Виховний захід з правового виховання для 1 класу НУШ.

ПРАВОВЕ ВИХОВАННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

Перелік основних нормативно-правових документів, якими керуються 

педагогічні працівники при плануванні роботи з правового виховання:

          1. Закон України «Про освіту».

2. Закон України «Про загальну і середню освіту».

3. Закон України «Про охорону дитинства».

4. Загальна Декларація прав людини.

5. Декларація прав дитини.

6. Конвенція про права дитини.

7.Всесвітня Декларація про забезпечення виживання, захисту і розвитку дітей.

Тематичні бесіди з правового виховання

Права

1.      Що таке права?

2.      Які права є у тебе?

3.      Чи порушують твої права? Хто і де?

4.      Чим відрізняються права дорослих від прав дітей?

5.      Які документи охороняють твої права?

6.       До кого ти можеш звернутися у разі порушення твоїх прав?

Обов’язки

1.      Що таке обов’язок?

Життя

       1.Хто дав тобі життя?

2.Як тобі живеться у родині?

3.Хто живе поруч?

       4.Ти задоволений своїм життям? Чому?

       5.Яким ти хочеш бути?

6.Чим собі подобаєшся?

7.Який ти?

Імена

Відпочинок

Ціна людини

людини? Чому?

                  Брейн-ринг на тему:

           «Правове виховання дітей у початковій школі»

Мета: розширити знання педагогів про правове виховання дітей молодшого шкільного віку

Умови проведення:

Створюються дві команди з 6 осіб, які відповідають на запитання. Запитання мають 3 рівня складності й визначаються рухом барабану.

1 рівень – прості, за кожну правильну відповідь один бал.

2 рівень – середні , за правильну відповідь два бали.

3 рівень – складні, які потребують розгорнутої відповіді, три бали.

Журі, яке складається з 3 педагогів оцінює правильність, повноту відповіді й нараховує бали. У кінці гри оголошує переможця.

Уболівальники готують музичні номери на правову тематику, теж готуються до гри.

Запитання 1 рівня:

Запитання 2 рівня:

Запитання 3 рівня:

Дидактичні ігри з правового виховання

Гра «Як тебе звати?».

Мета: Усвідомлення дітьми того, що кожна людина має ім’я та по батькові.

Правила гри:

Діти стають колом, кожен передає «сердечко» і називає того, хто стоїть поруч, 

пестливим іменем. Останнім у колі опиняється учитель. Учитель привертає увагу 

дітей до того, що його ім’я прозвучало разом із по батькові. Пояснює , що дорослих називають на ім’я та по батькові на роботі, а на ім’я – лише близькі люди.

А як вас називатимуть, коли ви станете дорослими? Учитель  передає сердечко і 

кожен називає себе на ім’я та по батькові.

Гра «Мій день народження».

Мета: Усвідомлення дітьми того, що діти однієї вікової групи мають різні дати 

народження.

                                                      Правила гри:

      Учитель пояснює призначення круга поділеного на чотири сектори: зима, весна, літо, осінь. Пропонує дітям розмістити свої фотографії в секторах за датою народження  та поділитися на чотири команди.

                                                                     Завдання:

      Придумати, якими плодами (овочами, фруктами, ягодами) іменинники 

частуватимуть своїх гостей. Діти колективно вибирають і викладають плоскі 

зображення на круг, що символізує тацю.

Гра «Я і моя родина»

Мета: Усвідомлення взаємопов’язаності людей у родині, свого місця у сім’ї відносно 

старших і молодших.

Словник: сім’я, тато, мама, брат, сестра, бабуся, дідусь, син, дочка, онук, онучка.

                                                    Правила гри:

      Учитель підводить дітей до висновку, що у кожного з них є родина. 

Пояснює, що родини бувають різні за складом, кількістю дітей і дорослих. 

Вправляти малят в називанні себе онуком, братом, сином, або онукою, сестрою, 

дочкою.

Завдання:

складу його сім’ї.

пояснює: «для мами я дочка, для бабусі я - онука, для брата я - сестра».

батькові членів сім’ї, рід занять, як відпочивають удома).

 Гра: «І це чудово»

Мета: Усвідомлення відповідальності перед своїми близькими, осмислення 

дієвого піклування.

                                                   Правила гри:

Діти  стають колом. Вихователь дає зразок мовлення: «Мене звати Віра Іванівна. 

Я люблю частувати свою родину смачними пирогами». Діти роблять жест 

схвалення (великий палець відігнуто і піднято вгору, інші стиснуті в кулак) і хором промовляють: «І це чудово». Кожен малюк неодмінно повідомляє щось пов’язане з його піклуванням про свою сім’ю і отримує схвалення дітей.

 Гра «Сонечко веселе - сонечко сумне»

 Мета: Усвідомлення дітьми того, що кожна людина має права і їх не можна 

порушувати.

  Правила гри:

      Гра використовується як частина заняття під час ознайомлення з правами 

дитини, їх закріплення.

      Учитель  пропонує дітям пригадати, які права були порушені в казках: 

Г.АНДЕРСЕНА «Гидке каченя»; Ш.ПЕРО «Червона Шапочка»; Українська народна 

казка «Коза - дереза».

      Учитель пропонує дітям викладати промінці до веселого або сумного сонечка, 

відповідно моральної ситуації в казці:          До якого сонечка ми звертаємось?

ТЕМА: «МОЄ ІМ’Я - ДОРОГА ДО ЖИТТЯ»

Мета :формувати у дітей знання про те, що кожна дитина має право на життя та ім’я.

Учити дітей утворювати ім’я за допомогою зменшувально-пестливих суфіксів.

Формувати у дітей поняття про сім’ю про взаємопов’язаність  людей у родині.

Закріплювати вміння називати своє ім’я і по батькові.

Розвивати почуття індивідуальності, власної значущості, самоповаги.

Продовжувати розвивати уяву, увагу, креативне мислення.

Виховувати почуття любові, шанобливе ціннісне ставлення до себе, до свого імені.

Обладнання та дидактичний матеріал:

Пелюстки для моделювання квітки, картина з зображенням родини, лялька-художник, 

квіти-наголовники для дітей, заготовки для викладання обличчя з настроєм, ляльки.

Попередня робота:

Вивчення прислів’їв, віршів, анкетування батьків: «Ім’я вашої дитини».

                                                          Хід уроку

Діти, сьогодні  я запрошую вас  помандрувати в чудову, незвичайну і загадкову 

країну імен.

А поїдемо ми в країну імен поїздом з іменем. Зараз кожен  з вас буде  

перетворюватися у вагончик з іменем ( кожен називає ім’я та прізвище і стає 

вагончиком потягу).

         - Ось ми і приїхали в Країну імен. (Діти сідають на стільчики).

            За ширмою з’являється лялька-художник.

- Добрий день, малята. Ви в Країні імен, а я – художник, і зі мною як завжди мій чарівний пензлик і олівець. А це –палітра.

            Я дуже люблю малювати. Хотів подарувати вам квітку, але не знаю, 

які фарби мені взяти. Підкажіть, яка найкраща?

1. Синьої фарби візьміть трошки.

    Нею так гарно квітнуть волошки.

2. Найкращий колір у мене

    Надворі стало все зелене-зелене.

     3. Найкращий колір білий

   Це білі лебедині крила.

   І лілея і ромашка

   Молочко і молочна кашка.

     4. Гарні червоні ягідки в калини

   І намисто у шипшини.

           5. Жовті кульбабки цвітуть на галявах

               Сонечко ясне сміється з гори.

     6.  Візьмемо братика жовто-оранжевий

    Колір апельсина.

(Діти з пелюсток викладають квітку на дошці).

Учитель:

-Діти, ми з вами склали гарну «сімейну квітку». Ця квітка на неї дуже схожа. 

Кожна пелюстка ніби хлопчик чи дівчинка.

Художник:

-Малята, а як би ви хотіли її назвати? (Квітка-веселка, квітка дружби, сімейна.)

- Так, мені сподобались всі ці назви, а найбільше – квітка дружби.

Пелюстки в неї різні, як і ми з вами. Але всі ми – це одна сім’я, одна родина.

Учитель:

- Діти, а що таке сім’я? ( відповіді дітей)

- Кожен з вас має право жити зі своїми близькими. Перша сім’я для вас та, 

з ким ви живете. Ви ходили в дитячий садок – і там ваші друзі, вихователі – 

це ваша сім’я. А  прийшли до школи у вас дуже  велика сім’я, шкільна сім’я. І 

найбільша наша сім’я – це наша рідна Україна, де ми з вами живемо.

- Діти, давайте пригадаємо прислів’я про родину, сім’ю і розкажемо художнику.

-          Сім’я – ключ до щастя.

-          З родини йде життя людини.

-          Без сім’ї  немає щастя на землі.

-          Шануй батька, неньку – буде тобі скрізь гладенько.

      -  Діти, а в Країні імен є куточок Квітляндія, де багато квітів. У кожної 

квітки є своє ім’я. Ось вони. Давайте з ними познайомимось і подивимось, 

як вони дружать між собою (діти в наголовниках).

Ромашка: Я гарненька і тендітна

             Личенько біленьке маю

             Найулюбленіша квітка

             І про це тут кожен знає.

Троянда:  Ні, найкраща квітка –я

             Значна вродонька моя

             Ніжні пахощі мої

             Любі та привітні всім.

Нарцис:    Я найкращий від усіх

             Недаремно звуть нарцис.

             В мене ніжки і жупан

             Із квітів я справжній пан.

                                  (Хлопчик плаче у куточку)

Учитель: Хто там плаче у куточку

                 У рожевенькій сорочці?

Будяк:          Та це я, доленька моя  гірка

                 Вас он люблять, доглядають

                 А мене лиш обминають.

Тюльпан:     Не гаразд чинити так

                 Ну то що , що ти будяк.

                 З нами ти завжди привітний

                 І в природі теж помітний.

Учитель: І дорослий, і дитина, і пташина, і тварина,

                        І метелик, і жучок, і маленький будячок.

                        Всі, хто є на білім світі мають право бути, жити!

Кожна рослина, кожна тварина і дитина має право на життя, яке б воно не було, 

на своє ім’я, щоб до неї ставилися як до рівної з усіма.

А зараз всі станемо і перетворимося на квіточки.

          Наші гарні квіточки

          Розпустили пелюсточки.

          Вітерець ледь-ледь літає

          Пелюсточки гойдає.

          Наші гарні квіточки

          Закривають пелюсточки

          Тихо засипають

          Голівкою хитають.

Художник:

У кожній родині є гарне свято - це народження діток, продовження роду. 

Саме це свято я постараюсь зобразити. Всі члени родини задумались. А от про 

що вони задумались, ви дізнаєтесь, коли відгадаєте загадку.

Всі хочуть, як народиться дитина

                           Щоб Я було красиве і дзвінке

           Бо носить все життя мене людина. (ім’я)

Так діти- це - ім’я. На землі сталося диво - народилася дитина. Якою вона буде 

ще невідомо, але одне вже можна сказати - ця дитина носитиме те ім’я, яке 

їй дадуть батьки. Кожне ім’я - це любов і надія, які вкладають у нього батьки 

і воно залишається на все життя.

- Малята, а хто вам дав ім’я?

Учитель:

- Так, вас назвали батьки, а чи ви знаєте, що означає ваше ім’я?

( відповіді дітей)

Учитель:

- Дітей маленьких називають лагідно, пестливо, в цьому люди передають 

свою любов до дитини. І ми з вами пограємо в гру «Назви лагідно ім’я».

А мене ви назвали по імені та по батькові, тому що я не маленька, а доросла. 

А коли ви станете дорослими, як вас будуть називати? ( продовження гри в колі).

- Молодці, всі знають своє ім’я та по батькові .

- А зараз давайте придумаємо імена нашим лялькам-гостям (учитель пропонує 

дати таке ім’я, якого немає у дітей нашого класу).

- Які гарні ви придумали імена. Діти, колись давно-давно люди не знали так 

багато імен і вони своїх дітей називали такими іменами, як Лев, Вовк, 

Веселка. Іноді за місцем, де народились називали Ліс, Берег, Ніч, День, Зима, Весна…

Художник:

  - Ви дуже багато розказували про імена, і я хочу пограти з вами в цікаву гру 

«Імена», де перевірю, які ви уважні і як добре ви вмієте слухати. Коли я буду 

називати жіноче ім’я, ви плескаєте в долоні, коли чоловіче ім’я - 

ви тупаєте ніжками, а коли слово буде не ім’ям – ви сидіть тихенько.

Художник:

-          Діти, у вас всіх гарні імена, але ж пам’ятайте, що найкраще ім’я 

можна забруднити поганими вчинками і навпаки, звичайне ім’я можна зробити дорогим, незабутнім для людей. Бережіть чистоту свого імені, прославляйте його 

хорошими ділами та вчинками і ніколи не забувайте народну мудрість 

« Не ім’я прикрашає людину, а людина прикрашає ім’я».

- Діти, ви так дружно грали, гарно поводилися в країні імен, ви веселі і розумні діти. 

Вам сподобалось у Країні імен? Який у вас настрій: веселий чи сумний?

Учитель

 - А зараз  викладіть обличчя зі своїм настроєм, а художник подивиться, 

чи всі ви задоволені (діти викладають обличчя з настроєм).

Художник:

Я впевнений, що вам усім сподобалось в Країні імен і настрій у вас веселий і гарний.

Учитель:

- От і закінчується наша подорож у Країну імен. Про що ви тут дізналися? 

Так, ви дізналися, що означають ваші імена, які дали вам батьки, ви всі маєте 

право жити, право носити і пишатися своїм ім’ям, бо воно найкраще, неповторне.

Тема:«Ким я буду в майбутньому»

Мета: створити соціально - педагогічні передумови для комфортного 

спілкування дітей і дорослих.

Закріпити знання дітей про право «всі діти мають право на освіту і вибір професії». Привернути увагу дітей до професій їхніх батьків, до власної особистості.

Продовжувати вчити мріяти про майбутнє, зв’язно висловлювати свої думки й 

міркування.  Показати наочно інтелектуальне зростання дитини. 

Сприяти формуванню нових якостей особистості, спрямувати енергетичний 

потенціал дитини до дій, роздумів, допомогти сприйняти свою мрію «своє я», як індивідуальність у суспільстві. Формувати позитивний образ дитячого «Я».

Розвивати творчу уяву, мислення, почуття самоконтролю.  Виховувати 

цілеспрямованість, позитивне ставлення до себе і впевненість у собі, соціальну відповідальність, значимість кожної професії.

Матеріал:

Іграшка-хлопчик; ліжко; магнітофон; сюжетні ілюстрації («На будівництві», 

«На прийомі у лікаря», «Кухар готує смачний обід», «Двірник поливає квітник», 

«Листоноша розносить листи, газети»); ігрове поле із зображенням сходинок; набір сюжетних картинок з теми: «Я пізнаю свій світ».

Хід уроку

 Звучить колискова пісня.

Учитель:  Діти, що це за музика звучить?

 Коли співають колискові пісні?

             А вам мама співає колискові пісні? (відповіді дітей) 

Чому ж це у нас у класі лунає колискова пісня? І для кого вона звучить?

Учитель:

Хто це спить у нас на ліжечку? Тс-с-с-с, та це ж Буратіно. 

Він прихворів трішечки. Не будимо йому заважати, нехай поспить, відпочине. 

А ми з вами,  поки спить Буратіно, розглянемо ось ці картинки.

(На дошці сюжетні ілюстрації: «На будівництві », « На прийомі у лікаря», 

«Кухар готує смачний обід», «Двірник поливає квітник», «Листоноша 

розносить листи, газети»).

Запитання до дітей:

-          Що було б на землі, якби не було лікарів?

-          Чи можна приготувати компот з картоплі та цибулі?

Чому?

-         Як ви думаєте, який би вигляд мало б наше місто, якби двірники 

не прибирали щодня вулиці та території біля будинків?

- Чи зміг би будівельник обійтись без своїх помічників - машин на будівництві? Чому?

-          Що було б , якби не було листонош?

Учитель:  Поки ми з вами розглядали малюнки, вже і Буратіно прокинувся.

-         Як спалось,  Буратіно? Як ти себе почуваєш? Що тобі снилось?

Буратіно:  Ой малята, наснився мені дивний сон. Ніби я не маленький хлопчик, а вже дорослий чоловік. Сиджу я в кабіні дивної машини високо над землею. Як глянув у 

віконце, аж дух перехопило!.. Внизу якісь люди метушаться, вантажівки пісок, цеглу 

возять. І так мені страшно стало. Заплющив я очі та … враз опинився за кермом 

автобуса. Швидко мчить мій автобус. Позаду лишаються будинки, дерева. І тут 

злякався: «Я ж не вмію керувати автобусом!»  

Бачу: попереду через дорогу біжить котик. Що робити? Як зупинити автобус? 

Хотів вискочити з автобуса, але як? Я закричав: «Ой лишенько!»…                                                                                                                                               І ось я  вже в білому халаті, на голові біла шапочка, 

в руках якийсь чемоданчик з червоним хрестом, а на кушетці лежить котик з 

поламаною лапкою і плаче: «Допоможи,  боляче!» Що робити? 

Так мені стало шкода того котика. Але чим я можу допомогти, 

адже я нічого не знаю! І тут я прокинувся. Що це було? Що за дивний сон?

Учитель: Діти, а ви зрозуміли щось з того, що розповів Буратіно?

-          Де він був спочатку  ?

-          А в якій це дивній машині він сидів високо над землею?

-          А ким був Буратіно за кермом автобуса?

-           Куди прийшов котик з поломаною лапкою?

-           Ким був Буратіно у білому халаті

-          Учитель: Наш Буратіно зовсім заплутався і налякався. 

Як бачите, не так просто бути чи то лікарем, чи шофером, 

чи будівельником, чи людиною якоїсь іншої професії. Як ви думаєте, чому?  

( Відповіді дітей )

Учитель: Так, діти, треба багато вчитись, докладати немало зусиль, 

щоб оволодіти тією чи іншою професією.

-          А які ви знаєте професії? (діти називають)

-          А ким працюють ваші батьки? (відповіді дітей)

Проводиться словесна гра «Що кому потрібно для роботи». 

(Діти стоять по колу. Учитель з м’ячем. Кидає м’яч кому-небудь із дітей, 

промовляючи людину тієї чи іншої професії, наприклад: лікар, кухар, продавець і т.д. 

Діти ловлять м’яч, кидають його назад учителю, називають той чи інший предмет, необхідний людині певної професії, наприклад: бинт, вата, чайник, ніж і т.д. )

Учитель: Діти, а ким ви хотіли б бути в майбутньому? Чому? ( відповіді дітей )

                                                      Дидактична гра «Ким я хочу бути»

(Ігрове поле із зображенням  сходинок, набір сюжетних картинок з теми 

«Я пізнаю свій світ».  Дитина роздивляється картинки і розміщує їх на сходинках, демонструючи свій інтелектуальний розвиток, який уявно веде до отримання знань, необхідних для пояснення мети. Пояснює свої дії )

Учитель:  Діти, ви повинні знати, що кожен з вас має право на освіту, 

тобто на навчання і право на вибір професії. Так що, любий Буратіно, все те, 

що ти побачив уві сні, може збутися, якщо ти тільки побажаєш. 

Як бачите, діти, перш ніж оволодіти певною професією треба пройти нелегкий шлях навчання. А для цього треба бути терплячим, наполегливим, старанним, 

добре вчитись, багато читати, здобути знання тому, що як каже народна мудрість: 

«Розум не купують», «Ніколи не говоріть не вмію, а говоріть навчуся», 

«Мудрим ніхто не народився, а навчився». Діти, а які ви ще знаєте народні приказки та прислів’я? ( відповіді дітей )

Учитель: Отже кожна людина росте і вчиться, щоб нарешті самій 

спробувати щось зробити корисне не тільки для себе, а й для інших. 

Тому не забувайте, що «Життя коротке, а наук багато, вивчайте те,  

що вам необхідно».    

          Тема: «Я та моє ім‘я»

 Мета :продовжувати знайомити дітей з 

значенням свого імені; 

показати дітям, що ім‘я може звучати  по - різному. 

ім‘я за допомогою зменшувально - пестливих суфіксів. 

Пояснити, що таке по батькові. Закріпити скоромовки, прислів’я, українські ігри в яких звучать імена. Розвивати інтерес до українських імен, до легенд пов‘язаних з ними. Виховувати симпатію дітей одне до одного, дружні стосунки .

Матеріал: лялька Яринка, легенди, загадки, лічилки, вірші про імена, скоромовка.                                                                                                         Хід уроку                                       

Учитель:

(загадує загадку)

Всі хочуть, як народилася дитина,

Щоб Я було красиве і дзвінке,

Бо носить все життя мене людина

Тож відгадай, що Я  таке? (ім‘я)

Правильно, діти, це ім‘я.

Як маленьке немовля

У світ двері відчиня.

То дарують йому слово

Слово це – його ім‘я.

Підростає немовлятко.

Чи дівчатко, чи хлоп‘я

Разом з ним іде це слово,

Слово це його ім‘я.

Кожен дружить із цим словом

Протягом всього життя.

Здогадались, що за слово?

Слово це - наше ім ‘я.

 Отже, сьогодні ми з вами  здійснимо подорож у країну імен. 

Ім‘я людини - це не лише вияв любові, надії, які вкладають у нього 

батьки при народженні дитини, ім‘я дається людині раз на все життя.

(Чути стук у двері, і до класу заходить дівчинка - лялька Яринка. 

Вона вітається з дітками і знайомиться).

Учитель: А знаєте, чому Яринку так назвали? Ось послухайте казочку. 

Було це давно. Сонечко на небі щоранку вставало  і цілий день людей 

та землю зігрівало. А хто з ним вітався, тому сонечко дарувало тепло. 

А потім стали про нього забувати. Сонечко образилось на людей і за 

хмарку сховалось. Сумно стало всім, особливо маленькій дівчинці. 

А в цей час всі весну зустрічали. Сплела дівчинка вінок, і звернулась до весни: 

«Ой, веснонько, весняночко, наша паняночка, до нас прийди та віночок візьми. 

На крилах пташиних сонечку занеси.»

І сталося диво: вінок зник, а у небі з‘явилося  Ярило - сонечко.

- Спасибі, тобі дівчинко, за увагу і чуйність. Віднині ти будеш 

моєю донечкою, і зватимуть тебе Яринкою. Яринка – сонечкова  донька.

Учитель: У кожного з вас теж є ім‘я. Яринці ім‘я дало сонечко. 

А хто дав вам ім‘я? Що знаєте ви про походження свого імені? ( розповіді дітей)

Учитель:  А зараз давайте пограємо в гру: «Імена».

(Називаю чоловіче ім‘я - діти присідають, жіноче - плещуть в долоні, 

а якщо буде не ім‘я - повертається навколо себе.)

Учитель:Гра «Як тебе звати?» (діти стають колом, кожний 

передає «сердечко» й називає того, хто стоїть поруч пестливим іменем). 

Останнім у колі опиняється учитель. Учитель привертає увагу дітей 

до того, що його ім‘я прозвучало разом із по батькові. 

Пояснює що дорослих називають на ім‘я та по батькові на роботі, 

а на ім‘я - лише близькі люди. А тепер, повертаючи «сердечко» назад, 

назвіть своє ім‘я та по батькові.

Фізкультхвилинка

Учитель:  Діти, пригадайте, в яких українських іграх звучать імена? 

(«Галя по садочку ходила», «Панас», «Петрику, де ти?».

Учитель:  А які ви знаєте скоромовки, в яких є імена людей? 

(У Параски гарна праска, попрасує все Параска. Ніс Гриць пиріг 

через поріг, став на горі упав на пиріг. Старий Семен сказав синам: 

«Скосіть сіно. Старий Семен сказав - спасибі». (Одну із скоромовок діти вивчають напам’ять).

Учитель: Багато імен є, і кожне ім’я щось означає. Ось послухайте: Андрій - мужній, хоробрий; Наталка - питалка, допитлива; Василь - цар; 

Ірина - миролюбива, спокійна; Ольга - свята.

Учитель:  Про багато імен ми сьогодні дізналися. А зараз послухайте загадку-жарт і побачимо, які ви уважні і чи добре вмієте рахувати:

Рвав Борис у корзину барбарис,

Рвав Тарас і Роман,

Гриць, Панас і Степан,

Андрій, Олег і Павло

Скільки їх усіх було?

Учитель:Ось і закінчилась наша подорож у країну імен. 

Я впевнена, що вам сподобалось. Отже, ви всі дізналися, що означає ваше ім’я. 

А воно у всіх вас різне, своє - найкраще, неповторне.                               

                            Анкета з правового виховання

                                                 для батьків

Будь-ласка, заповніть цю анкету. Ваші щирі відповіді допоможуть 

нам підібрати необхідний матеріал для бесід та консультацій з вами 

стосовно захисту прав ваших дітей.

1. Чи потрібні дітям права?

2. Як на вашу думку, які права мають діти молодшого шкільного віку?

3. Від кого або від чого залежить захист прав дитини школяра?

4. Чи є у вашої дитини почуття особистої гідності? В чому воно проявляється?

5. Чи є ваша дитина особистістю, яка має право на повагу?

6. Чи чує ваша дитина зауваження, які принижують її гідність?

7. Які зауваження, на вашу думку, принижують гідність дитини?

8. Чи має ваша дитина можливість висвітлити події, які відбулися з 

власної точки зору, або їй доводиться виправдовуватися, коли дорослі 

мають на увазі настрій?

9. Чи просите ви вибачення в дитини, коли ви не праві?

10.Чи знає ваша дитина межі дозволеної поведінки? Чи відомо їй, які 

покарання на неї чекають у разі порушення цих меж або правил? 

Чи використовуються ці покарання?

11.Чи висловлюєте ви своїй дитині своє захоплення нею і чи говорите 

ви їй щодня, що ви її любите?

12. Яку консультацію ви б хотіли отримати стосовно прав та 

обов’язків батьків та захисту прав особистих дітей?

                                 Анкета з правового виховання

                                                 для батьків

Будь-ласка, заповніть цю анкету. Ваші щирі відповіді допоможуть нам 

підібрати необхідний матеріал для бесід та консультацій з вами 

стосовно захисту прав ваших дітей.

1. Чи потрібні дітям права?

2. Як на вашу думку, які права мають діти молодшого шкільного віку?

3. Від кого або від чого залежить захист прав дитини школяра?

4. Чи є у вашої дитини почуття особистої гідності? В чому воно проявляється?

5. Чи є ваша дитина особистістю, яка має право на повагу?

6. Чи чує ваша дитина зауваження, які принижують її гідність?

7. Які зауваження, на вашу думку, принижують гідність дитини?

8. Чи має ваша дитина можливість висвітлити події, які відбулися з власної 

точки зору, або їй доводиться виправдовуватися, коли дорослі 

мають на увазі настрій?

9. Чи просите ви вибачення в дитини, коли ви не праві?

10.Чи знає ваша дитина межі дозволеної поведінки? Чи відомо їй, 

які покарання на неї чекають у разі порушення цих меж або правил? 

Чи використовуються ці покарання?

11.Чи висловлюєте ви своїй дитині своє захоплення нею і чи говорите 

ви їй щодня, що ви її любите?