Виховна бесіда "Символ нації-вишиванка"

Навчальна: ознайомити учнів  з традиціями рідного краю; розширити уявлення про вишиванку, як вид мистецтва, про її значення у житті українців.

Виховна: виховувати любов до національних традицій, до краси і гармонії навколишнього світу; повагу до старшого покоління, шанобливе ставлення до людей праці; почуття національної гордості.

Розвивальна: сприяти розвитку естетичного смаку та творчого мислення.

Хід заходу

IОрганізаційний  момент.

II  Повідомлення  теми.

III  Основна  частина.

1. Вступне слово вихователя:Із знання свого родоводу, історії свого рідного краю починається людина. Мамина пісня, батькова хата, дідусева казка, бабусина вишиванка, добре слово сусіда, незамулена криниця, з якої пив воду мандрівник – все це родовідна пам'ять, наша історія, наші символи.

      Ми сьогодні раді вітати всіх, хто любить нашу неньку-Україну, хто гордий тим, що народився українцем, всім кому дорогі прадідівські традиції.

       Пропоную вам переглянути відео, але дивитися його потрібно дуже уважно, адже після перегляду ми з вами спробуємо його проаналізувати.

Відео «СКАЙ – Україно»

Бесіда:

• Діти, скажіть що вам найбільше запам’яталось після перегляду?
• Чим може пишатись наша ненька-Україна?
• А які символи з побачених у відео, на вашу думку, найяскравіше передають дух української нації?
• Скажіть, а чи можна віднести вишиванку до таких символів?

(Відповіді дітей)      

Учень. Справді, вишиванка – це генетичний код української нації. І це нам може засвідчити один дуже стародавній переказ.

Якось Бог вирішив наділити дітей світу талантами. Французи вибрали елегантність і красу, угорці – любов до господарювання, німці – дисципліну і порядок, діти Польщі – здатність до торгівлі, італійські діти одержали хист до музики... обрадувавши всіх, Бог раптом побачив у куточку дівчину. Вона була одягнена у вишиту сорочку, руса коса переплетена синьою стрічкою, а на голові багрянів вінок із червоної калини.І запитав її Бог:

–  Хто ти? Чого така сумна?

Дівчина відповіла:

– Я – Україна, а плачу я, бо стогне моя земля... Сини мої на чужині, на чужій роботі, а в своїй хаті немає ні правди, ні волі.

– Чого ж ти не підійшла раніше? Я всі таланти роздав. Не знаю чим можу зарадити твоєму горю?

Дівчина хотіла піти, але Бог зупинив її:

– Зачекай. Є в мене неоціненний дар, який прославить твій народ на цілий світ. Від сьогодні все горітиме у твоїх руках. Візьмеш ти шаблю , і буде нескорений твій народ. Візьмеш плуг, і заколоситься на ваших полях жито-пшениця. А в хаті твоїй буде панувати краса і затишок, а пісня твоя звучатиме у віках. Все це стане можливим, дякуючи вірі твого народу у власні сили і бажанню працювати заради власного добробуту.

      Прийняла з вдячністю дівчина Божий дар, і відтоді славиться Україна своїми майстрами, а серед них ті, що присвятили себе мистецтву народної вишивки.

Учень 1.

Свята сорочка вишивана –

Це оберіг і захист мій.

З любов’ю вишивала мама,

Як символ віри і надій.

Учень 2.

Як символ звичаїв народних,

Як подарунок дорогий,

Лягав стібок один за одним:

Червоний, жовтий, голубий.

Учень 3.

Червоний колір – то кохання,

Чорніє кольором рілля,

Жовтіє нива колосиста,

А синій – ріки і моря.

Учень 4.

І на свободі, і в неволі

Свята сорочка кожну мить

Під час випробування долі

Від негараздів захистить.

Учень 5.

Той зміст барвистих візерунків

В житті – основа всіх основ,

Символізує одночасно

Свободу, щастя і любов.

Вихователь:Тож, як ви зрозуміли, тема нашого свята – «Вишиванка – твій генетичний код». 

Відео «Мегамарш у вишиванках»

Учень 1. Вишивка – це один із найдавніших та найпоширеніших видів народної творчості. Прагнення прикрасити свій одяг, свій дім завжди було властиве людині. За допомогою вишивки звичайний шматок домотканого полотна перетворювався у витвір мистецтва.

Учень 2. Споконвіку українські жінки та чоловіки шанували одяг, а, особливо, вишиту сорочку. Бо вірили, що вона захищає людину від усього злого. Вважалось, що сорочка, яка прилягає до тіла, є провідником магічної сили, яка є у людині. А водночас – це і оберіг. 

Відео «День вишиванки»

Учень 1. 

Буяння весни білосніжним серпанком

Далеко від дому приходить у снах.

І піснею грає моя вишиванка,

Яку я з дитинства носив на грудях.

Учень 2.

Моя вишиванко, червона калино,

Ти – символ Вітчизни з прадавніх віків.

Моя вишиванка – душа України

І зірка яскрава для дочок-синів.

Учень 3.

Гаптована ніжно й барвисто нитками,

Сорочка для мене – святий оберіг.

І стежка до світлої пам’яті мами,

Яку я у серці назавжди зберіг.

Учень 4.

Цвіте вишиванка – сорочка вкраїнська

Калиною білою в рідних садах.

А в тій вишиванці – любов материнська,

Що нас зігріває в далеких світах.

Вихователь: Як уже згадувалося вище, українська сорочка шиється тільки з білого полотна. Національний характер білої сорочки підкреслюється в багатьох народних приповідках:

«К Великодню сорочка і лихенька, аби біленька»;

«Як неділя, то й сорочка біла»;

«Як мати рідненька, то й сорочка біленька»;

«Перша Пречиста любить паляницю м'якеньку, а друга – сорочку біленьку». 

Вихователь: Біла сорочка, що її дала дружина чоловікові, – символ вірності: поки сорочка біла, доти жінка вірна.

Учень 1:

Не дивуйся, дівчино, що у свято

Одягну сорочку я не по моді,

Цю сорочку вишила мені мати

В себе вдома, у сільській господі.

Цю сорочку вишивали руки,

Що їх колос у жнива цілує,

Що зазнали більше горя й муки,

Ніж ми з тобою за життя почуєм.

Учень 2:

Хоч вона не з дорогого шовку, 

Полотняна з вишивкою в хрестик,

Та у ній я все життя пройшов би, 

Лиш під нею б чисте серце нести.

Тож не смійся, дівчино, що у свято

Одягну сорочку я не по моді,

Цю сорочку вишила мені мати

В себе вдома, у сільській господі.

Вихователь:Здавна сорочці приписували магічну силу. Вона була оберегом, захисницею здоров'я.  Про українську вишиту сорочку складено чимало легенд, пісень, написано багато віршів. Розмаїта кольорова гама українських народних вишиванок. Які кольори ви зустрічали на них?

(відповіді учнів)

Чорний, червоний,…

Вихователь:

Так, молодці! Але переважають два кольори – червоний і чорний.

Пісня «Два кольори».

Вихователь:Діти, а з чим асоціюється червоний колір? (відповіді учнів)

Любов, кров, кохання, троянда, мак, калина…

Вихователь: Так, дійсно! Червоний колір – це колір життя, любові, сонця, здоров’я…А з чим асоціюється чорний колір?

(відповіді учнів)

Журба, сум, горе, смерть, ніч, земля….

Молодці! Чорний – це земля, журба, сум, горе, смерть. Червоне і чорне, радість і смуток, весілля і печаль. Ці почуття в житті пов’язані. Хоча однозначного тлумачення символіки кольору в народній вишивці немає. Адже і святкові вироби часто вишивали в різних місцевостях чорними нитками.

Узори вишивок були не лише простими прикрасами, але й оберегами, які захищали від злих духів, хвороб, різних напастей. Серед вишиванок немає двох однакових. Тому що майстрині до своєї роботи підходили творчо. Для оздоблення виробів використовували різні мотиви. А які саме? Що вишивають на сорочках?

        Пропонуємо вам переглянути відео, яке допоможе нам зрозуміти значення українських орнаментів.

Відео «Вишиванка – твій унікальний код»

Вихователь: Отже, які візерунки були найпоширенішими і що вони означали? (відповіді учнів)А зараз наші юні дослідники української символіки розкажуть про рослини, які зображали українські майстрині.

Дослідник 1.Калина – дерево нашого українського народу. Червоні ягоди калини стали символом крові та невмирущого роду. Калина – символ духовного життя жінки: її дівоцтво, любов та краса, заміжжя, радість і горе. 

Дослідник 2. Дуб – священне дерево, що уособлювало Перуна,бога сонячної чоловічої енергії розвитку життя. Мотив, що найчастіше зустрічався на парубочих сорочках і поєднував у собі символи сили і краси, але сили незвичайної, краси невмирущої. Він оберігає людину від усіляких негараздів. Від злого чародійства.

Дослідник 3. Виноград розкриває нам радість і красу створення сім’ї, є символом родючості. Сад-виноград - це життєва нива, на якій чоловік є сіячем, а жінка має обов’язок ростити і плекати дерево їхнього роду. 

Дослідник 4. Мак – означає красу та молодість жінки. З давніх-давен на Україні святили мак і обсівали людей та худобу, бо вірили, що мак має чарівну силу, яка захищає від усякого зла. Ніжна квітка несе в собі пам'ять народу. Дівчата, в сім’ях яких були загиблі, вишивали узори маку на сорочках, присягаючи зберегти й продовжити свій рід.

Дослідник 5. Квітка лілеї приховує в собі таємницю життя. В легендах квітка лілії то символ дівочих чарів чистоти та цноти, у неї закладено зміст народження, розвитку та безперервності життя. Якщо пильно придивитися до контурів узору, то вимальовуються силуети двох пташок — знаку любові.

Дослідник 6. Троянда (ружа) – улюблена квітка українців, є символом краси і чистоти. Її дбайливо вирощували під вікнами домівок та вишивали на сорочках, адже ця квітка нагадує сонце.

Дослідник 7. Хміль – це весільна символіка. Хміль дуже близький до символіки винограду. Бо несе в собі значення розвитку, молодого буяння та любові. Народна пісня підказує, що витися — для хлопців означає бути готовим до одруження.

Вихователь: Дякую вам, діти! Ви справжні молодці! Ваша інформація була дуже цікавою та корисною. 

Вся українська вишивка позначена благословенними знаками Води, Сонця і Землі, які представлені на вишивках у вигляді геометричних фігур, квітів, птахів та тварин. Зірки розкидані по рукаві і зібрані в геометричний орнамент – це уявлення про структуру Всесвіту.

Відео «Більш ніж просто одяг»

Учень 1. Донечці мати вишивала сорочки, але до того часу, доки дівчинка не підростала. Дівчатка вчилися вишивати з раннього дитинства, щоб стати майстринею. А як навчилися, то кожна собі вишивала та так майстерно, щоб сорочка була найкращою, якої нема ні в кого, проявляли свою фантазію, творчість, видумку, старання…

Учень 2.Крім того, вишивання, як національна традиція, сприяла формуванню у дівчат і жінок терпіння, наполегливості, відчуття краси, бажання творити добро, дбати про дорогих і милих серцю людей. Що й казати, адже дівчина мусила вишити милому-судженому сорочку, хустинку, рушники – це було найкращим показником її працьовитості і таланту, її смаку. То ж кожна дівчина вишивала свій неповторний узор, який відрізнявся від усіх інших і виражав настрій і думки, її ставлення до людей, до природи і краси навколишнього світу. В цьому була закладена глибока народна філософія.

Учениця.

Я встану рано-вранці, на світанку,

Як спалахне на квіточці роса.

Вдягну найкращу в світі вишиванку

І оживе, засвітиться краса

В промінні сонця. І моя сорочка

У рунах, в квітах зразу оживе…

З чарівних квітів я сплету віночка

Й над світом щира пісня попливе.

Сорочка, що матуся вишивала,

Сердечко гріє, душу веселить.

Бо ж мама щастя-долю закликала.

Цей оберіг в житті нас захистить.

Учень 3.Народна вишивка – це мистецтво, яке постійно розвивається. От і сьогодні, уже в 21 столітті, народна традиція не зникає, а набирає обертів, популярності, стає актуальною і підсилюється сучасними формами одягу, новими узорами, взятими людьми все з тої живої Землі-матінки, з рідної природи. Народу дуже близькі і дорогі давні традиції, милі серцю вишиті рушники, доріжки, серветки, подушечки, килими, скатертини і штори, якими часто прикрашають оселі. То ж кожна хата відрізняється своєю самобутністю, власним баченням краси і затишку.

І коли все це вишите власними руками з любов’ю і добром, то в домі панує затишок, любов, хороша і благодатна аура. 

Відео «Віта Кін – гордість України»

Вихователь: Тож, як ми бачимо на відео, сьогодні вишиванка стала модною, її вдягають на свято і в будень, від малих дітей до людей поважного віку. А що ви можете розповісти про сучасний погляд на мистецтво створення вишиванки? (відповіді учнів)

Пісня «Вишиваночка».

Підсумок.

Отже, діти, сьогодні ми дізналися безліч усього нового і цікавого. Тож який ми можемо зробити висновок: вишиванка – це просто одяг чи дещо більше? (відповіді дітей)

Діти, пам'ятаймо: Якою би не була в кожного з нас доля, як би не складалися обставини життя, яким би не було становище в Україні та у світі, яка пора року не була би за вікнами наших осель, нас поважатимуть доти, доки ми поважатимемо самих себе, доки ми пам'ятатимемо про своє коріння і шануватимемо наші традиції!

Учень 1.

Одягнімо, друже, вишиванки —

Наш чарівний український стрій.

Не для когось, не для забаганки,

А для себе, вірний друже мій.

Учень 2.

Одягнімо вишиванки, друже,

Як одвічний предків талісман.

Хай не буде серед нас байдужих

І один в нас буде отаман.

Учень 3.

Одягнімо в свята і неділі,

В будень, за потреби, одягнім

І відчуєм — вороги безсилі

Зруйнувати український дім.

Учень 4.

Одягнімо вишиванки, друже,

Хай побачить українців світ —

Молодих, відважних, дужих,

У єднанні на багато літ.