Біографія Тарас Шевченко – художник

Народився 9 березня 1814 року у селі Моринці Звенигородського повіту Київської губернії в закріпаченій селянській родині. Дитячі роки проходять у селі Керелівка. Восени 1822 року починає вчитися грамоти у місцевого дяка. Залишившись сиротою, іде наймитувати до дяка Богорського, який прибув з Києва. Не витерпівши знущань дяка, тікає від нього і шукає в навколишніх селах учителя-маляра. 1828 року взяли козачком (слугою) до панського двору у с. Вільшану. Упродовж майже 2,5 років — з осені 1828 року до початку 1831 р. — Шевченко пробув зі своїм паном у Вільні. Переїхавши 1831 року з Вільно до Петербурга, Енгельгардт взяв із собою Шевченка і віддав його в науку на 4 роки до живописця Василя Ширяєва. Улітку 1836 р. він познайомився зі своїм земляком — художником І. Сошенком, а через нього — з Євгеном Гребінкою, В. Григоровичем і О. Венеціановим. Навесні 1838 Карл Брюллов та Василь Жуковський викупили молодого поета з кріпацтва. Незабаром став студентом Академії мистецтв. 1

Першу збірку своїх поетичних творів видав 1840 під назвою «Кобзар». 25 травня 1843 року з Петербурга виїхав в Україну. В лютому 1844 року виїхав з України до Петербурга через Москву. У 1844р. написав гостро політичну поему «Сон» («У всякого своя доля»). 5 квітня рада Академії мистецтв видала квиток на право проїзду на Україну. Вже в листопаді 1845 року збори Академії мистецтв у Петербурзі затвердили рішення ради про надання звання некласного художника. Заарештували 5 квітня 1847, відправили до Петербурга й ув’язнили в казематі. Заслали в солдати до Оренбурга. У квітні 1850 Шевченка вдруге заарештовано і, після піврічного ув’язнення, запроторено в Новопетровський береговий форт. Звільнено з заслання у 1857 р. Навесні 1858 поет прибув до Петербурга. Влітку 1859 року повернувся в Україну, якої вже 12 років не бачив. До останніх днів свого життя поет перебував під таємним поліційним наглядом. 10 березня 1861 року Шевченко помер. 2

Цікаві факти про Шевченка Вислови відомих людей про Тараса

За життя Шевченко намалював 1300 картин, портретів, малюнків, офортів, ескізів тощо, з яких дійшли до нас близько 800 робіт. Освіта митця — всього 2 класи. Здобував він її у церковно-приходській школі. Збірку «Кобзар» було перевидано понад 8 мільйонів разів.  У Черкасах створено цмузей, присвячений віршованій збірці «Кобзар» . Вірші Тараса Шевченка перекладені більш ніж ста мовами світу. У 1861 році Тарас Григорович за власні кошти видав Буквар. 

Першим його коханням була Оксана Коваленко, його ровесниця, але їм так і не судилося бути разом. Один із 300 кратерів Меркурія отримав ім’я Тараса Григоровича.  1384 пам’ятники Кобзареві встановлено на території від Бразилії до Китаю. Більшість — 1256, розташовані на території України. Нині в Україні 164 населені пункти названі на честь Тараса Шевченка. На честь Кобзаря названа протока в Аральському морі і гірська вершина північного Кавказу (висота 4200 м.) Український майстер Микола Сядристий створив найменшу у світі книжку “Кобзар”.

Його зображення друкували на державних грошових купюрах, поштових марках. Іменем Тараса Шевченка названі кораблі. О. Вишня «Тарас Шевченко! Досить було однієї людини, щоб урятувати цілу націю». І.Франко «Коли б мені прийшлося одним словом схарактеризувати поезію Шевченка, то я сказав би: се поезія бажання життя. Свобідного життя, всесторонній, нічим не опутаний розвій одиниці і цілої суспільності, цілого народу, – се ідеал Шевченка, котрому він був вірним ціле життя». Максим Рильський  «Народ Шевченка не забуває і ніколи не забуде. Поет живе в серцях свого народу». Павло Тичина  «Сьогодні думи Шевченка є невіддільні від дум нашого народу. І тому народ так часто, так охоче звертається до свого поета. Гуманізм Шевченка, його ставлення до людини, його постійна турбота за пригноблених – як це зараз нам співзвучно!».

Павло Грабовський  «Невмирущий дух поета, як і раніше, витає над рідною Україною, невмовкаюче роздається його віще слово і сіє на народній ниві живе насіння оновлення». Олесь Гончаp  «Шевченко – це той, хто живе в кожному з нас. Він – як сама душа нашого народу, правдива і щира...Поезія його розлита повсюдно, вона в наших краєвидах і внаших піснях,у глибинних, найзаповітніших помислах кожного, чий дух здатен pозвиватись». Олесь Гончаp «Світова слава Шевченкова зpостає й шиpиться pазом зі славою його наpоду, pазом із зpостаннямpолі й пpестижу нової, вільної Укpаїни...»   А. Луначарський «Завдяки Шевченкові скарби української душі повною річкою влилися в загальний потік людської культури» А. Курелла, Німеччина    «Тарас Шевченко не має собі рівних у світовій літературі» Е. Камілар, Румунія  «Його геній розрісся, як дерево, простягнувши крону над віками»   


Кросворд Картини-ілюзії


По горизонталі: 1.  Неначе сонце засіяло,      Неначе все на світі стало      Моє… лани, гаї, сади!...      Чужі ягнята до …. (води) 2.  Дивлюся, аж світає,      Край неба палає,      Соловейко в темнім гаї      сонце ……….(зустрічає) 3.  Не називаю її раєм,      Тії хатиночки у  …. (гаї) 4.  Тече вода з-під явора      Яром на долину.      Пишається над водою      Червона ……….. (калина) По вертикалі: 5.  На панщині пшеницю жала,      Втомилася; не спочивать      Пішла в снопи, пошкандибала      Івана сина ……….. (годувать) 6.  Садок вишневий коло хати,      Хрущі над вишнями гудуть,      плугатарі з плугами йдуть,      Співають ідучи ……. (дівчата) Кросворд “Чи знаєте ви твори Великого Кобзаря?” 7.  В лиху годину,      Якось недавно довелось      Мені заїхать в …..  ( Україну) 1. «Село! І серце одпочине, село на … Україні…». (нашій) 2. «… вода із-за гаю та попід горою». (тече) 3. «Зоре моя …, зійди над горою». (вечірняя) 4. «Встала й весна, … землю сонну розбудила». (чорну) 5. «Садок … коло хати». (вишневий) 6. «І досі … : під горою…». (сниться) 7. «Світає, край неба палає, … в темнім гаї сонце зустрічає». (соловейко) 8. Як називається збірка віршів Т. Г. Шевченка? («Кобзар»).


СЛАЙД № 18


Хто не журиться, не плаче, то той ніколи й не радіє. 1848 Ну що б, здавалося, слова... Слова та голос — більш нічого. А серце б’ється — ожива, Як їх почує! 1848 Коли мене неволя і горе не побороло, то сам я не звалюся. 1858 В мене багато дечого нема, а часом і чис­тої сорочки; а гордості та пихи я ще в моєї матері позичив, у мужички, у безталанної крепачки. 1859 Так от, бач, живу, учусь, нікому не кланяюсь і нікого не боюсь, окроме Бога. Велике щастя буть вольним чоловіком: робиш, що хочеш, ніхто тебе не спинить.  1839 Да, человек в несчастии живет в самом се­бе, как говорят разумные люди, т.е. размышляет. А к чему ведет размышление? Спросить бы этих умных людей. К тому, что разрушает надежду, эту всесветную пре­красную обманщицу! 1852 Мы вообще более или менее любим извинять свои даже неизвинительные проступки и маскировать их чем попало, лишь бы казалось правдоподобно.  1854 Мені ж, мій Боже, на землі Подай любов, сердечний рай! І більш нічого не давай! 1860

Пребезумний в серці скаже, Що Бога немає 1845 Здається - кращого немає нічого в Бога, як Дніпро та наша славная країна… 1848 Ничтожны материальные нужды в сравнении с нуждами души — а я теперь брошен в жертву той и другой! 1860 Це правда, що окроме Бога і чорта в душі нашій єсть ще щось таке, таке страшне, що аж холод іде по серцеві, як хоч трошки його розкриєш 1842 Лучше любить і робить, аніж писать і го­ворить. 1860 Цитати Тараса Шевченка