Сценарій великоднього свята в початкових класах.Разом з весною приходить велике і світле свято Великодня.Пропоную і вам з дітками почати підготовку до нього. Сценарій світлого і гарного свята вам у подарунок. Тут і віршики, і пісні, і великодні ігри, і інсценівочка. Проведіть у своєму класі – не пожалкуєте!

Під  спів веснянки в зал (чи клас)  заходять діти хороводом -“змійкою”, доходять до своїх місць та стають перед стільчиками. Передній план зали  імітує інтер’єр  української хати (піч, стіл), задній – лісову  галявину. Можна використати лише деякі елементи.

Ведуча 1:

Вже  поле й гай  прокинулисьвід сну

Лелека  бродить по зеленім  лузі.

Ми зустрічаємокрасунечку  весну

А з нею й свят  багато,любі  друзі!

Ведуча 2:  

«Весна прийшла! Тепло знайшла !» -

Кричать дівчатка й хлопчики.

«Цвірінь – цвірінь! Журбу покинь!» -

Клопочутьсягоробчики.

Ведуча 1:

Все ожило, все розцвіло,

І  рій   дітейпривітненьких

На той горбокнесе  вінок

З  фіалочок  блакитненьких

                                              Пісня «Знов прийшла весна» 

Ведуча2: 

Весела, гарна й кучерява

Маленька дівчинка Весна

Біжить, сміється, сіє трави, 

І пісня ллється голосна.

Під музику входить Весна

Ведуча1: 

Хто ти така, красуне дивна?

Весна: 

а я Весна, весна–царівна,

Куди поступлю-сонце сяє

Міста і села оживають

До вас на свято я прийшла

І тепло Вам принесла.

Я всміхаюсь  сонечку: «Здрастуй  золоте»

Я всміхаюсь  квіточці - хай вона росте

Я всміхаюсьдощику-лийся  мов з відра

1 учень:

Веселе сонечко блищить

Проміння щедро ллє

Гайок привітно шелестить

Струмочок виграє.

2 учень: 

Принесло нам сонечко знов тепло

І яскраві  промені розлило

З трав і квітів виткало килими

На лужку погралося із дітьми

І співає весело поле й гай

Кличе птахів сонечко в рідний край

Пісня «Сонячний промінчик»

Ведуча:    

Весна – це сонця перемога!

У Великодній  світлийчас

Ми наближаємось до Бога,

Бог наближається до нас!

Горять свічки, блищать ікони,

Земля в молитві. До небес

“Христос Воскрес” – лунають дзвони

І спів “Воістину  Воскрес”!

Ведуча:

Ось і прийшла Веснадо нас, а з нею й велике  свято, що  символізує пробудження та  воскресінняприроди, життя і надії – свято Воскресіння.

           На передній  планвиходять  діти

Великдень - свято навесні.

Веселий  гомін у шпаківнях,

Прозоре  небо, дні  ясні,

Птахи  вже  повернулись з півдня.

До нас в кімнатузалюбки

Веселий  промінь лине:

На  вишивані  рушники,

На  стіл, на  білу скатертину.

На  паски  пишніти  пухкі,

На  їх брилі  молочно - білі,

На паросткивівса  легкі,

Де крашанки лежать в тарілі.

Великдень… Все до  небес

Сьогодні  тут, у нашім домі.

Вітаємось: ” Христос Воскрес!

Заходьте,  друзі і знайомі!”

                   Звучить мелодія. В залу  вбігає хлопчик із  вербовоюрізочкою в руці, оббігає дітей  та дорослих зі  словами:

               “Верба б’є, не я б’ю, за тиждень – Великдень”

Ведуча:  Хто ти?

Хлопчик: Я –весняний  Вістунець, прийшов  звістити, щоб увесь хрещений люд

готувався до найкращого свята весни – Великодня.

Ведуча:  А  чого ж ти нас б’єш?

Вістунець: Хіба це я?  Це свячена  вербиця, вонамає свій день – Вербну  Неділю.

Навесні, як  тільки пригріє  сонечко, верба  першою прокидається, її  пухнастікотики будять  усіх до роботи:” Вставайте, вставайте,   наступив  Вербнийтиждень!  –  гукаютьвони  - Час  веснувати, час орати  й сіяти!”. Тож і ви не  зволікайте, бо –

  “Не я б’ю, верба б’є, за тиждень - Великдень”.

Вістунець  легенько б’є  дітей і  вибігає із зали. Із-за печі   з’являютьсяхлопчики  і  починаютьімітувати  якусь  роботу.

Ведуча: Ой, а цеу нас  що за гості?

                Хто ви і  звідки  прийшли?

Хлопчик 1: 

Ми – вербові  котики.

Хлопчик 2:

Нас  послала  мати – Верба

Впоратись до Великодня.

Хлопчик 3:

Адже у  чистий  четвер требагарно  прибрати свою хатку,

Щоб  усе  було вимите, гарне, щоб хата  була,як у віночку.

     Продовжують  працюватипід музику  веснянки. Біля  печістоїть миска. Один 

з хлопчиків бере їїй  ставить на  стіл.Потім  уважно   оглядаєнавколо  і  захопленопромовляє:

Хлопчик 1:

Як  чисто, як  гарно!Тепер можна  іпаски  пекти.  Гайда домене   усі!

  Хлопчики  імітують, ніби  місятьтісто, накладають  його  уформочки, вимазують один одного уборошно, “садять” форми   у  піч зісловами: “Хай  печуться”.

1.       Рум’яна паска – голова на святі.

         Свій рід веде красуня з давнини.

         Тоді і день Великий наступає,

         Як господиня паска на столі.

         В ній сонця промінь і тепло духовне,

         Молитва чиста та оновлення душі.

         І славлять нею Воскресіння Світле

         В країні нашій люди щовесни.

2.

         Ох і гарна! Ох і гарна!

         Пасочка рум’яна!

         Ох духмяна! Ох духмяна!

         Пасочка рум’яна!

3.      Пече матуся велику паску,

         Бо ж Великодній надходить час.

         А діти просять: «Зробить нам ласку,

         Спечіть маленьку паску для нас!»

         Яка ж гарненька, хоч і мала!

         В кошичок вклала її Ганнуся

         І посвятить в церкву піша.

         Пасок великих кругом багато,

         Одна маленька – найкраща з всіх!

         Маленька паска в велике свято – 

         То дітям радість, веселий сміх.

4.       Із найкращого борошна

         Мене матінка спекла,

         Яєць, масла в мене клала, 

         Щоб пишніша виростала.

         У Великоднім кошику,

         Погляньте, будь ласка,

         Завжди величаюся і зовуся…

Всі:   ПАСКА

Ведуча: Ой, яксмачно  пахне! Може, ваші пасочки  вже готові?

Хлопчики - вербові котики виймають “паски” з печі, сперечаються: 

• Моя краща!
• Ні, моякраща!
• А моярум’яніша!
• А моя пахучіша!
• А моя зсиром та родзинками!

Ведуча: Тихо, котики – пухнастики, гріх напередодні такого свята сперечатися. А 

пасочки  усім вдалися на  славу. Може, дасте  покуштувати?

Котики:

Ні, сьогодні - Страсна п’ятниця, з церкви виносять Плащаницю. В  цей день годиться  їсти  тількипісне й  навіть дзвони сьогодні мовчать.

   Звучить спокійна мелодія, за  столом  сидить дівчинка, імітує, ніби розмальовує  писанку. “Пухнастики” в цей  час стоять біля печі.

Дівчинка:

Ой, малює Одарочка

Писанки червоні,

І біжать до неї  взори:

Півні, зорі, коні.

Кожне  просить на  писанці

Його написати,

Кожне хоче звеличати

Господнєє  свято.

Кожне  каже: “На писанці

Я вже не  віднині, 

Мене здавна так писали

У нас в Україні.”

Подумала Одарочка,

Сіла за роботу,

вже  всі взори на писанці

у Велику  суботу.

Під спокійнумузику  продовжує  малювати. “Пухнастики” тихо розмовляють між собою:

- Треба  допомогти дівчинці, аби наробити писанок і крашанок повний  кошик.

• Так, аджетакий давній звичай, аби на Великдень кожен, , дарував своїм друзям та рідним  писанку. 

Підходять достолу,  стають кругом і  теж “малюють” яєчка.  Дівчинка позіхає, тре очі.

Ведуча: Бачу, наша Одарочка втомилася, хоче вже  спати. Але в ніч на Великдень не 

годиться  спати. Адже  цієїночі воскрес Ісус Христос. Десь у полі, на          

старій   козацькій могилі, парубки запалять велике  багаття і у кожній  

             хаті теж буде  горіти світло, аби освічувати Христу шлях до нашої України.

                “Пухнастики” підносять ведучій зібраний до освячення кошик.

Ведуча:   

Ось наші  помічники – Пухнастики  вже й кошик до освячення зібрали. А у вашому домі це зробить бабуся чи мама, покладе  в той кошик пасочку, писанки, ковбаску, сир, зелену  цибульку й понесете  разом його до церкви святити. А там  людей – видимо - невидимо, і всі такі ошатні,  такі святочні. І раптом  ударять дзвони і над  усім світом розіллється  стоголосою хвилею: ”Христос Воскрес! Воістину воскрес!”

                                            Лунають  дзвони (у записі)

Дитина:  

На дзвіниці дзвонидзвонять

Великодні, голосні,

Всюди  втіха,  всюди гомін,

Всюди радісні  пісні.

Ведуча: 

Після  Божої  служби біляцеркви зібралися  діти. Вони  вихвалялися своїм новим одягом, який  обов’язковосправляли батьки  дітям до Великодня. А ще…От, що  робили діти і що  булопотім, ми зараз  побачимо.

                               ІНСЦЕНІВКА“ПРИГОДИ  ПИСАНКИ”

Виходять три дівчинки зписанками в руках.

1-ша дівчинка: Нумо,   поцокаймося  писанками, чия найміцніша?

                                             Дівчатка   цокаються.

Дівчинка  Орися: Ага, моя писанка  усі ваші  побила! Бачите, яка вона гарна  і    

                                  міцна!

2-га дівчинка: 

Подумаєш… Дівчата, ходім пісень співати, а писанку  свою ти, Орисю, тут, в травичку  поклади, кудивона дінеться?

Орися кладе писанку і дівчатка виконують пісню «Сонячний віночок», виходять.

                           Звучить таємнича  музика. Писанка  “оживає”.

Писанка:(Ображено)Пішли. Залишили  мене одну… Ну то піду  і я собі, покочуся, 

                                     світу  білого подивлюся.

   “Писанкакотиться”  по  тійчастині залу,  яка імітує лісову  галявину.

Ведуча: 

              Та й покотилась писанка через  стежку та  церковнимподвір’ям, та 

дорогою та далеко у гай…А там  так гарно – птахи співають, квіти з трав  

виглядають.Аж дивиться Писанка -скаче сіренький Зайчик.

Зайчик: 

              Ти хто  така будеш, красна панянко?

Писанка: 

              А ти хто такий, сірий та вухатий?

Зайчик: Я – Зайчик- Побігайчик, лісом  стрибаю, в город по капусту забігаю, від лиса 

             та  вовкавтікаю.

Писанка:

             А я – Великодня Писанка. Бачиш, яка я гарна!

Зайчик: 

              Дуже ти мені  подобаєшся. Давай  разом мандрувати!

Писанка: 

              Ото!Хіба ти мені  рівня? Та я всі  писанки Орисиних  подругпобила! Куди  тобі до мене!

Зайчик: 

           Дуже  прошу – ходи зі мною, лугом та бором та зеленою травою…

Писанка: Не хочу і не піду!

Ведуча: Зажурився Зайчик, заплакав та й поскакав, а Писанка далі  покотилася.               

Котиться вона лісом -  а назустріч  їй Курчатко.

Курчатко: Ти хто така будеш, красна панянко?

Писанка:А ти хто, таке жовте, мале і неповоротке?

Курчатко: Я – Курчатко. Загубилося від мами – Квочки, лісом блукаю, друзів             

шукаю. Будь мені  подругою.

Писанка: А я – Великодня Писанка. Бачиш, яка я гарна!

Курчатко: Дуже ти мені  подобаєшся. Ти мені, мабуть, і ріднею  приходишся. Давай,

будемо разом  мандрувати!

Писанка: Ото! Хіба ти мені  рівня?Та я всі  писанки Орисиних  подругпобила! Куди тобі до мене!

Курчатко: Дуже тебе  прошу – ходи зі мною лугом та бором, та зеленою травою.

Писанка: Не хочу і не піду!

Ведуча:  Заплакало курчатко, пішло. А писанка далі  покотилася.

               Аж закотилася на лісову галявину, депаслось Ягнятко біленьке й кучеряве.

Ягнятко: Ти хто така будеш, красна панянко?

Писанка: А ти хто таке – вухате та кострубате?

Ягнятко: Я – Ягнятко, вийшло  поскубати свіжої травички та друзів собі пошукати.

Писанка: А я – Великодня Писанка. Бачиш, яка я гарна!

Ягнятко: Так  тимені  подобаєшся!Давай разом гуляти.

Писанка: Еге ж! Хіба ти мені  рівня?Та я всі  писанки Орисиних  подругпобила!    

Куди  тобі до мене!

Ягнятко: Ти справді  гарна, але разом  намвеселіше  буде! Ходімо!

Писанка: Не хочу і не піду!

Ведуча:  Похнюпилось ягня, геть пішло. 

            А писанка  покотилася далі. Усі  в лісі -і птахи, і квіти – дивуються: що це за 

            панянка, барвиста, мов  веселка, лісом мандрує? А писанка щораз більше та 

            більше на гордощах надувається та  собою милується. Аж раптом зачепилась 

            за  камінчик тай прямо у ямку впала, що її колись лисиця  длясвоїх лисенят  

            викопала. Не розбилась, бо ж найміцніша була, алевилізти з ямки ніяк не  

            може. Що лиш спробує – то знов на  саме дно  скотиться. Стала тоді  вона 

            гірко плакати.

Писанка:

               Ой, бідна я, бідна!Ніхто мене не чує, ніхто не порятує!От якби був зі  

                Мною був Зайчик –Побігайчик чи Курчатко маленьке чи Ягнятко біленьке! 

                Вони б  мене з біди порятували! Ой –йой –йой!

Ведуча:

Почув той плач Зайчик – Побігайчик, прибіг, побачив, у яку біду  потрапилабідна Писанка, покликав Курчатко і Ягнятко.

Стали  вони разом  гукати, може, хто почує, прийде Писанку  визволояти.

Усі: Гей, гу –гу!

Ведуча: Почули їх Орися з подругами, прибігли та йврятували  Писанку.

              А тоді усі  разом  побрались за руки  й завели веснянку.

Дівчинка:

Із вулиці чується голос гаївки,

Вона за собою мене повела,

До самої ночі  сміх, хороводи,

І щастя доволі на всіх вистача.

Хлопчик:

Заспіваймо гаїв очку,

Українські діти,

Щоб почули наші друзі

По усьому світі.

У садочку, у садочку

Квіти розцвітають –

Діти:

То не квіти, ой то діти

По садку гуляють.

Хлопчик:

Ой в садочку, на горбочку

Розцвітають рожі – 

Дівчатка:

То не рожі, то дівчатка

Українські гожі.

Дівчинка:

Ой у саду-винограду

Черешні та вишні – 

Хлопці:

То не вишні, то хлоп’ята

Українські пишні.

Хлопчик:

Ой листочки зелененькі,

А синенькі квіти.

Діти:

Хай на славу здоровенькі

Виростають діти. 

                 Діти стають  у дві шеренги: хлопчики навпроти дівчаток

• Виорем ниву довгесеньку                         - Виорем!
• Посіємо гречку чорнесеньку                    - Посіємо!
• Гречка вродиться                     - Вродиться!
• Женчики знайдуться                                 - Знайдуться!

                 Усі  дійовіособи водять коло та співають хоровод «Ой нумо-нумо»

Після цього кланяють та сідають на місця.

Ведуча: 

Такі  веснянки та гаївки  виводила  молодь біляцерков аж до вечора. Коли  ж  молодьсідала відпочити, діти  ставали їм на зміну, теж співали, а більше  любили у весняні ігри грати. Давайте ж і ми пограємо!

Діти грають у великодні ігри

Ведуча:

Христос Воскрес!

Радійте, люди!

Хай між вами зла не буде!

Хай  цвіте любов  все божа – 

Чиста, мила, як цвіт – рожа,

Бо любов прийшла з небес!

Усі: Христос Воскрес! Христос Воскрес!

                       Діти виконують пісню «Вийди, вийди сонечко!»