Підвести підсумки життя в дружній шкільній родині з 5 по 9 клас, згадати як воно перебігало, перевірити чи добре ми знаємо один одного; розвивати увагу, спостережливість, почуття товариськості; виховувати доброзичливі дружні стосунки.

Перебіг заходу

Слово класного керівника.

     Жартівлива притча про вчителя

   Коли народився новий учитель, до його колиски спустилися три феї.

І сказала перша фея: “Ти будеш вічно молодий, бо поруч з тобою завжди будуть діти.”

    І сказала друга фея: “Ти будеш, гарна думками і душею, тому що немає шляхетнішого покликання дарувати своє серце дітям.”

   І сказала третя фея: “Ти будеш, безсмертний, тому що ти продовжиш своє життя у своїх учнях.”

Але тут до колиски спустилася четверта фея, зла, і похмурим голосом проверещала: Але ти вічно будеш перевіряти зошити, робочий день твій буде 8 годин до обіду і 8 годин після, всі думки твої будуть в школі і тільки про школу і ніколи ти не заспокоїшся. Так що, вибирай, доки не пізно!

Вчитель: “Пізно, ця фея завжди з’являється занадто пізно, і ті вчителі, які вирішили пов’язати своє життя зі школою, з дітьми, ніколи не змінять цієї прекрасної професії.”

Вчитель
- Сьогодні, як ніколи, ви відчуваєте, що школа – це ваш рідний дім, адже тут ви виросли, тут ви навчилися дружити. Дружба однокласників буде довіку. Школа зібрала вас, поєднала,подружила. Дев’ять років ви прожили єдиними надіями, єдиними турботами і радощами.

Шановні діти,сьогодні ми зібралися з вами на наш останній урок. Шкільні роки – це 3000 днів. Більше 20 тисяч дзвінків ви почули за 9 років. Ви чули їх по-різному. Тоді, коли з букетом квітів для першої своєї вчительки йшли на перший урок в перший клас. І тоді, коли немов би обривав цікаво проведені 45 хвилин твого улюбленого уроку. І був це довгоочікуваний дзвінок на канікулах. А дзвінок, який ви почули сьогодні, сповістив вам, що позаду – 9 років навчання. Позаду, можливо, якісь розчарування. Позаду мовчання біля дошки і блискуча відповідь, і контрольна на «відмінно». В минулому предмети, перерви, виступи на шкільних святах. А що попереду? А попереду іспити, випускний. Попереду - літо. Попереду – юність. Попереду – ціле життя…

   Незабаром для вас настане серйозний момент – ДПА.

    То ж сьогодні давайте всі разом,  пригадаємо ці 9 років, які так швидко промайнули.

 Сьогодні, як ніколи, ви відчуваєте, що школа – це ваш рідний дім, адже тут ви виросли, тут ви навчилися дружити. Дружба однокласників буде довіку. Школа зібрала вас, поєднала, подружила. Дев’ять  років ви прожили  єдиними надіями, єдиними турботами і радощами.

 Ось і зібрались ми з вами на останню в цьому навчальному році годину спілкування в 9 класі. Для декого з вас вона дійсно остання: останні невивчені уроки, останній запис у щоденнику. Але для багатьох попереду ще 2 роки навчання, тож наберіться терпіння, витримки, а батьківської любові, гадаю, вистачить, щоб терпляче довчитися.

           І сьогодні я хочу подякувати вам за те, що ви були хорошими батьками, за те,що приходили на батьківські збори, за те, що завжди були готові допомогти словом і ділом, за те, що вболівали і жили проблемами своїх дітей.

Спасибі вам мої батьки,

За теплоту й любов родинну,

За дружбу й спокій у сім’ї

І за турботу щогодинну.

Ви багато років навчались в цій школі. Зараз ми перевіримо, чи добре ви знаєте своїх вчителів, однокласників, рідну школу.

Вікторина – «Чи знаєш ти?»

-         Який навчальний кабінет найбільший за площею?

-         Який номер телефону у школі?  

-         Який надпис на вході у гімназію?

-         Портрети яких поетів зображені в кабінеті української мови?

-         Скільки сходинок на шкільному порозі?

-         Скільки підручників ви мали у 9 кл.? 

-Скільки у класі літніх іменинників? 7

-         Який шкільний предмет ви вивчали протягом 9 років і його назва не змінилася? фізкультуру

-         У кого в класі день народження__14.02, 08.03, 19.12 ?

-         Хто наймолодший в класі?  

-         Скільки учнів в класі мають по батькові_Русланович, Олександрович?

-У кого в класі № телефону 0669451792? 

-Скільки вчителів мали батьків на ім’я Іван?   

У чень

  Сьогодні музика лунає гучно в школі,
Але затримавши свій подих і свій крок
Притихли голоси в 9 класі
Бо на останній ви прийшли урок.

У чениця

 У кожного в пам'яті школа –
Єдина, неповторна, своя.
Вона не забувається ніколи,
Куди б не бігла течія.
У чень

Вона зігріє на усіх дорогах,
І сяє зіркою із самих юних літ.
Вона для нас у щасті чи тривогах
Теплом дитинства зігріває світ.

У чениця

В житті шкільному все бувало!
Уроки часто пропускали,
Вчителі моралі вам читали
І батьків викликали.
У чень

Сьогодні скажем їм спасибі,
Що підняли, зростили вас,
І просто всіх учили жити
І хвилювалися весь час.

Вчитель 

Сьогодні шкільний годинник зупинився до 1 вересня, до дня, коли знову відкриються двері школи і розпочнуться уроки. Хтось прийде вперше, хтось продовжить навчання…

   Дев’ятикласники – це випускники, які незабаром отримають свій перший документ про освіту – свідоцтво. А далі?..

   А далі будуть здобувати нові знання, такі необхідні для людини. Деякі в школі, а деякі полинуть у широкий незвіданий світ, де будуть ще й оволодівати обраною професією.

   Та де б ви не були, нехай ніколи на затьмарить вашу душу зла справа. Хай тепло ваших сердець зігріває усіх – і рідних, і друзів, і навіть незнайомих людей. І тоді настане час, коли ви зможете сказати: «Я роблю важливу справу – приношу людям радість!»

   Ця історія трапилась дуже давно у старовинному місті, де мешкав один мудрець. Слава про його мудрість розійшлася далеко за межі міста. Та жив у тому місті один чоловік, який заздрив славі мудреця. І от вирішив він придумати таке запитання, щоб мудрець не зміг на нього відповісти. Пішов чоловік на узлісся, спіймав метелика, заховав його у долонях і подумав: «Запитаю я в мудреця: скажи, о наймудріший, який метелик у мене в руках – живий чи мертвий? Якщо він скаже «живий», я стисну долоні, і метелик помре; а якщо скаже «мертвий», я розкрию долоні, і метелик полетить. Ось тоді всі зрозуміють, хто з нас розумніший».

   Так усе і сталося.

   Вловивши метелика, лихий чоловік попрямував до мудреця і запитав у нього: «Який метелик у мене, о наймудріший, - живий чи мертвий?»

   І мудрець, який насправді був дуже розумною людиною, відповів: «Все у твоїх руках, чоловіче».

   Запитання до учнів

-Як ви гадаєте, що мав на увазі мудрець, коли так відповів чоловікові?

-Скажіть, від кого залежить, чого у світі стане більше – добра чи зла?

Згадайте слова з коренем «добро» (добрий, добросердний, доброзичливий, добродійний, добропорядний, доброчесний, добросусідський).

     А тепер давайте повернемось назад на п'ять років…

Саме тоді, у 2013 році, несміливих і тендітних привели вас у 5 клас найрідніші люди – тато і мама.

   Пригадайте, що вас вразило в перший    день навчання в 5 класі, що здивувало, або приголомшило?

   Все було за п’ять років: злети і розчарування, радість і смуток…

Але у моїй пам’яті ви такі, якими я вас поступово відкривала для себе, і якими сьогодні прийшли на цей урок: серйозними, ввічливими, людяними, веселими, інколи непередбачуваними, справжніми…

   Кожен у свій час, але всі ви неодмінно досягнете своєї високої мети.

Тож ніколи не забувайте про однокласників.

Юність – пора мрій і сподівань. Добре, якщо ці чудові можливості залишаться з вами на все життя.

Промчала весна, дев’ята весна,

У стінах нашої школи.

Про світлу весну і дружбу шкільну

Забути не можна ніколи…

Добігає кінця наш останній урок в 9 класі. Попереду – іспити. Послухайте жартівливі забобони, що треба виконувати напередодні іспитів

• Йдучи на іспит, потрібно покласти під п'яту черевика мідний п'ятак.

     До удачі перевенуть в будинку всі стільці і табуретки вгору ніжками.

     Виходячи з будинку не забути талісман. Перед самим іспитом потриматися за нього.

     Перед іспитом вкрай важливо встати саме «з тієї ноги». Вважається, що перед відповідальною здачею удачу приносять саме ліві кінцівки. 

Вчитель. Дорослі учні по дитячому

                У пам’яті моїй

               Додати ніби-то нема чого,

               Та все ж ще раз хочу сказати.

   Я хочу вам подякувати за те, що саме ви були моїми учнями, моїм класом. Знаєте, з нами, вчителями, відбувається цікава річ, дещо зворотня по відношенню до вас. Коли ви прийшли до нас у 5 клас: малі, рухливі, безпосередні, я відчувала себе достатньо дорослою, старшою, вашою мамою. Та ви росли, мужніли, ставали самі старшими, хлопці майже всі вже вищі мене: статні, красиві юнаки, дівчата: могли б виграти будь-який конкурс краси, але вони в мене скромні і поки що на таке не зазіхають. Так от, пройшло 5 років нашого спільного життя у школі, і тепер я відчуваю себе вже не вашою мамою, яка набагато старша вас, а вашим другом, правда трохи старшим. Виходить парадокс: замість того, щоб постарішати – я з вами помолодшала, проте я добре розумію, що це лише в душі, а шкода… Сьогодні я не зможу дібрати слів, щоб повністю сказати, які ви в мене є . Тому я скажу коротко:

Я вас всіх люблю, завжди буду пам'ятати, буду згадувати наші справи, які ми разом з вами робили.

І підводячи підсумки нашого уроку, хотілось би сказати наступне : «Ми так поспішаємо подорослішати, а подорослішавши, хочемо знову повернутися в дитинство». Тож не поспішайте!!!

Перегляд презентації «Життєпис Його Величності 9 класу…»

   Мрійте, кохайте, прагніть до кращого, і все у вас буде добре. А школа, як пам’ять про ваше дитинство, хай висвітлює ваш життєвий шлях.

Щасти вам! У добру путь, мої любі діти, корабель життя чекає на вас!

      І, на останок, кожен на папері залишить свою мрію, яку він зараз має…