Твори про осінь

Чарівна осінь

До нас у гості завітала чарівна золота осінь. З кожним днем темрява приходить усе раніше й раніше. Дні стали коротшими. Земля неначе вихваляється золотим яскравим килимом з опалого листя.

Кожен із нас готується до холодів по-різному. Ми, люди, одягаємося тепліше та продовжуємо свій звичайний спосіб життя, на відміну від птахів. Вони відлітають на південь тому, що не звикли до морозів.

Для школярів осінь – цікавий період, бо потрібно звикати до роботи на уроках після літніх канікул. Сільське населення восени збирає врожай.

Я дуже часто гуляю вулицями, споглядаю та милуюся красою, яку створила нам ця дивовижна пора року. На душі стає трохи сумно через те, що осінь скоро зникне на весь рік.

Настя Кузніцина

Осінь і я

Осінь – це чудова пора року. На вулиці все в жовтогарячому кольорі. Я люблю осінь за те, що частенько йде дощ, який я обожнюю, бо можна посидіти з книжкою, слухаючи мелодію зливи. Але в той же час я ненавиджу сильний вітер. Якщо порівняти вересень і листопад, то це ніби дві різних пори року, часто й дуже різко змінюється температура. Восени завжди рятують нас від нудьги фільми, книжки й улюблені друзі.

Саша Позднякова

Сльозові дощі

Я іноді думаю, чому не всі люблять осінь? Мабуть тому, що вона дуже сумна. Бо закінчується літня пора, починає холоднішати, завмирає все навкруги. Можливо для декого це кінець канікул, кінець розваг, а для когось це було останнє літо, або саме в цей час хтось зустрів своє кохання, яке стрімко розквітло, але й раптово згасло. Такі почуття переживала й відчувала Дівчина - Осінь. Їй тужливо, і вона хоче поділитися цим із нами. Вона розлучилася зі своїм коханим – Літом. Він пішов у інші країни шукати щастя й зігрівати всіх своїм теплом. А покинута Осінь залишилася самотньою, розлука стала для неї справжнім випробуванням. Її сльози, які ми називаємо дощем, ллються з небосхилу на землю. Спостерігаючи, як люди починають радіти цим краплинам, дівчина злиться і плаче все сильніше...

Валя Полуда

Моя улюблена пора року - осінь

Усі люблять весну, тому що весна приносить радість життя після довгої й виснажливої зими, і літо, тому що влітку всі їдуть до моря. А я люблю осінь. Тому що восени дуже легко мріяти, а я люблю помріяти. Я дуже люблю збирати букети з осінніх листків. Вони мені здаються навіть більш гарними, ніж букети з яскравих весняних квітів. І потім квіти потрібно зривати, начебто б убивати їх. А листочки падають самі, їх просто потрібно підняти із землі. Вінок або букет із кленових листків нітрохи не гірше, ніж квітковий. Ще мені подобається восени повітря. Воно таке чисте, прозоре, ранками трохи прохолодне. Небо буває дуже яскравим, особливо в сонячні дні.

Я дуже люблю дивитися, як падає листя, як його кружляє вітер, як листок рухається тротуаром, начебто маленький жовтий кораблик. Мені іноді здається, що і я такий маленький жовтий листочок, що кружляє на вітрі, танцює, як у відомій пісні: «...танцювала в підворітті осінь вальс-бостон». Я не дуже добре знаю, що таке вальс-бостон, але я добре знаю, як танцює осінь із вітром. Я люблю осінь за те, що це дуже гарна пора року.

Микита Шваба

Осінь і я

Осінь – чудова пора року, справжня краса. Усі дерева одягнені в розкішні жовті кожушки. Наче йдеш по чудовому килиму. Земля вкрита різнокольоровим листям. Я полюбляю гуляти з друзями, коли на вулиці така пора. Мій настрій покращується, і навіть легкий осінній дощик не зіпсує його. Осінь – пора змін, і вже теплі «деньки» змінюються на холодні, непривітні. Тож настрій мій також міняється. Порятунком стають улюблені фільми, які передивляюся в тисячний раз, бо вони ніколи не набридають.

Я обожнюю золотисто-багряну осінь!

Саша Позднякова

Я й осінь

У певні пори року настрій людини різноманітний. Хтось, побачивши білий сніг, переповнюється радістю, комусь від запаху квітів стає набагато краще, комусь приємно скупатися в морі спекотного денька! А для мене прекрасне – це прогулятися тихим осіннім вечором, надихатися прохолодою і свіжістю повітря. 

Тільки уявіть собі: солодкий чай, тепла батарея, домашній затишок, а за вікном – холод. І в котре грає стару мелодію об підвіконня проливний дощ. У такі дні на якусь мить душу огортає світлий смуток. Я поринаю в роздуми про сенс людського існування.

Усе це є ознакою того, що настала золота осінь. Чим більше листочків на землі, тим менше на деревах. І одного разу їх зовсім не залишиться, тільки чорнітимуть голі стовбури. Це теж осінь, але вже не золота. Прикро, що пора ця надто коротка.

Теж цікаво:

Творчий дослідницький проект для учнів 3 - 4 класів. 

Осінь у гості завітала