Чому і як будуть вчити наших дітей на один навчальний рік довше?

Те, що наша освіта, в порівнянні з іншими освітніми системами світу, м'яко кажучи, кульгає, - давно не секрет. І за всі 27 років незалежності України дуже багато було розмов про необхідність реформувати школу, але до справи так і не дійшли. Маленька перемога, безумовно, - це впровадження сучасної системи тестування знань, ЗНО. Але вона стосується тільки результатів навчання, а не самого процесу. А з нового навчального року нарешті реформування школи перейшло на практичний рівень: 1 вересня в усіх українських школах впроваджується ключовий проект реформи Нуш - «Нова українська школа». «АіФ» з'ясував, що він змінює і що нового дасть дітям.

У проект Нуш поки включаються всі перші класи - по всій країні. А це майже 450 тис. Дітей, які першими будуть вчитися в новому форматі. Що їх чекає? Для них приготували шість основних змін, які бувалим школярам напевно здадуться дивними.

Набір першокласників 2018-2019 навчального року стане першим, який буде вчитися вже не 11, а 12 років, при чому, за новими стандартами та підручниками.

Навіщо дітям потрібен ще один додатковий рік навчання? У Міністерстві освіти і науки кажуть, що 12-річне навчання необхідно для того, щоб діти освоїли не тільки нову шкільну програму, але і те, на що мало звертали уваги раніше: розвиток емоційного інтелекту, критичне мислення, розуміння своїх почуттів і почуттів інших, вміння взаємодіяти в команді, екологічну компетентність, підприємливість, інноваційність, а також фінансову грамотність.

Якщо раніше батьки намагалися до школи навчити дитину читати і писати, то в цьому році ніяких знань і навичок від тих, хто прийшов в перший клас, не потрібно. Раніше перед вступом до школи проводили з дітьми співбесіди, і в залежності від рівня інтелекту, елементарних знань і навичок, могли відмовитися брати дитину в перший клас. А в цьому році єдиним критерієм для вступу до школи було місце реєстрації, тобто, дитина повинна жити недалеко від навчального закладу.

Ще одне нововведення - скасування домашніх завдань для першокласників. Домашні завдання почнуть ставити тільки в другому класі, і виконання їх в учнів другого класу не повинно займати більше 45 хвилин. У першому класі не буде і оцінок. Їх теж почнуть виставляти тільки в другому класі, і не з усіх предметів, а тільки з математики, природознавства та української мови. А до тих пір про успішність дітей вчителі будуть просто розповідати батькам.

Четверте. Класи будуть новенькими

Проект Нуш передбачає, що першокласники будуть відходити до навчання в приміщеннях, обладнаних новими партами, дошками, меблями - всім необхідним для самих маленьких. Дітей повинні безкоштовно забезпечити підручниками. Також передбачено створення сайту з підручниками, які будуть у вільному доступі і їх можна завантажувати на планшет, завдяки чому не буде необхідності дітям носити з собою важкі рюкзаки. Кабмін виділив на придбання необхідного обладнання для шкіл 1 млрд грн. І воно замовлено, але поки замовлення в процесі виконання, що не віддруковані поки і нові підручники для першокласників. У Мінобразовнія і науки припускають, що все це буде готово до 1 листопада.

«У цьому році наші виробництва не були готові до такого великого замовлення, - каже заступник міністра освіти і науки Павло ХОБЗЕЙ. - Після тендерів підприємства почали надсилати листи нашим керівникам про те, що вони не встигають зробити меблі до 1 вересня, і просять перенести терміни. Наша позиція така: нехай краще вони зроблять трохи пізніше, але добре, що не будемо квапити їх до 1 вересня, аби відзвітувати. Тому в деяких школах до 1 вересня може і не бути нових меблів, але до 1 листопада вона точно буде ».

П'яте. Групи продовженого дня стануть іншими

Міністерство освіти і науки розробило новий порядок створення груп продовженого дня в школах. Більше не буде груп, в які ходили б діти різних вікових категорій, наприклад, з 2-х і 5-х класів. Групи формуватимуть тільки з дітей, різниця у віці яких не більше 1 року. Винятком будуть лише школи, які знаходяться в сільській або гірській місцевості - там, як і раніше через умови життя і складнощів шляху додому дозволено створювати групи продовженого дня для учнів різного віку.

Шосте. Будуть як вдома

Мабуть, найголовніше, що передбачає Нуш, - це новий тип взаємин між учителем і учнем. Дітям буде надана повна свобода, підвищення тону на них - неприпустимо, про таке поняття, як дисципліна і поведінку, доведеться забути. Всі шафи в класі будуть відкриті і доступні не тільки вчителю, а й учням, дітей не можна змушувати щось робити. Загалом, по ідеї, першокласники долждни себе почувати в школі як вдома.

ФІНСЬКА ПІДТРИМКА

Україна і Фінляндія на урядовому рівні підписали угоду про підтримку Фінляндією шкільної реформи в нашій країні. В рамках цієї угоди фінська сторона виділить 6 млн євро на проведення реформи, а також протягом чотирьох років фахівці з Фінляндії будуть допомагати українським вчителям освоювати нові стандарти навчання і займатися популяризацією освіти і освітнього середовища.

«Підписана угода передбачає підтримку з боку наших партнерів саме тих напрямків, в яких Фінляндія найбільш успішні, - каже міністр освіти і науки Лілія ГРИНЕВИЧ. - Відомо, що у власній освітній реформі фіни зробили ставку на вчителя, і це дало свої результати - зараз середню освіту в Фінляндії одне з найуспішніших в світі ».

ХТО ЗА БОРТОМ РЕФОРМИ?

Реформа шкільної освіти поки не торкнеться учнів 2-11 класів.

«Щоб ввести реформу в усіх класах зараз, не вистачає ні матеріальних, ні людських ресурсів, - зазначає Лілія Гриневич. - Якби були ресурси, можна було б почати реформувати не тільки перші класи, а й одночасно 5 клас, а також запускати трирічну старшу профільну школу - 10 клас. Тоді наша реформа йшла б швидшими темпами. Але такої можливості немає. Тому ми вибрали найбільш м'який і повільний варіант. Можливо, коли ми прийдемо до стадії повної готовності, будуть ресурси, і суспільство потребують прискорити реформу - введемо в реформування не тільки перший клас, але і нову базову школу, і старшу трирічну профільну школу ».

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ

Щоб виявляти тих педагогів, які готові до змін, Міністерство освіти і науки буде регулярно тестувати їх. Правда, не всіх, оскільки це буде добровільна сертифікація, в якій можуть брати участь усі бажаючі - змушувати нікого не будуть. Однак ті, хто відмовиться проходити тестування, напевно можуть надалі залишитися без роботи. Поки що питання про тестування педагогів - в стадії обговорення.

«Ми хочемо виявити вчителів, які володіють новими методиками навчання, тими, які потрібні« Нової українській школі », - каже Лілія Гриневич. - І ми вже визначилися, які завдання доведеться виконувати педагогам ».

За її словами, сертифікація вчителів буде складатися з двох етапів. Перший - це тест, що складається з двох частин. Перша частина - предметні знання, в залежності від того, який предмет викладає вчитель. А друга - перевірка знання методики. Цей тест буде проводити Український центр оцінювання якості освіти. За другий етап відповідає Державна служба якості освіти. Він стосуватиметься моніторингу роботи вчителя. Тобто, це буде перевірка того, як у педагога відбувається сам процес викладання.

першопрохідців

За рік до старту Нуш по всій країні цей проект, як пілотний, був запущений в перших класах 100 шкіл в різних регіонах. І вже протягом цього року перші кроки реформи багато критикували - мовляв, навряд чи вдасться чогось навчити дітей в «балагані», де немає ніяких вимог і дисципліни. Але більшість вчителів, учасників проекту, які спочатку теж насторожено ставилися до нововведень, за цей рік свою думку змінили.

 «Стара школа застаріла і нецікава, - каже вчитель Підволочиської школи в Тернопільській обл. Галина ПАЛЯНИЦЯ. - Думаю, дітям дійсно стало легше вчитися. Тому що матеріал розрахований як на сильного, так і на слабкого. Наприклад, якщо дитина не вміє читати, він становить склади і вважає кількість букв, з яких складається текст, а якщо вміє - читає. І виходить, що одні діти тягнуть інших: той, хто вже прочитав своє, допомагає сусідові ».

Спочатку, за словами Г. Паляниці, вона дуже хвилювалася - чи зможуть діти без підготовки, в вільної ігровій формі засвоювати перші знання і навички. Але вже місяця через два побачила, що в нових умовах учні швидше, ніж в попередні роки, навчаються писати, читати і рахувати. Труднощі виникали з навчанням в групах - важко було навчити дітей працювати разом: кожен переживав тільки за себе. Незвичній була і робота без дзвінків. Але потім стало ясно, що всі нововведення йдуть на користь навчального процесу, і дітям дуже подобаються.

«Враження позитивні, - говорить педагог Первомайської школи в Миколаївській обл. Оксана Савчак. - Дуже добре і те, що ми отримали необхідну техніку - ноутбук, принтер і ламинатор. Дітям в такій атмосфері подобається. Вони прекрасно сприймають матеріал ».

А мінус, за словами О. Савчак, один - занадто великий клас, аж 32 дитини. Але вчитися дітям за новою програмою легко. Наприклад, вивчаючи фінансову тему, діти із задоволенням навчалися і гроші рахувати, і економити їх. А ще були теми занять «Театр», «Космос» - діти в шість років активно включаються в обговорення таких тем, їм цікаво, і вони дуже хочуть дізнатися щось нове з того, що їх «чіпляє».

ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД

У Фінляндії школа ділиться на молодшу, з першого по п'ятий клас, і старшу - 6-9 класи. Школа повністю забезпечує учнів підручниками, робочими зошитами, альбомами для малювання та канцелярією. Перший і другий клас знаходяться в одній аудиторії, і вчитель у них один. Основні предмети там - математика, читання, правопис, фізкультура, музика і природознавство.

Спілкування вчителів з батьками відбувається через Інтернет, на шкільному сервері, там же розміщено і розклад уроків, а також всі шкільні та класні новини. Батьківських зборів там не буває, але приблизно раз на півроку вчитель запрошує батьків разом з дитиною на зустріч - поговорити про успішність і дати рекомендації на майбутнє.

Японська школа складається з трьох ступенів: початкова, середня і старша. У початковій школі діти вчаться шість років, у середній і старшій - по три роки. У початковій школі немає домашніх завдань, не потрібно виконувати і здавати контрольні роботи та іспити. Там найголовніше - дати дитині загальні знання і навички, підготувати до інших, більш відповідальним етапах. Вивчають там математику, природознавство, загальні соціальні і гуманітарні знання, англійська мова, основи праці, музику, творчість, фізкультуру і японську мову. У початковій школі, як правило, не буває більше чотирьох уроків на день.

Підручників, одних для всіх шкіл, не існує. Там кожна школа вирішує, що пріоритетне в навчанні її учнів. Шкільну форму також вибирає собі кожен навчальний заклад. І носять її все школярі.

У Німеччині діти йдуть в перший клас в 6 років. Школу там не вибирають, а надходять вчитися в найближчу до місця проживання. У німецьких школах немає форми, діти ходять в звичайному одязі. На уроках оцінок не ставлять, їх отримують тільки за самостійні роботи і тести. Немає там і великих домашніх завдань. А уроки часто проводять в ігровій формі - особливо часто в початкових класах.

ДУМКА ЛІКАРЧУКА

ЖИВА ПРОГРАМА - ТОМУ І КРИТИКУЮТЬ

- Фактично, відбувся запуск «Нової української школи». Я не буду нічого говорити про політичну складову цієї події. Я про суть. Як історик української освіти, як людина, яка віддала цьому 43 роки свого життя, повинен сказати, що це ПОДІЯ в українській освітній історії. Хоч деякі вже поспішають вішати ярлики. Шкода, що в багатьох регіонах України місцеві владні і освітні «князьки» відверто саботують цей процес. Але він ВЖЕ ПІШОВ. Дуже хочу вірити в його незворотність. На рівні Міністерства освіти і науки зроблено чимало. Нічого подібного за останні 27 років не було, хоча і були затверджені чотири програми розвитку освіти. Але, на жаль, навколо них, крім розмов, дій не було. Ті програми, відверто кажучи, навіть не критикували, бо розуміли, що про мертвих говорять тільки хороше, або нічого не говорять. А Нуш критикують все. Тому що це жива програма. Тому що у нас все «знають», як повинна працювати освітня система. Але навіть ця критика говорить про те, що програма Нуш зачепила людей, подобається це комусь чи ні.

Основна проблема в тому, що успіх реалізації Нуш буде залежати не стільки від Міністерства образовнаія і науки, скільки від того, як вона буде виконуватися на місцях. В цьому і є найбільший головний біль. Адже для того, щоб Нуш заробила, з голів місцевих управлінців і педагогів повинен зникнути «совок». Якщо цього не буде, Нуш відбудеться нескоро. Але слава Богу, що відлік цього часу розпочато.

І наостанок: особисто мені багато чого з того, що робиться в контексті Нуш, не дуже подобається. Але я добре розумію, що всім все подобатися не може. Краще впрягтись і разом тягнути лямку. Дитина народилася. Він уже є. Нехай це ще ранній ясельний вік. Але дитина жива. Тому потрібно допомогти йому встати на ноги, а не знищувати. Повторюю: нічого подібного в українській освіті за 27 років Незалежності НЕ БУЛО ».

Ігор ЛІКАРЧУК, екс-керівник Українського центру оцінювання якості освіти, і. о. директора Навчально-методичного центру забезпечення якості освіти.

Сподобалося? Поділіться з друзями!