Мета: вчити учнів любити та поважати свою країну, її традиції , історію; розвивати почуття гордості за свою Україну; формувати національну свідомість; виховувати найкращі людські якості.

(Звучить мелодія пісні «Перлина Україна»)

(під урочисту музику виходять ведучі концерту)

Вед. 1. Україна – це наша земля, рідний край, наша країна з багатовіковою історією, мальовничою природою, чарівною піснею, і зрозуміло, мудрими, талановитими людьми. Це велика держава, і живуть у ній різні люди. І всі вони знайшли у нашому краї свою батьківщину.

Вед. 2. Є дати, які виражають дух народу, символізують його славне минуле, сьогодення і майбутнє. До їх числа, безсумнівно, відноситься і День Незалежності України, що відзначається щорічно 24 серпня.

Вед.1. В цей день на повні груди хочеться заспівати душею разом з усією країною найкращу в світі для кожного справжнього українця пісню!

Вед 2. Слово для урочистого відкриття свята з нагоди Дня Незалежності України надається директору школи.

( Лунає Державний Гімн України)

( Виступ директора школи)

Вед.1. Україна - це історія народу, який протягом багатьох віків боровся за свою свободу і незалежність.

Вед.2. Вишита колоссям і калиною,

            Вигойдана співом солов’я,

            Звешся величаво – Україною,

            Земле зачарована моя.

( Пісня «Край, мій рідний край»)

Вед.1. На території нашої країни, нажаль, зараз точаться бойові дії. Гинуть справжні патріоти української землі, гинуть наші воїни і мирні люди. Ми повинні бути гідними пам’яті загиблих і не опустити знамено їхньої боротьби ні перед якими негараздами.

Вед.2. Не повернулися додому ті сини,

            Які на цій землі святій зростали.

            Які любили, вірили, жили,

            І в мирний час звитяжно працювали.

Вед.1.  Не повернулися на рідний свій поріг,

            До батьківської лагідної хати.

            А полягли на дорогій землі,

            Щоб Україну – матір захищати.

Вед.2.  Не повернулися…хоч з неба нам зорять

             Ще й досі їхні душі на прощання.

             Давайте ж ми вшануємо героїв

             Пошаною й хвилиною мовчання.

(Хвилина мовчання)

( Пісня «Мальви»)

Вед.1. Сьогодні на Сході України воюють і наші земляки. Ми підтримуємо наших військових і бажаємо, щоб якнайшвидше прийшов мир на українську землю. Тож, молімося за життя і здоров’я наших земляків.

Вед.2. Шановні воїни, дорогі наші сини, чоловіки, батьки! Повертайтеся додому живі і неушкоджені. Повертайтеся додому з перемогою!

(Пісня «Біля тополі»)

Читець.ЖИВИ УКРАЇНО!!!

Вся в ранах, побоях й величезних синцях.

Їй боляче, тяжко, та вона не кричить.

Радість моя, не здавайся! Стій до кінця!

Вірю, що тяжко! Вірю, болить!

Яка ти побита, красуне моя…

Замучена, втомлена. Наче й не ти.

Тіло в крові, й від горя бліда.

Благаю, Ненько моя, лиш ЖИВИ!

Тримайся, будь сильною! Мамо, не плач!

Твої сльози тяжчі за весь інший біль.

Знаю, я винна! Благаю, пробач!

Та мені без тебе нікуди йти.

Бинтуємо рани твої, та дарма.

До дірок знов їх розривають кати.

Для них святим раєм здається пітьма,

Коли побачать, на що здатні твої дочки й сини.

Знаю, біль тебе ніяк не мине,

Адже стільки тіл поклали за волю

твої діти. Життя – несправедливе й складне.

Життя повне радості й величезного горя.

Вся в ранах, побоях й величезних синцях.

Тобі боляче, тяжко, та ти не кричиш.

Україно, живи! Україно, вставай!

Україно, Ненько моя, не мовчи!!!

Читець. Незалежна Україна

Незалежна моя Батьківщина,

Я борюся за тебе щодня!

Ти для мене, як матір – єдина,

Богом дана нам, рідна земля!

Духом сильна і вільна Країна,

Ти як квітка, завжди молода.

Не сумуй, буде все – Україно,

Зникне клята навали орда.

Ми віками тебе боронили,

Зараз теж у полон не дамо.

Козаки в бій за тебе ходили,

Ворушили вороже кубло.

Незалежна моя Україно!

Ми здолаємо всіх ворогів.

Буде жити квітуча країна

Без загарбників та без катів.

(Пісня «Прошу неба»)

                                         (На сцену виходять дівчина та юнак)

Юнак. Тебе не вигадав Тарас,

             Бо ти можлива і без нього

             Та й Котляревський в перший раз

             Не споряджав тебе в дорогу.

Дівчина. Ти наче вранішня  зоря,

                Гориш і сяєш споконвіку…

                Не заснував тебе варяг:

  У греки йшов по твоїх ріках. 

Юнак.    Тебе оспівував Боян – 

               Поет і воїн знаменитий

               І, скільки світ твої поля

               Дають можливість людям жити.

Дівчина. Политі кров’ю поколінь,

                 Вони спроможні все вродити – 

                 Бійців одважних, ковалів,

                 Красунь жінок, високе жито…

Юнак.     Тебе не вигадав ніхто.

                З’явилась ти у День Творіння!

                Благословив тебе Христос

                На вічне щастя і гоніння!

Дівчина.  Щодня благаю я Христа,

                Аби не знала ти руїни…

                Тебе не вигадав Тарас – 

                Завжди була ти, Україно!

( Пісня «Ми козаки»)

(Танець «Козачок»)

Вед.1. Нині свято нашого народу,

          Свято України, її роду!

            Ще пройти доріг нам слід багато…

  Свято майбуття, надії свято.

Вед.2. Україно, в паростках надій,

            Із широкою, як степ, душею,

            В думі сивій, волі молодій – 

            Переймаюсь волею твоєю.

Вед.1. Ти мені боліла важко ранами,

            Як тебе хотіли розп’ясти,

            І нитками – чорними й багряними – 

            Власний образ вишивала ти.

Вед.2. Вишивала ніжністю суворою,

           Муками і полум’ям надій.

           Я читаю всю твою історію

            На сорочці вишитій твоїй.

Вед.1. Ти ж бо українка, Україно,

           Як твої лелеки й журавлі,

            У твоїх очах співа барвінок,

             І калини гілка на чолі.

( На сцену виходять наймолодші учасники концерту)

1-а дівчинка. Різні в світі є країни,

                        Різні люди є у світі,

                        Різні гори, полонини,

                        Різні трави, різні квіти.

1-й хлопчик.  Є в усіх одна країна,

                    Найрідніша нам усім,

                        То – прекрасна Україна,

                        Нашого народу дім.

2-а дівчинка.  Там шумлять степи безкраї,

                        Наче вміють говорити,

                        Там ясніше сонце сяє,

      Там солодше пахнуть квіти.

2-й хлопчик.  Різні в світі є країни,

                        Гарні є і є багаті.

                        Та найкраще в Україні,

                        Бо найкраще в рідній хаті.

( Танець «Донечка України»)

( Пісня «Молода Україна»)

(Лунає мелодія пісні «Подоляночка», виходять старші дівчата)

Дівчина1.  Україна – квітка ніжно розквітає,

                     В її справах є вже певний зріст.

                     Пелюстки ця квітка ніжно розправляє,

                     У здобуттях її вагомий зміст.

                     Україна – квітка, пелюсточки грають,

                     Тягнуться до сонця і висот.

                     У вінок мистецький нині поєднає

                     В зореносній квітці з піснею – народ.

( На сцені з’являються дівчата зі стрічками в руках)

Дівчина 1. (бере у руки вінок) Ой у лузі із квіток

                        Кольоровий є вінок.

                                      У долину, аж до річки,

Простяглись барвисті стрічки.

Дівчина 2.Ось червона, перша стрічка, - 

Колір стиглої суниці. ( пов’язує стрічку на вінок)

Дівчина 3.    Друга – наче мандарини,

Що оранжеві в них спини. ( пов’язує стрічку на вінок)

Дівчина 4.Третя – жовта, наче сонце

зазирає у віконце. ( пов’язує стрічку на вінок)

Дівчина 5.                                    А четверта – то зелена,

                                  Як листок берізки, клена. ( пов’язує стрічку на вінок) 

Дівчина 6.П’ять – блакитна, барвінкова,

Наче квіточка святкова. (пов’язує стрічку на вінок)   

Дівчина 7.Шоста – синя, як ті сливи,

Що дощі вмивали й зливи. (пов’язує стрічку на вінок)  

Дівчина 8.Сьома – вкрили ліс та балки

Фіолетові фіалки. ( пов’язує стрічку на вінок)   

Дівчина 1.( піднімає вінок )    Із семи стрічок веселих

Утворилася веселка.  

Дівчина 2.         Наш вінок, мов Україна,

Гарна, мила і єдина.

Дівчина 3.Країно моя – Україно,

Ще пращурів пам'ять жива,

Знайома тут кожна стежина,

І сонце мене зігріва.

Дівчина 4.Хай пісня твоя, Україно,

          Злітає, як птах, у блакить,

А мова твоя солов’їна

У кожній оселі звучить.

Дівчина 5.                    Піду у садочок вишневий,

Послухаю спів солов’я,

Там ранок зустріну рожевий,

Тобі я вклонюся, земля.      

             ( Дівчата низько вклоняються і, залишившивінок, йдуть зі сцени)  

( Танець «Лише у нас на Україні»)

( Пісня «Розцвітає Україна»)

Вед.1. Шлях України позначений високими степовими могилами та прекрасними піснями. Пісня, як естафета, передає від покоління до покоління історичну правду про свій народ, його прагнення та заповіти.

Вед.2. Яка велика віра у нашу країну, наш народ! Справжні патріоти своєї неньки України залишили нам, нащадкам, свої одкровення – зізнання в любові до рідної землі. Вслухаймося в їхнє палке, пристрасне, щире поетичне слово.

(Пісня «Журавлина доля»)

Вед.1. Батьківщина починається з батька й матері, з оселі, де ми вперше побачили світ, з мови, якою розмовляють наші батьки, з України, де ми народилися.

Вед. 2. З мами починається життя, з мами починається пісня, з мами починається батьківщина. Скільки теплих слів сказано про матір, скільки пісень написано, скільки віршів! Матінко, мамо, ненько! Що є святішого за ці слова?

Вед.1. Немає любові сильнішої від материнської, немає ніжності ніжнішої від ласки і клопотів материнських, немає тривоги тривожнішої від безсонних ночей і не зімкнутих очей материнських. Людство існує тільки тому, що існує материнська любов. Такою ж святою Любов’ю палають наші серця до неньки -України.

                                      ( Пісня «Берегиня роду»)

Вед.1. Краю мій рідний, земле моя колискова! Із садками вишневими і солов’ями співучими, вербами кучерявими і джерелами чистими, дорогами тополиними і лелеками білокрилими, росами голубими і веселками семицвітними, із золотими китичками хмелю та соняшниками… Як це все не любити!

Вед.2. Шлях до державної незалежності був довгим і тернистим. Минали роки, століття. Кати намагалися стерти українську пісню, українську мову, українську історію. У всі часи знаходились люди, що були ворогами української волі. Та не можна стерти людську пам'ять.

Читець.Ми різні з материнської колиски,

Та всі ми діти щирої землі.

В родині вільній всі ми – українці.

Ми України доньки і сини.

Благословенна у віках земля

З хлібами щедрими під небом синім.

Велично й впевнено зійшла зоря

Нової України!

Вона в моїй душі, в серцях людей,

У радощах та у скрутну годину.

Ім’я її прекрасне і святе –

Повіримо в Україну!

Вона добро несе в новітній світ,

Довічну віру й пісню солов’їну.

Тож пам’ятаймо пращурів завіт –

Любити Україну!

Правічна і нескорена земля

Хлібами сходить у прийдешню днину.

Допоки світить праведна зоря –

Шануймо Україну!

( Пісня «Не стидайся, то твоя земля»)

Читець. Сьогодні найвеличніше і, без перебільшення, число магічне

Наш український древній рід

Благословенний Богом на життя довічне.

Його коріння з давніх літ

Дає нам силу титанічну.

У кожнім роді – незборима міць.

А разом всі ми – моноліт держави.

Ми не загинемо в борні,

Бо нині всі за волю встали.

Державність наша споконвічна, -

І не перечте, що її не було!

Був древній Київ і Козацька Січ…

Хіба про них уже забули?

Не смійте й Галич забувати!..

І УНР, і ЗУНР, і здвиг УПА.

Навчіться рід свій шанувати,

Й державу ту, що вік була.

Наш український древній рід

Такі державні заложив основи,

Що – скільки буде існувати світ, -

Нас не здолать в житті ніколи!

( Пісня « А в нас небо синє-синє»)

Вед.1. Пам'ять – одна з найцікавіших властивостей людини. Так, як не можна забувати своїх батьків, так не можна забувати свій народ та його історію. Людина не може називатися людиною, якщо вона не має ні мови, ні пісні, ні пам’яті, ні землі, ні роду. 

Пам’ятаймо про це!

Вед.2. Так, як не можна забувати своїх рідних, близьких ні в хвилини радості, ні в години печалі, так не можна забувати землі нашої з мальвами квітучими, рушниками гаптованими і червоними кетягами калини, з хлібом-сіллю гостинними і людьми працьовитими, ланами широкими і небом блакитним.

( Пісня «Село моє»)

Вед.1. Нові часи, нові завдання, нові вимоги…Незалежність України дає можливість кожному з нас стати справжнім господарем своєї землі.

Вед.2. Сьогодні ми є свідками великих перетворень, що відбуваються в нашій країні. Ми – майбутнє України. То ж своїми знаннями, працею, здобутками підносимо її культуру, своїми досягненнями славимо її. Будемо гідними своїх предків, бережімо волю і незалежність України, поважаймо свій народ і його мелодійну мову. Шануймо себе і свою гідність, і шановані будемо іншими.

( Пісня «Музика рідного дому»)

Вед.1. З днем народження, моя державо,

           З святом тебе добрим і святим

           Нехай лине завжди тільки добра слава

           Про мою країну звідусіль.

Вед.2. Розквітай же, прекрасна Україно,

           Рідна земле, матінко моя,

           Хай лунає мова солов’їна,

           Й пісня неповторна твоя.

( Танець «Мир над Україною»)

(« Пісня про Україну»)

Вед. 1. Прихилюсь я до тебе уклінно,

            Побажаю і щастя, й добра

            Свято вірю: не вмре Україна,

            Бо співучий народ не вмира.

Вед. 2. І не буде нас доля цуратися

            У Карпатських, Таврійських степах.

            І не зможе ніхто відібрати

            Те, що ти зберегла у віках.

Вед. 1.  Доки пісня звучить солов’їна,

            Щире слово в козацьких устах.

Вед. 2.  Будеш жити в віках, Україно,

             Будеш жити у наших серцях!

( Пісня «А ми дівчата з України»)

Вед.1. Україно моя – мій щасливий барвінковий краю,

            В солов’їних гаях, в жайворонковій пісні у полях,

           Рідна земле моя, я ріднішої в світі не знаю,

           Україно – ти пісне моя!

Вед.2. Україна – це милозвучна рідна мова, вишитий рушник, розкрилистий танець і задушевна лірична пісня.

Вед.1. Ми щасливий народ і щасливим будем до віку,

           Україна, як мати, на цілому світі одна.

           Україно моя, ти перлина віків споконвіку.

           Україно – ти пісне моя!

Вед.1. Усюди є небо, і зорі скрізь сяють,

            І квіти усюди ростуть…

            Та тільки одну батьківщину

            Ми маєм… її Україною звуть.

Вед.2. На білому світі є різні країни, 

           Де ріки, ліси і лани…

           Та тільки одна на Землі Україна,

   А ми – її доньки й сини.

( Пісня «Україна»)

Вед.1. Мій рідний краю, Україно,

           Про новий день твій вічний спів.

           Дзвени піснями солов’їно

           У сонячнім вінку садів.

Вед.2. Ніч українська – небачене диво,

           Вишнями зорі у небі висять.

           Яблуні в квітах, мов горлиця сива,

           Чути, як листям в саду шелестять.

Вед.1. Верби над ставом стоять ледь помітні,

           В купу зібрались неначе вони.

Вед.2. Зорі водою пливуть блідо-мідні,

            Прямо в далекі юнацькії сни.

( Пісня «Я піду в далекі гори»)

Вед.1. Пречиста блакить ясніє у безмірній високості України, як праведна душа народу.

Веселковою барвою розлилася вона в небесах віковічним знаменом, на якому палає золото сонця, мов святий німб.

Вед.2. Ні, немає на світі кращого неба, ніж небо України. Високе, мов наш дух, воно благословляє свою Україну,  береже у віках її материнську любов, тому його ніколи не відділити від рідної матінки-Землі.

Вед.1. З національним святом українського народу – 

   Днем Незалежності – ми щиро вас вітаємо!

            Благополуччя, щастя, радості, натхнення,

            Добра, здоров’я й злагоди бажаємо.

            Нехай це свято вам наснаги додає,

            В майбутнє краще доля стежку прокладе.

Вед.2. Подивімося на своє небо і думкою, як у цій чудовій-пречудовій пісні, полиньмо аж до сонця і зірок, і гляньмо на трепетну Землю, і тоді відкриється нам на зелено-голубому обличчі планети край, що нагадує собою серце, Україну!

Читець. Синьо-жовтий прапор України – 

              Це безхмарне небо, синє-синє,

             А під небом золотіє нива,

             І народ наш вільний український.

             Прапор, як святиню України,

             Треба шанувати й боронити.

             Прапор – символ нашої держави,

             Він для всіх ознака сили й слави.

( На сцену виходять діти із синьо-жовтими квітами)

Дівчинка. Знаю, бо казала

                   Мені моя ненька,

                   Що я українка,

                   Правдива, маленька.

                   Знаю, Україна

                   Серцю моєму мила,

                   Я по-українськи

                   Молитися вчила.

                   А моя опора – 

                   То Божая Мати,

                   Мати Україна,

                   Повна благодаті.

                   Ось мою молитву

                   Прийми, Отче Боже,

                   Нехай Україні 

                   Вона допоможе.

Хлопчик.   Боже Великий, Єдиний

                   Нам Україну храни

                   Волі  і світла промінням

                   Ти її осіни.

                   Світом науки і знання

                   Нас усіх просвіти,

                   В чистій любові до краю

                   Ти нас, Боже, зрости.

                  Молимось, Боже Єдиний,

                   Нам Україну храни.

                   Всі свої ласки, щедроти

                   Ти на люд наш зверни.

                    Дай йому волю,

                    Дай йому долю,

                   Дай доброго світа,

                   Щастя дай, Боже, народу

  На довгі і світлі літа!

( Пісня «Українська родина»)

( Звучить мелодія пісні «Заспіваймо пісню за Україну» - виходять всі учасники концерту)

Вед.1. На цьому наш святковий концерт завершується.

Вед. 2. Дякуємо всім за увагу!

Разом. З Днем Незалежності, рідна Україно!

Автор сценарію:  Хиляк Віра