Мета: ознайомити учнів із особливістю свята Святого Миколая; виховувати повагу до цінностей народного життя, традицій рідного краю, любов до рідної землі, її звичаїв, вірувань; виховувати любов, повагу та шану до Святого Миколая; показати любов Святого Миколая до нас; виховувати в учнів любов до ближнього, почуття доброти й милосердя.

1-й учень: Що нині за днина,

                  Що нині за свято,

                  Що сюди зібралось

Так гостей багато?

2-й учень: Знаю, що за днина,

Знаю, що за свято.

То прийшли Вкраїні 

І нам честь віддати.

3-й учень: Всім нам честь віддати,

Бога привітати,

Про святого Миколая

У цей день згадати.

Ведуча: Дорогі, любі діти! Сьогодні 19 грудня – день Святого Миколая! Сьогодні всі ми відзначаємо свято Миколи-Угодника чудотворця. Хто не знає про святого Миколая? Малий та старий знає про нього. Щороку приходить він у кожну господу з миром і дарунками. Для маленьких дітей стає чарівною казкою, коли невидимо з’являється вночі і кладе під подушку такі бажані гостинці. Виростають діти – і добра казка зникає, а Миколай залишається.

Наслідуймо добро і вчинки Миколая! Нехай це свято стане для нас святом Доброти, Прощення, Любові до ближніх.

Учень: За вікном сніжок летить,

Вітром завіває,

             Тож спішіть усі до нас

              На свято Миколая!

Учень: Ну, а хто сюди прийшов,

Раді вас вітати.

             Веселіться і радійте

             На нашому святі.

Учень: Маємо чого радіти,

Добре знаєте ви, діти!

Долетіла до нас вість,

             Що до нас в дорозі гість.

             Хто це? Кожен пам’ятай!

             Це святий наш Миколай!

Учень: Діточок він всіх згадає,

             Їм дарунки посилає,

             Він вже близько, вже іде,

Наша пісня хай гуде!

(пісня «Ой, хто - хто Миколая любить» )

Ведуча: Жив у місті Мирах, у малій Азії хлопець Миколай. Був він сиротою, бо батьки його рано повмирали і залишили синові велике майно. У серці Миколая була велика доброта, і він вирішив роздати своє добро бідним. Кожної ночі накладав Миколай повен мішок їжі: м’яса, хліба, медяних паляниць, а також одягу і грошей. Непомітно від служби виходив з дому, розносив по селу та розкладав біля порогів гостинці для бідних. А вранці придивлявся із даху свого дому, як раділи бідні діти.Старший слуга Миколая затривожився, коли побачив, що в коморах щораз стає менше припасів. «Напевно, хтось їх краде, - подумав він. - Треба зловити злодія!» І він почав щоночі слідкувати й одного разу йому вдалося зловити «злодія». Яким же було його здивування, коли він упізнав свого господаря. Коли помер Миколай і його душа стала перед Господнім престолом, Господь спитав: «Чого бажаєш, мій Миколаю, в нагороду за добре життя на землі?»        - «Нічого не бажаю, тільки дозволь мені, Боже, сходити час від часу з неба на землю і відвідувати дітей». Усміхнувся Господь і сказав: «Знав я яким буде твоє прохання. Тож дозволяю тобі щороку в день твоїх іменин сходити на землю». Відтоді кожного року, в день своїх іменин – 19 грудня – Святий Миколай ходить по землі і розносить добрим дітям дарунки.

(чути дзвоники, шум…)

Господиня: Ой! Що це? Що сталося?     ( в зал залітає сорока)

Сорока: Дзелень, дзелень, дзелень, дзелень! 

Всім добрий день, всім добрий день!

               Лечу сьогодні я із лісу,

               Новин несу цілу валізу.

Проснулась – в лісі вже зима, 

Проходу вже ніде нема.

Заснули скрізь сади веселі,

Заснули в парках каруселі,

Заснули поле, річка й гай, 

              Не спить лише школярський край.

Господиня: Ти чого розскрекоталася, білобоко? Справді Зима вже прокинулася й одягнула все навкруги в зимовий одяг. Вона навіть зателефонувала Миколаєві, допомогла йому забрати подарунки для чемних діточок. Підморозила чортикові хвоста, заморозила його різочки. І навіть зірочок попросила. Щоб вказали Миколаю шлях до діток, які його так чекають.

Сорока: Ну добре, добре, переконала ти мене. Залишуся я тут, побачу. Чи насправді прийде до вас сьогодні Миколай.

Господиня: Залишайся. Ось тобі кожушина, щоб ти не замерзла, і дивись.

Учень: Снігами вкрилася земля, метелиця гуляє,

Малює вікна морозець та носики щипає.

Учень: Природа спить…І все навколо в зимових білих чарах.

             Це – Королева, це – Зима так трудиться на славу.

Учень: Тож зустрічайте, це вона хурделицями править,

         І кожен з нас у дні розваг зимовий час прославить.

(звучить мелодія. Заходить Зима)

Зима: Вітаю вас, вітаю всіх! Мене усі чекають.

           І хоч бояться морозів, все ж весело стрічають.

Ви чули казку, ніби я – жорстока і презлюча.

Та це неправда, скажу вам, душа моя співуча.

Співають в ній вітри, сніги, співають хуртовини.

Це – колискова для землі, спочинок для людини.

Щоб ви повірили мені, я подарую казку 

Усім-усім у залі цій на добру, довгу згадку.

( пісня «Зимонька» )

(звучить мелодія, заходить Зірочка)

Зірочка: Всім привіт, мої гарненькі,

               Я є зірочка ясненька,

               Я на свято Миколая

Йому завжди допомагаю!

               Я сідаю на хатки,

Зазираю у шибки.

               Є у мене і сестриці

Мої вірні помічниці!

(виходять Зірочки. Звучить мелодія)

1-а зірочка: Ми, зірочки, спустилися з неба,

Щоб освітити путь Святому Миколаю.

Він у санчатах до діток роз’їжджає.

2-а зірочка: Їм подарунки дає і ось що питає…

3-я зірочка: Чи вмієте молитися?

Чи не любите сваритися?

Чи слухняні ви в батьків?

Чи не маєте гріхів?

Танок сніжинок-зірочок (вальс сніжинок з кінофільму «Снігова Королева»)

4-а зірочка: Цікаво, які подарунки мріють отримати діти від Святого Миколая?

Ведуча: Напередодні свята існує звичай писати листи до Миколая. Давайте послухаємо, що ж попросили наші діти у Миколая.

(діти мають у руках конверти з листами-проханнями, зачитують листи)

1 учень: Я ляльок багато маю, але прошу Миколая,

Щоб приніс мені новеньку, кучеряву і гарненьку.

2 учень: А мені коня швидкого,

        Ще й шабельку до нього.

3 учень: А для мене з гуми мишку.

4 учень: А мені – цукерок трішки,

Шоколадок і горішків,

              Торбу пряників медових,

Круглобоких і здорових.

5 учень: Я у Бога завжди прошу ні цукерок і ні грошей,

               А здоров’я мамі й тату, миру, щастя в нашу хату.

Слави й волі всій родині й нашій славній Україні.

6 учень: А я написав листа до Чудотворця:

«Святий Отче Миколай!

Мою хату не минай.

Подаруй мені потіху,

І торбину, повну сміху,

І здоров’я для родини,

Красну долю для Вкраїни.

Принеси мені гостинців,

Скільки вміститься в торбинці,

Ані мало, не багато –

Так, як скажуть мама й тато».

Ведуча: Діти лист цей заліпили, за вікно його вложили.

Все зробили так, як треба – лист поїхав впрост до неба.

А тепер ми заспіваймо,

Миколая звеличаймо.             ( діти виконують пісню …)

     (звучить весела мелодія, до хати вбігає чортик)

Чортик: Привіт, день добрий, гутен таг!

               Вітаю вас на різний смак.

Мене звуть чортиком й Антипком,

Антихристом, нечистим, дідьком.

До вас примчав я аж із пекла,

               У вас зима – в нас хата тепла.

               У вас мороз за хвіст щипає і снігу в очі насипає.

               І голод дав копитам раду –

               Я з’їв цукерки й мармеладу,

Горішки, грушки і цитрини.

Банани, яблука та мандарини.

І лишились тільки нові

Для діток прутики вербові,

І кожен з прутиків додається

Отим лінивим, що не вчаться.

(підбігає до дітей і помахує різками).

Ведуча: Геть, Антипко, бо дарма –

              Лінюхів у нас нема!

               Правда, діти?

Діти: Правда!

Чортик: Хай ці прутики придбає,

Хто батькам не помагає!

Ведуча:  Геть, Антипко, бо дарма –

                Неслухняних в нас нема!

                Правда, діти?

Діти: Правда!

Ведуча і діти(разом):  Геть, Антипко, геть!

(Чортик понурений іде геть).

Ведуча: Антипко, не журись,

Наше свято подивитись.

На стілець он там всідайся

І тихесенько сиди.

( чути мелодію дзвіночків. Заходять Янголи)

1-й ангел: З небес високих я приходжу.

Я той, що завжди при вас сторожу,

Маю опіку над вами.

Я той, що чую, я той, що бачу,

Що робить кожна дитина.

Як вона плаче і я з нею плачу,

Сумна у мене година.

2-й ангел: І я вас люблю, діточки милі, над усе на світі,

Бо я ваш сторож, бо я ваш Ангел-хоронитель.

І нині, діти, будете радіти,

Бо радість велика вже сходить,

Мов сонце ясне. Радуйтесь, діти, -

Святий Миколай вже надходить!

          ( звучить мелодія і заходить Миколай з подарунками)

Святий Миколай:Мир і щастя вашій хаті.

                                 Щоб були ви всі багаті,

Щоб біда вас обминала,

                                 Тільки радість звеселяла.

Нарешті я дістався до вашої школи. Думав, не потраплю на свято. Але все гаразд. Минув багато перешкод я на шляху і приніс вам багато дарунків. Я надіюсь, що всі діти, які тут були – слухняні, добре навчаються. Бо дарунки оці я просто так не даю, тільки за хороші справи! 

Ведуча: Діти у нас хороші, слухняні…

Святий Миколай: 

Діти тут, я бачу, милі,

І привітні, і гостинні.

Буде їм за це дарунок.

1 учень: Дуже раді ми дарам!

2 учень: Але чим віддячить Вам?

Миколай: Ваша щедрість, доброта, теплі, лагідні серця –

Це подяка є для мене найжаданіша, напевно.

Та не час відпочивати, бо чекають ще багато

    Українських діток чемних, тож турбуюсь недаремно.

Час прощатися уже, далі вирушаю…

Всім вам віри, і надії, й любові бажаю.

Ведуча: Отож, любі діти, нам пора прощатись. До зустрічі. Хай оберігає вас Господь!

( діти співають пісню « Святий Миколай нас не забувай…»)