(виховна бесіда з елементами тренінгу)

Мета: виховувати загальнолюдські цінності; учити висловлювати власну думку і бути толерантним; сприяти духовно-моральному зростанню учнів.

Обладнання: бейджики; плакати „Наші очікування”, „Формула щастя”, „Щастя, коли...”, допоміжні  вислови про щастя, 5 листів формату А-3, ручки, фломастери, ножиці.

Хід:

Учитель: Ми сьогодні зібралися колом не даремно. Коло – це міфічний символ гармонії. У колі завжди збиралися друзі, однодумці і ті, хто прагнув дійти згоди. І мені просто хочеться співати...(Учитель наспівує, а діти за бажанням підхоплюють пісню):

            Мимо текла, текла река.

            Плыли куда-то облака.

            Шёл человек, дорога его нелегка…

            Но человек мечтал о том,

     Что он построит где-то дом

            И с ним поселится 

            Счастье в  доме одном.

         

          А тема нашої зустрічі непроста: „Що таке щастя?”. І ви бачите на дошці епіграф, слова видатного філософа Л.Фейєрбаха „Прагнення до щастя – це прагнення з прагнень”.

Учитель: Отже, тепер ви зможете визначитися щодо ваших очікувань стосовно сьогоднішньої бесіди.

(Діти пишуть очікування на кольорових листочках і кріплять їх до плаката „Наші очікування”, попередньо проговоривши їх.)

Учитель: Ми не раз чули вислови: „щасливий”, „щастя прийшло”, „щасливої дороги”... Нам буде цікаво послухати один одного. Отже, продовжіть речення (на кольорових папірцях) „Щастя – це...” (потім послухати всіх, учитель читає свій власний вірш, прикріпити наодноіменний плакат слова учнів і подякувати дітям)

Мне было счастье дано – 

Явиться в этот свет.

Мне было имя дарено 

Светлана – как рассвет.

Моей душе завещано

Жалеть, болеть, гореть.

И всё, о чём мечталось мне

Сбылось, хотя б на треть.

Спасибі за цінну інформацію, але тепер нам спільно треба вивести так звану формулу щастя.

Учитель: Щастя – солодке слово, за яким уявляється приваблива країна. Вона начебто і близько, і начебто далеко, за обрієм. Від щастя йде обертом голова, змінюється світ і всміхаються зірки. Слово „щастя знайоме кожному з раннього дитинства, та, мабуть, і цей особливий стан душі – теж.” 

Учитель: А тепер ви об’єднаєтеся в 5 груп (лимон, апельсин, мандарин, банан, ківі ). Кожна група отримує завдання. На аркуші, який ви отримуєте питання. Вам необхідно в своїй групі його обговорити і вивести формулу щастя, яку ви будете не тільки презентувати нам, але ще і доказувати. Даю вам 10 хвилин. Займіть собі робочі місця. 

ПИТАННЯ: 

1. Щастя, якщо ти потрібен комусь? 

2. Щастя є в улюбленій праці?

3. Щастя, коли маєш багато грошей?

4. Щастя є у коханні?

5.Щастя є у самовдосконаленні і самопізнанні?

(Діти 5 хв. виконують це завдання, а потім сідають в коло уже своїми групами і проголошуючи формули щастя, аргументують їх. Якщо група згодна з цією формулою, то вона записується на плакаті: „Формули щастя”. Якщо виникає необхідність, то учитель допомагає учням питаннями. Але необхідно бути максимально коректним і уважним, щоб нікого не присоромити і не образити.)

1 група - „Лимони”: Найщасливіша та людина, яка потрібна всім. Звичайно, якщо ти інертний, любиш спокій, то важко з цим погодитися. А ось Сенека сказав: „людина, яка думає тільки про себе і шукає в усьому вигоду, не може бути щасливою.” А Дідро сказав: „Найщасливіша людина та, яка дає щастя найбільшій кількості людей.”

Погодьтеся, що краще бути потрібним багатьом, ніж абсолютно нікому. Це поклик душі: співчувати, радіти чиїмось успіхам, радити, допомагати... адже це теж відрізняє людину від тварини. Народна мудрість гласить: роби людям те, що ти хотів би, щоб вони зробили тобі.

А видатний педагог В.Сухомлинський, який усе своє життя присвятив дітям, писав: „Найпрекрасніші і в той же час найщасливіші ті люди, хто прожив своє життя, піклуючись про щастя інших.”

ВИСНОВОК: Щастя, коли тебе чекають і коли ти потрібен. 

2 група – „Апельсини”: Ми вважаємо що щастя в улюбленій праці. Це не для ледарів, а для людей, які в своєму житті хочуть чогось досягти. Головне – не дозволяти своїй душі лінитися, щоб у ступі воду не товкти (М.Заболоцький)

А щоб від праці отримувати задоволення, треба обирати в житті професію, яка тобі подобається, де ти зможеш розкрити свої здібності. Лікар дарує і продовжує життя людям, учитель виховує душу і дає знання, будівельник дарує людям дах над головою... Б.Грінченко сказав: „Праця не згине між людьми даремне: Сонце засвітить колись, Дякою нас тоді люди згадають”. Головне – знати, що праця не тільки гроші дає, а й велику користь людям. 

Учитель: Знаєте притчу про 3-х робітників?

Працювали на будівництві 3 робітники. Вони виконували одну і ту ж роботу. А коли їх запитали: „Що ви робите?”, усі відповіли по-різному. Перший сказав: „Тягаю каміння”. Другий: „Заробляю на шматок хліба”. А третій відповів: „Будую храм”.

            Отже, працю треба сприймати не як важкий тягар і примусовість, а робити її з натхненням, бажанням, задоволенням. Тоді відчуєте щастя від праці.

3-група: „Мандарини: Щастя, коли маєш багато грошей. Гроші надають упевненості в собі. Можна мандрувати по різних країнах, купувати дорогі речі, користуватися послугами прислуги, їздити на красивому автомобілі, лікуватися за кордоном... 

Учитель до учнів: Ви погодитесь із цим твердженням?

Учні висловлюють свої думки:

1.     За гроші треба переживати, боятися, що їх вкрадуть або вони „прогорять” у банку. А страх не сумісний із щастям.

2.     Можна жити за кордоном і мати купу грошей, але не мати справжніх друзів, бо всі заздритимуть, або не мати дітей і від цього не розуміти сенсу життя. Для чого тоді жити?

3.     Не можна зовсім відкидати гроші. Цей папір потрібен, але не в них щастя.

Учитель: Люди, які вважають, що гроші можуть усе, самі можуть за гроші зробити все.(Буаст) Але пригадуєте кінофільм „Проданий сміх”? хлопчик за 1 млн. продав свій сміх. Він став найбагатшим і водночас самим нещасним, бо не міг навіть посміхнутися... 

         Отже, дійсно, гроші потрібні, але це не формула щастя.

4-група: „Банани”: Ми вважаємо, що щастя в коханні. Бо воно окрилює людину, робить її красивою внутрішньо і з зовні, робить здатною на сміливі вчинки. Звичайно, буває любов не взаємна, але краще любити без взаємності, ніж взагалі не любити.

(Вірш Ліни Костенко:

Не знаю, чи побачу Вас, чи ні,

А може, власне, і не втому справа,

А головне, що десь в далечині

Є хтось такий, як невтоленна спрага.

Я не покличу щастя не моє,

Луна луни туди не долітає,

Я думаю про Вас. Я знаю, що Ви є.

Моя душа й від того вже співає.)

            

Кожна жінка мріє про люблячого чоловіка, дружну сім’ю, здорових і розумних дітей. Це і є щастям.

        Не так просто знайти в житті свою половинку, але якщо  вдасться, то це і буде справжнім щастям. Велике взаємне кохання – це вершина щастя, якої багато хто прагне. Ви весь час співаєте пісні про любов. І їх немало, бо їх пишуть або щасливі люди, або ж вони є тим вітаміном, за допомогою якого почуваєш полегшення на душі.

                 Отже, дійсно, в любові є щастя.

5-група „Ківі”: А ми хочемо додати, що щастя людини в самовдосконаленні і самопізнанні..

Послухайте уважно вірш:

Думают иные – те, кто звуки слышат,

Те, кто видят солнце, звёзды и луну:

Как она без зренья красоту опишет,

Как поймёт без слуха звуки и весну?!

Я услышу запах и росы прохладу, 

Лёгкий шелест листьев пальцами ловлю…

Утопая в сумрак, я пройду по саду,

И мечтать готова, и сказать: люблю…

Пусть я не увижу глаз его сиянье,

Не услышу голос ласковый, живой,

Но слова без звука – чувства трепетанье – 

Я ловлю и слышу быстрою рукой.

И за ум, за сердце я любить готова,

Так, как любят запах нежного цветка.

Так, как любят в дружбе дорогое слово,

Так, как любит трепет сжатая рука…

  Хіба це вірш нещасної людини? Ні, це слова одкровення, крик душі людини, яка прагне відчути власну значимість, прагне самовдосконалитися.

А написала його Ольга Скороходова – сліпоглухоніма людина. Вона навчилася сприймати скульптуру, слухати музику, вона пише вірші. Коли я їх уперше прочитала, то пригадала слова „Щастя – це стан душі. Це мінливий сонячний зайчик, якого треба вміти помічати”. А американський письменник Ернест Хемінгуей сказав: „Щастя – найчудовіша річ на світі, і для тих, хто вміє бути щасливим, воно може бути таким же глибоким, як журба”. 

Учитель: Ми з вами разом спробували знайти справжню формулу щастя. Але є істина: „Щастя як і авторитет треба заробити, заслужити і завоювати. І основною зброєю при цьому будуть знання, уміння, навички і гарні звички разом із добрими намірами стосовно інших”(Г.Полякова, психолог)

     І як би нам не нав’язували низькопробними фільмами закордонну модель щастя, ми все одно її не приймаємо, бо людина через те і є людиною, що володіє загальнолюдськими цінностями – добротою, співчуттям, людяністю і щирістю. 

Учитель: нехай 21 століття буде століттям душі і серця, нехай ці формули об’єднаються, щоб ми були щасливими.

(учні висловлюють свої думки і враження, які вони відчувають зараз під час заняття, говорять , чи ствердилися їхні очікування. Під час прощання діти встають, беруться за руки і виконують разом уривок з пісні „Мы желаем счастья вам…”)

Мы желаем счастья вам,

Счастья в этом мире большом.

Как солнце по утрам,

Пусть оно заходит в дом.

Мы желаем счастья вам.

И оно должно быть таким:

Когда ты счастлив сам – 

Счастьем поделись с другим.

Додаток 1

„Людина, яка думає тільки про себе і шукає в усьому вигоду, не може бути щасливою.”(Сенека)

„Найщасливіша людина та, яка дає щастя найбільшій кількості людей.”(Дідро)

„Найпрекрасніші і в той же час найщасливіші ті люди, хто прожив своє життя, піклуючись про щастя інших.” (В.Сухомлинський)

„Праця не згине між людьми даремне: Сонце засвітить колись, Дякою нас тоді люди згадають”. (Б. Грінченко)

Люди, які вважають, що гроші можуть все, самі можуть за гроші зробити все.(Буаст)

„Щастя – це стан душі. Це мінливий сонячний зайчик, якого треба вміти помічати”.

„Щастя – найчудовіша річ на світі, і для тих, хто вміє бути щасливим, воно може бути таким же глибоким, як журба”. (Ернест Хемінгуей)

Якби люди будували Палац Щастя, то самим великим в цьому Палаці був би Зал Очікування. (Ж.Ренан)

На цьому світі є два щастя: одне маленьке – бути самому щасливим, а друге велике – зробити щасливими інших.(Ю.Тувим)

По-справжньому може бути щасливим той, хто вміє радіти щастю інших. (М.Арайс)

„Щастя як і авторитет треба заробити, заслужити і завоювати. І основною зброєю при цьому будуть знання, уміння, навички і гарні звички разом із добрими намірами стосовно інших” 

( Г. Полякова, психолог)

Володимир Леві пропонує сім ознак щасливої людини (це вам маленький самотест):

1. Не думають над тим:  щасливий чи ні. 
Просто живуть.

2. Знають, чого хочуть.

3. Не вміють сумувати.

4. Внутрішньо вільні.

5. Не звинувачують ні інших, ні себе.

6. Уміють любити.

7. Уміють бути вдячними.