«Знов до рідного порогу»

Звучить фонограма

Ведуча: На світі безліч тягнеться доріг

Одні – як мудрість, інші – в терен – цвіті.

А поміж них крізь промені проліг

До школи шлях, що найкоротший в світі.

Ведучий: Відбились там і ваші десь сліди,

Десь там найкращі весни відшуміли,

На скронях сніг густий вже сивини,

А ви йдете, йдете туди несміло.

Йдете, бо ваші там любов  і біль,

Солодких мрій і спогадів причали.

О, як це добре, що шляхи до шкіл

Забудь - травою не позаростали.

(Звучать позивні)

Ведучий: Поглянь, скільки у нас в залі зібралося ошатних гостей. Ти не знаєш, що в них за свято? 
Ведуча: В це важко повірити нам, ще учням, але вони радіють нагоді повернутися в стіни рідної школи, і у свою безтурботну юність. 
Ведучий: Ти гадаєш і ми на наступний рік з таким же нетерпінням чекатимемо цього вечора? 
Ведуча: Я в цьому впевнена, адже сьогодні не буде уроків, вчителі не ставитимуть двійок, а директор не насварить за прогуляне заняття. 
Ведучий: У нас пануватиме лише хороший настрій, веселі спогади і душевні слова. 
Ведуча: В народі кажуть, що двічі в одну річку не ввійдеш, та сьогодні все можливо. Ми спеціально для вас відкриваємо чарівні двері і запрошуємо ще раз увійти у свою юність. 
Ведучий: Увага! Ми розпочинаємо мандрівку у ваші шкільні роки! 
Ведуча: А пам’ятаєте, чим закінчилося ваше шкільне життя? 
Звичайно ж, випускним вальсом. 
Отож, трішки уяви – вам знову 17 років і ви кружляєте на своєму першому балу. 

Ведучий: Друзі, вам пісня лунає, як згадка, 
Знайома мелодія лине для вас. 
Полиньте в цю мить у юні роки, 
Згадайте школярський свій вальс. 

Вальс
Ведучий: Прозвучала знайома шкільна мелодія, і щира радість ожила у цій святковій залі. А це означає лише одне - він знову прийшов, той довгоочікуваний радісний вечір - вечір зустрічі шкільних друзів. 
Ведуча : Усіх, хто із щирістю прийшов у нашу школу 
На зустріч з юністю, з шкільним життям, 
Усіх, хто не забув сюди стежини, 
Вітаєм щиро, велика шана вам.  
Ведуча: Ви прилетіли ключем журавлиним 
У школу, яка радо вас зустрічає, 
Тож із вітальним словом щирим 
Наш директор усіх вас вітає. 
Ведучий: Слово для привітання випускників надається директору школи Cоколовській Г.Я.

Ведуча: А зараз «Прогноз погоди» на сьогоднішній вечір.

На нашому  вечорі високий температурний режим гарного настрою і яскравих посмішок. Насувається циклон позитивних емоцій. Можливий південний вітер приємних спогадів, очікуються опади у вигляді сліз від радості, зустрічі та гарячі рукостискання й обійми давніх друзів. Спонсор прогнозу погоди -  Ваші відкриті серця.

Ведучий: Отже, розпочинаємо! Але давайте вияснимо, хто такі сучасні випускники. (Слово випускникам)

Випускник:Які ж ми сьогодні? 

Випускниця: Молоді – нам лише по шістнадцять, хоч уже маємо хронічні 

хвороби. Здогадуєтесь які? – Це лінь.

Випускник: Зате логіка – залізна.

Випускниця: Наше хобі: випробування вчителів.

Випускник: Що найбільше любимо: канікули та вихідні. А ще: 

Випускниця: Якщо захочете нас знайти, то скоріше всього це: в, біля, поза, коло, під, над школою.

Випускник: Здійснюємо героїчні вчинки – вчимо уроки (іноді).

Випускниця: Не ображаємо нікого, особливо сильніших за нас.

Випускник: Учителів не боїмося, але завжди напоготові.

Випускниця: Мрія майбутнього: довго жити, бути цікавими і потрібними, бути по цей бік добра. Майбутнє нас не лякає! Чому? Всі там будемо!

Випускниця: А якими були у минулому випускники 2009 року. 

Випускник:Скажімо відверто, що провести розслідування 20-річної давності не так просто. Проте нам стало відомо, що …

Випускниця:Тодішні випускники багато в чому були схожі на нас.

Випускник: Ми провели шкільне розслідування.

Випускниця: Розпитали людей, які все пам’ятають, про випускників 2009 року.  І їхні спогади ви можете почути  саме від них. 

Ведуча: Слово надається класному керівнику Семенчук Ганні Павлівні.

Ведучий: Шановні випускники, і хоч вам не сидіти більше за партою, не чути дзвоника, який покличе вас на перерву, не ховати очей від учителя, коли не вивчили урок, зате хочеться повернутись до класної мами, сказати слова подяки рідним стінам і ще раз відчути себе дітьми 
Ми повернемося, ми завжди повертаєм 
На незабутній юності поріг, 
Своє шкільне дитинство пригадаєм 
І припадемо пам'яті до ніг! 

Ведуча: Шановні випускники! Те, якими ви були і чого досягали у шкільні роки, ми вже почули. А що відбувалося із вами по закінченні школи ніхто достеменно не знає.        Тому зараз кожен має по черзі розказати про себе.

(Гості розповідають про себе.)

Ведучий: Звичайно, ви не раз чули про головну новинку в освіті цього навчального року, а саме про нову українську школу. Але мало хто розуміє який навчальний процес в дійсності. Зараз ви самі побачите НУШ у наступній сценці.

Сценка «Нова Українська Школа»

Уявіть: триває урок біології … (Діти бешкетують, кидають паперові «Літачки», на столі стоїть скелет людини, учителька указкою показує щось, тихенько розповідає.Діти шумлять, лише один хлопчик в окулярах уважно слухає, щось записує, піднімає руку і відповідає.Відчиняються двері і заходить  строгий завуч.Учителька й учень не помічають і продовжують спілкуватися)

Діти хором до завуча:

• Тсссссссс….
  • Іде навчальний процес!
  • Не заважайте, будь ласка!
  • Не переривайте продуктивний діалог!
  • Це нова українська школа!
  • У нас демократія!
  • Творчий процес!

(завуч виходить, діти знову бешкетують)

Завуч:Які сучасні діти! Скільки вони знають нових слів! Фантастика!

Сценка «Прогресивні учні»

Уявіть: одного разу після уроків…( Іде попереду маленький хлопчик, несе телефон, поряд дівчина-старшокласниця , несе свій портфель і хлопчиків рюкзак)

Дівчина:І довго мені ще твій портфель тягати?

Хлопчик:До кінця 11 класу. Інакше викладу в «Інстаграм» твої фотки, де ти без макіяжу, накладних вій  і нарощених нігтів! (дівчина зітхає і покірно бреде за хлопчиком)

Ведуча: Я вам зараз пропоную пограти в гру «Погадай на ромашці»(спускається до зали до ювілярівперевернута велика паперова квітка-семицвітка і там на пелюстках написи:

Скоро Ви зірвете джек-пот 1 мільйон і подаруєте нашій школі нове спортивне обладнання.

Через рік у Вас народиться двійня, а через сім років дітки стануть учнями нашої школи.

Сьогодні Ви зустрінете в стінах рідної школи свою долю – справжнє велике кохання.

Через тиждень Ви зрозумієте, що дарма не хотіли вчити географію, бо Вам подарують кругосвітню подорож.

Завтра Ви пожалкуєте, що треба вирушати знову в дорогу, і до наступного ювілею ще аж 10 років.

Через дві години Ви повністю згадаєте табличку множення і теорему Піфагора.

Сьогодні вночі Вам присниться вчителька української мови та літератури і цілу ніч Ви з нею повторюватимете «Заповіт» Тараса Григоровича Шевченка.

Ведуча: Шкільне дитинство дзвоником злетіло, 
Давно доросле почалось життя, 
Здається вчора атестати вам вручили. 
І не знайти в минуле вороття 
Та пригадайте перші ваші кроки, 
Коли прийшли ви в перший клас, 
Таким був світ безмежним і широким, 
Дзвінок дзвенів вам в перший раз. 
Вже позаду лишились уроки, 
Екзамени вам більше не здавать. 
Багато літ відтоді проминуло, 
Та ми сьогодні хочем вам сказать: 
«Сьогодні тут ви, як в ті роки, 
Коли буяла юності душа» 
Тож хай до школи шлях ляга щороку 
І світла віра вас не залиша. 
Ведучий: Ми віримо в те, що ви стали хорошими людьми, життєва школа найсуворіша. А на сьогоднішньому вечорі ми перевіримо вашу життєву науку і запрошуємо вас на екзамен спогадів дитинства. Але з однією умовою. Відповідайте без підготовки, щиро, відверто. Ніхто не повинне залишитись на осінь чи на повторний курс. А екзаменаційною комісією на цьому екзамені життя будуть всі вчителі та сьогоднішні випускники. 

Ведуча: Шановні випускники, поділіться з нами вашими шкільними спогадами.

1) Чи пам'ятаєте ви, хто за руку заводив вас у 1 клас? 

2) Кого ви вперше завели у 1 клас? 

3) Скільки учнів навчалось в школі, коли ви її закінчили? 

4) Який був ваш улюблений предмет? 

5) Як змінилася наша школа із тих пір, як ви покинули її стіни? 

6) Кого з вчителів ви пам’ятаєте ї чим саме вони вам запам’яталися? 

7) Чи запам’ятали ви свою першу вчительку? 

8) Хто ваш улюблений вчитель? 

9) Ким ви хотіли стати і ким стали? Чи збулись ваші мрії? 

10) Кого з вчителів найбільше боялись? 

11) Який епізод з вашого шкільного життя вам найбільше запам’ятався? 

12) Які пісні були популярні у ваш час? Може ви заспіваєте нам найпопулярнішу? 

13) В які азартні ігри ви грали на перервах? 

14) Чи користувалися ви шпаргалками і коли? 

15) Ваше перше шкільне кохання? 

16) Який вірш із шкільної програми ви пам’ятаєте? 

17) Чи списували на уроках? Якщо «так», яким чином? 

18) Які цікаві спогади у вас виникають, коли ви зустрічаєте своїх однокласників? 

19) Можливо маєте якість побажання своїм друзям, вчителям? 

20) Ваші побажання випускникам 2018 року. 

Пісня « Старі фотографії»

Ведучий: Шановні випускники... Ви, дійсно стали справжніми людьми, не розгубили чесності, щирості, гумору. На сьогоднішньому екзамені ви були старанними учнями, заслужили найвищі оцінки. 

Тож дай вам, Боже, у мирі проживати, 
Щоб завжди руки мали ремесло, 
Щоб працювали завжди в Україні, 

Щоб легко і щасливо вам було 

Ведучий: Дорогі випускники! Пам’ятайте, що ваші успіхи, ваша радість – це і наші успіхи, наша радість. Не забувайте рідної школи і якнайчастіше приходьте сюди, де вас пам’ятають, люблять і чекають учителі. 

Ведуча:  Наш вечір підійшов до кінця. Настав час для розставання. Хтось з вас відправиться додому, хтось продовжить зустріч у вузькому колі. Але рівно через рік ми знову будемо раді бачити вас в стінах нашої рідної школи.
1 учень: Коли випускники зустрічаються через рік - вони цілуються і обіймаються ...

2 учень: Коли зустрічаються через п'ять років - обнімаються і вигукують: «Ба, які люди!!» і тут же йдуть кудись разом.

3 учень: Через 10 років - широко посміхаються і кажуть: «Скільки літ, скільки зим!!!» і зацікавлено діляться новинами.

4 учень: Через 20 років - на бігу вітаються і кажуть: "Треба якось зібратися» і розбігаються, так і не домовившись про зустріч.

5 учень: Через 30 років - майже щиро кажуть: "Чудово виглядаєш" і тут же починають розмову про онуків.

6 учень: Через 50 років - широко відкривають очі і у відповідь на привітання запитують : " А ти хто?"

Ведучий: Ми хочемо побажати Вам, щоб ви і через 100 років були раді один одному, як у перші роки після закінчення школи!

Ведуча: Ще раз вітаємо Вас зі святом вечора-зустрічі випускників і бажаємо приємних спогадів. Далі в програмі зустрічі таке довгождане спілкування зі своїми учителями та однокласниками.