На дворі горою, а в хаті водою.
(Сніг)
* * *
Восени не в’яне, а взимку не вмирає.
(Ялинка)
* * *
Біла скатертина всю землю вкрила.
(Сніг)
* * *
Без рук, без голови, а вікна малює.
(Мороз)
* * *
Білий як пір’їна, холодний як крижина.
(Сніг)
* * *
Біла морква зимою росте.
(Буруля)
* * *
Що то за гість, що тепло їсть?
(Мороз)
* * *
Плету хлівець на четверо овець,
А на п’яту окремо.
(Рукавичка)
* * *
Влітку відпочивають,
Взимку дітей катають.
(Санчата)
* * *
Як це білий цукор зветься,
Що із хмар взимі трясеться.
(Сніг)
* * *
Зірка сніжно біла на рукав мені злетіла,
Поки ніс її сюди, стала краплею води.
(Сніг)
* * *
Без пилки, без сокири,
А мости будує.
(Мороз)
* * *
Впаде з неба – не розіб’ється,
Впаде в воду – розпливеться.
(Сніг)
* * *
Лід на річках, сніг на полях,
Віхола гуляє – коли це буває?
(Взимку)
* * *
Узимку під ногами лежить,
А влітку його не знайдеш.
(Сніг)
* * *
Що це за птиця,
Що сонця боїться?
(Сніжинка)
* * *
У нас зимою білим цвітом сад розцвів,
Неначе літом.
(Іній)
* * *
Народився восени, навесні вмираю,
Узимку своїм тілом землю зігріваю.
(Сніг)
* * *
Хоча сам не біжить,
А стояти не велить.
(Мороз)
* * *
Дерев’яні коні по снігу йдуть,
А в сніг не провалюються.
(Лижі)
* * *
Я, старий дідусь, до мосту берусь;
Хоча й сокири не має, на то не дбаю.
(Мороз)
* * *
Ой, немає їм ціни!
По льоду біжать вони –
Швидконогі…
(Ковзани)
* * *
Біле, а не цукор,
М’яке, а не вата,
Без ніг, а йде.
(Сніг)
* * *
Їхала пані в білому вбранні,
Як посипалось убрання –
Всю землю вкрило.
(Зима)
* * *
Махнула птиця крилом
І покрила весь світ
Білим килимом.
(Зима)
* * *
Виріс ліс, білий весь:
Пішки в нього не ввійти,
На коні не в’їхати.
(Мороз на шибці)
* * *
Я падаю на ваші хати.
Я білий-білий, волохатий.
Я прилипаю вам до ніг
І називаюсь просто…
(Сніг)
* * *
Лід на річках, тиша в лісах,                
Віхола гуляє, снігом поле вкриває.      
Хто скаже, хто знає,                          
Коли це буває?
(Зимою)
* * *
Коли падаю я з неба,
Люди кажуть: «Так і треба».
Восени тоді вважай —
Буде добрий урожай.
(Сніг)
* * *
За селом була вона
Вся блискуча, чарівна,
По слизьких її боках,
Ідуть діти в саночках.
(Ковзанка)
* * *
Росте вона додолу головою,
Росте вона холодною зимою,
А тільки сонечко засяє,
Вона заплаче й помирає.
(Бурульки)
* * *
Що то за віз,
Що без коліс,
Влітку відпочиває
Взимку дітей катає
(Санчата)
* * *
Взимку вкрили все навкруг:
Ліс, дорогу, поле й луг,
А як сонце припече,
Ми струмочком потечем.
(Сніжинки)
* * *
І маленькі, і старенькі,
Влітку, взимку, навесні
Всюди вдягнені гарненько
У зелені сукні всі.
(Ялинки)
* * *
Він малює на вікні
Гарні квіти крижані,
На дитячих щічках – маки,
З ним узимку дружить всякий.
(Мороз)
* * *
На подвір’ї – біло-біло,
Ні стежиночки нема.
Завихрило, завістило –
Знов прийшла до нас…
(Зима)
* * *
Під вікном моїм калюжа
Уночі замерзла дуже,
Узялася склом твердим,
Добре ковзатись на нім.
(Лід)
* * *
Зимно стало дуже-дуже,
Аж замерзли всі калюжі
І за щічки щипле хтось.
То прийшов Дідусь…
(Мороз)
* * *
Біле, як сорочка,
Пухнате, як квочка,
Крил не має,
Гарно літає.
(Сніг)
* * *
Холодна, біла
Ліс оголила,
Скувала річку,
Струмок зупинила
(Зима)
* * *
В зимовий, студений час
Люблять всі малята нас.
З гірки ми рушаєм в путь,
А на гірку нас везуть.
(Санчата)
* * *
Політала зірочка, політала,
Сіла на долонечку і розтала.
На долоні слізонька-крапелинка.
То не просто зірочка, то –
(Сніжинка)
* * *
Білий білан
Упав на лан,
Замів сліди
Помелом бороди.
(Сніг)
* * *
Раптом в лісі посвітліло,
Стало всюди чисто й біло.
А тепла чогось нема.
Це прийшла до нас…
(Зима)
* * *
Ой, зима все посріблила,
Світ весь ковдрою накрила.
З неба вже летять пушинки,
Всім відомо – це…
(Сніжинки)
* * *
Круг ялинки справжнє свято.
Тут і діти, і звірята,
Співи, танці, шум і крик –
Всі стрічають …
(Новий Рік)
* * *
Вітер хай не шаленіє,
Хай хурделиця не віє.
Не злякались їх погроз!
З нами разом - …
(Дід Мороз)
* * *
З неба падають сніжинки,
Люди всі несуть ялинки.
Рік старий кудись утік –
Так приходить…
(Новий Рік)
* * *
Вздовж ріки тепер мости.
Можна йти по них і йти.
Це надовго і всерйоз
Все скував Дідусь…
(Мороз)
* * *
У зимову веселу пору
Ми – кращі друзі дітвори.
Вивозять діти нас на гору,
А ми веземо їх з гори.
(Санки)
* * *
Ми - спортсмени, нас обох
Бачиш ти завжди удвох.
Ми по снігу швидко линем
Ще й стрибаємо з трампліну.
(Лижі)
* * *
У святковій залі
Стоїть як картинка,
Весела, зелена,
Красуня - …
(Ялинка)
* * *
Все співають, веселяться,
Не вгава веселий сміх,
Через те, що нині свято,
Що за свято?
(Новий рік)
* * *
Я – істота нежива,
Я – істота снігова.
З кульок я складаюсь,
Діток потішаю.
(Сніговик)
* * *
Скрізь зима,
Та що це, сон?
- Сад цвіте! – гука Антон.
- Білий цвіт он на калині!..
Та ми знаем, що це…
(Іній)
* * *
Мухи білі і лапаті –
Не живуть вони у хаті.
А як сонце припече –
З них водичка потече.
(Сніжинки)
* * *
Біле-біле покривало
По землі порозстеляла,
Все укрила ним сама.
Відгадайте: це …
(Зима)
* * *
Перша гостя – дівка вміла,
Вся морозяна та біла,
Пухом-снігом ліс вкриває:
Хай спочине ліс, дрімає..
(Зима)
* * *
Все пухнастим снігом вкрила
Луки, річку, гай, дома...
Білий ліс і поле біле —
Значить, вже прийшла ...
(Зима)
* * *
Знають, певно, всі малята,
Що невдовзі прийде свято —
Свято давнє і нове,
Свято гарне, зимове.
Скоро, скоро на поріг
Завітає ...
(Новий рік)
* * *
Хто на місці не сидить,
А несеться і летить,
Жваво у танку кружляє,
Наших діток звеселяє?
Звісно, це такі пушинки —
Білі зимові...
(Сніжинки)
* * *
Біла, гарна, чарівна,
Мов Снігуронька вона.
Землю прикрашає,
Сріблом засипає
Все навколо – наче рай!
Нумо! хто це, відгадай!
(Зима)
* * *
Стало біло навкруги –
Я розпушую сніги,
Наганяю холоди,
Води сковую в льоди,
В дружбі з дітьми я всіма.
Здогадались? Я - …
(Зима)
* * *
Хтось малює на вікні
Квіти, казочки чудні.
Вимальовує старанно
Він узори бездоганно.
І коли ж таке буває,
Коли снігом замітає?
Й хто малює на вікні?
Розкажіть-но ви мені!
(Зима. Мороз)
* * *
Мухи білі прилітають,
На головоньки сідають,
Замітають всі доріжки
І дарують діткам сніжки.
Хто ж дарує жартома
Білі мухи? Це …
(Зима)
* * *
Білі гуси летіли,
Відпочити схотіли.
Сіли гуси на став –
Білим-білим він став.
Сіли гуси на луг —
Забіліло навкруг.
Залетіли на подвір'я,
Натрусили всюди пір'я.
Вийшов Петрик за поріг,
Взяв те пір'я, а то — ...
(Сніг)
* * *
Хто наткав полотна
Аж від лісу до вікна?
І сміється,
Задається:
— Ось така ширина.
(3има)
* * *
Стоїть баба снігова —
Здоровенна голова.
Поглядає баба скоса:
«Хто украв у мене носа?»
Всі ви знаєте, мабуть,
Як того злодюжку звуть.
(Заєць)
* * *
Кружляє ніжний білий пух,
Міняє зайчик свій кожух.
Вдіває лиска рукавички,
Співають весело синички.
Ведмідь в берлозі вже дріма...
Яка пора, скажіть?..
(Зима)
* * *
Вона росте в лісах,
Гілочки всі у голках,
Взимку – як улітку,
Влітку – як узимку,
Прийде до хатинки
Зелена ...
(Ялинка)
* * *
Як борошно він білий-білий,
Здається, світ укрився цілий,
Все падає, все нароста,
На села сиплеться й міста,
На гори, на ліси, на ниви —
Пухнастий, легкий, блискотливий.
Лягає тихо нам до ніг.
Із вати килим? Ні, це ...
(Сніг)
* * *
На подвір'ї біло-біло,
Ні стежиночки нема.
Завихрило, засвистіло -
Знов прийшла до нас...
(Зима)
* * *
Їдальня на суку висить,
Пташок і діток веселить.
(Годівниця)
* * *
Я падаю на ваші хати,
Я білий-білий, мов та вата,
Я прилипаю вам до ніг,
І називаюсь просто ...
(Сніг)
* * *
Невеличкі дві хатинки,
В них м'які і теплі спинки.
По п'ять братиків малих
Заховались в хатках тих.
(Рукавички)
* * *
Він малює на вікні
Гарні квіти крижані,
На дитячих щічках - маки,
З ним узимку дружить всякий.
(Мороз)
* * *
Морозець в садку гуляє
Та деревця прикрашає.
Всі чорненькі гілочки
Вбрав у білі квіточки.
(Іній)
* * *
Дві дощечки на ногах
Вміло їздять по снігах.
(Лижі)
* * *
На ліси, поля, стежини
Білий пух летить з хмарини.
(Сніг)
* * *
Має повно колючок,
Мов зелений їжачок,
А в зимові гарні свята
Має ще й прикрас багато.
(Ялинка)