Хвилинки каліграфічні на уроках української мови для 3 класу

Зміст

Передмова

Каліграфічні хвилинки із творчим завданням

Каліграфічні хвилинки на основі прислів’їв та приказок

Каліграфічні хвилинки на основі природничого матеріалу

Каліграфічні хвилинки на основі поезій

Каліграфічні хвилинки на основі казок

Каліграфічні хвилинки в таблицях

Використана література

Передмова

«Каліграфія» (від грецького – красивий почерк) – мистецтво писати чітким, рівним і гарним почерком. На позначення цього терміну вживаються й інші назви: краснопис, чистописання.

     Відповідно до шкільної програми на кожному уроці української мови потрібно проводити хвилинку каліграфії, щоб виробити в учнів навички каліграфічного письма. Щоб не стомлювати школярів своєю одноманітністю, можна відпрацьовувати букви та з’єднання в цікавій формі. Хвилинка каліграфії може бути проведена на будь-якому етапі уроку, залежно від мети. Інколи вона може виступати розрядкою після напруженої розумової діяльності.

      Класовод завжди має коментувати написане, виділяючи будову й назву кожного елемента і букви в цілому Правильне і коментоване письмо вчителя на дошці засвоюється учнями на 96 %, а без коментування – на 63 %.

     Використовуючи матеріал запропонованих каліграфічних хвилинок, учитель може повторити з учнями вивчений матеріал, дати творчі завдання. Можна завдання диференціювати. Поки з дітьми середнього рівня учитель виконає 2 – 3 завдання на основі записаного речення, то учні, які мають достатній і високий рівень знань, можуть виконати 5 – 6 завдань.

     На матеріалі каліграфічних хвилинок можна пропонувати учням такі завдання: 

• дати характеристику звука;
• характеризувати з’єднання;
• порівняти кількість букв і звуків у слові;
• зробити звуко-буквений аналіз;
• поставити наголос;
• пояснити написання окремих слів;
• зробити розбір слів за будовою;
• встановити зв'язок слів у реченні;
• визначити основу речення;
• визначити типи речень за метою висловлювання чи інтонацією;
• назвати частини мови.

     Щоб досягти правильного каліграфічного письма, можна застосовувати нестандартну каліграфічну хвилинку – «казкову», яка допомагає дітям навчитися краще писати, сприяє розвитку мовлення дітей. Вони коротко розповідають казку, аналізуючи її, розмірковують над тим, чого вона їх навчає. Відтворюють діалоги, добирають слова для характеристики казкових персонажів, знайомляться з прислів’ями, в яких відображено головну думку казки.

     У формуванні графічних умінь школярів помічником учителя може бути комплект наочності «Каліграфічні хвилинки в таблицях». У ньому подано зразки букв, їх з’єднань, окремих складів, словосполучень і речень.

  Дидактичний матеріал для проведення хвилинок каліграфії потрібен учителю на кожному уроці української мови . Каліграфічна хвилинка на уроці займає 2 – 3 хвилини, але значення її чимале. Вона націлює учнів на старанність і зосередженість, на естетичне оформлення своєї роботи. Якщо вміло та цілеспрямовано підійти до цього фрагменту уроку, то він сприятиме і розвитку мислення дітей, і розвитку пам’яті, і умінню аналізувати, співставляти, систематизувати, спостерігати, міркувати, пізнавати щось нове і цікаве.

Щоби правильно писати,

Хвилинку каліграфії треба розпочати.

Сядемо рівненько, букви виведем гарненько.

Якщо сядемо красиво,

То напишемо на диво –

1, 2, 3, 4, 5,

Починаємо писать.

Ручку правильно візьміть,

Зошит похило покладіть

І красиво напишіть.

Каліграфічні хвилинки із творчим завданням

Мм Мм Мм ма ам ом мр

Мама зв’язала своїй донечці маленькі пухові рукавички.

- Поділити слова на склади для переносу.

- Встановити зв'язок слів у реченні (усно).

- Розібрати за будовою слово «рукавички».

- Назвати букви, що позначають глухі приголосні в слові «пухові».

Іі Іі Іі ім ів ія рі ві

І на тім рушничкові

Розцвіте все знайоме до болю:

І дитинство, й розлука,

Й твоя материнська любов.

- Визначити, в якому відмінку вжиті іменники.

- Виділити їх відмінкові закінчення.

- Розібрати за будовою слово «розцвіте».

Вв Вв Вв ва вл вд ов ув

Верба, калина – одвічні символи України.

- Розібрати за будовою слова «верба», «Україна».

- Дібрати споріднені слова до слова «калина».

- Підкреслити основу речення.

- Утворити пестливі форми від слова «верба».

Пп Пп Пп пл пр оп пе ап

Півень сидів на плоті та голосно кукурікав.

- Назвати однорідні члени речення.

- Підкреслити основу речення.

- Пояснити значення слова «пліт».

- Записати антоніми до слів «сидів», «голосно».

- Знайти у реченні прислівники.

Яя Яя Яя ля як яс яв ян ня

Ялинка …, …, … скоро стоятиме у школі.

- Вставити прикметники.

- Визначити час, у якому стоїть дієслово.

- Поставити дієслово в минулому, теперішньому часі.

- Визначити рід прикметників.

- Розібрати за будовою слово «ялинка».

Хх Хх Хх хм хв ох ах хн

Хмаринка весело посміхалася маленьким дітлахам.

- Встановити зв'язок слів у реченні.

- Назвати частини мови.

- Розібрати за будовою слово «маленьким».

Лл Лл Лл ля ал ол ла ул

Ласкаве літнє сонечко виглянуло із-за хмари.

- Встановити зв'язок слів у реченні.

- Дібрати антоніми до слів «ласкаве», «літнє», «виглянуло».

- Дібрати споріднені слова до іменника «сонечко».

Уу Уу Уу ум су ув ун

У вікно заглядає пухнаста ялинова гілка.

- Встановити зв'язок слів у реченні.

- Дібрати антонім до слова «заглядає».

- Розібрати за будовою слово «гілка».

Рр Рр Рр рв ря ор ур ру

Раз, два, три, калина,

Чорнява я дівчина

В саду ягоди брала.

- Підкреслити числівники.

- Підкреслити основу речення.

- Зробити звуко-буквений аналіз слова «ягоди».

Гг Гг Гг гл ог гв іг

Грім гуркоче навкруги,

Хмара дощ несе в луги.

- Підкреслити основу речення.

- Від слів «грім», «хмара», «дощ» утворити дієслова.

- Зробити звуко-буквений аналіз слова «дощ».

Аа Аа Аа ал ав ан на ас

А пухнасті легенькі сніжинки летіли і летіли на землю.

- Дібрати споріднені слова до слова «сніжинки».

- Дібрати антонім до слова «легенькі».

- Встановити зв'язок слів у реченні.

- Визначити, в якому відмінку вжиті іменники.

Шш Шш Шш ша уш ши іш

Білі, рожеві, пурпурові, блакитні айстри зацвіли біля хати баби Ганни.

- Підкреслити однорідні члени речення.

- Виділити закінчення у прикметниках.

- Дібрати споріднені слова до слова «хата».

Жж Жж Жж жу аж жн жв

Журавлики поліські летять у далекі теплі краї.

- Встановити зв'язок слів у реченні.

- Поділити слова на склади для переносу.

- Зробити звуко-буквений аналіз слова «краї».

Аа Аа Аа ай за ст ва ан

Останні айстри горілиць зійшлися болем.

(Л. Костенко)

- Пояснити зміст речення.

- Визначити граматичну основу речення.

- Назвати частини мови у реченні.

- Назвати звуки у слові «останні».

Бб Бб Бб бу бр бе бі

Біля будинку берізки стояли,

Вранці ясне сонечко зустрічали.

Ви ростіть, берізки, виростайте,

Рідну землю нашу прикрашайте!     

                                  (І. Савицька)

- Знайти слово вжите в переносному значенні.

- Підкреслити слово-звертання.

- Зробити звуко-буквений аналіз слова «ростіть».

- Дібрати споріднені слова до слова «будинок».

Вв Вв Вв ве вс ув вт ев

Ведмідь прокинувсь волохатий

І все старому невтямки:

Чому, неначе пташенята,

Розкрили дзьобики бруньки?     

                        (Л. Пшенична)

- Пояснити значення слова «невтямки».

- Розібрати за будовою слово «старому».

- Зробити звуко-буквений аналіз слова «дзьобики».

Гг Гг Гг га ог гл гу

Затих гайок, і верби кучеряві

Пташиним співом вже не гомонять.    

(І. Савицька)

- Відшукати у реченні синоніми.

- Визначити граматичну основу речення.

- Дібрати синонім до слова «гайок».

Дд Дд Дд да од др ді

Дуб до дуба дріботів:

- Дай, дідусю, жолудів!

- Дібрати синонім до слова «дріботів».

- Знайти у реченні звертання.

- Перебудувати речення так, щоб не було звертання.

Ее Ее Ее ен ке ел ре

Під неквапний шелест його листя гарно думається про минувшину і майбутність, про високе і священне.    

                                     (Є. Шморгун)

- До слова «неквапний» дібрати синоніми.

- Знайти у тексті антоніми.

- Зробити звуко-буквений аналіз слова «священне».

Єє Єє Єє єс єв ає

Єднає нас, браття,

Козацьке завзяття,

Любов’ю окрилює груди.     

                     (О. Богачук)

- Пояснити вислів «козацьке завзяття».

- Назвати слова, в яких звуків більше, ніж букв.

- Назвати слова, в яких букв більше, ніж звуків.

- Підкреслити звертання.

Жж Жж Жж жу ож жл же

На крилах бабиного літа летять у вирій журавлі.     

(А. Білевич)

- Про яку пору року кажуть «бабине літо»?

- Дібрати синонім до слова «журавлі».

- Розібрати за будовою слово «бабиного».

Зз Зз Зз зе за аз зу зи

Заспівали, задзвеніли,

Мов заграли кобзарі.

Де взялась весела зграя,

Жарогруді ….  (снігурі).               

  (О. Олесь)

- Підставити слово до рядків вірша.

- Підкреслити дієслова. Визначити їх час та дієвідміну.

- Дібрати синонім до слова «жарогруді».

- Назвати слова, в яких звуків більше, ніж букв.

И и и ис жи им ри ви ин

Листя в проталинах – як мідяки.

Сонце кублиться у хмарах.

Ковдру зими продають граки

На лісових базарах.                  

         (М. Руденко)

- Назвати слова, вирази, вжиті у переносному значенні.

- Підкреслити іменники разом з прийменниками. Визначити відмінок іменників.

- Розібрати за будовою слово «проталинах».

Іі Іі Іі ін ві ні із рі

Сиплеться іній з беріз

В пору чудову ранкову.

Хтось на верхів’я заліз

І ніжну скидає обнову.         

           (Ю. Збанацький)

- Підкреслити іменники. Визначити їх відмінок.

- До дієслова «сиплеться» дібрати синонім.

- Пояснити вислів «скидає обнову».

Її Її Її їж їм їв їл

Сю ніч зорі чомусь колючі,

Як налякані їжачки.           

            (Л. Костенко)

- Знайти слово, в якому звуків більше, ніж букв.

- Розібрати його за будовою.

Йй Йй Йй ай йо ій ий 

Пам’ятай, на забувай

Батьківську стежину.

Прикрашай, шануй свій край,

Дім свій – Батьківщину!           

                    (В. Гринько)

- Які це речення за метою висловлювання?

- Назвати споріднені слова.

- Назвати слово, в якому букв менше, ніж звуків.

Кк Кк Кк кн кр ки кв

Кружляють, падають сніжинки,

Вдягають все у білі шати.

Летять легенькі, мов пір’їнки,

Вкривають поле, ліс і хати.      

            (В. Сухомлинський)

- Визначити частину мови першого слова кожної строфи.

- Визначити час та дієвідміну дієслів.

- Зробити звуко-буквений аналіз слова «пір’їнки».

Лл Лл Лл лі ім ві іч ні

Літо осені у вічі

Синім вересом глядить,

В сад рожеву айстру кличе 

І метеликом летить.             

          (Т. Мазенцева)

- Відшукати слова, вжиті в переносному значенні.

- Визначити граматичну основу речення.

- Дібрати синонім до слова «глядить».

Мм Мм Мм ма ап ка ак ра

Мак розправив капелюха

І бджолину пісню …   (слуха).      

                    (М. Пономаренко)

- Підібрати слово до рядків вірша.

- Розібрати за будовою слово «розправив».

- Визначити граматичну основу речення.

Нн Нн Нн на ан ну ні

Навшпиньках підійшов вечір,

Засвітив зорі,

Послав на травах тумани.        

                        (П. Тичина)

- Пояснити значення слова «навшпиньках».

- Визначити граматичну основу речення.

- Зробити звуко-буквений аналіз слова «зорі».

Оо Оо Оо ог ро по ор бо 

Два зелені огірочки 

Походжали по садочку,

Бо в городі, лежебоки,

Понамулювали боки.   

             (Л. Пшенична)

- Пояснити значення слова «лежебоки».

- Розібрати за будовою слово «походжали».Дібрати до нього синонім.

Пп Пп Пп пі пр ап па по

Пішов котик на торжок,

Купив собі кожушок.

Треба в кота зняти

Та дитинці дати.        

             (З народного)

- Дібрати синонім до слова «торжок».

- Визначити граматичну основу в першому реченні. Пояснити написання розділового знака.

Рр Рр Рр ро ер ре

В росі осінній заросився вітер,

Сердито воду з вуха вилива.     

                          (Л. Пшенична)

- Знайти споріднені слова. Визначити корінь у них.

- Визначити граматичну основу речення.

- Зробити звуко-буквений аналіз слова «осінній».

Сс Сс Сс со ск св см

Сорока скроїла на свято

Сорочки сороченятам.       

                (Л. Пшенична)

- Знайти споріднені слова. 

- Встановити зв'язок слів у реченні.

Тт Тт Тт тр ти ат тв

Вчора тридцять три сороки

Знов не вивчили уроки. (Л. Куліш – Зіньків)

- Визначити частину мови слів «тридцять три».

- Підкреслити іменники. Визначити їх відмінок.

Уу Уу Уу ву бу ду ув

У труді ми всі примножим наших предків славу.

Розбудуємо дбайливо ми свою державу.               

(Ю. Збанацький)

- Підкреслити займенники. Визначити особу і число.

- Встановити зв'язок слів у другому реченні.

Фф Фф Фф фа оф фо фе

По діброві ходить осінь –

Олівці у торбі носить.

І фарбує в жовтий колір

Клени, липи і тополі.      

                    (Л. Куліш)

- Назвати слова вжиті у переносному значенні.

- Підкреслити іменники. Визначити їх відмінок.

- Зробити звуко-буквений аналіз слова «фарбує».

Хх Хх Хх ха ох іх ах

Вийшов травень з гаю,

Нивам усміхнувся,

Потім на стежині,

Як хлопчак, роззувся.      

                  (М. Сингаївський)

- Визначити граматичну основу речення.

- Поділити слово «вийшов» для переносу.

Цц Цц Цц цв ца оц ці

Цвіту не вирви задаром,

Гілки не втни для забави.    

                    (П. Ситченко)

- Визначити , яке це речення за метою висловлювання.

- Дібрати синонім до слова «не втни».

Чч Чч Чч чи чо ач ча

Чи, може, це спинається грибочок?

Чи, може, це скрадається хижак?

То пролетить березовий листочок,

То пробіжить невидимий їжак… (Л. Костенко)

- Визначити, які це речення за метою висловлювання.

- Підкреслити дієслова. Визначити їх час та дієвідміну.

Шш Шш Шш шп шу ша аш

Плаче шпак уранці після зливи,

Де шумлять на греблі явори,

Що шпаківню вітер чорногривий

Перекинув денцем догори.   

                                 (Л. Костенко)

- Підкреслити прислівники.

- Визначити споріднені слова. Виділити корінь.

- Визначити словосполучення, вжиті в переносному значенні.

Щщ Щщ Щщ ще що кщ щи вщ

Щедрівка ходить коло хати,

Як завжди з карими очима.

Якщо забув ти рідну матір – 

Нема у тебе Батьківщини.       

                           (Л. Пшенична)

- Знайти слова, вжиті у переносному значенні.

- Підкреслити займенники. Визначити їх відмінок.

- Дібрати споріднені слова до слова «щедрівка».

ь ь ь ьо ть сь ньо

Летять листки, замовкли птахів хори,

А сонце все біжить кудись.

Ах літечко! Вернись до дітвори

Хоч на якусь годину, хоч на мить.

(І. Савицька)

- Визначити граматичну основу першого речення. 

- Дібрати антоніми до слів «замовкли», «біжить».

- Розібрати за будовою слова «літечко», «замовкли».

Юю Юю Юю ою юр ють в’ю тю

Як тепло пахне хліб!

Любов’ю трударів і радістю земною.

І сонцем, що всміхнулося весною.

                                     (П. Воронько)

- Охарактеризувати перше речення. Перебудувати його у питальне.

- Підкреслити іменники, визначити їх рід та відмінок.

Яя Яя Яя як яс ся 

Як засяє ясне сонце,

Ясно стане у віконці.

Як прокинуся я рано,

То й мені світленько стане.       

                       (П. Воронько)  

- Підкреслити займенники. Визначити особу і число.

- Зробити звуко-буквений аналіз слова «засяє».

Каліграфічні хвилинки на основі прислів’їв та приказок

Не ож ом ат шом ач мм

Природа мати мачуха

Не кожному природа мати, іншому й мачуха.

Ор го од он ро од во да жб

Природа дружба служба

З природою живи в дружбі, то й тобі буде вона в службі.

Ри ид си ин ать ам аць

Добро мати людина батько

Де природа – мати, а людина – батько, там добра багацько.

Во се ос ис ень

Восени день

Восени день блисне, а три кисне.

Ис ст оп ад он ов

Листопад онук син жовтень

Листопад вересню – онук, жовтню – син, землі – рідний брат.

Ос ин ем ок ас ої

Рослина земля окраса

Немає ліпшої краси, ніж гаї та ліси.

Оро ож есе ес обо жол

Рожа весна земля

Будь здорова, як риба, гожа, як рожа, весела, як весна, робоча, як бджола, а багата, як земля.

Ем ас ою еш

Земля ласка паска

До землі з ласкою – будеш з паскою.

Бр уд ин иц ди

Криниця водиця

Не брудни криниці, бо схочеш водиці.

Ос ере и вад

Дерево сад рід

Посадив дерево – себе прославив, посадив сад – рід прославив.

Ит ин ик ив

Син життя криниця

Посадив дерево, викопав криницю, виростив сина – даремно життя не прожив.

Іб ат од ть

Хліб вода батько

Хліб – батько, вода – мати.

Ем ас хл уд

Земля хліб

Землі частіше кланяйся – хліба більше буде.

Ув ав оє єм ес

Вода честь рід

Зіпсував воду, не буде честі твоєму роду.

Ру ур ув уд із іт

Гніздо родина пташина

Зруйнував гніздо пташине – не буде в тебе ні дітей, ні родини.

Ере оло ість ід

Деревина старість знахідка

Сади деревину змолоду – на старість як знахідка.

Уд ік  ін им оч ин

Грудень зима рік

Грудень рік кінчає, зиму починає.

Ис им ід ин оп

Листопад зима ворота

Листопад зимі ворота відчиняє.

Ез іт іб им

Зима сніг хліб

Зима без снігу – літо без хліба.

Аг ат ях ас

Сніг поле засік

Багато снігу на полях – багато хліба в засіках.

Лі рі сі іт ін

Літо коріння насіння

Літо дає коріння, а зима – насіння.

Ою ом од що ко

Літо зима шкода

Що літом родить, то зимою не шкодить.

Жа еж ат оз зт ав

Сніг буде

Скільки сніг не лежатиме, а розтавати буде.

Зо оч но ст

Світ ночі очі

Зо світу до ночі сонце не стуляє очі.

Ві іт іє ін мі

Вітер погода

Вітер віє, хоч не знає, що погоду він міняє.

Іг сн гр ур жа

Сніг грудень урожай

Сніг у грудні глибокий – урожай високий.

Св. ят ень уд ум

Грудень свято будень

Сумний грудень у свято і в будень.

Ол ил ях хв хл

Поля сніг хліба

На полях сніг хвилястий – будуть хліба рясні.

Ер ег іг іль іт

Сніг волога літо

Перший сніг щільний і мокрий – на вологе літо, сухий і легкий – на сухе.

Ит жи яж ал сн

Грудень жито серпень

Як у грудні сніг заляже, то у серпні жито виляже.

Ел ін ий ай ій

Іній хліб врожай

Як впаде великий іній – на гарний врожай хліба.

Каліграфічні хвилинки на основі природничого матеріалу

А а Аа ал ає ма ла

Анаконда – найбільша змія, яка живе у водах Південної Америки.

Б б Бб бо ба бр зб

Бобри – дуже досвідчені будівельники.

В в Вв во ва ув ов

Ворона – один із найрозумніших птахів.

Г г Гг го іг гу га

Поміж усіх птахів – горобців найбільше.

Д д Дд до ад дн вд 

Дві – чотири години на добу спить слон, а лев – двадцять годин.

Е е Ее ве ер ез ме

У верблюда в горбу є жир, яким він харчується, коли їсти нічого.

Е е Ее еш те ле зе

Метелик бачить своїми здоровенними очима не тільки попереду, але й по боках і позаду.

Ж ж Жж бдж жд жз 

Перед наближенням холодів бджоли викидають з вулика всіх трутнів.

Ж ж Жж єж жі жу аж

Жуки мають міцний скелет, що слугує їм панцером.

Дж жд джо бдж

Бджола за все своє життя кусає всього один раз, тому що її жало залишається на місці укусу.

З з Зз зи за зо зр

Динозаври мали дуже малесенький мозок.

І і Іі ій зі зм оз 

Найсильніша отрута у морських змій.

З з Зз за зу із зд оз

У павука немає зубів, тому він спочатку паралізує здобич, а потім все висмоктує.

и ит жи ри ив ки

Кит – найбільша тварина планети, яка живе у морі.

К к Кк ки ок ко кі

Кити народжують живих малят і вигодовують їх молоком.

Л л Лл ли ил ло лі

Крокодили – справжнісінькі динозаври, які дожили до наших днів.

М м Мм мі ум ам мі

Найбільший хижак на суші – білийведмідь.

Н н Нн на не ин ну

Жодна отруйна змія не нападе першою на людину.

О о Оо ос по ов ої

Для того, щоб поповнити свій рід, оса-мисливиця відкладає свої яйця у тіло паралізованої тварини.

П п Пп пт по пі ап

Птахам допомагає літати власне пір’я.

Р р Рр ор ри ре ра

Найшвидше з усіх птахів літає стриж, а найвище – орел.

С с Сс сл су ос са

Слон – найбільша тварина на суші, яка живе сорок – шістдесят п’ять років.

У у Уу ут лу ух ум

Для людини головне відчуття – зір, потім – слух, а для комах – нюх.

Х х Хх ха ах їх хм

Зовсім не сплять і не змикають очей комахи і риби.

Ц ц Цц цв ця яц ці

Цвіркун співає свою пісеньку, просто потираючи крильця.

Ч ч Чч че чи оч ча

Павук дуже погано бачить, хоча й має вісім очей.

Ш ш Шш шк ше аш 

Вигодовуючи пташенят, пара горобців щодня відловлює чотириста шкідливих комах.

Ю ю Юю ють ею цю

У бджіл є своєрідна мова, але вони нею не розмовляють, а танцюють.

Каліграфічні хвилинки на основі поезій

А ав ал ас ай айстра

Дощ дрібненький падає росою,

Мокрі листя у саду летять,

Горді, гарні, сяючі красою,

На морозі айстри ті тремтять.

Б б бл об бе ба бобер білка

Бачиш? Білочка стрибає:

То гриби вона збирає.

Сушить білочка грибки,

Наколовши на сучки.

В в вв ва вм ов ув вовк

Холодати в лісі стало,

Осінь пізня вже настала.

Влаштував ведмідь барліг,

Спати там на зиму ліг.

Г г гр ог ег гл га гаї

Скоро зелень покриє гаї,

Прилетять гомінкі солов’ї.

Д д дм див дз ед дерево дятел

В теплий край не відлітає:

Він роботу взимку має!

В лісі чути дятла стук,

По корі він дзьобом «стук!».

Д д од ед ду да до добро

Нам доля дарувала це добро,

Руками прадідів доглянуте дбайливо,

Тож бережіть його, як птиці жар-перо,

Це найбагатше в світі диво.

Є є єн нє єл єв євшан

Євшан-зілля в козацькім степу,

Його вітер весняний колише.

І шепоче воно про красу

Все тихіше, тихіше, тихіше.

Ж ж жо ож иж жа жоржини

Жоржини, жоржини рожеві і білі,

Червоні і жовті в саду розцвіли.

Коли б не морозяні дні посивіли,

Вони б і зимою нам радість несли.

Ж ж жа жу уж жа жайвір

Жайвір у небо високо літає,

Жайвір найперший весну зустрічає.

В нього високий дзвінкий голосочок,

Ніби то срібний б’є молоточок.

З з за зл оз зо зу зозуля

Зозуля гусінь поїдає,

На зиму в вирій відлітає.

І кладе свої яєчка

У чужі вона гніздечка.

З з зе зн ез земля

Вивчай чуже, кохай своє…

Рідна земля силу дає.

І і ін ів ві іл іволга

До на на літо прилітає,

Яскраво-жовте пір’я має.

Слід пташку цю охороняти.

Красуню іволгою звати.

Ї ї їв їж їс їжак

Чимчикує їжачок –

Ціла купа голочок.

Їсть комах він, плазунів

І маленьких гризунів.

Й й ой йо його йорж

Його у наших ріках досить,

Окрім того, в озерах – теж.

Руками просто не візьмеш –

Жорсткий на спині гребінь носить.

К к кл кн кв ко квіти конвалія

Після довгого зимнього сну

Скільки квітів вітає весну!

Ось прислухайтесь: щось бубонить,

То конвалія тихо дзвенить.

Л л ол ле кл ли лелека

Красивий довгоносий птах.

Їсть ящірок, мишей, комах.

З людьми лелека – давні друзі,

І люди люблять чорногузів!

М м ми ме ам мі метелик

Метелика ловити я не хочу:

Він – квітка неба, хай живе собі,

Хай крильцями барвистими тріпоче,

Щоб радісно було мені й тобі.

Н н не на ан небо

Не сумуй, озирнися навколо,

Он тобі посміхнулась тополя.

Небо чисте, ясне, голубе

Обіймає ласкаво тебе.

О о од ов ол одуд

Строкате забарвлення, довга чуприна.

Це одуд – красива й корисна пташина.

О о ор он ок орел

В природі лишилось орлів небагато.

Це рідкість,

Тому їх не можна вбивати.

П п пн пт пу птах пугач

Пугач – великий нічний хижий птах.

Селиться у лісі, у горах, в ярах.

Р р рі ре ір річка

Куди ти ділась, річенько?

Воскресни!

У берегів потріскались вуста.

Барвистих лук не знають твої весни

І світить спека ребрами моста.                      

(Л. Костенко)

С с со св си са сокіл

Сокіл – пташка перелітна,

Сірувата, непримітна.

Жаль, небагато цих птахів,

Бо сокіл їсть і шкідників.

С с св ос са світ

Нехай людина добро приносить,

Бо світ навколо любові просить.

Світ прекрасний навколо тебе –

Сонце ясне і синє небо,

Птахи і звірі, гори і ріки –

Нехай він буде такий навіки.                       

                                (А Потапова)

Т т те тр тв от тепер

Люди – життєлюби, всі земні народи,

Ми тепер навіки боржники природи.

Треба наш природі борг оцей списати,

Щоб могла пташина в небеса злітати.

Ф ф фа уф фо фазан

У Криму, в Дніпрових плавнях,

Де ростуть чагарники,

Прижились фазани гарні,

Справжні красені-пташки!

Х х хр хо ех хризантема

Хризантема тайну знає:

Аж під осінь зацвітає,

Щоб її красою ми

Милувались до зими.                                   

            (А. Костецький)

Х х хи их хижак

На скелях Карпат гніздиться цей птах.

Як гуска за розміром беркут-хижак.

Ч ч ча чу оч чапля

З довгим чубом чапля сніжно-біла

В Світязеві плавні прилетіла.

Цих красивих птахів небагато –

Білу чаплю слід охороняти!

Ш ш ши шп шу шипун

Трапляється лебідь у дельті Дунаю,

Гніздиться також у пониззі Дніпра,

До Чорного моря шипун відлітає,

Коли наступає осіння пора.

Щ щ ща щоб  щи щастя

Щоб сади у нас цвіли,

Щоб пташки у нас співали,

Щоб земля була у квітах,

Бережіть природу, діти!

Ю ю юр юн юрок

В небі літає птах юрок

Брат легкокрилих ластівок.

Я я ял яс ля ся ялинка

Якщо бездумно рубати ялинки,

То їх побачимо ми на картинках.

Дз дзв дзі дзе дзвіночок

Ніжна музика лісу бринить,

То дзвіночок рожевий дзвенить

І всміхається щиро до нас:

«дуже радий я бачити вас!»

Дж джм джо бджоли

Бджоли вулик залишають,

В луг квітучий поспішають.

Полетіли на медок,

Полетіли до квіток.

Пахне квітами навколо,

Мед збирають з липи бджоли.                      

                              (О Журлива)

Аа Аа Аа ва ав на ан ча ач та ат ра ар

Буду я навчатись мови золотої

У трави веснянки, у гори крутої…              

(А. Малишко)

Бб Бб Бб бе еб ба аб бо об бли

Буду я навчатись мови блискавиці

В клекоті гарячім кованої криці…               

                                    (А. Малишко)

Вв Вв Вв ва ав во ов ву ув ве ев

Ой, яка чудова українська мова.

Де береться все це, звідкіль і як?                 

                                (О. Підсуха)

Гг Гг Гг га аг гл иг гр ге ег

Не бійтесь заглядати у словник:

Це пишний яр, а не сумне провалля;

Збирайте, як розумний садівник,

Достиглий овоч і Грінченко й Даля. 

                                   (М. Рильський)

Дд Дд Дд да ад ди ид до од де ед

Ти, дитино, покликана захищати своїми долоньками

Крихітну свічечку букви «і»,

А також, витягнувшись на пальчиках,

Оберігати місячний серпик букви «є».

                (І. Малкович)

Ее Ее Ее ес се це ец не ен ме ем ле ел 

У нас що не сільце, то своє слівце.

По прикметі, кажуть, прислів’я пливе.

Кволе порося й піч не пасе.                            

                               (В. Скуратівський)

Єє Єє Єє єш єв єн єд ає єс

Слово – не горобець, вилетить – не піймаєш.

Не говори, що не знаєш, але знай, що говориш.      

(Народна мудрість)

Жж Жж Жж жа аж жи иж же еж 

Поки дубові – доти й тобі жити.

Людина, як дерево, без коріння не може жити.         

(О. Паламарчук)

Зз Зз Зз зо оз за аз зи из зе ез

Мріють крилами з туману лебеді рожеві,

Сиплють ночі у лимани зорі сургучеві.

Заглядає в шибку казка сивими очима,

Материнська добра казка в неї за плечима.                 

                                              (В. Симоненко)

Іі Іі Іі ти ит ті іт то от те ет 

Село моє, ти станція в путі,

Де кожен раз коротшають зупинки,

Де квітне юна вишня у фаті

І в’яне сивий жмуток материнки.    

(П. Перебійніс)

и и и ни ли ки ри ши  иш би

по зелених маршрутах весни

повернулись лелеки в негоду,

і на крилах своїх принесли

запах сонця і талого льоду.                                    

                      (П. Перебійніс)

Йй Йй Йй ий ай ой йк йл ій

А бідіні пташки посідали на шлях

І голосно, щиро красу вихваляли,

Лиш сонця благали, щоб глянуло тепло-привітно

На рідний скривджений край.                                 

                   (Дніпрова Чайка)

Її Її Її аї ої їх їв їн їд їс

Повні дії та віри, повні кохання

До рідного краю, тремтячим од холоду

Співом про весну шпаки сповіщають…

                                    (Дніпрова Чайка)

Кк Кк Кк ка ак ко ок ки ик кі ік кр

Це так на коні слави він літатиме

Над рідною землею і над всеньким світом.

Цей кінь принесе славу йому і всій Україні…       

(Г. Різник)

Лл Лл Лл ло ол ли ил ла ал лю 

Яке б мене не терло люте лихо,

Доливки світ у серці не зачах,

Давно немає батьківської стріхи,

А мамине оте благання тихе

Я і донині чую по ночах.         

                            (В. Бровченко)

Мм Мм Мм мо ом ме ем мо ом йм

До вас, мої рідні, звертаюся я –

Найменший у нашій сім’ї,

Стоїть на узліссі ялинка моя –

Не зрубайте її.

                                  (Д. Павличко)

Нн Нн Нн не ен на ан ни ин дн

Все, що рідне, хай нам буде

Найдорожче і святе,

Рідна віра, рідна мова,

Рідний край наш над усе.   

                    (Ю. Шкрумеляк)

Оо Оо оо ож по оч до об

Хай оживає істина стара:

Людина починається з добра.                                 

                         (Л. Забашта)

Пп Пп Пп по оп пр пи пі па ап

Добра порада завжди до речі.

Де сили обмаль, беруть на поміч розум.

Про добро пишуть на піску, а про зло – на камені.         

(Народна мудрість)

Рр Рр Рр ре ер ра ар кр ро ор ру ур

Вересень пахне яблуками, а жовтень – капустою.

Жовтень ходить по краю та й виганяє птахів із раю.      

(Народна мудрість)

Сс Сс Сс са ас сі іс сп сх се ес

Ні, наші козаки ще з розуму не спали,

Щоб вовка од біди сховали.

І так-таки ти сам себе вини:

Що, братику, посіяв, те й пожни.                                

(Л. Глібов)

Тт Тт Тт ст тр ит ти то от ту рт те 

Добре слово настій, дух підносить;

Забувати, друже мій, не варто,

Що до настрою і жарту досить

Просто теплого людського жарту.                             

(Д. Білоус)

Уу Уу Уу ту ут ук лу ус уд уп

Весь рід мій живе на землі України

Більше тисячі літ.

Пройшов тут і я шляхи і стежини,

Тут кров моя й піт.

                              (А. Кацнельсон)

Фф Фф Фф фі оф фа уф фн

Філолог ти. Це кожен бачить.

І кожен скаже без вагань.

Бо філологія – це й значить

Любов до слова і до знань.                                           

                            (Д. Білоус)

Хх Хх Хх хо их іх хи ох

У товаристві – лад, усяк тому радіє.

Дурне безладдя лихо діє,

І діло, як на гріх,

Не діло – тільки сміх. 

                     (Л. Глібов)

Цц Цц Цц це ец ца ац цу уц ці іц

Хто зерно сіє золоте,

В землі палку невтому,

Той сам пшеницею росте

На полі вселюдському.

                (М. Рильський)

Чч Чч Чч ча ач чи ич че еч чу уч

Вивчатимеш мову: слова в голові,

Любов до них в серці, в самому єстві.

Цілюща в людини до знань ненасить.

І їх за плечима, тих знань, не носить.                         

(Д. Білоус)

Шш Шш Шш ше вш ша аш ши иш шк

Хто розум має та багато знає, -

Той буде завше сильним і міцним.                              

(Д. Гума)

Щщ Щщ Щщ що ощ щу ущ ща ащ

Будь вірним слову, що усім словам

Із ним одним ніколи не зрівняться.                              

                               (М. Рильський)

Юю Юю Юю юд лю юл юк юс юм

Коли ж людині щиросердно

Ти зробиш сам добро колись,

Про це забудь, аж поки віку,

Мовчи й нікому не хвались.                                           

                    (Л. Компанієць)

Яя Яя Яя тя ят яж ял ля яс

Коли тебе в тяжку годину

Людина виручить з біди

Про це добро, аж поки віку,

Ти, синку, пам’ятай завжди.                                          

                   (Л. Компанієць)

ь ь ь нь сь ть льо ньо

знання – це гість, а розум – це хазяїн,

у добрій спілці треба жити їм.                                       

               (Д. Гума)

Із творів Т. Г. Шевченка

Дн ев ве ог ок широкий

Реве та стогне Дніпр широкий.

Ва ав ер ві завива

Сердитий вітер завива.

Ще вн іва співали

Ще треті півні не співали.

Ал ич ер кл перекликались

Сичі в гаю перекликались.

За ще ав он ок жайворонок

Защебетав жайворонок

Угору летючи.

Ку ува ал ув зозуленька

Закувала зозуленька,

На дубі сидячи.

Пі ов ел іб ві діброві

Пішов шелест по діброві.

Ше оч ус ло уть густі

Шепочуть густі лози.

Й ді вч ол жа поле

Йдуть дівчата в поле жати.

Те еч во од ор море

Тече вода в синє море.

Гр си мо ор синє

Грає синє море.

Со он це ві ер вітер

Сонце гріє, вітер віє

З поля на долину.

Зе ел ють ен оч садочок

Зеленіють по садочку

Черешні та вишні.

Кр ча ви ро ова діброва

Кричать сови, спить діброва.

Ля он це ор ою горою

Лягло сонце за горою.

По ов ві ер вітер

По діброві вітер виє.

За ще ав ов ве соловейко

Защебетав соловейко

В лузі на калині.

Пл ва еньк плавай

Плавай, плавай, лебедонько,

По синьому морю.

Ві ер єм ов розмовляє

Вітер з гаєм розмовляє.

Чо ов ор ре човен

Поплив човен в синє море.

По во ом ве ся ставом

Понад ставом вітер віє.

Ві ер чи на ає ол тополю

Вітер в гаї нагинає

Лозу і тополю.

Св. ві хи ил ся тихий

Світе тихий, краю милий,

Моя Україно!

Ув ом ся оч очерет

Понад ставом увечері

Хитається очерет.

Ро оз ся ил ос коса

Розплелася густа коса

Аж до пояса.

Те ес ньк ві ла ють мріють

Тихесенько вітер віє,

Степи, лани мріють.

Ще он пт ки ов пташки

Ще сонце спить,

Пташки мовчать.

Хт то ір ма ог матір

Хто матір забуває,

Того Бог карає.

І ал ня ял ся прийнялася

І калина прийнялася,

Віти розпустила.

Вр ці ал ка ще пташка

Вранці рано на калині

Пташка щебетала.

Ве он ол ил золотило

Вечірнє сонечко гай золотило.

Ве ел он ов ва ховалось

Веселе сонечко ховалось.

Са ок ев ви ол вишневий

Садок вишневий коло хати.

Ук ра лю іть любіть

Свою Україну любіть!

Зо ор ве ня оя вечірняя

Зоре моя вечірняя,

Зійди над горою.

Не он гр це уж чужині

Не гріє сонце на чужині.

Дн уг ам ви виграє

Дніпро з лугами виграє.

Ам ою во од водою

А над самою водою

Верба похилилась.

По ощ ла ся он землею

Попрощалось ясне сонце

З чорною землею.

Ой со он ох сходить

Ой високо сонце сходить,

Низенько заходить.

За ув ва ал ку закувала

Закувала зозуленька

В зеленому гаї.

Ой ем им га єм темним

Ой піду я темним гаєм.

За он ем оньк пл хмаронька

За сонцем хмаронька пливе.

За ля я хам ми тернами

Заросли шляхи тернами.

За ер іл ол ал зацвіла

Зацвіла в долині

Червона калина.

Пи ша ться во од водою

Пишається над водою 

Червона калина.

Те яр до ол яв явора

Тече вода з-під явора

Яром на долину.

Пи ал ві од мо молодіє

Пишається калинонька,

Явір молодіє.

Каліграфічні хвилинки на основі казок

І Ів ва ан П По об би ив ва ан

Унадивсь давним-давно один страшний змій у якусь слободу людей їсти та й поїв чисто всіх…

• Добрий чоловік надійніший кам’яного мосту.

О Ох хх хо

Колись-то давно, не за нашої пам’яті, - мабуть, ще й батьків і дідів наших не було на світі, жив собі…

• Слово чемне кожному приємне.

І Іж жа ак і Л Ли ис си иц ця

Їжак і Лисиця впали у вовчу яму. Два дні якось терпіли, а тоді почав їм допікати голод.

• Де сили обмаль, беруть на поміч розум.

Л Ле ет тю юч чи ий к ко ор ра аб бе ел ль

Були собі дід та баба, а в них було три сини: два розумних,  третій дурний.

• Старий друг краще нових двох.

М Му уд др ра д ді ів вч чи ин на

Було собі два брати – один…, а другий…

• Мудрим ніхто не вродився, а навчився.

К Ка алл и ин но ов ва с со оп пі іл лк ка

Були собі дід та баба. У діда дочка і в баби дочка. От пішли вони в гай по…

• Шляхом зла не доходять до добра.

І Ів ва ас си ик – Т Те ел ле ес си ик

Журяться дід та баба: «Хто нас до смерті догляне, що в нас дітей нема?»

• Без сім’ї  немає щастя на землі.

С Со ол ло ом м’я яний б би ич чо ок

Жили собі … та … . баба сиділа вдома та мички пряла.

• Бабине слівце – плідне зеренце.

П Па ан К Ко оц. ць ки ий

В одного чоловіка був кут старий, що вже не здужав і мишей ловити.

• Людина без друзів – як птах без крил.

З За ал лі із зн ни ий в во ов вк

В одного царя росла золота груша. Але з неї користі не мав, бо врожай хтось вночі крав.

• Що більше маємо, то більше жадаємо.

К Ки ир ри ил ло К Ко ож жу ум м’я як ка

Колись був у Києві князь. І був коло Києва змій.

• Чия відвага, того й перемога.

З Зо ол ло от ти ий к ка ав ву ун

Жили собі колись двоє сусідів, обидва коло землі ходили, але один … був, а другий - …

• Беруть завидки на чужі пожитки.

Р Ру ук ка ав ви ич чк ка 

Ішов дід лісом, а за ним бігла …, та й загубив дід …

• За добро добром платять.

К Ко ол ло об бо ок

Жили собі … та …, та такі убогі, що нічого в них нема.

• З добрим дружись, а лихого стережись.

П Пі ів вн ни ик і дв во оє м ми иш ше ен ня ят

Жили собі двоє … - Круть та Верть і … Голосисте Горлечко.

• Хочеш їсти калачі – не сиди на печі.

С Сі ір рк ко

Був собі в одного чоловіка собака Сірко – дуже старий. Узяв хазяїн та й …

• Поспішай робити добро.

П По ор ра ад ди с со ол ло ов ве ей йк ка

Один чоловік упіймав соловейка і хотів його зї’сти. Але пташка каже до нього:

• Ні, ти мною не наїсишся, чоловіче, краще пусти мене, і я тебе навчу…
• Слухай інших, а свій розум май.

К Ка ал ли ит то оч чк ка

Був собі чоловік та жінка, і була в них пара волів, а у їх сусіди – віз.

• Хто міняє, той нічого не має.

Я Яй йц це – р ра ай йц це

Колись була птиця-жайворонок царем, а царицею – миша, і мали вони своє поле.

• Що більше маємо, то більше жадаємо.

Ц Ца ар рі ів вн на ж жа аб ба

Де-не-десь, у якімсь царстві, жив собі цар та цариця, а в них – три сини, як соколи.

• Як підеш, так і знайдеш.

Каліграфічні хвилинки в таблицях

А а аа ар ва Ан Ал Аз

Алла Андрій адреса 

подарунок вихований птах

Андрій привітав Аллу з днем народження.

Б б бі бл бо Ба Бо

Батьківщина Богдан 

батько будинок бетон дуб

Бабин біб розцвів у дощ – буде бабі біб у борщ.

В в ві во вм Ві Ва Ве

Віра Василько вода 

верба велосипед квіти спів

Вересень вересом осінь вітає.

Г г ге гу го гл Гл Го Гн

Гнат Гліб Григорій Говерла 

голуб гуска гречка

Грім гуркоче навкруги, 

хмара дощ несе в луги.

Д д ду дл де Да Дм Де

Дніпро Дністер Десна 

дуб діброва жолуді

Дмитрик і Даринка збирали жолуді.

Е е ее ел ев Ем Ее Ет

Емма екран лелека дерево

Нема без кореня рослини, 

А нас, людей, без Батьківщини.                                     

                     (М. Чернявський)

Є є єм єн єв Єв 

Єва Євген Євпаторія 

єнот єхидна єгер єднає 

заєць мріє світає

Європа – частина світу.

Ж ж жа жу жм Жи Жа

Жанна Житомир 

жито жоржина ожина 

Жатка жваво жито жне, 

жатку жнець не дожене.

З з за зи зм Зі За Зб

Зіна Захар Збараж 

зорі зима земля звірі

Зупинивсь на зрубі зубр, 

задивився зубр на зруб.

И и иа ил их ив ир ид

син лисички минулий 

килим криниця гриміти 

Тихо – тихо восени.

Мовчки мріють ясени.

                    (Г. Черінь)

І і іа іе ів іу іл Ів Ір Іл

Ірина Ілля Іван Ігор 

іній іволга ізюм ірис

Ліс під інеєм дріма,

По землі іде зима.

        (Т. Коломієць)

Ї ї їз їд їм Їв Їж

Ївга їжак їстівний 

поїзд Україна

Їжак по їжу йде щодня, 

Бо в нього є їжаченя.

           (В. Кравчук)

Й й йо ой ий Йо

Йосип Йордан Матвій 

гай лінійка зелений

В небо лине паперовий,

Кольоровий, дивний змій

            (Л. Лужецька)

К к ко кл кн кр Ка Кр Кл

Клим Карпати Крим 

книги космос країна рак

Без верби і калини – нема України.

Л л ли лу ло Лі Ле Лу

Лесь Ліна Львів Луганськ 

ліс лялька льон малина 

Лис лисиці пише лист,

Що у лісі падолист.

         (М. Левицький)

М м мл ма Ма Ми

Микола млин місто

Мати сіяла сон

Під моїм під вікном,

А вродив соняшник.

         (Б. Олійник)

Н н на ну ня Ні На Не

Ніна Назар Наталя 

ніч небо намисто лан

Ненька наша Україна – 

Мова рідна, рідний спів.

            (М. Щербак)

О о оо оа оу ов Ол Он Ор

Олег Орест Онисим 

осінь оберіг одинадцять

Оберігайте природу рідного краю!

П п па пі по Пи Па Пр

Пилип Панас Прокіп поле пісня 

Прокіп, Прокіп, продай окріп.

Прокіп сидить, окріп кипить.

Р р р ару рл Рі Ру Ро

Рівне Руслан Роман

Вся теперішня й давнішня рідня – це рід.

Рід до роду – народ!

С с со су се сл Со Ст Се

Соломійка Степан Семен 

слива сад слова сосна

Спить сам собі сом:

спати самому солодко сому.

                       (Г. Храпач)

Т т то тл тр Та Те Ти

Тарас Тернопіль Тиса 

театр артист вистава

Травень – місяць квітів і пісень.

У у уа ул уч Ул Ус Ук

Улянка Устим учень рука

Любіть Україну у сні й наяву,

Вишневу свою Україну.     (В. Сосюра)

Ф ф фу фо фл Фе Фр

Феодосія Федір 

фіалка фото 

Іван Якович Франко – великий український письменник.

Х х хт хл Ха Хт

Христина Харків Херсон 

хліб хата

Хмарка йшла на іменини 

До сестрички, до хмарини.

                          (Г. Чубач)

Ц ц цо ця це Ци Цю

Цибуліно Цюпа Донецьк 

цукор сонце криниця

Сійся, жито і пшениця, -

Буде діткам паляниця.

            (В. Крищенко)

Ч ч чи ча Че Чи

Чернігів Чигирин Чехія 

червень човен річка сич

Почалапали каченята

Та по чаполоті…

    (М. Вінграновський)

Ш ш ша шу шл Ше Шв

Шевченко Швеція 

шишка школа шершавий

В горішнику горішина 

горішками обвішана.

Щ щ ща щи ще 

щука щастя щебетати 

кущ лящ хрущ

Щедрий дощик плющ полоще.

ь ьо ненька батько пеньок 

олень кінь шість

Олесь Ольга Василь

При дорозі, де тополі,

синій льон зацвів у полі.

               (А. Камінчук)

Ю ю юр юм юл Юр Юл Юх

Юра Юля Юхим Люба 

юшка сюрприз малюю

Юра і Юля їли юшку з в’юна.

Я я ян ля ях Як Яр Ял

Яків Ярина Ялта 

яблуня язик вишня

Біля яру, біля стежки

одягла верба сережки.

           (Л, Костенко)

Дз дз дзу дзо дзв дза

дзвінок дзенькати дзиґа

Дзвенить спів пташок.

Дзюркочуть веселі струмочки.

Дж дж дже джм

джем джміль джерело

Над лісовим джерельцем кружляють бджоли та джмелі.

Б’є  п’є в’ю м’я п’я б’ю в’ї

Нагороджений я любов’ю, -

Хай святиться повік ім’я.

Зичу доброго вам здоров’я,

Берегине, ненько моя.

Лля рілля зілля весілля 

сся узлісся волосся 

ння коріння народження

Ілля любить уроки читання та малювання.

Ття життя багаття 

ддя приладдя знаряддя 

ззя галуззя мотуззя

Життя прожити – не поле перейти.

Жжя збіжжя підніжжя 

ччя узбіччя сторіччя 

нна Інна Ганна панна

Інна та Ганна стояли біля підніжжя гори.

і і і іл Ін ід іх ї ї її їх

сіно ліс дід сміх вії їжак

и и  и й й й ій ий

ш ш ш іш ши шило

шина шипшина шишки

п п п т т т р р р г г г 

пі ру пл тл рі рл по ро го

пілот рука планета ріка

Летять у теплий вирій останні журавлі.                              

                               (М. Сингаївський)

у ул уа ух Ук Уд Ум

ч ч чл ча чу Че Чо

урок учень черешня човен

Умань Урал Устина

Черкаси Чоп  Черемош

Й Ш Й Ш Й Ш Й Ш

Шм Ше Шв Ша Шо

Йорданія Шевчук Швеція

Шовковиці, шовковиці чорніють між листками.            

(Г. Демченко)

ц ц щ щ ці ца ище еци

Ц Ц Ц Щ Щ Щ Що Щу Щі

цукор дециметр щогла

Щедрий вечір, добрий вечір, Україно моя!

л м я л м я Л А М Я

ал мл гл лу Ла Ян Мл

лелека метал майдан

Ліс, і річка, і поля –

це ж усе моя земля!

    (Л. Забашта)

а д б ф е а д б ф е 

фу фо фл бу бо до дл де

дре агр акв дент ермер

президент директор

фермер електрика бетон

І Ї Г П Т І Ї Г  П Т 

Іван Ганна Пилип

Петрик, Галинка, Тарасик люблять читати казки.

з ж х з ж х З Ж Х

зг зу жн хв  Зн Жи Хм

За цвіт, за плід, за все зелене 

тобі спасибі, мати мила!

            (М. Рильський)

н к ю н к ю Н К Ю

акв ки куку На Кл Юр

акваріум кипіти кишеня

кукурудза комп’ютер

Юрко Крим Надія

Б Ф Р В Д Б Ф Р В Д

Бориспіль Фастів Відень 

Рогатин Донбас Рівне

Біла гречка зацвіла

Біля нашого села.

            (П Осадчук)

З’єднання верхнє

ли ци зи др сі аш

ох ог оф оп юн вр ву

Тр Чк Ет Як Кр

Лі Ми Пр Ши

З’єднаннясереднє

ле ях сх зе за та

их із ка уж аз ах

жб на че ха іс зж

ше ло до уз фо хо

З’єднання нижнє

ля ял ам зм зя

ул им дл см дя

ол оя ом км