Популярні новинки

Ключові слова

» » Зміни до наказу “Про затвердження типових освітніх програм для 1-2 класів закладів загальної освіти”

Шкільна скарбничка НУШ



Зміни до наказу “Про затвердження типових освітніх програм для 1-2 класів закладів загальної освіти”
Зміни до наказу 
“Про затвердження типових освітніх програм
для 1-2 класів закладів загальної освіти”

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАКАЗ
Про затвердження типових освітніх
програм для 1 -2 класів закладів
загальної середньої освіти
Відповідно до абзацу двадцять четвертого частини першої статті 64 Закону
України «Про освіту», підпункту 2 пункту 4 Положення про Міністерство освіти
і науки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16
жовтня 2014 року № 630, постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого
2018 р. №87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти» (зі
змінами)
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити типові освітні програми для 1-2 класів закладів загальної
середньої освіти:
1) Типову освітню програму, розроблену під керівництвом Савченко О. Я.,
1-2 клас, що додається;
2) Типову освітню програму, розроблену під керівництвом Шияна Р. Б.,
1-2 клас, що додається.
2. Внести до наказу Міністерства освіти і науки України від 21 березня 2018
року № 268 «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1 -2
класів закладів загальної середньої освіти» такі зміни:
1) заголовок наказу викласти у такій редакції:
«Про затвердження переліків типових освітніх та навчальних програм для
1-2 класів закладів загальної середньої освіти»;
2) пункт 1 наказу викласти у такій редакції:
«1. Затвердити перелік типових освітніх програм для 1-2 класів, що
додається»;
3) Доповнити наказ після пункту 1 новим пунктом 2 такого змісту:
«2. Надати гриф "Затверджено Міністерством освіти і науки" навчальним
програмам з навчанням мовою відповідного корінного народу або національної
меншини для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти відповідно
до переліку, що додається».
У зв'язку з цим пункти 2-4 вважати відповідно пунктами 3-5.
3. Директорату дошкільної та шкільної освіти (Осмоловський А. О.)
забезпечити оприлюднення на офіційному веб-сайті Міністерства освіти і науки
України типових освітніх програм для 1-2 класів закладів загальної середньої
освіти.
4. Директору департаменту забезпечення документообігу, контролю та
інформаційних технологій (Єрко І. А.) зробити відмітку у справах архіву.
5. Департаментам (управлінням) освіти і науки обласних, Київської міської
державних адміністрацій забезпечити необхідні умови щодо реалізації типових
освітніх програм для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти.
6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра
Мандзій Л. С.

Міністр Ганна НОВОС АД

ЗАТВЕРДЖЕНО
Типова освітня програма,
розроблена під керівництвом Савченко О. Я.
1 - 2 клас
Пояснювальна записка
Початкова освіта - це перший рівень повної загальної середньої освіти,
який відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій.
Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів,
здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та
індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування
цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують
її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві,
продовження навчання в основній школі.
Початкова освіта передбачає поділ на два цикли - 1-2 класи і 3-4 класи,
що враховують вікові особливості розвитку та потреб дітей і дають можливість
забезпечити подолання розбіжностей у їхніх досягненнях, зумовлених
готовністю до здобуття освіти.
Типову освітню програму для 1-2 класів закладів загальної середньої
освіти розроблено відповідно до Закону України «Про освіту», Державного
стандарту початкової освіти. У програмі визначено вимоги до конкретних
очікуваних результатів навчання; коротко вказано відповідний зміст кожного
навчального предмета чи інтегрованого курсу.
Програму побудовано із врахуванням таких принципів:
- дитиноцентрованості і природовідповідності;
- узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;
- науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;
- наступності і перспективності навчання;
- взаємозв’язаного формування ключових і предметних
компетентностей;
- логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних
компетентностей;
- можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані
курси;
творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;
- адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і
фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.
Зміст програми має потенціал для формування у здобувачів таких
ключових компетентностей:
1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і
письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати
факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови
для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність
вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;
2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та
іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних
комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному
житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою,
спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками
міжкультурного спілкування;
3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих
математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та
ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань,
усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному
житті людини;
4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що
передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові
ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати
припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і
навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;
5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання
змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань,
умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують
подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність,
відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;
6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи
екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної
поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість
збереження природи для сталого розвитку суспільства;
7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає
опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність
безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної
компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;
8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і
навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного
навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її
для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та
способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;
9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії,
справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя,
усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з
іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи,
повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з
різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та
ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного
2
здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу
життя;
10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів
мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом
розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;
11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають
ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння
організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних
цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих
ідей, прийняття власних рішень.
Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: читання з
розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та
системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати
позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати
рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.
Враховуючи інтегрований характер компетентності, у процесі реалізації
Типової освітньої програми або Освітніх програм рекомендується
використовувати внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки, які сприяють
цілісності результатів початкової освіти та переносу умінь у нові ситуації.
Вимоги до дітей, які розпочинають навчання у початковій школі, мають
враховувати досягнення попереднього етапу їхнього розвитку.
Період життя дитини від п’яти до шести (семи) років (старший дошкільний
вік) визначається цілісною зміною її особистості, готовністю до нової соціальної
ситуації розвитку. Пріоритетом цього процесу є формування і розвиток базових
особистісних якостей дітей: спостережливості, допитливості, довільності
поведінки, міжособистісної позитивної комунікації, відповідальності,
діяльнісного і різнобічного освоєння навколишньої дійсності та ін. Потенційно
це виявляється у певному рівні готовності дитини до систематичного навчання -
фізичної, соціальної, емоційно-ціннісної, пізнавальної, мовленнєвої, творчої.
Зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, початкова
школа забезпечує подальше становлення особистості дитини, її фізичний,
інтелектуальний, соціальний розвиток; формує здатність до творчого
самовираження, критичного мислення, виховує ціннісне ставлення до держави,
рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей,
збереження здоров’я.
Згідно із Законом України «Про освіту», на основі Державного стандарту
й Типової освітньої програми заклади освіти, наукові установи та інші суб’єкти
освітньої діяльності можуть розробляти освітні програми - єдиний комплекс
освітніх компонентів (предметів, індивідуальних проектів, контрольних заходів
тощо), спланованих і організованих для досягнення визначених результатів
навчання. Освітні програми можуть відрізнятися від Типової освітньої програми
послідовністю викладання навчального матеріалу, обсягом його вивчення,
наявністю додаткових компонентів змісту або використанням оригінальних
форм, методів і засобів навчання.
Розподіл навчальних годин за темами, розділами, вибір форм і методів
навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи,
3
забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів,
зазначених у програмі.
Освітні програми можуть мати корекційно-розвивальний складник для
осіб з особливими освітніми потребами. Для дітей з особливими потребами
тривалість здобуття початкової освіти може бути подовжена.
Програми інваріантного складника Базового навчального плану є
обов’язковими для використання в загальноосвітніх навчальних закладах усіх
типів і форм власності.
Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів
здійснюються на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне
відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов
контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального
характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу
кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не
передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному
обліку з боку адміністративних органів.
Упродовж навчання в початковій школі здобувачі освіти опановують
способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню
відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у
знаннях, уміннях, навичках та їх корекції.
Навчальні досягнення здобувачів у 1-2 класах підлягають вербальному,
формувальному оцінюванню.
Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток
дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати
досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й
запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й
ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно
до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально
можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися,
не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.
Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень
здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними
освітньою програмою.
Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію,
яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів
освіти та (або) якості освіти.
З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх
прогнозування та коригування можуть проводитися моніторингові дослідження
навчальних досягнень на національному, обласному, районному, шкільному
рівнях, а також на рівні окремих класів. Аналіз результатів моніторингу дає
можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової освіти та вчасно
приймати необхідні педагогічні рішення.
4
5
Типовий навчальний план для 1-2 класів початкової школи
Назва ———' '
освітньої галузі____ —'
.——— Класи
Кількість годин на тиждень
1 кл. 2 кл. Разом
Інваріантний складник
Мовно-літературна, у тому числі: 9 10 19
Українська мова та література 7 7
Іноземна мова 2 3
Математична 4 4 8
Я досліджую світ (природнича,
громадянська й історична, соціальна,
здоров’язбережувальна галузі)
3 3 6
Технологічна 1 2 3
Інформатична
Мистецька 2 2 4
Фізкультурна* 3 3 6
Усього 22 24 46
Варіативний складник
Додаткові години для вивчення предметів
освітніх галузей, проведення індивідуальних
консультацій та групових занять
1 1 2
Загальнорічна кількість навчальних годин 23 25 48
Гранично допустиме тижневе/ річне
навчальне навантаження учня 20/700 22/770 42/1470
* Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично
допустимого навантаження учнів.
Мовно-літературна освітня галузь
Українська мова і літературне читання
Пояснювальна записка
Метою початкового курсу мовно-літературної освіти є розвиток
особистості дитини засобами різних видів мовленнєвої діяльності, формування
ключових, комунікативної та читацької компетентностей; розвиток здатності
спілкуватися українською мовою для духовного, культурного й національного
самовияву, послуговуватися нею в особистому й суспільному житті, у
міжкультурному діалозі; збагачення емоційно-чуттєвого досвіду, розвиток
мовленнєво-творчих здібностей.
Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:
- виховання в учнів позитивного емоційно-ціннісного ставлення до
української мови, читання, дитячої книжки, формування пізнавального інтересу
до рідного слова, прагнення вдосконалювати своє мовлення;
- розвиток мислення, мовлення, уяви, пізнавальних і літературно-творчих
здібностей школярів;
- формування повноцінних навичок читання і письма, уміння брати участь
у діалозі, інсценізаціях, створювати короткі усні й письмові монологічні
висловлення;
- формування вмінь працювати з різними видами та джерелами інформації;
- ознайомлення учнів з дитячою літературою різної тематики й жанрів,
формування прийомів самостійної роботи з дитячими книжками;
- формування умінь опрацьовувати тексти різних видів (художні, науковопопулярні, навчальні, медіатексти);
- дослідження мовних одиниць і явищ з метою опанування початкових
лінгвістичних знань і норм української мови;
- залучення молодших школярів до практичного застосування умінь з
різних видів мовленнєвої діяльності в навчальних і життєвих ситуаціях.
Відповідно до зазначених мети і завдань у початковому курсі мовнолітературної освіти виділено такі змістові лінії: «Взаємодіємо усно», «Читаємо»,
«Взаємодіємо письмово», «Досліджуємо медіа», «Досліджуємо мовні явища».
Змістова лінія «Взаємодіємо усно» спрямована на формування в молодших
школярів умінь сприймати, аналізувати, інтерпретувати й оцінювати усну
інформацію та використовувати її в різних комунікативних ситуаціях,
спілкуватися усно з іншими людьми в діалогічній і монологічній формах заради
досягнення певних життєвих цілей.
Змістова лінія «Читаємо» передбачає формування в учнів повноцінної
навички читання, умінь самостійно вибирати й опрацьовувати літературні тексти
різних видів, дитячі книжки, висловлювати своє ставлення до прочитаного,
сприймати художній текст як засіб збагачення особистого емоційно-чуттєвого,
соціального досвіду, користуватися раціональними прийомами пошуку
потрібної інформації в різних джерелах, працювати з інформацією в різних
форматах, застосовувати її в навчально-пізнавальних, комунікативних ситуаціях,
практичному досвіді.
Змістова лінія «Взаємодіємо письмово» спрямована на формування в
молодших школярів повноцінної навички письма, умінь висловлювати свої
6
думки, почуття, ставлення та взаємодіяти з іншими людьми в письмовій формі,
виявляти себе в різних видах мовленнєво-творчої діяльності.
Змістова лінія «Досліджуємо медіа» передбачає формування в учнів умінь
аналізувати, інтерпретувати, критично оцінювати інформацію в медіатекстах та
використовувати її для збагачення власного досвіду, створювати прості
медіапродукти.
Змістова лінія «Досліджуємо мовні явища» спрямована на дослідження
учнями мовних одиниць і явищ з метою опанування початкових лінгвістичних
знань, норм літературної вимови та правил українського правопису, формування
в молодших школярів умінь послуговуватися українською мовою в усіх сферах
життя.
Змістові лінії реалізуються через такі інтегровані курси і навчальні
предмети:
1 клас - інтегрований курс «Навчання грамоти»;
2 клас - навчальні предмети «Українська мова», «Читання» або
інтегрований курс цих навчальних предметів.
7
1 клас
Очікувані результати навчання
здобувачів освіти
Зміст навчання
Змістова лінія «Взаємодіємо усно»
з увагою сприймає усні репліки співрозмовника, доречно реагує Сприймання усної
на них; [1 МОВ 1.1]
виконує навчальні та ігрові дії відповідно до прослуханої
інформації.
інструкції; [1 МОВ 1.1] Аналіз та інтерпретація
слухає й розуміє коротке монологічне висловлення; [1 МОВ 1.1] (розкриття змісту) почутого.
відповідає на запитання за змістом прослуханого (хто? що? де? Оцінювання усної
коли? як?у, [1 МОВ 1.2], [1 МОВ 1.4]
розповідає, про що мовиться в тексті, який прослуховувався; [1
МОВ 1.2], [1 МОВ 1.4]
ділиться своїми почуттями та емоціями від почутого; [1 МОВ 1.5]
розповідає, що зацікавило в усному повідомленні; [1 МОВ 1.3]
відтворює у ролях (з учнями або вчителем) діалог із прослуханих
інформації.
казок, розповідей; [1 МОВ 1.2]
вступає в діалог на теми, які викликають зацікавлення; [1 МОВ Практичне оволодіння
1.6], [1 МОВ 1.7] діалогічною формою
самостійно формулює репліки (запитання) до співрозмовника за мовлення, етикетними
змістом попередньо підготовленої короткої бесіди на добре нормами культури
знайому тему; [1 МОВ 1.6], [1 МОВ 1.7]
уважно слухає співрозмовника й адекватно відповідає на його
запитання; [1 МОВ 1.1]
користується формулами мовленнєвого етикету в ситуаціях
навчального та побутового спілкування (вітання, прощання,
вибачення, подяка, звернення з проханням); [1 МОВ 1.8]
дотримується правил спілкування з людьми різного віку; [1 МОВ
1.8]
використовує відповідно до ситуації спілкування несловесні
засоби (жести, міміка тощо); [1 МОВ 1.7]
регулює дихання, силу голосу і темп мовлення у процесі
спілкування; [1 МОВ 1.8], [1 МОВ 4.2]
спілкування.
8
повторює услід за вчителем зразок зв’язного висловлення
(обсягом 2-3 речення) зі збереженням його змісту та інтонаційних
особливостей [1 МОВ 1.2]
переказує знайому казку, короткий прослуханий текст з опорою Створення усних
на подані малюнки, словосполучення, запитання, план; [1 МОВ монологічних висловлень
1.2], [1 МОВ 1.3]
самостійно будує коротке зв’язне висловлення за поданим
початком, малюнком (ілюстрацією, серією малюнків), на основі
прослуханого тексту або випадку з життя [1 МОВ 1.6], [1 МОВ
1 7 ]______________________________ __________________________________________________
Змістова лінія «Читаємо»
читає вголос доступні тексти переважно цілими словами (окремі Формування і розвиток
слова ускладненої структури - складами); [1 МОВ 2.1] навички читання.
виявляє у процесі читання розуміння значень більшості слів,
звертає увагу на незнайомі слова, запитує у дорослих їх значення;
[1 МОВ 2.1]
правильно інтонує речення, у кінці яких стоять різні розділові
знаки (після попередньої підготовки); [1 МОВ 2.1]
читає і називає нескладні за змістом і формою фольклорні та
літературні тексти (загадка, лічилка, казка, вірш, оповідання); [1
МОВ 2.1]
виділяє в структурі тексту заголовок; [1 МОВ 2.2]
пояснює зв’язок заголовка та ілюстрацій зі змістом твору (у
прозорих випадках); [1 МОВ 2.2]
виявляє розуміння фактичного змісту невеликих за обсягом і
нескладних текстів: пояснює, яка подія відбулася, називає
персонажів твору, відповідає на запитання за змістом
прочитаного; [1 МОВ 2.2]
пояснює, якими словами в тексті автор описує характер героя,
його зовнішність, передає красу природи і т. ін.(з допомогою
вчителя); [1 МОВ 2.3]
переказує близько до змісту прочитаний твір чи окремі його
епізоди з опорою на ілюстрації, запитання вчителя; [1 МОВ 2.2]
висловлює власне ставлення до прочитаного: хороший / поганий
вчинок, хто сподобався / не сподобався в творі, які епізоди
найбільше запам’яталися, вразили; [1 МОВ 2.4]
читає в ролях діалоги з казок, оповідань, віршів (після
попередньої підготовки); [1 МОВ 2.7]
має уявлення про найважливіші джерела інформації: дитячі
книжки, журнали, енциклопедії, телебачення, бібліотека,
Інтернет; [1 МОВ 2.5]
розрізняє вербальну і візуальну інформації в тексті; [1 МОВ 2.1]
знаходить за завданням учителя потрібну візуальну інформацію в
дитячій книжці, дитячому журналі, пояснює її зміст; [1 МОВ 2.1],
[1 МОВ 2.6]
знаходить і називає елементи дитячої книжки (прізвище автора,
заголовок, ілюстрації), спираючись на них, висловлює здогад, про
що може розповідатися в книжці (творі); [1 МОВ 2.1]
розрізняє дитячі книжки казок, оповідань, віршів у виданнях з
чітко вираженим поліграфічним оформленням (ілюстраціями,
заголовком, графічним представленням тексту); [1 МОВ 2.1]
дотримується правил збереження книжки та гігієни читання
(під керівництвом дорослого);
пояснює свої читацькі вподобання (яким темам надає перевагу); [1
МОВ 2.5]
відповідає на запитання, про що (про кого) любить читати; [1
МОВ 2.5]
називає своїх улюблених літературних героїв [1 МОВ 2.4]
Сприймання і практичне
розрізнення художніх
текстів.
Аналіз та інтерпретація
змісту тексту.
Формування рефлексивного
досвіду за змістом
прочитаного.
Ознайомлення з різними
джерелами та видами
інформації.
Робота з дитячою книжкою.
Орієнтовний зміст
літературного матеріалу:
дитяча література в
авторській, жанровотематичній
різноманітності:
- твори усної народної
творчості (казки, лічилки,
загадки, скоромовки,
пісеньки та ін.),
- доступні віку художні
твори відомих письменників
України та зарубіжжя на
актуальні теми для дітей:
літературні казки,
оповідання, вірші, комікси;
- науково-художні дитячі
тексти;
- дитяча періодика;
теми дитячого читання:
про Батьківщину, сім’ю,
живу й неживу природу,
9
дітей, шкільне життя,
дружбу, пригоди, винаходи,
фантастика та ін.
Змістова лінія «Взаємодіємо письмово»
називає і розбірливо пише всі рукописні малі й великі літери
українського алфавіту, дотримуючись графічних, технічних,
гігієнічних вимог; [1 МОВ 3.1]
розрізняє друковане і рукописне письмо; [1 МОВ 3.1]
списує слова і речення з друкованого і рукописного тексту; [ 1
МОВ 3.1]
пише під диктування слова, речення з 3-4 слів; [1 МОВ 3.1]
добирає й записує назву малюнка, заголовок до тексту (з
Формування і розвиток
навички письма.
допомогою вчителя); [1 МОВ 3.1]
складає й записує речення за ілюстрацією, життєвою ситуацією
(самостійно та з допомогою вчителя); [1 МОВ 3.1]
дотримується культури оформлення письмових робіт; [1 МОВ
Створення власних
письмових висловлень.
3.1]
перевіряє написане; [1 МОВ 3.3]
виявляє і виправляє недоліки письма (графічні, орфографічні,
пунктуаційні) самостійно чи з допомогою вчителя [1 МОВ 3.3],
[1 МОВ 4.2]
Перевірка письмових робіт
Змістова лінія «Досліджуємо медіа»
сприймає зміст і форму простих медіапродуктів (малюнки,
світлини, комікси, дитячі журнали, мультфільми тощо), бере
участь в їх обговоренні; [1 МОВ 1.1] [1 МОВ 2.1]
бере участь в обговоренні змісту і форми медіапродуктів; [1
МОВ 1.4], [1 МОВ 2.2]
розповідає про свої враження від прослуханих / переглянутих
медіапродуктів [1 МОВ 1.5], [1 МОВ 2.4]
Робота з медіапродукцією
Змістова лінія «Досліджуємо мовні явища»
має уявлення про мовні звуки; [1 МОВ 4.1]
розрізняє голосні і приголосні звуки за звучанням та способом
вимовляння; [1 МОВ 4.1]
правильно вимовляє тверді й м’які, дзвінкі й глухі приголосні
звуки; [1 МОВ 4.1]
відтворює ланцюжок звуків у почутому слові (без явищ
асиміляції); [1 МОВ 4.1]
Дослідження мовних звуків,
правильна їх вимова.
пояснює зміну значення слова в результаті заміни одного зі
звуків; [1 МОВ 4.1], [1 МОВ 4.2]
має уявлення про букви, розрізняє звуки і букви; [1 МОВ 4.1]
позначає мовні звуки буквами на письмі; [1 МОВ 4.1]
правильно записує слова, вимова й написання яких збігаються; [1
МОВ 4.1]
правильно позначає на письмі м’якість приголосних звуків; [1
МОВ 4.1]
відтворює алфавітні назви букв; [1 МОВ 4.1]
Позначення звуків буквами.
має уявлення про склад, вимовляє слова по складах; [1 МОВ 4.1]
пояснює співвідношення між звуками і буквами у складі, слові;
[1 МОВ 4.1]
поділяє на склади слова під час переносу їх частин в інший
рядок; [1 МОВ 4.1]
Вправляння у поділі слів на
склади.
10
має уявлення про наголос, визначає на слух склад, який
вимовляється з більшою силою голосу; [1 МОВ 4.1]
розрізнює наголошений і ненаголошені склади в слові; [1 МОВ
4.1]
правильно наголошує загальновживані слова; [1 МОВ 4.1]
пояснює залежність значення слова від зміни наголосу в ньому (в
окремих випадках) ; [1 МОВ 4.1], [1 МОВ 4.2]
має уявлення про номінативну функцію слова; [1 МОВ 4.1]
співвідносить слово і зображення відповідного предмета, дії,
ознаки, числа; [1 МОВ 4.1], [1 МОВ 4.2]
розрізняє близькі й протилежні за значенням слова; [1 МОВ 4.1]
розпізнає слова, які мають кілька значень; [1 МОВ 4.1], [1 МОВ
Дослідження ролі наголосу в
словах.
4.2]
доповнює тематичні групи слів; [1 МОВ 4.1], [1 МОВ 4.2]
встановлює відповідність між родовою і видовими назвами; [1
МОВ 4.1]
Спостереження за
лексичним значенням слів.
упізнає і розрізняє слова - назви предметів, ознак, дій, чисел,
службові слова (з допомогою вчителя); [1 МОВ 4.1]
ставить до слів питання хто? що? який? яка? яке? які? що
робить? що роблять? скільки? (з допомогою вчителя); [1 МОВ
4.1]
Ознайомлення зі словами -
назвами предметів, ознак,
дій, чисел, службовими
словами.
має уявлення про речення; [1 МОВ 4.1]
розпізнає речення за графічними орієнтирами (велика буква на
початку, розділовий знак у кінці); [1 МОВ 4.1]
Дослідження і
конструювання речень.
визначає кількість слів у реченні, яке складається з 1-4 слів; [1
МОВ 4.1]
інтонаційно правильно вимовляє (читає) розповідні, питальні й
окличні речення і відповідно оформлює їх на письмі
(використовує відповідні розділові знаки); [1 МОВ 4.1]
дотримується правила вживання великої літери на початку
речення; [1 МОВ 4.1]
доповнює речення 1-2 словами за змістом; [1 МОВ 4.1]
складає речення за малюнком, з поданих слів, на задану тему; [1
МОВ 4.1]
має уявлення про текст (практично відрізняє його від речення); [1
МОВ 4.1]
добирає заголовок до тексту (з допомогою вчителя); [1 МОВ 4.1]
визначає кількість речень у тексті (з 2-4 речень), виявляє їх межі
за графічними орієнтирами [1 МОВ 4.1]
2 клас
Дослідження тексту.
Очікувані результати навчання
здобувачів освіти
Зміст навчання
Змістова лінія «Взаємодіємо усно»
з увагою сприймає усні репліки співрозмовника, перепитує,
доречно реагує на них; [2 МОВ 1.1]
виконує сприйняті на слух інструкції щодо виконання
поставлених учителем навчальних завдань; [2 МОВ 1.1]
Сприймання усної
інформації.
сприймає монологічне висловлення й використовує усну
інформацію з конкретною метою; [2 МОВ 1.1]
відповідає на запитання за змістом прослуханого і ставить
запитання до усного повідомлення; [2 МОВ 1.4]
відтворює основний зміст усного повідомлення; [2 МОВ 1.2]
Аналіз та інтерпретація
(розкриття змісту) почутого.
11
вибирає інформацію з почутого і пояснює, чому вона зацікавила,
обговорює її з іншими особами; [2 МОВ 1.3], [2 МОВ 1.4]
висловлює своє ставлення до почутого: до подій, персонажів
тексту; [2 МОВ 1.5], [2 МОВ 1.6]
розповідає про власні почуття, які викликав прослуханий текст;
[2 МОВ 1.8]
пояснює, чому щось подобається, а щось ні; [2 МОВ 1.4], [2 МОВ
1.5]
бере участь у розігруванні діалогів за змістом малих
Оцінювання усної
інформації.
фольклорних форм, казок, віршів, використовує доречно силу
голосу, темп мовлення, міміку, жести, рухи; [2 МОВ 1.7]
вступає в діалог, підтримує й ініціює діалог на добре відому
тему та на теми, які викликають зацікавлення; [2 МОВ 1.6]
користується формулами мовленнєвого етикету (ввічливими
словами); [2 МОВ 1.8]
дотримується правил спілкування; [2 МОВ 1.8]
використовує відповідно до ситуації спілкування несловесні
засоби (жести, міміка тощо); [2 МОВ 1.7]
регулює дихання, силу голосу і темп мовлення у процесі
спілкування; [2 МОВ 1.7]
Практичне оволодіння
діалогічною формою
мовлення, етикетними
нормами культури
спілкування.
усно переказує текст з опорою на допоміжні матеріали
(ілюстрація, план, опорні слова, словосполучення); [2 МОВ 1.2]
створює власне висловлення за ілюстраціями; [2 МОВ 1.6]
розповідає про свої спостереження, враження, події з власного
життя; [2 МОВ 1.6], [2 МОВ 1.7], [2 МОВ 1.8]
впевнено висловлює свої думки [2 МОВ 1.6]
Змістова лінія «Читаємо»
Створення усних
монологічних висловлень
читає вголос правильно, свідомо, плавно, цілими словами
нескладні за змістом і формою тексти; [2 МОВ 2.1]
виявляє початкові уміння читати мовчки; [2 МОВ 2.1]
пояснює значення більшості слів, ужитих у прямому та
переносному значеннях; [2 МОВ 2.1]
знаходить у тексті незнайомі слова, з’ясовує їх значення,
користуючись виносками, тлумачним словником, а також через
контекст (з допомогою вчителя); [2 МОВ 2.1]
правильно інтонує прості речення будь-якого виду; [2 МОВ 2.1]
користується найпростішими прийомами регулювання темпу
читання, сили голосу, дихання залежно від змісту тексту
(самостійно та за завданням учителя); [2 МОВ 2.1]
Формування і розвиток
навички читання.
самостійно читає, практично розрізняє з опорою на
найпростіші жанрові особливості тексти малих фольклорних
форм, що опрацьовувалися під час навчання, а також
літературних жанрів (казка, вірш, оповідання, уривки з повістейказок), правильно їх називає, визначає емоційний настрій; [2
МОВ 2.1]
Сприймання і практичне
розрізнення текстів різних
видів.
самостійно читає та розрізняє нехудожні тексти за відсутністю
у їх змісті діалогів, яскравих образних висловів, наявністю
наукових понять, фактів, історичних дат, передачі інформації; [2
МОВ 2.1]
виділяє в структурі художнього і нехудожнього текстів
заголовок, ілюстрації, схеми, таблиці, використовує їх для
прогнозування орієнтовного змісту тексту та кращого його
розуміння; [2 МОВ 2.1], [2 МОВ 2.2]
Аналіз та інтерпретація
змісту текстів.
12
виявляє розуміння фактичного змісту тексту та основних думок
художніх і нехудожніх текстів (з допомого вчителя); [2 МОВ 2.2]
пояснює, які, де, коли відбулися події;
визначає, правильно називає персонажів художнього твору,
виділяє серед них головного; [2 МОВ 2.2]
перераховує цікаві факти, важливі ідеї в інформаційному тексті;
[2 МОВ 2.2]
встановлює зв ’язки між подіями, дійовими особами; [2 МОВ 2.2]
ставить запитання за фактичним змістом прочитаного з метою
уточнення свого розуміння; [2 МОВ 2.2]
розпізнає, називає в тексті яскраві, образні слова, вислови,
пояснює їх роль у творі (з допомогою вчителя); [2 МОВ 2.2]
передає зміст (детально або вибірково) твору чи окремих
епізодів з дотриманням логіки викладу, а також з урахуванням
структурних елементів тексту: зачину, основної частини,
кінцівки; [2 МОВ 2.2]
пояснює вчинки персонажів у творі, висловлює щодо них
найпростіші оцінні судження; обґрунтовує свої висновки (з
допомогою вчителя); [2 МОВ 2.2]
розповідає про свої загальні враження, почуття від прочитаного,
(що саме сподобалося / не сподобалося, що було цікаво /
нецікаво, що нового дізнався / дізналась), підтверджує свої
думки фактами з тексту; [2 МОВ 2.3]
пов’язує зміст прочитаного зі своїми знаннями, попереднім
читацьким, а також власним життєвим емоційно-чуттєвим
досвідом; [2 МОВ 2.3]
передає власне ставлення до подій, вчинків персонажів через
ілюстрування, декламацію, рольові ігри, інсценізацію твору чи
окремих його епізодів (з використанням вербальних і
невербальних засобів художньої виразності);
імпровізує з репліками, відтворюючи діалоги з казок, віршів,
оповідань; [2 МОВ 2.3], [2 МОВ 2.7]
бере участь у колективному обговоренні прочитаного:
зацікавлено й уважно слухає співрозмовників, толерантно
ставиться до їхніх думок, пояснює своє розуміння дискусійних
питань; [2 МОВ 2.4]
знає і називає найважливіші інформаційні ресурси: бібліотека,
Інтернет, телебачення, дитячі газети, журнали, книжки, довідкові
видання;
знаходить у нехудожніх і навчальних текстах відповіді на
запитання, поставлені вчителем; [2 МОВ 2.2]
здійснює пошук потрібної інформації у дитячих довідкових
виданнях; [2 МОВ 2.2]
виявляє в тексті і пояснює зміст графічної інформації (таблиця,
схема, емотикони тощо); [2 МОВ 2.2], [2 МОВ 2.6]
аналізує одержану інформацію, звертається до дорослих (коли є
сумнів) за підтвердженням її правдивості, достовірності; [2 МОВ
2.2]
застосовує одержану інформацію в навчальній діяльності та
практичному досвіді; [2 МОВ 2.2]
перетворює вербальну інформацію із суцільного тексту у
візуальну (малюнок, кадри до мультфільму, таблиця, схема
тощо); [2 МОВ 2.6]
розпочинає ознайомлення з новою дитячою книжкою з
розглядання її структурних елементів: обкладинки, титульного
Формування рефлексивного
досвіду за змістом
прочитаного.
Робота з різними джерелами
і видами інформації.
Робота з дитячою книжкою.
Орієнтовний зміст
літературного матеріалу:
13
аркуша, ілюстрацій, змісту (переліку)творів, правильно їх
називає; [2 МОВ 2.1]
передбачає орієнтовний зміст твору, дитячої книжки за
вказаними елементами; [2 МОВ 2.1]
розрізняє дитячі книжки за типом видання: книжка-твір, книжказбірка, енциклопедія, дитячий журнал, словник; [2 МОВ 2.1]
добирає для читання дитячі книжки на відповідну тему: казки
про тварин, пригоди, фантастика та ін.; [2 МОВ 2.5]
визначає мету свого читання (для проведення цікавого дозвілля,
знаходження потрібної інформації та ін.), обирає, читає
відповідні книжки, пояснює свій вибір; [2 МОВ 2.5]
перечитує книжки, окремі їх епізоди для кращого розуміння
змісту та вдосконалення навички читання; [2 МОВ 2.1]
має уявлення про жанри й теми дитячого читання; [2 МОВ 2.1]
називає твори, дитячі книжки, що сподобалися, розповідає, які
епізоди справили найбільше враження; [2 МОВ 2.3]
називає кілька улюблених прочитаних творів; [2 МОВ 2.4]
називає державні символи України й окремі національні
символи, традиції українського народу
дитяча література в
авторській, жанровотематичній
різноманітності:
- твори усної народної
творчості, дитячий
фольклор;
- твори відомих
письменників-класиків
України та зарубіжжя на
актуальні теми для дітей;
- художня вітчизняна і
зарубіжна література
сучасних письменників:
казки, легенди, оповідання,
вірші, повісті-казки,
комікси;
- науково-пізнавальна
література для дітей:
книжки, енциклопедії,
довідники;
- дитяча періодика;
теми дитячого читання:
про Батьківщину, сім’ю, на
героїко-патріотичну
тематику, про живу й
неживу природу, дітей,
дружбу, шкільне життя,
пригоди, фантастика, дитячі
детективи, винаходи,
відкриття, сучасні технології
та ін.
Змістова лінія «Взаємодіємо письмово»
пише розбірливо, охайно з однаковим нахилом букв; [2 МОВ 3.1]
дотримується свідомо гігієнічних правил письма; [2 МОВ 3.1]
дотримується культури оформлення письмових робіт:
розташовує самостійно заголовок у рядку, дотримується поля,
правого і лівого краю сторінки, абзаців, робить акуратні
виправлення; [2 МОВ 3.1]
розташовує слова й віршові строфи в колонку; [2 МОВ 3.1]
записує слова в таблицю; [2 МОВ 3.1]
обмінюється елементарними письмовими повідомленнями
(записка, лист, вітальна листівка та ін.); [2 МОВ 3.2]
обирає для написання повідомлення відповідне оформлення
(шрифт, розмір, колір тощо); [2 МОВ 3.2]
відновлює деформований текст з 3-4 речень; [2 МОВ 3.1]
створює і записує коротке зв’язне висловлення на добре відому
та цікаву тему; [2 МОВ 3.1]
перевіряє (з допомогою вчителя), чи грамотно написаний
власний текст; [2 МОВ 3.3]
виправляє орфографічні й пунктуаційні помилки на вивчені
правила (самостійно і з допомогою вчителя); [2 МОВ 3.3]
Формування і розвиток
навички письма.
Створення власних
письмових висловлень.
Перевірка й редагування
текстів
14
удосконалює текст із часто повторюваними словами шляхом
заміни їх синонімами та займенниками (без уживання термінів)
[2 МОВ 3.3]
Змістова лінія «Досліджуємо медіа»
сприймає й обговорює прості медіапродукти; [2 МОВ 1.1], [2
МОВ 2.1], [2 МОВ 1.4], [2 МОВ 2.2]
обговорює зміст і форму простих медіапродуктів, розповідає, про
що в них ідеться; [2 МОВ 2.2]
визначає, кому і для чого призначений медіапродукт; [2 МОВ
1.4]
пояснює зміст вербальної і невербальної інформації в
медіапродуктах; [2 МОВ 1.4], [2 МОВ 2.2]
висловлює свої думки і почуття з приводу прослуханих /
переглянутих медіапродуктів (коміксів, дитячих журналів,
реклами); [2 МОВ 1.5], [2 МОВ 1.8], [2 МОВ 2.3], [2 МОВ 2.4]
створює прості медіапродукти (листівка, 8Ш8-повідомлення,
фотоколаж тощо) з допомогою інших осіб [2 МОВ 1.7], [2 МОВ
3.2]
Робота з медіапродукцією
Змістова лінія «Досліджуємо мовні явища»
аналізує звуко-буквений склад слова; [2 МОВ 4.1]
експериментує зі словами: змінює, додає, вилучає один звук
(букву), склад у словах так, щоб вийшло інше слово; [2 МОВ 4.2]
правильно вимовляє слова з дзвінкими приголосними звуками в
кінці слова і складу перед глухим; [2 МОВ 4.1]
правильно вимовляє й записує слова з апострофом; [2 МОВ 4.1]
правильно наголошує загальновживані слова; [2 МОВ 4.1]
експериментує з наголосом: порівнює і пояснює значення слів,
які відрізняються лише наголосом; [2 МОВ 4.2]
Дослідження звукобуквеного складу слів,
правильна їх вимова і
написання.
ділить слова на склади; [2 МОВ 4.1]
переносить слова з рядка в рядок складами; [2 МОВ 4.1]
не відриває при переносі від слова склад, позначений однією
буквою; [2 МОВ 4.1]
правильно переносить слова зі збігом приголосних, з літерами ь,
й, буквосполученнями дж, дз, йо, ьо, апострофом; [2 МОВ 4.1]
правильно читає (напам’ять або із запису) український алфавіт;
[2 МОВ 4.1]
Користування правилами
переносу слів.
розташовує 5-6 слів за алфавітом з орієнтацією на першу літеру;
[2 МОВ 4.1]
користується алфавітом у роботі з навчальними словниками; [2
МОВ 4.1]
розпізнає слова, близькі і протилежні за значенням; [2 МОВ 4.1]
розрізняє пряме й переносне значення слів; [2 МОВ 4.1]
пояснює різні значення багатозначних слів (з допомогою
вчителя); [2 МОВ 4.1]
Користування алфавітом.
розподіляє ряд слів на 2 групи за смисловою ознакою, доповнює
кожну групу 2-3 словами; [2 МОВ 4.1]
доречно вживає слова різних лексичних груп у власному
мовленні; [2 МОВ 4.1]
розрізняє слова, які відповідають на питання хто? і що?; [2 МОВ
4.1]
правильно вживає велику / малу літери у власних / загальних
назвах; [2 МОВ 4.1]
Дослідження лексичного
значення слова.
Використання лексичного
багатства української мови у
власному мовленні.
15
змінює іменники за числами (один - багато); [2 МОВ 4.1]
впізнає слова, які відповідають на питання який? яка? яке? які?
окремо та в реченнях, у тексті; [2 МОВ 4.1]
утворює словосполучення іменників з прикметниками; [2 МОВ
4.1]
добирає до відомого предмета відповідні ознаки; [2 МОВ 4.2]
впізнає слова-назви дій, ставить до них питання; [2 МОВ 4.1]
добирає влучно дієслова для висловлення власних думок; [2
МОВ 4.2]
розрізняє слова, які називають числа, ставить до них питання
скільки?; [2 МОВ 4.1]
утворює словосполучення числівників з іменниками; [2 МОВ
41]
розрізняє слова, що називають предмети, ознаки, дії, числа,
ставить до них питання; [2 МОВ 4.1]
добирає самостійно 4-6 слів, які відповідають на питання хто?
що? який? яка? яке? які? що робить? що роблять? скільки?; [2
МОВ 4.1]
розподіляє слова на групи за значенням та питаннями (за
частинами мови); [2 МОВ 4.1]
упізнає в реченні службові слова; пише їх окремо від інших слів;
[2 МОВ 4.1]
пов’язує між собою слова за допомогою службових слів; [2 МОВ
4.1]
розпізнає речення за його основними ознаками; [2 МОВ 4.1]
пояснює роль різних видів речень для досягнення мети
спілкування; [2 МОВ 4.2]
правильно відтворює інтонацію розповідних, питальних і
спонукальних, окличних та неокличних речень; [2 МОВ 4.2]
використовує відповідні розділові знаки в кінці речень під час
письма; [2 МОВ 4.2]
поширює речення словами за поданими питаннями; [2 МОВ 4.2]
складає і записує речення за малюнком, на задану тему; [2 МОВ
4.2]
розпізнає текст за основними ознаками; [2 МОВ 4.1]
розрізняє текст-розповідь і текст-опис та пояснює їх
призначення; [2 МОВ 4.1]
добирає заголовок до тексту; [2 МОВ 4.2]
визначає в тексті зачин, основну частину, кінцівку; [2 МОВ 4.1]
знаходить у художніх текстах виражальні засоби мови, пояснює
їх роль; [2 МОВ 4.1], [2 МОВ 4.2]
складає і записує невеликий текст (3-4 речення) за ілюстрацією,
серією малюнків, про події з власного життя; [2 МОВ 4.2]
використовує займенники, прислівники, контекстні синоніми
(без уживання термінів) для зв’язку речень у тексті та уникнення
повторів; [2 МОВ 4.2]
перевіряє і вдосконалює власні тексти, усуваючи лексичні
повтори [2 МОВ 3.3]________________________________________
Дослідження ролі іменників
у мовленні і використання їх
у власних висловленнях.
Дослідження виражальних
можливостей прикметників,
використання їх з метою
увиразнення мовлення.
Спостереження за роллю
дієслів у мовленні і
застосування їх у власних
висловленнях.
Дослідження числівників і
використання їх у мовленні.
Спостереження за словами,
які служать для назви
предметів, ознак, дій, чисел.
Дослідження значення в
мовленні службових слів і
використання їх для зв’язку
слів у реченні.
Дослідження і
конструювання речень.
Дослідження і складання
текстів.
Удосконалення текстів
Іншомовна освітня галузь
Іноземна мова
Пояснювальна записка
Головна мета навчання іноземної мови у початковій школі полягає у
формуванні в учнів комунікативної компетенції, що забезпечується
лінгвістичним, мовленнєвим і соціокультурним досвідом, узгодженим з
віковими можливостями молодших школярів.
Початковий етап навчання іноземної мови у сучасному
загальноосвітньому навчальному закладі надзвичайно важливий, оскільки в цей
період закладаються психолінгвістичні основи іншомовної комунікативної
компетенції, необхідні та достатні для подальшого її розвитку й удосконалення.
Тут відбувається становлення засад для формування іншомовних фонетичних,
лексичних, граматичних та орфографічних навичок, а також умінь сприймати на
слух, говорити, читати й писати у межах визначених програмою результатів
навчально-пізнавальної діяльності учнів.
Зміст навчання іноземної мови у початковій школі добирається відповідно
до психо-фізіологічних особливостей учнів молодшого шкільного віку.
У початковій школі важливо зацікавити учнів вивченням іноземної мови,
викликати в них позитивне ставлення до предмета, вмотивувати необхідність
володіння іноземною мовою як засобом міжкультурного спілкування.
Завдання іноземних мов у реалізації мети початкової загальної
середньої освіти
Зміст навчання забезпечується єдністю предметного, процесуального та
емоційно-ціннісного компонентів і створюється на засадах оволодіння
іноземною мовою у контексті міжкультурної парадигми, що передбачає
навчання мови народу, який нею спілкується, та ознайомлення з його культурою.
Такий підхід зумовлює формування готовності до міжкультурної комунікації у
межах типових сфер, тем і ситуацій спілкування, визначених навчальною
програмою. На кінець 2-го класу учні досягають рівня Рге А1. Ці рівні
характеризують результати навчальних досягнень у кожному виді мовленнєвої
діяльності та узгоджуються із Загальноєвропейськими Рекомендаціями з мовної
освіти: вивчення, викладання, оцінювання.
Завдання полягає у формуванні вмінь:
• здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною
навчальною програмою;
• розуміти на слух зміст автентичних текстів;
• читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем
розуміння змісту;
• здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених
завдань;
• адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших
навчальних предметів;
• використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови
дефіциту наявних мовних засобів;
• критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб;
• висловлювати свої думки, почуття та ставлення;
16
• ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів
електронного спілкування.
Функції іноземних мов у реалізації мети початкової загальної середньої
освіти
У процесі навчання іншомовного спілкування комплексно реалізуються
освітня, виховна і розвивальна функції.
Освітня функція спрямована на:
• усвідомлення учнями значення іноземної мови для життя у
мультилінгвальному та полікультурному світовому просторі;
• оволодіння знаннями про культуру, історію, реалії та традиції країн
виучуваної мови;
• залучення учнів до діалогу культур (рідної та іншомовної);
• розуміння власних індивідуальних особливостей як психофізіологічних
засад для оволодіння іноземною мовою;
• формування вміння використовувати в разі потреби різноманітні стратегії для
задоволення власних іншомовних комунікативних намірів (працювати з
підручником, словником, довідковою літературою, мультимедійними
засобами тощо).
Виховна функція сприяє:
• формуванню в учнів позитивного ставлення до іноземної мови як засобу
спілкування, поваги до народу, носія цієї мови, толерантного ставлення до
його культури, звичаїв і способу життя;
• розвитку культури спілкування, прийнятої в сучасному цивілізованому
суспільстві;
• емоційно-ціннісному ставленню до всього, що нас оточує;
• розумінню важливості оволодіння іноземною мовою і потреби користуватися
нею як засобом спілкування.
Розвивальна функція сприяє розвитку в учнів:
• мовних, інтелектуальних і пізнавальних здібностей;
• готовності брати участь в іншомовному спілкуванні;
• потребу подальшого самовдосконалення у сфері використання іноземної
мови;
• здатності переносити знання й уміння у нову ситуацію шляхом виконання
проблемно-пошукової діяльності.
Компетентніснии потенціал галузі «Іноземні мови» у початковій школі
Провідним засобом реалізації вказаної мети є компетентнісний підхід до
організації навчання у загальноосвітній школі на основі ключових
17
компетентностей як результату навчання.
Ключові
компетентності
Компоненти
1 Спілкування
державною (і рідною
у разі відмінності)
мовами
Уміння:
• використовувати українознавчий компонент в усіх видах
мовленєвої діяльності;
• засобами іноземної мови популяризувати Україну, українську
мову, культуру, традиції.
Ставлення:
• гордість за Україну, її мову та культуру;
18
• розуміння потреби популяризувати Україну у світі засобами
іноземних мов;
• готовність до міжкультурного діалогу.
2 Спілкування
іноземними мовами
Реалізується через предметні компетентності.
3 Математична
компетентність
Уміння:
• розв’язувати комунікативні та навчальні проблеми, застосовуючи
логіко-математичний інтелект.
Ставлення:
• готовність до пошуку різноманітних способів розв’язання
комунікативних і навчальних проблем.
4 Основні
компетентності у
природничих науках і
технологіях
Уміння:
• описувати іноземною мовою природні явища, аналізувати та
оцінювати їх роль у життєдіяльності людини.
Ставлення:
• інтерес до природи та почуття відповідальності за її збереження.
5 Інформаційноцифрова
компетентність
Уміння:
• вивчати іноземну мову з використанням спеціальних програмних
засобів, ігор, соціальних мереж;
• створювати інформаційні об’єкти іноземними мовами;
• спілкуватися іноземною мовою з використанням інформаційнокомунікаційних технологій;
• застосовувати ІКТ відповідно до поставлених завдань.
Ставлення:
• готовність дотримуватись мережевого етикету.
6 Уміння вчитися
упродовж життя
Уміння:
• самостійно працювати з підручником, шукати нову інформацію з
різних джерел та критично оцінювати її;
• організовувати свій час і навчальний простір;
• оцінювати власні навчальні досягнення.
Ставлення:
• впевненість у спілкуванні іноземною мовою;
• подолання власних мовних бар’єрів;
• наполегливість;
• внутрішня мотивація та впевненість в успіху.
7 Ініціативність і
підприємливість
Уміння:
• ініціювати усну, писемну, зокрема онлайн взаємодію іноземною
мовою для розв’язання конкретної життєвої ситуації.
Ставлення:
• дотримання етичної поведінки під час розв’язання життєвих
ситуацій;
• комунікабельність та ініціативність;
• креативність.
8 Соціальна та
громадянська
компетентності
Уміння:
• формулювати власну позицію;
• співпрацювати з іншими на результат, спілкуючись іноземною
мовою.
Ставлення:
• толерантність у спілкуванні з іншими.
9 Обізнаність та
самовираження у
сфері культури
Уміння:
• висловлювати іноземною мовою власні почуття, переживання і
судження.
Ставлення:
• усвідомлення цінності культури для людини і суспільства;
• повага до багатства і розмаїття культур.
19
10 Екологічна Уміння:
грамотність і здорове • пропагувати здоровий спосіб життя засобами іноземної мови.
життя Ставлення:
• сприймання природи як цілісної системи;
• готовність обговорювати питання, пов’язані із збереженням
навколишнього середовища;
• відповідальне ставлення до власного здоров’я та безпеки.
Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і
підприємливість, екологічна грамотність і здорове життя, соціальна та
громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх
навчальних предметів і є метапредметними. Виокремлення в навчальних
програмах таких інтегрованих змістових ліній, як «Екологічна безпека та сталий
розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров'я і безпека»,
«Підприємливість та фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів
здатності застосовувати знання й уміння з різних предметів у реальних життєвих
ситуаціях. Інтегровані змістові лінії реалізуються під час вивчення іноземної
мови у спеціалізованих школах із поглибленим вивченням та у загальноосвітніх
навчальних закладах. Діяльність та уміння із змістових ліній добираються
відповідно до комунікативної потреби, тематики ситуативного спілкування, віку
та рівня підготовленості учнів.
Інтегровані змістові лінії та орієнтовні способи їх реалізації у
початковій школі.


Завантажити повні (версії) накази 125 сторінок


ЗАВАНТАЖИТИ БЕЗКОШТОВНО!
zmni-do-nakazu-pro-zatverdzhennya-tipovih-osvtnh-program-dlya-1-2-klasv-zakladv-zagalnoyi-osvti.rar [2,5 Mb]
(Завантажили цей файл: 112)


Схожий цікавий матеріал!

Сподобалося? Поділіться з друзями!



Категорія: Новини освіти / Метод-кабінет / Класним керівникам / Нуш

На головну




Залиште будь ласка свій коментар щоб ми знали що дана публікація цікава, та принесе свою користь для вас!
Дякуємо!

Шановний користувач нашого сайту.
Ви зайшли на освітній сайт як незареєстрований користувач.
Будь ласка
Зареєструйтесь на сайті (1 хвилинка часу) або увійдіть під своїм іменем за допомогою кнопок соц-мережі Fb. Після реєстрації на нашому сайті, для вас будуть відкриті всі можливості сайту. Коментарі і повне право на всі категорії та інші функції.
Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.