Свято Миколая у віршах українських поетів.

Мета: познайомити учнів з історією виникнення свята Миколая ;розвивати  творчу уяву;  акторські здібності; формувати в учнів осмислене ставлення до загальнолюдських цінностей; виховувати патріотизм, милосердя , прагнення до самовдосконалення

Форма заходу:  розважально - пізнавальна

Обладнання: святково прикрашена зала, декорації,комп’ютер, пісні, підібрані згідносценарію, костюми персонажів ,миколайчики, прикраси для розпису

Ведучий 1 :  - Колись давним-давно... А може, нині? 

Жив Миколай. Та ні: завжди живе. 

Не забував нікого: кожній дитині 

Ніс радість, щастя чарівне.

Ведучий 2: - Він все творив добро. І нині творить, 

Хоча віддяки ні від кого не чекав. 

Тому тихесенько вночі він ходить, 

Щоби ніхто його, ніде, ніколи не застав.

Ведучий 1 :  - Він знав, де радість є, де горе, 

Де злидні й голод є щоднини. 

І вчасно там своє добро 

Під двері клав в якійсь ряднині.

Ведучий 2 :  - Хоч так давно він жив і так далеко, 

Та пам'ята про нього бідний люд. 

Всі моляться за нього — в холод й спеку, 

Слава йде про Чудотворця звідусюд.

Ведучий 1 :  - Святий Миколай - чудотворець, доброчинець, чарівник. У ніч на 19 грудня, у день його пам'яті, він розносить дарунки дітям, вітає з зимою, благословляє на добрі вчинки. 

Ведучий 2 :  - Миколай жив у місті Патарі в Малій Азії. Народився у 280 році в родині багатих та благочестивих батьків Феофана та Нонни. Дядько Миколая був єпископом патарським. Хлопець ріс у добрі та любові, але його глибоко засмучувала навколишня бідність і убогість горожан. Він як міг допомагав бідним родинам, дітям-сиротам. Щоб не принижувати людей милостинею, він по ночах розносив їжу, одяг, ласощі і клав на порозі убогих осель. З часом люди довідалися про доброчинця і уже відкрито йшли до нього із своїми бідами та проблемами. 

Ведучий 1 :  - Миколай залишив світське життя і віддався службі Господові. Продав після смерті батьків усе добро, роздав убогим та бідним, став священиком у місті Міри. 

Ведучий 2 :  - Ще за життя люди вважали отця Миколая Святим. Одного разу він щирою молитвою втихомирив бурю на морі і врятував чимало рибалок. Мав дар зцілювати калік, недужих, неодноразово рятував приречених на страту. Але найбільшою його заслугою було те, що він безмірно любив усіх людей, цінував кожну окрему людину. Його життя - то любов і служіння людям. 

Ведучий 1 :  - За легендою, Святий Миколай живе у Раю на небесах і раз у рік спускається на землю, щоб прийти до діток і принести їм дарунки за хороше навчання, чемну поведінку, повагу до батьків та старших людей. Святий Миколай все знає про діток, усе хороше і погане записане у нього у великій книзі, котру допомагають йому заповнювати ангели цілий рік. А якщо котрась дитина була нечемною чи не хотіла вчитися, то замість Святого Миколая у чарівну грудневу ніч до нього прийде чортеня Антипко. Воно залишить під подушкою непослуха пучок вербових різочок. 

Ведучий 2 :  - Українці з давніх часів вважали Миколая своїм святим. Усі рибалки та моряки вважають його своїм покровителем. 

Діти читають вірші 

Є свято гарне в Україні. 

Є свято казки чарівне. 

Що Миколай в святій ряднині 

Слухняним ласощі несе.

Це свято раз буває в році. 

Воно нікого не мине. 

Бо Миколай Святий із неба. 

В оселю кожну зазирне.

Отець Святий про всіх все знає 

Хоч любить нас, та бачить все. 

Він чемних, лагідних вітає 

І радість їм за це несе.

Прекрасне свято це у грудні 

Приносить віру в чудеса. 

І знають всі, що в тяжкі будні 

Віра у святість все спасе.

Пісня «Ой хто, хто Миколая любить…»

Гей, пошлемо листочок до раю:

— Не забудь нас, Святий Миколаю! 

Не забудьте про нас, янголятка! — 

Вас прохають і хлопці, й дівчатка. 

Завжди ми були чемні та милі,

Ми до школи охоче ходили, 

Шанували матусю і тата, 

Любили сестричку і брата. 

Ми складаєм долоньки маленькі 

У молитві до Божої Неньки, 

Тож гостей ми чекаємо з неба — 

А Антипка нам зовсім не треба! 

Гей, напишем листочка до раю:

— Ми чекаєм, Святий Миколаю! 

Ми чекаємо вас, янголятка!

А підпишемо: Хлопці й дівчатка.

З' являється Антипко.

Дівчина в українському національному одязі :

-Де не взявся злий Антипко.

Він прибіг доволі швидко

З різками і без кожуха.

Мерзнуть ніс і хвіст, і вуха.

Антипко : - Я прийшов,до вас на свято ,

(йде до дітей)

Щоб цих різочок вам дати.

Де нечемні ?

Не слухняні ?

В кого зошити погані ?

Дайте відповідь, бо змерз…

Діти хором: - Серед нас таких немає.

Ми чекаєм Миколая!

Всі старанно потрудились ,

Наполегливо учились.

Ми батькам допомагали

І малечу захищали.

А ще любимо Вкраїну, 

нашу милу Батьківщину.

Антипко: - Перевірю зараз вас я..

Дайте відповідь мені : навчені ви всі чи ні?

Антипко проводить вікторину.

З якого місяця починається зима? (Грудень).

Чому заєць змінює з приходом холодів сіру шубку на білу? (Зимова шерсть тепліше і не так помітна на снігу).

Скільки променів зазвичай буває у сніжинок? (Шість).

Як називаються птахи, які на зиму відлітають в теплі країни? (Перелітні).

З якого місяця починається календарний рік? (З січня).

Які тварини взимку впадають в сплячку? (Ведмідь, їжак, жаба).

Найкоротший місяць зими. (Лютий).

При якій температурі тане сніг? (0 °С).

Що взимку довше — день чи ніч? (Ніч).

Антипко : - Бачу, нічого робити. Треба діток залишити.

Виходить дівчина в українському національному одязі. Інсценізація вірша 

Ю.  Шкрумеляка «СВЯТИЙ МИКОЛАЙ НАД СЕЛОМ»

-В темну нічку, десь на хмарах 

Задзвеніла гра весела — 

То летіли два янголи 

Понад українські села.

Янгол 1:— Ми ж всі три вже цеї ночі 

Стільки світа проходили — 

І які були дарунки,

Все роздали, розділили.

Янгол 2:—Що ж тепер ми подаруєм? 

Наші коші вже порожні. 

А ті діти українські — 

Красні, милі і побожні.

Дівчина:—І сказав молодший янгол:

Янгол 3:— Може, в небо завернути 

І дарунків ще набрати

Й цих дітей не поминути?

Дівчина: Зажурився Свят-Угодник, 

Друг дітей, Святий Микола,

І зітхнув, на села глянув 

І промовив так спроквола:

Святий Миколай:— Не забув я, слуги Божі, 

Я про них найбільше думав, 

Про вкраїнську дітвору, 

Як з Святого вийшов Двору.

Та не забавки діточі, 

Ані ласощі, ні лялі 

Їм потрібні, щоб втишити 

Їхні смутки, їхні жалі.

Я зішлю їм цеї ночі 

Ліпші скарби, кращі дари: 

Милосердя й Божу ласку 

Я несу їм із-за хмари.

Мир і спокій я приношу 

В кожну їхню скромну хату, 

А в серцях любов їм створю 

І надію пребагату.

Хай віднині згода й єдність 

Процвіта між ними стиха, 

Ці чесноти їх підіймуть, 

Оборонять їх від лиха.

В тих чеснотах хай зростають 

Пишно, як той лан у жниві, 

І хай будуть бодрі й сильні 

І могутні, і щасливі.

Дівчина: - Так промовив Свят-Микола, 

І янголи звеселіли, 

І крильцями понад села, 

Понад ниви зашуміли.

І, злітаючи на хмари, 

Вірний край благословили, 

І на знак благословіння 

Два пірця із крил зронили.

Пісня «Забілів від снігу гай…»

Діти продовжують декламувати вірші

Миколай Святий до нас 

Так тихенько приходив, 

Наче загадковий птах, 

У солодких ніжних снах, 

Приходив, не розбудив 

Нікогісінько із нас. 

... Ніби в шапці-невидимці 

Снився зоряно й погас. 

Але він ходив насправді! 

Бо ж усі дитята раді, 

Подарунки оглядають, 

Зранку втішно розмовляють: 

Ну, звичайно, це не тато... 

Ні, казковий інший гість 

Так солодощів багато 

У мішечку б не приніс, 

Як наш добрий Миколай. 

Дякуєм . Не забувай. 

І на другий рік прийди, 

Щастя дітям принеси, 

Дорогенький Миколаю, 

Добрий віснику із раю.

Вчитель: - Діти, Миколай залишив для вас миколайчики. Випікати для дітей печиво на свято улюбленого святителя Миколи Чудотворця — давня традиція України. А втім традиційне печиво відрізнялося від сучасного. Воно було пісним (бо ж піст на дворі!) та розфарбоване замішаними на борошні й воді природними барвниками. І форми були інші: зірочки, півники, коники, панни.

Наші миколайчики не прикрашені. Зараз ми оздобимо їх.  Коли будете розписувати свого миколайчика, загадайте бажання. Воно обовязково здійсниться.

Ведучий 1: -Хай Миколай у вишиванці

                        Розбудить подарунком вранці

                          І принесе у Вашу хату

                        Добробут, радості багато.

Ведучий2: - Розбудить приспані надії,

                       Зернятко щастя хай посіє.

                        Зігріє гумором, любов’ю,

                        І принесе усім здоров’я!

Практична діяльність . Діти розписують миколайчиків.