Працює школа над методичною проблемою: 

“Реалізація основних напрямків оновлення освітніх процесів з урахуванням вимог сучасної школи”

Наша школа:

- це школа творчості для вчителів;

- це школа спокою для батьків;

- це школа радості для дітей.

“Школа – не комора знань, а світоч розуму. Усі діти не можуть мати однакові здібності. І найважливіше завдання школи – виховання здібностей”

“У наших школах не повинно бути нещасливих дітей, душу яких гнітить думка, що вони ні на що не здібні. Успіх у навчанні – єдине джерело внутрішніх сил дитини, які породжують енергію для переборення труднощів, бажання вчитися”

“Програми в усіх школах одні й ті ж, підручники однакові, але школи різні, тому що різні вчителі. Школа – це передусім учитель. Особистість учителя – наріжний камінь виховання” (Василь Сухомлинський)

Головні завдання методичної роботи 

на 2020-2021 н. р

Тенденції сучасного стану та розвитку освітньої галузі доводять, що основні виклики сьогодення постають у контексті законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», концептуального документа реформування освіти «Нова українська школа». Тому актуальні завдання науково-методичної роботи: навчати, формувати та виявляти професійного педагога шляхом створення оптимальних умов, що будуть сприяти його фаховому та творчому розкриттю,  мотивувати постійне підвищення педагогічної майстерності та втілювати в освітній процес сучасні технології навчання і виховання, вирішуються шляхом визначення основних орієнтирів діяльності методичних структур усіх рівнів. 

Основна мета методичної служби – дати поштовх до самоосвіти, самовдосконалення та самореалізації, допомогти вчителю розкрити свої таланти, надати йому кваліфікаційну допомогу як у питаннях теорії, так і в практичній діяльності, у підвищенні результативності його педагогічної праці. Цей пріоритет на часі, тому що забезпечує динамічний розвиток педагогічної спільноти. 

Під науково-методичним супроводом розуміють педагогічну технологію, що полягає у створенні мережевого освітнього простору, в якому відбувається професійна взаємодія рівноправних партнерів на принципах людиноцентризму, гуманізму, фасилітативності, індивідуалізації, неперервний професійний розвиток педагогічних працівників за індивідуальними освітніми траєкторіями. Науково-методичний супровід забезпечує фасилітативну підтримку духовного, професійно-фахового, інтелектуально-особистісного розвитку педагогічних працівників, їхньої творчої ініціативи на всіх етапах міжкурсового періоду, максимально індивідуалізує навчання. Законодавчо утверджене право вчителя на навчання упродовж життя та академічну мобільність, вибір видів і форм професійного зростання, суб’єктів освітньої діяльності доводить, що кожен педагогічний  працівник  єздобувачем (а не отримувачем) освіти, бо має право на індивідуальну освітню траєкторію. 

Водночас спрямованість науково-методичного супроводу професійного розвитку моделюється залежно від індивідуальних запитів, потреб, мотиваційних цілей педагога, його професійних можливостей, компетентнісного досвіду (соціального, професійного й особистісного). 

ФОРМИ МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ

Самоосвіта педагога– свідома діяльність з удосконалення своєї особистості як фахівця:

- адаптування своїх індивідуальних неповторних якостей до вимог педагогічної діяльності,

- постійне підвищення професійної компетентності та неперервне вдосконалення якостей своєї особистості.

А оскільки навчити самого себе значно складніше, ніж когось, вона передбачає методичний супровід. Він має бути багаторівневий і обов’язково поступовий.

 Головна мета методичної роботи в школіпередбачає зростання педагогічної майстерності педагогічного колективу і кожного зокрема, підтримку інноваційної діяльності педагогів  та впровадження дієвих форм роботи з обдарованими учнями.

Розвиток творчої особистості як учителя, так і учня, створення умов для повноцінного інтелектуального, духовного, фізичного розвитку всіх учасників навчального процесу шляхом подолання усталених стереотипів, застарілих підходів єголовним завданням школи.

Методична робота в педагогічному колективі має на меті підтримати діловий настрій учителя, допомогти йому подолати професійні труднощі,

Вибудуванаструктура методичної роботи в школідає змогу задовольнити потреби вчителів у п?остійному підвищенні фахового  рівня, виховувати вимогливість до вдосконалення своєї педагогічної праці, стимулювати бажання шукати більш раціональні методи навчання.

Пріоритетом методичної роботи в школі вважаємо постійний пошук нових педагогічних технологій, ідей і напрямів.

Усі методи, засоби, форми навчання є адекватними завданню формування духовної, морально-етичної, висококультурної, творчої особистості учня.

У практичній діяльності використовуються  різні форми методичної роботи: колективні, групові, індивідуальні. Лише за цієї умови забезпечується надання систематичної практичної допомоги кожному педагогічному працівникові.

Орієнтовний план роботи на 2020-2021 н.р.

Підсумки  методичних об’єднань  за 2019-2020 н.р.

         У школі відповідно до наказу було організовано роботу методичної ради та методичних об’єднань із предметів. Усі вчителі працювали над індивідуальними методичними темами, які обрали відповідно до рівня своєї педагогічної майстерності та інтересів.

         Адаптоване впровадження в навчально-виховний процес інноваційних технологій і методик потребувало оптимального поєднання й конструювання різноманітних групових та індивідуальних форм методичної взаємодії роботи п’яти методичних об’єднань.

На високому рівні, результативно працювали всі методичні об’єднання. Слід відзначити, що більшість засідань поєднували теорію і практику, проходили у нестандартних формах, наприклад, ділової гри. Річний план роботи кожного МО складався з урахуванням діяльності за минулий період і конкретних завдань, що стоять перед колективом. У вересні на засіданнях слухали інформації вчителів про методичні новинки, вносилися корективи до плану методичної роботи на рік, обговорювався зміст самоосвіти членів МО. У листопаді – взаємовідвідування уроків та їх аналіз. У грудні – заслуховувалися повідомлення про самоосвіту, ознайомлювалися з новинками науково-методичної літератури. У лютому – обмінювалися досвідом із різних питань виховання і навчання. У травні – готували підсумки на засідання методичної ради, де заслуховували повідомлення про виконання планів умовах карантину, а також складали плани на наступний навчальний рік. Протягом року учителі брали участь на засіданнях районних МО, готували учнів для участі в різних олімпіадах, брали участь у заходах різного рівня. 

МО вчителів початкових класів

Керує МО вчитель початкових класів Попеску М.В. 

Вчителі початкових класів працюють над проблемою « Впровадження компетентнісного орієнтованого підходу в освітній процес». Основними формами роботи є обговорення актуальних питань реалізації програмових вимог початкових класів, підготовка методичних розробок уроків, взаємовідвідування вчителями уроків, проведення відкритих уроків, практичних занять, індивідуальна робота над окремими темами. У процесі роботи МО використовувалися як традиційні, так і нетрадиційні форми та методи: доповіді, лекції, лекції-консультації, ділові та рольові ігри, виставки, бібліографічні огляди. Учителі велику увагу приділяли впровадженню нових технологій навчання, зокрема індивідуальній та груповій роботі з дітьми. Засідання шкільного МО вчителів початкових класів проводилися згідно з планом роботи, орієнтованим на поліпшення науково-теоретичної та практичної підготовки педагогів. Усі вчителі початкових класів працюють у тісному контакті з учителями-предметниками. Вони активні в роботі педрад, кожен має  власне портфоліо, різноманітні теки. Постійно працюють над підвищенням свого освітнього та методичного рівнів, над реалізацією завдань розвитку навички техніки читання та логічного мислення молодших школярів, вивчають педагогічний досвід найкращих учителів області, його елементи творчо впроваджують у практику своєї роботи. Однак недостатнім є рівень виявлення, презентації та впровадження власного передового педагогічного досвіду, рівень навичок самоаналізу вчителів та самоконтролю учнів.

У 2019-2020 навчальному році методична робота була спрямована на підвищення професійної майстерності і розвиток творчої ініціативи вчителів, впровадження ефективних технологій навчання і виховання; створення умов для формування ключових компетентностей учнів та професійної компетентності педагогів. Головним напрямком у роботі методоб’єднання класоводи обрали модернізацію навчально-виховного процесу  шляхом впровадження інтерактивних технологій, новітніх технологій. Підвищення фахового рівня вчителів проводилося шляхом вивчення і реалізації основних положень нормативних і директивних документів про освіту; шляхом опрацювання новинок методичної літератури, проведення «круглих столів» з метою обміну досвідом;  впровадження у навчально-виховний процес сучасних досягнень науки, педагогічної теорії.

За І півріччя було проведено 3 засідання, проводилась робота між засіданнями по опрацюванню наукової та науково-методичної літератури з зазначеної проблеми. Головне питання яке розглядалося в цьому півріччі спрямоване на впровадження Державного стандарту початкової загальної освіти для учнів 1-4 класів.

На засіданнях шкільного методичного обєднання розглядалися нормативно-правові документи щодо організації навчально-виховного процесу в закладі освіти, актуальні проблеми методики викладання шкільних дисциплін, інформація стосовно проведення навчальних позакласних занять та обговорення педагогічної літератури.

Під час першого засідання опрацювали тему «Нова українська школа – новий зміст освіти» у вигляді інструктивної методичної наради з метою вивчення основних нормативних документів що регламентує функціонування початкової освіти. 

На другому засіданні працювали над темою « Педагогіка партнерства як ключовий компонент Нової української школи. Математична галузь». Метою проведення було ефективне використання інтерактивного навчання для досягення очікуваних результатів навчальної діяльності на уроках математики. 

На третьому засіданні розглядалась тема «Формування комунікативних умінь в учнів початкових класів». 

Всі вчителі були активними учасники роботи МО. Вони працювали над проблемною темою, розкривали її у відкритих уроках, доповідях. Працюють  над проблемними питаннями, застовують інформаційні технології, інтерактивні методи особистісного орієнтованого навчання і виховання. Кожен вчитель має певні напрацювання з проблемних питань, розробки уроків, виховних заходів, дидактичний наочний матеріал, тести, методичні рекомендації. 

Вчителі ведуть постійну самоосвітню діяльність, вдало впроваджують у роботу інтерактивні методи. Учні початкової школи постійні учасники різноманітних конкурсів.

           Аналіз  роботи  методичного  об’єднання  вчителів  початкових  класів  за  минулий  рік  показав,  що  підвищився  науково-теоретичний  та  методичний  рівень  викладання  предметів,  посилилась  увага  до  виховної  та  розвивальної  функції  навчання,  до  пошуку  його  ефективних  форм  і  методів.

            Виховання  поваги  і  любові  до  рідної  мови,  пробудження  почуття  захоплення  її  красою,  ліричністю,  милозвучністю,  виразністю,  а  головне,  отримання  знань  за  її  допомогою  -  міцний  і  найбільш  надійний  гарант  національного  виховання.

           Вчителі  початкових  класів  формують  культуру  писемного  мовлення,  проводять  систематичну  роботу  з  вивчення  орфографії,  розвивають  практичні  навички  побудови  синтаксичних  конструкцій,  стежать  за  охайністю  зошитів  учнів,  вимагають  від  учнів  уважно  ставитися  до  оформлення  письмових  робіт.  На  уроках  проводиться  виховна  робота.  Виховують  вчителі  любов  до  рідного  краю,  до  рідної  мови,  розвивають  інтерес  до  навчання.

            Все  це  забезпечує  уміння  усної  й  писемної  мовленнєвої  діяльності,  спрямовує  на  розвиток  умінь  слухати  й  розуміти  сприйняте  на  слух,  уміння  говорити,  спілкуватися,  а  також  уміння  читати  й  писати.

            Вчителями  школи  були  проведені  відкриті  уроки  з  математики, української мови та читання. 

          Свою  діяльність  вчителі  початкових  класів  спрямовують  на  пошук  наукових  новинок,  на  створення  творчої  атмосфери,  модернізацію  форм,  методів  та  засобів  навчання  та  виховання  дітей,  а  головне  -  на  реалізацію  принципу  рівноправного  діалогу  між  учителем  та  учнем.   

            Однак  поряд  з  позитивними  результатами  в  роботі  методичного  об’єднання  є  ряд  недоліків:

            -  недостатній  рівень  виявлення  та  впровадження  передового  педагогічного  досвіду;

-  недостатній  рівень  навичок  самоаналізу  вчителів  та  самоконтролю  учнів.

Аналіз  роботи  педагогів,  членів  методичного  об’єднання  дає  підставу  зробити  висновок,  що  завдання,  які  випливають  із  науково-методичної  проблеми  об’єднання,  в  основному  виконано.

МО  вчителів  початкових  класів  дбає  про  те,  щоб  школа  була:

-        школою  радості  для  учня;

-        школою  творчості  для  вчителя;

-        школою  спокою  для  батьків.                   

У 2019-2020 навчальному році МО початкових класів ставило за мету:

- надати реальну допомогу вчителеві у розв'язанні актуальних проблем навчально-виховного характеру;
- стимулювати творчі пошуки вчителів педагогічних інновацій та шляхів їх впровадження у педагогічну діяльність як передумову підвищення професійної активності;
- сприяти активізації людського фактора - особистості, її творчої діяльності, охоплюючи всіх учителів різними формами методичної роботи й спонукаючи під час вивчення організаційно-методичних документів до актуалізації та осмислення позиції вчителя;
- використовувати творчі можливості вчителів у справі розвитку особистості учнів;
- підвищити мотиваційні тенденції особистості вчителя та їх вплив на розвиток педагогічного процесу в школі; забезпечення засвоєння і впровадження найбільш ефективних технологій, методик і технік навчання та виховання вчителів

МО вчителів художньо-оздоровчого циклу

      Керує МО вчитель трудового навчання Влад В.Г. Методичне об’єднання продовжило  роботу над методичною темою «Шляхи оновлення змісту та принципів викладання дисциплін художньо оздоровчого циклу в умовах переходу на новий зміст навчання.» 

МО визначило шляхи реалізації проблемного питання:спрямувати роботу на виконання основних стратегічних завдань оновлення освіти; працювати над постійним підвищенням якості викладання предметів як засобу підвищення ефективності уроку, професійної майстерності вчителя; удосконалювати зміст і структуру уроків, форм та методів навчання тощо. 

Голова МО працювала над доповіддю «Особливості виховання всебічно розвиненої гармонійної особистості на основі художньо-естетичних та фізкультурно-оздоровчих традицій українського народу на уроках образотворчого мистецтва, трудового навчання, музики, основ здоров’я, захисту Вітчизни та фізичного виховання, мислення – застосування на уроці». Вчителі звітували про проведення показових уроків та тижня трудового навчання. Також вчителі трудового навчання звітували про заходи які проводились під час тижня трудового навчання. В перший день тижня був оголошений  конкурс на найкращій сувенір-валентинку, а також був проведений майстер клас з виготовлення паперових квітів. Вчитель трудового навчання провела виховний захід « Рушник що промовляє…» та «Виготовлення Мерцішор». Учні з цікавістю брали участь у всіх заходах, які проводились.   

Урочисте закриття тижня трудового навчання відбулося на загальношкільній лінійці. Активних учасників та переможцівконкурсів нагороджено грамотами та подяками. Було зроблено підсумок І та ІІ етапу предметних  олімпіад.  

Методичне засідання «Підсумки роботи МО за 2019-2020 н.р.», відбулося дистанційно, використовуючи платформу ZOOM. Було найперше зроблено аналіз  результатів дистанційного навчання. Обговорено ті платформи, які вчителі обрали для дистанційного навчання. Зроблено висновок, що більшість використовують Viber та Google classroom. Обговорено відміну державної підсумковоїатестації для учнів 4-х та 9-х класів. 

Зазначено, що з нового навчального року потрібно провести діагностику засвоєння тем учнями, які були вивчені під час карантину, а також провести коригуюче навчання. Звернути увагу на ті теми, які учням були складними. Ще раз повторити матеріал, вивчений дистанційно. Розробити індивідуальні плани роботи з учнями, які під час карантину не були охоплені дистанційним навчанням у зв’язку з відсутністю доступу доінтернету.

Було заслухано творчі звіти вчителів з проблеми, над якою вони працюють, а також вчителі відзвітували про самоосвіту. Усі вчителі працюють на освітній платформі «Всеосвіта» та EdEra, а також на платформі «На Урок» та  Prometheus. 

Готуючись до закінчення навчального року, розглядалися питання оцінювання учнів в умовах карантину, а також було розроблено графік написання підсумкових контрольних робіт. 

Було обговорено питання заповнення журналу в умовах карантину, а також можливість вручення батькам електронних табелів.

Також було обговорено структуру навчального року та його завершення в умовах пандемії.

МО класних керівників

         Керівник методоб’єднання  класних керівників вчитель біології та основ здоров’я  Прокопюк Р.Г. Методичне об’єднання працює над темою «Діяльність класного керівника щодо створення умов для формування особистості, розвитку духовного, інтелектуального потенціалу учнів».

         Головне завдання методичної роботи з класними керівниками полягає в розвитку сучасного педагогічного мислення класного керівника, підвищенні його мотивації на самоосвіту, формуванні в педагога якостей інноваційної особистості. 

         Класнів керівники  у плануванні виховної роботи та в практичній діяльності керувалися Методичними рекомендаціями, у відповідних розділах якої визначено зміст таких завдань і напрямків виховної роботи .

         Члени  МО вважають, що головною метою виховної роботи є підготовка учнів до повноцінного суспільного життя, яке передбачає виконання ролей громадянина, трудівника, громадського діяча, сім’янина, товариша.

         На першому засіданні обговорено тему « Стратегічні напрямки виховання у вимірах сьогодення». Дане засідання присвячене організації виховної роботи у закладі. На цьому засіданні були підведені підсумки роботи МО у попередньому році, обговорений та затверджений план роботи на наступний рік, класні керівники були ознайомлені з основними напрямками виховної роботи.

         На другому засіданні обговорювалась тема боулінгу, що зараз є дуже важливим .

         На третьому засіданні класні керівники висвітлили тему «Основи педагогічної співпраці». 

         Важлива роль в організації практичної роботи класних керівників з навчання й виховання дітей належить методичним оперативкам , що проводять раз на місяць, а , в разі потреби, частіше.

         Класні керівники та їхні учні взяли участь у святі Першого дзвоника, проведенні Першого уроку, тижні знань правил дорожнього руху, Олімпійському тижні, тижні історії, Всеукраїнському тижні права.

         Були організовані та проведені години спілкування до Міжнародного дня толерантності, єдиний Урок до роковин трагедії в Бабиному Яру, єдиний Урок мужності до Дня захисника України, Урок пам’яті до Дня жертв Голодоморів, виховні години до Міжнародного Дня волонтера.

         Методичне об’єднання класних керівників працювало у творчому та продуктивному форматі. Кожен класний керівник доклав чимало зусиль для творчого співробітництва, підвищення педагогічної майстерності, налагодження співпраці з батьківською громадськістю, з керівниками гуртків.

Ми живемо в неспокійний час – час великих роздумів та сподівань. Сьогодні необхідно мислити і працювати по-новому: по-новому будувати процес навчання та виховання, по-новому шукати шляхи вирішення проблем. Результативність виховного процесу в значній мірі залежить від організації методичної роботи з класним керівником. Адже для учня в школі немає ближчої людини, ніж класний керівник. Кому ж іще можна розповісти про негаразди з предмета, про сварку з товаришем чи про щасливу подію в сім’ї? Класний керівник повинен мати мудрість учителя,відповідальність старшого товариша, доброту матері, строгість батька. К.Д.Ушинський писав: «Найголовнішим у вихованні має бути особистість безпосереднього вихователя, який віч на віч знаходиться з учнями. Вплив особистості педагога на молоду душу становить ту силу, яку не можна замінити ні підручниками ,ні моральними повчаннями, ні системою покарань і заохочень. Важливе значення має дух закладу, але цей дух живе не серед стін, не на папері, а в характері більшості вчителів і від них переходить в характер вихованців».
Завдання виховної роботив нашій школі в цілому й методичного об’єднання класних керівників зокрема регламентується концепцією виховної роботи й спрямовано на створення умов для розвитку й саморозвитку дитини.
            Наше методичне об’єднання класних керівників працює над проблемою, що пов’язана з науково-методичною проблемою школи й на своїх засіданнях обговорює окремі її аспекти. 

В якості основних форм роботи для реалізації даних задач визначені тематичні засідання методичного об’єднання; участь в роботі педагогічної ради й нарадах при директорові; огляд класних колективів; відкриті виховні заходи; звіти про роботу; співбесіди, знайомство з новинками методичної літератури тощо.

Поглибленню знань класних керівників про методи виховної роботи, удосконаленню їхньої педагогічної майстерності, розповсюдженню позитивного досвіду й створенню нового досвіду з питань виховної роботи сприяє також робота з самоосвіти, взаємодопомога, а також колективні творчі справи в класних колективах та школі.

МО класних керівників працювало над вирішенням таких завдань:

* підвищення теоретичного, науково-методичного рівня підготовки класних керівників з питань психології та педагогіки виховної роботи. Організація програмно-методичного супроводу виховної роботи в класі, школі, що сприяє удосконаленню й підвищенню ефективності виховної роботи в школі;
* інформування про нормативно-правову базу, що регулює роботу класних керівників, вихователів груп подовженого дня в рамках модернізації виховання; 
* забезпечення виконання єдиних принципових підходів до виховання й соціалізації учнів; 
* формування мотивації педагогів з метою удосконалення професійної компетентності;
* озброєння класних керівників сучасними виховними технологіями та знаннями сучасних форм і методів роботи;
* координація планування, організації та педагогічного аналізу виховних заходів в класних колективах; всебічний розвиток індивідуальності дитини на основі виявлення її задатків та здібностей, формування ціннісних орієнтацій, задоволення потреб і інтересів; 
* сприяння становленню й розвитку системи виховної роботи класних керівників;
* оцінювання виховної роботи членів педагогічного колективу; 
* вивчення, узагальнення та розповсюдження передового педагогічного досвіду роботи класних керівників

Метою роботи педколективу було формування морально духовної, життєво компетентної особистості, яка успішно самореалізується в соціумі як громадянин, сім’янин, професіонал та патріот своєї держави. Велика увага приділяється формуванню в учнів національної свідомості, вихованню любові до рідного краю, свого народу, шанобливого ставлення до його культури, поваги та толерантного ставлення  до культури всіх національностей, які проживають в Україні.

Також обговорювалися питання соціального захисту учнів, завдання з охорони життя та здоров’я учнів, проблеми національно-патріотичного, правового, морального, естетичного, екологічного виховання учнів, основи взаємодії батьків та класного керівника, класного керівника та учнів, роль класного керівника в організації роботи з обдарованими дітьми, в профілактиці тютюнопаління, алкоголізму та наркоманії серед учнівської молоді, у життєвому самовизначенні підлітків, тощо.

У своїй роботі класні керівники керувалися Законом України «Про загальну середню освіту», Концепцією національного виховання, Концепцією громадянського виховання та Комплексною програмою виховання школярів.

Виховна робота проводилася за різними напрямами: це патріотичне, родинно-сімейне, художньо-естетичне виховання, екологічне, трудове та ін. Але головна увага приділялася національно-патріотичному, правовому та фізичному вихованню, формування громадянської свідомості, власної гідності, естетичних смаків, духовних та розумових здібностей учнів.

Класні керівники приділяли належну увагу питанням правової освіти. На методичному об’єднанні заслуховувалися питання про аналіз відвідування уроків учнями та шляхи зміцнення шкільної дисципліни, стан роботи з попередження правопорушень серед підлітків. Класними керівниками постійно ведеться систематичний контроль за відвідуваннями учнями школи, результати якого реєструються в окремому журналі відвідування уроків.

З метою виявлення та підтримки юних талантів та обдарувань, популяризації їхніх досягнень у різних галузях мистецтва, учні школи протягом року брали участь в різних видах творчої діяльності: конкурси малюнків, плакатів, газет, літературних творів, оглядів художньої самодіяльності, вікторинах тощо, в яких досягли високих результатів.

Але слід відзначити, що є певні недоліки у виховній роботі школи, класних керівників: форми роботи не відзначилися різноманітністю, переважали бесіди, лекції. Особливу увагу слід звернути класним керівникам на підготовку та проведення годин спілкування з учнями. Не завжди достатньо використовувалися можливості учнівського самоврядування, що дещо звужувало шляхи учнів до самореалізації. 

         Методоб’єднання  класних керівників визначило компоненти виховної роботи: вивчення особистості учнів та учнівських колективів; організація роботи з батьками; розвиток творчих здібностей учнів та створення мережі гуртків; розвиток потреби у здоровому способі життя; організація трудової діяльності учнів. План виховної роботи є моделлю майбутньої діяльності класного колективу. Класні керівники планують роботу на основі соціальних паспортів класів, анкетування, відвідування сімей удома за такими напрямками: індивідуальна робота з дітьми, робота з батьками, робота з учнями, що потребують особливої педагогічної підтримки, основні виховні заходи, охорона життя і здоров’я.  

МО вчителів природничо-математичного циклу

Керує МО вчитель біології та хімії Горечка М.І.

Проблемним питанням МО вчителів природничо-математичного циклу є «Підвищення професійної компетентності вчителів природничо-математичного циклу в умовах модернізації освітнього процесу». 

Свою методичну проблему вчителі тісно пов’язували із загальношкільною методичною проблемою і намагалися знайти шляхи для її реалізації. Велика увага приділялась розвитку творчих здібностей учнів. Цьому сприяла і участь учнів у шкільних, районних олімпіадах, позакласна виховна робота, а також ефективність проведення уроків з даних предметів. На належному рівні були проведені предметні тижні, які сприяли підвищенню інтересу учнів до вивчення математики, фізики, біології, географії .

Перше засідання відбулося у вигляді інструктивно-методичної наради для членів методичного об’єднання , де голова зробила аналіз роботи МО за минулий рік, було розподілено доручення між членами МО, а також визначені завдання тазатверджений план роботи, розглянуто нові прийоми та форми роботи.

На другому засіданні проводилося обговорення проведення І етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад. Методичний діалог вівся за круглим столом, тема якого була « Проектні технології як елемент формування предметних компетенцій на уроках природничо-математичного циклу».

Третє засідання проходило у вигляді методичного діалогу на тему « Інноваційні форми й методи для забезпечення розвитку життєвих компетенцій особистості школяра». На даному засіданні опрацьовували офіційні документи МОН України, які проходили протягом І семестру, розглянули інноваційні технології для підвищення рівня навчальних досягнень школярів на уроках природничо-математичного циклу, проаналізували результати ІІ туру предметних олімпіад.

Учителі працювали над пошуком ефективних фори проведення групової та індивідуальної роботи.

На засіданнях методичного об’єднання були заслухані всі теми вчителів по самоосвіті. 

МО вчителів суспільно-гуманітарного циклу

Керує МО вчитель української мови та літератури Малофій С.В. 

Методичне об’єднання працює над методичною проблемою «Розвиток комунікативної компетентності учнів шляхом реалізації основних напрямків сучасної школи».

Одним із найважливіших   завдань школи    є постійне підвищення професійного рівня, педагогічної майстерності, загальної культури. Головною метою методичної роботи з педагогічними кадрами в умовах необхідності становлення ціннісно - цільової єдності педагогічного колективу є забезпечення різноманітних форм навчання для розвитку індивідуальної педагогічної майстерності кожного вчителя і педагогічного колективу в цілому, стимулювання самоосвіти і творчого пошуку педагогів.

Перше засідання відбулося у формі методичної сесії, де голова МО зробила аналіз за минулий рік, аналіз результатів ЗНО ., а також обговорений та затверджений план роботи кабінету української мови, французької мови та історії, розглянуто за затверджено  календарні плани вчителів суспільно-гуманітарного циклу.

Друге методичне засідання відбулося у формі психолого-педагогічного брейкстормінгу «Стратегія особистісного і професійного вдосконалення». 

Третє методичне засідання відбулося у формі педагогічної кав’ярні на тему « Рівень педагогічної культури педагога», а також опрацювати анкети для визначення свого рівня педагогічної культури.

Особлива увага приділялася підвищенню фаховій майстерності вчителя.

На належному рівні були проведені відкриті уроки, позакласні заходи, відбувся обмін досвідом. На засіданнях МО обговорювались відкриті уроки, новинки методичної літератури, були прочитані доповіді, реферати. Учителі намагалися знайти і запровадити в практику елементи нових технологій, які б сприяли підвищенню якості знань учнів.  На високому організаційному, методичному й естетичному рівні проведено тиждень української мови й літератури, заходи, присвячені річниці з дня народження Тараса Шевченка та Івана Франка.

ТУТ ДОБАВИТИ ПЛАН РОБОТИ МО 

НА 2020-2021 Н.Р

Школа працює над проблемою:

“Реалізація основних напрямків оновлення освітніх процесів з урахуванням вимог сучасної школи”

У контексті реалізації даної проблеми перед методичною службою постають наступні завдання:

-  забезпечувати ефективний науково-методичний супровід впровадження інновацій в освітній процес закладу; 

- розробитинауково-методичний супровід саморозвитку та самоудосконалення педагогічних працівників у міжатестаційний період;

-  створити  систему неперервної освіти педагогічних кадрів шляхом поєднання формальної, неформальної та інформальної освіти. 

- серед нетрадиційних форм організації науково-методичної роботи з педагогічними кадрами впроваджувати інноваційні технології:  технології педагогічного моделювання;  проектні технології;  технології розв?язування професійних задач стосовно конкретних ситуацій;  технології проблемного навчання;  діагностичні та  мультимедійні технології. 

-  серед форм методичної роботи на усіх рівнях практикувати творчі звіти методичних об’єднань, проблемних або творчих груп, що дасть можливість визначити творчий потенціал педагогів, їхнє професійне зростання та компетентність;

-   посилити увагу до творчого зростання кожного педагога, планову самоосвітню діяльність, моніторинг творчого потенціалу та узагальнення досвіду, дослідно-експериментальну роботу. Варто приділити значну увагу самоосвітній діяльності педагога, що передбачає вивчення сучасних методик, використання Інтернет-ресурсів, теоретичну розробку й практичну апробацію особистих матеріалів; участь у колективних і групових формах методичної роботи. Водночас процес самоосвіти передбачає опрацювання нормативно-правових документів, вивчення літератури з обраної педагогічної проблеми; ознайомлення з досвідом упровадження інноваційних технологій навчання та виховання.

- запровадити важливість використовувати технології дистанційного навчання педагогічних працівників – комплекс освітніх, інформаційно-комунікаційних (цифрових) технологій, що дають можливість удосконалити фахове знання предмета та методичну компетентність. 

- для урізноманітнення форм методичної роботи для педагогічних працівників, як варіант,  можна запропонувати проведення майстер-класу в режимі онлайн з урахуванням власної педагогічної ідеї (тривалість майстер-класу – до 30 хвилин).  Готуючи проведення майстер-класу  у такому форматі  варто звернути увагу на доцільність вибору методів та прийомів, майстерність та ефективність їх використання; відповідність методів та прийомів, які обрані для демонстрації, власній педагогічній ідеї, меті, змісту навчання;дотримання принципів проведення майстер-класу.

- актуальними формами методичної роботи залишити Школу молодого педагогічного працівника, яка покликана сприяти процесу професійного становлення молодого фахівця. Важливо на засіданнях Школи опрацьовувати вимоги до планування та проведення сучасного уроку, надавати рекомендації щодо підготовки до уроків та позакласних заходів, ознайомлювати з новітніми технологіями та навчати поєднувати різні моделі навчання.

Головні завдання діяльності школи:

1.Удосконалення змісту, форм і методів навчально-виховного процесу на засадах гуманізації освіти шляхом:

-  забезпечення кожній дитині рівного доступу до якісної освіти;

- здійснення постійного моніторингу показників роботи школи та педагогічних працівників для вчасного коригування та прийняття управлінських рішень щодо вдосконалення їхньої діяльності;

-  створення передумов для: підвищення соціального статусу вчителя, підвищення престижу його професії та соціального статусу;

-  забезпечення комплексного підходу до вирішення завдань дошкільної освіти та охорони здоров’я і життя дітей, належного мінімального рівня життєвих компетенцій;

-   забезпечення належних умов для поступової адаптації учнів 5-х класів до навчання в школі, цілеспрямовано скоординувавши дії вчителів, їхній професіоналізм, досвідченість;

-  максимального забезпечення учнів загальноосвітніх закладів необхідними підручниками і навчальними посібниками;

- оптимізації системи підготовки педагогічних працівників до своєчасного виявлення, підтримки та створення умов для навчання і розвитку обдарованої молоді, всебічного розвитку юної особистості з максимальним урахуванням її індивідуальних здібностей та обдарувань;

-   особистісно-зорієнтованого підходу до навчання і виховання учнів;

-    розробки програмового і науково-методичного забезпечення для впровадження комп’ютерно-інформаційних технологій навчання;

-     оновлення оснащення навчальних кабінетів фізики, біології, історії, бібліотеки, інформатики, шкільної майстерні ;

-     посиленої уваги на якісну реалізацію державної програми розвитку і функціонування української мови у сфері освіти;

-    забезпечення належних умов для здобуття якісної освіти дітьми-сиротами, дітьми, позбавленими батьківського піклування, та дітьми, які потребують корекції фізичного і розумового розвитку, їх соціальної адаптації;

-    створення власного іміджу  навчального закладу;

-   вивчення, узагальнення, пропаганди та впровадження кращого педагогічного досвіду;

-координації дослідно-експериментальної та інноваційної роботи в школі;

оптимального використання прогресивних педагогічних технологій на основі активізації та інтенсифікації навчально-виховного процесу, ефективності управлінської діяльності.

2. Удосконалення системи національного виховання учнівської молоді утвердження учнівського самоврядування, учнівських об`єднань як необхідної форми  громадянського виховання, удосконалення системи пізнавальної діяльності школярів;

3. Розвиток творчої активності педагогів шляхом підвищення  кваліфікаційного та професіонального рівня, компетентності, духовності та відповідальності працівників школи за результати своєї праці, вироблення системи стимулів для підвищення фахової майстерності педагогів та ефективності їх роботи.

Головні цінності педагогічного колективу- дитина, культура, творчість. 

Основний принцип педагогіч­ного процесу закладу - цілеспрямована взаємодія дорослих і дітей, що виступає джерелом розвитку й задоволення вищих потреб дитини, умовою її можливої реалізації, навчальним середовищем, у якому індивід самостверджується й самореалізується.

Наша мета - створення такого середовища в школі, яке б плекало творчу особистість, створю­вало умови для повноцінного інтелектуального, творчого, морального, фізичного розвитку дитини, вироблення сучасної моделі випускника школи, спроможного реалізувати власний позитивний потенціал.

Освіта в нашому закладі буде зосереджуватись на дитині, а не на академічних знаннях, для цього вчитель підтримуватиме і розвиватиме потенціал кожного учня. Відповідно до цього, на уроках діти не стільки готуватимуться до далекого майбутнього життя, а житимуть ним зараз, тобто навчання має бути максимально наближеним до умов сучасного швидкоплинного життя.

Завдання- реалізація ціннісних пріоритетів особистості, створення розвивального середо­вища, у якому б реалізувалася модель випускника, задоволення освітніх потреб не тільки обдарованої молоді, а й звичайних учнів, де всі стануть успішними в житті.

Завдання школи колектив вбачає в здобутті учнями основ мудрості. Тому правило «Будь мудрим!» повинно стати девізом закладу. А це значить вчити учнів узгоджувати свої інтереси з інтересами інших, прагнення досягти спільності з людьми і принести їм користь саме в тому, що найбільше відрізняє особу від інших. Це також означає діяти так, як всі хочуть, але як тільки може мудрий. Разом з цим учні мають знати, що мудрість виявляється, коли знання підсилюються інтуїцією і глибокими роздумами, освітленими високою моральністю. Вона набувається самосвідомістю і самовихованістю. 

Діяльність школи базується на принципах гуманізму, демократизму, незалежності від політичних, громадських і релігійних організацій та об'єднань, взаємозв'язку розумового, морального, фізичного й естетичного виховання, органічного поєднання загальнолюдських духовних цінностей із національною історією і культурою, науковості, розвивального характеру навчання та його індивідуалізації, та передбачає:

1. Самостійність школи у вирішенні основних питань змісту її діяльності, розвитку різно­манітних форм співпраці й партнерства, установлення довір'я між учасниками педагогічної діяльності.

2. Науковість та ефективність навчально-виховного процесу на основі сучасних педагогічних досягнень.

3. Демократизм і гуманізм навчально-виховного процесу.

4. Збереження, передача, віднов­лення й розвиток української національної культури та культури народів світу засобами освіти.

5. Раціональність та доцільність вибору форм і засобів освіти й виховання для задоволення духовних запитів дитини, її пізнавальних та інтелектуальних можли­востей, інтересів.

6. Забезпечення фізичного розвитку дитини, збереження її життя і здоров'я.

7. Створення чіткої інноваційної системи гуманітарної освіти.

8. Творчий пошук резервів і джерел вдосконалення роботи школи.

9. Етичність стосунків усіх учасників навчально-виховного процесу

Методична рада школи

Коригуючим органом методичної роботи в школі єметодична рада, на засіданнях якої розглядаються питання організації методичної роботи педколективу., узгодження планів роботи МР та МО, основні напрямки роботи над методичною проблемою; підготовка до шкільних та районних олімпіад із базових дисциплін; досвід і проблеми впровадження інноваційних технологій в умовах особистісно зорієнтованого навчання; затвердження тем і керівників науково-дослідницьких робіт; результати проведення І та ІІ етапів олімпіад із базових дисциплін; виконання планів роботи МО; підвищення кваліфікації вчителів тощо. 

Методична рада створюється з метою координації діяльності всіх структурних підрозділів методичної служби школи.

       Рада є колективним суспільним органом, поєднує на добровільній основі   співробітників закладу.

              Рада є консультативним органом з питань організації методичної роботи в школі

Методична рада у своїй діяльності дотримується Конвенції про права дитини, керується законами України, рішеннями Уряду України, органів керування освітою всіх рівнів щодо питань навчально-виховної, методичної, дослідно-експериментальної й проектно-дослідницької діяльності, а також Статутом і локальними правовими актами закладу.

Склад науково-методичної ради школи:

Акатріні М.М. – член ради, директор школи.

Унгурян М.К. – голова ради, заступник директора з навчально-виховної роботи.

Андрухович О.Г. – заступник директора з виховної роботи.

Малофій С.В. – керівник методичного об’єднання вчителів суспільно-гуманітарного циклу.

Попеску М.В. – керівник методичного об’єднання початкових класів.

Горечка М.І. – керівник методичного об’єднання вчителів природничо – математичного циклу.

Влад В.Г. – керівник методичного об’єднання вчителів художньо-оздоровчого циклу.

Прокопюк Р.Г. – керівник методичного об’єднання класних керівників.

Топало Ю.Г. – член ради, керівник психолого-педагогічного супроводу.

Топало М.Г. – член ради, бібліотекар школи.

Організація роботи методичної ради
       За сучасних умов розвитку освіти в Україні виняткового значення набуває система методичної роботи, головною метою якої є не лише надання реальної, ділової допомоги педагогічним кадрам у розвитку їх професійної майстерності, але й активізація творчого потенціалу кожного вчителя.
          І саме в зв’язку з цим чільне місце в структурі методичної роботи посідає методична рада школи, яка є професійним колективним громадським органом, що на добровільних засадах об’єднує педагогів, які прагнуть здійснювати перетворення у школі на науковій основі.
         Методична рада покликана координувати зусилля різних служб, творчих педагогів, діяльність яких спрямована на розвиток науково-методичного забезпечення освітнього процесу.
    Методична рада  Багринівської ЗОШ І-ІІІ ступенів:
– розглядає, оцінює важливі пропозиції щодо розвитку школи;
– аналізує хід та результати досліджень педагогів;
– організує роботу з розвитку професійної майстерності вчителя;
– ініціює та здійснює мікродослідження в школі.
    При визначенні основних функцій методичної ради організатори методичної роботи школи виходять з мети та завдань методичної  діяльності.
1. Організаційно-педагогічна функція передбачає:
– сприяння пошуку та використанню в навчально-виховному процесі сучасних організаційних форм, методів і прийомів навчання й виховання, нових освітніх технологій;
– створення колективу однодумців, які б працювали над постійним професійним самовдосконаленням, підвищенням продуктивності педагогічної праці;
– здійснення загального керівництва науково-методичною роботою;
– розгляд планів, програм, проектів усіх підрозділів методичної роботи, їх затвердження;
– координація діяльності з питань методичної роботи з іншими структурами професійної освіти – кущовими, районним методичним кабінетом;
– проведення первинної експертизи стратегічних освітніх документів (програм, навчальних планів тощо).
2. Інструктивно-методична функція передбачає:
– інструктування та консультування педагогів з питань виконання нормативно-правових документів, організації навчально-виховного процесу;
– оперативне інформування педагогів про досягнення психолого-педагогічної науки, кращий педагогічний досвід педагогічних працівників школи, району, області, країни.
3. Пошуково-дослідницька функція передбачає:
– вироблення й погодження підходів до організації, здійснення та оцінки інноваційної діяльності в школі;
– організація та стимулювання ініціативи педагогічного колективу до науково-дослідної, експериментальної та іншої творчої діяльності, спрямованої на вдосконалення, оновлення й розвиток навчально-виховного процесу в закладі освіти та роботі педагога;
– контроль за процесом результатів комплексних досліджень, проектів, експериментів, здійснюваних в закладі освіти;
– організація консультування педагогів з проблем інноваційної діяльності, дослідницької роботи, професійного вдосконалення;
– вивчення професійних досягнень педагогів, узагальнення прогресивного досвіду кожного та впровадження його у практику роботи педколективу;
– створення умов для використання в роботі педагогів діагностичних методик і моніторингових програм з прогнозування, узагальнення та оцінки результатів педагогічної діяльності.
         Очолює методичну раду заступник директора з навчально-виховної роботи Унгурян М.К.
         Організаційну структуру методичної ради, провідні проблеми для роботи над ними визначає директор закладу освіти Акатріні М.М., що є оптимізуючим чинником в організації методичної роботи і сприяє розвитку демократичних засад в управлінні школою.
       Члени методичної ради – це консультанти з питань методичного спрямування, забезпечення організації навчально-виховного процесу, роботи з батьками та громадськістю.
      Внаслідок чого в школі багато вчителів, які можуть і прагнуть знайти нестандартне рішення педагогічної проблеми, мають творчі здібності.
           Робота методичної ради дає змогу підвищити ефективність всіх форм і методів методичної роботи і в кінцевому результаті впливати на якість навчально-виховного процесу. 

А тому Багринівська ЗОШ І-ІІІ ступенів сьогодні – це:
– особистісно орієнтований підхід в навчанні та вихованні;
– використання інноваційних технологій;
– залучення вчителів і учнів до науково-дослідницької роботи;
– формування високоінтелектуальної особистості;
– учнівське самоврядування (шкільна республіка);
– краєзнавчо-пошукова робота;
– авторські програми;
– професійне навчання;
– комп’ютеризація навчання;
– забезпечення психологічної служби.
       Серед напрацювань методичної ради чільне місце посідають рекомендації на допомогу вчителям з різних питань навчально-виховного процесу, що входять у план її роботи, а також звіти методичних об’єднань про пророблену роботу за звітний період

     Завдання й основні напрямки діяльності ради

Методична рада створюється для рішення таких завдань, покладених  на навчальний заклад:

• координація діяльності методичних об'єднань та інших структурних підрозділів методичної служби, спрямованої на розвиток методичного забезпечення освітнього процесу;

• розробка основних напрямів методичної роботи закладу;

• формування мети й завдань методичної служби;

• забезпечення методичного супроводу навчальних програм, розробка навчальних, науково-методичних і дидактичних матеріалів;

• організація дослідно-пошукової, інноваційної й проектно-дослідницької діяльності в закладі, спрямованої на освоєння нових педагогічних  технологій, розробку авторських програм, апробацію навчально-методичних комплексів і т.д.;

• організація консультації співробітників щодо проблем удосконалювання професійної майстерності, методики проведення різних  видів занять і їх навчально-методичного й матеріально-технічного забезпечення;

• розробка заходів щодо узагальнення й поширення педагогічного до­свіду співробітників;

•   участь в атестації співробітників;

• проведення педагогічних і методичних експериментів щодо пошуку й апробації нових технологій, форм і методів навчання; 

•    професійне становлення молодих викладачів (початківців);

• виявлення, узагальнення й поширення позитивного педагогічного досвіду творчо працюючих учителів;

•   організація взаємодії з іншими навчальними закладами, науково-до­слідними установами з метою обміну досвідом і передовими технологіями в галузі освіти;

• впровадження до навчального процесу сучасних навчально-методич­них і дидактичних матеріалів і програмного забезпечення автоматизо­ваних систем навчання, систем інформаційного забезпечення занять, інформаційно-бібліотечних систем. Розробка програмного забезпечен­ня для проведення занять і впровадження їх у навчальний процес.

• аналіз результатів освітньої діяльності за предметами;

• участь у розробці варіаційної частини навчальних планів, внесення змін у вимоги до мінімального обсягу й змісту навчальних програм;

• розгляд і оцінка інтегрованих навчальних програм з досліджуваних предметів і узгодження їх із програмами суміжних дисциплін для більш повного забезпечення засвоєння учнями вимог Державних освітніх стандартів;

• обговорення рукописів навчально-методичних посібників і дидактич­них матеріалів за предметами;

• підготовка й обговорення доповідей з питань методики викладання навчальних предметів, підвищення кваліфікації й кваліфікаційного розряду вчителів;

• обговорення доповідей за методикою викладу принципових питань програми, обговорення й затвердження календарно-тематичних планів;

• обговорення методики проведення окремих видів занять і змісту ди­дактичних матеріалів до них;

• розгляд питань організації, керівництва й контролю дослідницькою

роботою учнів;

• організація й проведення педагогічних експериментів щодо пошуку й впровадження нових інформаційних технологій навчання;

• застосування на уроках діалогових автоматизованих систем і навчаль­них курсів, експертно-навчальних систем, демонстраційно-навчальних комплексів і т.д.;

• розробка й удосконалювання засобів підвищення наочності навчання (макетів, стендів, діафільмів, таблиць і т.д.), а також методики їхнього використання в навчальному процесі;

• удосконалювання навчально-лабораторної бази (лабораторних і спе­ціальних класів, кабінетів, локальних обчислювальних мереж і їхнього програмного забезпечення);

• взаємні відвідування занять як усередині методичного об'єднання, так і між учителями різних методичних об'єднань із метою обміну досвідом і вдосконалювання методики викладання навчальних предметів;

• спільні засідання зі спорідненими й взаємозабезпечуючими МО з метою обміну досвідом роботи;

• вивчення досвіду роботи споріднених МО інших навчальних закладів і обмін досвідом цієї роботи;

• вибір і організація роботи наставників з молодими фахівцями й мало- досвідченими вчителями;

• розробка положень про проведення конкурсів, олімпіад, змагань за

предметами.

Відзначення пам’ятних дат

Серпень

23 серпня – День Державного Прапора України. 

24 серпня – День Незалежності України. 

28 серпня – Успіння Пресвятої Богородиці. Перша Пречиста

Вересень

1 вересня – День знань. 

8 вересня – Міжнародний день письменності.

9 вересня – Міжнародний день краси.

11 вересня – Усікновення голови Іоанна Предтечі

12 вересня (друга субота місяця) - День фізичної культури і спорту.

12 вересня (друга субота місяця) – День українського кіно.

16 вересня – Міжнародний день збереження озонового шару.

17 вересня – День рятівника

19 вересня (третя субота місяця) – День фармацевтичного працівника

19 вересня – 60 років від дня народження Оксани Стефанівни Забужко (1960), української поетеси, письменниці.

20 вересня – Всенародний день батька

20 вересня – 50 років від дня народження Дари Корній (Мирослави Іванівни Замойської) (1970), української письменниці.

21 вересня – Міжнародний день миру.

21 вересня – Різдво Пресвятої Богородиці. Друга Пречиста.

22 вересня – День партизанської слави. 

27 вересня – День туризму в Україні.

27 вересня – Воздвиження Хреста Господнього.

29 вересня – 175 років від дня народження Івана Карповича Карпенка-Карого (Тобілевича) (1845—1907), українського драматурга

29 вересня – День пам'яті жертв Бабиного Яру

30 вересня – Всеукраїнський день бібліотек.

30 вересня – День мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії.

Жовтень

1 жовтня – Міжнародний день музики.

1 жовтня – Міжнародний день людей похилого віку.

1 жовтня – День ветерана в Україні.

2 жовтня – Міжнародний день боротьби проти насилля.

2 жовтня – Всесвітній день посмішки.

4 жовтня (перша неділя місяця) – День працівників освіти. 

8 жовтня – День юриста.

9 жовтня – Всесвітній день пошти.

10 жовтня – Всесвітній день охорони психічного здоров’я.

11 жовтня (друга неділя місяця) – День художника.

14 жовтня – День захисника України.

14 жовтня – День Українського козацтва, Свято УПА, Покрова Пресвятої Богородиці

16 жовтня – Всесвітній день хліба

16 жовтня – День шефа (керівника)

18 жовтня (третя неділя місяця) – День працівників харчової промисловості.

22 жовтня – 85 років від дня народження Бориса Ілліча Олійника (1935—2017), українського поета.

24 жовтня – День Організації Об’єднаних Націй.

24 жовтня – Всесвітній день розвитку інформації.

28 жовтня – День визволення України від фашистських загарбників

Листопад

9 листопада – День української писемності та мови

13 листопада – Міжнародний день сліпих.

16 листопада – День працівників радіо, телебачення та зв'язку

16 листопада – Міжнародний день толерантності.

20 листопада – Всесвітній день дитини.

21 листопада – День Гідності та Свободи.

28 листопада (четверта субота місяця) – День пам'яті жертв голодоморів.

Грудень

1 грудня – Всесвітній день боротьби зі СНІДом.

3 грудня – Міжнародний день інвалідів.

4 грудня – Введення у храм Пресвятої Богородиці. Третя Пречиста

5 грудня – Міжнародний день волонтерів 

6 грудня – День Збройних сил України.

7 грудня – День місцевого самоврядування.

7 грудня – 120 років від дня народження Катерини Василівни Білокур (1900—1961), української художниці, майстра народного декоративного живопису

10 грудня – День захисту прав людини.

13 грудня (друга неділя місяця) – День благодійництва

13 грудня – День святого апостола Андрія Первозванного.

14 грудня – 180 років від дня народження Михайла Петровича Старицького (1840—1904), українського драматурга.

17 грудня – 250  роківвід  дня  нар. видатного  німецькогокомпозитора  Людвіга  ван Бетховена

19 грудня – День святителя Миколи Чудотворця

25 грудня – Різдво Христове за григоріанським календарем.

Січень

1 січня – Новий рік.

6 січня – Святвечір.

7 січня – Різдво Христове.

13-14 січня – Старий-новий рік (Маланки і Василя).

14 січня – іменини Василя

18 січня – другий Святвечір.

19 січня – Йордан (Водохреще), Богоявлення

21 січня – Всесвітній день снігу.

21 січня – Всесвітній День обіймів.

22 січня – День Соборності України

25 січня – День студента.

27 січня – 130  роківвід  дня  народження Павла  Тичини

29 січня – День пам'яті героїв Крут.

31 січня – Всесвітній день ювеліра.

Лютий

14 лютого – День Святого Валентина (День Закоханих)

15 лютого – Стрітення Господнє (Зимобор)

17 лютого – Всесвітній День доброти.

20 лютого – День Героїв Небесної сотні.

21 лютого – Міжнародний день рідної мови.

23 лютого – День захисника Вітчизни

25 лютого – 150  роківвід  дня  народженняЛесі  Українки

Березень

1 березня – День весни.

1 березня – Міжнародний день котів

8 березня – Міжнародний Жіночий День

9 березня – Шевченків день

12 березня – Міжнародний день сну.

14 березня – День українського добровольця.

20 березня – Міжнародний день щастя.

21 березня – Міжнародний день ляльок.

21 березня – Всесвітній день поезії

22 березня – Всесвітній день водних ресурсів

27 березня – Міжнародний день театру

Квітень

1 квітня – День сміху.

7 квітня – Всесвітній день здоров'я

12 квітня – День авіації і космонавтики.

17 квітня – День пожежної охорони

17 квітня (третя субота місяця) – День довкілля.

18 квітня – Міжнародний день пам'ятників та історичних місць.

22 квітня – Міжнародний день Землі 

23 квітня – Всесвітній день книги й авторського права

23 квітня – Всеукраїнський день психолога.

26 квітня – День трагедії на Чорнобильській АЕС

28 квітня – Всесвітній день охорони праці

29 квітня – Міжнародний день танцю.

Травень

1 травня – Свято весни і праці.

8 травня – День пам'яті та примирення.

9 травня – День Перемоги

9 травня (друга неділя місяця) – День матері.

15 травня – Міжнародний день сім'ї

15 травня (третя субота травня) – День Європи в Україні

18 травня – Міжнародний день музеїв

20 травня (третій четвер місяця) – День вишиванки.

25 травня – День філолога.

30 травня (остання неділя місяця) – День хіміка

31 травня – Всесвітній день блондинок

31 травня – Всесвітній день проти тютюну

Червень

1 червня – Міжнародний день захисту дітей

1 червня – Міжнародний день батьків.

5 червня – Всесвітній день охорони навколишнього середовища

6 червня – День журналіста України.

8 червня – Всесвітній день океанів

9 червня – День друзів.

20 червня (третя неділя місяця) – День Батька 

27 червня (остання неділя місяця) – День молоді