Мій кабінет
Ми у фейсбуці

Ви з нами?


» » Виховний захід "Андріївські вечорниці" на сучасний лад

Шкільна скарбничка НУШ

Виховний захід "Андріївські вечорниці" на сучасний лад
Виховний захід  "Андріївські вечорниці" 
Сценарій на сучасний лад.

Сценарій перший:

Виховний захід проводився з метою формувати в учнів повагу
та пізнавальний інтерес до національних звичаїв, традицій
українського народу, його культури та національної спадщини,
виховувати любов до рідної землі, Батьківщини.
Захід проводився для учнів 7-9 класів, вчителів та батьків.

Сценарій другий:

Сценарій "Андріївські вечорниці" розрахований на
старшу вікову групу. Це не тільки вистава, а й змагання,
розваги, ворожіння, танці. Звісно, хореографічні номери
можна додати свої, а розваги та ігри докладно розписано
в сценарії цієї вистави.

"АНДРІЇВСЬКІ ВЕЧОРНИЦІ НА СУЧАСНИЙ ЛАД"

Звучить пісня Navka “Ціп- Ціп” Вечорниці

Ведуча1: Україно! Чарівна моя, ненько, найкращий куточку землі, солов’їна пісне! Ти прекрасна, але найбільше твоя багатство – народ. Україна…Рідний край… Золота, чарівна сторона. Скільки ніжних, лагідних слів придумали люди, щоб висловити свою любов до краю, де народились.

Ведуча2: З давніх-давен линули по світу слова про Україну, про щирий і працьовитий народ. Наша Україна славиться традиційними святами та обрядами. Кожен, хто не черствіє душею, хто сповнений любові, доброти до української спадщини повертається до традицій свого народу.

Ведуча 1: У глибину століть сягає наша історія. Пізнати історію рідного краю допомагають нам і книги, і самобутня народна творчість: мелодійні пісні, цікаві звичаї, фантастичні народні казки.

Ведуча2: Отже, сьогодні ми з вами через призму сучасності поглянемо на минуле, щоб відчути красу і поезію давніх звичаїв і обрядів, станемо учасниками одного з чудових свят української молоді.

Ведуча 1: Сьогодні ми зібралися на Великі Андріївські вечорниці.

Ведуча 2: Вечір напередодні свята Андрія вважався чарівним, а ніч – доленосною. Цієї ночі кожен хотів дізнатися, яка доля його чекає цього року. Існувало багато парубочих ворожінь, але ще більше було, звичайно, дівочих ворожінь.

Ведуча 2: Ці ворожіння добрі, вони не несуть у собі нічого лихого: ніяких наговорів, ніяких чар, вони чисті, адже люди у природи просять кращої долі і прагнуть дізнатися, що ж їх чекає у майбутньому.02,

Ведуча 1: Молодь цієї ночі спати не лягала, – адже це була своєрідна українська карнавальна ніч. Це була ота єдина ніч протягом року, коли дозволялися різні парубочі жарти та витівки.

От і сьогодні для Вас, шановні глядачі – усе найкраще - жарти та розваги наших предків, старовинні звичаї та сучасні пісні.

Разом: Запрошуємо вас на Андріївські вечорниці!

          Ведуча 2. Повернемося в минуле і уявімо таку картину. Тихе українське село. Вечоріє.

( Хата, господиня в хаті).

Господиня. Вже й вечір на дворі, а молоді все нема й нема, Я вже і вечерю приготувала, ось і пампушки готові і вареники. Ой я пам’ятаю колись вечорниці були: дівчата і хлопці як зберуться разом танцювати, загравати…
(Стукіт у двері )
Господиня. О, це вже мабуть дівчата!!!
Кума. Добрий вечір, кумонько! То що цю зиму вечорниці перебралися до твоєї  хати?
Господиня. Та дівчата попросили! Нехай зберуться погадають! І я заодно молодість згадаю!
Кума
. Тьху… Тож не вечорниці будуть, а суцільне сороміцтво !
Господиня. І звідки ж така мудра думка, у твою дурну голову влізла. Га..!? Чи не через вухо!?

Кума. А що – яка он зараз молодь. Ні шити, ні вишивати. А гадати – той мови нема!Тільки в інтернеті сидять.
Господиня. То якщо ти така розумна, візьми і залишись на вечорниці, і навчи нас!
Кума. А я й залишусь, і навчу. Подумаєш!
Господиня. Ааа.. так тобі теж хочеться молодість згадати! Так би прямо і сказала, а то кругами ходиш.
Кума.Ой як кортить кумонько!

-Ой коли ж той вечір буде,
            Що багато хлопців буде,
            І великих, і малих,
            І розумних, і дурних,
            І убогих і багатих,
            Щоб було з ким жартувати.
(Аж раптом зимове повітря пронизує дівочий сміх, чути жарти, пісні. (пісня  «Добрий вечір, дівчино, куди йдеш») 
( Чути сміх…Господиня схоплюється. Заходять дівчата )
Дівчина 1.    Добрий вечір вашій хаті,
                       Уклін господині,
                       Чи веселі вечорниці в нашій Україні.
Дівчина 2.   Добрий вечір, господине, славна молодице
                      Чули, що у цій хатині будуть вечорниці.
Дівчина 3.     Аби щастя було в хаті,
                        Щоб усі були багаті,
                        Аби було любо, мило,
                        Аби всі були щасливі.
Дівчина 4.     Будем з вами добрі, щирі,
                        То і будем жити в мирі.
  Тоді всім нам допоможе
                        Матір світу – Мати Божа.
Господиня. Добрий вечір, добрий вечір, любі гості!
                       Поспішайте, дівчатонька, все приготувати,
                       Бо пора вже вечорниці всім нам починати!

Кума.                    Ось зваримо вареничків,                   Білесеньких, пухкеньких,
                              Та й запросим  до нас в гості                                 Хлопчиків гарненьких.

Господиня.     Щоби вони разом з нами

Гарно святкували.

                               Андріївські вечорниці

                                     Піснею стрічали.

Господиня: Дівчата, А давайте, поки хлопців нема, заспіваємо.

(Дівчата співають сучасної української пісні Ірини Федишин “Я хочу на Мальдіви”. Дівчата співають)

Господиня: Ну, що щебетуні вмостились зручніше, будьте як вдома. Сьогодні вечір, у який мають здійснитися ваші надії. Хочете знати свою долю, дівчата.

Дівчата:Так, хочемо!

(Виходять під музику дівчата сідають , співають і вишивають.)

Кума. Дівчата, а на чобіт поворожимо? Всі знають це ворожіння?

( Дівчата розводять руками )

       Ворожіння 1. Перекидання чобота.

Дівчина 5.: Кидаємо правий чобіт через ліве плече, ставши спиною до хати. Кидати треба так сильно, щоб через стріху перелетів. А тоді дивляться, у який бік чобіт носком показує, звідти і старостів слід чекати.

Дівчина 6.Чобіточку, мій новенький,

                     Теплий, теплий і гарненький,

                     Вкажи халявкою дорогу,

                     Хто посланий мені від Бога.
Дівчина 2 . Лети, впади та не розбийся,

                      І з вулицями розберися,

                     Й минувши вуличку Івана,

                      Вкажи на вулицю Степана.

Дівчина 3.  А я свій кину аж під хмари

                      Хай розшукає мою пару.

Дівчина 4.   Нема чобіт, то що робити?

                      У мене валянки підшиті

                      Кину просто навмання,

                      Нехай долю доганя.

                      О добре чую, впав

                     Аби в снігу десь не пропав.

(Звучить весела музика, дівчата по черзі скидають правий чобіт, кидають його,  а потім коментують:)

Дівчина 1.  Мій кудись на Київ показує!

Дівчина 3.  А мій – на Тернопіль!

Дівчина 2.  А мій, здається, – на Париж!

Дівчина 5.  Ну а мій – на Моршин! Десь там моя доленька!

Кума. Запам'ятовуйте! І звідти старостів чекайте!

Дівчина 6.  А мій чомусь до хати носком повернувся!

Господиня: То він показує, що тобі ще рано заміж виходити, дома посидиш іще! Не сумуй! Ти ще ж молоденька!

(Дівчата починають взуватися; але одна з них згадує ще одне ворожіння на чоботи.)

Ворожіння 2. Переставляння чобіт.

Дівчина 1.: Дівчата, не взувайтеся! Ми ж іще чобіт не переставляли, щоб дізнатися, хто з нас найпершою заміж вийде!

Господиня: Твоя правда! Бачиш, ти згадала, а я вже й забула! Всі пам'ятають, як це ворожіння провести?

Дівчина 2: Так!

Дівчина 3. Ні!

Дівчина 4. Пам'ятаємо!

Дівчина 5. Не знаємо!

Дівчина 1.: Тож слухайте! Знову ж таки, беремо правий чобіт і ставимо по черзі один за одним. Чий перший за поріг переступить, та першою заміж вийде! Поворожимо?

Дівчата: Так! Звичайно!

(Звучить музика. Дівчата переставляють чоботи і радісно коментують:)

Дівчина 2. Я перша заміж вийду!

Дівчина 3. А я друга!

Дівчина 4. А я третя!

Ворожіння 3. Ім'я судженого.

Дівчина 5.: Я думаю, що всі ви, мої любі, згоряєте від нетерпіння ще дізнатися й ім'я свого судженого! Чи не так?

Дівчата (разом):Так! Звичайно!

Дівчина 5.: Колись в українських селах дівчата виходили на перехрестя і запитували першого зустрічного чоловіка: „ Дядьку, дядьку, як вас звуть?" Він називав своє ім'я, а дівчина знала, що так зватимуть її судженого. Ми на вулицю, мабуть, не підемо – а подзвонимо знайомим і їх запитаємо.

( Звучить пісня Віа Гра “Суджений”)

Дівчина 6: Мого судженого Василем зватимуть!

Дівчина 1: А мого – Миколою!

Дівчина 2: А мого – Петром!

Дівчина 3: А мого – Андрієм!

Дівчина 4: А мого – Пантелеймоном!

Дівчина 5. Це тільки так можна дізнатися, котра дівчина першою заміж вийде, чи ще якісь ворожіння є?

Ворожіння 4. Скринька.

Кума: А не хочете дізнатися, хто за професією буде суджений?

Дівчата (разом): Хочемо! Хочемо!

Кума: От і добре! Для цього ворожіння нам знадобиться скринька, хустка і кілька дрібних речей, я вже все вам приготувала. Ану, мої помічниці, несіть швиденько скриню!

(Дівчина біжить за скринькою, усі дівчата обступають стіл, на який ставиться решето).

Кума: Я поклала в решето декілька дрібничок; шматок заліза – хто його витягне, чоловік тієї дівчини ковалем буде, колоски – хліборобом, шматочок дерева – столяром чи теслею, квітку чи стрічку – то ще не скоро сватів чекати, люстерко – не інакше, як великий ледащо. Не боїтеся поворожити?

Дівчата (разом): Ні! Поворожимо!

Кума: Скриню я накриваю хусткою, а ви. дівчатонька по черзі виймайте те, що доля підкаже. Отже, почали! Три – чотири!

(Звучить музика відео Наталії Май “Вечорниці”. Дівчата ворожать. Дівчата вибирають і називають те, що вибрали):

Дівчина 1:А мені – шматок паперу !

Кума: Буде наречений вчителем чи може офіс- менеджером!

Дівчина 2: А мені – зубний протез!

Кума: Точно вийдеш заміж за зубного техніка!

Дівчина 3: А мені – люстерко!

Кума.: А тобі гарне ледащо судилося!

Дівчина 4:А мені – стрічка!

Кума: не бути тобі цього року в парі!

Дівчина 5:А мені – шматочок хліба!

Кума: В достатку проведеш сімейне життя.

Дівчина 6: А мені – хустинка попала.

Кума: Незабаром вийдеш заміж.

(Дівчата весело обговорюють результати ворожіння. Стукіт у двері)

Господиня: Оце слава Богу, вже й хлопці ідуть, привітаємо їх веселою. 

Хлопці: Дівчата, дівчата! До хати пустіть.

Дівчина 1: Та ні, ще подивимось чи гідні ви того. 

Хлопці співають

                Ой дівчино відчини (2 раз )

Своє й моє серденько звесели (2 раз ) 

Дівчата: Ой не буду, відчинять (2 раз)

  Бо ти будеш, серденько, жартувать (2раз ) 

Хлопці: Ой не буду, не буду ( 2 раз )

  Пожартую трішечки та й піду (2раз )

Дівчата: Не пустимо вас в хату, бо дуже вас багато. 

Хлопці: Не пустите ... Не пустите то підемо до інших дівчат.

(Пауза. Дівчата злякалися)

Господиня: Хлопці та куди ж ви. ( хлопці вертаються ) 

Хлопець 1.: Дівчата ми з гостинцями прийшли! 

Дівчина 2 : Полюбила Коваля така доля моя (2раз )

                     Я ж думала кучерявий в нього чуба нема (2 раз) 

Дівчина 3.: Ой хто ж то іде попід вербами,

                       Чи то мій чи то твій, світить ребрами (2 раз )

Хлопець 2: Ох, а брехали, що на цих вечорницях дівчата гарні, а вони бач які люті.

Дівчина 4.:В тебе очі як у рака, сам ти злий як та собака.

Господиня: Та годі вам дівчата. Просимо хлопці сідайте. Дівчата наші хоч і язикаті та за те завзяті. Подивіться, як вони вміють в'язати, вишивати. 

Хлопці: Розглядають. 

Господиня: Хлопці ну що сподобалось? 

Хлопці співають:

Ой дівчино шумить гай (2 раз)

Кого любиш забувай,  забувай. 

Дівчата співають:

Нехай шумить, ще й гуде (2 раз)

Кого люблю, мій буде, мій буде.

5 хлопець: Ми так замучилися, проголодалися, може нам би чого з’їсти?


Пісня «Наші хлопці вареників хочуть»


Господиня:        Милі гості, просим сісти,

1 дівчина:          Вареники будем їсти.

2 дівчина:          Вареники непогані,

3 дівчина:          Вареники у сметані.

4 дівчина:          Вас чекають у макітрі

5 дівчина:          Вареники дуже ситні.

6 дівчина:          Білобокі, круглолиці,

1 дівчина:          З української пшениці.

2 дівчина:          Їжте, їжте, просим щиро

3 дівчина:          Вареники наші з сиром

4 дівчина: Вареники непогані

Кума: Вареники у сметані.

Господиня: Дівчата, почастуйте хлопців.


Дівчина 5: Вареники мої великомученики!

Велику муку терпіли,

В гарячій воді кипіли.

Сиром були понапихані,

Маслом очі позаливані.

Як є сметана, то вмочайте,

А як нема – вибачайте!

Бере пиріг і підходить до хлопця

З’їж, Андрійку, пиріжок,

Він дуже смачненький,

А у нього всередині

Сирочок дрібненький.


хлопець: (кусає пиріг і кривиться

Чи ти, дівча, з роду-віку

Пирогів не їла,

Що ти свої пироги

Клоччям начинила?

Нехай тебе лихий знає

З цими пирогами,

Ти би краще розкидала їх помежи псами.


6  дівчина:         Чи я не хазяйка, чи на господиня,

Сім днів в хаті не мела, печі не топила.

Сватай мене, хлопче, премудрую швачку.

Рушник на кілочку, сміттячко в куточку.

Туди – хить, сюди – хить, за сміттячко вісім кіп.

А дев’ята кіпка, щоб вимела тітка.

Ідуть люди з міста та й з мене сміються,

Що на моїх подушках ворони несуться!

Не смійтеся, люди, якось воно буде,

Обскубаю вороння, ще й перина буде.


Пісня-частівка

Ой кувала зозуленька,

Та й сіла на дубі.

Були б ви дівчата файні,

Як мали б всі зуби.

Ой кувала зозуленька

В селі Вороняки.

Є у всіх нас файні зуби,

Ну, а вам подяка.

Ви хлоп’ята гонорові,

Файно виводили.

Все одно наше буде зверху,

Щоб ви не робили.


хлопець: Та нехай же ваше буде зверху!


Голос з коридору «Хлопці, допоможіть мені!». Відчиняються двері і на порозі стоїть з великим гарбузом в руках Роман. В’язанка бубликів у нього на шиї


хлопець (Роман): От і клята та дівка Уляна, я ж до неї і так, і сяк, і бубликом хотів пригостити, а вона все брикається та глузує. Я думав, що вже домовився з нею про весільну сукню, а вона мені – гарбуз. Та нічого, мабуть, багато насіння з нього буде, та й кашу гарбузову я полюбляю.

6 дівчина: Не сумуй, Ромцю!

хлопець (Роман): Я і не сумую, та батько буде бити! До кого ж тепер поведуть мене свататись. Я вже чисто замучився.

Чи я, тату, не доріс,

Чи я, тату, переріс,

Чи не рублена хата,

Чом не люблять дівчата?

1 дівчина: Ой , Ромцю, любиш ти гарбузову кашу, а не Уляну.

2 дівчина: Ти нам нагадуєш слова із пісні, де козак любив пироги, а не дівчину.

3 дівчина: А давайте заспіваємо.


Пісня «Із сиром пироги»


Хлопець : Ну дівчата давайте поворожимо, та подивимось у кого яка  доля. 

Дівчата: Давайте!

Ворожіння 4. Балабушки. 

Дівчина 1:   А зараз ми будемо ворожити на так званому «Андрійчику». Ми розкладаємо їх на лаві, а хлопці мають привести голодного собаку. Чийого “Андрійчика” собака з’їсть першим, та і заміж най скоріше вийде.

Дівчина 2.:Так – так, хлопці!? А зараз нам дуже потрібний собака. 

Хлопець :Чи ви показилися? Де ми вам зараз собаку зловимо?

Дівчина 4.:Нічого не знаємо. Ідіть за собакою.
(дівчата виштовхують хлопців на "вулицю")

Дівчина 5: А ви дівчата, мерщій свої "андрійчики" розкладайте. Та на ослінчик положіть, щоб собака дістав. Цікаво, чий коржик перший собака з'їсть? Хто у нас перший заміж вийде?

(хлопці перевдягають одного у "собаку")

Хлопець : Дівчата, гасіть світло бо собака боїться до хати йти, тільки, щоб свічки горіли. (собака в лапках гарчить, їсть "андрійчики", один другий, третій. Хоче втекти, а дівчата його завертають. Він лягає на підлогу й каже

Хлопець : "Все! Більше не можу!" (Хлопці регочуть, а дівчата сердяться)

Дівчина 6: Всю ворожбу нам зіпсували!

Хлопець 1.:А чим вам наш пес поганий? І злий, і волохатий, і ваші пісні "андрійчики" їв.

Хлопець :Та він же хотів усіх вас пожаліти, та живіт замалий!

Хлопець Дівчата – голубоньки! Ну, ні один пес не хотів до вас в хату іти! Та хіба ж я гірший?Але ж він тебе не посватає, а я хоч зараз! (обнімає її за плечі.)

Дівчина 1: Ой, баламуте! (відштовхує.)

Дівчина 3.: А чи спритні та дотепні, це ми зараз перевіримо під час кусання калити!

Кусання калити.

Дівчина 4.: Хлопці! А хто у нас сьогодні за пана Калитинського буде?

Парубки (разом):Микита! Він минулого року всіх переміг!

Хлопець 2. :Дякую, шановне товариство!

Умови цієї гри знають усі? Пояснюю тим, хто не знає. Усі парубки стають у чергу і по черзі будуть підходити калиту кусати. Але не пішки підходитимуть, а під'їжджатимуть на коцюбі, тому кожен по черзі буде паном Коцюбинським. Завдання пана Калитинського – захистити калиту, завдання пана Коцюбинського – вкусити калиту і отримати титул переможця. А завдання дівчат – розсмішити хлопців, щоб перешкодити вкусити калиту, бо хто розсміється, той із гри вибуває. Калиту руками чіпати не можна! Можна лише кусати зубами. Пан Калитинський уже прив'язав калиту?

Пан Калитинський:Так! Я готовий! Калита на почесному місці. Починаємо!

           (Дівчата подають парубкам коцюбу.)

Перший Коцюбинський(Хлопець 3)

Коцюбинський: Доброго вечора вам, пане Калитинський!

(Їде на коцюбі по всій сцені.)

КалитинськийДоброго вечора і вам, пане Коцюбинський! А куди це ви їдете?

Коцюбинський: А їду калиту кусати!

Калитинський: А я буду по мармизі писати!

Коцюбинський: А я таки вкушу!

Хлопець. А я таки впишу!

(Коцюбинський підскакує, але Калитинський підсмикує стрічку, і калита „тікає" )

Хлопець ( маже Коцюбинського сажею)

КалитинськийПрошу, панове, наступного пана Коцюбинського! Прошу!

Коцюбинський: Доброго вечора вам, пане Калитинський!

КалитинськийДоброго вечора і вам, пане Коцюбинський! А ви звідки?

Коцюбинський: Та я тутешній, з нашого села.Хочу калиту вкусити.

Калитинський: То спробуйте! (Коцюбинський підскакує, але Калитинський підсмикує стрічку, і калита „тікає")

Коцюбинський: Доброго вечора вам, пане Калитинський!

КалитинськийДоброго вечора і вам, пане Коцюбинський! А куди це ви їдете!

Коцюбинський: Іду калиту кусати!

Калитинський: А що везете?

Коцюбинський: Оце везу я міх!

Калитинський: А що в міху?

КоцюбинськийСміх!

Калитинський: То давай засміємося!

Коцюбинський: Нема з чого реготати, коли хочеш калиту кусати!

Він підстрибує і кусає калиту. Всі весело плещуть у долоні.

Дівчата (навперебій):Оце так парубок!Оце молодець!Всіх переміг!

Господиня:Наступного року паном Калитинським у нас будеш!

Калитинський: Калитники-житники, добре дбайте та нашу смачну калиту уславляйте! А ви, дівчатонька, калиту діліть!

Хлопець.Та, мабуть, давайте люди,

За гостину дякувати будем.

І за те, що нас приймали,

І за те, що частували.

Дівчина.А тепер хочемо вам побажати,

Щоб була багата ваша хата

І ділами, й пирогами,

І друзями, і гостями.

ДівчинаЩе бажаємо дуже сили.

Щоб ніколи не хворіли.

Хай стежки встеляються квітом-рястом

Зичимо здоров’я, миру, щастя!

Господиня. Ми гуляли, веселились,

Усім весело було.

Вечорниці завершились,

І здається, все пройшло .

Ні,так просто не проходить,

В серці струночка бринить.

Про Андріїв вечір спогад

В нашім серці буде жить.

Кума:. Сьогодні ви побачили як святкували Андріївські вечорниці наші бабусі та дідусі, послухали хороші пісні та андріївські жарти. 

Всі співають пісню «І в Вас , і в нас все буде гаразд».

Всі разом: Зі святом вас!

Автор сценарію: Клим Віра

Завантажити матеріал з нашого сайту: andryivsk-vechornic-na-suchasniy-lad.rar [21,21 Kb] (Скачали цей файл: 307)

АНДРІЇВСЬКІ ВЕЧОРНИЦІ

( Драма за матеріалами , поданими у збірці Олекси Воропая 

«Звичаї нашого народу»)

Дія 1

Господиня. Уже й зірки на небі посходили, і місяченько світить, а дівчат десь немає, і хлопців не чути, лише вітрюган завиває. А що, як не прийдуть? Яка ж то мати відпустить свою дитину в таку негоду? А було колись: сніг мете, мороз тріщить, а ми йдемо, бо долю нашу лише в цю ніч, раз на рік можна відгадати. От і кажуть у народі: “Як Андрія наступає, дівка долю виглядає!”
Дівчата. ( Дівчата співають. Заходять до господи з оберемками ялинових гілок, засушених квітів, снопом. )Ой у вишневому садочку там соловейко щебетав. Віть – віть, тьох – тьох – тьох. Ая-я-яй. Ох – ох – ох. Там соловейко щебетав.

Дівчина 1. Добрий вечір вашій хаті!

Дівчина 4. Уклін господині!

Дівчина 5. Чи веселі вечорниці у нас на Вкраїні?

Господиня. Веселі, дівчата, веселі! Доброго й вам вечора. Заходьте. Аби щастя було в хаті, щоб усі були багаті!

Дівчина 2. Аби було любо й мило!

Дівчина 3. Щоб усі були щасливі!

Господиня. Щож, дівчата, до роботи. Прибирайте хату.

Дівчата. (Одна квіти чіпляє, інша стіл готує, прикрашають рушниками)

СпіваютьОй, Андрію, Андрієчку,

                  Дай же мя ти надієчку.

                  Ой чи любить , чи кохає.

                  А чи може другу має

                  Мій Василь – Василечко

                  Ой чи любить, чи кохає,

                  Чи мене вже забуває

                  Мій Василько – Василечко.

Господиня. Не гоже сьогодні сумувати, дівчата. На Андрія радіти треба і на долю свою ворожити. 

Дівчина 1, 3. А як, тітко? Як?

Господиня. Чобітьми. Знімайте чоботи.

Дівчина (2) Я зніму. І я!

Господиня. Атепер переставляйте чобіт до чобота та йдіть до порога. Яка першою дійде, та заміж раніше полетить.

Дівчина 2. Ой, дівчата, це наче я буряки сапую. (Ідуть до порога. Одна з них зі сміхом повертається і говорить. Що перша дійшла)

У цей час. Дівчата сидять на лавці.

Дівчина 4. А мені бабуся розказувала, що на тарілках раніше ворожили. Покладуть під тарілку перстень, ключ, ляльку та квітку.  Як хто ключ витягне – скоро заміж піде, квітку – ще в дівках походиш, перстень – свати прийдуть, а ляльку – коханий зрадить.

Дівчина 5. Пхе. Не хочу я такого ворожіння. Зле воно якесь. Сьогодні ж святий Андрій Первозванний народився. Тільки добро повинно бути скрізь.

Господиня. Щось забалакалися ми, дівчата. Пора балабушки пекти. Що там кожна з вас принесла?

  1. Я борошна принесла
  2. А я молока!
  3. Дівчата , дріжджі принесли?
  4. Де у вас, тітко, полумиски? 
  5. А макітра? Чи, мо?, у мисці місити?

Господиня. Усе є, дівчата. Усе – все, щебетухи. Йдіть уже по воду,  а я опару приготую.

(Дівчата  йдуть по воду до криниці, а там хлопці)


                                                                Дія ІІ

Заходять хлопці, розмовляють

Xлопець 1. Бе - бе - бе! Я бідненьке козеня, хочу до оцієї дівчини додому. Бе - бе- бе! (Намагається відігнати дівчину уявними рогами)

Xлопець 2. Піди - піди. Там дядько тобі кожуха швидко скине. Чи неправду я кажу, Тетяно? У твого батька, видно, повно кочерг, щоб хлопців відганяти.

Хлопець 3.А що, як ми йому сьогодні ворота у річці покупаємо? Чи може воза поцупити? Кажи, хай стережеться. (Сміються)

Жартують.

Хлопець 2. (до уявного дядька) Дядьку Тарасе. А, дядьку Тарасе. Пустіть до мене Тетяну гуляти 

Хлопець 3- дядько.  Не пущу.

Хлопець 2. А я вам пісеньку заспіваю.

Хлопець 1 (вдає із себе дівчину) І мені заспівай.

Хлопець 2. Іди, Тетяно, не заважай чоловікам розмовляти.

Хлопець 3 – дядько. Заспівай.

Xлопець 4. Заводьмо, хлопці! 

Як служив же я у пана та й першеє літечко, літо

Заробив же я у пана курочку за літо, за літо.

А та курка - чубатурка по городу ходить та й ходить,

Курчаточок водить та й водить... 

Дівчина 5. Відійдіть, хлопці. Дайте води набрати.

Хлопець 1. А спробуйте-но без відер води набрати. Зможете?

(Дівчата переносять воду, хто як може . Хлопці лякають дівчат, гавкають, бекають, плескають у долоні, аби тільки дівчата воду розгубили

  • Олено, он тебе нечиста сила доганяє
  • Галю, тобі у вухах не свистить?
  • Дівчата, не бігайте так, бо й земля трясеться

-Гав-гав. Аж собаки на вас брешуть) 

Xлопець 4. Води набрали! От так дівчата! (ПАУЗА)Ну що ж, хлопці, пішли гуляти.

Хлопець 3. Гайда старому Кудлаю паркана розберемо. Оксану до мене на вулицю не пускає. А сьогодні маємо право помститися.

Хлопець 2. Парубоцьке право! На те й " Андрій"!

(Хлопці виходять)


Дія ІІІ

Дівчина 5.    А ми калиту місили,

                  З усіх криниць воду носили,

                  А балабушки місили – 

                  З річки воду наносили!

Дівчина 1. Ой, дівчата, сьогодні якби вечір кінця - краю не мав. Стільки всього встигнути треба.

Дівчина 2. А давайте поворожимо. Дайте, тітко, очіпок і стрічку.

(Накривають мисками на столі очіпок та стрічку. 

Дівчина3Хто очіпок обере, то скоро заміж вийде

Дівчина 4. А як стрічку знайдете – дівування.

Дівчина 1. Ой! Очіпок, очіпок!

Дівчина 2. І в мене очіпок. Аби тільки благополучно заміж вийти!

Дівчина 3 А я ще погуляю, подруженьки.

Дівчина 4. Це й мій суджений десь забарився.

Дівчина 1. Нічого. Ось зустрінемо їх, суджених наших, так вони за все нам відплатять. (сміються)

(ПІСНЯ)

Господиня. Ви ж іще, дівчата, як будете додому йти, під вікнами послухайте.  Як скажуть у хаті на когось: " Сядь чи сиди,-" ще вам дівувати. А як накажуть іти чи вийти - пора вам заміж. Оце точне ворожіння

Дівчина 3. А пішли у сусіди запитаємо, чи пора вже під вінець?

Господиня. Дивіться, щоб сусіда вас навіки у дівках не залишив. Одягніться ж, навіжені! 

(з вереском, сміхом вибігають)

ДІВЧАТА ( під вікнами) Дядьку, де ключі?

ГОЛОС. У вівсі, щоб посивіли ви всі!

ДІВЧАТА . Ой, дядьку, у вас теж діти є. Дивіться, бо й до вас вернеться.

ГОЛОС. Та жартую я! У пшениці, дівчата, у пшениці - щоб усі ви були молодиці.

Дівчина 2. А я насіння коноплі набрала. Ну ж бо, налітай!  

Дівчина 3.Сонце до заходу, Коноплі до сходу

(Сіють коноплі на снігу:

Дівчина 1.Андрію, Андрію,

Конопельку сію,

Спідницею волочу,

Заміж вийти хочу. 

Дівчина 5Набирайте по жмені снігу з коноплею, несіть у хату.

Дівчина 4. У мене сніг уже розтанув. Так. Ой . у мене парна кількість коноплин. Бути мені в парі!

Дівчина3. І я сама не залишуся.

Дівчина 1. І я!Слава тобі Господи!

Господиня. Вже й балабушки спеклися. Робіть свою позначку. Викладайте на рушник.

Дівчина 1. Я свою балабушку позначу стрічечкою.

Дівчина 2. А я квіточкою.

Дівчина3. Я ниточку намотаю 

Дівчина 4. Я перлину ввіткну

Дівчина 5. Ой, а мені як позначити? А ніяк. Моя непозначена буде! От!

Дівчина 3. Тітко, впускайте собаку!

( Розкладають на підлозі на рушнику балабушки, впускають СОБАКУ, та яку з'їсть, яку в куток занесе. Дівчата виглядають, перешіптуються)

Дівчина 1. Мою найпершу з'їв. Пришле Микола старостів. Скоро надівати мені очіпок.

Дівчина 2 Боже, а чию це в куток заніс? Так і доля занесе в далекі краї, у невідомі села...

Господиня. Ану гляньте, надкушених нема? Бог милував і в цьому році наших дівчат від неслави

Дівчина 3.І мою балабушку зжер. Скоро кінець гулькам, подружки

                                            Співає

Якби я мала крила орлині

Якби я вміла літати

То полетіла б у край далекий

Свого милого шукати.

Лечу я нічку, лечу я другу,

Свого милого не бачу

Ой сяду, сяду в вишневім саду

Сяду та й гірко заплачу.

Дія ІУ

З?являються хлопці з різних вулиць

  1. А ви що тут робите?

----До дівчат прийшли

  1. Чи вам своїх мало?

-----А в нас на Андрія гадали дівки, щоб не лишали їх парубки.

-------А ми всі ходили в сусіднє село, щоб нашим дівкам заздрісно було.

--------По всіх селах маємо дівчат, а у наших із-за тину лиш носи стирчать. Отепер і до ваших прийшли.

  1. Хто то там дзявулить? 
  2. Пес рябий, баран круторогий, ведмідь клишоногий. На нашу вулицю просяться.
  3. Не пустимо до хати. Бо вас дуже багато.

-------------- А мо? ви нас боїтеся?

  1. Ось візьмемо рогатини, та полатаємо вам спини.

------------- А давайте силою мірятися. Хто сильніший, той і гулятиме сьогодні на вулиці.

Господиня. Дівчата, ви тут сумуєте, а там ваші хлопці силою міряються.

2. А давайте, хлопці, хто більше гирю виважить.

(піднімають щось важке під рахунок.)

----------- А на плечах мірятися – не страшно?

(плечима виштовхують один одного з кола.)

4.Тітко, дайте рушника довгого. Чи пояса. Перетягувати будемо.

Дівчина5. Що ви , хлопці, між собою силою міряєтеся. А про нас, дівчат, і забули.

3. Точно! Ану йдіть, дівчата, будемо присідати з вами.

-------------А тепер давайте в коників пограємо. Хто першим шапку зіб?є, той і переможець

Перериває гру Стецько.

Стецько. А мені батько казали: не ходи на вулицю. А тут он як весело. Хлопці, і мене покатайте!

2. Стецю, малий ще, не виріс.

Дівчина 4. Та він як і виросте, так не порозумнішає!

Стецько. Я вже дорослий. Я вже й женитися ходив.

ДІВЧАТА, ХЛОПЦІ.  Та ти що? Ану розкажи!

Стець. Йшов я до Мелані женитися

Та попід городи.

Замотався в гарбузи та наробив шкоди.

Як почали старі баби кочергами гнати,

То я мусив штани дерти й гарбузи латати.

А ходив я до Параски через перелази,

То якась біда ударила по штанях три рази.

Я кричу: «Рятуйте, люди! Чого біда хоче?»

А мені від перелазу: «Не ходи поночі»

Як ходив я до Оксани, мене курка стріла.

Якби палки не було, точно мене б з?їла.

Коли чую – вечорниці. Кажуть – будуть паляниці.

Я зібрався та й пішов. І усіх вас тут знайшов. (з широкою посмішкою)

Господиня. Ох і Стецько. На ось тобі балабушок. Сідай, пригощайся.

  1. Ну що, дівчата, гарно ми вас розвеселили? 
  2. А ви, хлопці, залишайтеся з нами. Вулиця широка. Усім місця вистачить.

------------Тоді з нас гостинці і музики. Гайда за музиками, хлопці! ( ВИХОДЯТЬ)

Дівчина 5. А давайте ворожити на крайках і поясах!

Усі. Давайте.

Хлопець 2. Побачимо,чий пояс першим впаде, у того й весілля першим буде.

Хлопець 3. Та чого його гадати. У Свирида. Він уже до Килини сватів заслав.

Дівчина 2. У Килини!

( знімають пояси.Складають у решето, підкидають угору, чиї речі впадуть першими, ті раніше одружаться.)

Хлопець 3. Точно у Свирида

Господиня. Не засмучуйтесь, дівчата й хлопці, ви такі молоді, вродливі, усі поодружуєтеся, та не в один час. А чи не пора калету кусати?  ВИНОСИТЬ КАЛЕТУ    

( ГРАЄ МУЗИКА)

Калета - великий корж із білого борошна. Печуть її всі дівчата разом. Тісто солодке, з медом, зверху оздоблене сухими вишнями. Калета засушена " на сухар". Посередині дірка, щоб підвісити на стрічці. 

Хлопець 1. Я буду Калетинським. Дайте мені квача.

Дівчина 2. Я буду мазницю тримати.

Xлопець 3. Дайте, паньматко, кочергу чи рогача. Коцюбинським буду

( Сідає на неї, їде до пана Калетинського, що стоїть із квачем у руці та калетою.)

КАЛЕТИНСЬКИЙ. Я, пан Калетинський, запрошую пана Коцюбинського калету кусати.

КОЦЮБИНСЬКИЙ. Добрий вечір, пане Калетинський. 

КАЛЕТИНСЬКИЙ. Добрий вечір, пане Коцюбинський. Куди їдете?

Коцюб.Їду калету кусати.

Калет.А я буду по писку писати.

Коцюб.А я вкушу.

Калет. А я впишу.

Калетинський . В раю річка сметани тече. Над річкою дерева. Замість листя – гречані вареники висять пухкі, свіжі, ніби тільки з печі. А наш коцюбинський під деревом лежить. І вареників чекає А вони…

Коцюбинський. Що вони?

Калетинський. А вони плачуть, до Коцюбинського просяться, а відірватися не можуть.

КОЦЮБИНСЬКИЙ ЗАСМІЄТЬСЯ, ЙОГО ВИМАЖУТЬ КВАЧЕМ.

Дівчина 2. Давай усіх калетою частувати!

КАЛЕТИНСЬКИЙ. А я буду усіх писати.

Хлопець 4. А ми будем кусати.

(грають, аж поки всю калету не з?їдять. При цьому дівчата підплигують, хлопці їх підсаджують, аж поки хтось не схопить та не з?їсть останній шматок калети)

Хлопець 5. Ану дружно!(КУСАЮТЬ КАЛЕТУ)

Xлопець 2. Спасибі, дівчата, що калету смачну готували. А ми вам за те могоричу принесли

( роздають горіхи, мед, вино)

Дівчина 5.(до когось із хлопцівЧіт чи не чіт? У парі буду чи ні?

Дівчина 2. А на вині сьогодні поворожимо?

Xлопець 1. Вам би все ворожити та ворожити... А танцювати ми сьогодні будемо?

Дівчина 2. А музики?

Хлопець 2. Та хто ж на вечорниці без музик ходить? Ось вам музики!


                   ( Музика, танцюють, у танці виходять за куліси.)

ГОСПОДИНЯ. Кажуть старі люди, що тепер народ дрібний пішов:ні співати, ні гуляти, ба, навіть порадіти гарно - і того добре не вміють!.. А може неправду кажуть старі?!.. Завтра, 14 грудня, Наума. Хай він нас усіх наверне на ум!

Автор сценарію: Коверсун Вікторія

Завантажити матеріал з нашого сайту: vihovniy-zahid-andryivski-vechornici_-scenary.rar [75,01 Kb] (Скачали цей файл: 502)


Схожий цікавий матеріал! Не пропустіть новинки на сайті!

Сподобалося? Поділіться з друзями!




Категорія: Метод-кабінет / Класним керівникам / Середні класи / Старші класи / Сценарії свят

На головну


Залиште будь ласка свій коментар щоб ми знали що дана публікація цікава, та принесе свою користь для вас! Дякуємо!
Шановний користувач нашого сайту. Ви зайшли на наш шкільний сайт як незареєстрований користувач.
Будь ласка Зареєструйтесь на сайті (1 хвилинка часу) або увійдіть під своїм іменем. Після реєстрації на нашому сайті, для вас будуть відкриті всі можливості сайту і повне право на всі категорії та інші пости.
Имя:*

E-Mail:*
Введите код: *
Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив