Ключові слова


Мій кабінет
Ми у фейсбуці

Ви з нами?

Знами онлайн

» » Старий Новий рік. Українські розваги для молодших школярів та дошкільнят

Шкільна скарбничка НУШ



Старий Новий рік. Українські розваги для молодших школярів та дошкільнят
Старий Новий рік. 
Українські розваги для молодших школярів та дошкільнят.

Особливість розваг у тому, що у них немає глядачів, а лише дійові особи. Тобто і діти, і їхні батьки (та й навіть гості свята) є безпосередніми учасниками дійства.


Декорації:

українська хата

світлиця


Реквізит:

лави

стіл

великий шприц

великі хустки

пергаментний папір

перо з чорнилами


Дійові особи:

Господар

Господиня

Діти-щедрувальники

Перша Дитина

Друга Дитина

Третя Дитина

Четверта Дитина

П’ята Дитина

Шоста Дитина

Дорослі-щедрувальники

Перший Дорослий

Другий Дорослий

Третій Дорослий

Четвертий Дорослий

П’ятий Дорослий

Шостий Дорослий

Дорослий Козак

Лікар

Коза

Меланка

Василь

Козаки-Запорожці

Перший Козак

Другий Козак

Третій Козак

Четвертий Козак

П’ятий Козак

Шостий Козак


Господар і Господиня у хаті готуються до зустрічі щедрувальників.
Діти-щедрувальники з шумом заходять у залу, стукають у двері хати.
Господар відчиняє двері.

Перша Дитина:

                  Ми йшли на вогник до цієї хати,

                  Не хотіли добрих людей на шляху минати.


Діти-щедрувальники (разом):

                  Добрий вечір вам!


Друга Дитина:

                  Добрий вечір, добрий Господарю,

                  Чи дозволите щедрувати,

                  З Новим Роком привітати,

                  Щастя, здоров’я побажати?


Господар і Господиня (разом):

                  Добрий вечір, заходьте у нашу світлицю!

Діти-щедрувальники проходять у світлицю і виконують
щедрівку «Ой чия то хата».

Господиня:         Гарно ви защедрували!

                  Розкажіть, де побували,

                  Що ви бачили, чували?


Третя Дитина:

                  Побували за горою,

                  За горою кам’яною.

                  Де у теремі високім

                  Троє друзів яснооких:


Четверта Дитина:

                  Сонце, Місяць, Дощик дрібен,

                  Кожен з них усім потрібен,

                  Сонце гріє, Місяць сяє,

                  Дощик ниву поливає.


Діти-щедрувальники:

                  Щедрий вечір, добрий вечір!

Господарі запрошують дітей сісти на лави. У залу заходять Дорослі-щедрувальники,
стукають у двері хати. Господар відчиняє їм двері. Дорослі-щедрувальники заходять
до хати з щедрівкою «Добрий вечір тобі, пане-господарю».

Перший Дорослий:

                  З Новим Роком, Господарі, у вашій оселі.

                  Прийміть наші побажання зі святом веселим!


Другий Дорослий:

                  Містом білим, новорічним спішною ходою

                  Ходимо ми щедрувати цілою юрбою.


Третій Дорослий:

                  Побувати в кожнім домі

                  Ми ніяк не в змозі,

                  Тож йдемо по всіх знайомих,

                  Де нам по дорозі.


Четвертий Дорослий:

                  Зичимо вам щастя й долі

                  У гостинній хаті,

                  Щоб ви всі були здорові,

                  І були багаті.


П’ятий Дорослий:

                  Щоб лежали на столі паляниці немалі,

                  Щоб були у вас ковбаси, молоко, і сало, й м’ясо.

Шостий Дорослий:

                  І млинці, і пиріжки,

                  І пухнасті пампушки.

                  У щасливій цій оселі,

                  Щоб ви всі були веселі,

                  Щоб співалися пісні

                  В ці щасливі, світлі дні.


Перший Дорослий (звертаючись до Господаря і Господині):

                  Дозвольте ще й Козі зайти до вас у хату поскакати!


Господар і Господиня (разом):

                  Авжеж, хай заходить!

Другий Дорослий заводить до хати Козу.

Другий Дорослий:

                  Станьте у ряду —

                  Я Козу веду!


Господар:

                  Під горою вовк з вовченятами,

                  Ухопив вовчок Козу за бочок,

                  А вовченята — за козенята,

                  Де не взявся заєць, почав Козу лаять:

                  — Дурна Коза, нерозумна!


Господиня:

                  Пішла б у лісок,

                  Нарвала б травиці гарненької,

                  І сама б з’їла, і діток покормила.

                  У Михайлівці всі хлопці стрільці,

                  Хвалились, хвалились

                  Козу устрелить,

                  Не попали в бік,

                  Та попали в ріг.

                  Упала Коза та й закричала.


Коза (падає):       Ме-е-е!

Дорослі-щедрувальники піднімають Козу, ставлять її на ноги.

Дорослі-щедрувальники:

                  Підійди-но ближче,

                  Вклонись господарям нижче.

Коза вклоняється Господарю та Господині.

Діти-щедрувальники:

                  Чим вони тебе пожалують?

                  Чи міркою жита,

                  Щоб Коза була бита?

                  Чи міркою вівса, а зверху ковбаса?

                  Коли того мало, той ще кусок сала,

                  Щоб наша Коза весела стала

                  Та й поскакала!


«Де Коза ходить» (див. с. 47)

Після виконання щедрівки Коза знову падає.

Господиня: Що це таке? Вже й неголодна!


Господар:

                  Треба лікаря покликати! Може, серед вас є лікар, швидше йдіть на допомогу!

До хати заходить Лікар, тримаючи у руках великий шприц.

Лікар:        Кому укол давати? Хто помирає?


Всі:            Коза!


Лікар:        Козак? Який?


Господар: Ой, ти що, Лікарю, глухий? Та не козак, а Коза!


Лікар:         А … Коза. Ну, це ми швидко… і раз! (намагається дати укол, але Коза тікає).

                  Кому тут ще дати укол? Кого від смерті врятувати?


Господиня: У нас тут всі здорові!


Лікар:         А що мені робити з уколом? Я повинен когось лікувати. Ось ти, Козаче, здається, хворий, блідий.


Дорослий Козак (зухвало):

                  Я здоровий, як бик!


Лікар:        А покажи-но язик?

                  Ой бідний, ти бідний Козак,

                  Язик червоний, як буряк.

                  Треба вводити мікстуру,

                  Приготуйсь до процедури!

Лікар іде за шприцом.

Дорослий Козак:

                  Діти, я уколів боюсь, заховайте мене від Лікаря!


Господар: Ти, Козаче, не хвилюйся. Ми тебе зараз переодягнемо у дівчину, що й рідна матір не впізнає.


Дорослий Козак:

                  У дівчину?!


Господиня:         Колись за звичаєм у дівчину Меланку переодягали найспритнішого козака, який вмів гарно поводитися у будь-якій господі, та й так, щоб усім було весело.


Дорослий Козак:

                  Ну, добре, якщо такий звичай, тоді нехай!

Дорослий Козак йде переодягатися.

Господар: Поки козак переодягається,

                  На дворі метелиця грається.

                  А малята хочуть встати

                  Заспівати й станцювати!


Пісня-танець «Метелиця» (див. с. 48)

У світлицю заходить Меланка — Дорослий Козак, переодягнений у дівчину, і співає пісню «Українка я маленька».

Господиня:

                  А що, Лікарю, чи сподобалася тобі наша Меланка?


Лікар:        Ой, гарна дівчина… Дозвольте, Меланко, вам пульс поміряти!

Меланка тікає від Лікаря. Лікар намагається її наздогнати і зникає за порогом хати.
Меланка забігає назад до світлиці.

Господар: А якщо є Меланка, то, мабуть, є і Василь.

У світлицю заходить Василь — дівчинка, перевдягнена в хлопчика.
Василь бере Меланку під руку, водить її по світлиці Господаря та Господині.
Меланка хутко й завзято «прибирає» — робить різну шкоду,
а Василько вибачається перед господарями і все «виправляє»
за Меланкою, кладе на місця. У цей час Діти-щедрувальники і Дорослі-
щедрувальники виконують «Ой учора, ізвечора, пасла Меланка два качура».

Господар: Ой гарні діти, гарні Василь і Меланка, а наші дівчатка-щедрувальниці з дорослими-щедрувальницями ще кращі.

Дівчатка-щедрувальниці і дорослі-щедрувальниці (мами) виконують танок
з хустками під супровід пісні «Чом я не хазяйка?».
По закінченню танку з хустками чути гучний стукіт у двері.

Господар: Хтось іще спішить на свято.


Господиня (діловито):

                  В двері гупає завзято.

Господар відчиняє двері, до хати заходять Шість Козаків-Запорожців.
Проходять у світлицю, зі всіма вітаються. Господиня припрошує гостей до столу.

Перший Козак:

                  Сперш, ніж святкувати, лист нам треба написати.


Дорослі-щедрувальники:

                  Лист? Який лист, і до кого?


Другий Козак:      

                  Лист до Дідуся одного.

                  Дід цей їздить на санчатах

                  І заходить в кожну хату.

                  Він приносить всім на свято

                  Подаруночків багато.


Діти-щедрувальники (радісно):

                  Так це ж Дід Мороз!


Господар: Що ж, послухаємо, які подарунки на Старий Новий Рік попросять у Діда Мороза Козаки-Запорожці для дітей.

Козаки-Запорожці сідають за стіл. Другий Козак кладе на стіл пергаментний папір,
бере перо та чорнила, починає писати листа Діду Морозу.

Перший Козак (диктує):

                  Від славних запорожців прийми, Діду, привіт!

                  Тебе малеча знає уже багато літ.


Другий Козак (записує):

                  Принеси нам сала,

                  М’яса та горілки,

                  Меду та ковбасок,

                  І гречки три мірки.


Господиня:

                  Зачекайте, хіба ж просять у Діда Мороза такі подарунки для дітей? У Діда Мороза потрібно просити подарунки дитячого асортименту.


Третій Козак:

                  Горілку і сало тоді викресли і напиши: просимо принести малюкам колготи, шкарпетки, зошити, книжки та ласощі різні. Все записав?

Другий Козак:

                  Так, записав.


Четвертий Козак (звертається до Другого Козака):

                  Пиши далі:

                  Принеси, Морозе, злагоду, добробут,

                  Щоб усіх минали горе та хвороби,

                  Щоб були щасливі, багаті на вроду,

                  Щоб велася радість від роду до роду.


П’ятий Козак (звертається до Третього Козака):

                  Віддай листа сороці-білобоці, нехай віднесе його на хвості до Діда Мороза та передасть особисто в руки.


Шостий Козак:

                  А ми не гаятимемо часу і почнемо веселитися.


Господар і Господиня (разом):

                  Ну ж бо, друзі, вставайте,

                  Щедрувати починайте!

Усі разом виконують пісню.

«Ой, щедрівко» (див. с. 54)


Господар:

                  Любі діти, милі діти,

                  Виростайте наче квіти,

                  Білочубі, чорноброві,

                  І бувайте всі здорові!

                  Чуйні серцем, чесні, щирі,

                  Виростайте в дружбі, в мирі!


Господиня:

                  І на радість всій родині,

                  І на славу Україні,

                  Хай щастить усім нівроку

                  В кожний день Нового року!


Всі:            Щедрий вечір, добрий вечір,

                  Добрим людям на здоров’я!


Господарі пригощають щедрувальників ласощами.

Де Коза ходить

Слова і музика народні

Де Коза ходить, там жито родить,

Василько Козу по селу водить.

Де Коза туп-туп, там жита сім куп.

Де Коза ногою, там жито копою.

Де Коза рогом, там жито стогом.

Де Коза хвостом, там жито кустом.

Ой чудо, чудо, чудо,

Послухайте, добрі люди, що далі буде.

Для Козуні в бубни, бубни,

Для сірої в скрипки грають,

Ще й в дзвони дзвонять.

Метелиця

Слова і музика народні

1.  Ой, на дворі метелиця,

    Крутить, вертить хурделиця.

    А в садочку чепурненькі

    Зійшлись діточки маленькі.


2.  Хай морозом повіває,

    Хай снігами замітає,

    А в садочку нам тепленько,

    Любо й весело серденьку.


3.  Ой, на дворі метелиця,

    Крутить, вертить хурделиця.

    Віє вона, повіває,

    Малих діток розважає.


4.  Вітер свище десь у полі,

    Ми танцюємо у колі,

    Вітер грає на вулиці,

            А ми скачем у світлиці.

Свято Маланки – Щедрий Вечір, і Василя – 

старий Новий рік.

Історично склалося так, що Новий рік у нас відзначається двічі: 1 січня за новим, григоріанським календарем, і через два тижні – за старим, юліанським стилем. 14 січня – день пам’яті св. Василія Великого, архієпископа Кессарії Каппадокійської, який народився близько 330 року у родині  багатих благочестивих батьків. Все свідоме життя він проповідував вчення Ісуса Христа і користувався великою повагою серед віруючих. Українці шанують чесноти святого і увічнили його ім’я в щедрівці  такими словами: «А що другий празник – святого Василія! Радуйся, ой радуйся, земле, син Божий народився!».

Споконвіку, напередодні старого Нового року, за давньою народною традицією, справляють Щедрий Вечір – веселе українське свято з обрядами, забавами, скоромною їжею (піст вже минув): багатою кутею на смальці, ковбасами, пирогами, варениками, млинцями, смаженими на салі тощо. А ще випікають два спеціальні хліби «Маланка» і «Василь». Зазвичай батько питав, сховавшись за великою мискою з пирогами: – Чи бачите ви мене, діти? У відповідь потрібно сказати: – Не бачимо Вас, батьку! – То дай, Боже, щоб і на той  рік не бачили! Цей ритуал  символізував собою замовляння на гарний, високий врожай пшениці, достаток і добробут в родині.

На Щедрий Вечір, тобто в ніч під старий Новий рік, майже по всій Україні, від Таврії до Гуцульщини, традиційно  ходили гурти ряджених – молодіжні ватаги, які щедрували й водили «Маланку» – своєрідний маскарад, що не має нічого спільного з християнськими віруваннями, хоча й носить ім’я преподобної Меланії - римлянки, яка померла саме цього дня, 439 року.   

«Маланка» – народне дійство, що прийшло до нас з глибокої давнини, і покликане виконувати магічно - заклинальну функцію – відганяти злих духів і забезпечити людям врожай  та здоров’я. Щоб людей не пізнали лихі сили, які можуть заподіяти шкоду, їх треба було налякати. Для цього одяга­ли чудернацький одяг, пере­вертали кожухи, розмальову­вали обличчя, виготовляли страшні маски, у руках мали дзвіночки, калаталки, батоги тощо. Цілковита відсутність, з одного боку, християнських мотивів та символів, й розвинута структура ритуалів господарської, шлюбної, очисної магії, з другого, засвідчують глибокі язичницькі витоки народної обрядової Маланки. Цим популярним жіночим ім’ям позначалося не тільки свято, а й конкретний фольклорний образ, що діяв в обряді у двох планах: героїні новорічних пісень - щедрівок та ритуальної маски. З плином часу традиція вратила свій первісний зміст і значення, й зараз носить лише розважальний характер. Основні діючі особи – перевдягнений у дівчину нежонатий хлопець (Маланка) і, навпаки, дівчина або жінка у чоловічому вбранні (Василь), а також Дід, Баба, Циган і Циганка з дітьми; Коза, Кіт, Чорт, Орач з чепігами (плугом) та ін. Сьогодні ця барвиста маланчина  галерея поповнилася живими персонажами (деякі перейшли з минулих часів): бутафорними «офіцерами» і «солдатами» неіснуючих армій, в кумедному одязі; сучасними «президентами» (вітчизняними і зарубіжними), «депутатами» різного штибу, місцевими «діячами», рекетирами, міліціонерами, «зірками» шоу - бізнесу,  кіногероями тощо. Фантазія маланкуючих аж зашкалює: майструють соломяні, шкіряні, навіть – металеві Маланки, які у супроводі інших масок ходять від хати до хати з новорічними піснями та поздоровленнями. Уся ватага з музиками, що інколи нараховує від 50 до 200 чол., рухається вулицями, стежками, городами, по дорозі бешкетує: закидає тини на стріху, знімає ворота й переносить їх в інше місце, перекидає автомобілі, збидкується над перехожими; щедрує господарю, співає величальних пісень:

А на Маланки печуть оладки,
Та не ламайте – цілі давайте!
Наша Маланка господиня,
На ополонці ложки мила.
Щедрий вечір, добрий вечір
         Добрим людям на здоров’я!

Церемоніальне дійство включає виконання рядженими танцю, драматично - ігрових епізодів, приспівок, ритуальних дійств, що мали колись магічне значення:

А учора із вечора
Пасла Маланка та й два качура.
Та й пасучи, загубила,
Шукаючи, заблудила… і т. д.

І ніби простенька, невибаглива мелодія «Ой, Чирчику - Васильчику», яку співає молодь під кожною хатою, символізує обряд відганяння темних сил і побажання господарю доброго урожаю на наступний рік. Маланкування і підготовка до нього – дуже складний і серйозний процес, брати участь в якому може удостоїтися не кожний – обирають артистичних, кмітливих, тих, хто вміє гарно співати, грати, віншувати. Заздалегідь готуються маски, відповідний одяг, розігруються ролі обраних персонажів, в які належить перевтілитися дійовим особам. А вже по обіді після нічного гуляння Маланка з своїм почетом йшла очищатися у річках, озерах, водоймах.

Кожний регіон України має свої особливості святкування Маланки. Та чи не найяскравіше це дійство відбувається на Буковині – у Чернівцях та в усіх районах і селах області, де з особливою любов’ю і піклуванням ставляться до свого фольклорного надбання, народженого фантазією й віруваннями народу, бережуть його і удосконалюють.Тут проходять щорічні фестивалі, які варто побачити, бо такого унікального видовища немає більше ніде. І справді, мабуть, тільки на цій землі могло народитися таке поетичне диво, як МАЛАНКА.

Щедрий Вечір з багатою кутею, скоромними стравами, цілим комплексом своєрідних ритуалів (ладнання господи, обійстя, величання печі, купання хліба і т. д.) змінює Новий рік - Василь.Уранці самі хлопчики (без дівчаток) з рукавицями, наповненими зерном, засівають спочатку в своїй хаті, потім ідуть до хрещених батьків, сусідів  і родичів. При цьому треба обов’язково побажати: «Сійся,родися, жито, пшениця, всяка пашниця, на щастя, на здоров’я, на Новий рік, щоб уродило краще, ніж торік! Коноплі – під стелю, льон – по коліна, щоб вам, хрещеним, голова не боліла! Будьте здорові з Новим роком та Василем! Дай, Боже!». І тут вже розмаїття щедрівницьких гуртів – дитячих, дівочих, мішаних, – з посіванням, віншуванням, народною, виставою, численними магічними діями,  – з  такою безліччю, що їх певно ще ніхто не перелічив і не перелічить. Бо лише в Україні співають побажання кожному окремо: пану - господарю, господині, дівчині, парубкові, батькам, їхнім дітям, порівнюючи їх з сонцем, місяцем, зорями.

Святий Василій Великий вважався покровителем землеробства, обрядодії цього дня носять аграрно - магічний характер. Щедрування –  народний звичай, тому всі щедрівки радісні, оптимістичні, в них бажають щастя, здоров’я, багатства, успіхів кожному члену сім’ї.

Св. Василій – патрон усіх, хто має це славне ім’я. Щиро вітаємо Василів, Василенків, Васильків, Василашків, Василис, Василівних, Васильовичів, з іменинами, і нехай добрий ангел завжди вас оберігає, добро і ласку посилає!


Схожий цікавий матеріал!

Сподобалося? Поділіться з друзями!




Категорія: Метод-кабінет / Класним керівникам / Діткам дошкільнятам / Початкові класи / Сценарії свят

На головну


Залиште будь ласка свій коментар щоб ми знали що дана публікація цікава, та принесе свою користь для вас! Дякуємо!
Шановний користувач нашого сайту. Ви зайшли на наш шкільний сайт як незареєстрований користувач.
Будь ласка Зареєструйтесь на сайті (1 хвилинка часу) або увійдіть під своїм іменем. Після реєстрації на нашому сайті, для вас будуть відкриті всі можливості сайту і повне право на всі категорії та інші пости.
22 марта 2020 15:46
  • Публікацій: 0
  • Коментарів: 0
 информация для работы

Гость Анна,
нужна информация для работы с дошкольниками
Имя:*

E-Mail:*
Введите код: *
Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив