Поради для перевірки знань школярів

Унікальність формувального оцінювання полягає в тому, що воно дозволяє не лише перевірити знання школярів, а й стимулювати їх до  подальших досягнень. Аби допомогти педагогам поглибити знання з цього питання з метою їх подальшого застосування в роботі, ми проводимо Всеукраїнську інтернет-конференцію «Практичний інтенсив: прийоми формувального оцінювання». Під час ефіру наші талановиті спікери поділяться цікавими ідеями, які допоможуть налагодити ефективну взаємодію зі школярами та урізноманітнити освітній процес.

А ще ми підготували добірку вправ, які допоможуть реалізувати принципи формувального оцінювання на уроках з кожної освітньої галузі. Вони насправді є доволі універсальними і їх можна адаптувати для будь-якого навчального предмета. 

Мовно-літературна освітня галузь

Українська мова

Так чи ні?. Цей прийом допоможе учням скласти розрізнені факти в єдину картину, систематизувати наявну інформацію, а також навчає чути і слухати однокласників. Формула гри: учитель загадує дещо (термін, слово з орфограмою тощо), а учні намагаються знайти відповідь за допомогою запитань до вчителя. Запитання мають формулюватись так, що на них можна відповідати словами «так», «ні», «і так, і ні». Після гри доцільно обговорити, які запитання були доречними, а які – зайвими.  

Хто більше?. До дошки викликаються двоє або троє учнів, які мають виконати завдання - написати протягом трьох хвилин якомога більше слів (назв рослин, тварин, предметів, істот, власних назв, топонімів тощо) на тему, що вивчається (наприклад, під час відпрацювання правил застосування апострофа чи м’якого знаку). Або ж написати протягом трьох хвилин якомога більше активних дієприкметників чи дієслів теперішнього часу, що вказують на діяльність людини. Перемагає той, хто написав більше правильних слів. До речі, клас може не тільки спостерігати за ходом гри, а й паралельно виконувати завдання в зошитах. 

Тристоронні резюме. Основна мета цієї вправи – навчити учнів мислити нестандартно та приділяти увагу деталям. Також вона сприяє розвитку логічного мислення та вчить якомога чіткіше формулювати думки. Працювати легко: поставте учням відкрите запитання, пов’язане з темою уроку. Діти мають дати відповіді, але не звичайні, а у форматі трьох різних резюме з обмеженою кількістю слів:

• 10-15 слів;
• 30-50 слів;
• 75-100 слів.

Також цю вправу можна використовувати як домашнє завдання.  

Поясни слово. Учитель або ведучий з числа учнів зачитує слово і просить декількох школярів пояснити його значення. Якщо певний учень не знає відповіді, йому пропонують три-чотири варіанти речень, в одному з яких вжито правильне лексичне значення цього слова, а в інших – хибне. По завершенню гри  вчитель або ведучий озвучує правильну відповідь.

Література

«Мікрофон». Цей прийом є різновидом групового обговорення, його можна застосувати на етапі актуалізації опорних знань чи підбиття підсумків уроку. Запропонуйте школярам надати відповіді на такі запитання:  

• Які почуття охоплювали вас під час читання твору?  
• Хто з героїв найбільше привабив і чому?  
• Як творчість письменника допомагає нам мати життєву компетенцію? 
• Що нового для себе ви дізналися на уроці? 

Створення реклами.  Запропонуйте школярам об'єднатися у групи та створити рекламний продукт (ролик, плакат тощо), присвячений твору, що вивчається. Вони мають чітко продумати мету, адресата, вид такого ролика. Після завершення роботи кожна група має продемонструвати свою рекламу, а інші команди оцінити її за такими критеріями:

• відповідність змісту літературного твора;
• доступність;
• цікавість;
• оригінальність;
• естетичність вигляду;
• чіткість (мінімальна кількість слів – максимум інформації).

Діаманта. Ця техніка дуже схожа на сінквейн. Її сенс полягає у встановленні подібності та відмінностей між двома протилежними фактами, подіями, явищами чи літературними персонажами. Цей вірш складається із семи рядків, у кожному з яких визначено кількість слів та частини мови. Наприклад:

• перший та сьомий рядки – ім'я  позитивного та негативного персонажів (зазвичай іменники);
• другий та шостий рядки – найбільш суттєві ознаки головних героїв (два прикметника);
• третій і п'ятий рядки – дії, найважливіші, ключові процеси, що відбуваються з героями (три дієслова або дієприслівника);
• четвертий рядок – асоціації та порівняння двох героїв (чотири іменники або дві фрази).

Цей прийом сприяє формуванню в учнів вміння порівнювати, виділяти головне та критично осмислювати прочитане.

Чудова п'ятірка. Цей прийом можна застосувати для узагальнення й систематизації навчального матеріалу за творчістю письменників. Запропонуйте школярам об'єднатися у п'ять груп та обрати одну з запропонованих тем: 

• «Спочатку про авторів» - містить питання з біографії письменників. 
• «Поговоримо про творчість письменників». 
• «На порозі творчого задуму».
• «Гортаючи сторінки творів». 
• «Про кого мова?». 

Кожна команда має підготувати короткі запитання та обрати спікера, який проведе вікторину. 

Англійська мова 

Прийоми оцінювання навчальних досягнень учнів у незвичний спосіб ми розглядали у статті «8 нестандартних ідей для перевірки знань учнів на уроках англійської мови».

Громадянська та історична освітня галузь

Аукціон імен. Запропонуйте школярам якомога швидко назвати історичні постаті, які мають відношення до теми, що вивчається. Або записати їх у зошиті протягом 5 хвилин (заздалегідь оголосить відповідну кількість балів за кожну правильну відповідь). Переможе той, чиї знання виявляться найповнішими.

Історичний футбол. Попросіть учнів об'єднатися у групи та запропонуйте командам скласти три запитання, які мають відношення до теми, що вивчається: 

• два простих (зі словами хто, що, коли);
• один складний (зі словами чому, навіщо, в чому відмінність, якщо, поясніть тощо). 

Після цієї роботи запропонуйте командам по черзі ставити запитання один одному (перша група – другій, друга – третій, третя – першій). Якщо команда не змогла відповісти на запитання, вона позбавляється права ставити питання протягом одного туру.

Рюкзак. Цей прийом найчастіше використовується після вивчення великої теми. Його сенс – окреслення учнями свого прогресу у навчанні та, можливо, у відносинах з однокласниками. Підготуйте умовний рюкзак (наприклад, невелику картонну коробку), яку учні будуть передавати один одному. Під час отримання рюкзака кожен школяр має не просто фіксувати успіх, а й наводити конкретний приклад. Якщо потрібно зібратися з думками, учень може сказати «пропускаю хід». Наприклад: я навчився складати план тексту, я знаю коли відбулося хрещення Київської Русі тощо.

Вправи для оцінювання хронологічних знань учнів:

• «хронологічна розминка», «хронологічне лото» (проводиться на початку уроку). Назвіть учням дати та запропонуйте їм назвати відповідні події або навпаки;
• «хронологічна послідовність». Запропонуйте учням перелік подій та попросіть їх вибудувати їх у правильному порядку. Або ж назвіть перелік подій та дат та попросіть їх встановити відповідність;
• «хронологічний ряд». Запропонуйте школярам визначити принцип утворення такого ряду та продовжити його у певній послідовності дат та подій;
• «хронологія періоду». Запропонуйте учням назвати події, що сталися під час правління певної історичної постаті, розташувати їх в послідовному порядку та назвати дати.

Математична освітня галузь

Прості прийоми для перевірки знань школярів та налагодження ефективної взаємодії ми розглядали у статті «10 ідей для формувального оцінювання успішності учнів НУШ на уроках математики»

Природнича освітня галузь

Перевірка помилковості розуміння. Сенс цієї вправи полягає в тому, що вчитель навмисно дає учням типові помилкові поняття або передбачувані помилкові судження, а потім просить учнів висловити свою згоду або незгоду зі сказаним і пояснити свою точку зору. При цьому можна використовувати звичайну дошку, проговорювати ці судження усно, використовувати створену заздалегідь онлайнову спільну дошку, спільний документ чи презентацію, онлайнові картки тощо.

Запитайте «відмінника». Це один із дієвих способів організувати результативну взаємодію школярів. Запропонуйте їм розв'язати задачу або письмово відповісти на запитання, а потім озвучте правильну відповідь. Попросіть учнів, які його виконали правильно, підняти руки (якщо заняття проводиться в офлайн-форматі) або написати про це в чаті (якщо проводите онлайн-урок). Аби краще зрозуміти сенс і наступного разу не допускати помилок, запропонуйте школярам, які впорались з завданням, пояснити його виконання та відповісти на запитання однокласників.

Одна хвилина. У цій стратегії формувального оцінювання учні мають 60 секунд, щоби записати все, що вони знають про певне правило. Тут не потрібно турбуватися про написання повних речень - школярі можуть записувати фрази, терміни, основні ідеї, допоміжні деталі, текстові зв’язки, приклади та пов’язані поняття.

Топ 10. Попросіть учнів перерахувати десять найважливіших деталей, пов’язаних з головною темою, або десять найголовніших подій в науковому процесі за певний проміжок часу. Під час обговорення заохочуйте їх пояснювати обґрунтування свого рейтингу.

Соціальна та здоров'язбережувальна освітня галузь

Телеграма. Цей прийом сприяє актуалізації суб'єктивного досвіду. Попросіть школярів коротко написати побажання сусідові по парті на основі того, що вони дізналися під час уроку. Також можна написати побажання визначній постаті, науковцю або самому собі.

Оптиміст/песиміст. Попросіть школярів об'єднатися у пари та розглянути протилежні емоційні сторони тематичного дослідження, твердження чи певної ситуації. Заохочуйте їх по-справжньому прожити вивчення конкретної події та зрозуміти почуття героя. Така вправа спонукає школярів не стримувати власних почуттів та набувати важливих соціальних навичок.

Вчитель та учень.  Наприкінці уроку попросіть учнів об'єднатися у пари та запропонуйте їм обрати одну з двох ролей: вчителя чи учня. Задача вчителя полягає в тому, щоб згадати основні тези уроку, а завдання учня – викреслити пункти у конспекті та знайти пункти, які «педагог» пропустив.

Навчальні щоденники. Це щоденна коротка вправа, яка дозволить учням розповісти про свої враження від уроку. Учні мають записувати в окремий зошит те, що вони дізналися, що викликало у них труднощі, або ідеї, які вони вважають корисними. Звичайно, така копітка робота сподобається не всім, тож можна запропонувати їм альтернативу! Наприклад, вони можуть вести щоденник у вигляді відео- чи аудіозаписів, ділитися своїми думками в класному чаті чи на сторінці класу у соціальній мережі. Це чудова вправа для згуртування учнів.

Інформатична освітня галузь

Конкурс шпаргалок. Запропонуйте школярам за короткий час (наприклад, 5 хвилин) якісно, чітко та розбірливо записати на невеликому аркуші паперу всю важливу інформацію за темою уроку. Переможе той, хто відтворить свій текст якомога швидко та без помилок.

Картки. Після вивчення нової теми роздайте учням невеликі щільні картки. Попросіть їх з одного боку написати, що вони зрозуміли (основну думку, 2-3 речення), з іншого – що залишилося незрозумілим. Зберіть картки і проаналізуйте відповіді. 

Тестування з інтервальним повторенням. Цей прийом дозволить оцінити якість засвоєння навчального матеріалу та допоможе учням згадати інформацію, яку вони можуть забути. Запропонуйте школярам виконати тест з певної теми через 1 день після її вивчення, потім через 3, через 8 та через 15 днів. Порівняйте відповіді та розробіть індивідуальні завдання, які допоможуть заповнити прогалини у знаннях учнів.

Перевір себе. Запропонуйте учням самостійно виконати завдання, а потім озвучте правильні відповіді. Діти мають перевірити свої роботи та поставити знак «+» навпроти правильної відповіді та знак «–» - біля хибної. Потім учні мають підрахувати кількість правильно виконаних завдань та виставити собі оцінку. 

Технологічна освітня галузь

Від теорії до практики. Цей прийом допоможе визначити, на якому рівні учні зрозуміли матеріал та формувати їхні вміння застосовувати теоретичні знання на практиці. Після пояснення нового теоретичного матеріалу попросіть їх об’єднатися в пари та описати один або декілька варіантів практичного застосування знань з теми, що вивчається. Учні можуть відповідати усно або письмово.

Надішліть дослідницьку пропозицію. Попросіть учнів подати імітаційну або реальну дослідницьку пропозицію із зазначенням того, що вони хотіли б дослідити за темою, яка вивчається. Попросіть їх обговорити, що вони будуть досліджувати, чому їм цікавий цей аспект і як вони це робитимуть. 

Хрестики-нулики. Цю вправу можна проводити під час узагальнення теми. Намалюйте на дошці сітку з дев'яти квадратів, у кожний з яких впишіть завдання або вид робіт. Запропонуйте учням самостійно обирати комірки, що можуть продемонструвати їхнє розуміння теми, але переможе той, хто зможе закреслити «три підряд». Завдання можуть відрізнятися за змістом, процесом та результатом і бути адаптовані залежно від глибини знань.

«1*2*4». Сенс цієї вправи полягає у виконанні завдання у 3 етапи: індивідуально кожним школярем, у парах і творчих групах. План її проведення такий: 

• поставте школярам запитання та запропонуйте протягом 3-5 хвилин знайти на нього відповідь. Попросіть декількох учнів озвучити свої варіанти;
• запропонуйте школярам об'єднатися у пари, протягом 3-5 хвилин порівняти свої тексти та створити спільний текст. Декілька пар можуть представити результати своєї роботи класу;
• попросіть пари об'єднатися у творчі групи по 4 особи та протягом 7-10 хвилин попрацювати з текстами, створених у парах, узагальнити та поглибити їхній зміст.
• у фіналі кожна команда має представити свій варіант вирішення проблеми.

Мистецька освітня галузь

Живий музей. Ця творча підсумкова стратегія оцінювання фактично представляє собою підготовку виставки, на якій учні виступають у ролі експонатів музею, а вчитель – у ролі відвідувача. Запропонуйте учням обрати ключові ідеї з вивченої теми та підготувати коротку (на 2-3 хвилини) презентацію чи доповідь.  На початку уроку учні (або групи учнів) розходяться класом та завмирають, а вчитель розпочинає екскурсію. Біля кожного експонату вчитель зупиняється, натискає уявну кнопку, «оживляючи» експонат. Учень проводить презентацию та завмирає, а педагог продовжує екскурсію. 

Конкурс літописців. Цю вправу доречно використовувати під час повторення. Запропонуйте школярам скласти літопис знаменних подій будь-якого періоду (століття, країни) з мистецтва та влаштуйте конкурс творчо оформлених робіт.

Репортаж із музейної виставки. Запропонуйте школярам при виконанні домашнього завдання обрати будь-який музейний експонат та підготувати повідомленням від імені мистецтвознавця. А на  наступному уроці «відкрийте» художню галерею та проведіть презентацію робіт. 

Або можна запропонувати учням виступити від імені відомої особистості, не називаючи, а лише описуючи її.

Аналіз портфоліо. Портфоліо – це підібрані учнем роботи із зазначенням дати, призначення яких – розповісти історію учнівських досягнень або поступу. Портфоліо зазвичай містить особисті роздуми учня з поясненнями, чому обрано ту чи ту роботу і як саме вона показує досягнення цілей навчання.

Освітня галузь фізичної культури

Підсумок А-Б-В. Кожному учневі в класі присвоюється окрема літера алфавіту, а він обирає слово, яке починається на цю літеру та пов'язане з вивченою темою.

Лист. Запропонуйте учням написати листа відомому спортсмену.  Попросіть їх включити в лист подробиці про життя та кар'єру цієї людини та ставити їй різноманітні запитання. 

«Кутовий» тест. Підготуйте тестові запитання з чотирма варіантами відповідей за темою, що вивчається. Розмістіть літери A, B, C і D у чотирьох кутах спортивної зали чи спортмайданчика. Після того, як ви озвучите питання, учні мають бігти до кута, який, на їхню думку, містить правильну відповідь. 

Тактика перемоги. Попросіть своїх учнів створити проєкт на тему «Як перемогти у командній грі» (футболі, баскетболі тощо). Вони можуть провести дослідження успіху відомих спортсменів, формувати та перевіряти теорії й робити висновки.

Міркування за алгоритмом. На першому етапі роботи вчитель разом із учнями розробляє та записує алгоритм виконання завдання. На другому етапі учні виконують завдання самостійно. На третьому етапі, використовуючи алгоритм, учні розповідають про результати роботи, пояснюючи вголос логіку свого міркування. Висловлювання учнів за допомогою алгоритму дозволить вчителю оперативно  виявити, де учень помилився та пояснити йому причини виникнення помилки.