Останні публікації

Мій кабінет


Ми у фейсбуці

Ви з нами?

Знами онлайн

» » Рекомендації та поради батькам

Шкільна скарбничка НУШ

Рекомендації та поради батькам
Рекомендації та поради батькам.
Наш девіз в роботі з батьками:
Ставитися до батьків:
1. До нетерплячих - терпляче:
2. До сором'язливих - турботливо:
3. До образливих - особливо тактовно:
4. До грубих - делікатно:
А до всіх разом - уважно!

Матеріал батькам:

Правила поведінки у школі
Єдині вимоги до учнів.

Вимоги до зовнішнього вигляду учнів
На перерві
Перелік порушень дисципліни учнями

Як готувати домашні завдання:
Рекомндації учням.

Правила ведення зошитів:
Правила виправлення помилок:

Поради батькам:
Якщо у вашої дитини спостерігається підвищена тривожність
Можливі причини утруднень у навчанні дитини:
Поради батькам, що допомагають дітям учитися

Як мотивувати дитину до навчання?

З позиції дорослого
Що потрібно зробити, щоб у дитини виникла мотивація?

Початкова школа:
1. Створити безпечний простір
2. Розвивати допитливість
3. Помічати досягнення
4. Восьмилітки вчаться інакше
5. Ваша дитина втратила інтерес до навчання, якщо

Середня школа: самостійність і заохочення:
1. Навчити вчитися
2. Підняти самооцінку
3. Ослабити контроль

Ваша дитина втратила інтерес до навчання, якщо:

Старші класи: гнучкість і витримка:
1. Успіх - результат зусиль
2. Подолати страх іспитів
3. Допомогти підліткові розібратися в собі

Ваша дитина втратила інтерес до навчання, якщо:

Єдині вимоги до учнів:

  1. Учні приходять до школи за 10 хв. до початку занять.
  2. Перед входом до школи учень повинен витерти взуття, зняти верхній одяг, не поспішаючи, іти на той поверх, де знаходиться його клас.
  3. До приходу вчителя учні готують все необхідне до уроку. Підручник, щоденник, зошити мають бути акуратно покладені на парті.
  4. Після того, як вчитель зайшов у клас, входити забороняється. Учні, які запізнилися на урок, допускаються в клас лише з дозволу директора і його заступників.
  5. Не дозволяється приносити до школи та на її територію з будь-якою метою та використовувати будь-яким способом зброю, навіть іграшкову, вибухонебезпечні та вогненебезпечні речовини, гострі предмети, гральні карти, алкогольні напої, сигарети, жувальні гумки, літературу, аудіо-, відео-, та СD-продукцію аморального змісту. Не дозволяється використовувати плеєрів та мобільних телефонів під час навчального процесу.
  6. Не дозволяється без дозволу вчителя залишати приміщення та територію школи в урочний час. У випадку пропуску занять учень повинен надати класному керівникові довідку від лікаря або записку від батьків стосовно причини відсутності на заняттях. Пропускати заняття без поважної причини не дозволяється.
  7. Без дозволу вчителя або класного керівника ніхто з учнів не має права пересідати на іншу парту.
  8. Учні, які бажають відповісти на запитання, поставлене вчителем, або звернутися до вчителя з запитанням, повинні підняти руку, поставивши ї ліктем на парту.
  9. Після відповіді на питання вчителя учень обов’язково подає щоденник для виставлення оцінки.
  10. Після закінчення уроку учні встають тільки після слів вчителя: “Урок закінчено”.
  11. Після закінчення уроків учні організовано під керівництвом вчителів, які проводили останній урок, виходять з класу.
  12. Зі школи учні повинні виходити спокійно, додержуючись порядку. Залишатися в школі без потреби забороняється.

На перерві:

  1. На перерві та під час руху по сходах учням забороняється бігати, галасувати.
  2. При появі на поверсі директора, його заступників, вчителів або кого-небудь з дорослих, учні повинні стати вбік і пропустити їх, обов’язково привітатися.
  3. Кожен учень при звертанні до нього чергового вчителя або чергового учня зобов’язаний назвати своє прізвище і клас.
  4. Учням забороняється заходити в учительську без дозволу вчителя.

Вимоги до зовнішнього вигляду учнів:

  1. Кожен учень зобов’язаний з’явитися до школи чистим і охайно вдягненим.
  2. Зачіска повинна бути акуратною, користуватися косметикою забороняється.
  3. До школи учні приходять в одязі ділового або напівділового стилю. Тільки на уроки фізкультури учні повинні з’являтися у спортивній формі, а на зайняття в майстерні – в спеціальному одязі.

Перелік порушень дисципліни учнями:

  1. Порушення Положення про шкільну форму.
  2. Запізнення на уроки.
  3. 3а пропуски уроків без підтверджуючих документів (довідка).
  4. Порушення дисципліни на уроках та на перервах.
  5. Відсутність шкільного приладдя.
  6. Моральний тиск, принижуючий людську гідність.
  7. Застосування фізичної сили в вирішенні відносин.
  8. Пошкодження шкільного майна та особистих речей учасників навчально-виховного процесу.
  9. Користування під час перебування в школі мобільним телефоном, плеєром, електронними іграми.
  10. Порушення правил безпеки, а саме принесення до школи вибухових пристроїв, колючих та ріжучих предметів, хімічних речовин, газових балончиків та інше.
  11. Крадіжка, самосуд.
  12. Приведення до школи сторонніх осіб.
В разі невиконання перелічених зобов'язань та вимог Педагогічна рада має право звертатися до відділу кримінальної поліції, комісії у справах неповнолітніх з проханням адміністративного впливу на батьків (осіб, які їх замінюють) у разі невирішення проблем відносно їх дітей, на яких права школи, коригуючи їх соціальну поведінку, не є достатніми.
Учні-порушники правил поведінки підлягають внутрішкільному обліку як група ризику. Адміністрація в даному випадку сповіщає райвідділ УВС про наявність таких.
Учні, які не піддаються педагогічному впливу, не мають змін в соціальній поведінці за допомогою шкільного психолога, можуть за поданням адміністрації школи бути поставлені на облік в комісії у справах неповнолітніх та у відділ кримінальної міліції.

  1. Активно працюй на уроці: уважно слухай, відповідай на запитання.
  2. Став запитання, якщо чогось не зрозумів або з чимось не згодний.
  3. Навчися користуватися словниками й довідниками. З'ясуй значения незнайомих слів. Знаходь потрібні факти й пояснення, правила, формули в довідниках.
  4. Якщо в тебе є комп'ютер, навчися з його допомогою знаходити потрібну інформацію, робити розрахунки за допомогою електронних таблиць тощо.
  5. Продумай послідовність виконання завдань з окремих предметів і спробуй визначити, скільки часу тобі знадобиться для виконання кожною завдання.
  6. Між уроками роби перерви.
  7. Спочатку спробуй зрозуміти матеріал, а потім його запам'ятати.
  8. Якщо матеріал, який треба вивчити, великий за обсягом або складний, розбий його на окремі частини і опрацюй кожну частину окремо. Використовуй метод ключових слів. (Ключові слова - найважливіші в кожному абзаці)
  9. Не залишай підготовку до доповідей, творів, творчих робіт на останній день, адже це потребує багато часу. Готуйся до них заздалегідь, рівномірно розподіляючи навантаження.
  10. Готуючись до усних уроків використовуй карти, схеми. Вони допоможуть тобі краще зрозуміти і запам'ятати матеріал.
  11. Складай план усної відповіді.
  12. Перевіряй себе
Поради батькам:

  1. Любіть дитину, частіше обіймайте її.
  2. Розмовляйте з дитиною, розвивайте її мовлення. Знаходьте радість у спілкуванні. Цікавтеся справами та проблемами дитини.
  3. Розвивайте дитину: заохочуйте до малювання, розфарбовування, вирізання, наклеювання, ліплення. Обов’язково привчайте дитину до звички читати книжки щодня.
  4. Відвідуйте театри, організовуйте сімейні екскурсії містом.
  5. Надавайте перевагу повноцінному харчуванню дитини, а не розкішному одягу.
  6. Обмежте перегляд телепередач, ігри на комп’ютері до 30 хв.
  7. Привчайте дітей до самообслуговування, формуйте трудові навички і любов до праці.
  8. Не робіть із дитини лише споживача, хай вона буде рівноправним членом сім’ї зі своїми правами й обов’язками.
  9. Пам’ятайте, що кожна дитина має право на власний вияв своїх потенційних можливостей і на свою власну думку.
  10. Вранці підіймайте дитину спокійно, з усмішкою та лагідним словом. Не згадуйте вчорашні прорахунки, не вживайте образливих слів.
  11. Не підганяйте дитину, розрахувати час – це ваш обов’язок, якщо ж ви з цим не впорались – провини дитини в цьому немає.
  12. Не відправляйте дитину до школи без сніданку: у школі вона витрачає сили.
  13. Проводжаючи дитину до школи, побажайте їй успіхів.
  14. Забудьте фразу: «Що ти сьогодні отримала?». Зустрічайте дитину спокійно, не ставте тисячу запитань, дайте їй розслабитися.
  15. Якщо дитина замкнулася, щось її турбує, не наполягайте на поясненні її стану, хай заспокоїться, тоді все сама розкаже.
  16. Зауваження вчителя вислуховуйте не в присутності дитини. Вислухавши, не влаштовуйте сварки. Говоріть із дитиною спокійно.
  17. Після школи дитина повинна 2-3 години відпочити. Найоптимальніший час для виконання завдань – з 15 до 17 години.
  18. Не можна виконувати завдання без перерви. Через кожні 30-40 хв. треба відпочивати 5-15 хв. залежно від віку дитини. Першокласникам потрібно кожні 15-20 хв. робити перерви на 10-15 хв.
  19. Під час виконання завдань не стійте над дитиною, дайте їй попрацювати самостійно. А коли буде потрібна ваша допомога, то без крику, зі словами «не хвилюйся», «ти все вмієш», «поміркуймо разом», «згадай, як пояснював учитель», допоможіть дитині.
  20. При спілкуванні з дитиною не вживайте умовностей: «Якщо ти будеш добре вчитися, то…»
  21. Протягом дня знайдіть півгодини для спілкування з дитиною. У цей час найважливішими повинні бути справи дитини, її біль, її радощі.
  22. У сім’ї має бути єдина тактика спілкування дорослих із дитиною.
  23. Завжди будьте уважними до стану здоров’я дитини.
  24. Знайте, що діти люблять казки, цікаві історії, особливо перед сном, або пісню, лагідні слова. Приділіть дитині 10-15 хв. перед сном.
  25. Підтримуйте дитину. Ваша щира зацікавленість у її шкільних справах і турботах, серйозне ставлення до її досягнень і можливих труднощів допоможуть дитині розвиватися.
  26. Обговоріть з дитиною ті правила і норми, з якими вона зустрічається в школі. Поясніть їх необхідність.
  27. Дитина ходить до школи, щоб вчитися, але їй може щось не вдаватися, це природно. Дитина має право на помилку.
  28. Складіть разом із дитиною розпорядок дня, стежте за його дотриманням.
  29. Підтримуйте дитину в її бажанні досягти успіху. У кожній роботі обов’язково знайдіть, за що можна її похвалити. І не просто хваліть, а розкажіть, що саме вона зробила добре.
  30. Навчання – це нелегка і відповідальна праця. Школа – це важливо, але це не привід позбавляти дитину різноманіття, радості, гри…

Поради батькам. Якщо у вашої дитини спостерігається підвищена тривожність:

Cьогодні дуже часто батьки скаржаться на підвищену тривожність та дратівливість молодших школярів, особливо першокласників. Нам здається дуже важливим нагадати батькам деякі правила у спілкуванні з такою дитиною.
  1. Ніколи не порівнюйте свою дитину з іншими дітьми. Фрази на зразок: «Як тобі не соромно, подивися, як гарно себе поводить Оленка», не принесуть вашій дитині  ніякої користі. Навпаки ще більше підвищать невпевненість у собі малюка. Якщо ви і хочете порівнювати досягнення саме вашої дитини, то це варто робити порівнюючи динаміку дитини. На кшталт, які досягнення зробила ваша дитина сьогодні у порівнянні з вчорашнім днем, тижнем назад, місяцем, тощо.
  2. Для такої малечі не підходять ігри та заняття, які мають елемент змагання. Всі нові моделі поведінки та вправи, до яких вдається ваш малюк, не мають обмежуватися у часі. Таку дитину не можна підганяти та виявляти нетерплячість.
  3. Давайте можливість вашому малюку прилаштуватись до нової компанії та обставин, не вимагайте від нього швидких реакцій.
  4. Таким діткам дуже важливо розуміти, що батьки бачать і цінують їхні позитивні якості. Не забувайте відмічати досягнення малюка.
  5. Слід зазначити, що батькам варто докладати зусиль, щоб підвищити самооцінку дитини.
Тривожність це специфічна особливість вашої дитини і швидко подолати її практично неможливо.

Можливі причини утруднень у навчанні дитини:

  1. Дитина нездорова.
  2. Учень швидко стомлюється, а регулювати свій темп неспроможний.
  3. Батьки не вміють допомогти учневі або ставляться до нього як до дорослого (пояснять один раз, вважаючи, що цього досить) або як до малюка – повторюють те саме безліч разів.
  4. Дорослі не вміють зацікавити дитину навчальною працею як захопливою грою.
  5. Дитина не в змозі уважно працювати в школі і вдома, оскільки навчальна завантаженість для неї непосильна (не вироблені навики навчання).
  6. Батьки надто при згнічують учня погрозами і покараннями. Не вміють своєчасно схвалити і підбадьорити маленьку людину.
  7. Дорослі не вміють чітко пояснювати, давати ділові поради.
  8. Батьки не дотримуються принципу єдності вимог у навчанні: кожен нав’язує дитині свій стиль роботи.
Поради батькам, що допомагають дітям учитися:
  1. Намагайтеся займатися з дитиною так, щоб вона не нудьгувала під час занять.
  2. Повторюйте вправи. Розвиток розумових здібностей дитини визначають час і практика. Якщо якась вправа не виходить, зробіть перерву, поверніться до неї пізніше або запропонуйте дитині легший варіант завдання.
  3.  Не виявляйте зайвої тривоги з приводу недостатніх успіхів і незначного просування або навіть деякого регрессу вашої дитини.
  4. Будьте терплячими, не поспішайте, не давайте дитині завдань, що виходять за межі її інтелектуальних можливостей.
  5. У заняттях з дитиною треба знати міру. Не змушуйте дитину виконувати вправу, якщо вона весь час крутиться, стомилася, неврівноважена. Спробуйте визначити межі витривалості дитини, збільшуйте тривалість занять щоразу на невеликий відрізок часу.
  6. Бажано використовувати ігрову форму занять, оскільки діти погано сприймають чітко регламентовані, повторювані, монотонні заняття.
  7. Уникайте несхвальної оцінки, знаходьте слово підтримки, частіше хваліть дитину за терпіння, наполегливість тощо. Ніколи не порівнюйте дитину з іншими дітьми. Формуйте в неї впевненість у своїх силах, високу самооцінку.
  8. Необхідно пам’ятати, що покарання за неправильне розв’язання завдань буде останнім і найменш ефективним способом, що завжди викликає в дитині негативні емоції.

Як мотивувати дитину до навчання?

Заповітне бажання батьків – щоб їх діти, не боячись труднощів, вчилися із захопленням!
Фахівці обнадіюють: є дієві стратегії, що дозволяють нам мотивувати свою дитину до навчання в, середніх і старших класах.
Ваша дитина зневіряється, зіткнувшись з першою ж трудністю, неуважний, не старається?..
Вчителі і психологи підтверджують: сучасні діти втрачають інтерес до навчання все раніше. Батьки в паніці: 49% росіян називають відсутність у школярів інтересу до навчання найсерйознішою проблемою системи освіти. При цьому 28% з нас хотіли б виховати в своїх дітях прагнення до знань, а 59% упевнені в тому, що хороше навчання в школі необхідне для майбутньої успішної кар'єри*.
Самі батьки, можливо, вчилися ще в радянській школі і були більш дисциплінованими учнями, але їм навряд чи більше хотілося вчитися, чим їх дітям. Просто ними було легко управляти: «Треба так треба». Що змінилося сьогодні? Жорстка дисципліна пішла, і відсутність інтересу до навчання стала очевиднішою. Крім того, прискорився ритм життя. Сьогодні, щоб залучити учня в процес навчання, необхідно більше індивідуальних, практичних завдань, пов'язаних з повсякденним життям. Пора збудити дітей від шкільної летаргії!

З позиції дорослого

У кожної дитини є потреба в розвитку. Всі діти допитливі, але ми, дорослі, їх цікавість, як і самостійність, швидше не заохочуємо. А інтерес до навчання безпосередньо пов'язаний з тим, наскільки школяр відчуває відповідальність за себе самого. «Вплив батьків опосередкований (ми не в силах змусити дитину випробовувати інтерес), – наполягає психолог Тамара Гордєєва, автор книги «Психологія мотивації досягнення» (Сенс, 2006), – але саме ми можемо «запускати» інтелектуальну активність, пропонуючи йому те, що захоплює нас самих». Ситуацію ускладнює вплив сучасної культури: сьогодні передбачається, що задоволення, успіх повинні послідувати миттєво. Виходить, що батьки дають своїм дітям суперечливу установку – заохочують негайне задоволення будь-яких бажань, але вимагають посидючості. «Лише направляючи інтерес дитини з урахуванням його індивідуальних особливостей, можна змінити ситуацію», – упевнена Тамара Гордєєва.

Що потрібно зробити, щоб у дитини виникла мотивація?

  • Інтерес і сенс вчитися: йому необхідно відчувати задоволення від того, чим він займається, і розуміти, для чого він це робить.
  • Уміння ставити цілі і досягати їх, тобто планувати, концентруватися, контролювати свої дії.
  • Віра в себе, розуміння, що успіх залежить від нього самого.
  • Наполегливість в подоланні труднощів, рішучість довести почате до кінця.
«Мотивувати майбутнім результатом, можливістю поступити у вуз, отримати хорошу роботу можна тільки старшокласників, – уточнює сімейний психолог Людмила Петрановська. – Захопити тих, хто тільки прийшов в школу, можна лише самим процесом навчання». Але більшість шкіл, на жаль, не ставлять перед собою завдання зробити так, щоб дітям було цікаво вчитися. Значить, нам, батькам, належить розвинути у себе смак до участі в шкільному житті дитини. «Стати репетитором по всіх предметах – не вихід з положення, – упевнена дитячий психолог Олена Морозова. – Адже нікому не під силу залишатися неупередженим по відношенню до своєї дитини: зберігати незворушність заважають емоції і причини з несвідомого».
Ми попросили наших експертів розповісти про універсальні рекомендації, якими може скористатися кожен, скоректувавши їх з урахуванням свого характеру і сімейних традицій. У кожному віці – свої пріоритети, тому в нашому спеціальному випуску три частини: початкова,  середня та старша школа.

Початкова школа:

У перший клас діти приходять з очікуванням нових, цікавих подій. Але саме перші роки навчання пізніше згадуються деяким з нас як найнудніші. Що можуть зробити батьки, щоб зберегти у дитини інтерес до навчання?

Створити безпечний простір

Перше розчарування нерідко відбувається із-за очікувань, що не виправдалися. Батьки рідко говорять з дітьми про те, як влаштована школа, як поводитися з вчителькою, не пояснюють, чи можна на уроці піти в туалет або поговорити з приятелем, якщо раптом стало нудно. «Постарайтеся показати дитині, де він вчитиметься, заздалегідь, – радить дитячий психолог Олена Морозова. – І грайте з ним «в школу»«у вчительку» (навіть після того, як він піде в перший клас). Це допоможе йому освоїтися з новим життям, а його очікування стануть реалістичнішими». «Важко вчитися із задоволенням і тоді, коли удома батьки постійно критикують школу, коли їм самим не подобається вчителька, – додає сімейний психолог Людмила Петрановськая. – Дитина відчуває, що мама залишає його в школі з неспокійним серцем. Реакція дорослих означає для нього одне – в школі небезпечно. І він лякається, відчуває себе беззахисним і витрачає багато сил на те, щоб справитися зі своїми страхами. Енергії на навчання у нього просто не залишається». «Допомогти молодшим школярам вчитися – означає бути поряд, відгукуватися і підтримувати, – продовжує Олена Морозова. – Бути залученим в життя сина або дочки, бути дорослим по-справжньому».

Розвивати допитливість

Дитина потребує нас, але при цьому вона не повинна бути від нас залежною. Саме у першому класі він починає серйозно вчитися самостійності. Але є ситуації, з якими сам він ще не може справитися. Нудно вивчати букви, вже уміючи читати. Важко змусити себе писати нескінченні ряди карлючок і заучувати правила. Інтерес до навчання і потреба пізнавати поступово згасають. «Звичайно, варто пояснити дитині, що це тільки почало і потім завдання будуть складнішими і більш інтереснимі, – вважає психолог Тамара Гордєєва. – Та все ж, признаємося, шкільна рутина дійсно нудна». Саме батькам належить «брати дитину за руку» і відкривати перед ним нове. «Дивіться разом з ним на хмари і розповідайте йому про планети, гуляйте по лісу, відчуваючи його запахи і прислухаючись до звуків, – пропонує Олена Морозова. – Безліч відкриттів, задоволення, яке дитина неодмінно відчує в такі миті, дозволять йому зберегти радісну цікавість до світу, бажання досліджувати, експериментіровать і спостерігати». Справжній інтерес завжди пов'язаний з яскравими враженнями, а не з тиском і натаскуванням, які поступово викликають огиду до навчання.

Помічати досягнення

Кожному хочеться бути успішним. Але невдачі, що повторюються, народжують відчуття безпорадності, діти перестають пробувати і втрачають віру в себе. «В цьому випадку постарайтеся стриматися і не указувати дитині на кожну його помилку, та ще попутно повідомляючи «як треба», – радить Олена Морозова. – Краще, що можуть зробити батьки, – навчити дитину порівнювати себе не з іншими, а з самим собою. Похвалите його за те, що раніше він робив 25 помилок в диктанті, а зараз лише 22. Помічайте навіть мінімальні досягнення». Навчання, особливо в молодших класах, неможливе без постійної «дозаправки» позитивними емоціями. Кожному хлопчикові і дівчинці важливо випробувати відчуття перемоги – в навчанні, творчості або спорті. Але в цьому віці діти швидко забувають про свої маленькі успіхи. Іноді, щоб відчувати себе сильніше, дитині досить сказати собі: «Хай я поволі вважаю, та зате пишу акуратно». Тим, хто сумнівається в своїх силах, це відчуття – «я можу» – допомагає розірвати замкнутий круг неуспішності. «Поетому так важливо, щоб в тих предметах, де дитина відчуває хоч би невеликий інтерес, батьки почастіше нагадували йому про його успіхи», – уточнює Олена Морозова.

Восьмилітки вчаться інакше

Молодші школярі не сприймають критику, їх мозок реагує тільки на похвалу. Голландські учені досліджували активність мозку школярів за допомогою Мрт*. І виявили, що активність зон, відповідальних за розуміння, у 8–9-річних дітей не мінялася, коли їх роботу критикували (наприклад: «Тут відповідь невірна»). У цьому віці діти ще не здатні вчитися на своїх помилках. 
І лише з 12–13 років підлітки емоційно реагують на повідомлення про їх помилки і невдачі і можуть отримати користь зі свого негативного досвіду.. 
* The Journal of Neuroscience, 2008 № 28 (38).

Ваша дитина втратила інтерес до навчання, якщо

  • Уже більше трьох тижнів у нього є хоч би половина з наступних проблем.
  • Він говорить, що вчитель його не любить або йому не подобається.
  • Відмовляється від допомоги, навіть коли вона необхідна.
  • Перед відходом в школу у нього болить живіт, він забуває свої речі.
  • Він незадоволений своїми відмітками.
  • Він упевнений, що у нього нічого не вийде, і хоче, щоб його заспокоїли і похвалили.
  • Швидко забуває навіть ті уроки, які вивчив напам'ять.
  • Не розповідає про школу.
  • Говорить, що вчитель дуже часто кричить.
  • У першому класі нудьгує по дитячому саду, в четвертому – боїться переходу в п'ятий.
  • Скаржиться, що у нього немає друзів серед однокласників.

Середня школа: самостійність і заохочення

Швидке зростання і гормональні бурі міняють сприйняття себе і відносини з тими, що оточують. Ця революція в житті підлітка позначається і на навчанні. А захоплення сучасними технологіями, новими формами спілкування і дозвілля стає ще однією причиною конфліктів з батьками.

Навчити вчитися

Перехід в 5 клас супроводжується зміною всієї системи шкільних занять. «Вчителів тепер значно більше, одні завдання треба робити на завтра, інші – на наступний тиждень, – нагадує сімейний психолог Людмила Петрановськая. – У кожного вчителя свій стиль, займатися стає набагато складніше. І багато дітей втрачаються. Кращий спосіб допомогти їм – навчити діяти в нових обставинах». Разом можна скласти план занять, поставити «напоміналки» в телефон, залишаючи дитині відповідальність за виконання уроків». У цьому віці дуже допомагає чіткий розпорядок дня. Корисно привчити сина або дочку займатися в певний годинник, і краще до того, як сідати перед телевізором або комп'ютером. «Уважно стежити за навчанням, але не наполягати на високих результатах – таке непросте завдання стоїть перед батьками, – говорить дитячий психолог Олена Морозова. – Якщо чекати від школяра цього віку великих успіхів, це може погасити в нім бажання вчитися». Важливо, щоб він розумів: знання міняют його самого, додають йому упевненості, з ним стає цікаво спілкуватися.

Підняти самооцінку

Сучасні школярі дуже швидко зневіряються. Вони пасують перед щонайменшими перешкодами, відмовляючись докладати зусилля, якщо результат не гарантований. Багато в чому це відбувається тому, що діти не довіряють собі і гостро переживають свою некомпетентність. «Надайте підліткові самому відповідати за те, як він вчиться, – говорить Тамара Гордєєва. – Дозволяйте діяти самостійно. Компетентність народжується тільки в діяльності, причому достатньо складною, яка може бути викликом для дитини». Допоможіть йому зрозуміти власні відчуття і бажання, підкреслюйте сильні сторони характеру. І не робіть трагедії з помилок і невдач... Нам корисно пам'ятати про те, що шкільні бали – це оцінка сьогоднішніх знань дитини, але не його самого як особи. Крім того, під час пубертатного періоду інтереси дитини зміщуються. Крім навчання його починає цікавити, хто з ким дружить, хто і що сказав, хто кого зрадив. «Він відкриває для себе мир спілкування з однолітками, – пояснює Людмила Петрановськая– а інтерес до навчання на якийсь період знижується, особливо у хлопчиків».

Ослабити контроль

Молодші підлітки особливо потребують упевнених, справедливих і авторитетних батьків. «Від дорослих вони чекають схвалення кожній своєї роботи, постановки здійснимих завдань, пошани своєї незалежності», – уточнює Людмила Петрановськая. Поступово ослабте контроль, але будьте уважні до того, чим живе дитина. Батьки, які і в 7–8 класі жорстко контролюють виконання домашніх завдань, можуть спровокувати у дітей тривогу і невпевненість в собі. «Для підлітка важливий інтерес дорослих до того, що з ним відбувається. Не до відміток, а до процесу навчання, до його нових інтересів і захоплень, – говорить Тамара Гордєєва. – Перестаньте питати: «Які у тебе оцінки?» Але обговорюйте прочитане, розповідайте про те, що вас зацікавило, просіть підлітка пояснити те, в чому він розбирається краще за вас, прислухайтеся до нього, коли обговорюєте важливі сімейні справи. Словом, приймайте його серйозно». Ваш інтерес, підтримка, а не контроль мотивують підлітків вчитися. «Вони починають розуміти чтпро ходять в школу не потім, щоб порадувати батьків, – пояснює Олена Морозова. – Але якщо повторювати: «Гарні оцінки потрібні тобі, а не мені», це викличе протест і опір».

Ваша дитина втратила інтерес до навчання, якщо:

  • Хотя б три з цих проблем виявляються протягом декількох тижнів.
  • Йому нецікаві шкільні предмети.
  • Він часто критикує викладачів.
  • У нього не виходить вчасно вставати вранці.
  • Він забуває записувати завдання.
  • Він забуває здавати письмові завдання, навіть якщо вони зроблені.
  • Він не виконує завдання по пропущених уроках.
  • Він погано поводиться на уроках і регулярно отримує зауваження.
  • Він не бере участь в житті класу.
  • Він відпрошується з уроків, скаржачись на погане самопочуття.
  • Він часто відчуває себе утомленим і може заснути на уроці.

Старші класи: гнучкість і витримка

Життя старшокласника проходить під знаком необхідності вибору вузу і здачі ЗНО. На порозі майбутнього для нього неоціненна підтримка батьків.

Успіх - результат зусиль

Інтерес до знань у старшокласників залежить перш за все від атмосфери в школі, престижності освіти серед друзів, планів самого підлітка на майбутнє. Але є важлива область, де велика роль батьків. Від нас залежить, як дитина сприймає причини своїх успіхів і невдач. Він може вважати, що його успіх – це випадковість (наприклад, результат гарного настрою вчителя або того, що йому попалася знайома тема), а невдачі пояснювати відсутністю таланту. І навіщо старатися, якщо від тебе нічого не залежить? «Дуже важливо показувати в спілкуванні з сином або дочкою, що для стабільних успіхів необхідні наші зусилля, – говорить психолог Тамара Гордєєва. – Але при цьому учити дитину гнучкості: чим робити раз по раз те, що не виходить, краще пошукати нову стратегію рішення». Важко визнати помилку і піти далі, якщо дитина упевнена в тому, що він – неуважний. Будь-який ярлик, що «пристав» до підлітків, обмежує їх, заважає відноситися до себе конструктивно. Кажучи дитині, що він неспособный, ледачий, ми викликаємо у нього безпорадність, засмучення, відчай; він не розуміє, що йому робити. «І навпаки, коли підліток бачить зв'язок між результатом і вибраною ним стратегією, – продовжує Тамара Гордєєва, – він починає аналізувати, що і чому він робить, з чого краще почати наступного разу».

Подолати страх іспитів

Непросто зберегти холоднокровність і не піддатися загальній паніці, пов'язаній із здачею ЕГЕ. «Батьків турбує перш за все результат, – говорить Тамара Гордєєва. – Маніпуляція відчуттям провини («Я так за тебе хвилююся» або «Ми стільки грошей витратили на репетиторів, ти просто не можеш погано здати ЕГЕ»), можливо, і викличе сплеск працьовитості, але він буде недовгим. Інтерес і бажання готуватися до іспиту виникають у школярів, лише коли дорослі орієнтують їх на процес пошуку відповідей, на зміст завдань, хай і не завжди логічних і вдало складених. Інтелект старшокласників не поступається інтелекту дорослих. Проте при зубрінні і натаскуванні на результат використовується лише пам'ять, що означає для дитини відступ на нижчий ступінь мислення. Такий метод не тільки ослабляє його мотивацію, але і виснажує його сили». Батькам досить пропонувати свою допомогу, але не нав'язувати її. Залишатися зацікавленими і вірити в те, що дитина справиться з випробуваннями (адже хвилюючись,ми непомітно підриваємо упевненість дитини в своїх силах – діти дуже добре відчувають нас).

Допомогти підліткові розібратися в собі

Щоб визначитися з планами на майбутнє, старшокласникові потрібна допомога батьків. Не знаючи себе, він може не розрахувати сили і захопитися крайнощами – займатися добу безперервно або не займатися зовсім. Відсутність досвіду поки не дозволяє підліткові бути об'єктивним: йому важко побачити свої сильні сторони, розібратися в своїх бажаннях, пріоритетах, смаках і інтересах. Існує безліч підходів до самоорганізації, але ефективним буде той, який заснований на знанні себе. Який я? Мені легко запам'ятовувати на слух або конспектувати? Працювати поступово або штурмом? Саме у цьому підліткові можуть допомогти батьки: порадити, показати різні варіанти, розповісти про власний досвід. «Говорите з дитиною відкрито про те, на що він може розраховувати після школи, – уточнює сімейний психолог Людмила Петрановськая. – Плануйте разом з ним майбутнє з урахуванням фінансових можливостей сім'ї. Наприклад, на репетиторів або на курси гроша є, а на платне відділення – на жаль. Якщо цієї ясності немає, він буде думать, що всемогутні батьки якимсь чином вирішать все за нього». Деякі підлітки довго не можуть ухвалити рішення про свою майбутню спеціальність. Якщо дитина думатиме, що професію вибирають один раз і на все життя, це тільки посилить його тривогу. Тим більше що епоха, коли багато хто все життя працював на одному місці, пішла в минуле. Отже хай сміливо робить свій перший вибір!

Ваша дитина втратила інтерес до навчання, якщо:

  • Хоча б три з наступних проблем виявляються протягом декількох тижнів.
  • Вона регулярно спізнюється на уроки і іноді їх прогулює.
  • Дитина замикається або гарячиться, як тільки ви ставите їй питання про школу.
  • Вона часто робить завдання в останню мить.
  • Траплялося, що під час контрольної роботи дитина не могла нічого написати і здавала  порожній лист.
  • Їй важко зосередитися.
  • Підлітку важко планувати свої заняття заздалегідь, він не знає, що робитиме через три дні.
  • Дитина часто говорить: «Подумаєш, випускні іспити, їх всіх здають».
  • Вона не любить замислюватися про своє майбутнє.
  • Вона захворює в дні контрольних.
  • У неї немає друзів, або дитина спілкується цілими днями, забувши про уроки.
  • Дитина закинула своє хобі або, навпаки, захопилася ним в збиток всьому останньому.

Завантажити матеріал з нашого сайту: rekomendacyi-batkam-vd-shklnogo-psihologa.rar [741,81 Kb] (Скачали цей файл: 117)
Сподобалося? Поділіться з друзями!






Категорія: Новини освіти / Метод-кабінет / Батьківський куточок / Нуш / На крилах успіху / Діткам дошкільнятам

На головну

Залиште будь ласка свій коментар щоб ми знали що дана публікація цікава, та принесе свою користь для вас! Дякуємо!
Шановний користувач нашого сайту. Ви зайшли на наш шкільний сайт як незареєстрований користувач.
Будь ласка Зареєструйтесь на сайті (1 хвилинка часу) або увійдіть під своїм іменем. Після реєстрації на нашому сайті, для вас будуть відкриті всі можливості сайту і повне право на всі категорії та інші пости.
Имя:*

E-Mail:*
Введите код: *
Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив