Популярні новинки

Ключові слова

» » Виховний захід на тему “Мова рідного народу”

Шкільна скарбничка НУШ



Виховний захід на тему “Мова рідного народу”
Виховний захід на тему “Мова рідного народу”
Як нема без зірок небозводу, 
Як блакиті без сонця нема, 
Так і мови нема без народу,
і народу без мови нема.

Тема заходу: «Мова рідного народу».

Мета. Виховувати любов до рідної мови, повагу до рідних, почуття патріотизму до Батьківщини та культурної спадщиниукраїнського народу. Розвиватиартистичні здібності учнів. Навчати організаційній дисципліні.

Перегляд відео «Україна в серці»

Як нема без зірок небозводу, 

Як блакиті без сонця нема, 

Так і мови нема без народу,

і народу без мови нема.

В. Забаштанський

Ведуча 1: - Батьківщина починається з батька і матері, з оселі, де ви вперше побачили світ, з мови, якою розмовляють ваші ровесники.  У нас сьогодні тепло і затишно, тож давайте поговоримо про Україну, про її рідну мову. 


Раді ми вас привітати,
Бо у нас сьогодні свято –
Будем нашу рідну мову шанувати.

Ми малі, та всі ми друзі,
Ми одна родина,
А найбільша наша мати - Рідна Україна.

Україна - рідний край
Поле, річка, зелен гай.
Любо стежкою іти.
Тут живемо я і ти,

Моє коріння - рідний край,
Основа - пісня й вишитий рушник,
Джерельна мова, рідна світанкова
І в синім небі журавлиний крик…

Ведуча 1: - Українська мова - це безмежний океан. Вона мелодійна, як пісня солов'їна. Наша мова прекрасна і барвиста, наче дощова веселка. Не можна ходити по рідній землі, не чаруючись виплеканою народом у віках рідною мовою. Тому, щорічно, 21-го лютого ми відзначаємо Міжнародний день рідної мови. Це свято саме тієї мови, якою ми розмовляємо, пишемо, читаємо.

Мова кожного народу

Неповторна і своя;

В ній гримлять громи в негоду,

В тиші - тьохкіт солов'я.


На своїй природній мові

І потоки гомонять,

Зелен - клени у діброві

По - кленовому шумлять. 


Солов'їну, барвінкову.

Колосисту - навіки

Українську рідну мову

В дар дали мені батьки.


Берегти її, плекати

Буду всюди й повсякчас,

Бо ж єдина - так, як мати.

Мова кожного із нас.

Пісня «Україно, ми твоя надія»


Ведуча 2: - Дуже гарні українські свята, звичаї та обряди, які завжди супроводжуються чудовими мелодійними піснями. А чи знаєте ви звідки пісня взялась в Україні?

(Мама однієї учениці читає легенду про пісню)

Легенда про пісню

Якось Господь Бог вирішив наділити дітей світу талантами. Французи вибрали елегантність і красу, угорці — любов до господарювання, німці — дисципліну і порядок, діти Росії — владність, Польщі — здатність до торгівлі, італійці отримали хист до музики...

Обдарувавши всіх, підвівся Господь Бог зі святого трону і раптом побачив у куточку дитину. Вона була боса, одягнута у вишивану сорочку, руса коса переплетена синьою стрічкою, а на голові багрянів вінок з червоної калини.

—Хто ти? Чого плачеш? — запитав Господь.

—Я - Україна, а плачу, бо стогне моя земля від пролитої крові пожеж. Сини мої на чужині, на чужій роботі, вороги знущаються із вдів і сиріт, у своїй хаті немає правди й волі.

—Чого ж ти не підійшла до мене скоріш? Я всі таланти роздав. Як же зарадити твоєму горю?

Дівчина хотіла вже піти, та Господь Бог, піднявши правицю, зупинив її.

- Є у мене національний дар, який уславить тебе на цілий світ. Це - пісня.

Узяла дівчина - Україна дарунок і міцно притисла його до серця. Вклонилась низенько Всевишньому, і з ясним обличчям і вірою понесла пісню в народ. З тих пір і дивує весь світ українська пісня.

Пісня «Кароока Україна» 

Яка ж багата рідна мова!

Який чарівний світ у ній!

Вона барвиста і чудова,

І нищити її не смій.


Вона про все тобі розкаже,

Чарівних слів тебе навчить,

Усе розкаже і покаже.

Як правильно у світі жить.


В ній стільки слів, що й не збагнути,

І приказок, і порівнянь

А мову знаючи, здобути

Ти можеш просто безліч знань.


То ж мову вчи і прислухайся.

До того, як вона звучить.

І розмовляти так старайся,

Щоб всім хотілось її вчить.


Вона ж у нас така багата,

Така чарівна, як весна

І нею можна все сказати

І найрідніша нам вона.

Інсценізація вірша «Як би тобі, доню…»

(Діалог матері та дочки. Обидві у вишиванках)


Мати:

Як би тобі, доню, в світі не було,

Не скупись ніколи людям на добро.

Бо і так доволі хтось насіяв зла,

І холонуть душі наші без тепла.

Донька:                                Забувають діти мову матерів.

                                              Глянь, від того болю світ аж посірів.

                                               Стогне від розпуки зранена земля,

                                               І сивіти стала матінка моя.

Мати:  

Доню моя, доню, кароока зірко,

У житті буває солодко і гірко.

Як би твої очі не манили зваби,

Не посмій вчинити Батьківщині зради.

Не посмій зламати гілку калинову –

Сиротою станеш, як забудеш мову.

Можеш призабути запах рути – м’яти,

Але рідну мову мусиш пам’ятати.

Можеш не впізнати голосу діброви,

Та не смій зректися маминої мови!


Багато є мов на світі,

Як зірочок на небесах

Та лише одна - єдина

Навіки у нас в серцях.


Мелодіями чарівна,

Мов піснею солов'я .

Мені проникає у душу,

Як іскри тепла і добра.


Ця мова - весни надія,

Ця мова, мов хрест, свята .

В ній наша віра і мрії,

В ній наша єдина мета!


Це наша сила і воля,

Не знає вона перешкод,

Бо сміло несе в майбутнє

Її безсмертний народ!


Ведуча 1: - Любов до рідного краю, мови починається з колиски, з маминої пісні. Під спів материної пісні виростали поети і композитори, хлібороби і захисники рідної землі, і вчені, філософи і просто люди. 

Пісня «Червона калина» 

Ведуча 2:  - «І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь», закликає нас Кобзар. Ось ми і вчимося любити, шанувати мову свого народу. Де б ви не були - ніколи не забувайте той клаптик землі, де ви народилися і виросли, ту мову, якою вам співали колискову, якою ви вимовили перші свої слова.

Народна пісня - голос невсипущий,
Душі людської вічне відкриття.
Вона ніколи, як і хліб насущний
Не вийде з мови сущого життя.

Ведуча 2: -  Українська народна пісня. Вона, як сльоза, очищає душу. Пісня, як свята молитва . Народна пісня цілюща, як материнське молоко. Бо живе у ній наш родовід, в ній живе наша прекрасна Україна. Кажуть, допоки живе мова, то до тих пір живе народ. Дякуючи пісні, ми можемо висловити свої почуття, радість і смуток, любов і гнів, пожартувати. Тож давайте заспіваємо.

             Жартівлива українська народна пісня «Грицю, Грицю...»

Грицю, Грицю, до роботи - В Гриця порвані чоботи.
Грицю, Грицю, до телят - В Гриця ніженьки болять.
Грицю, Грицю, молотити - Гриць нездужає робити.
Грицю, Грицю, врубай дров - Кахи, кахи - не здоров.
Грицю, Грицю, роби хліб - Кахи, кахи - щось охрип.
Грицю, Грицю, до Ганнусі - Зараз, зараз, приберуся.

Ведуча1: - Народна мова - безмежний океан. Це і дума, поема, казка, легенда, переказ, приказка, прислів'я. Немає у світі людини, яка б не любила казок, або хоча б не чула їх.

Інсценізація казки «Пан Коцький» (на новий лад)

Дійові особи:дід, баба, пан Коцький, вовк, ведмідь, лисички, кабан,
їжак, білка.

На дворі, на лавочці біля хати сидить дід та баба, а на пеньочку сидитькіт.

Автор
Жили собі дід та баба тай горя не знали,
Мали мале господарство, ще й кота тримали.
Але котик постарів, спав вже багатенько,
Не ловив мишей він зовсім, бо став ледаченький.
Баба дідові отак весь час говорила
І плакала, і кричала, а часом просила.

Баба
Ой, дідусю, голубчику, змилуйся над нами,
Заведи кота ти в ліс, тай зостав з вовками.
Хай вони його з’їдять, отаке ледащо,
Бо не буду годувати я його нізащо.

Дід
Добре, баба, заведу, та там і покину,
Йди-но, Мурчику , сюди, ти вража дитино.

Автор
Взяв котика у мішок до лісу подався,
Там оставив під пеньком, тай чемно попрощався.

Дід
Живи, Мурчику, тут гарно, їж траву, малину,
Не хотів ловить мишей, а спав цілу днину.

Автор
Залишив кота під дубом,
Кіт сидить, сумує,
Коли дивиться лисички весело мандрують.

Лисички (співають)
Ми лисички, ми сестрички,
По лісу гуляємо,
Ми гусяток пасемо.
Зайців піджидаємо.

1. Лисичка
Боже, милий, що за диво, вперше таке бачу!
Скажи мені, як ти звешся, молодий козаче?

2. Лисичка
Що тут робиш, поробляєш куди шлях ти держиш?

Кіт
Я – Пан Коцький цар звірів, по лісу мандрую
Дуже добре бачу, а ще краще чую.
Можу всіх я вас поїсти, коли розізлюся.

1. Лисичка
Ой, ти, котику коточку, не сварись, не сердься,
Бо для тебе у нас є курятина з перцем.

2. Лисичка
Іди до нас поспішай, жити у хатину.
Будемо тебе глядіти, як малу дитину.

Автор
Й стали вони разом жити, кота годувати,
Вкладати в ліжко спати ще й пісні співати.

1. Лисичка
Лягай, котику, поспи, а ми поспіваємо,
Можемо казку розповісти, якщо побажаєш.
                                   Вкладають на лаву, співають колискову.

Автор
Кіт заснув, лисички встали, тихо вийшли з хати
Й сіли собі на пеньочку рушник вишивати.
Вже пройшло чимало часу, кіт поспав, прокинувся
Став з собою розмовляти, в слух думки казати.
Саме ось оцю розмову підслухав зайчисько,
Який нишком пробігав біля хати близько.

Кіт
Ох, і добре я живу в цих лисиць гарненьких,
Вони мене так милують, як дитя маленьке,
Можу спати, погуляти, книжку почитати.
А ще можу я, як схочу, як буде охота,
Половити усіх звірів та кинуть в болото.

Автор
Як почув оце все зайчик, то дуже злякався,
Побіг звідти він мерщій, під кущем сховався.
Там просидів він довгенько, подумав гарненько
Поборов в собі він страх, до друзів подався
Щоб усе це розказати, чого він злякався.

На лісовій галявині  вовк, кабан, ведмідь, білка, їжак.
Ведмідь
Зайчику, що з тобою сталось?  Що з тобою вкоїлось?
Чого так перелякався? Чи чого наснилось?

Кабан
Зайчику, поглянь на мене.  Який ти смішненький.
І чого ти так злякався, дурнику маленький?

Білка
Іди, зайчику, сюди, розкажи скоренько,
Хто тебе так налякав, ти ж моє серденько?

Вовк
Чого, зайчику,  тремтиш, як ота осика?
Кажи нам усе мерщій, щоб не було лиха.

Їжак
Ой, зі сміху я помру, дивлячись на тебе
І з якого таки дива так тремтіти треба?

Зайчик
А мені вже не до сміху, всі мовчать, ні звуку,
Бо я бачив у лисичок отаку звірюку(показує)
Він казав, що за годину нас усіх половить,
Всіх посадить у мішок ще й в болоті втопить.

Ведмідь
Що ж тепер нам всім робити?  Що нам предпреняти?
Як же, братці, нам тепер в лісі проживати?

Вовк
Я, вважаю, всім нам треби подарунки нести,
Щоб оцей страшний звірюка не чіпав нашої честі.

Їжак
А я йото не боюся, я клубком звернуся,
В носа голками вп’юся, буде тоді знати,
Як маленького мене безсоромно чіпати.

Білка
Ну страшний, ну здоровенний,
Ну і що із того,
Треба, друзі, нам насамперед глянути на нього!
Підеш, зайчику, ти знаєш де його шукати,
Запроси його у гості до моєї хати.

Вовк
Вірно, вірно білка каже, глянемо гарненько,
А тоді вже поговоримо з звіром тим чемненько.

Заєць
На біду я народився у лиху годину,
Піду зараз до лисички, може там і згину!

Автор
Пішов зайчик до лисичок, щоб з гості позвати,
І побачив їх хороших, усіх біля хаті.
За столом вони сиділи й чайок попивали,
Булку з маслом куштували, тихо розмовляли.

Заєць
Добрий день, руді лисички, гарні та миленькі,
Запрошує вас білочка в гості всіх чемненько,
Прихватіть разом з собою гостя ви страшного.
Всі ми дуже хочемо глянути на нього.

2. Лисичка
Ми у гості всі прийдемо, та ви поховайтесь,
Бо розірве вас на шмаття, тоді начувайтесь.

       Зайчик біжить знов до звірів в ліс

Зайчик
В гості всі вони прийдуть, лисички сказали,
Але всім нам поховатись вони приказали,
Бо порве він всіх на шмаття, ледь кого зачує
Буде тоді нам всім лихо, от такий він дурень!

Автор
Як почули оте звірі, зразу поховались,
Хто в кущі, хто за пеньок – всі порозбігались!

                 Ідуть кіт з лисичками, несуть всім подарунки та співають

2. Лисичка 
А ми в гості йдемо бочку меду несемо,
Ще горішки лісові, та ці квіти лугові.
Моркву та капусту всім на закуску.

Кіт
А де ж звірі всі пропали? Ніхто не стрічає?

  1. Лисичка 
    Всі звірі у лісі зараз поховались,
    Бо дуже тебе вони налякались.

Кіт
А чого мене боятись, я ж не буду тут кусатись?
Що я можу їм зробити? Можу лиш мишей ловити,
Можу випити сметану, коли з глечика дістану,
Можу вкрасти м’ясо, сало, та за це перепадало!

Виходять всі звірі

Вовк
Де ти, зайчику, скажи, бачив диво – велетня?

Кабан
Та хіба йому під силу з’їсти нас таку ораву?
Чи втопити у болоті, чи іще чого зробити?

Білка
В страху очі ох, великі!

Кіт
Хочу з вами в лісі жити, з усіма вами дружити,
Буду ліс охороняти, мишей сюди не пускати.
Щоб по лісу не гуляли, та коріння не псували.

Білка 
Добре, добре ми вітаємо тебе в нашім лісі,
Живи собі у лисичок у добрі і втісі!
Приєднуйся ти до нас святкувати в добрий час!


Ведуча 2: -  Наша мова, як і будь-яка інша, легко, без зусиль сама до рук не дається. Але вона - наш вірний друг і помічник протягом усього життя. Багатство мови зберігається у незліченній кількості чудових українських пісень, у думах, казках, у творах письменників, у живій розмовній мові. Наше завдання - берегти цей неоціненний дар, примножувати його, не засмічувати чужими і грубими словами.

                                            Пісня «Українська мова» 
Тут мамина пісня лунає і нині,
Її підхопили поля і гаї,
Її вечорами по всій Україні 

Співають в садах солов'ї.


І я припадаю до неї устами,
І серцем вбираю, мов спраглий води,
Без рідної мови, без пісні, без мами
Збідніє, збідніє земля назавжди.

                               Пісня « Гей шуми, великий луже»

За що люблю я Україну?
За те, що край це рідний мій.
За гори, ріки і рівнини,
І за Дніпро, що як живий.

За мову гарну, солов’їну,
За пісню, що в серцях луна,
За те, що це моя країна,
Яка в душі немов струна.


Я живу в такій країні,
Де Дніпро міцний реве,
Де народ завжди єдиний
Й визнання є світове.

Де степи навкруг жовтіють
Під блакитним небосхилом.
Де повсюди люди мріють,
Де завжди хай пахне миром!


Ведуча 1: -  Наше свято наближається до кінця. Ми дуже раді і щасливі, що сьогоднішнє свято заронило у наші серця ще одну краплинку любові до рідної мови, до України, до родини, до всього українського народу.
Багата і чудова українська мова. Вона, мов кринична вода, яку черпаєш, а їй немає ні кінця, ні краю. Ви з кожним роком будете глибше пізнавати її скарби.

Автор матеріалу: Бурдяк Ірина Романівна

ЗАВАНТАЖИТИ БЕЗКОШТОВНО!
vihovniy-zahd-mova-rdnogo-narodu.rar [274,46 Kb]
(Завантажили цей файл: 142)


Схожий цікавий матеріал!

Сподобалося? Поділіться з друзями!



Категорія: Метод-кабінет / Класним керівникам / Нуш / Початкові класи

На головну




Залиште будь ласка свій коментар щоб ми знали що дана публікація цікава, та принесе свою користь для вас!
Дякуємо!

Шановний користувач нашого сайту.
Ви зайшли на освітній сайт як незареєстрований користувач.
Будь ласка
Зареєструйтесь на сайті (1 хвилинка часу) або увійдіть під своїм іменем за допомогою кнопок соц-мережі Fb. Після реєстрації на нашому сайті, для вас будуть відкриті всі можливості сайту. Коментарі і повне право на всі категорії та інші функції.
Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.