Доповідь на тему "Адаптація першокласників"

У початковий період навчання дитини у першому класі важливе значення має успішність адаптаційного періоду. Створення сприятливого середовища для адаптації дитини до систематичного навчання забезпечуватиме їй подальший розвиток, успішне навчання та виховання. Основною новацією у практиці діяльності 1-х класів закладів загальної середньої освіти є структурування змісту початкової освіти на засадах інтегративного підходу у навчанні. Дидактичний зміст процесу інтеграції полягає у взаємозв’язку змісту, методів і форм роботи. Відповідно інтеграцію навчального матеріалу з різних навчальних предметів здійснюють навколо певного об’єкту чи явища довкілля або навколо розв’язання проблеми міжпредметного характеру, чи для створення творчого продукту тощо. Однією з оптимальних моделей інтеграції у початковій школі є інтеграція навколо соціокультурної теми/проблеми під час тематичних днів/тижнів. Створення єдиного для навчальних предметів тематичного простору дозволяє уникнути дублювання інформації у змісті різних навчальних дисциплін та, водночас, розглянути аналогічний матеріал одночасно з різних боків, за допомогою різних дидактичних засобів. Таким чином забезпечуються збалансованість у сприйманні інформації різних освітніх галузей, психологічно комфортна атмосфера навчальних занять. Перші тижні навчання в 1-му класі - важливий етап для створення в класній спільноті атмосфери прийняття, довіри, взаємозацікавленості, бажання слухати одне одного, висловлюватися. На цьому етапі закладаються основи для усної взаємодії учителя з учнями та учнів між собою. Саме тому багато уваги в перший місяць потрібно приділяти знайомству, коротким розповідям про власні захоплення, улюблені ігри тощо. Авторами Концепції НУШ запропонований тематичний інтегрований підхід, де кожен тиждень присвячено окремій темі. Наприклад, у вересні мають вивчатися такі теми: «Я - школяр/ школярка», «Наш клас», «Мої друзі», «Моє довкілля». Ці теми - інтегровані: їх вивчення передбачає і формування наскрізних умінь, соціальних та громадянських компетентностей, і набуття предметних компетентностей, зокрема опанування граматичних та обчислювальних умінь. Формування умінь читати і писати буде відбуватися на окремих уроках української мови, а відпрацьовуватись ці уміння будуть в інтегрованому курсі, який у своєму складі може містити мовно-літературну галузь. Змінилися

підходи до навчання грамоти, додались деякі нові змістові лінії, але основний зміст лишився: учні, як і раніше, будуть навчатися читати, писати, рахувати. Наприклад, деякі з проблемних питань вересня: Навіщо мені ходити до школи? Хто я? Хто мої однокласники? Як безпечно дістатися до школи і повернутися додому? Як почуватися комфортно у класі мені і моїм однокласникам? Як нам стати класною спільнотою? Чого ми можемо досягнути спільно? Як зберегти дружбу? Які таємниці має шкільне подвір’я? До кожної з перелічених тем, за кожним із проблемних питань пропонуються різні види освітньої діяльності. Серед них практика «ранкового кола», інтерактивні заняття у парах та групах на умовах співпраці (кооперативне навчання), «щоденні п’ять», рефлексія та самооцінювання та багато інших форм та методів. Значну частину з них рекомендується проводити за межами класної кімнати - на свіжому повітрі, у русі. Важливо створити надійну основу для перетворення першого місяця періоду адаптації учнів, для пізнання нового для себе, опанування новим довкіллям, створення учнівської спільноти. 

Адаптація до школи - це процес звикання до нових шкільних умов, які кожен першокласник переживає і усвідомлює по-своєму. Більшість першокласників приходять в школу з дитячого садка. Там були ігри, прогулянки, спокійний режим, денний сон, завжди поряд вихователька. Там нинішні першокласники були найстаршими дітьми! У школі все по-іншому: тут - робота в досить напруженому режимі і нова система вимог. Для того, щоб пристосуватися до них, потрібні сили і час.

  Період адаптації дитини до школи триває від 2-3 тижнів до півроку. Це залежить від багатьох факторів: індивідуальних особливостей дитини, типу навчального закладу, рівня складності освітніх програм, ступеня підготовленості дитини до школи і т.д. Дуже важлива підтримка рідних - мами, тата, бабусь і дідусів.

Ось ознаки успішної адаптації:

    Першокласнику в школі подобається, він іде туди із задоволенням, охоче розповідає про свої успіхи та невдачі. У той же час, він розуміє, що головна мета його перебування в школі – отримання знань, а не екскурсії на природу і не ігри на перерві.

Першокласник не надто втомлюється: він активний, життєрадісний, допитливий.

Першокласник досить самостійний: без проблем переодягається на фізкультуру (легко зав'язує шнурки, застібає гудзики), впевнено орієнтується в шкільній будівлі (знає де їдальня, сходити в туалет), при необхідності зможе звернутися за допомогою до кого-небудь з дорослих.

У нього з'явилися друзі-однокласники.

Йому подобається його вчителька і більшість вчителів, які ведуть додаткові предмети в класі.

На питання: "А може бути, краще повернутися в дитячий сад?" він рішуче відповідає: "Ні!"

А що являє собою шкільна дезадаптація?

Це коли все навпаки: зниження настрою, пасивність, плаксивість, неадекватне занепокоєння, тривоги, страхи. Сюди ж відносяться низька успішність, бійки з однолітками і конфлікти з вчителями, поганий сон.

Діагностична робота з першокласниками на етапі їх адаптації до школи проходила з використанням методу спостереження, анкетування, обстеження на предмет сформованості передумов навчальної діяльності (у другій половині жовтня)

Були використані методики застосовні на етапі адаптації дитини до шкільного навчання.

Нижче наводяться деякі методики.

      Мета методик:

-Психологічна адаптація дітей.

За формою організації змісту і процесу педагогічної діяльності дані методики носять комплексний характер і включають у себе кілька блоків, кожен з яких покликаний вирішувати певні завдання розумового, естетичного і морального розвитку дитини за допомогою системи спеціально організованих занять.

В ході дослідження були проведені методики з діагностики вивчення мотиваційної сфери учнів.

1. Методика «Барви»

Учні класу отримують набір фарб або фломастерів. А також листи  паперу. На кожному аркуші намальовано 10 кружечків. Учням педагог називає десять предметів, пов'язаних зі школою. Завдання учнів - розфарбувати кола самостійно, визначивши в який колір пофарбувати той чи інший предмет. Предмети, яким необхідно дати те чи інше забарвлення, це дзвінок, книга, вчитель, однокласник, клас, фізкультура, школа, урок,писання , зошит. Якщо дитина забарвлює предмет в темний або зовсім в чорний колір, це говорить про те, що він відчуває навчальний утруднення, яке пов'язане з його успішністю в навчальній діяльності.

2. Методика «Сонце, хмаринка, дощик»

Кожен учень класу отримує аркуш паперу, на якому намальовані сонце, хмаринка, дощик в трьох варіантах. Учням пропонується визначити їх самопочуття в класі, вдома, з друзями за допомогою погодних явищ. Учням потрібно відповісти на питання і підкреслити той стан, який відповідає їх настрою.

У класі мені -

З друзями мені -

Вдома мені -

Діагностична методика «Сонце, хмара, дощик» дозволила визначити, як себе відчуває дитина в різних ситуаціях. Настрій в школі діти позначили сонцем, це пов'язано з появою нових друзів і нової соціальної ролі.

3. Методика «Що мені подобається в школі» (малюнок)

Невідповідність малюнків темі вказує на:

а) мотиваційну незрілість дитини, відсутність у нього шкільної мотивації і перевагу інших, найчастіше ігрових мотивів. (В цьому випадку діти малюють машини, іграшки, військові дії, візерунки та інше);

б) дитячий негативізм. Така поведінка властива дітям із завищеним рівнем домагань і труднощами пристосування до шкільних вимог. (Дитина вперто відмовляється малювати на шкільну тему і малює те, що він найкраще вміє і любить малювати);

в) нерозуміння і неправильне тлумачення завдання. Найчастіше це властиво дітям із затримкою психічного розвитку (діти нічого не малюють або копіюють у інших дітей сюжети, що не мають відношення до даної теми). Такі ситуації оцінюються 0 балів.

За відповідності малюнків заданій темі враховується їх сюжет:

а) навчальні ситуації свідчать про високу шкільної мотивації, навчальної активності і наявності у школяра пізнавальних мотивів (30 балів);

б) ситуації ненавчальних характеру з зовнішніми шкільними атрибутами властиві дітям з позитивним ставленням до школи по зовнішній мотивації (20 балів);

в) ігрові ситуації в школі властиві дітям з позитивним ставленням до школи, але переважанням ігрової мотивації (10 балів).

Анкета. Оцінювати рівень шкільної мотивації можна також і за допомогою спеціальної анкети, відповіді на питання якої оцінюються від 0 до 3 балів (негативну відповідь - 0 балів, нею тральні - 1, позитивний - 3 бали).

Питання анкети

1. Тобі подобається в школі чи не дуже?

2. Вранці, коли ти прокидаєшся, ти завжди з радістю йдеш до школи або тобі хочеться залишитися вдома?

3. Якби вчитель сказав, що завтра в школу не обов'язково приходити всім учням, ти б пішов в школу або залишився вдома?

4. Тобі подобається, коли у вас скасовують які-небудь уроки?

5. Ти хотів би, щоб в школі залишилися одні перерви?

6. Ти часто розповідаєш про школу батькам?

7. Ти б хотів, щоб у тебе був менш суворий учитель?

8. У тебе в класі багато друзів?

9. Тобі подобаються твої однокласники?

Шкала оцінок. Учні, які набрали 25-30 балів, характеризуються високим рівнем шкільної адаптації, 20-24 бали характерні для середньої норми, 15-19 балів, вказують на зовнішню мотивацію, 10-14 балів свідчать про низьку шкільної мотивації і нижче 10 балів - про негативне ставлення до школи, шкільної дезадаптації.

Проведені методики дозволили виявити проблеми, з якими зіткнулися першокласники в адаптаційний період і використовувати отримані результати в практичній діяльності зі згуртування дитячого колективу і підвищення мотивації до навчальної діяльності.

Зараз можна сказати, що більшість дітей не зовсім адаптувалися до шкільного життя. Адаптаційний період триває. Результати тестування показали, що у всіх дітей сформувалося позитивне ставлення до вступу та перебування в школі. Частина дітей має достатній навчальний потенцiал i хорошi здiбностi до навчання., ці учні виділяються своєю старанністю, вмінням працювати самостійно, швидко переключаються з одного виду діяльності на інший. Деякі учні мають труднощі у навчанні.. У  цих дітей не достатньо добре розвинені пам'ять, увага, мислення. Деякі учні мають дефекти мови.

Майже всі діти, володіють навичками самообслуговування: самостійно готуються до уроку, одягаються, вміють допомагати один одному.

В класі формуються дружні, доброзичливі стосунки. Але  дуже часто стаються конфліктні ситуації,  які намагаємось розвязувати. Лідерів у класі немає.  

До позакласних заходів діти  ставляться з великим інтересом: з радістю готуються до них та беруть активну участь. Люблять співати, танцювати, мають творчий потенціал.

Троє дітей є вихованцями реабілітаційного центру.  Одна дитина з багатодітної сімї. Один хлопчик є переселенцем із зони АТО. Батьки цікавляться життям дитини в школі, її досягненнями в навчанні.  Допомагають в проведенні різноманітних заходів, звертаються за допомогою до вчителя..