За кадром оголошення диспетчера вокзалу

Увага! Увага! До першої платформи Вокзалу прощання прибуває швидкий поїзд 04-А “Учнівський експрес”. Нумерація вагонів з голови поїзда

Вчитель: Життя — вічний вокзал, де розлучаються, зустрічаються, плачуть і радіють. І сьогодні ми з вами — на вокзалі прощання, прощання з початковою школою. Час іде. Потяг стоїть біля перону. А пасажири щось запізнюються...

Ведучий 2. Увага,  гості! Мить ця особлива!

                  “Прощальний вечір” – дійсно свято з свят.

                   Хвилюються випускники щасливі

                   Бо зараз починають свій парад!

Ведучий 1. Пишайся, Школо мила!

                   Їм вчитись й пізнавати залюбки 

                   Щоб їм завжди в житті щастило - 

                   Вистеляйте рушники!

Вчитель. Запрошуємо на наш Вокзал випускників початкової школи, 4 – А класу, 2013 року

Звучить музика (входять діти)

Учень1. 

Травень, весняне світання,

Погляди наші дитячі.

Радість і смуток прощання

Ми в оченятах бачим.

Всі ми доросліші стали

І за чотири роки

Дуже багато пізнали,

Стали міцні і високі.

Учень 2.

Час підійшов прощатись

З першою ланкою школи.

Тільки хвилин найкращих

Ми не забудем ніколи.

Учень 3.

Першу прочитану книгу

Й перше записане слово,

Першу класну годину

Й друзів найперших коло.

Учень 4.

Першу свою оцінку

Й вчителя перший погляд,

Усмішку його чарівну

Ми залишаєм на спогад.

Учень 5.

Інші займуть наші парти,

Сядуть за ними писати,

Квіти у класі нашім

Іншим тепер поливати.

Учень 6.

Добре й відмінно навчаймось,

Дружбу цінуймо міцну,

Всіх вчителів поважаймо,

Гідність гартуєм свою.

Учень 7.

Ну, а коли стане важко,

Чи вільний з'явиться час

Ми всі сюди завітаєм,

В наш незабутній клас.

Вчитель: Вітаємо вас на нашому Вокзалі. Та не поспішайте сідати у вагони — у вас іще є час. 

Учень1. А  як хотілося б повернутись назад,  і прожити ці роки знову із своїми друзями, хвилюватись  під час контрольної, писати шпаргалки,підказувати другові, брати участь у змаганнях, концертах.

(До зали виходить  астролог)

А знаєте, в якості  святкового подарунку,   я можу здійснити ваше бажання і повернути поїзд до початкової точкиу перший клас . Порядок небесних світил на небі дозволяє  на перехресті часів   заглянути в портал минулого.   У вашому розпорядженні лише одна година. Згадайте найкращі хвилини. У вас є нагода сказати слова вдячності всім, хто  розділив разом з Вами щасливі і сумні моменти. Пам’ятайте, лише година…

Виступ учнів – пісня Сурова Анастасія (Зачекай моє дитинство, зачекай)

За кадром оголошення диспетчера вокзалу

Увага! Увага! Швидкий поїзд 04-А “Учнівський експрес” прибув до першої платформи станції  «ТОЧКА ВІДЛІКУ.»

Вчиталь: Отже, перша  станція – «Точка відліку». (відеофрагменти)

Вчитель. Час швидко лічить свої хвилини. Ось і перші 4 роки промайнули. А 4 роки – це 2904 урока,  2 433 запальних перерв, 136  класних години, гори прочитаних підручників і книжок, списаних зошитів і чернеток, безліч конкурсів і змагань, свят і екскурсій, сварок і примирень. За 4 роки наші діти з’їли  400 кгсмачних булочок , стали важчими на250 кг і  виросли на 7м 59 см. Давайте згадаємо разом, якими вони були – роки початкової школи.

1 учень (показує табличку з написом: 1 клас)

                          Перший клас, наш перший клас!

                           Скільки справ зустріло нас!

                           Треба фрукти рахувати,

                     По складах книжки читати.

2   учень

                          А письмо — це справжні муки: 

                          Від напруги ниють руки!

                          Вам би, пальчики-билинки,

                        В ляльки гратись, у машинки! 

                         Та коли ж? Весь час веди

                          Знаки, літери, склади!..

3   учень

              В зошита задрались вуха,

                        Ніби він уважно слуха.

                        Потім крейдою писали —

                        Форми білі-білі стали!

4   учень

              Хтось під партою в кутку 

                       Робить справу нелегку:

                      Все на пальцях полічили.

               Бо без них — немає сили.

5   учень

              Дехто водить теревені:

                         «Нащо вчитись? Змалку вчені!»

                         Совість-зрадниця мовчить,

                    І язик теж не болить.

6   учень

            Ну, а час же не чекає:

                         Швидко якось пролітає.

                       Ось уже й весні кінець.

                         Що ж, хто вчився — молодець!

7   учень (показує табличку з написом: 2 клас)

                       Другий клас. Пішла таблиця

       І почала часто сниться.

                       Ми її вчимо, вчимо,

                       На уроках — «горимо».

8   учень

               Різні дії як насіли –

                         Розібрать немає сили!

                         Додавання, віднімання -

                       Жарти, мінімум старання,

                       А от множити, ділити —

                       Годі, браття, й говорити!

9   учень

            Стали в ряд частини мови.

                       Як багато, чесне слово! 

                       Як би тут не розгубитись

                  І хоча б чогось навчитись!

10   учень

              Ми пейзажі в класі вчили

                      (Парти довго потім мили)

                       Композицію картини

                      І портрети — для людини,

                       Для машин — автопортрет.

                       Не знання, а вінегрет!

11   учень

             Як цікаво на природі!

                       Ну, екскурсія, та й годі!

                        Мінерали різні вчили,

                       З ними досліди робили.

12 учень

                         Ми трудились що є сили,

                         Цінне все, чого нас вчили. 

                         Всю програму вже пройшли, 

                         Другу висоту взяли!

13   учень (показує табличку з написом: 3 клас)

                         Ось і третій рік ми в школі,

                        Цифри вирвались доволі.

                        Цифри вирівнялись строєм,

                        Як солдати — перед боєм.

14   учень

               Скільки їх? Не полічиш!

                         Стулиш рота і мовчиш.

                     А ще ж множити, ділити...

                        Мізки б тут не розгубити!

15   учень

               Грізно потяги гудуть,

                          Пароплави все пливуть...

                         Треба шлях порахувати,

                         Звідкись час і швидкість взяти.

16   учень 

                           Не задачі — просто мрія:

                           Розбереш тут, яка дія!

                          Їздимо ми по планеті

                          Шляхом, морем, на ракеті...

17   учень (показує табличку з написом: 4 клас)

                         І читання далі мчить:

                          В ньому майже кожна мить

                          Відкриває шлях в світи, 

                        Не були де я і ти.

18учень

                          Нелегкі завдання в мові:

                          Скільки звуків, букв у слові,

                           Підмет, присудок знайди,

                  Вірно речення склади...

19   учень

                         З дієсловом розберись

                         І відмінювать навчись...

                         Не питають, чи ти здібна,—

                         Всім же грамотність потрібна!

20 учень

                         Але найбільше дивувань

                         Коли відкриєш двері в клас,

                         І побачиш скільки нас 

                         Ми не просто 4 - А

                         Ми – це армія добра…

                        Двадцять двоє в нас дівчат,

                        І п’ять сміливих козачат

                         На уроках всі ми «вчені».

                        Всі актори ми на сцені                    

Танок «Баришні» Діти сідають на місця

”Увага! Увага! Швидкий поїзд 04-А “Учнівський експрес” прибув до першої платформи станції  РУБІЖНА”

Зарубенко Марина  виконує роль вчителя.

Вчителька: Доброго дня, діти! Сідайте! Дістаньте зошити, підручники. Добре..

(Дмитро тягне руку.) Що там у тебе, Дмитрику?

Дмитрик (риється в портфелі) : Наталя Миколаївна, а мені бабуся забула зошит покласти! Вона старенька..

Вчителька: Пора, Дмитрику, тобі за бабусею доглядати, а не навпаки! Ось тобі зошит. І щоб такого більше не було.. Отже, відкрили зошити.. Добре.. (Дмитрик знову 

тягне руку.) Що, Дмитрику?

Дмитрик: Наталя Миколаївна, а дідусь мій підручник вдома залишив..

Вчителька: При чому тут дідусь? Ти вже сам великий. Як не соромно! Ось підручник, але востаннє.. Отже, узяли олівці..

Дмитрик (риється в портфелі) : Наталя Миколаївна! Мама обіцяла його покласти, але, напевно, забула..

Вчителька: Та що ж це таке? Із-за тебе ми ніяк не можемо почати урок! Ось олівець! Усе! Узяли лінійки..

Дмитрик (риється в портфелі) : Наталя Миколаївна, у мене папа за лінійку відповідає..

Вчителька: Жах! Бабуся, дідусь, мама, папа, а де ж ти, Дмитрику - учень? Чи у усіх Смирнових пам'ять погана?

Дмитрик: Ні, пам'ять у нас у усіх хороша.. І учора вони при мені портфель збирали.. Куди усе поділося?

Вчителька: Так що ж, у тебе портфель взагалі порожній?

(Дмитрик із здивуванням дістає з портфеля дитячий пістолет, пиріжок, кубики, черевик.. Однокласники сміються, більше усіх Биків).

Биков: Як в кіно! Ну і Смирнов! Ось за мною ніхто з дорослих не дивиться, і усе у мене є!

Вчителька: Смирнов, у тебе щоденник хоч би з собою?

Дмитрик: Зараз подивлюся. (Радісно виймає пом'ятий щоденник.) Ось! (Несе вчительці.)

Вчителька: Щоденник учня 4-го "А" класу.. Бикова Олега.

(Усі в подиві. Потім вибух сміху).

Вчителька: Биков, а на твоєму щоденнику що написане? 

(Биков дістає з такого ж портфеля щоденник, читає.)

Биков: Щоденник учня 4-го "А" класу Смирнова Дмитра.

Дмитрик: Мій портфель в коридорі узяв! Бери свої іграшки! Із-за тебе мені попало. Я ж, Наталя Миколаївно, говорив, що сам бачив, як мені портфель увечері 

збирали! Ех, Биков! І не соромно?

УРОК ЧИТАННЯ

Учитель. 

              - Оленко, ти знову сьогодні запізнилася на уроки?

-   Так, я проспавла, бо нікому було мене розбудити — мама й тато на роботі!

Учитель. 

- А хіба у вас немає будильника?

- Є, але він дзвонить тоді, коли я сплю.

Учитель.

      - Дмитрику, де народився Тарас Григорович Шевченко?

-  На 25-й сторінці читанки!

Учитель. 

           - Катю, коли було засновано Київ?

Учениця. 

- Наскільки я пам'ятаю, Київ було засновано майже 1500 років тому...

  Учитель. 

            - Ну і пам'ять у тебе!

Учитель. 

            - Антоне, які ти знаєш теплі й лагідні слова?

учень (говорить, одночасно загинаючи пальчики). 

- Шуба, рукавички, чай...

Учитель. 

             - Діти, як треба зберігати читанку, щоб вона завжди була новою і чистою?

Учениця. 

-  Краще її зовсім не носити до школи!

УРОК МАТЕМАТИКИ

Учитель. Оленко, якщо я тобі дам три груші, то як ти їх розділиш на п'ятьох дітей

Учениця.

- Зварю компот.

Учитель. Катю, припустімо, у твого брата п'ять яблук, а ти в нього два забереш. Який буде результат? 

Учениця. 

- Він мене відлупцює.

УРОК РІДНОЇ МОВИ

Учитель. Діти, перекладіть з української мови російською слова морква, квасоля, цибуля за зразком: картопля — картофель.

Усі (разом). Картопля — картофель, морква —моркофель, квасоля — квасофель, цибуля — цибуфель.

Учитель. Катю, провідміняй дієслово ходити.

учениця.

- Я йду,ти йдеш...

Учитель. Швидше!

учениця. 

- Я біжу, ти біжиш!

Учитель. Дітки, придумайте до слова трава спільнокореневе слово. 

Усі (разом). Сіно!

Учитель. Як на твою думку, Максиме, штани — слово в однині чи у множині?

учень. 

- Я так собі міркую, що верхня частина в них — однина, а нижня — множина.

УРОК ПРИРОДОЗНАВСТВА

Учитель. Скажіть, чим відрізняються свійські тварини від диких?

учениця.

-  Дикі тварини ніколи не віддають добровільно молоко та яйця.

Учитель. Як ти гадаєш, Максиме, що важливіше — сонце чи місяць? 

- Місяць.

Учитель. Чому?

-  Тому що місяць світить уночі, коли темно, а сонце — вдень, коли й так видно.

ВИХОВНА ГОДИНА

Учитель. Проведемо виховну годину. Аліно, якби ти знайшла 5 гривень, що б ти зробила із грошима? Залишила б собі?

-  Ні, вчителько.

Учитель. Молодець! А що б ти з ними зробила?

- Купила би собі цукерок.

Учитель. Діти, які види транспорту ви знаєте?

- Автомобільний, залізничний, морський і... пішохідний.

Учитель. Катя, а чому ти несеш щоденник на підпис дідусеві, а не татові?

- Бо дідусь воював — він уже нічого не боїться.

Учитель. Єгор, чому це твоя матуся не була на батьківських зборах?

- Я їй не сказав. 

Учитель. Чому?

-  Бо кожного разу, коли вона побуває на них, у неї голова болить. От я її й пожалів.

Діти забирають парти і сідають на свої  місця. 

Вчитель. Хто сказав, що школа – це тільки уроки? Ні, це життя – цікаве,справжнє, захоплююче, де завжди знайдеться місце талантам. Ми раді вітати на сьогоднішньому святі Чумачова Максима, що цього року посів призові місця в міській та районних олімпіадах, ми радіємо за Корсун Наталку та Сенічеко Марію,що отримують перемоги з плавання на всеукраїнському рівні, ми звикли до перемог Сурової Анастасії та Рибалко Юлії на Міжнародних і Всеукраїнських вокальних конкурсах, ми захоплено слухаємо про перемоги Брікайло Мілани, Котикової Катерина, Єгорової Кристини, ми щиро радіємо успіхам Зеленченкової Єлизовети та Борко Ірини. 

Талантам дітей не має меж. 

Зустрічайте – Брікайло Мілану і Котикову Катерину з піснею «Две подружки»

Учень: А зараз ми хочемо звернутися до тих, хто поруч з нами був щодняі ділив з нами радість і смуток, перемоги та поразки, гордість та розчарування. Як ви вже здогадались – це нашівчителі.

Учень

Ми всі закінчили четвертий свій клас,

І старше життя вже чекає на нас.

Але ми сьогодні, в останнє свято,

Велике «спасибі» повинні сказати

Усім вчителям в урочистий цей час

За те, що навчали ви добре всіх нас!

Учень

Дорогі вчителі! Хай весни до вас летять журавлями, 

А ви не старійте ніколи з роками. 

Здоров’я і щастя ми зичим без ліку, 

І довгого, довгого, довгого віку. 

Учень

О час! Ти зупинися трішки! 

Дитячих вуст послухай, зачекай! 

Ти ще устигнеш виробити зморшки, 

Ти вчителям щасливу долю дай! 

Учень 

Нехай ваша доля не знає невтіхи, 

Хай стелиться цвітом земля, 

Хай радість живе лиш

під вашими стріхами, 

Усім вам здоров'я й добра!

Учень

І в день такий урочистий, святковий 

Дозвольте Вашу працю вшанувати, 

І квіти всі принесені сьогодні, 

Від всього серця Вам подарувати. 

( діти вручають квіти вчителям)

Вчитель. У відповідь нашим випускникам слово надається директору школи Черняковій О.А.

Вітайте ученицю 4 –А класу Рибалко Юлію з піснею «Щастя Вам»

Вчитель. В нашому сходженні шкільними сходинками нас супроводжували вірні друзі й помічники – наші батьки. Доброю порадою, мудрим наказом направляли вони дітей. Легкою димкою суму  тьмяніли їх очі, коли інколи в ваших щоденниках  з’являлись погані оцінки або зауваження. Проте яскравими іскорками звеселялись вони, коли раділи вашим успіхам. Мені здається, що наші батьки отримали ще одну початкову освіту. А разом з ними до школи ще раз пішли ваші бабусі і дідусі, адже їх ніжна турбота і трепетне хвилювання завжди були особливими.  І якими б не були шкільні будні, але батьки та родини завжди вірили у своїх дітей.

О, віра наших матерів, та ,що повік не знає міри,

в своїх маленьких  янголів – свята, непереборна віра!

В нас вірять наші татусі, за нас радіє вся родина,

в нас вірять бабці й дідусі –і віра їх свята, єдина!

Милі наші матусі, тата, родини! 

Добре, що поряд ви з нами в цю хвилюючу годину.

Радість свою ми  розділимо з вами.

Компас дитячий – це тата і мами!

Батькам  спасибі кажем нині 

в подяку від  кожної доньки і сина.

Вчитель.  Мені , в свою чергу, хотілося б подякувати батькам, бабусям, дідусям, що ніколи не були байдужими, що ніколи не були поряд, а були разом.

Кажуть, що чудес на світі не буває. Ні, вони є, і поряд з нами. Це наші діти. Вони, мов дивні квіти, з’являючись на світ, прикрашають наше життя і наповнюють його особливим змістом. І  тепер – дитячий подарунок батькам.

( перегляд фільму для батьків) Після фільму діти виходять беруть квітку і стають півколом. Звучить пісня про маму і тата. Після першого куплету частина дітей дарує квітку, а після другого – друга частина.

Вчитель. Настає хвилююча мить. ( діти виходять на сцену). Я хочу передати в надійні руки класного керівника майбутнього 5 – А класу  трішечки непосидючих ,галасливих, проте талановитих, щирих і кмітливих випускників 4 -А класу. Згідно акту передачі Ви отримуєте( промовляють діти):

-        В класі хлопців аж п’ять,

та двадцять двоє дівчат.

доведеться нам хлоп’яток в інших класах позичать!

-        середній вік – 11 років, а загальний – 312!;

-        дата народження – 1 вересня 2009 року;

-        знак зодіаку – Діва. 

-        загальний зріст – 

-        загальна вага – 

-        улюблені уроки – фізкультура і математика

-        улюблений день – неділя

1-й учень.  Хоч інколи ми пустуни маленькі, 

               Хоч часто в школі ми здіймаєм галас й сміх.

                    Та ми потягнемось до вас, немов до неньки, 

                    Якщо полюбите ви щиро нас усіх.

2-й учень.   Шановна вчителько нова!

                     За нас ви будьте певні, 

                     Хоч  ми рухливі і шумні, 

                     Зате розумні й чемні. 

3-й учень.    Багато доброго, нового

                     життя відкриє ще для нас, 

                     як перша сходинка до нього, 

           Для нас всіх буде 5 – клас!

Вчитель. Традицією вже стало згадувати шкільний рік фільмами, головними героями яких є наші діти.

Запрошуємо всіх до кінозалу.

( перегляд фільму)

1 –й учень   

Тут кожне слово щирiстю зiгрiте,

Вiд серця йде, з самої глибини.

І якось особливо пахнуть квiти

В цей справдi незвичайний день весни.

2 –й учень   

Є в серцi кожному куточок особливий.

Там спогади живуть про рiдний дiм,

Дитинство безтурботне i щасливе.

І перша вчителька живе в куточку тiм.

3 –й учень   

І це обличчя, очi, як джерельця 

Любовi, свiтла, розуму, тепла.

Їй, першiй вчительцi, є мiсце в кожнім серцi, 

Бо всiм свого частинку вiддала.

4–й учень   

Чумацьким шляхом линугь, линуть роки.

В дитинства край не буде вороття,

Але добра i мужностi уроки — 

Вони в душi, вони на все життя!

5 –й учень   

Як же час пролітає прудко.

Ваші діти так швидко ростуть:

Пишні плаття, як крила лебідки,

Нас у вальсі легкому несуть.

Діти танцюють вальс

”Увага! Увага! Швидкий поїзд 04-А «Шкільний експрес» відправляється від станції   “Рубіжна”прохання до всіх пасажирів зайняти місця відповідно до придбаних квитків. Всім проводжаючим покинути вагони”. Пісня «Голубой вагон»

Як багато зірок на небі! Де вона – твоя зірка щастя?

Шукайте її!

Не зупиняйтеся!

Не згубіться на нашій землі!

Ви злітайте у вись всім на диво,

Вмійте жити й творити красиво!