«Початок визволення України від нацистських загарбників»

10-11 клас.

Мета: схарактеризувати бойові дії, що відбувалися на території УРСР в процесі визволення її від фашистських загарбників у 1943-1944 роках, розкрити значення битви за Дніпро, визволення Правобережної та Південної України, показати героїзм радянських воїнів-визволителів;                                навчити працювати з різними джерелами знань, вміти самостійно добувати історичну інформацію за темою; розвинути вміння на основі історичних факторів обстоювати власні погляди на ту чи іншу проблему, толерантно ставитися до думок та поглядів інших; виховувати повагу до історичного минулого нашої Батьківщини і шанобливе ставлення до героїв Великої Вітчизняної війни, 

Тип уроку: комбінований.

Основні поняття: Сталінградська битва, Курська битва, «Східний вал», битва за Дніпро, Дніпровсько-Карпатська наступальна операція, Корсунь-Шевченківська битва, депортація.

Обладнання:

Струкевич О.К.., та ін. Історія України (рівень стандарту, академічний) Підручник для 11 класу.-К.: Грамота, 2011., атласи з історії України 11 клас          ( 1939 – 2010рр) ЗАТ «ІПТ», 2011., карта  «Україна в роки Другої світової війни. (1943-1945)» - ДНВП «Картографія»,2017, навчально-освітнього фільму «Битва за Дніпро» ( проект «Країна» телеканалу «Інтер», цикл –  Війна 1941-1945. Серія 12), інтерактивна дошка.

Міжпредметні зв’язки : українська література, всесвітня історія.

Хід урокуІ. Організаційний момент

ІІ. Перевірка домашнього завдання

Запитання учням

1.Коли Україна була повністю окупована фашистами?

2.Які течії руху Опору існували в Україні в роки війни?

3. Порівняйте основні течії руху Опору користуючись укладеною (домашнє завдання) таблицею « Радянський і націоналістичний рух Опору в Україні»  

3.Учням пропонуються портрети діячів і ставиться завдання їх упізнати і дати стислу ( одне - два речення) характеристику. Зразок - ( Додаток № 1) 

ІІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів.

Коли завершилась окупація України нацистами?

Яка битва, поклала початок корінному перелому в ході Другої світової війни?

Коли було розпочатого контрнаступ радянських військ під Сталінградом? Коли завершилась битва і які були її наслідки? 

У ході контрнаступу радянських військ під Сталінградом було покладено початок визволенню України від нацистських загарбників. 

ІV. Вивчення нового матеріалу.

Оголошення теми та завдань уроку

План уроку

1.Перемога Червоної Армії під Сталінградом і початок вигнання окупантів з України.

2. Курська дуга. Продовження наступу на Лівобережжі України.

3.Битва за Дніпро. Визволення столиці України - Києва.

4.Звільнення Правобережжя та Південної України.

5. Примусове виселення народів з Криму.

Розповідь учителя

     16 грудня 1942 р. Воронезький та Південно-Західний фронти перейшли у наступ. Першими на землю України вступили війська 1-ї гвардійської армії під командуванням генерала В. Кузнєцова, які 18 грудня 1942 р. вибили окупантів із села Півнівка Меловського району на Луганщині. 

План Ставки визначав першочерговим завданням визволення Донбасу – головної вугільно-металургійної бази країни (операція «Стрибок»), а також Харківського промислового району (операція «Зірка»). Успішний наступ радянських військ продовжувався до лютого 1943 р. і увінчався визволенням Харкова. Передові частини радянських військ навіть підійшли до Дніпропетровська і Запоріжжя, просунувшись на 700 км вглиб.

     Але 19 лютого по 25 березня 1943 р. ворожі частини здійснили потужний контрнаступ, супротивник повернув під свій контроль ряд цих територій.                  15 березня німецькі війська захопили Харків, а 18 березня Бєлгород. У результаті німецьких контрударів утворився Курський виступ, так звана Курська дуга. Але, незважаючи на невдачі, стратегічна ініціатива залишалася на боці Червоної армії.

Робота з картою

   Вчитель показує на карті напрямки наступу радянських військ і контрудари німецьких військ. Учні працюють з атласами (ст. 6) і контурними картами                 ( с.6), відмічаючи напрямки наступу і контрнаступу, лінію Курської дуги.

Актуалізація опорних знань і вмінь учнів з всесвітньої історії.

Яку назву мала операція гітлерівців по ліквідації Курського виступу? 

Скільки тривала Курська битва? Яке значення мала битва в ході Другої світової війни? Яку роль відіграла перемога радянських військ  у Курській битві у визволенні України від німецьких загарбників?

Розповідь учителя

Перемога під Курськом відкрила можливість для широкого наступу Червоної Армії на всьому південному напрямку радянсько-німецького фронту.

На Харківському напрямку успішно діяли війська Степового фронту, які разом з військами Воронезького фронту 3 серпня 1943 року успішно розпочали Харківсько - Бєлгородську операцію. Війська Степового фронту  оточили Харків з трьох боків і в ніч на 23 серпня розпочали штурм міста. До 11 години Харків був визволений. Більша частина ворожого угруповання, яке утримувало місто, була знищена, решта гітлерівців відступила.

По ходу розповіді вчителя учні починають заповнювати таблицю:

Визволення України від нацистських загарбників у 1943-1944роках.

Зразок заповненоїтаблиці (Додаток № 2.)

Після розгрому радянськими військами орловського та бєлгород-харківського угруповань ворога одночасно в контрнаступ перейшло одинадцять фронтів. Ставка розробила оперативний план, згідно з яким ставилося завдання знищити ворожі підрозділи на Лівобережжі, не даючи їм змоги закріпитися на річках Десні, Ворсклі, Молочній, щоб потім, образно кажучи, «на плечах відступаючого ворога» форсувати Дніпро.

Однією з військових операцій по визволенню України стала Донбаська операція 13 серпня - 22 вересня 1943 р.

На початку Донбаської операції гітлерівське угруповання, яке обороняло Донбас (командувач – генерал-фельдмаршал Манштейн), мало у своєму складі близько 540 тис. чоловік, 5 400 гармат і мінометів, 900 танків і штурмових гармат, близько 1 100 літаків.

Радянські війська Південно-Західного та Південного фронтів (командувачі – генерали Малиновський і Толбухін) мали перевагу: 1 053 тис. чоловік, близько 21 тис. гармат і мінометів, 1 257 танків і САУ (самохідних артилерійських установок), близько 1 400 літаків. 7 вересня 1943 р. рейхсфюрер СС Гіммлер віддав наказ керівництву військ СС і поліції про застосування в Україні тактики «випаленої землі». Цього ж дня командуючий групою армій «Південь» Манштейн доповідав Гітлеру, який прибув на нараду до Запоріжжя: «Противнику вдалося зробити пролом на північному фланзі 6-ої армії шириною 45 км, де б'ються тільки залишки наших двох дивізій... Хочемо чи не хочемо ми будемо вимушені відійти за Дніпро...»

8 вересня 1943 р, радянські війська визволили Сталіно (Донецьк) – центр Донбасу. Гітлер вимушений був погодитися на подальший відступ німецьких військ із Донбасу. Щоб врятувати від повного розгрому діючі на Україні частини, гітлерівське командування змушене було відвести свої війська за Дніпро.

Центральною подією у визволенні України стала масштабна, героїчна кровопролитна битва за Дніпро.

Битва за Дніпро радянських військ на Україні в серпні — грудні 1943 р. проводилася з метою звільнення Лівобережної України, Північної Таврії, Донбасу і Києва, а також створення міцних плацдармів на правом березі Дніпра. Після поразки під Курськом німецьке командування розробило план оборони «Вотан». Він передбачав створення від Балтійського до Чорного моря добре укріпленого Східного валу, який проходив по лінії Нарва — Псков, — Гомель і далі по Дніпру. Цей рубіж повинен був, за задумом німецького керівництва, зупинити просування радянських військ на захід.

Битва за Дніпро складалася з двох етапів. На першому етапі, під час проведення Чернігівсько-Полтавської операції (26 серпня — 30 вересня),  частини Червоної Армії звільнили Донбас, Лівобережну Україну, вийшли до Дніпра в районі Дніпропетровська з ходу форсували Дніпро і оволоділи рядом плацдармів на його правому березі. В операції брали участь війська Центрального, Воронезького і Степового фронтів. Вона проходила одночасно з Донбасівською операцією. 

На другому етапі (жовтень-грудень 1943 р.) радянські війська ліквідували ворожі плацдарми у районі Запоріжжя та Мелітополя і створили власні стратегічні плацдарми на правому березі Дніпра біля Києва та Кременчука.

Центральною стала Київська стратегічна операція (12 жовтня - 23 грудня 1943 р.), метою якої був розгром київського угруповання німців, визволення Києва, а також створення стратегічного плацдарму на правому березі Дніпра для створення передумов подальшого наступу.

Далі учням пропонується переглянути уривок з навчально-освітнього фільму «Битва за Дніпро» ( проект «Країна» телеканалу «Інтер», цикл –

Війна 1941-1945. Серія 12. Битва за Дніпро) Фільм триває 5 хвилин.

Запитання вчителя після перегляду фільму:

Що таке «Східний вал і яку значення йому надавало гітлерівське командування? 

Які фронти брали  участь у битві за Дніпро?

Які території України були звільнені в ході першого етапу битви за Дніпро в серпні – вересні 1943 року? Переслідуючи відступаючих фашистів, передові частини Червоної Армії вийшли до Дніпра на 750-кілометровій ділянці від Лоєва до Запорожжя і з ходу почали форсування цієї водної перешкоди. 

Скільки плацдармів на правому березі Дніпра було створено радянськими воїнами до кінця вересня?

У жовтні — грудні 1943року велася запекла боротьба по розширенню і утриманню плацдармів на правому березі Дніпра. Одночасно йшло підтягання резервів, наведення мостів і нарощування сил для нового удару. У цей період війська, що діють на Україні, увійшли до складу утворених 20 жовтня чотирьох Українських фронтів. (Додаток 3)

Кульмінацією битви за Дніпро стало визволення столиці України – Києва. Про ці події написано багато спогадів,мемуарів,  історичних досліджень. Мужність і героїзм наших воїнів - безсумнівна. 

Давайте спробуємо створити галерею героїв – визволителів

Учні отримали випереджувальне завдання розповісти про подвиги воїнів удостоєних звання Героя Радянського Союзу за визволення Києва,   підготувати уривки зі спогадів,документальних матеріалів, поезій. 

Учні зачитують уривки зі спогадів, розповідають про героїчні подвиги радянських воїнів. Зразки матеріали (Додаток № 4)

Міжпредметні зв’язки з українською літературою

Учні читають уривки з поезій А.Малишка «Україно моя»,

М. Бажана «Київські етюди» тощо. (Додаток №5)

Звучить « Пісня про Дніпро» М.Фрадкіна, на вірші Є.Долматовського (переклад М.Терещенка) на фоні фотоматеріалів (Додаток 6) 

Що ж таке битва за Дніпро, визволення Києва – величний подвиг радянських воїнів,найкровопролитніша битва часів Другої світової війни, приклад блискучих знахідок радянського командування чи серії прорахунків? 

Висновки

     Битва за Дніпро стала рідкісним в історії воєн прикладом  масштабного і швидкого форсування широкої водної перешкоди при запеклому опорі крупних сил супротивника. На думку німецького генерала фон Бутлара, в ході цього наступу «російська армія продемонструвала свої високі бойові якості і показала, що має в своєму розпорядженні не тільки значні людські ресурси, але і прекрасну військову техніку»

Наступальний порив, масовий героїзм, самопожертва воїнів, були відзначені високими нагородами (2438 воїнів отримали за форсування Дніпра звання Героя Радянського Союзу (20% від загального числа нагороджених цим званням за війну).Разом з тим, битва за Дніпро продемонструвала, грубі, трагічні прорахунки Ставки, командування фронтів, планування окремих операції з урахуванням «червоних» дат календаря, невиправдано великі людські втрати.

Звільненням столиці не закінчилась київська епопея. У листопаді - грудні гітлерівське командування робило відчайдушні спроби знову захопити місто і повернути хід подій в Україні на свою користь. 

Радянське командування зуміло опанувати обстановку і відповісти контрударом на спроби контрнаступів.[6 c.103-104]

У листопаді – грудні війська 2-го Українського фронту успішно форсували Дніпро і після запеклих боїв звільнили Черкаси. Частини 3-го Українського фронту звільнили Кременчук і Дніпропетровськ і створили 400-км плацдарм на правому березі Дніпра.

Учні працюють з атласами( с.6) і контурними картами відмічаючи напрямки ударів чотирьох фронтів та лінію фронту на кінець 1943року.

Звільнення Правобережжя та Південної України

Наприкінці грудня 1943командування розробило Дніпровсько – Карпатську  стратегічну наступальну операцію , яка походила у два етапи і включала 9 тактичних операцій

Робота з підручником

Учні читають підручник (с. 57) і продовжують заповнювати таблицю. (Додаток № 2)

Запитання для учнів:

Яку мету ставило командування розробляючи Дніпровсько-Карпатську стратегічні операцію?

Скільки тактичних операцій вона включала? 

Яка операція мала особливе значення і чому? 

Чому Корсунь - Шевченківську операцію називають « Сталінградом на Дніпрі»?

Учні показують на карті звільнені території

Примусове виселення народів з Криму 

11 травня 1944р.ДКО видав Постанову  № 5859-сс « Про кримських татар» (Додаток 7) Вчитель зачитує уривок з постанови і пропонує (як домашне завдання)  ознайомитись з різними джералами інформації з цього питання і дати їм оцінку. Також прокементувати прийнятий в червні 2012 Верховною Радою України  в першому читанні  проект закону № 5515 "Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою".

V. Систематизація і закріплення вивченого матеріалу

Бесіда за запитаннями

Яке значення для визволення України мала Сталінградська і Курська битви? Покажіть на карті розташування “Східного валу” (по р. Дніпро - Молочна). Чому німецьке командування надавало великого значення утриманню території України у своїх руках?

Розкрийте поняття «битва за Дніпро».

Як проходила операція по звільненню Києва? 

Які фронти було перейменовано в 1-й, 2-й, 3-й, 4-й Українські фронти.

Назвіть стратегічну наступальну операцію в ході якої була звільнена Правобережна та розпочато звільнення Південної України?

Що зумовило шалений опір ворога в ході визволення України?

VІ . Домашнє завдання: опрацювати 5 параграф підручника.

Визначити етапи визволення України від гітлерівців, відокремити головні битви, завершити таблицю «Визволення України від нацистських загарбників у 1943-1944роках» (параграф 6 п.1) 

Використовучи різні джерела інформації дати оцінку депортації народів з Криму. 

Підготувати матеріал про пам’ятники та пам’ятні місця у Києві пов’язані з визволенням міста від нацистських загарбників. 

Завершити виконання завдань по контурній карті с.6, за атласом с.6

Список використаної літератури

1. Бажан М. П. Політ крізь бурю: Вибрані твори / М.Бажан; вступ, слово І. М. Дзюби. — К Криниця, 2002.— 608 с.

2.Безсмертя. Книга Пам’яті України. 1941-1945. - К., 2000. – 873с.

3.Віхи пам’яті на шляху до великої перемоги: Нариси та спогади/ Упоряд. В.І. Кучерявенко. - Д.: Пороги, 2004. - 178 с.

4.Довідник з історії України За заг. ред. Підкова І.Р., Шуст Р.М., Гирич І.Б. –К.: Генеза,2008.

5.Історія України: Документи. Матеріали. Посібник.-К.: Академія, 2001.с.362.

6.Коваль М.В. Україна в Другій світовійі Великій Вітчизнчній війнах.-                  К.: Альтернативи, 1999.-с.85-111.

7.Король В.Ю. Битва за Дніпро: героїзм і трагедія // Воєнна історія. – №5-6, 2003 - С. 36.

8. Кучер В.І., Чернега П.М. Україна у Другій світовій війні (1939-1945) –                 К.: Генеза, 2004. 

9.Малаков Д. Київ у війні 1941 – 1945років.  // Історія в школах України. -                № 9-10, 2004.с. 59-63

10.Малишко А.С. Прометей: Вибрані твори: Для серед. та ст. шкіл. віку.-К.: Веселка, І983.-230 с.

11. Москаленко. К.С. На юго-западном направлении(1943-1945) Воспоминания командарма. М.:Наука, 1973. с 179.

12.Подвиг на віки: Книга Пам'яті України - місто-герой Київ.І94І-І945. 3агальна наукова редакція академіків В.Ю.Короля і П.П.Панченка.- К., 2000. - С. 137-140.

13.Струкевич О.К.., Романюк І.М., Дровозюк С.І. Історія України (рівень стандарту, академічний) Підручник для 11 класу.-К.: Грамота ,2011.

14. Україна в полум’ї війни. 1941-1945/ П.П. Панченко, О.І. Уткін, В.І. Горєлов та ін. - К.: Вид-во "Україна", 2005. - 560 с. 

Додатки

Додаток № 1

Фото діячів руху Опору в роки Другої світової війни в Україні

1   2  3   

4  5  6  

Орієнтовні підписи:

1.Сидір Ковпак- командир партизанського загону, а потім — об'єднання партизанських загонів Сумської області. Провів декілька рейдів по тилах німецької армії, двічі Герой Радянського Союзу, генерал-майор 

2. Ярослав Стецько - з 1941 р. — перший заступник провідника ОУН-Б С. Бандери. Після проголошення 30 червня 1941 р Української Держави  обраний прем'єром Українського Державного Правління.

3.Тимофій Строкач - 1942—1945 роках начальник Українського штабу радянського партизанського руху; один з провідних керівників органів державної безпеки УРСР та СРСР, генерал-лейтенант.

4.Олександр Сабуров- командир партизанського загону, з березня 1942 до квітня 1944 партизанського з'єднання, Герой Радянського Союзу, генерал-майор військ НКВС. 

5.Роман Шухевич - командир військового підрозділу «Нахтігаль»,  головнокомандувач УПА, голова Секретаріату Української головної визвольної ради (1943–1950)

6.Степан Бандера - ідеолог і теоретик українського націоналiстичного руху, голова Проводу ОУН-Б.З початку 1942 року по серпень 1944 року перебував у концтаборі Заксенгаузен.

Додаток №2

Визволення України від нацистських загарбників у 1943-1944роках.

Додаток № 3

Фронти радянських військ, що діяли в України у 1943-1944 рр.

       М.ВатутінІ.Конєв      

        Р.Малиновський             Ф.Толбухін

Додаток №4

Слова звернення Військової ради Воронезького фронту.

«Славные бойцы, сержанты и офицеры! Перед вами родной Днепр. Вы слишите плеск его сивых волн. Там, на западном берегу, древний Киев- столица Украины…Там наши дети и жёны, братья и сёстры, они ждут нас, зовут вперед…Настал решающий час борбы.На нас смотрит вся страна, весь народ…Поднимем же сегодня свои славвные знамёна на том берегу Днепра, над родным Киевом…                  

К. С. Москаленко. На юго-западном направлении(1943-1945) Воспоминания командарма. М.:Наука, 1973. с 179.

29 вересня форсував Дніпро командир десантної групи з 16 бійців І.С. Бородавкін. Вже 2 жовтня вінг особисто підбив 2 танки.15 листопада його батарея вивела зладу 3 бойові машини. Мужність і героїзм наших воїнів - без-сумнівна. Командир був представлений до звання героя Радянського Союзу. Аналогічного звання був удостоєний і В. Бабій - старший лейтенант, командир батареї 663-го артилерійського полку (47-а армія). Група на чолі з ним (60 бійців) в районі Канева 26 вересня прорвала вороже оточення й доставила все необхідне для продовження наступу полку.

Можна назвати і воїнів-українців з 47-ї армії командира 1-го батальйону 722-го полку 206-ї стрілецької дивізії капітана С. Мурзу, підрозділ якого першим переправився на правий берег де стримував контратаки ворога. 

Це і Г. Малинко - артилерист, який у боях на Букринському плацдармі був кілька разів поранений. І навіть після чергового поранення коли його, вважали вбитим та поховали у могилі, а наші солдати його, випадково відкопали. Він після одужання продовжував воювати далі, ще кілька разів був пораненим і знову героїчно бився з ворогом. 

В ніч на 6 листопада танки 5-го гвардійського танкового корпусу прорвалися до центру міста. На борту одного з танків був командир взводу розвідки батальйону старшина Н. Шолуденко. Біля заводу "Більшовик" в цей танк влучив ворожий снаряд і Никифор Шолуденко загинув смертю героя.                          В боях за Дніпро народилась слава льотчика-винищувача- І.М.Кожедуба. Протягом 10 днів він збив 11 літаків противника, на день звільненя Києва довів цей рахунок до 26. 

Безсмертя. Книга Пам’яті України. 1941-1945. - К., 2000. - С. 280-281,284

За спогадами колишнього командира штурмового батальйону капітана П. Бажина (40-армія), який долав Дніпро в районі с. Гребенів. Батальйон чисельністю 192 чол. загинув, з них потонуло 80 чоловік. Командирові батальйону присвоєно звання Героя Радянського Союзу посмертно, хоча насправді він був тяжко поранений.

Якщо припустити, що таке співвідношення (40%) було характерним для всього плацдарму, то на етапі форсування Дніпра на Букринському вигині втрати перевищували 15 тис. чоловік [6].

Подвиг на віки: Книга Пам'яті України - місто-герой Київ.І94І-І945. 3агальна наукова редакція академіків В.Ю.Короля і П.П.Панченка.- К., 2000. - С. 137

Учасник подій, російський письменник В.Астаф’єв.

«Найстрашнішими виявились кулемети. Легкі для перенесення скорострільні емкашки зі стрічкою на п'ятсот патронів. Усі вони були заздалегідь пристріляні й тепер, неначе з вузьких шийок брандспойтів, поливали берег, острів , річку, в якій кипіло місиво з людей. Старі і молоді, свідомі і не свідомі, добровольці й мобілізовані військкоматами, штрафники і гвардійці, росіяни і не росіяни - всі вони кричали одні і ті ж слова: "Мамо! Боженку! Боже!" і "Караул!", "Допоможіть!"... А кулемети сікли та сікли, поливали різнокольоровими смертельними цівками. Хапаючись один за одного поранені й ті, кого ще не зачепили кулі, в'язками йшли під воду, річка горбилася бульбашками здригалася від людських судорог, пінилася червоними... Сапери, яких послали витягувати трупи з води і ховати їх, не вправлялися з роботою - надто багато було вбито народу... 

Історія України: Документи. Матеріали. Посібник.-К.: Академія, 2001.с.362.

Додаток №5

Андрій Малишко «Україно моя»

Запалали огні.
Запалали огні за долиною синього неба,
Самольоти гудуть, бо на захід фронти і фронти.
Україно моя, мені в світі нічого не треба,
Тільки б голос твій чути і ніжність твою берегти.
Як росли ми і змалку? Скрипіла у хаті колиска,
Загасав каганець чи горіла воскова свіча.
Ти нам шлях показала, який під зірницями блиска,
І проміння багряне подібне було до меча.
Україно моя, далі, грозами свіжо пропахлі,
Польова моя мрійнице. Крапля у сонці з весла.
Я віддам свою кров, свою силу і ніжність до краплі,
Щоб з пожару ти встала.
Буду дихати, падать, рости й воювать до загину,
Бо великий наш гнів, бо дорога рівнішою є.
Я візьму твого смутку і горя важку половину
У розтерзане, горде, нескорене серце моє!
М. Бажан «Розкрилася на захід путь» 

«Розкрилася на захід путь 

В димах, в огнях, в боях. 

На захід наші танки йдуть, 

На український шлях. 

Вклонися, моя Україно, 

Цим людям, величним і скромним,

Що в назвах фронтів титанічних

Пронесли наймення твоє.

Ти словом достойним розкажеш

Своїм поколінням потомним,

Чому їм довічну пошану

Твій вдячний народ оддає.»  

М. Бажана «Правічні схили» 

«Правічні схили,

предківські причали, 

Билинами оспівані холми

Мовчали скорбно, і 

велично ждали, і бачили,

як їм вклонились ми. 

Як меч, блищав в 

тьмі чорних крутоярів потік Дніпра.

І меч забагрянів, 

І меч піднісся. 

Перший залп ударив. 

Червоногрудий оболок проплив.»

Додаток 6.