Мета: виховання патріота-громадянина, формування ціннісного ставлення до держави і сус- пільства, до людей і до себе, до культурисвого народу, 
розширитизнання учнів про людські чесноти, ознайомити з поняттям «мужність». 
Виховувати глибоку повагу до людей, які віддали своє життя в ім’я майбутнього людства, 
розвивати почуттягордості за свій народ, любов до рідного краю.
обладнання: пісня ведучих ТСН «Повертайся живим», мапа України, державні символи, 
ви- ставка книг про Україну.
на захід запрошені батьки учнів, які допомагатимуть дітям.

Хід заходу і організаційний момент. 

Учениця: Звідки ти і хто такий? 

Учень: Українець я малий.
Учениця: І яку ти знаєш мову? 
Учень: Українську чорноброву. 
Учениця: Де живеш ти, хлопче, нині? 
Учень: В тополиній Україні.
Учениця: Ким ти станеш, як зростеш?
Учень: Вибір є у нас без меж.
Але буду вірним сином Нашій матері Вкраїні.

Основний момент уроку.

вчитель: – Як ви розумієте цей вірш? (Відповіді дітей).

• Що спільного між датами 14 жовтня і 6 грудня? (Відповіді дітей).
• Сьогодні ми зібралися для того, щоб привітати нашихчоловіків, дідусів, 
• татусівта хлоп- чиків із справді чоловічим святом – Днем збройних сил України.

Народна мудрість стверджує, що Земля може нагодувати людину своїм хлібом, 
напоїти водою зі своїх джерел, але за- хистити сама себе не може. Отже, ростіть, наші любі чолові- ки, мужніми,сильними, надійнимиі завждибудьте опорою для своєї сім’ї та народу.
Отож, що значить 6 груднядля нас і, що записанов
Консти- туції України – наші учні підготували інформаційну довідку.
Учень 1: Шосте грудня у календарі позначено як День збройних сил України і вже 
стало традицією вітатиу цей день не тільки військових, а й усіх чоловіків та хлопчиків. 
Адже на випадок війни стати на захистсвоєї землі, своїхрідних, пови- нен коженсправжній чоловік.

Учень 2: 28 червня 1996 року було прийнято основний закон України – Конституцію, 
яка проголошує, що захист Вітчизни є обов’язком держави, всього народу, кожного громадяни- на. 
За Конституцією України хлопці, досягнувши 18-річчя, йдуть в армію захищати кордони 
Вітчизни, її незалежність, її територіальну цілісність.
вчитель: Та на жаль, коли ніхто і подумати не міг, до нас в Україну прийшла страшна ві- йна. 
Тисячі українців покинули всі свої справи, відмовившись від затишку і сімейного тепла – 
пішли боронити рідну землю. Страшні бої за- раз ідуть в Донецькій та Луганській областях. 
Нашим бійцям дуже важко: їм не вистачає їжі, теплих зимових речей, вонидуже втомилися, 
похворіли... та бачатьсмерть своїх друзів-вояк. Але вони не тікають з війни, а героїчно бо- 
рються з ворогом,бо знають, що ніхто, крім
них, нас не захистить.
Один із «Кіборгів»-захисників Донецького
аеропорту Вадим Волк написав проникливе звернення до українців. Послухайте його 
(зву- чить «Мелодія дощу»):
Читають учні.
Я прийдуз війни і гляну в очі, Тому, хто каже, що жити не хоче.
Кому набридларобота, нудне телебачення, Розповім трішки, що бачив я...
Кому надто зимно вночі, сильна спека днем, Чекали задовговсі, змокли під дощем,
Як ми боялисьзаснути, навіть на мить,
Від пострілів «градів», ще й... гроза гримить.
Та ми звикли спати під шум мінометів, Чергували,щоб інші «дрімнули»... не в наметі... 
Ми спали, там, брате, у ямах холодних,
Де гріють лиш мрії і туга за домом.
Бувало, що пили воду з калюж,
Вечеря для десятка – один підсмажений вуж. В нас не було простуд, а може й були,
Ніхто і ніколи про це не говорив.
Найстрашніше, до чого там звикаєш, Це, що кожного дня когось втрачаєш. 
І не знаєш... може завтра Ти...
Але ми вже звикли... Змогли... Змогли...
Ми – не герої, як ви говорите...
Тут люди дуріють, стають душевно хворими... Це все від війни... Від великого горя,
Але більшість сильна.Сильніша крові, болю...

Ми тут, бо Ви маєте жити у спокої, Ми тут,бо таксамо хочемомиру... 
І, навіть, коли я лежу в окопі, Ніколи не думаю про могилу...
Я мрію про дім, про роботу, сім’ю, Як же я хочу скинути з себе броню... 
Допоможи, полюби життя,
Там де мир, там – щастя. Не шукай собі зла!
вчитель: – Як ви розумієте цей вірш?
Складання «асоціативного куща».
 
Ніщо так не об’єднує людей, як біда. Сьогодні вона на всіх одна... Війна... АТО. 
Офіційно її немає, та вона поруч щодня.
Хтось бере у руки зброю і йде захищати рідну землю, хтось допомагає 
фізично,фінансово, а хтось – морально.
В прагненні підтримати наших відважних воїнів– єднаються доросліі діти.
Показ кліпу ведучихТСН «Повертайся живим».

• А заразслова підтримки для воїнів від наших учнів,я впевнена, вони відчують їх.

Учень 1: Нам невідоміїхні імена, хто їх чекає,хто за ними плаче, де їхній дім, 
як їм болить війна. Яке в них серце – щире чи терпляче?!
Учень 2: Як страшноїм, коли усе горить. Коли руїни, смерть перед очима. 
І як в бою важлива кожна мить, Які в них білі крилаза плечима.
Учень 3:    Нам невідомі мрії й здобуття.
Всі їхні рани, всі слова прощання. Вони – солдати, що кладуть життя, 
Заради нас і мирного світання...
Учень 4: І без імен помолимось за них, За трішки вдачі, світлої простої.
В час зрад страшних і втрат таких гірких І без імен вони для нас герої.
Учень 5: читає молитву «Отче наш».
Учень 6: Хвилина мовчання.

Учень 7: Наші герої зараз в біді!
Не можемо ми остронь стояти! 
Але ж ми діти, зовсім ще малі, 
Що ж нам робити?
Зробимо, напевне, оберіг, 
Щобу війніжиття зберіг.

Практична частина.

вчитель: – Ми дуже хочемо підтри- мати і підбадьорити всіх та подарува- 
ти власноруч виготовлену арт-листівку. Отож, нам потрібно: ножиці, кольоровий папір, клей. 
(Алгоритмроботи додаєть- ся нижче).

Діти виготовляють листівку.
Алгоритм роботи: Нам знадобиться для роботи тонкий картон двох кольорів:
один колір – осно- вний – це буде сама листівочка у вигляді сорочки;інший колір – 
краватку, він повинен бути наси- ченим, стильним. Для прикраси нам також слід 
підготувати два мініатюрні гудзички, які прикрасять комір. 
У процесі роботи, як зробити простулистівку своїми рукамине обійтися без головного 
інструменту – ножиці, клей краще взяти у вигляді олівця, щоб не залишалося слідів на папері.
Тонкий картон, з якого ви будете виконувати основу, повинен бути двостороннім. 
Лист основу треба скласти навпіл, щоб вийшла заготівля майбутньої листівки.
При необхідності краї можна зрі- зати, щоб вони вийшли потрібної вам форми і розміру.
Далі треба попрацювати ножицями: від верху відступити близько2 см і зробити з боків 
передньоїпланки надрізи, які визначать межі майбутнього комірця вашої сорочки.
Уважно подивіться на фото, представлені у майстер-класі, перш ніж викону- вати надрізи на папері.
На задній частині треба відрізати ножицями смужку, такої ж ширини,
як ми зазначили комір, таким чином, ми виділимо комірець, який відділятиметься від іншої частини. 
Знову переходимо до передньої планки, і закінчуємо оформлення комірця – складаємо відрізані смужки до центру.Їх треба приклеїти, щоб зафіксувати форму коміра, але проклеїти треба тільки лінію згину, залишивши куточки вільними.
Тепер у вас сформована основа листівки, і можна переходити до виконання краватки, для якого знадобиться будь-який папір, бажано вибирати насичений колір. Нам необхідно відміряти потрібну довжину і вирізатипрямокутник. Можна відразувирізати форму краваткиіз паперу, а можна скласти прямокутник, щоб краватка вийшла об’ємною. Її треба скластитак, як показано на фотографії. 
Готову заготовку треба приклеїти під комірець, щоб його низ залишався вільним.
Залишилося тільки прикрасити гудзиками, і можна підписувати листівку.

Плакат + Розтяжка 

"День Захисника України"