Учитель: Ось у залі  всі зібрались,

Так гарно всі приготувались.

І гості вже, напевно, ждуть,

Коли ж, нарешті, розпочнуть?

Ну, що ж, всідайтесь всі зручніше,

І не шуміть, сидіть тихіше!

Ми свято наше починаєм, 

Героїв свята представляєм!

(Під оплески і музику першокласники заходять до зали)
Учитель: Шановні учні, дорогі гості, батьки. Сьогодні у нас незвичайне свято. Ми зібралися із вами для того, щоб відсвяткувати разом із нашими учнями маленький ювілей – 100 днів навчання у стінах нашої рідної школи. Непомітно і швидко минає час. Наші діти подорослішали, підросли, стали самостійнішими. А все це тому, що на них покладена велика відповідальність – вони прийшли здобувати знання і прокладати дорогу у самостійне життя.

100 днів навчання. Як ви вважаєте, це мало чи багато?
Для одних батьків ці дні збігли як один тиждень, для інших – це ціла вічність.
Для мене, як для вчительки, це не мало і не багато. Це 100 днів щоденної, наполегливої праці. 

За цей час я:
- вивчила ваших діток, намагалася до кожного з них підібрати ключик;
- намагалася прищепити вашим дітям любов до школи, бажання поспішати на уроки;
- відкрила їм двері у прекрасну країну Знань, і, взявши за руки, разом із ними робила перші несміливі кроки.
За 100 днів навчання у школі ваші діти теж суттєво змінилися:
- вони стали більш дисциплінованими і організованими;
- стали більш допитливими;
- засвоїли ази деяких знань;
- здружилися з іншими дітьми;
- навчились слухати нас, учителів, і виконувати те, що від них вимагається.

Тож рада вітати всіх на нашому найпершому родинному святі.

Учитель. Перший клас! Перший клас! Скільки грамотних у вас?

Всі.              Нас двадцять п?ять

Вчитель.             А які ви?

1 учень.     Ми - активні!

2 учень.     Ми -  артистичні!

3 учень.     Ми - незвичні!

4 учень.     Ми – бездоганні!

5 учень.     Ми – багатогранні!

6 учень.     Ми - веселі!

7 учень.     Ми  - верескливі!

8 учень.     Ми - красиві!

9 учень.     Ми - грайливі!

10 учень.   Ми  - галасливі!

11 учень.     Ми – розумні!

12 учень.     Ми – умілі!

13 учень.     Ми – спортивні!

14 учень.     Ми - працьовиті!

15 учень.    Ми – сучасні!

Всі: Ми – просто клас!

Марійка:Розпочинаємо ми свято,

Якого ждали ми 100 днів!

Ми стали вже не просто діти,

А учні школи – школярі!

Коля:У цьому році перший раз

Пішли ми в школу, в 1 клас.

Андрійко: Перша парта, перший дзвінок,

Перший підручник і перший урок.

І з гордістю можем сказати усі,

Що вже 100 днів ми школярі!

Настя: Є червоних днів багато

На листках календарів.

А між ними – наше свято:

Ми у школі вже - 100 днів.

Аня: Ми тепер вже не малі,

Ми сьогодні школярі.

І тепер у дружнім колі

Всім розкажемо, що в школі

Вже вчимося сотню днів.

Софійка: В путь щасливу і широку

Всіх виводить перший клас.

До уроку, до уроку!

Чуєш дзвоник кличе нас?

Тарас:Тепер ми учні, перший клас,

Нове життя тепер у нас.

Прийшов урок на зміну грі,

Тепер ми учні, школярі.

Артемко: І від дзвінка, і до дзвінка

Робота наша нелегка:

Рахуй, пиши, а ще читай,

Учителю відповідай.

Анна: Та все це не лякає нас,

Бо ми старанний перший клас!

У школі нас всьому навчать.

І роки весело біжать.

Ангелінка: Хай пісня тут лине,

Хай сміх скрізь лунає,

У кожного радісна усмішка сяє!

Всі дружні, веселі, радійте за нас!

Всі разом : Ми всі прийшли у 1 клас!

Пісня « А у школі…»

Діти! За 100 днів навчання  ви багато чому навчилися, дізналися нового. А чи готові ви зараз поділитися своїми успіхами? 

Покажіть, як ви вмієте швидко і правильно рахувати 

«Веселі задачі»

         Дятел хатку будував –

Вікна всі пофарбував.

Тут одне, а там 4.

Скільки вікон , полічили? (1+4=5)

В білки 10 білченят,

А горішків в неї 5.

Хто ж із вас , малята , знає,

Скільки ще не вистачає? (10-5=5)

У садок до годівниці

Прилетіли 3 синиці.

Потім ще 4 птиці.

Скільки птиць на годівниці? (3+4=7)

Лиска моркву посадила.

Три морквини там вродило.

Наш зайчисько враз три з’їв.

Скільки лисці залишив? (3-3=0)

А чи вмієте ви діти відгадувати загадки? 

Дерев’яний
Та довгенький,
Маю носик я
Гостренький.
На білому
Слід лишаю, –
І всіх діток
Потішаю.
(Олівець)

Книжечки маленькі,
Аркуші біленькі.
В них вчимося ми писати,
І складати, і віднімати.
(Зошит)

Коли хочеш ти читати,
То мене повинен знати.
А коли мене не знаєш,
То нічого не вгадаєш.
(Буква)

Букви всі від А до Я
На сторінках … (Букваря)

Стоїть будинок:
Хто в нього увійде,
Той знання знайде.
(Школа)

А у мене є торбинка, 

Зошитам й книжкам хатинка, 

Ще й пенал туди кладу, 

Як до школи я іду. (Портфель)

Вчитель. Дякую за ваші відповіді. 

А зараз до вашої уваги смішинка «Два коти»

Жили на світі два коти:

Лінусь і Мурчик – два брати.

Лінусь на сонечку лежав,

А школи він не поважав.

Лінусь.                

Нащо мені вчитися?

Не люблю трудитися!

Краще буду тут лежати,

Вгору лапки задирати.

Спати буду – скільки схочу!

Дні і ночі, дні і ночі!

(Лягає, потягується)

А Мурчик вчиться так, як слід.

Це був старанний дуже кіт.

Мурчик.             

Ходжу я в школу залюбки!

Читати вчуся я книжки,

Писати й рахувати,

Щоб все на світі знати!

Якось до котів у гості

Завітав знайомий Костик.

Рибку він приніс смачну,

Та шкода – лиш одну!

Костик.               

Дам тому, хто відгадає,

Скільки сім плюс  три? Хто Знає?

Мурчик.             Десять!

Мурчик вірно відповів

І смачненьку рибку з?їв!

А Лінусь цього не знав,

Тільки лапку облизав!

А потім ще прийшла Оксанка

Оксанка.            

Ось це – свіжесенька сметанка!

Хто скаже, скільки два і шість,

Той цю смачну сметанку з?їсть.

Лінусю, скільки?

Лінусь.                Я не знаю…

Оксанка.            Тоді я Мурчика спитаю.

Мурчик.             Це вісім, точно знаю я!

Оксанка.            Бери, сметанка ця твоя!

Лінусь.                

То он як вигідно навчатись!

Не буду більше лінуватись!

Піду до школи і навчуся!

Оксанка.            

Ти правильно сказав, Котусю!

(Лінусь із Букварем виходить, пританцьовуючи під музику)

Учіться, діти, й ви старанно!

Не тільки рибку і сметану –

Усе вам принесуть знання –

Яскраве світло серед дня!

ПІСНЯ   «В Математиці-родині»

Пісочна анімація

Перший раз малий Микола

Став збиратися до школи.

Олівця поклав у сумку,

Книги, ручку, зошит, гумку,

Два ведмедики, лопату,

Білочку руду, хвостату.

Лук і стріли, і рушницю,

Ще й пухкеньку паляницю.

Трактора, машину, мило…

Вже й надворі звечоріло.

Сів Миколка, дума думку,

А чи все поклав у сумку?

Я ще звечора збирався
Йти до школи в перший клас!
Одягався, і взувався,
І портфель складав сто раз.

Всі книжки, пенал і папку...
І кота свого взяла...
Він виймав із ранця лапки,
Виповзав і виповзав.

Хто ж кота в портфель ховає?
Йому ж місця там нема!
Вдома хай пісень співає,
Чи на сонечку дріма.

Краще в ранець ляльку взяти!
Та ж тихесенько лежить!
І не буде виповзати,
Буде з нами букви вчить.

А от я машинку маю,
Тільки ви вгадайте : де?
Так маскую, так ховаю
Навіть мама не знайде!

Ви хіба маленькі, діти,
Що без ляльок вам не жить?
Ми ж прийшли букви учити,
Математику учить!

Будем добре ми навчатись,
Хоч ця справа нелегка!
Тільки шкода нам прощатись
З іграшками дитсадка...

Станем вчитись залюбки,
Збережем свої книжки,
А читати і писати
Будемо найкраще ми.

А ми йдемо сміливо.
Рідна школа! Нас приймай!
Хтось із нас колись, можливо,
Ще прославить рідний край.

А зараз запрошую всіх на веселу руханку- зарядку.

До вашої уваги наш оркестр

Правила діти гарно вивчали

І добре їх запам’ятали.

Скажемо виразно їх самі

І доведемо, що ми є школярі.

1 учень:

Щоб урок минув не марно.

треба сісти рівно й гарно.

2 учень:

Спитати хочеш -  не гукай

А тільки руку підіймай.

3 учень:

Не базікай на уроках,

Як папуга чи сорока.

4 учень:

Прізвиськ дітям не давай,

А дівчаток – захищай.

5учень:

Бути чесним і правдивим –

Важливе правило у нас.

6 учень:

Бути другом не зрадливим

Клас за тебе, ти - за клас!

Тепер, коли ви стали справжніми першокласниками, я хочу, щоб ви розповіли, які у вас плани на майбутнє? Про що ви мрієте?

Мріймо! Мріяти не рано!

Кажуть роки швидко мчать.

Якщо будемо старанні,

В школі нас всьому навчать!

Я прийшов до школи вчитись,

Бо поставив я мету:

Скоро стану президентом,

Тільки трохи підросту!

Я також не підведу –

В прем’єр- міністри я піду!

Буде наша Україна

Найславетніша країна!

Я також прийшов учитись,

Бо вже вирішив давно:

Буду, мабуть, футболістом,

Або зіркою кіно!

Поки ще казати рано,

Може, в бізнес я піду.

Чи фотомоделлю стану,

Як по росту підійду.

Я банкіром хочу стати,

Полюбляю рахувати!

А я буду депутатом,

Бо люблю голосувати!

Я художницею буду,

Малюватиму споруди,

І портрети, і пейзажі –

Все, що мама мені скаже!

Я в лікарні після школи

Всім робитиму уколи.

А я вчителькою стану,

Буду вчити малюків.

Учитель, лікар чи геолог,

Письменник, слюсар чи шахтар.

Всі називають головною

Одну професію – школяр!

Бо всім відомо, що без школи,

Без знань, що мусиш там набуть,

Не станеш у житті ніколи

Тим ким з дитинства мрієш буть.

Отакі в нас перші плани,

Ви поправте, як не те.

І на нас уважно гляньте –

Гідна зміна Вам росте!

Вперед крокуйте ви сміливо,

Не розгубіть своїх бажань.

І школа радо вам відкриє

Країну веселкову Знань.

До вашої уваги танець-руханка

Вчитель:   

Учнів одного класу ми називаємо однокласниками. А раніше їх називали однокашниками. І ось чому .Колись діти вчились у церковно-приходській школі. Жили вони часом далеко і приходили до неї з різних сіл. Учні обідали всі разом. По черзі приносили горщик каші і їли її з однієї миски. Так і назвали їх однокашниками. Ви, діти, теж навчаєтесь разом, тому сьогодні у вас посвята в однокашники. 

Ми всі тепер однокласники, бо вчимося в одному класі, а ще нас можна назвати однокашниками, бо нам так багато каші треба з’їсти, щоб стати розумними. В Україні здавна існував звичай – спеціальний обряд виряджати до школи дітей. До цього свята готувалася каша, яка символізувала силу, міць дитини, яку витратить вона під час навчання у школі.  Ми зараз наїмося каші й будемо всі наступні роки навчатися разом долати нелегкі шляхи шкільної науки. Ви повинні будете з’їсти по ложці каші, щоб «наука йшла на ум».

Наша каша спільна,

Нам всім їсти вільно:

Хто назвався школярем,

Тому ложку ми даєм

Вчитель:А зараз прийміть вітання від батьків.

До схід сонця раненько вставала,

У трьох водах крупу вимивала,

На жаркому вогні нашу кашу варила,

Щоб була у наших дітей сила.

Щоб ви гарно навчались і добра набували.

Хто скільки з”їсть крупинок,

Той матиме стільки гарних оцінок.

Ложки діставайте, з Богом, починайте.  

Кашу з”їдайте. Смачного!

Початкова наша школо,

Процвітай  і будь здорова.

Нас маленьких зустрічай,

Уму-розуму навчай.

Побажайте нам тепла,

Щастя, сили й світла,

Щоб любов між нас була

Й дружба щоб розквітла

В нас усіх чудовий настрій,

Ми схвильовані украй.

Всі:   Скажем разом «Школа, здрастуй!

          Першокласників приймай!»

Нам школа руки простягає,

Нас вчителі усіх вітають.

Нам сонечко так ясно сяє

Давайте разом заспіваєм 

Дорога класна родино!

Наше свято добігає кінця.

Ми вдячні всім, хто брав у ньому участь.

Сподіваємось, що воно вам сподобалось.

Хай злагода і мир панують у ваших родинах!

А вам, любі наші діти, бути гідними  звання школяра

Щасливої дороги !

Прощальна пісня !

Теж по темі! Стане в нагоді!

Сценарій свята. Сто днів першокласника в школі.

Цей чудовий наш сценарій містить в собі вірші, пісні, сценки, 

танці на шкільну тематику

***

Виховний захід для учнів 1 класу 

"Посвята в першокласники

***

Сценарій святкового уроку « 100 днів у школі»

***