• Популярні новинки

    Ваш кабінет


    Наша сторінка

    Зараз онлайн
      Зараз на сайті: 70
      Наші гості: 69

      Користувачі: 
      - отсутствуют

      Пошукові системи на сайті: 


       Останні наші відвідувачі: 
      - отсутствуют





    "Треба їхати! Чуєш? Треба!
    • 7-04-2022, 15:27
    • 649
    • 0
    Треба їхати! Чуєш Треба!

    "Треба їхати! Чуєш? Треба!
    Вже сусідський будинок згорів.
    Тут щоденно летить хтось у небо,
    Я прорвався до вас, зумів.
    Мамо, чуєш? Збирай свої речі,
    Найважливіше тільки збирай.
    Ось рюкзак. Я закину на плечі -
    Бери тата і дім залишай! "
    Мати мовчки стояла й дивилась,
    На будинок, де пам'ять жила.
    В цьому домі вона народилась,
    Тут до школи із братом пішла.
    Білі вікна, де вчила уроки,
    На колінах стояла в кутку.
    Дім батьків пам'ятає ще кроки
    І їх смерть - мирну, але гірку...
    З чоловіком вони одружились,
    У будинку й весілля було.
    Діточки їхні тут народились,
    Щастя справжнє - воно тут жило.
    Куди їхати? Що можна взяти?
    Де не глянь - тут до всього любов!
    Мати плакала посеред хати,
    Поки батько знадвору прийшов.
    Обійняв посивілу дружину,
    Що й до чого - умить зрозумів
    І сказав: -" Тобі час уже, сину,
    Дякую, що навідав батьків!
    Ти рятуйся! У тебе дружина,
    А ще трійко маленьких дітей. "
    Обійняв на прощання він сина
    І провів... Аж до самих дверей...
    " Сину, їдь! І на нас не гнівися -
    Ми корінням вже тут приросли.
    Ти за нас краще Богу молися -
    Він почує молитви згори.
    Як судилося - будемо жити!
    А як смерть - то на рідній землі!
    Сину, їдь! Не чекай! В тебе ж діти!
    Пам'ятай, тут коріння твоє! "
    Хлопець знав, що не варто перечить,
    Обійняв і промовив -" Люблю!.. "
    Опустив від безсилля син плечі
    І вмостився в машину свою.
    Батько плакав та мовчки дивився,
    Як машина втікала з села.
    Поки слід вдалині не згубився
    І сирена ще не загула.
    Почовгикав старенький до хати,
    Доторкнувся до жінки чолом -
    " Чи то жити, чи то помирати,
    Та радію - з тобою разом!
    Нам не треба уже закордону,
    Хоч відкрито шляхи у світи.
    Будем вдома тримать оборону!
    Ворог змушений буде втекти! "

    Автор віршу: Віолетта Кравченко



    Сподобалося? Поділіться з друзями!



    Категорія: Метод-кабінет / Класним керівникам / Батьківський куточок

    На головну



    Залиште будь ласка свій коментар щоб ми знали що дана публікація цікава, та принесе свою користь для вас!
    Дякуємо!

    Шановний користувач нашого сайту.
    Ви зайшли на освітній сайт як незареєстрований користувач.
    Будь ласка
    Зареєструйтесь на сайті (1 хвилинка часу) або увійдіть під своїм іменем за допомогою кнопок соц-мережі Fb. Після реєстрації на нашому сайті, для вас будуть відкриті всі можливості сайту. Коментарі і повне право на всі категорії та інші функції.
    Информация
    Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.