Морський випускний бал в початковій школі “Чотири роки разом – так приємно”

Оформлення сцени: на задній стіні - макет вітрильника, напис! "У добру путь"
Шум моря. На сцену виходить капітан.
Капітан:  Леді і джентльмени. Пані та панове. Сьогодні в житті кожного з вас, у житті нашого села знаменна подія - в своє перше плавання відправляється корабель з простою назвою "Надія".

Всі по місцях!

Боцман Прекрасний шлях навчання і пізнання.
Від шкільної парти до великих висот,

Від букваря до таємниці світобудови,
З одним девізом полум'яним: "Вперед"

Кап. Боцман! Бий на щастя шампанське об борт. І повний вперед.

Боцман намагається кинути пляшку, але тут на сцені з'являється перевіряючий.

Перевіряючий:  Стоп, стоп. Який повний вперед? Ви обшук пройшли? А дозвіл на плавання у відкритому просторі отримали? Необхідно перевірити оснащеність корабля, готовність команди.

Весь цей час капітан намагається його перебити.
Загалом, все як годиться: звірити, перевірити, підписати, поставити печатку, ну а потім вже в добру путь.
звертається до капітана:
Ну що ви все руками махайте. Пройдемо, у всьому розберемося, вирішимо, що робити.
звертається до глядачів:
А ви поки розслабтеся. Відпочиньте. І зустрічайте наших іменинників – випускників.

(під мелодію виходять випускники/Вчитель зачитує цитату про кожного випускника+відеофото)

1.Добрий, щирий, симпатичний,

   Про друзів завжди дбає.

   Наш Євгеній добре серце

  І добру душу має.

Гучними оплесками привітайте Ковальчука Євгенія

2. Тиха, скромна, сором’язлива,

Вікторія наша незлоблива.

Завжди привітна з усіма

І працьовита, як бджола.

Гучними оплесками привітайте Костенко Вікторію 

3. А цей хлопчина трішки скромний

Він високий, і стрункий
  Милий, славний, чепурний.
  Вірний друг і добрий брат
У нього до всього найдеться море порад

Гучними оплесками привітайте Курамшина Дмитра

4. По дорослому хазяйка
Не потрібна їй уже лялька.
Скромності у неї не займати
Напам’ять може любу пісню проспівати.

Зустрічайте Яцко Любов

5. Цей хлопчина товариш благородний

Добрий, чесний, гарний, модний,

Має здатність до навчання.

Він артист і футболіст,

він до спорту має хист

Загадковий, проворненький,

гарний хлопець, хоч куди

Просимо зараз  Овчаренка Еріка  вітати

6. Вродлива, покладиста і привітна

І як справжня господарочка працьовита.

Руки і серце золоті має.

Вікторія тільки усім добра бажає.

Гучними оплесками привітайте Багнюк Вікторію

7. Трішки впертий, вайлуватий,

Але до всякої роботи завзятий.

Лагідний та симпатичний

Діма – чоловік практичний.

Гучними оплесками привітайте Шеменюка Дмитра

8. Вона є жвава і рухлива
  До того ще і жартівлива
  Будемо ми її зараз вітати ……

Оплесками зустрічати.

Тож вітаємо оплесками Стрижалковську Кіру

9. Привабливий, гострий на слівце,

Скептичний, майстровитий.

Дмитру  хочеться сказати:

«Ти по-дорослому хазяйнуватий!»

Гучними оплесками привітайте Ковальова Дмитра

Аплодисменти кожній дитині

Морський танок випускників

Капітан: Ну от, все начебто в порядку. Можна відчалювати. Боцман ...
Виходить перевіряючий
Перевіряючий: Ви знаєте, технічним станом корабля я задоволений: зріст, вага - все в нормі. А от як на рахунок розумових здібностей команди?
Капітан: Немає жодних проблем. Вони з успіхом пройшли підсумкову атестацію.
Перевіряючий: Ну, це що, на іспитах можна було і списати. Хотілося б переконатися в їх кмітливості тут і зараз.
Капітан: Добре. Але після цього ми зможемо відплисти?
Перевіряючий: Якщо вони розкажуть мені про свій клас, то які розмови можуть бути.

Пісня «Дружній клас»

Капітан: Всі папери підписані, печатки поставлені. В дорогу.
Вбігає Боцман
Боцман: Товариш капітан, у нас на борту якісь дива відбуваються!
Капітан: Розберемося.

Ідуть зі сцени.     

Ніжна мелодія. Виходить попелюшка                          

Попелюшка. Який чудовий бал! Як тут гарно. Вітаю усіх присутніх на цьому торжестві.
Я просто у захваті від того, що відбувається у цьому залі. Та я не можу зрозуміти, що це за така країна «Школа» у яку я потрапила, у якій так багато любові й радості? Хтось може мені розповісти, хто ті люди, яким дорослі діти весь час зізнаються у коханні?
1вип. Дорога Попелюшко, ти живеш у казковій країні, ніколи не чула про наш школу і тобі, мабуть, не просто побачити те, що ми відчуваємо серцем.
2 вип. Та все ж ми спробуємо відкрити тобі той дивний світ, який зветься Школою і познайомити з людьми, які творять щастя і радість у ній.
3 вип. Мила дівчинко, скажи, хто у твоїй казковій країні вирішує все, відповідає за все, керує всім, піклується про всіх? Хто найголовніший? 

Попелюшка. Звичайно, королева.
4 вип. А у нашій країні є король. Це наш любий директор — Іван Миколайович. 
Попелюшка. А він , що більше любить: карати чи милувати?
1 вип. Ти не повіриш, Попелюшко, але наш король зовсім не вміє карати.
Попелюшка. А як же він тоді править країною?
2 вип. Наша країна «ШКОЛА» найкраща і найвідоміша у районі, мабуть, тому, що править нею рішучий, сучасний, прогресивний, талановитий, а, найголовніше, добрий і світлий король.

3вип. Дорогий, Іване Миколайовичу. Ми щиро дякуємо Вам за Ваш невтомний труд. Лушпай Іван Миколайович нагороджується медаллю «За мудрість і витримку»

(Слово надається директору школи)
Попелюшка. А хто допомагає королю правити країною? У нашої королеви є міністри. Говорять, це найкращі міністри у всьому казковому світі. Мабуть, тому що вони уміють голосно і страшно сварити підданих.
1вип. І у нас є свій міністр . Це наш заступник директора Гайдай Л.В.: тільки її не бояться, а поважають.
Попелюшка. Поважають, тому, що вона вміє гарно сварити підданих?
2 вип. Ні. Вона професійно робить свою справу і вкладає у неї душу. І при цьому має просто фантастичні результати.
3вип. І зараз ми хочемо побажати Адміністрації школи міцного здоров’я, довгих років життя і терпіння, терпіння, терпіння. Гайдай Лариса Валеріївна нагороджується медаллю «За мудрість і витримку»

Попелюшка. І що, така велика країна тримається лише завдяки королю та міністру?
Вип. Звичайно ж ні. Жодна шкільна країна не може існувати без вчителів. А в нашій школі вони – найкращі.
Вип. Ми любимо ваші цікаві уроки,
Хоч з нами буває немало мороки, 

За те, що ви були за батька й матір,
Учили жити чесно на землі,
Що нам не поспішали двійки ставить,
Спасибі, дорогі учителі 

Вип.Учителю! Пораднику і друже!
Ви вибрали дорогу непросту.
Ми вам сьогодні дякуємо дуже
За вашу працю вчительськую святу. 

Чому ж, учителю, ти посмутнів
Ховаєш сльози, щоб ніхто не бачив
Ти ж сам терпляче нас в цей день привів,
Шляхи в майбутнє зорями позначив. 
Така вже доля, вчителю, твоя -
3устрітись, аби знову попрощатись,
Із серця в серце перелить добро 
Й учителем навіки залишатись.

Мінза Олександр Володимирович, вчитель інформатики, нагороджується медаллю «За мудрість і витримку»

Овчаренко Олена Володимирівна, вчитель іноземної мови, нагороджується медаллю «За мудрість і витримку»

(Діти дарують квіти вчителям)

Пісня «Ви ж нас підманули»

Попелюшка: Я теж хочу жити у такій  країні !

Вип. Для цього потрібно ходити у школу, якщо хочеш ми тебе проведемо .

Беруть Попелюшку і йдуть за сцену.

Капітан: Так, прекрасний початок. То одне, то інше. А це що ?

1 вед. Прощаючись зі школою,відпливаючи у 5 клас ми вирішили започаткувати музей шкільних реліквій.
2 вед. І зараз ми представимо свої експонати
(Боцман тримає коробку для експонатів)
1Вип. Я віддаю у музей Шматок граніту знань, який ми гризли і ще багато залишили вам.
2Вип. А я залишаю Мій особистий літак, який пройшов перші випробування на уроках математики
3Вип. Я віддаю Банку сліз, пролитих за 4 роки навчання.
4Вип. А від мене нехай буде ручка, яка пережила всі контрольні.
5Вип. А ось візьміть до музею Кеди головного футболіста школи.
6Вип. А від мене нехай зостанеться цей  недогризаний олівець.
7Вип. І нарешті – універсальна шпаргалка, найбільший друг  і ворог учня- завдовжки 2 м!
8Вип. А я залишу ось цю табличку множення, яку я нарешті вчора  вивчив…

9 Вип. Ну і звичайно віддаємо ось цей ключ знань,нехай він допомагає здобувати знання майбутнім першокласникам
Кап. Дякуємо за такі чудові експонати.
2 вед. У народі кажуть: Якщо хочеш повернутися у те місце ще раз – залиш там якусь річ. Ми щойно залишили у початковій школі згадку про себе. 

Вип. Ой, як хочеться у перший клас, так сумно. А можна хоч на хвилинку?

Кап. Це я можу . За мною.

Вчитель 1 вересня 2012 року , батьки привели своїх діток до школи. Зараз я пропоную і батькам, і учням згадати про це……

Давайте пригадаємо разом

Як вперше на лінійці всі стояли

Розгублені, малі, кумедні,

З-за квітів ледве виглядали.

Неначе весела родина

Всі ми зайшли в світлий клас

І тоді й почалося

Нове життя у всіх нас.

(відео «ЧОТИРИ РОКИ РАЗОМ – ТАК ПРИЄМНО!»)

Вчитель:

              А що, згадаємо, хлоп'ята,

                        Всі вісім сотень днів важких?

                         Нехай почують мами й тата,

                         Чого ми вчились тут без них.

1-й    учень (показує табличку з написом: 1 клас)

                          Перший клас, наш перший клас!

                           Скільки справ зустріло нас!

                           Треба фрукти рахувати,

                           По складах книжки читати.

2-йучень

                          А письмо — це справжні муки: 

                          Від напруги ниють руки!

                          Вам би, пальчики-билинки,

                        В ляльки гратись, у машинки! 

                         Та коли ж? Весь час веди

                          Знаки, літери, склади!..

3-йучень

              В зошита задрались вуха,

                        Ніби він уважно слуха.

                        Потім крейдою писали —

                        Форми білі-білі стали!

4-йучень

              Хтось під партою в кутку 

                       Робить справу нелегку:

                      Все на пальцях полічили.

                      Бо без них — немає сили.

5-йучень

             Клас працює, а дівчата

                       Вчаться булки доїдати.

                        Потім ще б чайку напитись

                       Й погуляти відпроситись...

6-йучень

              Дехто водить теревені:

                         «Нащо вчитись? Змалку вчені!»

                         Совість-зрадниця мовчить,

                         І язик теж не болить.

7-йучень

              Ну, а час же не чекає:

                         Швидко якось пролітає.

                        Ось уже й весні кінець.

                         Що ж, хто вчився — молодець!

Вчитель: -Діти, хто іще зустрів вас разом із першим шкільним дзвіночком? Правильно, ваша перша вчителька – Фарина Світлана Йосипівна!

8-й   учень 

Перша Ви наша вчителько,

Ви нас вели по дорозі знання,

Нас наставляли в хвилину важку,-

Щире спасибі я вам скажу.

9-йучень 

З маминих рук нас маленьких взяли

В школу за руку в знання нас вели.

Ми Вам бажаємо щастя й добра,

В щасті хай буде вся ваша сім’я.

10-йучень 

Ми вас любимо так щиро,

Пам’ятайте й ви про нас.

А тепер для Вас цю пісню

Заспіває весь наш клас.

  Пісня «Перша вчителька»

11-йучень Фарина Світлана Йосипівна нагороджується медаллю «За мудрість і витримку»

Яцко Л. причеплює медаль

1-й   учень (показує табличку з написом: 2 клас)

                        Другий клас. Пішла таблиця

                        І почала часто сниться.

                       Ми її вчимо, вчимо,

                        На уроках — «горимо».

2-йучень

               Різні дії як насіли –

                         Розібрать немає сили!

                         Додавання, віднімання -

                       Жарти, мінімум старання,

                       А от множити, ділити —

                       Годі, браття, й говорити!

3-йучень

              Стали в ряд частини мови.

                       Як багато, чесне слово! 

                       Як би тут не розгубитись

                       І хоча б чогось навчитись!

4-йучень

                         Ми трудились що є сили,

                         Цінне все, чого нас вчили. 

                         Всю програму вже пройшли, 

                         Другу висоту взяли!

Пісня «Ах, детство!»

1-й   учень (показує табличку з написом: 3 клас)

                         Ось і третій рік ми в школі,

                        Цифри вирвались доволі.

                        Цифри вирівнялись строєм,

                         Як солдати — перед боєм.

2-йучень

               Скільки їх? Не полічиш!

                         Стулиш рота і мовчиш.

                       А ще ж множити, ділити...

                        Мізки б тут не розгубити!

3-йучень

               Грізно потяги гудуть,

                          Пароплави все пливуть...

                         Треба шлях порахувати,

                         Звідкись час і швидкість взяти.

4-йучень 

                           Не задачі — просто мрія:

                           Розбереш тут, яка дія!

                          Їздимо ми по планеті

                          Шляхом, морем, на ракеті...

5-й   учень (показує табличку з написом: 4 клас)

                          І читання далі мчить:

                          В ньому майже кожна мить

                          Відкриває шлях в світи, 

                         Не були де я і ти.

6-й   учень

                          Казка, вірш, оповідання

                            Увесь час ведуть змагання:

                        Хто цікавіше розкаже,

                        Ще й корисне щось покаже.

7-йучень

                          Нелегкі завдання в мові:

                          Скільки звуків, букв у слові,

                           Підмет, присудок знайди,

                          Вірно речення склади...

8-й   учень

                         З дієсловом розберись

                         І відмінювать навчись...

                         Не питають, чи ти здібна,—

                         Всім же грамотність потрібна!

Вчитель: Пройшов і третій рік навчання і четвертий. Підведемо підсумки за ці роки. 

- За час навчання вивчено 33 літери українського алфавіту. 

- Всі ми навчилися читати, писати, рахувати, розв’язувати задачі. 

- Нами списано, переписано і не дописано багато листків паперу. 

- Загублено 25 поганих звичок, 50 ручок, 60 олівців, 30 лінійок. 

- Штук 20 ґудзиків. 

- Найскладнішими завданнями поламано 50 голів. 

Капітан: Але час невпинно пливе… Діти, а хто ж вів вас по дорозі знань з 2 по 4 клас?

1вип. 

Ірина Олександрівна! 

Добра, терпляча 

Наче мама, була нам малим. 

А любов її щира, гаряча 

Зігрівала серденько усім. 

Останнє нині у нас побачення 

Нам сумно розлучатись з вами. 

І просимо у вас пробачення 

Ми найщирішими словами. 

2вип. За те, що колись 

Хтось не вивчив урок, 

Домашнє завдання 

не виконав в строк. 

3вип.А хтось одержав знову двійку, 

Встрявав з товаришами в бійку, 

Базікав часто безупинно… 

Та ви прощали нам провини. 

4вип. Для нас були ви друга ненька, 

Жаліли щиро нас, маленьких, 

І нашим мамам завжди радо 

Давали добрі ви поради. 

Цю пісню ми даруєм вам. 

Пісня «З вчителькою нашою» 

5вип.  Фарина Ірина Олександрівнанагороджується медаллю «За мужність і витримку»

Овчаренко Е. причеплює медаль

Кап. Боцман, а чому та жінка весь час сльози ллє? Що з нею?

Боцман: Зараз з'ясую.
Слово батькам__________________________________________

Випускник 
Кожне батьківське слово – то є оберіг,
Що осяює шлях, де багато доріг.
Де ж стежина до щастя, якою піти?
Слово батьківське, ти нам вічно світи
Випускник 
Мамо, матусенько, мамочко, ненько,

Матінко, усміх твій ніжний ловлю.

Мамонько рідна, моя дорогенька,

Я над усе тебе в світі люблю!

Випускник Татку, татусенько, таточку, тату,

Кращого в світі немає навкруг!

Татоньку, хочу тебе я обняти –

Ти – мій порадник, заступник і друг!

Випускник Я й до бабусі з любов'ю звертаюсь:

Бабцю, бабуню, бабусю моя!

І до бабусиних рук притуляюсь,

І відчуваю в них лагідність я.

Випускник Й до дідуся я іду по науку:

Діду,дідуню, навчи в світі жить!

Він на голівку кладе свою руку,

Голос струмочком сріблястим біжить.

Випускник Ми любим бабцю, діда, маму й тата,

 Ми вам бажаємо здоров’ячка багато,

 Ми хочемо, щоб завжди ви раділи,

 І щоб в житті ніколи не хворіли.

Випускник Любі!Ми вам обіцяємо: учитись, дружити,

 Гарні оцінки додому носити,

 Щоб дарувати радість вам,

 Любесеньким нашим батькам.

Капітан: Чесно кажучи, я починаю сумніватися в тому, що ми сьогодні покинемо ці берега. Стільки перешкод. Залишається сподіватися тільки на диво.
Боцман: Я знаю, хто нам допоможе.

Таночок з батьками «Батьківський поріг»

ВЧИТЕЛЬ:

Вам, шановні батьки,

Спасибі хочу сказати.

І щирим вчительським теплом,

За ночі ті, що не доспали,

Коли задачі ви рішали,

За вірність прикладів і вправ,

І за малюнки з малювання-

Тут кожен батько участь брав.

Це перший крок,

А попереду ще 7 років,

Отож навчайтеся, батьки,

І кожен день робіть уроки!

• А зараз хвилююча і урочиста мить нашого свята. Ми нагороджуємо медалями батьків за добросовісну допомогу, щиру підтримку, неабияку силу волі, за відчайдушне терпіння і витримку.
  Медалі вручають випускники

Капітан: Після такого, з нами нічого не повинно трапитися і ми почнемо нашу подорож. Боцман. Боцман! Боцман! Шампанське!
Боцман вносить пляшку з-під шампанського, але порожню.

Капітан: Що це?
Боцман: Ось. Вона вислизнула у мене з рук прямо в море. Ледве виловив, а вона порожня. Не зовсім, правда.
Капітан дістає записку з пляшки.

Капітан: Телеграма. Для випускників. Вода роз'їла деякі слова і їх не прочитати. В цьому нам допоможуть учні початкової школи

(Вітання 1 і 2 класу)

1уч. Ось стоять перед нами 4 юнаки і 5 леді прекрасних,

Стоять зажурені із поглядом сумним,

Сьогодні із початковою школою пора прощатись,

І до середньої переходити їм.

2уч. Я їм бажаю щастя і радості  в житті,

Щоб перешкоди не траплялись на путі.

Щоб ви зла ніколи не зазнали,

І кожен день з любовю зустрічали.

3уч.Бажаю,щоб збулися ваші мрії,

І всі найпотаємніші надії.

І щоб усюди де ви не дістались,

До рідного порогу повертались.

4уч. Пильнуйте дружбу, бережіть кохання,

У майбуття плекайте сподівання.

Ніколи не скривіть на чужині

Своєї мови звуки чарівні.

5уч. Любіть життя, цінуйте кожну днину,

В краях далеких славте Україну!

Щоб не траплялося, ніколи не забудьте,

Що ви її теперішнє майбутнє!

Капітан: 

Все трапляється в житті:
Негода і мла,
Налітає біда ураганом непроглядним ...
І долею твоєї керує тоді
парус Надії.
Капітан:       Усі на корабель!

Уч.         Хоч сьогодні в нас і свято,

              Тільки є одна печаль:

              Вчителька не йде у п’ятий,

              Розлучатися так жаль!

Уч.        Ми, маленькі Ваші учні,

              Вашу працю оцінили.

              Ні часу, ні сил, ні здоров’я

              Ви для нас не пожаліли.

              Були радості і болі

              Успіхи й невдачі,

              Та найбільш тепла й любові 

              Було в очах Ваших!

Мої слова

Звуки вальсу завжди змушують замислюватись…Сповнюють душу невимовного почуття чогось особливого, прекрасного і сумного… А мені він нагадав про те, що наша стежина привела нас до того місця, де потрібно нам розлучатися… Моя стежина завершилася, і я мушу повертатися назад, а ви підете далі в нове, світле, незвідане життя. Ідіть прямо, не звертайте вбік, не коріться перед труднощами.

Якщо при годині лихій, мої любі діти,

Ви вчинок зробите дурний, -

Мені боляче стане дуже.

Якщо в в майбутньому житті

Пошану і славу здобудете,

Співатиме у мене душа – 

Радість за вас у ній буде.

Якщо ж у годину лиху

Не буде нікого поруч,

Пам’тайте, у будь-яку днину,

Зайшовши в школу і ліворуч,

У вашої вчительки в будь-який час,

Для будь-кого із вас будуть відкриті двері.

Дорогі діти! Я вдячна вам за те, що ви були в моєму житті, бо не тільки я вас навчала ці 3 роки, але і я вчилась у вас: бути терплячішою, вимогливішою, щедрішою, добрішою. Сьогодні у вас свято, ви прощаєтесь із початковою школою, робите перші кроки у доросліше життя. Але не бійтесь його! Від вас залежить, яким буде це життя.

Як швидко настало прощальне це свято.

Як швидко прийшов прощатися час.

То ж хочу я,діти, щоб ви пам’ятали,

Як я вас дружити, трудитись навчала

Я буду завжди пам’ятати про вас!

А зараз я хочу вручити вам дипломи про закінчення початкової школи та на згадку про країну дитинства фотоальбоми.

1-й вип.    Багато доброго, нового

                     життя відкриє ще для нас, 

                     як перша сходинка до нього, 

                     Для нас всіх буде 5 – клас!

2 –й вип. У нас усіх – прощання настрій,   

                      Ми схвильовані украй.

                      Скажімо разом...

Всі                 Середня школо, здраствуй!    Ти ж, початкова, прощавай!

ОБІЦЯНКА 

• Ми, учні четвертого 4 класу, йдучи до середньої школи, обіцяємо: 
• Прибігати до школи на перший урок з очима, що палають від допитливості.    

(-Обіцяємо!)

• Із вовчим апетитом „поглинати” всі знання і „перетравлювати” їх до кінця, щоб не гальмувати. (-Обіцяємо!) 
• Біля дошки стояти, як кращий воротар, не пропускаючи повз вуха жодного питання. 

(-Обіцяємо!)

• Бігати коридорами тільки у змінному взутті, щоб не завдати шкоди підлозі. (-Обіцяємо!) 
• Підтримувати вогонь любові та поваги до вчителів та адміністрації. (-Обіцяємо!) 
• Не доводити вчителів до температури кипіння. (-Обіцяємо!)
• Витягувати з учителів не жили, а міцні знання. (-Обіцяємо!)
• З гідністю донести високе звання учня Маринської школи до закінчення навчання.

(-Обіцяємо!)

Капітан: А щоб наш корабель відправився у дорогу скажімо чарівні слова 

Усі разом   Шкільний дзвіночок , пролунай!

Молодша школо, прощавай!

Лунає останній дзвінок.

Пісня «Маленькая страна»