• Різні форми роботи: лекція, круглий стіл, урок-подорож, диспут, урок-гра тощо;
• Усі конспекти у текстовому форматі docx
• Збірка включає тільки авторські розробки.

Година спілкування «Моя Україна»

Для учнів старших класів

Мета: формувати в учнів розуміння єдності і цілісності України, усвідомлення себе українцем, почуття особистої відповідальності за долю держави, готовність служити Батьківщині своєю працею та стати на захист державних інтересів країни. 

Наочне оформлення: національна символіка: Державний Герб, Державний Прапор, Державний Гімн, карта України, вишиті рушники, гілка калини, портрет Т.Г. Шевченка.

Музичне оформлення: «Гімн України» музика М.Вербицького, слова                        Н. Чубинського; пісня «Україно» музика і слова Т.Петриненка; пісня «Моя Україна» музика і слова О.Мельник у виконанні Н.Валевської; пісня «Моя Україна» музика Н. Петраша, слова Ю.Рибчинського у виконанні Н.Бучинської; пісня «Плине кача по Тисині» у виконанні Пікардійської Терції. 

Технічні засоби: музичний центр, мультимедійний проектор.

Хід години спілкування

Велична і свята, моя ти Україно,

Лише тобі карать нас і судить 

Нам берегти тебе, Соборну і єдину,

І нам твою історію творить

І. Організаційний етап

Діти розташовуються в класній кімнаті. Звучить пісня «Україна», музика і слова Т.Петриненка

ІІ. Мотивація навчально-виховної діяльності учнів. Оголошення теми уроку.

Учитель: Діти, тема нашого першого уроку «Моя Україна». Україна… Вперше озвалась вона рідною мовою з глибини 14 століття, і залунала багатоголосо в думах і піснях. На довгих і стрімких шляхах історії вона мужньо відстоювала своє право на існування. Топтали її, палили вогнем, а вона воскресла. Що за земля? Що за народ? Пам’ятник би їм спорудити, але нема такого каменя-красеня. Нехай же цим сплавом буде наша довічна любов.   

Любіть Україну у сні й наяву,

вишневу свою Україну,

красу її, вічно живу і нову,

і мову її солов'їну.

Любіть у коханні, в труді, і в бою,

як пісню, що лине зорею…

Всім серцем любіть Україну свою —

і вічні ми будемо з нею!

Так… Саме сьогодні, в цей час, ми маємо, як ніколи, проявити свою любов до рідної Вітчизни. Саме сьогодні, коли керівництво «дружнього народу» розпочало неоголошену війну проти волі, незалежності українців. Зараз нашій країні як ніколи потрібно бути єдиною та згуртованою. На цілісність нашої держави посягнули вороги і багато наших земляків на сьогодні мобілізовано до лав українського війська. Вони з честю відвойовують та захищають кордони нашої держави, борються за її єдність та цілісність.  

ІІІ. Основна частина 

1 учень: Ідея єдності українських земель, соборності України сягає глибини віків. Збирання південно-руських земель було пріоритетним напрямком внутрішньої політики київських князів Олега та Ігоря, Святослава та Володимира Великого, Ярослава Мудрого та Володимира Мономаха. Протягом віків втіленням ідеї соборності займались гетьмани України: Богдан Хмельницький, Іван Мазепа, Петро Дорошенко, Пилип Орлик. 

2 учень: За цей час не одному поколінню українців довелося ціною власного життя здобувати право прийдешніх поколінь на незалежність.

• 1991 рік вписано в новітню історію України, як час, з якого почалася нова сторінка розвитку державності;
• 2004 рік – прояв громадянської активності під час Помаранчевої революції;
• 2013 рік – Революція гідності, що призвела до політичних та суспільних змін в Україні;
• Літо 2014 – подвиг українських військових та добровольців у боротьбі з російськими бойовиками, які тероризують східні регіони України.

Учитель: Трагічні події в Україні, починаючи з листопада минулого року, тривожать та не залишають байдужими жодного громадянина країни. Кожному з нас необхідно усвідомити, за що боролися учасники Євромайдану і заради чого пожертвувала своїм життям Небесна сотня та воїни, які загинули і гинуть у боротьбі за свободу, цілісність та єдність держави. Вшануємо їх пам'ять хвилиною мовчання.

Хвилина мовчання

3 учень: Народе мій, пишаюся тобою:

Моя душа душа – частинка твого «Я».

Красою правди у святім двобою

Понад Майданом сонця лик сія…

Є нація! Хай знають всі у світі:

Ми є! Народ піднявся із колін!

І переможно сонце правди світить,

Співає гордо наш Державний Гімн. 

Звучить Державний Гімн України. Всі учні виконують Гімн

Учитель: Україна – це отча земля, рідний край, де ми народилися. Наша держава розташована в центрі Європи. Через усю Україну з півночі на південь протікає могутній Дніпро – одна з найбільших річок Європи. На берегах Дніпра розкинувся красень-Київ – столиця нашої держави. З півдня Україну омивають моря – Чорне й Азовське. На заході здіймаються у небо вершини Карпат, а на півдні розкинулися Кримські гори. Густі ліси на півночі – це Полісся. А далі на південь природні пейзажі поступово змінюються, переходячи у вільні степи. Ось така дивовижна природа нашої України!

Під час розповіді вчителя йдуть слайди про Україну, звучить фонограма пісні «Моя Україна» муз. Н.Петраша

Учениця (декламує вірш «Єдина Україна» Дмитра Чередниченка):

«Єдина Україна»

Нехай ніхто не половинить,

Твоїх земель не розтина,

Бо ти єдина, Україно,

Бо ти на всіх у нас одна.

Одна від Заходу й до Сходу

Володарка земель і вод -

Ніхто не ділить хай народу,

Бо не поділиться народ.

І козаки, й стрільці січові

За тебе гинули в полях.

У небесах сузір'я Лева

Нам світить на Чумацький Шлях.

Стражденна чаєчко-небого,

Єдині два твої крила.

Виходим, нене, у дорогу,

Аби ти вільною була.

Нехай ніхто не половинить

Твоїх земель, не розтина,

Бо ти єдина, Україно,

Бо ти на світі в нас одна.

Учитель: А зараз, ми проведемо вікторину «Що я знаю про тебе, моя Україно?»

1. На якому материку розташована наша держава? (Євразія)
2. Які країни межують з Україною? (Білорусь, Молдова, Росія, Польща, Словакія, Румунія, Угорщина)
3. Де знаходиться географічний центр Європи? (на території України в Закарпатській області поблизу с. Ділове)
4. Як називається найвища вершина Карпат? (Гора Говерла 2061 м)
5. Як називається найвища вершина Кримських гір? (Роман-Кош 1545 м)
6. Яка найбільша річка в Україні? (Дніпро)
7. Хто був першим Президентом України? (Михайло Грушевський)
8. Яку назву мала козацька держава, створена за дніпровськими порогами? (Запоріжська Січ)
9. Назвіть автора рядків: «Все на світі можна вибирати сину, вибрати не можна тільки Батьківщину» (В. Симоненко)

Учитель: Українським народ має давню історію, він витворив оригінальну й неповторну культуру, відому світові. Україна може пишатися своєю древньою, величною історією.

• А чи знаєте ви, що означає слово «Україна»?

Пропоную послухати легенду про Україну.

   Учениця (розказує легенду): 

Легенда про Україну

        Колись давним-давно в одному селі жила бідна вдова. Не було в неї ніякої втіхи від життя, тільки одна важка робота. І ось настав радісний день. В неї народилась дівчинка – маленька, крихітна, гарненька. І мити стала думати, яке ім’я дати своєму дитяті. Тут, звідки – невідомо, осяяна маревом, з’явилася в хаті чарівниця. Вона з тривогою і жалістю дивилася на немовля і сказала вдові: «Не давай дитині імені, вона сама його знайде, а якщо даси, то вона помре». Дівчина росла-підростала, була розумною, слухняною, але невеселою, часто журилася тим, що у неї немає імені. І ось їй виповнилось 16 років. Задумала вона вирушити у білий світ, щоб знайти своє ім’я. мати ніяк не хотіла розлучатися з донькою, але вона була невідступна і потайки вирушила в дорогу. Бідна вдова чекала день, другий, не витримала розлуки і пішла свою доньку шукати. Ішла, йшла і вийшла в чисте поле, жовте-жовте і пшеницею колоситься. В чистому блакитному небі ластівки кружляють, світить ясне сонечко. І бачить мати – спить на полі дівчина, її дочка, та така гарна, що вона мимоволі замилувалась нею. Раптом потемніло синє небо, здійняв вітер куряву, полягла до землі колосиста пшениця. Почувся тупіт та іржання коней, брязкання зброї, вигуки чужою мовою. Це були війська хана Батия. Попереду їхав син хана. Раптом він побачив красуню-дівчину, зупинився і вигукнув: «Укра-юина», що на його мові означало «Дівчина молода». Дівчина прокинулась, хан схопив її і забрав із собою. Мати, побачивши це, опустилася на коліна і стала благати Господа Бога захисту для своєї єдиної дитини. Раптом стало все чорне-чорне, загримів грім, затряслася, здригнулася земля, а потому  все стихло… По небу пропливали ніжно-блакитні хмаринки. Лише курява здіймалась навкруги, і на полі стояла самотня вдова. Пішла вона плачучи по землі шукати свою дитину. А в пам’яті лишилося одне – Україна, Україна. Йшла… З очей падали сльози. І там, де на землю падали сльозинки, проростали квіти волошки. Мати йшла боса, колола ноги, і, де на землю падала крапля крові, виростали маки. Де пройшла мати по землі, так і стала та земля зватись Україною.

Учитель: Кожна держава світу має свої символи. Україна не виняток. Державні символи України – Герб, Прапор, Гімн. Що ж означає державна символіка України?

1 учень: Герб нашої держави – тризуб – має глибокі історичні корені, належить до часів князювання в Києві Володимира Великого. Він символізує ту ж трійцю життєтворчих енергій, що і хрест, – Мудрість, Знання і Любов, які виходять із одного джерела.

2 учень: 2 вересня 1991 року над будинком Верховної Ради України було піднято синьо-жовтий прапор – символ незалежності та суверенітету нашої держави. Синій колір символізує чисте небо, мир; жовтий – достаток і працелюбність.

3 учень: Пісня – окраса української нації, завжди була з людьми: у годину радості і горя, під час роботи та відпочинку, в свята і в будні. Важко злічити, скільки пісень склав талановитий співучий наш народ – радісних і сумних, величних і жартівливих. У них втілена історія народу, відображена його душа – відверта і щира. Пісня – душа народу. Національний гімн – вищий прояв його волелюбних прагнень, духовних устремлінь. Яскравим виявом національно-патріотичних почуттів українців став вірш поета і етнографа Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна». Жодному нашому творові української літератури не судилася така велична і трагічна доля. Велична, бо в ньому втілена споконвічна мрія народу, здобути волю. Трагічна, бо понад століття пісню-гімн переслідували, вбивали, забороняли, та як не силкувались – не вбили. Гімн «Ще не вмерла Україна», поряд з державним гербом – тризубом і синьо-жовтим прапором, є офіційним символом держави.

Учитель: Завдання справжнього громадянина України – знати і поважати символи своєї держави, свідомо дотримуватися почестей та правил поведінки щодо державних символів у повсякденному житті та під час урочистих заходів не дозволяти глумитися над ними, гордитися незалежною, єдиною українською державою.

Учитель: Пропоную всім вам доповнити прислів’я, так як в прислів’ях приказках, крилатих виразах втілені моральні цінності українського народу, які живуть сотні років та висвітлюють найвищу мудрість.

Батьківщина – мати, … (умій за неї постояти)

Людина без Вітчизни, …(як соловей без пісні)

Добре тому, ….(хто в своєму дому) 

Що країна, ….(то родина) 

За рідний край … (життя віддай)

Всюди добре, ….(а вдома найкраще)

Кожному мила …(рідна сторона)

За рідною землею …(і в небі сумно)

IV. Підсумок години спілкування

Учитель: Сьогодні життя України змінюється на очах, постає стара, як ця земля держава – вільна, незалежна, осяяна сонцем Україна. Ви частинка народу. Без вас, без усіх нас немає ні народу, ні історії. І нам творить нову історію держави, що займе належне місце серед вільних і рівних країн планети. Ще в І столітті н.е. римський державний діяч, філософ Цицерон на публічному виступі сказав: «Люблять Батьківщину не за те, що вона велика, а за те, що вона твоя». Подумайте, і дайте відповідь, продовживши речення «Для мене Україна це ….»   

СПІВАЄ СОНЯЧНІ ПІСНІ УСЯ МОЯ РОДИНА,

БО МИ РОДИЛИСЬ НА ЗЕМЛІ, ЩО ЗВЕТЬСЯ УКРАЇНА

Перший урок у першому класі

Мета: формування ключових компетентностей: вміння вчитися – само організовуватися до навчальної діяльності у взаємодії з іншими учасниками навчально-виховного процесу; громадянської – усвідомлення своєї належності до різних елементів природного, етносоціального й соціально-культурного середовищ, бережливе ставлення до природи, до людей, до самого себе; загальнокультурної – орієнтуватися в особливостях національної і загальнолюдської культури в побутовій і культурно-дозвіллєвій сфері, культурологічних основ сімейних, соціальних, суспільних явищ; соціальної – збагачувати у дітей уявлення про шкільну родину як об’єднання людей, у яких одна мета; проектувати стратегії своєї поведінки з урахуванням інтересів та потреб інших;

предметних компетентностей: розширити кругозір учнів про Україну, державні символи, викликати інтерес до пізнання своєї Батьківщини, розвивати почуття патріотизму, виховувати дружні відносини і взаємоповагу у шкільній родині, почуття гордості за свою школу, країну, готовності бути гідним громадянином України.

Обладнання: карта України; зображення символів України, ілюстрації за темою «Що таке Україна?», зображення талісманів Євро-2012 та м’яча; конверти; відеоролик «Розкажи про Україну»; аудіо записи пісні «Калина» та мелодії пісні «Маленька країна»; повітряні кульки, які відрізняються кольором, розміром, формою; на партах у дітей кольорові олівці, маркери,  аркуші для малювання формату А-6, заготовки з кольорового паперу для виготовлення квітів; мікрофон; гроно калини.

Особливості проведення уроку: урок розроблено з використанням інтерактивних форм та методів, відеоролика, аудіо записів та із максимальним забезпеченням рухового режиму.

Хід уроку

І. Організація класу.

Вранці сонце пробудилось,

В росяній траві умилось 

перегорнуло календар –

Ось і вересень настав.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

• Чим незвичайний перший день вересня?
• Що змінилося у вашому житті?
• Чи знаєте ви, у якій школі будете навчатись?
• У якому класі?

ІІІ. Знайомство.

• Знайомство в парах.

- Дорогі діти, сьогодні особливий день у вашому житті – ви стали школярами. Школа – це не лише приміщення, до якого ви щойно зайшли, а велика сім’я. Від сьогоднішнього дня ви – члени нашої шкільної родини. У сім’ї всі дуже добре знають один одного. Тож давайте знайомитись. Я – ваша вчителька. Звати мене …

-Хто хоче представитись? (4-5 учнів за бажанням називають своє ім’я)

-А тепер поверніться до сусіда по парті, назвіть своє ім’я, потисніть один одному руку.

-  А тепер поверніться до сусідів позаду вас, скажіть своє ім’я, і теж потисніть  руки. 

• Гра «Дружнє коло».

Вчитель пропонує дітям піднятися і утворити коло.

- потисніть руку сусіду справа;
- зліва;
- посміхніться сусіду справа;
- зліва;
- візьміться за руки і повторюйте разом за вчителем:

Ми всі – одна сім’я, 

неповторні – ти і я, 

будемо всі дружити, 

в мирі і злагоді жити. 

• Гра «Незвичайний букет».

Вчитель роздає дітям повітряні кульки і пропонує  написати на них своє ім’я, для тих, хто не вміє друкувати своє ім’я, намалювати будь-яку позначку. Потім збирає їх.

-  Погляньте на ці кульки, чи однакові вони?

-  Ви, дітки, як ці кульки, такі ж яскраві і неповторні. Ви всі різні, але разом – одна велика дружна сім’я. Давайте привітаємо один одного оплесками і скажемо разом: «З Днем народження, наша шкільна родино!»

• Гра «Намалюй сонечко».

-  Щоб цей день нам запам’ятався назавжди давайте зробимо подарунки один одному. На парті перед вами – аркуш паперу. Вам слід намалювати сонечко з чарівними промінчиками, що відходять від нього, як і промінчики вашої любові, що йдуть від вашого сердечка. Притуліть сонечко до свого серця, щоб воно ввібрало найкращі почуття любові, і подаруйте його сусіду по парті. І нехай завжди в нашому класі панують мир, дружба, злагода, порозуміння, щастя, а в кожному серці нехай завжди горить сонечко доброти та любові.

Під час виконання роботи звучить мелодія пісні «Маленька країна».

ІІІ.  Сприймання та засвоєння матеріалу уроку.

• Слово вчителя.

-  Кожна людина має свою сім’ю, родину. Це її маленька батьківщина. Коли скласти ці маленькі батьківщини, то вийде одна велика батьківщина-родина. І наш рідний дім, і наша прекрасна школа, і наше чудове місто, і наша вулиця, і навіть та стежинка, якою ми поспішаємо до школи – це наша Батьківщина. Як ви гадаєте, від якого слова народилось слово «Батьківщина»?

- Так, тому що Батьківщина – це земля, на якій народились і живуть ваші батьки.

- А як називається наша Батьківщина?

1. Демонстрація відеоролика «Розкажи про Україну». 

-Давайте помандруємо разом з піснею по нашій мальовничій Україні, розглянемо її красу і неповторність.

-  Що сподобалось найбільше?

• Гра «Пазли» (робота в парах).

На кожній парті  у конвертілежить розрізана  ілюстрація по темі «Моя Батьківщина». Діти в парах складають картинку.

-  Що таке Батьківщина? Дайте відповідь, називаючи свої картинки.

Вчитель на дошці навколо карти України вивішує аналогічні ілюстрації.

-  Так, наша Україна прекрасна. Для того, щоб наша Батьківщина була щасливою, усі діти повинні жити мирно, дружно, любити одне одного і поважати своїх учителів, батьків, добре вчитись та зростати працелюбними.

• Хоровод «Калинка» (звучить аудіозапис пісні «Калина»).

-Улюбленою рослиною українців є красуня-калина. Оскільки сьогодні свято, пропоную потанцювати – поводити хоровод навколо калини.

Обирається «калина», яка в центрі хороводу виконує рухи, тримаючи в руках гроно калини.

• Відгадування загадок про символи України.

-  Кожна країна, в якій живуть люди, має свої візитні картки. Вони неповторні, по них впізнають країну. Це – символи. Є вони і в нашої країни. Послухайте і відгадайте загадки.

         Синє небо, жовте жито –

цю святиню знають діти. (Прапор.)

         По радіо звучить щоденно

патріотична пісня,

що возвеличує Вкраїну

і прославля навічно. (Гімн.)

Символ нашої держави – 

це тризуб жовто-яскравий. (Герб.)

         -  Назвіть символи нашої країни? (вчитель на дошці вивішує їх зображення)

• Фізкультхвилинка.

Облітав журавель сто морів, сто земель,

         Облітав, обходив, крила, ноги натрудив.

         Ми спитали в журавля:

- Де найкращая земля?

Журавель відповідає:

- Краще рідної – немає!

• «Вінок любові до України». (робота в парах)

Дітям пропонується із заготовок виготовити квітку. Потім прикріпити ці квіти по контуру карти України, щоб вийшов своєрідний вінок. Дії учні супроводжують побажаннями для рідної Вітчизни (наприклад: «Я бажаю любій Україні добра, радості, миру, безпеки, процвітання, щастя, мудрих людей, щирості, доброзичливості, краси, спокою, здобутків тощо»).

• Гра «Футбол»

Ногами всі б’ють м’яч,ганяють,

І наче цвях у ворота забивають,

Кричать від радості  всі: «Гол!» 

Цю гру з м'ячем зовуть … (футбол).

- Вас прийшли привітати Славек і Славко. Ви їх впізнали?

- Так, це талісмани чемпіонату Євро-2012, великого змагання  з футболу, який цього року відбувся в Україні. Це велике свято для нашої країни і наша українська родина  довго до нього готувалася, щоб показати всьому світу, що українці – гостинний народ. Славек і Славко пропонують вам пограти у футбол. За кожну правильну відповідь ви будете забивати гол.

За кожну правильну відповідь вчитель виставляє на дошці м’ячик, а діти вигукують «Гол!».

-  Команда якої країни перемогла в чемпіонаті Євро-2012?

-  З яким рахунком закінчилася фінальна гра?

- З командами яких країн грала команда України?

-  Кого з футболістів чемпіонату ви запам’ятали?

• Гра «Я – не я».

Діти стають в коло. Слова-відповіді супроводжують рухами, наприклад, підстрибують - присідають.

А тепер давайте грати – треба вам відповідати. 

Рано – вранці хто піднявся?

А хто сонечку всміхався?

Не хотів хто одягатись?

А зарядку хто робив?

Свої ручки хто не мив?

Добре зранку готувався. Хто?

А ще досі не вмивався хто?

Хто здоровим хоче стати?

А знання хто хоче мати?

Бачу, всім вам хочеться знання пізнати і 

справжніми школярами скоріше стати!

-  Молодці! Усе правильно! Ви довели, що маєте право носити звання «Учень». Тепер ви учні. У цьому класі ви будете кожен день отримувати подарунки. Але не цукерки, не тістечка, а знання. Подивимось, які подарунки-знання ви сьогодні отримали.

ІV.  Підсумок уроку.

• Вправа «Мікрофон»

-Чи сподобався вам перший урок? Чим?

-Про що ви дізналися на цьому уроці?

-Про що ви із задоволенням розповісте своїм батькам?

-А якби вам треба було намалювати свою Батьківщину, то що б ви намалювали?

-Якщо буде бажання, вдома намалюйте, а завтра ми влаштуємо виставку ваших робіт.

V.Екскурсія по школі.

         Діти виходять у коридор, потім у вестибюль, щоб запам’ятати дорогу до класу, заходять у їдальню, спортивний зал, бібліотеку, медичний кабінет, актову залу.

         У кожному приміщенні учитель розповідає про його призначення, хто там працює, коли можна туди заходити, як поводитись. Розказує про те, що кожен працівник школи намагається зробити свій внесок, щоб дітям вчилося в школі зручно, цікаво, тому треба поважати їх труд.

         Ознайомлюючи дітей зі школою, звернути увагу на порядок і чистоту, гарне оформлення, показати, де можна викинути сміття.

Тема: «Україна – єдина країна» (3 клас)

Мета: поглибити в учнів уявлення про Україну як Батьківщину кожного з нас; довести невід’ємність історії кожної родини від історії Батьківщини; пробуджувати національну свідомість, розвивати пізнавальний інтерес, спостережливість, пам'ять, мислення та мовлення учнів; виховувати патріотів рідної країни, повагу до її національних символів, потребу глибоко вивчати цю історію та зростати гідними людьми як своєї родини, так і України.

Обладнання. Карта України, букви «У» «К» «Р» «А» «Ї» «Н» «А», квіточки, завдання - прислів’я, комп’ютер, фонограми пісень.

Тип уроку: урок-презентація.

Хід уроку

І. Організація учнів до уроку. 
1. Привітання вчителя. 
Вранці сонце пробудилось, 
В росяній траві умилось. 
Перегорнуло календар – 
Ось і вересень настав… 
Поглянь, дитино, все довкола 
Так щиро посміхається тобі: 
І сонце, й небо, ліс і поле – 
Ти теж у відповідь їм посміхнись. 
Ти привітайся з днем чудовим, 
Пташками, травами, струмочком голубим, 
І знай: усе це є природа, 
Її люби, примножуй, бережи! 

2. Інтерактивна вправа «Привітайся з сусідом; із сонечком; із вітром…». 

ІІ. Мотивація навчальної діяльності. 

Епіграф до уроку: «Виростай, дитино, й пам’ятай:  Батьківщина – то найкращий край» 

- Діти! Сьогодні на уроці ми будемо говорити про чарівну землю, багату і щедру, співочу, сповнену краси, землю, прекраснішої від якої немає в світі. 
… Буває, часом сліпну від краси. 
Спинюсь, не тямлю, що воно за диво, 
Оці степи, це небо, ці ліси, 
Усе так гарно, чисто, незрадливо, 
Усе як є – дорога, явори, 
Усе моє, все зветься … Україна. (Л.Костенко) 

У всіх людей одна святиня, 
Куди не глянь, де не спитай. 
Рідніша їм своя пустиня, 
Аніж земний в пустині рай. 
Нема без кореня рослини, 
А нас, людей, без Батьківщини. 

- Кожна людина з великою любов’ю і душевним трепетом згадує те місце, де вона народилася, де промайнуло її дитинство, дитинство з дивосвітом-казкою, з материнською ласкою у затишній батьківській оселі. То родинне вогнище, маленька батьківщина кожної людини, то її велике «Я», з якого починається людина, родина, батьківщина і вся наша велична й неповторна у світі Україна. 

- Як маленькі струмочки, вливаючись у більші, творять потічки, потоки, а ті – річки, а ріки – море, так і ми творимо сім’ї, родини, рід, а з родів складається велике, святе і рідне всім родам – народ. 

- Ми з вами всі - український народ, який складається з родин малих і великих, дружних і працьовитих. Як могутня ріка бере силу з маленьких джерел, так і наша країна збагачується маленькими родинами. І якщо складемо всі родини — це весь український народ, вся Україна.   Найдорожчий, безцінний скарб, що має людина – це здоров’я. Без нього немає повноцінного, радісного, щасливого життя. То нехай же річка буде повноводною, а родина наша українська – красивою, щасливою і здоровою. 

Немає нічого дорожчого на світі, 
Ніж дивне щастя жити на Землі 
В здоров’ї кожній квіточці радіти, 
І посміхатися навіть уві сні. 
Безцінний скарб, що ми здоров’ям звемо, 
Із юних літ нам треба берегти, 
Адже нічого більше нам не треба, 
Щоб тільки всі здорові були ми. 

Міцна, здорова родина здатна зрощувати плоди любові і злагоди, що є запорукою розквіту міцної, успішної, багатої держави – Україна. Бо сильна сім'я, родина, рід — це міцна держава. 

ІІІ. Робота над темою уроку. 
1. Інтерактивна вправа «Асоціативний кущ». 
- Діти, а що для вас Україна? 

( це рідний край, де я народився, живу, де живуть і працюють мої батьки; це земля,  на якій народився видатний український поет і художник Т.Г.Шевченко; це ліси та парки, гори, ріки і степи; це вулиця, на якій я живу, школа, мої друзі; це моя родина: тато, мама, сестричка, бабуся, дідусь, рідна домівка)

- Які слова спадають вам на думку, коли ви промовляєте слово Україна?  (Діти говорять: рідна, найдорожча, квітуча, прекрасна, привітна, щедра,хлібосольна.)  

                        Щедра                        Квітуча 

            Рідний край            Рідна мова                 Т.Г.Шевченко 

                                                    Україна 

                                  Родина                     Ліси, парки 

                Гори,                            ріки                           Пісня 

                                   Хлібна                  Найдорожча 

2. Подорож по Україні.
- Сьогодні ми побуваємо у різних куточках України i навіть потрапимо у минулі часи. А допоможе нам в цьому незвичайна електронна книга «Моя Україна». 

I сторінка «Україна – незалежна держава» (довідкове бюро) – слайд 2 

Пісня О.Злотника «Розкажи про Україну» 

- Така країна варта, щоб її поважали, цінували й любили. Україна - одна з найбільших держав у Європі. В енциклопедії сказано: «Україна - держава у Схiднiй Європі, територія якої простягається iз заходу на схід на 1 316 км. На її території проживає 48 млн. людей». Наша Україна - незалежна держава. В цьому році 24 серпня їй виповнилося 23 роки. 

- Як ви розумієте слово «незалежна»? - Коли вона стала незалежною? (24 серпня 1991 року Верховна Рада України проголосила Акт незалежності та створення самостійної держави). 

- Україна як незалежна держава дуже молода. Але історія нашої країни сягає глибини віків. Це держава із цікавим минулим, багатою культурною спадщиною, давніми народними традиціями. 

- Подивіться уважно на карту України. Простір землі, яку заселяють українці, є такий великий, що аби перетнути його пішки з заходу на схід, треба йти 90 днів, долаючи щодня 30 км. За площею серед Європейських держав вона поступається лише Росії. 

Найбільші міста в Україні – це Київ, Харків, Дніпропетровськ, Донецьк, Одеса, Запоріжжя, Львів, Кривий Ріг, Миколаїв. В Україні живуть різні народи. Близько 77% населення нашої держави складають українці. Крім українців, тут вільно живуть люди інших національностей: росіяни, білоруси, поляки, чехи, молдовани, греки, татари, румуни та інші. На території України проживає понад 110 національностей. І всі вони знайшли в нашому краї свою Батьківщину. 

II сторінка «Київ – столиця України» (фольклористи) – слайд 3 

- Яке велике місто розкинулося на берегах Дніпра? 

- Як називається центральна вулиця Києва? 

Київ названий одним з найзеленіших міст нашої країни. Особливо красиві його вулиці навесні. 

- Як ви вважаєте, чому саме навесні? 

- Яке дерево є символом міста i його листок зображено на гербі Києва? 

- Як виник Київ? 

(Діти розповідають легенду про заснування Києва) 

III сторінка «Сторінки історії» (група істориків) – слайд 4 

Iсторiя нашої Батьківщини сягає тисячоліть. Але сьогодні ми заглянемо не так далеко: у часи Київської Русі - могутньої i славної держави. З літописних джерел відомі імена її правителів: князя Олега, Ярослава Мудрого, Володимира Мономаха. Всі вони дуже багато зробили для того, щоб держава стала ще міцнішою, кращою. А Володимира Мономаха так поважали в народі, що називали «красним сонцем». Він залишив для своїх дітей Повчання, в якому вчив, як треба жити, працювати, поводитися серед людей. 

Згадуючи про історію, хіба можна забути про козаків. Слово «козак» означає «вільна людина» Хто ж вони такі? На долю козаків випала велика i тяжка праця - бути оборонцями рідної землі від турків та татар. Вони відбивали у них невільників, приймали на себе перші удари ворогів. 

IV сторінка «Державні символи України» (українознавці) – слайд 5 

- Кожна країна світу обов’язково повинна мати свої державні символи. (Символ – це умовне позначення будь-якого предмета чи явища.) 

- Які символи України ви знаєте? 

Герб - символічний знак, ключ до історії роду, міста, держави. Герби бувають різні: на них зображують рослини, звірів, птахів. Цей знак свідчить про те, чим славна держава, що символізує її могутність. Яким є наш Герб розкаже Ярослав.

Наш Герб – тризуб. 

Це воля, слава й сила. 

Тризуб – немов одна сім’я єдина. 

Де тато, мама і дитина. 

Живуть у мирі і любові 

На Україні вільній, новій! 

- Зображення тризуба на території нашої держави має дуже давню історію. За часів Київської Русі (Х –ХI ст.) бачимо тризуб на золотих і срібних монетах Ярослава Мудрого Тризуб означає триєдність життя – батько, мати і дитя, котрі символізують силу, мудрість, любов. Якщо придивитись уважно до Герба, то можна ще скласти слово з його частин - «воля». Адже до волі завжди прагнув український народ. 

Другим символом є Гімн. (Це грецьке слово, що означає урочисту, похвальну пісню на честь богів і героїв.) 

Слова палкі, мелодія врочиста… 

Державний Гімн ми знаємо усі. 

Для кожного села, містечка, міста – 

це клич один з мільйонів голосів. 

Це наша клятва, заповідь священна. 

Хай чують друзі й вороги, 

Що Україна вічна, незнищенна, 

від неї ясне світло навкруги. 

- Хто написав слова Гімну? (Павло Чубинський 1863 р.). 

Державний прапор України – третій символ. 

Роль прапора - бути попереду, вести людей за собою. 2 вересня 1991 року над будинком Верховної Ради України було піднято синьо-жовтий національний прапор. Вірш про прапор підготувала Євгенія.

Прапор – це державний символ. 

Він є у кожної держави. 

Це для всіх ознака сили. 

Це для всіх ознака слави. 

Синьо-жовтий прапор маєм: 

Синє – небо, жовте – жито. 

Прапор свій оберігаєм. 

Він святиня, знають діти. 

Прапор свій здіймаєм гордо. 

Ми з ним дужі і єдині. 

Ми навіки є народом 

Українським в Україні. 

                                Фізкультхвилинка

А зараз, любі дітки, вийдіть  з-за парт, трішки порухаємось, потанцюємо. Я показуватиму, які саме рухи треба виконувати, а ви за мною повторюватимете. Ми часто будемо робити такі хвилинки відпочинку на уроках. Під час цих хвилинок нам треба стати зручно, але так, щоб не заважати іншим учням у класі.

(Діти виконують танцювальні рухи, за зразком учителя, під пісню " Я маленька українка").

V сторінка «Літературна. Творча» - слайд 6 

1. Доповнення вірша, добираючи риму. 

- Давайте спробуємо підібрати риму до вірша про Україну. 

Ось небо блакитне і сонце в зеніті! 
Моя Україна найкраща у …. (світі!) 
Моя Україна – це ліс і озерця, 
Безмежні степи і чарівні … (джерельця.) 
Красиві пейзажі і гори високі, 
Маленькі струмочки і річки… (глибокі.) 
Міста старовинні і замки прекрасні, 
Великі будови і дуже …(сучасні.) 
Сади чарівні, мальовничії села, 
Моя Україна – це пісня … (весела.) 
Це щира, багата, як світ її мова, 
Крилата така, мелодійна … (чудова.) 
Її обереги верба і калина, 
Найкраща у світі – …( моя Україна.) 
Бо нам найрідніші Вітчизна і мати. 
То як же нам, дітям, її не кохати! 
Моя Україна – козацькая слава! 
Така волелюбна й мирна … (держава.) 
Вона дорога нам, і рідна, і мила, 
Бо світ перед нами, як мати, … (відкрила.) 
Вітчизна свята, дорога Україна, 
Для кожного з нас ти у світі – … (єдина.) 

- Без яких народних символів ми не уявляємо Україну? (Верби і калини) – слайд 7 

2. Робота з прислів’ями. 

Існує багато прислів’їв, приказок про нашу рідну землю. Що саме говорить народ про рідну Батьківщину ми зараз дізнаємося попрацювавши в парах. 

Робота в парах (завдання: утворити прислів’я з поданих слів): 

– За рідний край життя віддай. 
- Рідна земля і в жменьці мила. 
- Де не є добре, а вдома краще. 
- Людина без Вітчизни, що соловей без пісні. 
- Добре тому, хто в своєму домі. 
- Батьківщина-мати, умій за неї постояти. 
- Що країна – то родина. 
- З рідної сторони і ворона мила. 
- За морем тепліше, а вдома миліше. 
- Кожен край має свій звичай. 
- Де рідний край, там і рай. 
- Без верби і калини нема України. 
- Де срібліє вербиця, там здорова водиця. 
3. Бліц – турнір «Моя Батьківщина». 

- А тепер проведемо змагання між рядами: Бліц - турнір «Моя Батьківщина». В якому ж ряду діти були уважнішими, спостережливішими, ми дізнаємось, коли отримаємо відповіді на поставлені запитання. 
1. Скільки кольорів має прапор України? 

(Два.) 
2. Як співають і слухають Гімн? (Стоячи.) 
3. Синонім до слова «держава»? (Країна.) 
4. Що зображено на державному Гербі? (Тризуб.) 
5. Яка головна річка України? (Дніпро.) 
6. Які моря є в Україні? (Чорне й Азовське) 
7. Коли святкується День Незалежності України? (24 серпня) 
8. Хто є Президентом нашої держави? (Петро Порошенко) 
9. З якою державою Україна межує на сході? ( З Росією.) 
10. Як називають людину, що любить свою Батьківщину? (Патріот.) 
11. Закінчить прислів’я: «Нема без кореня рослини, а нас людей без …(Батьківщини.) 
12. Хто був, є і залишається в серцях українців Кобзарем? (Т. Шевченко.) 
Перемогу отримує той ряд, який виборов найбільше квіточок за правильні відповіді. Рахуються квіточки і підводиться підсумок змагання. 

IY. Підсумок уроку. 
1. Бесіда за віршем на останній сторінці електронного посібника-слайд8 

- Прекрасна наша українська земля, щедра, багатобарвна, рідна, єдина. Але, щоб наша держава була завжди вільною, незалежною, а її громадяни, незалежно від національності, - щасливими, потрібно наполегливо працювати кожному з нас, лишати після себе хороший слід на Землі, творити добро, вірити в щасливе майбутнє нашої країни, любити свою Батьківщину.

Красивий, щедрий рідний край 
І мова наша солов'їна. 
Люби, шануй, оберігай 
Усе, що зветься Україна! 

2. Гра «Кола по воді» (придумати означення до слова Україна, які починалися б буквами У, К, Р, А, Ї, Н, А ).

Звучить пісня М.Мазур «Нова Україна моя » 

- І на згадку про наш урок я хочу вручити кожному «Повчання Володимира Мономаха дітям». 

Y. Домашнє завдання. 

В моєму серці Україна (4 клас)

Мета. Узагальнити та систематизувати знання учнів про Україну, народні символи, знання Конституції; виховувати любов до рідної країни, почуття патріотизму.

Обладнання. Журнал із зображенням герба, прапора, запис Гімну, вишиті рушники, серветки, калинові кетяги, виставка книжок про Україну, виставка дитячих малюнків до теми, плакати. 

Ведуча.

Ми раді вас вітати у нашій світлиці

І дарувати хліб із золота-пшениці,

Щоб хліб святий був на столі,

Щасливі були люди в місті й селі.

Серця в нас сповнені любов'ю, миром,

Бажаєм, щоб зустріч була щирою.

Вчитель. Сьогодні ми з вами у нашій світлиці поведемо мову про найдорожче серцю кожної людини. Нехай тему нашої розмови вам підкажуть рядки вірша Ліни Костенко.

Ведучий.

Буває часом сліпну від краси,

Спиняюся, не тямлю, що за диво —

Оці степи, це небо, ці ліси —

Усе так гарно, чисто, незрадливо.

Усе як є — дорога, явори,

Усе моє — все зветься Україна.

(Пісня «Рідна Україна»). 

1-й учень.

Україно моя, Україно! 

Доля в тебе була не проста 

Та для мене ти у світі єдина, 

Матір рідна, пречиста й свята! 

2-й учень.

Хоч життя — не стежина у полі, 

І буває нелегко в путі. 

Ми з тобою пов'язуєм долі, 

До кінця будем разом в житті. 

3-учень.

Мій край чудовий — 

Україна, тут народились ти і я. 

Тут над ставком верба й калина, 

Чарівна пісня солов'я. 

4-учень.

Багато держав є, людей і мов різних,

Та кожному мила одна лиш, єдина

Найкраща з усіх, то є рідна країна,

Мені ж наймиліша — моя Україна. 

Ведучий. 

Україна — це наш рідний край, наша дорога і мила Вітчизна, земля, де ми народилися, побачили і пізнали світ, почули колискову пісню, рідну мову — це найдорожча у світі Батьківщина. 

Учениця.

У всьому світі кожен зна:

Є батьківщина лиш одна.

І в нас вона одна-єдина —

Це наша славна Україна.

Про Україну, рідний край

Ти завжди, завжди пам'ятай. 

Учениця.

Українка я маленька,

Україна — моя ненька.

В неї щира я дитина,

Добра, люба та єдина.

Вірна я дочка народу,

Бо козацького я роду;

Щиро я свій край кохаю,

Роду іншого не знаю.

Так я завжди буду жити,

Рідний край буду любити.

Українцям помагати, 

Україна — моя мати! 

Ведуча. З давніх-давен український народ славився не тільки працелюбністю, а і своїм талантом. Могли і пісню веселу чи сумну заспівати, і танець завзятий станцювати, і на народних інструментах зіграти.

Сторінка перша СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ

Ведучий. Коли ми говоримо про нашу державу Україну, ми не можемо не згадати про нашу столицю — Київ.

Учениця.

КИЇВ

Київ — місто історичне, 

Йому вже багато літ! А

воно красиве, вічне, 

Серед зелені і квіт.

З нього почалась держава 

У прадавні ще часи, 

В ньому наша міць і слава, 

В ньому предків голоси!

Київ — серце України, 

І найкраще місто в світі. 

Хоч пройшов усякі зміни, — 

Гарний все — в зимі, чи в літі.

Там церкви золотобанні, 

А в них дзвони сріблом куті. 

Як задзвонять на світанні, 

То на всю країну чути. 

Гомін міста, шепіт тополиний, 

Світлий простір, сині небеса. 

Київ наш — це серце України, 

України гордість і краса.

На каштанах цвіт їх довгожданний 

Розкрива, засвічує весна. 

Київ — це оспівані каштани 

І нових кварталів білизна.

Молодій, красуйся променисто, 

Височій, зростай під небеса, 

Києве — чудове наше місто, 

України гордість і краса! 

(Прослуховування «Знову цвітуть каштани»).

Сторінка друга ДЕРЖАВНІ СИМВОЛИ УКРАЇНИ

Ведуча. Кожна держава світу має свій герб, прапор та гімн. Це символ держави. В Конституції України у ст. 20 говориться: «Державними символами України є Державний Прапор України, Державний Герб України і Державний Гімн України». Символ — грецьке слово, означає «знак».

Що таке гімн?

(Звучить гімн України).

Учениця. 

Гімн — це найголовніша пісня країни. Для гімну Ук¬раїни написані слова, які виражають найсердечніші думки і прагнення нашого народу. їхній автор — ук¬раїнський поет Павло Чубинський. До тексту підібрана ніжна і одночасно горда мелодія Михайла Вербицького. Всі найбільші свята українського народу проходять з урочистим виконанням нашого прекрасного Гімну.

Гімн

Слова палкі, мелодія врочиста, 

Державний гімн ми знаємо усі. 

Для кожного села, містечка, міста — 

Це клич один з мільйонів голосів. 

Це наша клятва, заповідь священна, 

Хай чують всі — і друзі, й вороги, 

Що Україна вічна, незнищенна, 

Від неї ясне світло навкруги.

(Н. Поклад)

Учень.

Український прапор. Синь українського неба і золото неозорих пшеничних ланів переніс наш народ на свій прапор. Кольори ці мають ще інше значення «мир» і «багатство», бо народ наш є мирний і трудолюбивий. Працею в поті чола здобував він славу рідній землі. Коли ж злі вороги порушували спокій народу-трударя, він ставав воїном. А синьо-жовтий прапор кликав до бою, перемоги.

(Кліп «Прапор»)

Прапор

Прапор — це державний символ, 

Він є в кожної держави, 

Це для всіх — ознака сили. 

Це для всіх — ознака слави. 

Синьо-жовтий прапор маєм, 

Синє — небо, жовте — жито, 

Прапор свій оберігаєм, 

Він — святиня, знають діти. 

Прапор свій здіймаєм гордо, 

Ми з ним дужі і єдині, 

Ми навіки є народом: 

Українським в Україні.

(Н. Поклад)

Учениця. 

Наш народ має герб — тризуб. Це старовинний знак. Багато століть тому запровадив його в Україні київський князь Володимир Мономах. Княжий тризуб зображає старовинну зброю.   Неюнаші прадіди мужньо билися з численними ворогами, виборювали волю для свого народу. 

Герб

Наш герб — тризуб, це воля, сила, 

Наш герб — тризуб! Недоля нас косила, 

Та ми зросли, ми є, ми завжди будем, 

Добро і пісню несемо ми людям.

(Н. Поклад)

Сторінка третя «ОБЕРЕГИ УКРАЇНИ»

Ведучий. Народним символом українців є батьківська хата і святий хліб, вишитий рушник і материнська пісня, верба і калина, і хрещатий барвінок, дивовижна писанка, і вірний своєму краю лелека. Всі вони — наші давні і добрі обереги.

Учениця. Батьківська хата — наша берегиня і родинне вогнище.

РОДИННЕ ВОГНИЩЕ

Учень.

На світі білому єдине,

Як і дніпрова течія,

Домашнє вогнище родинне,

Оселя наша і сім'я. 

Учениця.

В щасливі і в тяжкі години

Куди б наш не стелився шлях —

Не гасне вогнище родинне

В людських запалене серцях. 

БАТЬКО І МАТИ

Учениця.

Як мені вас не любити, 

Рідні батьку, нене? 

Ви ж мене годували 

І дбали про мене.

Учень.

Батько розуму навчає, 

мати приголубить, 

Ніхто мене так на світі, 

як вони, не любить. 

(Пісня «Родина»). 

Учениця. Горять барвисті рушники. Гордістю кожної оселі був вишитий рушник. Від сивої давнини і до наших днів і у радості, і в горі рушник був незмінною частиною нашого добробуту. Рушники висіли скрізь — на вікнах, на образах. Без рушника не обходилася жодна подія у людському житті. По всій Україні поширений звичай перев'язувати рушниками сватів у разі згоди дівчини на одруження. А коли син вирушав у далеку дорогу, мати дарувала йому рушник, як оберіг від лиха і бажала, щоб рушником йому стелилася дорога в житті.

(Звучить «Пісня про рушник»).

Ведуча. За всіх часів і в усіх народів було найбільшою святістю, коли лежав на столі хліб. Хліб був мірилом життя. Будь-яке свято не обходилося без паляниці. Народжувалася дитина — йшли з хлібом, справляли весілля чи будували хату — неодмінно приходили з хлібом, дорогих гостей зустрічали хлібом-сіллю. 

ПРО ХЛІБ

— Не кидайся хлібом, він святий! — 

В суворості ласкавій,

Бувало, каже дід старий 

Малечі кучерявій.

— Не грайся хлібом, то ж бо гріх! — 

Іще до немовляти

Щасливий стримуючи сміх, 

Бувало, каже мати.

Бо красен труд, хоч рясен піт, 

Бо жита дух медовий, 

Життя несе у людський світ, 

І людські ріднить мови.

Хто зерно сіє золоте 

В землю палку невтомну, 

Той сам пшеницею зросте 

На полі вселюдському. 

Ведучий. Майже в усіх народів є улюблені рослини-символи. У канадців — клен, у росіян — берізка, а у нас — верба і калина. Правду каже прислів'я: «Без верби та калини нема України». 

Калина — це символ рідної землі, отчого краю, батьківської хати. Калинонька — це образ мами, батька, родини, цілого роду нашого прекрасного краю. Про калину складено багато пісень, віршів, легенд. Послухайте одну з них.

Учень.

Є багато країн на Землі,

В них озера, річки і долини...

Є країни великі й малі,

Та найкраща завжди — Батьківщина.

Є багато квіток запашних, 

Кожна квітка красу свою має,

Та гарніше завжди поміж них

Ті, що квітнуть у рідному краю. 

Учениця.

Ось калина над рікою

Віти стелить по воді.

Хто це щедрою рукою

їй намистечко надів?

Червонясте, променисте —

Розцвітає, мов вогні.

Дай хоч трошечки намиста,

Калинонько, і мені. 

(Танець «Калинонька»).

Сторінка четверта «МОВА НАША КАЛИНОВА»

Ведуча. Наступну сторінку нашого уроку-свята ми присвячуємо нашій мелодійній, солов'їній, неповторній українській мові.

УКРАЇНСЬКА МОВА

Учень.

Ми є діти українські, 

Хлопці та дівчата. 

Рідний край наш — Україна, 

Рідна мова — українська. 

Учениця.

Мова кожного народу 

Неповторна і своя, 

В ній гримлять громи в негоду, 

В тиші — трелі солов'я.

Учень.

Вивчайте мову українську. 

Дзвінкоголосу, ніжну, чарівну. 

Прекрасну, милу і чудову, 

Як материнську пісню колискову.

Учениця.

Любіть нашу рідну мову,

Беріть до зброї рідне слово.

Ні! Не забули ще слов'яни

Шевченка заклик полум'яний!

Бо вона ж така багата, українська мова!

Неповторна і крилата, і така чудова.

Учень.

І цвіте у ній кохання, 

Рушники з квітками, 

Мрії наші і бажання, 

Верби над ставками. 

Учениця.

Найрідніше, сокровенне, 

Найдорожче в світі. 

І святкове, і буденне, 

В ній батьки і діти.

Учень.

Не цурайтесь мови, люди,

Не цурайтесь роду.

Як зачахне рідне слово —

Не буде народу. 

(Пісня «Рідна мова»). 

Гумореска П. Глазового «Кухлик»

Дід приїхав із села, 

Ходить по столиці, 

Має гроші — не мина 

Жодної крамниці. 

Попросив він: — 

Покажіть Кухлик той, що з краю. 

Продавщиця: — 

Што? Чево? Я нє понімаю.

— Люба, кухлик покажіть. 

Той, що збоку смужка.

— Да какой же кухлик здєсь, 

Селі ето кружка? 

Дід у руки кухлик взяв 

І насупив брови.

— На Вкраїні живете 

Й не знаєте мови... 

Продавщиця теж була

Гостра та бідова.

— У мене єсть свой язик. 

Ні к чему мнє мова. 

І сказав їй мудрий дід:

— Цим пишатися не слід, 

Бо якраз така біда 

В моєї корови: 

Має, бідна, язика 

І не знає мови.

Сторінка п’ята«ГОЛОВНИЙ ЗАКОН УКРАЇНИ - КОНСТИТУЦІЯ»

У державі все повинно бути затверджено, повинен існувати закон, за яким вона існує. Такий закон називається Конституцією. Існує він і у нашій суверенній державі. Конституція (основний Закон України) була прийнята 28 червня 1996 року — цей день став святковим у нашому календарі.

Ми всі, дорослі і маленькі, — громадяни України. А всі громадяни мають рівні права і обов'язки. А які права мають громадяни в Україні? (Право на працю; на безкоштовне навчання у школі і вузах; право на відпочинок; на свободу слова; недоторканість; право на житло і т. д.).

А які обов'язки мають люди? Люди повинні наполегливо трудитися, щоб Україна була процвітаючою державою. Кожен громадянин зобов'язаний захищати свою Вітчизну. Діти повинні старанно вчитися, щоб у майбутньому здобути професію і працювати на благо України. Діти повинні любити свою Батьківщину, бути її патріотами. А ще діти повинні привчатися до різної праці, допомагати батькам. Обов'язок кожного — неухильно дотримуватися Конституції України, не порушувати права і свободи, честь і гідність інших людей.

Не зобидь ні старця, ні дитини,

Поділись останнім сухарем.

Тільки раз ми на землі живем —

У могилу не бери провину.

Зло нічого не дає, крім зла,

Вмій прощати, як прощає мати.

За добро добром спіши воздати —

Мудрість завше доброю була.

Витри піт солоний із чола.

І трудись, забувши про утому,

Бо людина — ціниться по тому,

Чи вона зробила, що могла,

Скільки сил у неї вистачало,

Щоб на світі щастя більше стало.

Люблю тебе, Вітчизно, мила Україно, 

Бо щастя жити ти мені дала, 

Для мене ти одна: і рідна, і єдина, 

Я все зроблю, щоб ти завжди цвіла.

Я твій громадянин, я прагну підростати, 

Тягнусь пагінчиком до сонця і тепла, 

Моя свята і рідна Україно-мати, 

Я все зроблю, щоб ти завжди цвіла!

Я щиро так люблю усе навколо мене, 

Усе що є й було багато сотень літ... 

Люблю чарівний ліс і житечко зелене, 

Увесь казковий неповторний світ!

Усе мені тут рідне і поля, й джерельця, 

Я міцно на своїй землі стою. 

Тепло своїх долонь і розуму, і серця, 

Я Україні милій віддаю.

Вже скінчилося свято 

І прощатись пора. 

Ми бажаємо Вітчизні 

Щастя, миру і добра.

Хліб-сіль на рушнику ми вам несем, 

Любов свою несем безмірну. 

Ми гостей добрих любим над усе! 

Як любим рідну Україну!

Гості наші дорогенькі, 

Добра вам бажаєм, 

І за звичаєм вкраїнським 

Хлібом пригощаєм.

Гей, Україно, 

Рідная ненька!

Грянемо пісню, 

Та й веселеньку.

Грає веселка 

Стокольорова. 

Будьмо веселі, 

Будьмо здорові! 

(Виконується пісня «Хай радіють усі»).

Красивий, щедрий рідний край

І мова наша — солов'їна.

Люби, шануй, оберігай

Усе, що зветься Україна.

В нас одна Батьківщина –

наша рідна Україна

(виховна година)

Мета. Розширювати і поглиблювати поняття громадя­нськості, розвивати у 

           дітей прагнення бути сві­домим громадянином України і її патріотом, 

виховувати любов до рідного краю, його тра­диції і обрядів,      

формувати громадянські якості: патріотизм, людяність, доброту,            

милосердя,  працьовитість.

Вчитель.

     Навчання в нашій країні обов'язкове і безкоштовне для кожної дитини, як записано в Конституції України.

Кожен учень по всій нашій Вітчизні: від найменших першокласників до вже дорослих випускників любить свою Україну, бажає їй добра, намагається стати справж­нім патріотом і громадянином. 

Учень.

Тепло своїх долонь, і розуму, і серця

Я Україні милій віддаю.

Люблю твої ліси, степи, річки й озерця,

Й ліричну пісню лагідну твою.

І українську мову, чарівну й багату.

Та рушники у квітах на стіні.

Люблю наш щедрий рід,

В садочку білу хату

Й рожевий кущ калини при вікні.

Люблю тебе. Вітчизно, мила Україно,

Бо щастя жити ти мені дала.

Для мене ти одна і рідна, і єдина,

Я все зроблю, щоб ти завжди цвіла.

Вчитель.

    Громадянин України - це ти і я, це люди, які постій­но живуть в Україні, люблять її, є патріотами своєї Вітчизни, готові захищати її територію, ідеали, працювати в ім’я розвитку і процвітання, вчитись, удосконалювати свою майстерність, шанувати традиції, бути законослухняними, знати права і обов’язки, добре знати історію Батьківщини, традиції, її мову, бути добрим, чесним, милосердним, працелюбним. 

   Сьогодні нас чекає незвичайна космічна подорож у світ краси і добра, мрій і сподівань безмежними просторами милої України. Нас чекають труднощі і випробування, але нехай вони вас не лякають.

(Під музику діти виконують рухи за вчителем і роздивляються маршрут польоту).

Любов – Доброта – Вірність – Мрія – Щастя

Перша зупинка „Любов”

-Щоб подорожувати Україною, давайте ж розберемося: що таке Батьківщина?

   Велика Батьківщина  починається з маленької домівки, де ви народилися, зі школи, де проходять ваші найкращі роки, з друзів, які зігрівають вас своїм теплом, з тихої казки бабусі, ніжної пісні матусі, доброї поради дідуся.

Учень:

Що ж таке Батьківщина?

Під віконцем калина,

Тиха казка бабусі,

Ніжна пісня матусі,

Дужі руки у тата, 

Під тополями хата,

Під вербою водиця. 

В чистім полі криниця 

Серед лугу далеко 

У діброві лелека. 

І веселка над лісом, 

І стрімкий обеліск. 

Вчитель.

     Любов до Батьківщини... З чого вона починається?

Все починається з родини. Коли в матері народжу­ється дитинка, вона співає їй колискові пісні, в яких мріє, щоб вона виросла доброю, щирою людиною, здо­ровою і щасливою. Уявіть себе маленькими і послухай­те відому вам колискову пісню. 

    (Лунає колискова пісня).

    - Яка це пісня?

    - Про що мріє мама?

    - Про що ви думали, слухаючи її? З цього лас­кавого слова матусі починається шлях до любові.

    - А які колискові мама співала вам? (Діти спі­вають «Котику сіренький»).

    - А ще кожна матуся співала дитині забавлянки, щоб вона не плакала. Давайте пригадаємо...

    - Ми вже трішки виросли, в ці забавлянки ви мо­жете пограти зі своїми братиками та сестричками. А ра­зом із вашими мамами, рідними ми теж пограємо.

     Гра «Впізнай голос» (Дитині зав'язують очі, її кличуть різні мами.

Серед них вона вгадує голос своєї матусі).

Вчитель. Думаю, ви добре знаєте один одного і впізнаєте своїх рідних навіть уночі.

А зараз прийшла черга сказати слова подяки нашим рідним. 

Учень,

Як мені вас не любити,

рідний батько, нене.

Та ви  мене годували

І дбали про мене.

Батько розуму навчає.

Мати приголубить.

Ніхто мене так на світі

Як вони не любить.

Дай й же ж Боже, щоб я виріс

В школі гарно вчився.

Щоб я батькові і ненці

Добром відплатився!.

Вчитель.

Людське щастявід роду і до роду 

Увись росте з коріння родоводу. 

І тільки той, у кого серце чуле. 

Хто знає, береже минуле 

І вміє шанувать сучасне. 

Лиш той майбутнє 

Вивершить прекрасне.

    - Любіть своїх рідних, даруйте їм радість і щастя. Давайте подивимось, що нам подарувала зірочка «Любо­ві» (У скриньці - рушник).

    - А для чого дарують рушничок?

     У нашого народу існує звичай. Коли з дому дале­ко ішов син чи батько на війну, в похід, або донька ви­ходила заміж і теж покидала рідний поріг, їм дарували в дорогу рушник, який оберігав у далекій стороні.

     (Пісня про рушник). 

     Рушник. Він пройшов через віки і нині символізує чистоту почуттів, глибину безмежної любові до своїх ді­тей, до всіх, хто не черствіє душею, він щедро просте­лений близьким і далеким друзям, гостям. Хай символ цей завжди буде в нашій хаті як ознака великої любові і незрадливості.

2-а зупинка «Доброта»

1. Читання уривків оповідання Б. Грінченка «Укра­ла».

2. Бесіда.

- Чому Олександра вкрала хліб?

- Чи праві були діти, засуджуючи її?

- Хто допоміг порозумітися, знайти вихід із цієї ситуації?

- Що вас найбільше вразило?

- Чому навчило це оповідання?

3. Акція «Збери портфель другу».

4. Розповідь з елементами бесіди про сусідів. Де б ми не йшли, не їхали, нас завжди оточують люди, яких називають сусідами. Вони бувають різними. Сусіди по квартирі, по парті, сусідами називають і лю­дей, які сидять поруч в автобусі чи в кіно, сусіди, які живуть близько - близькі, далеко - далекі.

У хаті радість, сміх, а раптом - горе. Родина живе далеко. Кого кличуть на допомогу? Сусідів. І вони завж­ди допоможуть і в біді, і в радості. Недарма кажуть:«Ко­ли біда чи неміч - сусідів клич на поміч». Із сусідами треба жити в мирі та злагоді. А що це значить? Так треба завжди прийти до сусіда на допомогу і не чекати, поки він скаже, щоб ти йому допоміг. Я впевнена, що ви дуже добрі, чуйні сусіди і з вас виростуть добрі люди.

Гра «Я дарую тобі»

(Зірочка «Доброти» дарує нам свічку - символ добра і чистоти, дерев'яну писанку - символ добра).

Діти по черзі передають один одному писанку по колу з побажаннями.

Вчитель. Пам'ятайте, діти! Ми завжди повинні нес­ти іншим світло любові й доброти.

Нехай існує істина стара -

Людина починається з добра.

3-я зупинка «Вірність»

(У чарівній скриньці - Конституція).

- Що ж таке Конституція?

Ст. 10. Державною мовою в Україні є українська мова.

Вчитель. А якщо в народу є своя мова, то є і сам народ. У нас є непорушна територія 603,7 тис. кв. м.

Ст. 13. Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах тери­торії України, все, що знаходиться на нашій землі є об'є­ктами права власності українського народу.

- Яка столиця нашої держави?

- Які великі міста, ріки?

- В якому селіживете?

- Які ви знаєте символи України, що вони озна­чають?

Вчитель. Наша держава несе всім світло мира, лю­бові, добра і злагоди. Ми, українці, ідемо в світ радими від того, що маємо свою державу, волю, рідну мову. І кожен із нас пов'язує свою долю з Україною. Для неї ми живемо, для її процвітання і блага. Буде багата держава, будемо краще жити і всі ми.

Разом.

Ми вчимося сьогодні у школі 

І гартуємо наші серця. 

З рідним краєм пов'язуєм долі, 

Будем вірні йому до кінця. 

4-а зупинка «Мрія» 

(В скрині - кленовий листочок). Свою мрію запишіть одним словом на аркуші. По­вісьте на наше дерево мрій, поясніть, про що мрієте. 

     - Про що мріють наші гості? 

    Вчитель. А я мрію про те, щоб всі ваші мрії здійс­нилися.

5-а зупинка «Щастя» (У скриньці - чарівна паличка). 

Вчитель. Наша подорож завершується. Перед вами велике, неосяжне зоряне небо України. Вивчайте його, бо багато на небі зірок, а значить, багато шляхів, щоб стати справжнім патріотом, гідним громадянином України, зна­йти своє щастя.

Хай вам, любі діти, сонечко сміється, 

А погане - хай минеться. 

Публіцистична вистава 

Тема: Вітчизна – це не хтось і десь! Я – теж Вітчизна!

Мета: 

*виховувати в школярів глибокі патріотичні почуття, причетність і відповідальність за все, щовідбувається з країною, вдячність тим, хто віддав і віддає за неї життя;

* формувати громадянську позицію школярів щодо єдиної, цілісної держави та захисту її кордонів, повагу, толерантність до інших  народів, віру в краще майбутнє України;

* розвивати вміння приймати рішення в нестандартних ситуаціях.

Обладнання: декорація: карта України, грона калини, букет соняшників, вишивані рушники;мультимедійний екран, презентація,  пісні про Україну, відеоролик «Ми не народжувались воювати».

Хід вистави

Вихід учасників з танцювальною композицією. 

( музика :пісня Злати Огнєвич «Pray – For – Ukraine – 2014»

1 – ий учень.  Батьківщино, Вітчизно, країно моя! Де б в житті не була я,

Ти завжди біля мене, зі мною. Ти –я!

    Ти – це сонце барвисте, це ліс і поля. Я пишаюсь твоєю красою!

2 – ий учень.  Ти – вишневий садок, Біля хати – червона калина.

Ти – це спів солов’я навесні у гаю.

Ти – це пам'ять віків, Батьківщина моя. Україна!

3 – ій учень.  Моя Батьківщина – це хата й калина, Що виросла біля вікна.

Моя Батьківщина – це вся Україна, Що в цілому світі одна!

4 – ий учень. Моя Україна – це села й містечка, Й верба, що спустила гілля.

І річка красива від нас недалечко… Уся наша рідна земля.

5 – ий учень. Моя Батьківщина – це предків багато, Що землю свою берегли.

Стояли за неї до смерті, завзято, А ворогу не віддали!

6 – ий учень.

                      Моя батьківщина – це будні і свята І неба безмежного широчінь.

                 Щасливе дитинство, це мама і тато, Це радість, це ласка і мир!

Пісня Світлани Весни «Мій рідний край»

Вдалині за річкою квітне зорепад,
І вином порічковим всіх частує сад.
Літньою долиною йду не поспіша,
Вишнею й калиною втішена душа.
Приспів:
Це край, де я родилась і живу,
Де все для мене рідне — не байдуже,
Де зірка з неба впала у траву,
Щоб ти мене побачив милий друже.
Це край моєї втіхи і сльози,
І срібним словом, срібними піснями
Тулюся до вкраїнської краси,
Бо це взяла від батька і від мами.

Пахнуть луки травами, пахнуть до знемог:
Грішне разом з праведним в силуетах двох.
Музика над тишею, хоч на струнах грай
І душа утішена — це мій рідний край!

Приспів

1 учень. Тисячі синів і дочок віддали життя за те, щоб Україна була вільною. Тисячі борців за свободу йшли тернистими шляхами до перемоги. Повільно прокидався народний дух. Його не могли знищити ні рабство, ні грати.

2 учень. Братство, рівність, свобода – ось чого прагнув народ. Україна розірвала вікові узи неволі, мужньо витримала голодомори, війни і вийшла на шлях оновлення. 

3 учень. 24 серпня 1991 року була проголошена незалежність нашої Вітчизни. 

4 учень. Сьогодні відважні патріоти України продовжують боротьбу за волю, за незалежність.

Не посміє ніхто нас поставити знов на коліна,

Лиш вселенська любов – наша віра і наша мета.

Одинадцята заповідь – вільна в віках Україна,

Боже сяйво блакиті і мова ланів золота.

Інсценізація « Зустріч Жінки – України з дітьми»

1 дитина: Хто ти? Квітуча, прекрасна, чарівна.

                Очі, мов небо, ясні, голубі…

                Хто ти? Немов веселкова царівна.

                Хто дарував ці прикраси тобі?

Жінка – Україна: Я – Україна, твоя Батьківщина!

Сонце твоє, твої ріки й поля.

                               Я –Україна. І завше, і нині –

                               Небо твоє, твоя рідна земля!

2 дитина: Хто ти? Мов зоря яскрава, мов неба блакить?

                Хто ти? Що мова твоя величаво  дзвенить?

Жінка- Україна: Я – твоя мати, дбайлива і ніжна,

Берег любові і твій оберіг.

Горем не знищена, величчю зміцнена.

Волю мою не зламає батіг!

Я і любов, і надія, і віра.

Твій отчий дім і колиска твоя.

Всі твої мрії, у серці хранимі,

Виведу гордо на праведний шлях! 

Я –Україна. Твоя Україна,

               Ніхто не поставить мене на коліна!

Сини мої рідні, друзі і браття,

Нарешті ми звільнимось всі від прокляття.

1 дитина:  А я – твоя маленька дівчинка. Я – твоя чарівна квіточка.

          Бережи мене, матінко рідна, моя зіронько ясна, завітна.

2 дитина: Я – твій майбутній захисник, тому до лінощів не звик.

                 Любов до тебе зберігаю, від ворогів оберігаю!

3 дитина: Маленьке серденько моє для тебе, ненько б’ється.

       Для тебе серденько моє радіє і сміється!  

4 дитина:  Я – твій син, твій нащадок, народ,

                Який прагне до волі. І тривожні часи не зламають ніколи його:

                Він же гідний найкращої долі.

Пісня Наталії Май «Квітуча Україна»

Україну!Україну!Україну Де сяє сонце золоте

І журавлі курличуть,

В саду черешенька цвіте,

Вечерять мама кличе.

Співає сонячні пісні

Уся моя родина,

Бо я вродилась на землі,

Що зветься Україна!

Приспів:

За квітучі гаї

І калини цвіт у лузі

Станьмо, браття мої,

Помолімось разом, друзі.

Хай молитви слова

В небо птахою полинуть,

Щоб завжди берегла

Матір Божа Україну!

Любові сповнена земля

Одна така на світі.

Тут кожен день стрічаю я,

Серця добром сповиті.

Ми покладемо за мету

Від малу й до загину

Любити землю цю святу,

Що зветься Україна!

Приспів(3)

• учень. Коли на світ з’являється дитина,

            Свій перший крик віддавши висоті, -

            Радіє щиро вся її родина І щастя їй бажає у житті.

2 учень. Ведуть у світ дороги і стежини, І день новий над світом устає.

    Ну що ми в цьому світі без родини? Вона одна нам сили додає!

3 учень. В родині зайвих не бувало зроду, Тут поруч всі – і сиві, і малі,

    І без родини не бува народу, Як не буває неба без землі.

4 учень. За сина батько і сестра за брата, В одній родині села і міста,

    Бо в нас усіх одна країна – мати – То наша Україна золота!

5 учень. Ми всі – одна сім’я, єдина ми родина, 

    У кожнім нашім «я» - частинка України.

    Ми всі – одна сім’я, єдина ми родина, 

    Мільйони різних «я», а разом – Україна.

6 учень. Не розчаровуйсь в Україні. Немає єдності у нас,

         То наша головна провина За весь неволі довгий час.

         Не розчаровуйсь в Україні, А розумій її печаль.

         Що робиш ти для неї нині – У себе спершу запитай.

7 учень Не розчаровуйсь в Україні. Вона – свята, а грішні – ми.

        В її недолі часто винні Її ж бо дочки і сини.

        Не розчаровуйсь в Україні, Ідеї волі певним будь,

        Бо тільки той є справжнім сином, Хто вміє неньки біль збагнуть.

8 учень. Ніхто не зрушитьісторії хід, Будує свій дім Україна,

        І стверджує нині і Захід, і Схід, Що ми є велика родина.

     9 учень. Діво Пресвятая, Матір Матерів, 

Научи, як землю вберегти від зла

Розумом, діянням і крилом тепла.

Зоря – зоряниця, сонце доброти, 

Землю України щастям освіти.

Ангел.Уранці до Бога я руки складаю, 

І щиро у нього я щастя прохаю.

Ісусе наш рідний і Ти, Божа Матір, 

Пошли ж ти для нас Добра й Благодаті.

Молюся до тебе, Ісусе Єдиний, 

Щоб мир і достаток були на Вкраїні,

Щоб лиха і горя народи не знали, 

Щоб хворим і бідним всі допомагали.

Нехай же прокажуть молитву всі люди, 

Нехай же Надія і Бог з нами буде.

1 учень. Батьківщина – це не тільки земля, на якій ми живемо, це ще й люди, які її населяють, їх натхнення праця. 

2 учень. Батьківщина – це пам'ять серця про все, що було з народом, це пам'ять про трагічну історію країни. 

Відеоролик «Ми не народжувались воювати».

3 учень. Сьогоднішній виступ ми присвятили  іНебесній сотні, що полягла на Майдані, і піднебесним сотням, які вже загинули на Сході, боронячи волю, незалежність і єдність нашої держави.

4 учень. І всім нашим одноліткам – українцям, які повинні стати справжніми патріотами своєї Вітчизни, боротися своїми силами за її незалежність і волю. 

5 учень. Хочеться вірити, що Україна для кожного з нас найрідніша, найкраща країна. 

6 учень. Вона була, є і буде унітарною, неподільною єдиною завжди. 

7 учень. Ми  її любимо: як діти люблять матір — і в здоров’ї, і в хворобі — та докладають зусиль до її одужання.

8 учень. І ми мріємо та віримо в часи зміцніння й розквіту України як незалежної держави.

9 учень.  Ми з вами цілком свідомі своєї причетності до розбудови нашого спільного дому й відповідальності за нього.

10 учень. Скажу, брати, вам наостаннє,

                 Що сила наша лиш в єднанні,

                 Єднаймось, браття українці,

                 Щоб не загинуть поодинці.

11 учень. Єднайтесь люди, в кого ще живе

    В душі любов до рідної країни,

                 Бо у дитини мати лиш одна,

                 Одна у нас єдина Україна.

Пісня К. Бужинської  «Україна – це ми»

Народились ми в Україні:
На Поліссі, на Буковині,
На Поділлі і на Волині,
Біля сивих Карпат і в Криму.
Краю рідний мій, любий краю,
Якщо хтось мене запитає:
«Що таке, скажи, Україна?»
Я скажу відверто йому:

«Україна - це я!
Україна - це ти!
Україна - це ми!
Україна!
Дивний спів солов’я,
В білих квітах сади.
Чорне море, Донбас, полонина.
Ми єдина сім’я, 
Сестри ми і брати.
Ми з тобою і є ця країна.
Україна - це я!
Україна - це ти!
Україна - це ми!
Україна!

Україна - це наша мова,
Кобзаря палаюче слово.
Це Дніпро стрімкий і Черемош,
Це смереки такі чарівні.
Але в першу чергу - це люди.
Це юнак, що замріяно любить,
Це дівчина, що вірно кохає,
Це народ, що співає пісні.

Україна - це я!
Україна - це ти!
Україна - це ми!
Україна!
Дивний спів солов’я,
В білих квітах сади,
Чорне море, Донбас, полонина.
Ми єдина сім’я. 
Сестри ми і брати.
Ми з тобою і є ця країна.
Україна - це я!
Україна - це ти!
Україна - це ми! Україна!

Тема: Вона на світі одна-єдина, наша Україна

Мета: розширити й поглибити поняття громадянськості; виховувати в учнів почуття патріотизму, національної гордості, любові до рідного краю і особистої причасності до всього, чим живе народ.

На дошці запис: Святе слово – рідна мати;

                            Єсть іще святиня

                            Вища, Богові миліша – 

                            Рідная Вкраїна.     

                                             (П.Куліш)

«Є на світі одна Україна, як тільки одна в нас мати, і їй наша найсвятіша,дитинна любов! Є одна Мати Божа, і перед образом Святої Матері, що у світ наш Бога принесла, повторимо заповітне Тарасове слово: Свою Україну любіть…» (Я.Гоян).

Вихователь читає: Земле рідна , мозок мій світліє
І душа ніжністю стає,
Як твої сподіванки і мрії
У життя вливаються моє (В.Симоненко).

Які прекрасні слова, хвилюючі, сповнені почуття – любові. Бо звернені вони до того, що для нас найдорожче.  Мати,  Україна, мова, народ, земля. І до кожного слова – епітет «рідний» . 

Україна – це наша Батьківщина, це земля, де ми народилися і живемо, де живуть наші батьки, де жили наші предки.

Творче завдання: «Улюблена Батьківщина» 

Дошка поділена на дві половини і учні називають різні епітети до слів «Батьківщина» і «мати» - записуються. 

На земній кулі є країни – гіганти, які займають величезну територію – Росія, Австралія, Канада, Китай, США. За кількістю населення до найбільших належать – Китай, Індія. Є на нашій планеті і зовсім маленькі країни – і за площею і за кількістю населення: князівство Монако. За площею менше 2 кв.км і населенням менше 30 тис. (як наш райцентр).

Україна за світовими мірками і не велика, і не маленька. Але в Європі, після Росії, наша країна має найбільшу територію (603,,7 тис.км.кв). за кількістю населення вона посідає п’яте місце в Європі після Німеччини, Італії, Англії, Франції.

На білому світі є різні країни,

Де ріки, ліси і лани…

Та тільки одна на землі Україна,

А ми її доньки й сини.

Усюди є небо, і зорі скрізь сяють,

І квіти усюди ростуть…

Та тальки одну Батьківщину ми маєм,

Її Україною звуть.

Вихователь: Так у кожного одна Батьківщина і кожен має любити її. Що ж являє собою наша Україна, що в неї визначного, знаменитого, милого і рідного, за що її можна любити.

Учень 1 - ий: Україна- це прекрасна, чудова земля, яка простягається на тисячі кілометрів із заходу на схід, на сотні – із півночі на південь.

Учень 2 – ий: На такій величезній території й велика різноманітність природи: це гори, низовини, височини, балки і яри і багато-багато великих і малих річок.

Учень 3 – ий: Наша Україна розташована в центрі Європи, через усю Україну протікає могутній Дніпро – одна з найбільших річок Європи. На берегах Дніпра розкинувся красень Київ – столиця нашої держави. На заході здіймаються в небо вершини Карпат, а на півдні – Кримські гори. Густі ліси на півночі – це Полісся, далі природні пейзажі переходять у великі степи. Ось така дивовижна природа нашої України.

Вихователь: Україна складається з різних регіонів: Буковина, Волинь,Полісся, Таврія, Карпатські гори, Донбас… Але серед них найкраще, наймиліше те місце, де ми народилися і виросли.

Виростеш ти, сину, вирушиш в дорогу,
Виростуть з тобою приспані тривоги.
За тобою завше будуть мандрувати
Очі материнські і білява хата.                                        (В.Симоненко)

Кожна людина – патріот своєї держави, її свідомий громадянин.

• Як ви розумієте значення слова «патріот»?

Патріот – це людина, яка любить свою вітчизну, віддана своєму народу.

• А що означає слово «громадянин»?

Громадянин – той, хто належить до постійного населення якої-небудь держави, користується її правами і виконує обов’язки, встановлені законами цієї держави. Кожний справжній громадянин – це патріот, який працює на благо своєї країни, бореться за її незалежність, щастя та процвітання.

Чи може школяр відчувати себе справжнім громадянином своєї вітчизни, її патріотом? Що для цього треба робити? (головне завдання школярів – оволодівати знаннями, щоб у майбутньому принести користь своїй країні).

Слова, що йдуть від серця – найщиріші та найтепліші. А зараз ми складемо колективно вірш. Я почну, а ви будете добирати останнє слово 2 – го рядка в риму:

Ось небо блакитне і сонце в зеніті!
Моя Батьківщина — найкраща у світі!
Моя Батьківщина — це ліс і озерця,
Безмежні степи і чарівні джерельця.
Красиві пейзажі і гори високі,
Маленькі струмочки і ріки глибокі.
Міста старовинні і замки прекрасні,
Великі будови і дуже сучасні.

Сади чарівні, мальовничії села,
Моя Україна — це пісня весела.
Це щира, багата, як світ, її мова,
Крилата, така мелодійна, чудова!

Її обереги — верба і калина,
Найкраща у світі — моя Україна.
Бо нам найрідніша, Вітчизна і мати.
То як же нам, дітям, її не кохати!

Моя Україна — козацькая слава!
Така волелюбна і мирна держава.
Вона дорога нам, і рідна, і мила,
Бо світ перед нами, як мати, відкрила.

Вітчизна свята, дорога Україна,
Для кожного з нас ти у світі — єдина. 

Заключне слово: Кожна людина – це патріот своєї держави, її свідомий громадянин. Ви – громадяни України, і саме вам належить її майбутнє.

На світі білому єдине,

Як і Дніпрова течія – 

Домашнє вогнище родинне,

ВЧИМОСЯ БУТИ ДОБРИМИ ЛЮДЬМИ

Тема: «Державний прапор – святинянароду»

Мета: 

розширити знання учнів з національ­ної символіки, докладніше     ознайомитися з іс­торією і значенням Державного Прапора як символу держави; 

сприяти формуванню на­ціональної свідомості учнів; 

виховувати по­чуття патріотизму, розуміння своєї причет­ності до долі України.

Слава тобі, Україно, 

Невмируща слава! 

Да святиться воля 

І твоя держава!

ПЕРЕБІГ ЗАХОДУ

1. «Наш стяг пшеничний у степах під голубим склепінням неба…»

Учитель. Любі діти, ми з вами — нащадки сла­ветного українського минулого, творці нової істо­рії своєї держави. Тому зрозуміло, чому останнім часом ми все частіше звертаємося до витоків нашої української духовності, прагнемо стати учасника­ми відродження національної культури та історії. Герб, Прапор і Гімн — це три основні національ­ні символи України, котрі мають давню й ціка­ву історію. Але сьогодні темою нашої розмови стане головний символ нашої держави: прапор.

Існує легенда,що давно-давно жила колись жінка. І було у неї три  сини. Росли сини  чесними, смі­ливими, дуже любили свою матусю, готові були віддати за неї своє життя. Попідростали і вирі­шили піти у світ прославляти свою матір. Виру­шив у дорогу найстарший син. Мати на згадку подарувала йому золоту корону з трьома промін­цями. Пішов син між люди. І за трипроменеву корону, яка зігрівала людей і вела вперед, показувала шлях до кращого життя, дали пер­шому синові ім'я Тризуб.

Настала черга середнього сина. Йому мати в доро­гу подарувала жовто-блакитний одяг. Своїми зви­тяжними справами прославляв він свою матір. Одержав середній син ім'я Прапор.

А там, де був наймолодший син, завжди лунала дзвінкоголоса пісня. Адже мама своєму наймолод­шому синові подарувала соловейків голос. І одер­жав син за свій джерельний голос, величний спів ім'я Гімн. І з того часу йдуть поруч три брати — Тризуб, Прапор, Гімн і прославляють рідну неньку. 

Державний Прапор України визначається чинною Конституцією України як «стяг із двох рівновели­ких горизонтальних смуг синього і жовтого кольо­рів» (стаття 20, розділ І) із співвідношенням ши­рини прапора до його довжини 2:3.

Слово «прапор» у перекладі з грецької означає «го­ріти, спалювати».

Скільки на землі країн, стільки і прапорів. І всі вони різні: однокольорові, багатокольорові, з візе­рунками, смугами, зірками, хрестами тощо. Кож­ний знак або символ на прапорі має своє значення. Кожний прапор має свою історію. Сьогодні ми по­говоримо про прапор нашої держави.

Ви вже знаєте, що Державний Прапор України — це стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів. Як ви гадаєте, що означа­ють ці кольори?

(Кілька учнів по черзі відповідають на запитання.)

Учитель (підсумовує). Синій і жовтий кольори є державними кольорами України. Поєднання цих кольорів в українській символіці має давнє  походження і трактуватися може по-різному. Жов­тий — це колір безмежної хлібної ниви, золотої пшениці — символу миру й достатку, а також це колір сонця, без лагідних променів якого немож­ливе життя. Синій колір — це безхмарне синє небо, символ миру; це і чиста вода українських річок.

Поєднання цих кольорів на українському прапорі символізує чисте, мирне, безхмарне небо над жов­тим колоссям хлібної ниви (таке тлумачення най­більш поширене).

Синьо-жовте сполучення на українському прапо­рі — одне з найдавніших. Він втілює віковічні праг­нення нашого народу до миру, праці, краси.

        Учень читає вірш Д. Павличка. 

Небеса блакитні сяють з глибини, 

А пшеничні й житні мерехтять лани. 

Образ цей не зблідне, хоч минуть жнива, 

Це знамено рідне — злато й синева. 

Прапор наш, як літо, в сонці майорить, 

По долині — жито, по горі блакить.

2. З історії українського прапора (виступ творчої групи)

1 - йучень. Як кожний вільний народ, ми, укра­їнці, маємо свій прапор. Його ще називають хоруг­вою або знаменом. Історія розповідає, що ще вели­кий князь Олег на честь перемоги над Візантією велів вивісити знамена. А князь Володимир вже водив свою бойову дружину на ворогів під хоруг­вами, у тому числі й синьо-жовтими.

2-й учень. Жовто-блакитні барви символізували Київську Державу ще до хрещення Русі. Слов'яни обожнювали свої знамена і вірили, що у воєнний . час вони святіші від ідолів. Стяги спершу вози­ли разом зі зброєю, перед боєм ставили на узвиш­ші, аби кожен ратник бачив їх. Прапороносцями призначали, як правило, визначних богатирів, які мали за обов'язок постійно тримати прапор над по­лем бою, пильно охороняти його. Значення прапо­ра під час бою було дуже важливим: якщо він сто­яв нерухомо — знали: битва проходить успішно, а якщо зникав з поля зору ратників, то це мало означати не що інше, як поразку.

3-й учень. Після прийняття християнства ці ко­льори освячувалися образом животворного Хреста. Після нашестя татарських орд Батия ця символізація зникла, але згодом відродилася в церковних оздобах, на гербах українських міст. Герби багатьох міст України оздоблювалися жовто-блакитними кольорами. З XVIII століття полкові й сотенні ко­зацькі прапори Війська Запорозького все частіше виробляються з блакитного полотнища,  на яко­му жовтою фарбою наносять хрест, зорі, зброю, постаті святих.

4 - й у ч е н ь. У козацьку добу синьо-жовті барви начастіше зустрічались у західно-украінських землях. За час визвольної війни під проводом Бог­дана Хмельницького, крім малинового прапора, козацькі полки мали різні знамена: зелені, сині, жовті та інші.

1-й у ч е н ь. Із середини XIX століття активізу­ється український національно-визвольний рух. Головна руська Рада, яка зібралася у Львові, ухва­лила за національний прапор колишню емблему Галицького князівства — зображення золотого лева на блакитному тлі.

Українські січові стрільці мали прапор із зобра­женням архістратига Михаїла з мечем в одній руці і щитом — у другій. А на щиті — золотий лев на блакитному тлі.

2-й учень. Перший прапор УРСР (затвердже­ний у березні 1918 р.) був червоний із золотими лі­терами «УРСР» у горішньому червоному накутнику з золотим обрамуванням. Потім обрамування зникло, а абревіатура змінилася на УССР (1923), по­тім на УСРР (1927). 1937 року було створено новий прапор республіки, червоний із золотими схреще­ними серпом і молотом, із написом «УРСР».

3-й у ч е н ь.  21 листопада 1949 року Президія Верховної Ради УРСР ухвалила горизонтальне роз­ташування смуг: верхньої — червоного кольору (2/3 ширини прапора) і нижньої — блакитного ко­льору із зображенням у верхній частині золотих сер­па і молота і над ними червоної п'ятикутної зірки, обрамленої золотою каймою. Військово-морського й торгового прапора УРСР не мала.

4-й учень. У Радянському Союзі питання про й Національну символіку (зокрема прапора) не­одноразово порушувалося демократичними сила­ми наприкінці 1980-х років. 12 грудня 1989 року воно піднімалося на другому з'їзді народних де­путатів СРСР.

1-й учень. 23 березня 1990 року перша сесія Тернопільської міської Ради народних депутатів XXI скликання ухвалила постанову про націо­нальну символіку. Один із її пунктів містив рішен­ня про встановлення українського національного прапора на будівлі міської ради поруч з держав­ним прапором УРСР. 28 квітня 1990 року анало­гічні рішення були прийняті Львівською обласною Радою народних депутатів, 24 липня 1990 року на Хрещатику біля будинку Київської міськради було піднято синьо-жовтий прапор.

2-й учень. Після проголошення незалежності України Верховна Рада України 28 січня 1992 року ухвалила постанову «Про затвердження Держав­ним Прапором України національного прапора». Освячення Державного Прапора було проведено священиком Петром Бойком, після чого здійснена урочиста хода і внесення прапора до Верховної Ради.

4-й у ч е н ь. 23 серпня 2004 року. Указом Прези­дента України  було встановлено свято — День Державного Прапора України, який щоріч­но відзначається 23 серпня.

1-й учень. Нині Державний прапор постійно майорить над будинком Верховної Ради України, резиденцією Президента України, над будинками обласних і районних Рад, над представництвами нашої держави у країнах світу.

2-й учень. Синьо-жовтий прапор України під­німається під час відкриття міжнародних конфе­ренцій, під час офіційних церемоній, під час вру­чення призів переможцям міжнародних спортив­них змагань.

3-й учень

Прапор — державний символ,

Він є в кожної держави: 

Це для всіх — ознака сили, 

Це для всіх — ознака слави. 

Синьо-жовтий прапор маєм: 

Синє — небо, жовте — жито; 

Прапор свій оберігаємо, 

Він — святковий, знають діти.

Прапор свій здіймаєм гордо, 

Ми з ним дужі і єдині, 

Ми навіки вже — народом 

Українським, в Україні.

Учитель. Отже, Державний Прапор — це не тільки символ, гордість і святиня, а ще й ембле­ма України, яка символізує її суверенітет, її не­залежність.

Ми з вами — громадяни України. Як ми повинні ставитися до наших державних символів, зокрема і до Державного Прапора? Чи можна вважати його святинею українського народу?

Кілька учнів по черзі відповідають на запитання.

Учитель. Державні символи — це святиня, і ша­нобливе ставлення до них є ознакою високої грома­дянської свідомості, національної гідності і, зреш­тою, культури людини. Ми, громадяни України, повинні знати, поважа­ти символи своєї Вітчизни і не дозволити нікому поглумитися над ними. Пишатися тим, що маємо свою державу, свою землю, свою мову, свої тради­ції і свої символи — герб, прапор, гімн.

І тільки той буде називатися справжнім патріотом, хто своїми вчинками, поведінкою, працею, знання­ми і вміннями зміцнюватиме її могутність.

Учень

Усі ми на світі з роду до роду — 

Діти прадавньої неньки-землі, 

Серцем єднаймо спокій і згоду,

Щоб обминали жах і жалі.

Боже єдиний, 

Творче всесильний,                                                                                                    

Дай же нам мудрості і доброти, 

Мирної долі в злагоді спільній         

        І в покаянні тихо прости...

Розмову про Україну та про її символи можна вести без кінця-краю, бо така багата і щедра наша зем­ля, така славна її  історія. Хочу, щоб кожен з вас запам'ятав те, про що ми говорили сьогодні. Лю­біть свою землю, вивчайте, знайте і поважайте її символи, не давайте нікому скривдити її. Отож, будьте патріотами, шануйте святині своєї держави, пам'ятайте, що за право мати власні сим­воли — герб, прапор, гімн — наш народ заплатив мільйонами людських життів, відданих «за Укра­їну, за її волю, за честь і славу, за народ».

Учні читають вірш.

Вже скільки закривавлених століть 

Тебе, Вкраїно, імені лишали.

Тож горді ми, у цю врочисту мить 

Рівняйсь на прапор незалежної держави. 

Степів таврійських і карпатських гір 

З'єднався колір синій і жовтавий. 

Гей, недругам усім наперекір — 

Рівняйсь на прапор вільної держави. 

Ганьбив наш прапор зловорожний гнів. 

Його полотна в попелі лежали,

Але він знов, як день новий, розцвів 

Рівняйсь на прапор вільної держави. 

Повірмо в те, що нас вже не збороть, 

І долучаймось до добра і слави.

Хай буде з нами правда і добро 

Рівняйсь на прапор вільної держави 

Це моє знамено ще від княжих часів 

А чому? Бо воно в злото-синій красі.

Це моє знамено ще з козацьких часів 

А чому? Бо воно в злото-синій красі. 

Це моє знамено, бо в стрілецьких руках

Нас до правди вело — героїчний то шлях! 

Поле й небо ввійшло у наш прапор святий 

Зацвіло, зацвіло євшан-зіллям отим, 

Що пробуджує в нас силу, гідність свою 

І вкарбовує в час Україну мою!

Злото-синій наш стяг, мов ідея борні.

З ним народ мій досяг незалежності днів. 

Шана прапору і честь, і повага й любов...

Прапор волі в нас є. 

Він усе поборов:

Чорні ночі знущань, чуженецьких наруг,

І насильництва твань,

І холопства недуг.

Тож на прапор рівняйсь —

Нашу вічну ясу!

Ти йому присягайсь:     .

«Я тебе пронесу

Як віків заповіт,

І як долю свою,

Як нащадкам привіт тих,

Хто згинув в бою

За Вкраїну свою.

Стягу слави — уклін, найщиріші чуття!

В серці прапор, як дзвін, 

Не дає він заснуть нашій совісті знов. 

Час усім нам збагнуть: 

Він — основа основ духу вічності,

Слави народу й обнов.

Присягаєм тобі: в урочистий цей час 

Україно, не вмреш!       

«Є КРАЙ, ДЕ НАЙКРАЩІ У СВІТІ ПІСНІ

І  ЦВІТОМЧАРУЄ  КАЛИНА,

ДЕ СОНЕЧКО ВПЕРШЕ ВСМІХНУЛОСЬ МЕНІ,

• ЦЕ ДІМ  МІЙ – МОЯ УКРАЇНА!»

Урок-подорож (1-4 кл.)

Мета: 

• поглибити знання учнів про нашу державу – Україну;
• розвивати пізнавальні інтереси учнів;
• виховувати любов до рідного краю, повагу до його історичного минулого і

    сучасного, шанобливе ставлення до символів держави, сприяти  формуванню національної свідомості школярів.

Обладнання: Конституція України, плакати із зображенням Державного 

               Прапора України, Державного Герба України, запис Державного 

                   Гімну України; карта України; записи висловів про Україну, 

                    прислів’я, приказки про рідний край.

Хід проведення уроку - подорожі

                                                                           Живи, Україно! Живи для краси,

                           для сили, для правди, для волі!

                   В. Сосюра

Вчитель.

Доброго дня, шановна громадо!

У новім навчальнім році 

Я дуже рада  бачити вас.

Всі засмаглі і рум’яні,

Відпочили всі за літо.

Головне, що всі здорові:

І батьки, і наші діти.

Тож запрошую всіх вас

На перший урок у 2-А клас!

Дозвольте привітати всіх нас із Днем Знань!

Бажаю дітям підкорити нові вершини знань, зустріти добрих і надійних друзів та досягти омріяної мети. А батькам бажаю здоров’я, а також невичерпної енергії, терпіння, розуміння, мудрості.

Вправа «Долоньки».

Завдання: потрібно доторкнутись долоньками один одного та щиро

посміхнутись, даруючи гарний настрій і «тепло свого серця». 

При цьому слід промовляти рядки вірша:

Здоров’я, радості, добра та успіхів

Усім я хочу побажати!

Учень.

Знову вересень ступив на наш поріг,

Святкує свято вся наша країна,

Своє майбутнє, зміну молоду

Благословляє нині Україна!

Учениця.

Перше вересня – день особливий

Для усіх, хто йде до школи.

Дощовий він чи сонячний, може,

Не забути його ніколи.

Учень.

І сьогодні радісний і світлий,

Він відкриє двері Знань для нас.

Школа радо всіх зустріла знову,

Привітно усміхнувся рідний клас!

Учениця.

Підросли ми усі і зміцніли,

І цікавістю очі горять.

Дай нам, Боже, здоров’я і сили,

Щоб багато нового пізнать.

Вчитель.

(Звучить пісня Н. Май «Квітуча Україна».)

У всіх людей одна святиня,

Куди не глянь, де не спитай,

Рідніша їм своя пустиня,

Аніж земний в чужині рай.

Їм красить все їх рідний край.

Нема без кореня рослини,

А нас, людей, без Батьківщини.

                                             М. Чернявський

Запитання:

Про яку святиню говориться у вірші? (Про Україну.)

Як по-іншому ще можна назвати цей вірш? (Акровірш.)

Чим цікаві для нас такі твори? (Складаємо перші букви кожного рядка і

утворюємо слово. У цьому акровірші ми знайшли назву своєї Батьківщини.)

Тож, напевно, ви всі здогадалися, про що буде йти мова на нашому першому уроці? (Про нашу Батьківщину – Україну.)

Вправа «Мікрофон». 

Моя Україна – це…

Є багатого країн на землі,

В них – озера, річки і долини…

Є країни великі й малі,

Та найкраща завжди – Батьківщина.

У всьому світі, кожен зна,

Є Батьківщина лиш одна.

І в нас вона одна-єдина –

Це наша славна Україна!

Не забувай Шевченка спів

Про горду славу козаків.

Не забувай, що ти дитина

Землі, що зветься Україна.

Моя Україна, червона калина.

Журба журавлина – це земля моя.

Моя Україна – червона калина,

Надія єдина – це любов моя.

Учитель.

Золотавий вечір впав на тихі верби,

Солов’їна пісня ллється вдалині,

І мрійлива річка між гаями в’ється –

Все це – Україна. 

Все це – я і ти!

Наш урок присвячений рідній Батьківщині. Він незвичайний, бо передбачає,

що ми здійснимо цікаву подорож. Нас чекають такі маршрути:

Маршрут 1. Рідний край, Україна, Батьківщина, Вітчизна.

Маршрут 2. Державні символи України.

Маршрут 3. Народні символи держави.

Маршрут 4. Мій край – моя історія жива.

Маршрут 5. Народна скарбничка.

Маршрут 6. КРАЇНА  ДОБРОТИ

Маршрут 7. Поради батьків

Маршрут 1. Рідний край, Україна, Батьківщина, Вітчизна.

Солов’їна пісня

Одна Батьківщина і двох не буває.

Місця, де родилися, завжди святі

Хто рідну оселю свою забуває,

Той долі не знайде ніколи в житті.

Чи можна забути малому ту пісню,

Що мати співала, коли засинав?

Чи можна забути ту стежку до хати,

Що босим колись протоптав?

Тут мамина пісня лунає і нині,

Її підхопили поля і гаї,

Її вечорами по всій Україні

Співають, співають в садах солов’ї.

І я припадаю до неї устами

І серцем вбираю, мов спраглий води.

Без рідної мови, без пісні, без мами

Збідніє, збідніє земля назавжди.

М. Бакай

Складання асоціативного грона

(Найкраща, найрідніша, наймиліша, найсвітліша, найчарівніша.)

Вчитель:   

Подивіться, будь ласка, у вікно: шепоче замріяний вітер слова кохання річці синьоокій, а день стоїть у шелестах золота та яскравих кольорах осінніх квітів. Обнялися голубе небо і пожовкле колосся безкраїх степів. Такою ми бачимо під вересневим сонцем нашу неньку – Україну. Вона горда від того, що зуміла виховати людей, здатних об’єднатися, здобути волю, вибороти справедливість. Ми заявили про себе, як про велику націю, гідну зайняти достойне місце у світовій спільноті.

Моя Україна

Учень.

На світі багато чудових країн,

Мені наймиліша, найкраща країна,

Яка піднялася, мов Фенікс, з руїн,

Безсмертна моя Україна.

Ти з давніх віків непокірна була

І волю свою боронила невпинно.

Нарешті збулося – її здобула

Звитяжна моя Україна.

На землях твоїх неозорих степів

Живе працьовита і чесна родина,

Хвилюється колосом стиглих хлібів

Моя золота Україна.

В садах і дібровах в вечірні часи

Чарує нас пісня дзвінка солов’їна,

І чути співочі дівчат голоси, –

Пісенна моя Україна.

Тепер ще не легко живеться тобі,

Є в тому, мабуть, особлива причина.

Та все подолає в тяжкій боротьбі

Незламна моя Україна.

Квітуй, мов калина, над плесами вод,

Будь в дружбі і праці міцна та єдина.

Хай буде щасливим твій вільний народ,

Прекрасна моя Україно!

(Демократична, незалежна, правова, соборна, вільна.)

Вчитель.

Рідний край починається зі споришевої стежини біля батьківської хати, із невеличкої річечки в кінці городу, зі шкільного порогу, з маминої пісні і бабусиних казок. 

Моє село...

Село моє – красиве й рідне,

Село моє – як золоте,

Тут небо сонячне й погідне,

І зірка вранішня цвіте.

А в лузі при широкім полі

Висока й гарная росте

Зелена, оксамитова тополя

Й волошка синяя цвіте.

І все мені до болю рідне:

І луки, і поля, й долини,

І небо, сонячне й погідне

Моєї рідної Вкраїни.

(Батьківська хата, колискова, криниця, школа, друзі)

Вчитель.

        Кожна людина найбільше любить той край, де народилась і живе. Кожен пишається своєю рідною країною. Наша держава – Україна, суверенна і незалежна, демократична і правова.

Що ж означає вислів «Україна – суверенна держава»? (Вона має право

самостійно, без втручання інших держав вирішувати всі свої внутрішні та

зовнішні справи.)

А ще Україна – демократична. Це означає, що влада в ній належить народові. Тільки народ може змінювати її основи – конституційний лад.

Прапор

Прапор – це державний символ,

Він є в кожної держави.

Це для всіх – ознака сили,

Це для всіх – ознака слави.

Синьо-жовтий прапор маєм:

Синє – небо, жовте –жито.

Прапор свій оберігаєм,

Він святиня, знають діти.

Прапор свій здіймаєм гордо,

Ми з ним дужі і єдині.

З ним навіки є народом.

Українським в Україні.

                                         Н. Поклад

Герб

Наш герб – тризуб.

Це воля, слава й сила.

Наш герб – тризуб.

Недоля нас косила.

Та ми зросли, ми є,

Ми завжди будем,

Добро і пісню несемо ми людям.

Н. Поклад

Гімн

Слова палкі, мелодія врочиста…

Державний Гімн ми знаємо усі.

Для кожного села, містечка, міста –

Це клич один з мільйонів голосів.

Це наша клятва, заповідь священна.

Хай чують друзі й вороги,

Що Україна вічна, незнищенна,

Від неї ясне світло навкруги.

Н. Поклад

(Звучить Державний Гімн України.)

Маршрут 3. Народні символи держави.

Учень-екскурсовод 1.

         Майже в усіх народів є улюблені рослини - символи. У нас це верба, калина, барвінок. Про це говорить прислів’я: «Без верби і калини нема України».

Калина – символ кохання, краси, щастя. Навесні вона вкривається білим

цвітом, а восени палахкотить гронами червоних плодів. Калиною уквітчують

весільний коровай, оселю; нею лікуються. Про калину складено багато пісень,

легенд, приказок.

Учень-екскурсовод 2.

         Почувши слово «Україна», зразу ж уявляєш вербу над водою, тополю в полі... Можливо, ви чули пісню «В кінці греблі шумлять верби»? Окрім краси, верба дає багато користі. Вона, ніби позначка води на землі. Тому й копають криниці під вербою, бо на сухому місці це дерево ніколи

не росте.

Учень-екскурсовод 3.

Легенда про барвінок

Ця рослина, коли ще не мала своєї назви, дуже заздрила запашній фіалці, бо та була у великій пошані серед людей. І тоді квітка звернулася до богині Флори, щоб та подарувала їй аромат, красу і людську любов. Але богиня не була всесильною – не могла вона нагородити рослину великою красою. Зате дала їй назву «вінка», що означає «перемога». І відтоді люди почали вбачати в барвінкові цілющу силу, яка перемагає тяжкі недуги. За це люди подарували рослині свою любов.

Маршрут 4. Мій край – моя історія жива.

Учень-екскурсовод 1. 

На долю нашого народу випало багато героїчного і водночас трагічного. Історія України – це історія народу, який протягом багатьох століть боровся за свою незалежність. Мабуть, ніхто не уявляє України без Запорозької Січі. Згадаймо славні імена тих, хто віддав своє життя за щастя народу та свободу: Дмитро Вишневецький – Байда, Петро Сагайдачний, Іван Сірко, Богдан Хмельницький, Максим Залізняк, Іван Мазепа, Олекса Довбуш, Устим Кармелюк.

(Учні тримають портрети героїв, по черзі називають їхні імена.)

Учень-екскурсовод 2. 

За кращу долю народу боролися відомі всьому світові діячі культури: Тарас Шевченко, Леся Українка, Іван Франко, МихайлоГрушевський.

Учитель. 

Ви, молоде покоління нашої держави, повинні цінувати і берегти велике та давнє прагнення наших пращурів – суверенність країни. «Життя таке коротке. Поспішайте творити добро», – писав О. Довженко. Творити добро – це будувати щасливе майбуття нашої держави. А щоб Україна була завжди вільною, незалежною, потрібно наполегливо працювати кожному з нас.

Маршрут 5. Народна скарбничка.

(Доповнити прислів’я і пояснити їх зміст.)

Батьківщина – мати, … (умій за неї постояти.)

Людина без Вітчизни, … (як соловей без пісні.)

Добре тому, … (хто в своєму домі.)

Що країна, … (то родина.)

За рідний край … (життя віддай.)

Всюди добре, … (а вдома найкраще.)

Кожному мила … (рідна сторона.)

Фізкультхвилинка.

(Діти разом із учителем стають у коло посередині класу. Учитель промовляє рядочки вірша і показує відповідні рухи, діти повторюють. Можна повторити вірш і рухи ще один раз.)

Усміхнемось сонечку! (підняли руки вгору, усміхнулись.)

Здрастуй, дороге! (помахали руками.)

Усміхнемось квіточці! (присіли, уявили квіточку на підлозі, посміхнулись їй.)

Хай вона росте! (показали руками, як росте квіточка.)

Усміхнемось дощику! (підняли руки вгору, посміхнулись.)

Лийся, мов з відра! (руки вгору-вниз, вгору-вниз.)

Друзям усміхнемося! (посміхнулись сусідові справа, зліва.)

Зичим всім добра! (простягли руки в сторони, узялись за руки, підняли всі разом руки вгору.)

Маршрут 6. КРАЇНА ДОБРОТИ

Добрим бути – зовсім це не просто.

Не залежить доброта від зросту,

Не залежить доброта від віку,

Добрим треба бути нам до віку.

Добро творити на Землі

Людині лиш дано.

І навіть діточки малі

Всі знають це давно.

Тільки треба добрим, добрим бути,

І в біді про друга не забути.

І закрутиться Земля скоріше,

Якщо будем ти і я добріші.

Всі прийшли на Землю, щоб добро творити,

Щоб ростить старанно честі деревце.

Треба добрим бути, чесно завжди жити

Й ти ніколи в світі не забуть про це.

Я вірю в силу доброти,

Добро завжди сильніше злого.

Дає наснагу, щоб цвісти

І світлу обирать дорогу.

Я вірю в силу доброти,

Що має долю роботящу.

Що хоче, щоб і я, і ти,

І все у світі було кращим.

Засівайте добро на землі,

Не чекайте, коли вас покличуть.

У сумні, чи то радісні дні,

Засівайте добро на землі!

Засівайте подяку й тепло,

Засівайте любов, мир і ніжність.

Все прощаючи сійте і сійте.

Засіваючи, в добре лиш вірте.

Залишіть після себе прекрасне,

Вічне, чисте, святе, осяйне.

Пам’ятайте: добро починається з тебе,

І любові добро не мине!

Засівайте добро на землі!

(Пісня «Стелиться доріжка».)

Вправа «Сонечко доброти».

Ми усміхнулись один одному,  і на краплинку щастя, на краплину радіснішим стало життя. Щодня, тільки на небі з’явиться ласкаве сонечко, доброта розсіває свої зерна – зерна добра в душах людей.

Що ж таке доброта? Давайте всі разом створимо Сонечко доброти, яке буде в нашому класі світити всім і нагадувати про потребу робити добро.

Діти беруть промінчики, виходять до дошки, пояснюють, що таке

доброта, і прикріплюють промінчик до сонечка. 

(Наприклад: доброта – це посмішка, ввічливі слова, допомога один одному, співчуття, співпереживання,

лагідне слово, уміння просити пробачення, уміння не заздрити, уміння не видавати чужі таємниці  тощо.)

Гра «Добре сердечко». 

У кожного з вас на парті є біле сердечко. Як ви думаєте, якого кольору серце доброї людини? Розфарбуйте серце таким кольором.

(На дошці на аркуші паперу намальований контур серця значного розміру.

Кожна дитина виходить і прикріплює своє сердечко на контур. Коли всі діти

прикріплять свої серця, утвориться одне велике серце.)

(Звучить пісня «Хай світом править доброта».)

Учитель.

На доброті існує світ,

І добротою пахне хліб.

І мирне небо…

І в школу йти,

Це також – вияв доброти.

І до людей любов свята –

Це чистота і доброта.

З давніх-давен стосунки між людьми, взаємопідтримка, доброта, милосердя були основними в житті, і це народ відобразив в усній народній творчості. Попрацюйте  прочитайте прислів’я

1. Де є добрі люди, там біди не буде.

2. Хто людям добра бажає, той і собі має.

3. Роби добро, не кайся, робиш зло – зла і сподівайся.

4. Перший крок до добра – не роби зла.

5. Не одяг красить людину, а добрі діла.

– Чого вони нас вчать?

Вчитель.

Прислів’я вчать бути добрими, чуйними, милосердними до людей, тварин, природи, на добро завжди відповідати добром. З цих прислів’їв ми бачимо, що добро завжди приносить радість усім людям, які вас оточують. Перший крок до доброти – це добре слово. Давайте сплетемо ланцюжок хороших і важливих для кожного з нас слів. 

Гра «Так і ні».

– Бабусі хлопчик помагав,

На допомогу він мастак.

Він, діти, добрий хлопчик? (Так.)

– Тепер усі скажіть мені:

У сварці жити добре? (Ні.)

–А як немає забіяк,

Тоді усім прекрасно? (Так.)

– А як серця у всіх ясні,

То вам погано, діти? (Ні.)

– Співає хлопчик гарно як!

А вам подобається? (Так.)

– А як обличчя всіх сумні,

Похмурі, злі? Вам добре? (Ні.)

– Кричить, ламає все хлопчак,

Це теж погано, діти? (Так.)

– Тоді іще скажіть мені:

Як діти б’ються, добре? (Ні.)

– Коли вам краще жити:

Коли сміються діти? (Так.)

Звичайно, краще в мирі

І з усіма дітьми дружити,

Щоб всі веселими були,

В добрі і злагоді жили.

Маршрут 7. Поради батьків

Слово від батьків. 

Мама. 

У Біблії написано: «Не роби іншим того, чого не хотів би, щоб робили тобі». З давніх-давен доброта приносить користь людям на Землі. Зло, як відомо, довго не забувається і породжує зло. А от добро примножує добро. У доброзичливих людей «кришталево чисті душі», а у злих, жадібних, брехливих, жорстоких людей – «чорні душі». Не заплямуйте свою

душу поганими вчинками. (Запалює свічку.)

Тато.

Життя – це скарб, дарований нам Богом.

Це радість, віра, мудрість, доброта.

Не розгубімо їх життєвими дорогами.

Нехай панує людяність свята.

Учень . (Читає «Молитву школяра».)

Боже Отче, глянь на діти –

На дрібненькі твої квіти.

Світи сонцем і зірками

Над малими школярами.

Дай нам сили і охоти

До науки і роботи.

Щоб росли ми здоровенькі

На потіху батька й неньки,

Дух святий хай з нами буде,

Щоб з нас стали добрі люди.

Тато. А це, діти, вам у подарунок кошик зі смачними гостинцями

(яблука, цукерки) і сюрпризом.

(Сюрприз – поради для дітей, учні зачитують по черзі.)

Поради

– Пам’ятай добро.

– Можна забути того, з ким разом сміявся, але ніколи не забувай того, з

ким разом плакав.

– Будь вищим від усіляких пліток, заздрощів.

– Найкращі ліки від образи – прощення.

– Не втрачай самоповаги. Умій володіти собою.

– Перш ніж сказати щось погане, згадай, що найкраще слово – не

сказане.

– Найкоротша відстань між людьми – усмішка. Частіше усміхайся.

– Якщо тобі погано, то це не причина, щоб завдавати страждань іншому.

Вчитель.   

Від мене теж є невеликий подарунок – таємна «Скринька добрих учинків». Кожен із вас може записувати власні добрі вчинки та опускати їх у скриньку. Зверніть увагу, що скринька таємна. Не можна вихвалятися один перед одним кількістю добрих учинків. Ми творимо добро не заради похвали, а для загального добра на нашій планеті. Людина насправді може бути доброю, сердечною, милосердною тільки тоді, коли вона любить свою Батьківщину.

Учень.

Моя Батьківщина – це вишеньки цвіт,

І верби над ставом, й калина.

Моя Батьківщина – це мрії політ,

Це рідна моя Україна.

(Звучить запис пісні Н. Валевської «Моїй Україні»)

Вчитель. 

Незалежність України дає можливість кожному з нас стати справжнім господарем своєї землі. А для цього потрібно любити своютБатьківщину, віддавати їй розум і серце. 

Ви – юний цвіт нової України,

У ваші очі дивиться народ.

Верстати шлях вам суджено єдиний:

Під кольорами сонця й неба сині –

Сягнуть в житті небачених висот.

Красивий, щедрий рідний край

І мова наша солов’їна.

Люби, шануй, оберігай

Усе, що зветься Україна!