• На нашому сайті


    Популярні новинки

    Ваш кабінет


    Наша сторінка

    Зараз онлайн
      Зараз на сайті: 42
      Наші гості: 40

      Користувачі: 
      - отсутствуют

      Пошукові системи на сайті: 

      Google
      Yandex

       Останні наші відвідувачі: 
      Лана
      UrokOk

    Архів сайту


    » » Частка як службова частина мови. Презентація



    Частка як службова частина мови. Презентація
    • 22-04-2021, 22:10
    • 9 871
    • 0
    Частка як службова частина мови. 
    Презентація
    Урок 79. Частка + правопис

    ЧАСТКА Частка - це службова частина мови, яка надає слову або реченню додаткових відтінків значення або служить засобом творення граматичних форм та похідних слів. На відміну від прийменників та сполучників, які виконують роль єднального елемента у словосполученнях чи реченнях, частки мають лише виключно смислову функцію. Кузьма Н.В.


    Походження назви Стародавні латиняни називали частку particula . 
    У нашій мові термін частка з'являється тільки з 1926-ого року. 
    Закріпив його «Український правопис».



    СИНТАКСИЧНА РОЛЬ ЧАСТКИ: Самостійно членом речення частка не виступає. Формотворчі частки можуть брати участь у створенні форм дієслова. МОРФОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ ЧАСТКИ: Частка - незмінне слово. Формотворчі частки беруть участь у творенні форм дієслова.


    ФОРМОТВОРЧІ ЧАСТКИ вони служать для творення: зворотної форми дієслова (-сь, -ся: повертався я запізно);. наказового способу (хай, нехай: нехай пройду я крізь вогонь); умовного способу б, би: хіба став би я за це братися); найвищого ступеня порівняння прикметників і прислівників (най-: найкрасивіша земля)


    Вправа 1. Підкресліть частки 1. Як швидко дні легкі промчали! (Володимир Сосюра). 2. Що за золота у вас дитина! (А. Тесленко). 3. Я ж розжилася на власний імідж (О. Забужко). 4. В небесах цвіте хмарина лиш єдина, лиш єдина (Я.Перебийніс). 5. Лишилося тільки десять хвилин (М. Коцюбинський).


    СЛОВОТВОРЧІ ЧАСТКИ поєднуючись з іншими словами, служать для творення нових слів У такій ролі виступають частки ні-, де-, аби-, будь-, -небудь, казна-, хтозна-, бозна-, би, -б, -же, -ж, не-, ні-: дехто тут проти?


    Модальні (фразові) - увиразнюють один з компонентів речення; виражають ставлення розповідача до змісту висловлювання вказівні (це, ось, оце, он, ген, осьде, то, ото); означальні (прямо, майже, саме, якраз, справді, точно, просто); видільні (лише, навіть, хоч би, тільки, хоча б, аж, уже, -таки, і, й, та (у ролі часток), бо, же); власне модальні (виражають непевненість, сумнів, припущення: ледве чи, мовляв, навряд чи, ой, ну, чи не); стверджувальні (еге, так, авжеж, аякже, атож); заперечні (ні, ані, не); питальні (чи, хіба, що за, невже); спонукальні (нехай, хай, ну, давай, бодай); емоційно-експресивні частки (увиразнюють емоційну оцінку висловлювання): який, як, що то за, що за).


    Прочитайте виразно текст. Знайдіть частки і пояс-ніть їх значення. Що й казати, ялинка цього року була просто розкішна. Мама, накинувши шубку, стояла надворі й поряд-кувала: — Дмитро, он праворуч оті гіллячки пообскубані вже, ти їх підріж. І он вже пожовкла, її теж к лихій годині. Та підрубайте трошки. — Ну і ялинка, просто ялинянка, такої ще ніколи не було. От Лідія Миколаївна дістала! — приговорював Дмитро, орудуючи сокирою, і хитро підморгував мені й Шурці. (О. Іваненко)


    Прочитайте виразно текст. Знайдіть частки і поясніть їх значення. Що й казати, ялинка цього року була просто розкішна. Мама, накинувши шубку, стояла надворі й поряд-кувала: — Дмитро, он праворуч оті гіллячки пообскубані вже, ти їх підріж. І он вже пожовкла, її теж к лихій годині. Та підрубайте трошки. — Ну і ялинка, просто ялинянка, такої ще ніколи не було. От Лідія Миколаївна дістала! — приговорював Дмитро, орудуючи сокирою, і хитро підморгував мені й Шурці. 
    (О. Іваненко)


    Запишіть речення, вставляючи в них по черзі частки не, чи, тільки, невже, саме. З’ясуйте, які відтінки вони вносять. Ми поїдемо у Святогорський монастир.


    Ми не поїдемо у Святогорський монастир. Чи поїдемо ми у Святогорський монастир? Ми поїдемо тільки у Святогорський монастир. Невже ми поїдемо у Святогорський монастир? Ми поїдемо саме у Святогорський монастир.




    Правопис часток


    Разом пишемо: 1. Частки аби-, ані-, де-, чи-, що-, як- у складі будь-якої частини мови (крім сполучників прислівникового типу): абищо, абихто, анітрохи, аніскільки, деколи, щосили, щонайкращий. 2. Частки би(б), то, що в складі сполучників: щоб, якби, немовбито, нібито, і частка же(ж) у складі стверджувальних часток авжеж, атож. 3. Частка -ся(сь) у зворотних дієсловах та у складі займенників і прислівників: навчається, будується, хтось, якийсь, десь, колись. 4. Частка не, коли вона виступає у складі будь-якої частини мови у ролі префікса і, отже, слово без не не вживається: невільник, негода, недуга, нежить, немовля, ненависть, неук — іменники; невгасимий, непохитний, незліченний, невпинний, невсипущий, ненависний — прикметники; невдoвзі, невпинно, невинно, незабаром, непорушно, несамовито, несказанно — прислівники.


    Окремо пишемо: 1. Частка що в сполуках: дарма що, тільки що, хіба що, що ж до. 2. Частка не зі словом, з яким вона не становить одного поняття, а є лише запереченням: Не доля вирішує, людина творить свою долю. 3. Частка не з дієсловами і дієприкметниками, які виступають у функції присудків, з дієслівними формами на -но, -то й дієприслівниками: не поспішаючи; підлога не вимита; кімнату не прибрано. 4. Частка не з числівниками, займенниками і прислівниками займенникового походження, а також з прийменниками і сполучниками: не два, не сьомий; не ти, не цей; не інакше, не так; не раз.


    З дієсловами не пишеться переважно окремо, крім тих, які без не не вживаються: незчутися, ненавидіти, нестямитися, і тих, яким частка не надає нового значення: нездужати (хворіти), але не здужати (не змогти), неславити (ганьбити), але не славити (не прославляти). 5. Частка не в складі префікса недо- : недобачати, недодержати, недооцінювати. 6. Частка не з іменниками, прикметниками, займенниками і прислівниками, з якими вони становлять одне поняття і переважно можуть бути замінені іншим, рівнозначним словом: невміння, неправда (брехня); небалакучий (мовчазний).


    Частка не з підсилювальними прислівниками, з незмінюваними присудковими словами та зі словами, що пишуться через дефіс: не дуже, не зовсім; не від того, не досить; не можна, не треба; розмовляли не по-нашому. 8. Частка ні в стійких словосполученнях: ні живий ні мертвий, ні риба ні м’ясо. 9. Частка ні, вживана як повторювальний сполучник або підсилювальна частка: Він не може ні писати, ні працювати; Ні один не зробив так, як треба.


    Через дефіс пишемо: 1. Частки -бо, -но, -то, -от, -таки, -то, коли вони виділяють значення окремого слова: іди-бо, давай-но, тільки-но, як-от, так-от, отакий-то, стільки-то, там-то, якось-то, все-таки, так-таки. 2. Компоненти будь-, -небудь, казна-, хтозна-, бозна- і под. у складі займенників і прислівників: хто-небудь, будь-хто, казна-що, хтозна-який. 3. Частка не, вживана як префікс в іменниках — власних назвах: не-Європа, але в загальних назвах — разом: неістота, нелюдина. Але формотворчі частки хай, нехай, би (б), же(ж) завжди пишуться окремо від інших слів: хай пише, нехай скаже, зробила б, опрацювала б, сказав би; ходи ж зі мною. Окремо пишуться і частки то, це, вживані із значенням вказівності або визначальності: На що то одній людині стільки грошей? Чи це вже й пожартувати не можна?


    Завдання Вправа 1. Запишіть слова разом, окремо чи через дефіс. Поясніть написання часток з іншими частинами мови. Аби/хто, де/який, чи/мало, що/найкраще, як/раз, ані/трохи, будь/що, все/таки, де/з/чим, що/до, що/ж/до, будь/з/ким, хто/зна/в/якому, казна/як, де/небудь, як/от, аби/то, все/ж, будь/де, де/б/то/не/було, звідки/небудь, що/то/за, чий/небудь, хіба/що, от/таки, або/що, не/мов/би/то, ні/би, ато/ж, а/як/же, а/вже/ж, тако/ж.


    Вправа 3 Перепишіть речення, підкресліть у них члени речення. 1. Хай тішать серце рідний степ, зелена стежка (П. Перебийніс). 2. А як я легко б полетів над рідною землею! (Олександр Олесь). 3. Сонце таке прозоре, що його не помітять навіть (М. Бажан). 4. Хіба не бачите, як небо голубіє? (Олександр Олесь). 5. То не вогнем палає кущ калини, то на вітрах душа моя горить (М. Гурець).


    Вправа 4. Перепишіть речення, розкрийте дужки, напишіть правильно частки. Поясніть їх правопис. Полий цю яблуню — ад(же) вона із яблучками. Не(хай)же сад всесвітній устає там, де ридала мати на руїні (М. Рильський). 2. Як були ми малими і(ще), як збирались іти на край світу, ми любили вмиватись дощем, що(б) скоріше рости і міцніти (В. Ткаченко). 3. Я хотіла(б) людям для підмоги у кожну мить подати голос свій (В. Ткаченко). 4. Я тільки(що), друже, була на Дніпрі, — твоя Україна квітує (М. Нагнибіда). 5. Грім на вогненному списі злетів у вись і вибухнув над ними, і (хтозна)де осипав(ся) униз (М. Нагнибіда).


    МОРФОЛОГІЧНИЙ РОЗБІР ЧАСТОК


    Автор матеріалу: Деркач Тетяна Іванівна




    Сподобалося? Поділіться з друзями!



    Категорія: Метод-кабінет / Класним керівникам / Середні класи / Майстер презентації

    На головну


    Залиште будь ласка свій коментар щоб ми знали що дана публікація цікава, та принесе свою користь для вас!
    Дякуємо!

    Шановний користувач нашого сайту.
    Ви зайшли на освітній сайт як незареєстрований користувач.
    Будь ласка
    Зареєструйтесь на сайті (1 хвилинка часу) або увійдіть під своїм іменем за допомогою кнопок соц-мережі Fb. Після реєстрації на нашому сайті, для вас будуть відкриті всі можливості сайту. Коментарі і повне право на всі категорії та інші функції.
    Информация
    Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.