Виходять ведучі + вальс + вихід ведучих з малечею 

Наталя Любомирівна: Доброго дня вам, дорогі друзі! 

Ольга Іванівна: Сьогодні велике свято у кожного з нас – адже ми відзначаємо день народження нашої школи. (Повна назва)

Наталя Любомирівна: На нашому святі присутні: ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Ольга Іванівна:____________________________________________________________________________________________________________________________.

Наталя Любомирівна: Вітаємо також усіх колишніх та теперішніх учителів, учнів, випускників, співробітників нашої школи з ювілеєм!

Першокласник 1: 

У нас сьогодні не буденний вечір, 

Це свято школи, це урочистий зліт. 

Прийміть же, друзі, теплий 

І сердечний наш привіт. 

Першокласник 2:

Ювілеї бувають різні 

У країн , і у міст , і в людей

Ми ж сьогодні зібралися разом , 

Щоб відзначить шкільний ювілей. 

Першокласник 3: 

І ми вітаєм щиро всіх присутніх 

Учителів, випускників, гостей. 

І хай залишиться у пам’яті майбутніх

Наш 55-річний ювілей.

Першокласник 4:

Нехай в цьому залі, в оцей час,

Вогні засвітяться світліше. 

Бо нашій рідній школі - 55 

Тож усміхніться, друзі, веселіше 

Ольга Іванівна: Ми раді вітати вас у цьому затишному залі на зустрічі друзів різних років, яких поєднує наша рідна Ренівська школа.

Наталя Любомирівна: Шановні гості! Урочистий вечір, присвячений ювілею школи, 55 річчю з дня заснування, вважається відкритим. Фанфари

Ольга Іванівна:         Шановні вчителі! Сьогодні в нас свято.

Зібралось гостей тут і друзів багато,

Дозвольте, шановні, усіх привітати,

Міцного здоров’я й терпіння міцного,

Везіння людського усім побажати.

А ще вам – натхнення й учительських злетів,

Уславлення вічного наших поетів.

Наталя Любомирівна:    – Зі святом! – ледь схилились віти клена.

– Зі святом! – рипне білий-білий сніг.

– Зі святом! – уклонилися доземно

Зірки учителю за розум й хист!

– Зі святом! – пахне п’янко рута й м’ята.

– Зі святом! – голубіє небокрай!

                            Учителю, дозволь тобі віддати

Пошани й дяки пишний коровай.

Під музику діти заносять коровай

Ольга Іванівна: 55 років. За ці роки змінилося все навколо нас. Змінилась і наша рідна школа.

Наталя Любомирівна: Як і 55 років тому, вана стала символом дитинства і юності, джерелом спогадів шкільного життя.

Ольга Іванівна: Калейдоскоп десятиріч – калейдоскоп поколінь. Годинник школи відлічує час уроками. Змінюється методики і підручники, на зміну рахівниці прийшов комп’ютер. А дзвоник так само кожен ранок кличе нас у школу. І кожен рік буває для когось першим, а для когось – останнім. 

Наталя Любомирівна:І так день за днем… Рік за роком... Новий етап в житті нашої школи. Новим директором стає Андрій Петрович Козловський.

Ольга Іванівна: Саме завдяки старанням цієї наполегливої людини у школі зроблено чудовий ремонт, відрилися нові гарні туалети, замінені всі вхідні двері у класних кімнатах. Всі свої знання, вміння і досвід він передає учителям та учням. Він вміє кожного зрозуміти, підтримати, допомогти і підказати. 

Наталя Любомирівна: «То який же він, наш директор? – часто запитують нас. Та найкраще про це скажуть діти, а їхніми вустами говорить істина». 

Першокласник 1 : 

При вході в школу є вікно,
І хто ж його не знає,
Там наш директор, як в кіно,
Шкільне життя спостерігає.
Чи хто уроки прогуляв,
Хто кого там ображав.

Першокласник 2 : Наш директор, як господар,
Кожен день нас зустрічає
І долати перешкоди
Учить нас, допомагає.

Ольга Іванівна: Слово надається директору школи Козловському Андрію Петровичу! (Слово директора) 

Пісня 

Наталя Любомирівна: Дорогі друзі! Сьогодні у нас святковий день.  Ми відзначаємо 55-літній ювілей нашої школи. І так приємно, що радість цього свята з нами розділяють наші гості.

Ольга Іванівна: З привітанням з нагоди ювілею на сцену запрошуються ____________________________________________________________________________________________________________________________________ 

Наталя Любомирівна: Всі ми пригадуємо вечори коли лунали народні пісні, збиралася молодь на вечорниці і довго-довго жартували , гомоніли під спів солов'я. До вашої уваги уривок з п’єси Григорія Квітки-Основ'яненка «Сватання на Гончарівці».

Пісня

Ольга Іванівна: Сьогодні ми святкуємо свій ювілей. Школа - це не просто свято приміщення. Школа – це цілий величезний світ. А в ньому є два центри цього всесвіту: учитель і учень. 

Наталя Любомирівна: Саме вони перетворюють звичайне приміщення в гамірний і веселий дім, де з кожним роком учні стають розумнішими, а вчителі - мудрішими, і все разом- спільно один із одним. 

Ольга Іванівна: Безсумнівно, школа старається іти у ногу з часом. А допомагають у цьому наші помічники і спонсори: __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Пісня

Наталя Любомирівна: Золотий фонд є в кожної держави – у золоті, валюті, корисних копалинах, цінних паперах. «Золотий фонд школи» - це її вчителі та працівники, ті що працювали не покладаючи рук, ті що несли дітям від покоління до покоління своє серце, душу і розум. Це ті, чиї імена золотими буквами закарбовані в книзі історії нашої школи. 

Ольга Іванівна: У цьому святковому залі присутні вчителі, у яких в трудовій книжці лише один запис– учитель Ренівської школи __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Наталя Любомирівна: Також хочеться сказати теплі слова в адресу наших учителів – ветеранів: _________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________Дякуємо вам, наші любі за вашу сумлінну працю!

Поезія

Моя вчителько – муза свята,
Вже димком Ваші коси взялися…
Пролетіли, промчали літа
І в останнім шумлять падолисті

Але те, що засіяли Ви,
У дитячій душі обізветься.
Моя вчителько, довго живіть
Моя муза пресвітлого серця

Без шовків дорогих і прикрас,
Безкорислива, строга і мудра,
Скільки раз Ви заходили в клас,
І скількох Ви виводили в люди.

Моя вчителько, мати і друг,
І наставник, і добрий порадник,
Не легкий ваш учительський труд,
Скромний труд у святилищі правди.

Труд учителя – ой, не легкий
Ниву сіять не кожен зуміє,
За віками лунали віки,
Але школа держави – надія

Хай минають вас кривди і біль,
Хай здоров’я росою іскриться
Ви для нас, дорогі вчителі -
Ідеали в країні дитинства

Пісня

Ольга Іванівна: 55 років рідній школі…. «Хто славить школу? Учні, учителі. А ще людина, на плечі якої, крім навчально-виховного процесу, лягає ще й тягар господарських турбот, перевірок та безлічі дрібних шкільних проблем. 

Наталя Любомирівна: В сьогоднішнє свято ми хочемо згадати декілька імен. Всі вони директори загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів села Ренева, які в різні роки очолювали школу, вложили чимало сил та праці, творчості та наполегливості, щирості і доброти. За 55років їх було дев'ятеро. Карий М.І. – перший директор. Він робив все, щоб діти і педагоги почували себе одною дружньою сім'єю в скрутні і важкі для школи часи. 

Ольга Іванівна: Один директор змінив іншого. Другим директором у школі був Шкрібляк М.І. Основними рисами його характеру були: вимогливість, турбота про школу та її мешканців.

Поезія

Бути вчителем – знаєм, дано їм це право від Бога,

                   Вам – гортати серця, вам і душі дитячі читати.

                   Вчити – значить, що бути завжди милосердним,

                   За провини дитячі, за пустощі – завжди прощати. 

                   Наш учителю! Будь терпеливий і мужній,

                   Будь щасливий – у школі, удома, щасливий усюди!

                   Рідний вчителю! Лихо тебе хай минає,

                   А в житті хай лиш добрі тобі зустрічаються люди!

                   Будь веселий! І школа усмішками стане весніти,

                   Будуть вчитися в тебе і діти, і їхні онуки...

                   Тільки чуєш, не смій ти ніколи, ніколи хворіти!

                   Бережи своє серце і добрі натруджені руки!

                   Хай зозуля кує тобі довгого, довгого віку,

                   І душі твоїй втоми, а серцю - зневіри не знати!

                   Рідний вчителю! Ми побажаємо щиро,

                   Нас добру і любові ще довго у школі навчати!..

Ольга Іванівна:  Стиль її керівництва Оболоніної Г.І. вражав вмінням координувати і направляти діяльність педагогічного колективу в позитивне русло в реалізації поставлених завдань. Точна, правильна і вимоглива, добра і товариська – такою вона і  залишилась сьогодні.

Наталя Любомирівна: З вашого дозволу хочу згадати наступного директора школи Михальчишин Л.В.– ця жінка вміла дібрати ключик до людських сердець, вміла, як ніхто інший, підтримати, зрозуміти, окрилити і надихнути. З великим задоволенням хочу запросити на сцену цю чудову жінку 

Пісня

Ольга Іванівна: З 1991 по1997 рік школа знаходиться під керівництвом умілого, творчого компетентного керівника і  невтомного педагога, високоосвіченої людини З.К.Ковальчука. Він був зразком толерантності, працелюбства та вимогливості.

Наталя Любомирівна: З 1997 року по 2006 рік директором нашої школи була чудова жінка Беркита Ганна Миколаївна. Людина працелюбна, наполеглива, вона дбала, щоб наша школа була одна з найкращих у районі.

Ольга Іванівна:  У 2007 році школу очолює наймолодший директор за її історію Ярошевська М.В. Вона була надзвичайно мудра і старанна, вміла вислухати, порадити, допомогти, завжди йшла назустріч колективу.

Наталя Любомирівна: З 2010 по2015 рік школа знаходиться в руках доброї і ніжної жінки Душинської Л.М. Творча, енергійна, вона завжди знаходила вихід у складному становищі. А її артистичність і душевний спів і досі захоплюють наш шкільний колектив. Отже, святкову програму продовжує талант і гордість нашої школи Людмила Михайлівна Душинська.  Пісня

Ольга Іванівна: Сьогодні ми хочемо згадати теплим словом тих, хто пішов із життя, залишивши у наших серцях світлий слід.

                        Дзвоник обірвав голосок на півзвуку.

                       Та час на коротку хвилину спинись.

                       Згадаймо під серця розмірений стукіт

                       Всіх тих, що живими ми знали колись.

Наталя Любомирівна: 

Вони не зайдуть, усміхаючись в класи.

Їх смерть невблаганна забрала від нас.

Хоч їх не повернеш, навічно прекрасні

Їх душі у пам’яті, в наших серцях.

Ольга Іванівна: 

Тим, кого немає -  вічний мир і сон. 

Мить одна мовчання – наший їм поклон.

Наталя Любомирівна: Просимо вшанувати пам’ять учителів, які відійшли у вічність, хвилиною мовчання.

Хвилина мовчання

Їх ми пам’ятаєм, знаєм, що були…

Школярів, як мами, у цей світ вели.

Та життя триває. В світі – море див!

Нас не полишає потяг до вітрил.

Хочеться летіти, бачити усе

І дива творити – для країни це.

Адже квітнуть землі. Діти – кращий цвіт.

Рух цей безперевний – тож життя цініть!

Ольга Іванівна:Гортаючи сторінки шкільного літопису, роздивляючись фотографії 90-х,ми бачимо молоді, енергійні обличчя наших вчителів. І хоча багато з них вже не працює в школі, та ми згадуємо вас, дорогі наші колеги, почесні вчителі-ветерани! 

Наталя Любомирівна:

Ми кажемо спасибі знов і знов

За вашу мудрість, працю, за любов, 

Що все давали дітям без останку

І за конспекти, писані до ранку.

За те що ви душею завжди з нами,

Хай квітне доля з кожними роками.

Ольга Іванівна: З ювілеєм рідну школу вітає випускниця, а сьогодні уже вчитель Ренівської школи Ліля Петрівна Беркита. Пісня

Наталя Любомирівна:Приймаючи сьогодні безліч вітань, хочемо сказати велике спасибі всім випускникам, батькам, просто друзям школи, завдяки яким, наша школа з кожним роком стає кращою.

Ольга Іванівна: Спливають роки... Школа змінюється, а з нею змінюємось і ми. Та пам'ять – нетлінна. Яскраві спогади минулого завжди живуть у серцях.

Наталя Любомирівна: Сьогодні у нашому залі присутні перші учні нашої школи, що мов журавлі вилетіли з шкільного гніздечка багато років тому. Сьогодні, побачивши вже дещо змінену школу, але таку теплу і рідну, ви безсумнівно поринули у спогади, у безтурботне дитинство, квітучу юність, перегорнули найкращі сторінки свого життя… 

Ольга Іванівна: Запрошуємо на цю сцену випускницю першого набору до школи у 1962 році, ____________________________________________________________________________________________________________________________________. 

Музичне вітання.

Наталя Любомирівна: Школа - це не лише уроки та вчителі. Найцікавішими безперечно були веселі перерви.  СПЕЦІАЛЬНО ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ, ЯКІ що УРОКУ ДОВОДИЛИ, ЩО БЕЗ СЛОВНИКА НЕ ОБІЙТИСЯ, учні нашої школи СКЛАЛИ СВІЙ УЧНІВСЬКИЙ СЛОВНИК.
СЛОВНИК 

Пісня

Ольга Іванівна:         Ми всі – велика родина. Ми – брати і сестри не по крові, а по духу. А ця школа – наша мати, що нас ростила, навчала, виряджала на незвідані шляхи-дороги, а потім чекала, щоб порадіти нашим успіхам і поспівчувати, коли трапляться невдачі. Ось і сьогодні школа світиться щастям, бо на поріг повернулися її діти.

Наталя Любомирівна: Нам сьогодні лише п’ятдесят п’ять. Це зовсім не багато. Ми ще молоді, юні і сповнені жаги та натхнення. І ми всі мріємо працювати далі у рідній школі – тільки вже у школі майбутнього.

Ольга Іванівна: Майбутнього школа. Якою їй бути?

                   Ввібравши все цінне, віками набуте,

                   Вона стане місцем крилатої мрії,

                   Де зріють таланти, міцніють надії,

                   Де кожен найменший ваш успіх помітний,

                   Як вогник бажання в очицях привітних!

Наталя Любомирівна: Обладнана школа, з фундаментом гарним,

                   І профільна: з нахилом гуманітарним,

                   Спортивним, технічним чи економічним.

                   У школі цій буде усе естетичним!

Ольга Іванівна:         Навчальне приладдя – найкраще у світі, -

                   Все буде прекрасне в майбутній освіті.

Наталя Любомирівна: Активна методика – поштовх до дії,

                   Це – школа майбутнього, школа надії!

Ольга Іванівна: Це – пошук талантів, пробудження думки,

                   А ще – це довір‘я, це дружні стосунки:

                   Учитель – батьки, вихователь – дитина,

                   Учитель – дирекція, школа – родина!

Наталя Любомирівна: Це злагода, дружба в шкільнім колективі,

                   Де всі: педагоги і діти – щасливі!

Ольга Іванівна: Як у кожної людини – власна доля, так і у нашої школи – своя власна історія, своє життя, буремне, щасливе, часами гірке, немов чорний полин, по вінця наповнене гіркотою. Але загалом, добре і щире. Бо велике у неї серце, до якого вона хоче прихилити кожну дитину і віддати їй всі свої знання до краплиночки.

Наталя Любомирівна: А серце у нашої школи дійсно велике. Серце її – вчителі та їхні учні. Нам здається, що ще не один раз ми зустрічатимемось тут, у її стінах, і ще не один раз так гучно святкуватимемо її іменини.

Ольга Іванівна: П’ятдесят п’ять – в принципі, тільки початок.

Це – для школи ще чистий листок.

Часу так ще пройшло небагато,

Ніби в класі закінчивсь урок…

Наталя Любомирівна:    Бережуть нашу школу молитви

І батьків, вчителів, і дітей.

Наша школа любов‘ю розквітла

І святкує вже свій ювілей.

Ольга Іванівна: Будуть в неї іще ювілеї,

Ніби мрії, мов лагідні сни,

І злітатися будуть до неї

Її доньки та любі сини.

Наталя Любомирівна: Хай нелегко їй часом буває,

І життя – не завжди в неї свято,

Та сміється вона і співає,

І навчається також завзято.

Ольга Іванівна: Люба школо, хороша і рідна,

Хай тебе не старіють роки!

Ми бажаємо твердо стояти

Тобі довгі, щасливі віки!

Наталя Любомирівна: Музичним дарунком нас привітає вчитель музичного мистецтва, чудовий музикант і виконавець Рій П.В.  

Ольга Іванівна: Завжди в нашій школі панували чистота і порядок. Дбайливі руки працівників-господарників, кожного дня піклуються про те, щоб було затишно і приємно навчатись і відпочивати тут. А працівники шкільної їдальні смачно і корисно годують велику шкільну родину. Дякуємо вам, шановні за ваш нелегкий, але такий почесний труд! 

Наталя Любомирівна: Є на планеті дороге серцю місце – рідна школа.

Схиляються до самої покрівлі сиві тополі, тихо кружляє дух споминів. У кожного ранку, мов крихітні гомінливі струмочки, зливаючись у єдиний бурхливий потік, прямують сюди діти.

І так багато років... обличчя.. обличчя.. обличчя... 

Але ти, школо, пам’ятаєш їх усіх.

Скуйовджених і охайних.

Бешкетників і сором’язливих.

Веселих і сумних.

Ти – начало всіх начал.

Так будь же завжди благословенна! 

Ольга Іванівна:  Нехай від споминів про тебе світлішають обличчя, розлагоджуються зморшки.

Хай вічно звучать слова : «Здрастуй, школо!»

Повертайтесь до рідної школи,

Повертайтеся в будь-який час!

Вона вас не забуде ніколи,

Двері завжди відкриє для вас.

ЗАВАНТАЖИТИ БЕЗКОШТОВНО!
scenary-svyatkuvannya-yuvleyu-shkoli-55-rokv.rar [32,56 Kb]
(Придбали цей файл: 51)