спеціально організованими. 

З молодшими дошкільниками можна провести цикли спостережень за різними об’єктами упродовж року:

• вересень — квітучі рослини, пісок у пісочниці
• жовтень-листопад — акваріумні рибки
• грудень — ялинки, вечірнє небо
• січень-лютий — птахи, які зимують, та домашні птахи у клітці
• лютий-березень — цибуля, яка росте на підвіконні, гілки дерев у вазі
• квітень-травень — рослини, які пробуджуються навесні
• навесні-влітку — різні комахи: сонечко, бабка, мурахи, метелики

Обсяг інформації й об’єкти спостережень визначайте відповідно до змісту програми, за якою працює ваш заклад, та інтересів дітей.

Орієнтовні плани для спостережень

Спостереження за сонячним зайчиком

Мета:

• формувати уявлення про те, що навесні сонце гріє землю; воно яскраве, тепле
• збагачувати словниковий запас дітей.

Хід:

Вихователь пропонує дітям підставити долоньки до сонця і відчути його тепло. Відтак за допомогою маленького люстерка пускає сонячного зайчика, аби діти пограли з ним. Гру супроводжують віршиком:

Сонячні зайчики грають на стіні.
Помани їх пальчиком —
Утечуть чи ні?

Спостереження за голубами і горобцями

Мета:

• навчати розрізняти голуба й горобця за зовнішнім виглядом; помічати, як вони пересуваються: ходять, стрибають, літають, клюють корм, п’ють воду з калюжі
• активізувати словник.

Хід:

Вихователь пропонує розглянути голубів і горобців, що прилетіли на ділянку, і послухати їхні голоси. Хто голосно цвірінькає? А хто воркує? Відтак пропонує порівняти, як птахи пересуваються по землі.

Вихователь читає вірш:

Серед сизих голубів,
Що дзьобають крихти,
Скаче шустрий горобець,
Щоб поїсти встигти.
Горобець-стрибунець —
Дуже спритна пташка.
Обскакає голубів,
Хитра сіромашка.

Про птахів і для птахів: майстеркласи

• Виготовляємо снігура із пряжі
• Майструємо хатку-їдальню для пташок
• Правила літніх прогулянок

Спостереження за кішкою

Мета:

• формувати бережливе ставлення до тварин;
• навчати помічати живі об’єкти під час прогулянки;
• збагачувати словник.

Хід:

Вихователь звертає увагу дітей на різні частини тіла кішки — голова, мордочка, вуса, хвіст, лапки, на лапках — кігтики і подушечки. Вона пухнаста, має м’яку, теплу шерсть. Кішка граційно ходить, любить ловити мишей, нявкає, хлебче молоко. Коли її гладять, вона муркоче. Коли світить тепле сонечко, вона лежить і гріється.

Вихователь читає дітям вірш Емілії Саталкіної «Мурмурнявська мова»:

Я цікаву мову знаю.
– А яку? – спитаєш ти.
Ту, що нею розмовляють
В цілім світі всі коти.
Не японська, не іспанська,
Мова дуже ця проста.
Дуже гарна мурмурнявська
Мова нашого кота.
«Няв» — це значить «хочу їсти»,
«Няв-няв-няв» — «іду гулять»,
«Мур» — «на ручки хочу сісти».
«Мур-мур-мур» — «лягаю спать».
Щоб несли коти і киці
Радість, затишок у дім,
Мурмурнявську мову вчити
Треба змалку нам усім.

Спостереження за комахами

Мета:

• навчати розрізняти і називати комах — мураху, муху, метелика, сонечко, клопа-солдатика тощо;
• стимулювати бажання спостерігати за комахами;
• виховувати бережливе ставлення до природи;
• збагачувати знання про комах;
• активізувати словник.

Хід:

Вихователь звертає увагу дітей на мурах. Діти розглядають їх, спостерігають, як вони повзають. Вихователь читає дітям вірші:

Жив на світі цар Мурах,
І цариця Мурашиця,
І царівна Мурахівна.
Ох-ох! Ах-ах!
Знають всі: мурашки —
Корисні комашки.
(за Софією Майданською)

Побачиш муху — геть жени!
Бруднулі страшнії вони.

Вихователь звертає увагу дітей на метеликів, жуків сонечко, клопів-солдатиків. Діти спостерігають за ними. Вихователь читає вірші:

Метелик на стеблинку сів —
І вже незрозуміло:
Чи то метелик там сидить,
Чи, може, квітка біла.
(Надія Кир’ян)

У червоного малятка
На спині чорненькі цятки:
Чорні вуса і голівка,
Звати — божая корівка.
(Наталя Гуркіна)

У червоному мундирі
Він крокує: три-чотири.
Але сонечку не братик —
Це маленький клоп-солдатик.

Сонечко, сонечко,
Полети на небо,
Принеси нам хліба,
Чорного та білого,
Тільки не горілого.

Спостереження за працею дорослих

Мета:

• формувати уявлення про те, що у весняний період у людей багато різних справ — вони прибирають сміття, копають і розпушують землю, садять дерева, овочі, квіти, доглядають їх;
• ознайомлювати зі знаряддями праці для городу — лопата, граблі, лійка;
• активізувати словник дітей.

Хід:

Вихователь читає вірш Михайла Стельмаха «Сонце стукає в віконце»:

Сонце стукає в віконце.
Ти не спи, як сходить сонце,
Прокидайся — й на зарядку,
Через кладку на лужок,
А з лужечка та в садок.
Там лежать граблі, лопата —
То ямки берись копати.
Треба вчасно навесні
Посадити яблуні,
Груші, персики, горіхи —
Добрим людям для утіхи.
І для цвіту, і для плоду, —
На здоров’ячко народу.

Діти коментують, про яку працю людей у весняний період вони почули, із власного досвіду розповідають, чи спостерігали за такою працею.

Спостереження за сонцем

Мета:

• формувати уявлення про те, що сонце гріє все сильніше, стає тепло, спекотно; деякі рослини ростуть у тіні, бо туди не світить сонце, там прохолодніше;
• активізувати словник.

Здраствуй, сонце променисте,    
(шлемо вітання однією рукою)

Сяй яскраво в небі чистім,            
(шлемо вітання другою рукою)

Посилай своє тепло

(тримаємо дві руки вгорі)

Нам на радість, на добро!            
(рухаємо руками до себе)

Спостереження за папугою

Мета:

• навчати розглядати й описувати живу істоту — папугу в клітці
• закріплювати уміння розрізняти кольори
• розвивати зв’язне мовлення, увагу, логічне мислення; дрібну моторику
• активізувати словник: папуга, пір’я, дзьоб, тулуб, овальний, голова, очі, крильця, хвіст, літає, стрибає, насіння.

Обладнання:

• різнобарвне пір’я
• тарілочки з насінням соняшника, змішаним із квасолею.

Хід:

Діти знаходять у груповому приміщенні пір’їнку. Вихователь запитує дітей: «Що це, діти? Якого кольору? Як ви думаєте, чиє воно?» (Відповіді дітей.)

Діти дмухають на пір’їнки.

Обговорення: Звідки взялося у нас це пір’ячко? (Відповіді дітей.) Мабуть, його залишила якась пташка. Але де ж вона? (Діти шукають папугу у груповому приміщенні. Вихователь демонструє дітям клітку з птахом.)

Вихователь: «Подивіться, яка гарна пташка. Як вона називається?». (Папуга.)

Відтак діти розглядають папугу за запитаннями вихователя: «Що це у папуги? (Голова.) Що у нього на голові? Якого кольору очі? У папуги є тулуб? Якої форми тулуб? (Схожий на яйце, овальний.) А що це у папуги? (Крила.) Для чого вони йому? Покажіть, як він ходить. А як стрибає? Що ще є у папуги? (Хвостик.) Подивіться, який він гарний, барвистий».

Вихователь пропонує погодувати папугу, але для цього просить дітей посортувати насіння. Діти виймають з тарілочки з дрібним насінням крупне насіння гороху на другу тарілку. Вихователь годує пташку, а діти спостерігають.

Вихователь: «Що робить папуга? (Дзьобає, клює.) Клює чим? (Дзьобом.) Який у нього дзьоб? (Міцний, маленький.) Покажіть, як він дзьобає зернята». (Діти імітують рухи.)