Автор: На дворі була люти зима, хурделиця.  Ішов дід лісом, ніс лісовим мешканцям подарункита й загубив мішок з рукавичками.

От біжить мишка, побачила мішок  та й каже:

    Мишка:Тут для мене є подарунок! 

Автор: Одягла  на двілапки  по одній рукавичці та й  промовила:

    Мишка: Один додати один дорівнює два. У лісовій школі нам пояснювали, що додавання можна замінити множенням. Зараз пригадаю: «Два помножити на один дорівнює два.» (записує на дошці)

   Автор: Поки мишка на дошці записувала приклад, бачить тут до неї  Жабка приплигала.

   Жабка:  А хто-хто в цій рукавичці?

   Мишка: Я  Мишка-шкряботушка. А ти хто така?

   Жабка:  Я  Жабка-скрекотушка. Пусти мене погрітися!

Автор: Жабка вся тремтіла від холоду, побачила дві рукавички  її розміру і одразу вдягла  їх.

    Тим часом, Мишка так захопилась математикою, що почала рахувати всі рукавички, які звірі одягли на передні лапки.

Мишка: Давай порахуємо, скільки рукавичок ми з тобою надягли. 

Жабка: Два додати два дорівнює чотири. 

Мишка: Жабка, а чи знаєш ти, що можна по-іншому розв’язати цей приклад?

Жабка: Як?

Мишка: Треба два помножити на два – отримаємо чотири. Запиши на дошці. (Жабка записує на дошці 2*2=4)

  Автор:От уже їх двоє. Коли біжить Зайчик. 

  Зайчик: А хто-хто в цій рукавичці?

— Я Мишка-шкряботушка, я Жабка-скрекотушка. А ти хто? (разом)

  Зайчик: А я Зайчик-побігайчик. Пустіть і мене, ну дуже-е-е холодно!

  Жабка: Іди! 

Автор: Як тільки Зайчик опинився всередині, відразу відшукав свої рукавички та й одягнув їх.

От уже їх троє. Жабці теж стало цікаво, скільки рукавичок вони вдягли разом. Почала Жабка міркувати вголос:

Жабка:  У Миші – 2 рукавиці, у мене – 2 рукавиці, у Зайчика , теж 2 рукавиці. Можна  два додати два додати два….

Зайчик: Але це не зручно! Треба  два помножити на три одержимо шість. (Записує на дошці 2*3=6)

   Автор:Коли це біжить Лисичка — та до рукавички:

   Лисичка:А хто-хто в цій рукавичці живе?

— Мишка-шкряботушка, Жабка-скрекотушка та Зайчик-побігайчик. А ти хто? (разом)

Лисичка: Та я Лисичка-сестричка. Пустіть і мене погрітись!

   Зайчик:Та йди, але за умови, що будеш разом з нами вчити таблицю множення!

   Лисичка: Добре!

Автор: Лисичка надягла білі, як сніг рукавички та почала хизуватися.

Ото вже їх четверо сидить. (Мишка запитала  в лисички)

Мишка: Порахуй всі рукавички, які  у нас на лапках.

(Лисичка пояснює)

Лисичка: Вас було троє, до вас приєдналася я. Нас стало четверо. У кожного з нас по дві лапки-ручки. Складаємо приклад (записує на дошці) 2*4 =8.

    Автор:Аж бачать, суне Вовчик — та й собі до рукавички, питається:

   Вовчик: А хто-хто в цій рукавичці живе?

— Мишка-шкряботушка, Жабка-скрекотушка, Зайчик-побігайчик та Лисичка-сестричка. А ти хто? (разом)

   Вовчик:  Та я Вовчик-братик. Пустіть і мене!

   Лисиця:Та вже йди, погрійся, ось тобі рукавички!

   Автор:Уліз і той, зігрівся. Уже їх п'ятеро. Вирішили зробити інвентаризацію.

   Зайчик: Вовчик-братик порахуй : 2+2+2+2+2…. Скільки буде?

   Вовчик: 2+2=4+2=6+2=8+2=10

Зайчик: Вовчик,так рахувати – це минуле століття! Дивись та запам’ятовуй! Нас п’ятеро, у кожного 2 рукавички. 2*5 =10. 

    Автор:Де не взявся — біжить Кабан.

  Кабан: Хро-хро-хро! А хто-хто в цій рукавичці живе?

— Мишка-шкряботушка, Жабка-скрекотушка, Зайчик-побігайчик, Лисичка-сестричка та Вовчик-братик. А ти хто? (разом)

   Кабан:  Хро-хро-хро! А я Кабан-іклан. Пустіть і мене!

   Лисичка: Оце лихо! Хто не набреде — та все в рукавичку! Куди ж ти тут улізеш?

   Кабан:Та вже влізу,— пустіть!

   Мишка: Та що вже з тобою робити,— йди!

   Автор:Уліз і той. Уже їх шестеро, тіснувато. Вовчик простягнув дві рукавички Кабану.

   Кабан: Я знаю як швидко перерахувати всі рукавички.

   Жабка: І як?

(Кабан сунеться поміж звірів, рахує)

  Кабан: один, два, три, чотири, п’ять, шість, сім, вісім, дев’ять, десять , одинадцять, дванадцять! (голосно)

  Мишка: Існує таблиця множення на два. Два помножити на шість буде дванадцять (записує на дошці 2*6=12)

Автор: Коли це тріщать кущі, вилазить Ведмідь — та й собі до рукавички, реве й

питається:

  Ведмідь: А хто-хто в цій рукавичці живе?

— Мишка-шкряботушка, Жабка-скрекотушка, Зайчик-побігайчик, Лисичка-сестричка, Вовчик-братик та Кабан-іклан. А ти хто? (разом)

  Ведмідь:Гу-гу-гу! Як вас багато! А я Ведмідь-набрідь. Пустіть і мене!

  Жабка:  Куди ми тебе пустимо, коли й так тісно?

  Ведмідь:Та якось будемо.

Жабка:  Та вже йди, тільки скраєчку! Зігрійся, одягни рукавички!

   Автор:Уліз і ведмідь. Та так вже тісно, що рукавичка ось-ось розірветься.

  Лисичка: Нас вже семеро. Два на сім помножимочотирнадцять вийде рукавичок .

       У цей час, дід оглядівся,— нема рукавички. Він тоді повернувся назад — шукати

її, а собачка попереду побігла. Бігла-бігла, бачить — лежить рукавичка і ворушиться.

Автор: У цей час, дід оглядівся,— нема рукавички. Він тоді повернувся назад —

шукати її, а собачка попереду побігла. Бігла-бігла, бачить — лежить рукавичка і

   ворушиться. 

   Собачка: «Гав-гав-гав!»

Автор: Звірі спочатку злякалися, почали тікати в різні боки  з рукавички. Але дідусь 

  зупинив їх.

  Дід: Бачу, загублена рукавичка допомогла вам зігрітися та потоваришувати. Ви

  відшукали мої подарунки. 

• Чи змогли ви їх порахувати? (Так)
• Яку дію ви застосовували? (Множення)
• Як називаються компоненти при множенні? (Множник, множник, добуток)

Я залишаю вам рукавичку.

Мишка: Юні глядачі! Існує продовження таблиці множення на два. Користуючись

  отриманими знаннями та додатковим матеріалом продовжить складання таблиці